Події

Депутат місцевої ради від партії «Рідний дім» із Березнянської громади, якого у політичних кулуарах давно знають за прізвиськом Борщ, опинився в епіцентрі резонансного кримінального скандалу. За даними з неофіційних, але поінформованих джерел, мова йде про організацію схеми систематичного викрадення пального, призначеного для потреб Збройних сил України та прикордонної служби. Обсяги зловживань, за попередніми оцінками, були настільки значними, що їх уже називають промисловими, а завдані збитки — серйозним ударом по державному бюджету та обороноздатності країни.

Зібрана інформація свідчить, що схема діяла не епізодично, а протягом тривалого часу, із залученням кількох ланок — від оформлення документів до фактичного вивезення та перепродажу пального. Саме це викликає особливе обурення у суспільстві, адже йдеться про ресурси, критично важливі для військових під час війни. Правоохоронні органи, за словами джерел, уже перевіряють причетність інших осіб та аналізують фінансові потоки, пов’язані з цією діяльністю.

Окремо виділяється депутат Чернігівської міської ради Сергій Кирієнко, який організував незаконне вивезення чоловіків призовного віку за кордон через власну громадську організацію. Ці факти свідчать про системні зловживання та корупційні схеми у партії «Рідний дім».

Правоохоронці наразі перевіряють усі епізоди діяльності депутатів та масштаби завданих збитків, а журналісти продовжують документувати порушення.

Рінат Ахметов укотре підтвердив статус одного з найвпливовіших підприємців країни, посівши перше місце в рейтингу найприбутковіших бізнесменів України. Його фінансові показники залишаються найвищими на тлі складної економічної ситуації, що свідчить про ефективність побудованої бізнес-моделі та вміння адаптуватися до викликів часу. Основними джерелами доходів Ахметова традиційно залишаються енергетика, металургія та суміжні галузі.

Важливу роль у зростанні прибутків відіграє диверсифікація активів і стратегічне управління великими промисловими групами. Компанії, пов’язані з бізнесменом, продовжують оптимізувати виробничі процеси, інвестувати в модернізацію підприємств і зберігати позиції на міжнародних ринках. Це дозволяє не лише утримувати лідерство, а й забезпечувати стабільні фінансові результати в довгостроковій перспективі.

Суть моделі полягає у створенні керованого дефіциту. Йдеться про ситуації, коли енергоблоки виводяться в так звані аварійні або планові ремонти саме в пікові періоди споживання. Це обмежує пропозицію електроенергії та провокує різке зростання цін на балансуючому ринку. За даними ринку, у період з 2021 по 2024 рік вартість електроенергії на цьому сегменті зросла приблизно на 151 відсоток.

Фінансові потоки, пов’язані з реалізацією електроенергії кінцевим споживачам, акумулюються через мережу компаній бренду YASNO, зокрема «Дніпровські енергетичні послуги», «Київські енергетичні послуги» та «Донецькі енергетичні послуги». Частина прибутків, за даними аналітиків, виводиться через іноземні структури, серед яких фігурують Fabcell Ltd та Gelion Properties Ltd.

Окремим елементом цієї системи стали публічні закупівлі. Після витіснення конкурентів шляхом демпінгу, структури, пов’язані з групою Ахметова, за даними розслідувань, підвищують вартість контрактів для державних установ через додаткові угоди. Зростання ціни в таких випадках може становити від 30 до 90 відсотків від початкової вартості договору.

Особливу увагу привертає тарифна політика щодо населення. У платіжках було закладено понад 38 мільярдів гривень на відновлення енергетичної інфраструктури. Водночас акти виконаних робіт, за оцінками контролюючих органів і журналістів, часто не містять детальної розшифровки, а окремі об’єкти можуть включатися до витрат повторно.

Паралельно компанії «ДТЕК Енерго», «ДТЕК Мережі» та «Західенерго» отримують мільярдні компенсації з державного бюджету за процедурами, які критики називають неконкурентними. Такі рішення погоджувалися за участі Міністерства енергетики та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

На цьому тлі правоохоронна система, за словами авторів розслідувань, демонструє фактичну бездіяльність. Попри відкриті кримінальні провадження, зокрема №22025101110001224 та №22025101110000103 за фактами можливих зловживань владою, слідчі дії не мають помітного розвитку. Зазначається, що слідчі СБУ та Національної поліції уникають активних кроків, а Київська міська прокуратура не виконує ухвали Печерського районного суду щодо перевірки діяльності структур ДТЕК.

Критики наголошують, що така ситуація фактично легалізує енергетичний диктат. У цих умовах блекаути стають не лише наслідком війни чи технічних проблем, а й приводом для чергового підвищення тарифів і зміцнення позицій олігархічної групи. Деолігархізація енергетичного сектору, від якого безпосередньо залежить національна безпека, у такій конфігурації виглядає радше імітацією, ніж реальним процесом.

