Події

Солом’янський районний суд Києва ухвалив цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета для колишнього першого заступника міністра енергетики та високопосадовця «Енергоатому» Юрія Шейка. Політик був затриманий 2 грудня у Києві у межах розслідування кримінальної справи щодо заволодіння майном у великих розмірах. Підозру йому висунуто за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за привласнення або розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах.

За даними слідства, Шейк підозрюється у схемах, що призвели до значних фінансових збитків державі. Розслідування триває, і правоохоронці працюють над встановленням усіх обставин та учасників злочинної діяльності. Використання електронного браслета дозволяє контролювати місцезнаходження підозрюваного та гарантувати його участь у процесуальних діях без тривалого перебування у слідчому ізоляторі.

За даними слідства, у 2022 році, під час роботи Шейка в «Енергоатомі», він підписав додаткову угоду до договору страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду. Ця угода без економічного обґрунтування збільшила суму контракту на 18 млн грн, які були переведені страховій компанії ПАТ «Просто-Страхування», що має прямі зв’язки з російським холдингом «РЕСО».

Прокуратура зазначає, що колишній заступник міністра діяв умисно та вступив у змову з іншими особами. Водночас Шейко заперечував свою провину, стверджуючи, що лише ставив підпис, а всі департаменти юридичний, фінансовий та договірний вже погодили угоду.

Тепер Шейко перебуватиме під домашнім арештом два місяці з електронним браслетом. Водночас у суспільстві виникають питання до САП і НАБУ: чи обмежиться справа лише домашнім арештом, чи покарання за співпрацю з російськими структурами під час війни буде реальним. Адже 18 мільйонів гривень могли б бути використані на десятки дронів чи генератори для лікарень у прифронтових зонах.

Надішліть повний фрагмент, від якого слід відштовхуватися, — і я підготую розширений унікальний текст із заголовком у першому абзаці та без небажаних формулювань.

Водночас закон чітко визначає нюанси. Догляд за літньою або хворою людиною може бути підставою для відстрочки лише тоді, коли більше ніхто з родичів не здатен забезпечувати цей догляд. У випадку з дружиною, яка має інвалідність III групи, відстрочка можлива лише за наявності спеціальних медичних показань, прямо перелічених у законі. Термін дії відстрочки та пакет документів залежать від конкретної ситуації — універсального строку не існує.

З листопада 2025 року процедура оформлення стала значно простішою. Військовозобов’язаним більше не потрібно йти до ТЦК: достатньо звернутися до найближчого ЦНАПу або подати заяву через застосунок «Резерв+». Якщо підстава відповідає переліку автоматичних категорій, система продовжує відстрочку самостійно, без додаткових візитів до державних установ. Проте навіть автоматичний статус вимагає початкового оформлення — право на відстрочку необхідно реалізувати, інакше в базі воно не відобразиться.

Важливо пам’ятати, що зміна сімейних обставин може призвести до втрати відстрочки. Це стосується, наприклад, ситуацій, коли батько трьох неповнолітніх дітей має значну заборгованість з аліментів, коли особа, за якою здійснювали догляд, одужала або померла, або коли діти, яких виховував батько-одинак, досягли повноліття. У таких випадках підстави для відстрочки перестають діяти, і людину можуть мобілізувати.

Система продовжує адаптуватися до умов війни, а правила мобілізації регулярно уточнюються. Водночас держава зберігає баланс між потребами армії та об’єктивними обставинами, що не дозволяють окремим громадянам служити за сімейними причинами.

Департамент будівництва Черкаської ОДА 2 вересня підписав новий договір із ТОВ «Буд Кепітал Групп» на суму 47,89 млн грн для відновлення будинку на вулиці Захисників України, 25 в Умані — об’єкта, який у квітні 2023 року постраждав від ракетного удару Х-101. Тоді загинуло 23 особи, серед яких шестеро дітей, а будівля отримала значні руйнування. Цей контракт став уже другою угодою на відновлення даного будинку.

Перша угода була укладена ще у листопаді 2023 року з ПП «Уманьрембуд 2» на суму 67,82 млн грн, а згодом компанія отримала додатково 23,5 млн грн без проведення відкритого тендеру. В результаті ПП «Уманьрембуд 2» отримало вже понад 42 млн грн за роботи на об’єкті, що викликає підвищену увагу з боку громадськості та контролюючих органів.

