Події

Чечелівський районний суд міста Дніпра ухвалив рішення залишити без змін застосування примусових заходів медичного характеру щодо чоловіка, який скоїв особливо тяжкий злочин проти власної дитини. Йдеться про вбивство трирічної доньки, здійснене з винятковою жорстокістю. Інформацію про це оприлюднив Офіс Генерального прокурора.

Під час розгляду справи суд знову підтвердив висновки судово-психіатричної експертизи, згідно з якими чоловік був визнаний неосудним. Його дії кваліфіковано за пунктом 2 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України — умисне вбивство малолітньої дитини, вчинене з особливою жорстокістю. Уже п’ять років він перебуває у спеціалізованому психіатричному закладі, де проходить лікування під посиленим наглядом.

У січні 2026 року медичний заклад подав до суду клопотання про переведення чоловіка на амбулаторне лікування, посилаючись на покращення стану пацієнта. Прокуратура заперечила, наголосивши на суперечностях у медичних висновках та високому ризику для громадської безпеки.

Трагедія сталася у листопаді 2020 року на Донеччині, коли чоловік завдав доньці 13 ножових поранень, пояснюючи свої дії маревними уявленнями. Рішенням суду від 4 лютого 2026 року чоловік залишився під примусовим лікуванням.

Після завершення війни в Україну можуть повернутися від 3 до 3,5 мільйона громадян, які були змушені шукати прихисток за кордоном. Водночас ця цифра не є остаточною і залежатиме від багатьох чинників — безпекової ситуації, темпів відновлення економіки, наявності роботи, житла та рівня довіри людей до майбутнього в країні.

Значна частина біженців уже інтегрувалася в життя інших держав: діти навчаються у школах, дорослі працюють, родини отримали соціальні гарантії. Для них рішення про повернення не буде автоматичним або швидким. Воно вимагатиме чітких сигналів з боку держави, що Україна готова не лише прийняти своїх громадян, а й створити умови для гідного життя та самореалізації.

За даними ООН, у липні 2024 року бажання повернутися в Україну висловлювали 61% біженців. Уже в грудні 2025 року цей показник знизився до 49%. Серед внутрішньо переміщених осіб тенденція ще різкіша: якщо у 2024 році повернення розглядали 73% ВПО, то наприкінці 2025 року — лише 35%.

Загалом під час війни тимчасовий прихисток за кордоном отримали близько 4,3 мільйона українців. В ООН прогнозують, що більша частина повернень відбуватиметься з країн південної та східної Європи. Натомість з півночі континенту українці повертатимуться значно рідше, оскільки між умовами інтеграції в різних регіонах Європи існує суттєва різниця.

Ключовими чинниками для повернення залишаються наявність житла, роботи та доступу до медичної допомоги. Саме можливість забезпечити базові умови для життя визначатиме рішення багатьох сімей. Водночас більшість тих, хто повернеться, осідатимуть не у своїх рідних громадах, а у великих містах, де простіше знайти роботу й соціальні послуги.

В ООН також попереджають, що сценарій миру з територіальними чи політичними поступками з боку України може суттєво знизити готовність біженців до повернення. У такому разі, за прогнозами, найімовірніше повернуться літні люди, самотні особи та матері-одиначки з дітьми, тоді як значна частина працездатного населення залишиться за кордоном.

На цьому тлі Організація Об’єднаних Націй оголосила про скорочення бюджету допомоги українським біженцям на 2026 рік. Новий фінансовий план передбачає 614 мільйонів доларів, що на 23,6% менше порівняно з минулим роком, коли обсяг фінансування становив 803,6 мільйона доларів. Скорочення відбувається попри погіршення гуманітарної ситуації та зростання кількості жертв серед цивільного населення.

За даними моніторингової місії ООН з прав людини, 2025 рік став найсмертоноснішим для мирного населення за останні три роки. Унаслідок воєнного насильства загинули 2 514 цивільних осіб, ще 12 142 людини зазнали поранень. Це на 31% більше, ніж у 2024 році. Додатковим фактором тиску на гуманітарну систему стали масовані удари по енергетичній інфраструктурі України взимку 2025–2026 років.

В ООН наголошують, що тривалість війни, умови миру та здатність держави забезпечити житло і робочі місця стануть визначальними для масштабів повернення українців після завершення бойових дій.

Дедалі більше українців, виснажених тривалою військовою агресією, демонструють готовність обговорювати територіальні компроміси в обмін на реальні гарантії безпеки та припинення бойових дій. Цей феномен експерти та західні медіа пояснюють насамперед емоційною та фізичною втомою населення, що пережило роки постійного напруження, втрати близьких та руйнування інфраструктури. Багато громадян прагнуть хоча б часткової стабільності та можливості планувати майбутнє без постійного страху нових атак.

Аналітичні матеріали західних видань відзначають, що така зміна суспільних настроїв не обов’язково свідчить про зменшення патріотизму чи готовності обороняти країну. Насправді, мова йде про прагматичний запит на безпеку та відчуття контролю над власним життям. Для багатьох українців питання збереження територій залишається ключовим, але одночасно з’являється усвідомлення того, що повна перемога у війні може вимагати ще тривалого часу і величезних людських ресурсів.

