Події

Напередодні різдвяних і новорічних свят медики та фахівці Держпродспоживслужби нагадують про підвищену небезпеку харчових отруєнь у цей період. Традиційно українці готують велику кількість страв, часто поєднують продукти з різними термінами зберігання та залишають їжу на столі на тривалий час, що створює сприятливі умови для розвитку бактерій.

Експерти радять особливо уважно підходити до вибору продуктів. Купувати м’ясо, рибу, молочні вироби, яйця та кулінарні напівфабрикати варто лише у перевірених торговельних мережах, спеціалізованих магазинах або на офіційних ринках, де проводиться ветеринарно-санітарна експертиза. Придбання їжі на стихійних ринках або «з рук» значно підвищує ризик отруєння, адже походження та умови зберігання таких продуктів неможливо проконтролювати.

У разі відсутності електроенергії не відкривайте холодильник і морозильну камеру. Продукти залишаються безпечними до 4 годин у холодильнику та до 48 годин у морозильній камері.

Щоб уникнути харчових отруєнь:

не готуйте великі обсяги їжі на кілька днів;

відокремлюйте сирі продукти від готових у холодильнику;

використовуйте окремі дошки та ножі для сирого і готового м’яса, риби та овочів;

дотримуйтесь температурних режимів при запіканні м’яса, риби та фаршу;

ретельно мийте овочі та фрукти;

молоко вживайте лише кип’яченим, непастеризований сир – після термічної обробки.

Салати слід заправляти безпосередньо перед подачею і не зберігати при кімнатній температурі понад 2 години. Кондитерські вироби з кремом зберігайте при 2–6 °C до 36 годин, а з заварним кремом – не більше 6 годин. Страви, що залишилися після святкового застілля, не варто вживати наступними днями.

При виборі ресторану чи кафе обирайте заклади з позитивною репутацією та відгуками. Дотримання санітарних норм і якість їжі – запорука безпечного відпочинку.

При появі симптомів кишкового захворювання – нудоти, блювання, болю в животі, підвищеної температури – необхідно негайно звернутися до медичного закладу. Самолікування може бути небезпечним.

Дотримання простих правил допоможе попередити харчові отруєння та зробити святкові дні безпечними і радісними.

Міністерство юстиції України звернулося до Вищого антикорупційного суду з позовом щодо стягнення активів російського підприємця Станіслава Гамзалова у дохід держави. Предметом справи стали 25% акцій ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», одного з найбільших українських виробників залізничного рухомого складу, який має стратегічне значення для транспортної інфраструктури країни. Рішення про звернення до суду Мін’юст мотивує необхідністю забезпечити національні інтереси та контроль над критично важливими підприємствами у воєнний час.

ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» відоме своєю виробничою потужністю та широким асортиментом продукції: від пасажирських вагонів до вантажних платформ. Наявність значної частки акцій у власності громадянина країни-агресора, на думку державних органів, створює ризики для стабільності виробництва та безпеки транспортної інфраструктури. Позов Мін’юсту покликаний забезпечити передачу цих акцій під державний контроль та запобігти будь-яким потенційним спробам впливу на стратегічне підприємство з боку іноземних осіб.

У Міністерстві юстиції зазначають, що Станіслав Гамзалов є громадянином Російської Федерації та власником низки компаній на території РФ. За даними відомства, ці підприємства забезпечують матеріально-технічні потреби російської федерації в умовах збройної агресії проти України, зокрема співпрацюють із підприємствами військово-промислового комплексу.

В офіційному повідомленні Мін’юсту йдеться, що компанії, пов’язані з Гамзаловим, здійснюють постачання товарів для суб’єктів, задіяних у виробництві продукції оборонного призначення. Саме ці обставини українська сторона розглядає як підставу для застосування санкційного механізму з подальшою конфіскацією активів.

Згідно з даними системи YouControl, бенефіціарами ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» є Станіслав Гамзалов, а також Володимир і Наталія Приходько. Наявність у структурі власності підприємства громадянина РФ, який має зв’язки з російським військово-промисловим комплексом, викликає особливу увагу державних органів в умовах повномасштабної війни.