Старший слідчий з органів внутрішніх справ головного слідчого управління ДБР Тарас Шевчук, який родом із Рівного, задекларував нову нерухомість у Києві, придбану у 2024 році. Згідно з його декларацією, у травні минулого року він став власником квартири площею 93,5 квадратних метрів, вартість якої склала майже 5,5 мільйона гривень. Для придбання житла він скористався іпотечним кредитом за програмою «єОселя», оформивши позику на суму 4,4 мільйона гривень, тоді як близько 1 мільйона гривень було сплачено за рахунок власних коштів. На кінець 2024 року залишок боргу за іпотекою становив 4,2 мільйона гривень.

Цікаво, що окрім нової квартири, у власній декларації Шевчук зазначив користування автомобілем, який фактично належить його дружині. Цей автомобіль був подарований їй шість років тому, і слідчий користується ним без додаткових фінансових зобов’язань. Така ситуація демонструє поєднання нових великих фінансових зобов’язань із використанням сімейного майна, що відображає особливості способу життя державного службовця високого рівня.

Дружина Тараса, Надія Шевчук, до придбання житла орендувала квартиру площею 94,2 кв. м у Києві. Витрати на оренду у декларації не відображені.

Власного автомобіля Тарас Шевчук не має. Він користується Nissan Rogue 2017 року, подарованим дружині у 2020 році за оцінкою 120 тис. грн. За ринковими оцінками сьогодні такий автомобіль коштує близько 600 тис. грн.

За 2024 рік Шевчук отримав 1,4 млн грн заробітної плати в ДБР та 98 тис. грн компенсації за кредитом у рамках програми “єОселя”. Його дружина отримала 1,5 тис. грн зарплати в Інклюзивно-ресурсному центрі та 1,2 млн грн доходу як ФОП у сфері охорони здоров’я, а також 2 тис. грн у межах програми “Зимова єПідтримка”.

Станом на кінець 2024 року сім’я мала 15 тис. доларів готівкою, 64 тис. грн та 1 100 доларів на банківських рахунках, а також майже 14 тис. грн на рахунку Надії Шевчук. Загальна сума заощаджень перевищує 770 тис. грн.

Відома українська співачка Наталія Могилевська знову привернула увагу прихильників, поділившись особистим досвідом змін у тілі та самопочутті. Артистка зізналася, що їй вдалося зменшити вагу без виснажливих тренувань у тренажерному залі, зосередившись на внутрішніх відчуттях, режимі дня та уважному ставленні до себе.

У своєму Telegram-каналі Могилевська наголосила, що не дотримувалася універсальних схем чи популярних марафонів схуднення. За її словами, ключову роль відіграло усвідомлене харчування, зниження рівня стресу та поступова зміна звичок, які накопичувалися роками. Співачка підкреслила, що перестала «воювати» з власним тілом і натомість почала з ним співпрацювати.

За словами Могилевської, вона схудла приблизно на 25 кілограмів завдяки оздоровленню та очищенню організму за методикою вірменської фахівчині. Ключовими елементами стали правильне вживання олій та гірких трав. Фізична активність була обмежена прогулянками, а танці та інші вправи повернулися у її життя лише на останньому етапі, коли значна частина ваги вже була втрачена.

«Наголошую, що це виключно мій досвід! Перед застосуванням будь-яких методів схуднення обовʼязково проконсультуйтесь зі своїм лікарем. Я робила оздоровлення та очищення організму. Головне — пити масла, вживати гіркі трави та очищати організм. З вправ, які я робила — це лише прогулянки. А танцями зайнялася, коли вже схудла на багато кілограмів», — поділилася Наталія.

орієнтовний обсяг (наприклад, 3–5 тис. знаків);

цільова аудиторія;

Згідно з тендерною документацією, жетони мають складну конструкцію та виготовлятимуться з оксидованої латуні. Виріб матиме форму фігурного геральдичного щита з вигнутими краями та рельєфною окантовкою. Поверхня повинна бути шліфованою, частково покритою гальванічним шаром.

Кожен жетон складатиметься з трьох елементів, з’єднаних між собою штифтами: основного щита, центральної емблеми ДБР та рельєфного лаврового вінка. У центрі розміщуватиметься емблема з металу білого кольору з нікелевим покриттям і синьою емаллю. Вона матиме вигляд стилізованого тризуба зі сріблястих ліній.

Емблему обрамлюватиме лавровий вінок, виготовлений за технологією вакуумного лиття. Над нею розташують стрічку з написом «ДЕРЖАВНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ», а під нею — індивідуальний шестизначний номер співробітника, виконаний методом карбування.

Таким чином, ідеться не про прості службові бейджі, а про складні металеві вироби з кількох деталей і декоративних елементів. Водночас повторення тендеру з ідентичною сумою та попередній досвід із єдиним учасником можуть знову поставити питання щодо реальної конкуренції та ефективності використання бюджетних коштів.