З урахуванням нового контракту загальна вартість робіт перевищить 110 млн грн, тобто близько 1,1 млн грн за кожну з 99 квартир. Для порівняння, середня ціна двокімнатної квартири у пристойному стані на вторинному ринку Умані — 25–35 тисяч доларів, що в рази менше за кошторис «відновлення».

Найбільше запитань викликають ціни матеріалів:

металопластикові вікна — 8 641 грн/м²(ринок — 4 386–5 220 грн/м²)

утеплювач Izovat Fasad 100 мм — 7 690 грн/м³(ринок — 3 140–3 783 грн/м³)

полівінілацетатна дисперсія — 379 грн/кг(ринок — 146–148 грн/кг)

Лише на цих трьох позиціях потенційна переплата становить щонайменше 4 млн грн — і це без урахування десятків інших завищених у кошторисі матеріалів.

У тендері брав участь також «Уманьрембуд 2», що вже працював на цьому ж об’єкті, однак його пропозицію відхилили через формальні недоліки у гарантійних документах та паперах на техніку.

Натомість перемогу отримало «Буд Кепітал Групп» — компанія, у якій, судячи з кошторисів, вікна коштують удвічі дорожче від ринку, а утеплювач — майже вдвічі.

Контракт підписали в.о. директора департаменту Олександр Мацко та уповноважений представник департаменту Євгеній Аладін. Фінансовий розподіл: 40,73 млн грн — державний бюджет, 8,64 млн грн — місцевий бюджет.

Понад рік мешканці зруйнованого будинку в Умані чекають на обіцяне житло. Тим часом влада Черкащини укладає нові договори на будівництво із завищеними цінами, що шокують навіть будівельний ринок.

Переплата у 4 млн грн — це:

160 FPV-дронів, або

8 автомобілів для ЗСУ, або

кілька повноцінних будинків у невеликих громадах.

Проте, здається, для чиновників важливішими стали «вікна по 8,6 тисяч за метр».

Історія з постачанням продуктів для Збройних Сил України за завищеними цінами вже давно стала символом системних проблем у сфері оборонних закупівель. Одна з ключових фігуранток цього скандалу — підприємниця, відома в медіа під прізвиськом Глиняна, — тривалий час залишається за межами української юрисдикції. Нині вона мешкає у Хорватії, де, за даними журналістських розслідувань, не лише веде спокійне життя, а й бере участь у девелоперських та будівельних проєктах. Попри резонанс справи та обурення суспільства, реального покарання вона досі не зазнала.

Журналістські матеріали, зокрема публікації Тетяни Ніколаєнко та Юрія Ніколова, стали поштовхом до відкриття кримінальних проваджень. Державне бюро розслідувань і Національне антикорупційне бюро майже синхронно зареєстрували справи за фактом можливих зловживань під час укладання контрактів на постачання харчів для армії. Йшлося про багатомільйонні суми та очевидні ознаки штучного завищення цін, що стало особливо чутливим на тлі війни й постійної потреби фронту в ресурсах.

Також повідомляється, що її зять уникнув арешту коштів у справі Бюро економічної безпеки. Журналістка підкреслює, що навіть після гучних викриттів і відставок, проблема корупції у державних закупівлях та контрактах для армії залишається невирішеною.

Цей випадок знову став прикладом того, як повільно і вибірково застосовується українське законодавство щодо осіб, які причетні до корупційних схем у час війни.

Святошинський район перетворився на територію, де офіційні органи влади існують радше як декорація, тоді як реальний вплив зосереджений у руках заступника начальника місцевого управління поліції Олександра Беззубенка. За кілька років він вибудував мережу неофіційних фінансових потоків, що функціонує паралельно до законних механізмів і підпорядковується виключно його інтересам. Місцеві підприємці фактично опинилися в умовах, коли право вести бізнес залежить не від дотримання законодавства, а від регулярних неформальних платежів.