Поданий позов є частиною ширшої державної політики з виявлення та конфіскації активів осіб, які прямо або опосередковано підтримують агресію Росії проти України. Раніше Вищий антикорупційний суд уже ухвалював рішення про стягнення у дохід держави майна російських бізнесменів і олігархів, пов’язаних із оборонною галуззю РФ.

У разі задоволення позову частка Крюківського вагонобудівного заводу може перейти у власність держави. Таке рішення матиме не лише юридичне, а й стратегічне значення для економічної безпеки та транспортної галузі України в умовах війни.

У четвертий рік війни кияни стали заручниками ілюзії безпеки у власних оселях. Попри те, що столиця України залишалася основним центром адміністративного та культурного життя, протягом цього періоду вона неодноразово ставала мішенню для ракетних ударів, артилерійських обстрілів та інших загроз, що залишали слід на кожному мешканці. Усе це створило парадоксальну ситуацію: навіть попри відносну стабільність, люди в столиці все більше почувалися невпевнено та під постійною небезпекою.

Ще до початку війни Київ був символом безпеки і процвітання, тим місцем, де можна було знайти притулок від усіх зовнішніх загроз. Однак із часом ця ілюзія почала руйнуватися. Кияни стали свідками ракетних ударів, які вражали цивільні об'єкти, житлові будинки, інфраструктуру. Протягом останніх років столиця пережила серію жорстоких атак, що змусило багатьох замислитися над питанням безпеки навіть у своїх домівках.

Корупційний аспект ситуації не менш вражає. За останні роки на ремонт і будівництво сховищ витрачено понад два з половиною мільярда гривень, однак більшість тендерів отримали фірми-одноденки з мінімальним статутним капіталом. Систематичні переплати на будматеріалах та закупівля непотрібного обладнання, як-от барабани та овочерізки за захмарними цінами, свідчать про глибоку корупцію на всіх рівнях.

Доступ до інформації про справжній стан укриттів обмежений: чотири з десяти районних адміністрацій відмовляються надавати дані, аргументуючи це службовою таємницею. Це створює ілюзію безпеки, яка розбивається під час першої серйозної атаки. Навіть масштабні тендери та кошти не рятують життя киян, якщо за організацією стоїть мережеве відмивання грошей і безкарність чиновників.

Трагедії останніх років, коли внаслідок ракетних ударів загинуло десятки людей, включно з дітьми, демонструють ціну цієї паперової безпеки. Система, у якій лояльність до керівників важить більше за життя дітей, не здатна забезпечити справжній захист. Без радикального очищення від корупції та реальних покарань для організаторів схем безпека Києва залишатиметься привілеєм для обраних.

У Миколаївській області правоохоронні органи викрили ймовірну масштабну схему привласнення бюджетних коштів, які виділялися на зведення та ремонт захисних споруд цивільного захисту. За попередніми даними, йдеться про системні порушення, допущені під час реалізації низки інфраструктурних проєктів у Вознесенському районі, що мали забезпечити безпеку населення в умовах воєнного стану.

Згідно з наявною інформацією, кошти, передбачені державним та місцевими бюджетами на облаштування укриттів, могли використовуватися не за цільовим призначенням. Слідство розглядає версію, що значна частина фінансування спрямовувалася на користь приватних компаній, які мають ознаки афілійованості з посадовцями районного рівня. Це могло відбуватися через маніпуляції з тендерними процедурами, завищення вартості робіт та формальне виконання зобов’язань.

Загальна сума контрактів, освоєних трьома компаніями — ТОВ «Перша українська будівельна», ТОВ «Господар-2» та ТОВ «Голнест», — перевищує 600 мільйонів гривень. Усі ці підряди були зосереджені в межах одного району, що вже саме по собі викликає питання щодо конкуренції та прозорості процедур.