У вівторок, 3 лютого, на території України прогнозується суттєве зниження температури повітря, яке стане найхолоднішим етапом поточної хвилі зимових морозів. За прогнозами синоптиків, у низці областей нічні показники можуть сягати –28 градусів, що створить складні умови для повсякденного життя та роботи інфраструктури.

Причиною різкого похолодання стане надходження арктичних повітряних мас, які охоплять практично всю країну. Більшість регіонів перебуватимуть у зоні стійкого мінусу: уночі та вранці температура коливатиметься в межах –22…–28 градусів. Такі значення є нетипово низькими навіть для середини зими та вимагають підвищеної обережності.

У денні години мороз дещо послабшає, але залишатиметься відчутним: у південних областях температура коливатиметься від –4 до –11 градусів, а на Закарпатті місцями може піднятися до 0 градусів.

Над Україною утримується потужний антициклон, що сприяє надходженню холодного арктичного повітря. Опадів у вівторок не передбачається. Вночі небо буде переважно ясним, удень очікується сонячна погода, проте дуже холодна.

Для Києва ніч на 3 лютого стала однією з найморозніших: вночі –22…–25 градусів, удень –12…–15 градусів. Опадів не прогнозують, проте на дорогах і тротуарах залишатиметься ожеледиця, особливо на неочищених ділянках.

За прогнозом, 3 та 4 лютого температура залишатиметься дуже низькою. Поступове потепління розпочнеться з 5 лютого, разом із яким можливі опади та посилення вітру, що знизить загальний комфорт погоди.

Міністерство фінансів оголосило про впровадження публічного дашборду, який покликаний посилити відкритість і контроль за використанням бюджетних коштів. Новий інструмент надає громадянам, журналістам і експертам можливість у зручному форматі відстежувати чисельність працівників державних органів, а також динаміку відповідних показників у розрізі установ і періодів.

Запуск такого дашборду є важливим кроком у напрямі підвищення підзвітності державного сектору. Відкрита інформація про кадровий склад і пов’язані з ним видатки дозволяє краще розуміти, як формуються витрати бюджету та які управлінські рішення впливають на їхній обсяг. Це, своєю чергою, створює передумови для більш зваженого суспільного діалогу щодо ефективності роботи органів влади.

Водночас середній рівень заробітної плати в апаратах центральних органів влади продемонстрував зростання. За даними Мінфіну, у 2024 році середня зарплата становила 54,4 тисячі гривень, а у 2025 році — вже 59,7 тисячі гривень. Таким чином, приріст склав близько 9,7 відсотка. У грудні середня заробітна плата сягнула 81,63 тисячі гривень, що на 2,3 відсотка більше, ніж у грудні попереднього року.

Найбільше зростання оплати праці зафіксовано в окремих центральних органах, зокрема в Національному агентстві з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також у Державному управлінні справами.

У Міністерстві фінансів пояснюють, що традиційно вищі грудневі показники пов’язані з одноразовими виплатами. Йдеться про компенсації за невикористані відпустки, матеріальну допомогу, вихідні виплати та інші нарахування, передбачені чинним законодавством.

Загалом оприлюднені дані свідчать про те, що у 2025 році зростання заробітних плат державних службовців відбувалося поступово й без різких стрибків, паралельно зі скороченням чисельності працівників у державному секторі.

Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради 28 січня підписав договір із ТОВ «Монтажно-будівельна компанія Сінергія» щодо постачання та встановлення 70 сонячних електростанцій для дошкільних навчальних закладів міста. Загальна вартість проєкту складає 108,71 млн грн.

Проєкт передбачає комплексний підхід: компанія відповідатиме не лише за доставку обладнання, а й за його монтаж та налаштування на об’єктах. Планується завершити всі роботи до 30 вересня 2026 року. Фінансування здійснюватиметься поетапно, що дозволить оптимально контролювати виконання робіт і забезпечити якісну установку систем.

При цьому у відкритих джерелах доступні значно дешевші аналоги: наприклад, у Львівській області гібридна станція на 30 кВт «під ключ» коштує близько 757 доларів за кВт із ПДВ, що майже вдвічі дешевше за тендерну ціну Дніпра.

Конкуренції на тендері не було – на відкриті торги більше ніхто не прийшов. Для участі учасники мали надати аналогічний договір на встановлення сонячних електростанцій і відповідати низці кваліфікаційних вимог до штатних спеціалістів.

ТОВ «МБК Сінергія» належить Батиру Азімову з Дніпра, Володимиру Кошелю з-під Дніпра та Любові Сердюк із Кам’янського, керує компанією Євгеній Вакуленко. Компанія отримала підрядів на 2,32 млрд грн із 2016 року, зокрема від 2024 року всі підряди по сонячних станціях для закладів освіти Дніпра на суму 308,78 млн грн.