За свідченнями представників бізнес-середовища, практично кожен заклад у районі змушений сплачувати щомісячну «абонентську плату». Невеликі кафе перераховують по 10 тисяч гривень, а великим торговельним майданчикам доводиться віддавати значно більше. Ринок «Дніпро» платить близько 150 тисяч гривень щомісяця, і подібні суми фігурують у розповідях про інші ринки та торгові точки. Формально це подається як «забезпечення порядку», але фактично йдеться про системне поборництво, яке вже стало невід’ємною частиною місцевої економіки.

Ця система працює тому, що Беззубенко інтегрувався у владу глибше, ніж будь-хто інший у районі. За інформацією від джерел у правоохоронних органах, він передає начальнику Святошинського управління поліції Андрію Шевченку від 200 до 400 тисяч гривень щомісяця. Керівнику районної прокуратури Тимошенку платить не менше 10 тисяч доларів. Ці виплати гарантують йому повний імунітет від перевірок та запитань, а також необмежені повноваження щодо контролю за територією.

Результатом стала колекція статків, які не має жодного стосунку до його офіційної зарплати. На Беззубенка та пов’язаних із ним осіб оформлені три квартири, два паркомісця, заміський будинок вартістю приблизно 250 тисяч доларів, а також рахунки, що сумарно містять близько 250 тисяч доларів. Частина цього майна записана на підставних — зокрема на людей, пов’язаних із наркоторгівлею.

Його не люблять у районі ніхто: ні підприємці, яких він обкладає даниною, ні місцеві жителі, ні навіть частина колег. Але страх і корупційні домовленості зробили його практично недоторканним. Ті, хто міг би контролювати його діяльність, отримують свою частку або ж воліють не втручатися. Суди, поліція, прокуратура — вся структура працює за негласною логікою: «Не чіпай його — отримуєш стабільність».

Фактично Святошинський район існує не в правовому полі України, а в економічній моделі, побудованій Беззубенком. Він визначає, кому дозволено працювати, скільки коштує «спокій», і який бізнес може існувати. Для багатьох підприємців питання виживання тут перетворилося на питання здатності платити данину.

Доки подібна система існує, говорити про законність, порядок чи розвиток у Святошинському районі — марна справа. Територія де-факто контролюється не державою, а окремою особою, яка поставила корупцію в основу влади та перетворила публічну службу на власний бізнес.

Різка зміна кольору обличчя, коли шкіра стає незвично блідою без очевидної причини, є приводом для уважнішого ставлення до власного здоров’я. Лікарі застерігають: така ознака не завжди пов’язана з перевтомою чи стресом, інколи вона може свідчити про розвиток небезпечних захворювань, зокрема гострого мієлоїдного лейкозу (ГМЛ).

Гострий мієлоїдний лейкоз — це онкологічне захворювання крові, яке виникає внаслідок порушень у роботі кісткового мозку. Саме там формуються клітини крові, і при цьому виді лейкозу процес утворення білих кров’яних тілець відбувається неправильно. Атипові клітини швидко розмножуються, витісняють здорові, порушують баланс між еритроцитами, лейкоцитами та тромбоцитами, що негативно впливає на імунітет і здатність організму переносити навантаження.

Окрім блідості, ознаками захворювання можуть бути:

постійна втома та слабкість;

задишка;

часті інфекції;

поява синців або кровотеч (включно з кровоточивістю ясен);

різке зниження ваги;

нічна пітливість;

плоскі червоні або фіолетові плями на шкірі;

біль у кістках та суглобах;

відчуття дискомфорту або тяжкості в животі.

Фахівці наголошують, що раннє виявлення хвороби значно підвищує шанси на успішне лікування. Тому при появі цих симптомів важливо якомога швидше звернутися до лікаря.

Надішліть, будь ласка, повний текст, від якого слід відштовхуватися, — і я відразу підготую розширений унікальний матеріал із заголовком у першому абзаці та без небажаних фраз.

Кар’єра Валентина Жерьобкіна продовжує розвиватися: наразі він обіймає посаду, пов’язану з охороною лісів України. Експерти звертають увагу на нерівність між офіційними доходами та рівнем майна, а також на можливі ризики для репутації державних структур.

Громадськість та журналісти наголошують на необхідності ретельного контролю за доходами та активами державних службовців, щоб уникати непрозорості та корупційних ризиків.