За наявною інформацією, зв’язки між керівництвом РДА та підрядниками мають як родинний, так і політично-діловий характер. Зокрема, власника ТОВ «Перша українська будівельна» Сергія Ткаченка пов’язують родинні стосунки з головою Вознесенської РДА: їхні дружини є рідними сестрами. Саме ця компанія без попереднього релевантного досвіду отримала підряди на суму близько 230 мільйонів гривень виключно у Вознесенському районі. За окремими об’єктами фіксувалися ознаки завищення вартості будівельних матеріалів на мільйони гривень.

Інша компанія — ТОВ «Голнест» — пов’язується з Володимиром Подоляном, якого джерела називають однопартійцем та особою з близького оточення керівника РДА. Ця фірма отримала понад 120 мільйонів гривень за роботи з ремонту укриттів.

Окремий елемент схеми, за даними джерел, полягає у фінансовому контролі над інфраструктурою. Повідомляється, що Олександр Кукуруза володіє контрольним пакетом акцій ПАТ «Первомайська МПМК». Саме у цієї компанії підрядники вимушені орендувати будівельну техніку, що створює замкнений цикл перерозподілу бюджетних коштів на підконтрольні активи.

Механізм реалізації схеми, за словами співрозмовників, будувався через замовників робіт — зокрема керівників відділів освіти. У тендерній документації створювалися дискримінаційні умови, які фактично унеможливлювали участь сторонніх компаній. Також йдеться про фальсифікацію довідок про досвід, використання інсайдерської інформації для оперативної подачі пропозицій і формальне відхилення заявок конкурентів.

Окрему роль у функціонуванні схеми, за твердженнями джерел, могли відігравати посадовці обласного рівня — зокрема представники обласної військової адміністрації, департаменту містобудування, податкових органів та правоохоронних структур, які забезпечували відсутність належної реакції на численні сигнали про порушення.

У підсумку йдеться про ймовірне нецільове використання коштів, призначених для захисту цивільного населення в умовах воєнного стану. За словами співрозмовників, масштаби схеми дозволяють говорити не про окремі зловживання, а про організовану систему з чітким розподілом ролей.

Після резонансного скандалу з так званими «прокурорами-інвалідами», який завершився відставкою генерального прокурора Андрія Костіна, у системі прокуратури почалися помітні трансформації. З приходом на посаду нового очільника Офісу генерального прокурора Руслана Кравченка, за інформацією з професійного середовища, формується інша модель фінансового забезпечення чинних прокурорів, що знову викликає суспільну дискусію.

Йдеться про практику додаткових нарахувань, коли окремі прокурори, продовжуючи працювати на посадах і отримувати повноцінну заробітну плату, паралельно користуються правом на так звані «пенсійні виплати». Фактично мова йде про подвійне бюджетне фінансування однієї особи, що виглядає особливо чутливо на тлі воєнного стану та загального дефіциту державних ресурсів.

Так, згідно єдиного державного реєстру судових рішень, 23 жовтня 2019 року Ігор Чуб подав позов до Харківського окружного адмінсуду, вимагаючи визнати дії регіонального Пенсійного фонду незаконними. Справу передали судді Бідонько А.В. Але вже 4 листопада прокурор забрав заяву – попросив залишити її без розгляду для доопрацювання. Наступного дня суд офіційно повернув документи.

Однак, на цьому Чуб не зупинився. Він знову подав ідентичний позов, цього разу – до іншого судді Тітова О.М., який уже 3 грудня виніс рішення на користь прокурора. Це може свідчити про спробу підібрати лояльного суддю для реалізації задуманої схеми.

У позові Чуб вимагав нараховувати пенсію без обмеження граничного розміру та не обмежувати суму зарплати при обчисленні пенсії. При цьому прокурор стверджував, що нібито пропрацював у системі 20 років.

Після винесення рішення Пенсійний фонд подав апеляцію, але навіть не сплатив обов’язковий судовий збір – лише 1152 грн. Через це Другий апеляційний адмінсуд залишив скаргу без руху, надавши термін для усунення порушення. Проте юристи фонду не зробили жодних дій до 13 січня 2020 року. Як наслідок, скаргу повернули.

Таким чином, Ігор Чуб отримав довічну пенсію, яка тепер виплачується додатково до його зарплати.

Також прокурор Ігор Миколайович Чуб володіє значними сімейними активами, серед яких чотири квартири в Харкові, садовий будинок, земельні ділянки та право користування житловим будинком у Великій Британії. Варто відзначити, що джерела походження активів, якими обріс харківський прокурор Ігор Чуб мали б стати предметом вивчення антикорупційних органів.

Банк «Альянс» дедалі більше відходить від класичної моделі роботи фінансової установи та стає прикладом системного використання банку для обслуговування сумнівних схем. За зовнішньою репутацією «невеликого, але стабільного» банку, як зазначають журналісти та правоохоронці, роками функціонував механізм відмивання коштів, перекидання державних ресурсів та приховування корупційних оборудок за участі впливових осіб.

Ключовим епізодом у цій історії став скандал із компанією «Юнайтед Енерджі», який виявив масштабні фінансові зловживання. Внаслідок цієї схеми держава втратила 716 мільйонів гривень на операціях з електроенергією, а банківські ресурси, задіяні у схемі, досі не повернено. Аналіз діяльності установи свідчить, що банк використовувався не лише для легальних фінансових операцій, а й для прокачування державних коштів через складні та непрозорі механізми.

Фактично держава отримала гарантію, яка не була забезпечена реальними ресурсами. Судові процеси тривають роками, а загальні втрати бюджету вже сягають близько 2,5 млрд грн — критична сума в умовах повномасштабної війни.

Голова правління банку проходить у кримінальному провадженні за статтею 364-1 Кримінального кодексу України. Серед фігурантів справи називають осіб з оточення Ігоря Коломойського, зокрема Михайла Кіпермана, а також Юлію Фролову, яка безпосередньо підписувала проблемну гарантію. Паралельно НАБУ задокументувало спробу підкупу на суму 200 тисяч доларів за виведення справи з-під антикорупційного контролю.

Окрему увагу привертає фінансовий моніторинг. За останні роки Національний банк України п’ять разів штрафував «Альянс» на загальну суму 109 млн грн за системні порушення у сфері фінмоніторингу. За даними розслідувань, через рахунки банку проходили кошти, пов’язані з шахрайськими схемами, гральним бізнесом, а активісти також заявляли про можливі канали фінансування структур з російським слідом через платіжні сервіси.

Структура власності банку лише підсилює ці питання. Основним акціонером із часткою 89% є Олександр Сосіс — бізнесмен, відомий ще з 90-х років, пов’язаний із страховим бізнесом і колами великого промислового капіталу. Фінансові показники банку виглядають вкрай крихкими: зобов’язання становлять 12,4 млрд грн при активах у 13,5 млрд грн. За оцінками експертів, програш у ключових судових спорах може стати фатальним.

Співвласник банку Павло Щербань також неодноразово згадувався у медіа у зв’язку з бізнесами, що мають російський слід або контакти з особами, наближеними до російських структур. Це робить установу ще токсичнішою з точки зору національної безпеки.

Попри масштабні збитки, жодна гривня з проблемних 1,7 млрд грн гарантій так і не була повернута державі. Жоден із ключових учасників схем не компенсував втрати бюджету, а реальні вироки залишаються одиничними.

Банк «Альянс» у цій історії постає не як жертва ризикованих ринкових рішень, а як зручний інструмент для фінансових махінацій. І допоки подібні структури продовжують працювати в такому режимі, кожен новий державний контракт чи гарантія несе ризик чергових мільярдних втрат для платників податків.

Історія з пенсійним забезпеченням екс-прокурора Володимира Ізотова знову загострила дискусію про справедливість спеціальних пенсій в Україні. Чоловік завершив службу у 2023 році, маючи лише 41 рік, однак уже тоді отримав право на пенсійні виплати, розмір яких викликає суспільний резонанс. Йдеться про щомісячну суму в 219 тисяч гривень, що суттєво перевищує не лише його середній заробіток на посаді прокурора, а й офіційні доходи чинного генерального прокурора.

Ключовим моментом у цій справі стало рішення Харківського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2025 року. Суд скасував обмеження на максимальний розмір пенсії, які діяли з січня того ж року, фактично відкривши шлях до нарахування виплат без верхньої межі. Аргументація ґрунтувалася на тому, що Володимир Ізотов нібито розраховував на підвищену пенсію ще під час проходження служби, спираючись на законодавчі норми, які на той момент існували, але згодом були змінені або втратили чинність.

Пенсія у 219 тис. грн була розрахована на основі довідки Кіровоградської прокуратури, у якій зазначено, що виплати Ізотову за п’ять років склали 9,9 млн грн. Однак у реальності його доходи за 2016–2021 роки становили лише 2,68 млн грн, тобто середня зарплата за цей період – 44,7 тис. грн на місяць.

Таким чином, суд фактично дозволив нарахувати пенсію у 90% від завищених виплат, що і привело до космічного розміру виплати. Попри величезну суму, Ізотов не дає коментарів і посилається на захист персональних даних.

Цей випадок демонструє системну проблему в Україні: урядові обмеження на спецпенсії, запроваджені постановами Кабміну, суди часто визнають незаконними, через що колишні прокурори та інші держслужбовці отримують надвисокі виплати. Схоже, новий законопроєкт щодо прокурорських пенсій №12278, який передбачає скасування раннього виходу на пенсію під час роботи, ще не вирішить цієї проблеми повністю.

Ін’єкції філерів у зону обличчя протягом останніх років перетворилися на справжній тренд у сфері естетичної медицини. Багато людей розглядають їх як швидкий і менш травматичний спосіб омолодження порівняно з хірургічним втручанням. За допомогою таких процедур намагаються зменшити вираженість зморшок, скоригувати форму губ, підкреслити вилиці або вирівняти овал обличчя. Найпоширенішими залишаються філери на основі гіалуронової кислоти, які рекламують як тимчасові, біосумісні та відносно безпечні.

Водночас дедалі більше лікарів звертають увагу на те, що за зовнішньою простотою процедури приховується складна медична маніпуляція. Обличчя має густу мережу судин і нервів, а будь-яке втручання без чіткого знання анатомії може призвести до серйозних ускладнень. Судинні спеціалісти, аналізуючи випадки після косметологічних ін’єкцій, фіксують зростання кількості пацієнтів із порушенням кровообігу, некрозом тканин та тривалими запальними процесами.

Під час дослідження було проаналізовано сто випадків ускладнень після введення дермальних філерів. Основною загрозою виявилася судинна оклюзія — блокування артерій, яке виникає, коли філер потрапляє безпосередньо в кровоносну судину або вводиться надто близько до неї. Такі порушення можуть призводити до відмирання шкіри, деформації тканин і навіть втрати зору через порушення кровообігу.

Медики наголошують, що особливо небезпечними є ін’єкції в зоні навколо носа. Саме там проходять судини, які пов’язані з критично важливими структурами голови. Їх пошкодження може мати важкі наслідки, зокрема сліпоту або інсульт.

Хоча важкі випадки повної закупорки великих артерій трапляються рідко, дослідження показало іншу тривожну тенденцію. Майже у половини пацієнтів було зафіксовано порушення кровотоку в дрібних судинах, які з’єднують поверхневі артерії з глибокими. Ще приблизно у третині випадків філери частково блокували кровообіг у більших судинах. Лікарі пов’язують це з тим, що ін’єкції здебільшого виконуються «наосліп», без контролю розташування судин за допомогою ультразвуку.

У разі ускладнень ситуацію намагаються виправити шляхом введення спеціальних препаратів-розчинювачів філерів. Проте медики зазначають, що це вже лікування наслідків, а не запобігання проблемі. За їхніми словами, керовані ін’єкції з використанням УЗД дозволили б зменшити кількість введеного препарату та значно знизити ризик ускладнень.

Саме тому лікарі виступають за посилення контролю в сфері естетичної медицини. Вони наполягають на ширшому використанні ультразвукової навігації під час ін’єкцій філерів і на обмеженні проведення таких процедур особами без медичної освіти. На їхню думку, популярність уколів краси не повинна затьмарювати питання безпеки пацієнтів.