Тенденцію підтверджують і результати соціологічних досліджень українських інституцій. За даними опитувань, станом на кінець січня 2026 року близько 40% українців заявили про готовність підтримати виведення українських військ з окремих районів Донбасу заради завершення війни. Водночас лише невелика частина з них — близько 9% — погоджується на такий крок без значних застережень. Ще 31% вважають подібний сценарій загалом прийнятним виключно за умови отримання чітких гарантій безпеки з боку США та європейських країн.

Разом із цим суспільство залишається глибоко поділеним. Понад половина опитаних — близько 52% — категорично виступають проти будь-яких територіальних поступок і наполягають на збереженні територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах. Такий баланс думок, на думку західних аналітиків, створює ризик внутрішнього напруження та політичного розколу в разі спроб реалізації компромісних сценаріїв.

Окрему увагу міжнародні оглядачі приділяють можливим політичним наслідкам для президента Володимира Зеленського. Зазначається, що офіційна згода на втрату частини територій може суттєво змінити його сприйняття як всередині країни, так і за кордоном — від образу символу опору до політика, який погодився на тривалу окупацію українських земель.

Водночас для значної частини українців ключовою умовою будь-яких переговорів залишається наявність дієвого механізму захисту від нової війни. Проста відмова від територій без вступу до НАТО або отримання рівноцінних гарантій безпеки сприймається більшістю як капітуляція, а не як шлях до стійкого миру.

Офіційна позиція української влади залишається незмінною. Вона закріплена в Конституції та неодноразово підтверджувалася заявами РНБО, Офісу президента та Міністерства закордонних справ. Київ наполягає на повному відновленні територіальної цілісності та наголошує, що будь-які «торги» територіями є юридично нікчемними й створюють небезпечний прецедент для світового правопорядку.

Попри це соціологічні дослідження, які фіксують зміну суспільних настроїв, залишаються важливим орієнтиром для міжнародних партнерів. Саме ці дані дедалі частіше враховуються під час формування стратегій подальшої військової, фінансової та дипломатичної підтримки України у 2026 році.

2 лютого християни східного обряду святкують важливу подію в церковному календарі — Стрітення Господнє. Це одне з найбільш давніх та глибоких за змістом свят, яке має велике значення в історії християнської церкви. Назва свята походить від слова "зустріч", що символізує знаменну подію — першу зустріч Ісуса Христа зі світом. Ця подія стала своєрідним переходом від Старого Завіту до Нового, в якому здійснилися пророчества про прихід Спасителя.

За біблійною розповіддю, на сороковий день після народження Ісуса Марія та Йосиф прийшли до Єрусалимського храму для виконання обряду очищення, встановленого Мойсеєвим законом. Це був обов'язковий ритуал для жінок після пологів, який символізував відновлення їх чистоти. Під час цього обряду вони зустріли праведного старця Симеона, який, за благословенням Божим, дожив до цього часу, щоб побачити Месію. Симеон, взявши на руки немовля, благословив Бога, проголосивши, що тепер він може спокійно померти, адже побачив Спасителя, обіцяного всім народам.

Побачивши Ісуса, Симеон узяв Його на руки та виголосив пророчі слова: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм із миром». Ця молитва стала частиною богослужінь і щоденно звучить у храмах по всьому світу.

Поруч із ним перебувала пророчиця Анна, яка також упізнала в дитині майбутнього Спасителя. Саме тому Стрітення сприймається як символ духовної зустрічі людини з Богом і надії на спасіння.

У цей день у православних та греко-католицьких храмах проводять урочисті літургії. Особливе місце займає освячення свічок і води. Стрітенські свічки віряни зберігають удома протягом року та запалюють під час молитви, хвороби чи негоди, вірячи, що вони захищають оселю від зла та приносять Божу благодать.

Освячену воду також вважають цілющою. Нею кроплять житло, господарство, худобу, використовують для молитви за здоров’я та добробут родини.

Зі святом пов’язані й численні народні прикмети. Якщо 2 лютого сонячно та тепло — весна буде ранньою. Сильний вітер віщує негоду у березні, а якщо тварини ховаються — варто чекати похолодання.

У народі вважалося, що цього дня не слід виконувати важку фізичну роботу. Люди намагалися не вирушати в далеку дорогу, не рубати дерева, не прибирати та не шити, аби не накликати нещастя. Свято радили провести спокійно, у молитві та родинному колі.

Початок лютого в Україні принесе справжню зиму: сильні морози охоплять більшу частину країни, а опадів очікується дуже мало. За словами синоптикині Наталії Діденко, 2 лютого на території держави почне поширюватися холодне повітря, що поступово охопить усі регіони. Зниження температури буде значним, особливо вночі, коли стовпчики термометрів можуть опуститися до 10-15 градусів морозу в деяких областях.

Морози впливатимуть не тільки на температуру повітря, а й на загальний клімат у країні, змінюючи умови для повсякденного життя. Вдень температура залишатиметься в межах -5...-10°C, проте в деяких місцях можливі й більш значні похолодання. За прогнозами, істотних снігопадів або дощів не передбачається, що дозволить уникнути складних погодних умов на дорогах.

Причиною морозної погоди є потужний антициклон, який продовжує домінувати над територією України. Саме він забезпечить суху та переважно ясну погоду в більшості областей. Опадів майже не передбачається, а вітер буде слабким.

Втім, у південних регіонах ситуація дещо інша. Через близькість чорноморського циклону в Криму та Приазов’ї можливі снігопади й хуртовини, що може ускладнити дорожню ситуацію.

Найнижчі температури прогнозують у північних і східних областях, де мороз відчуватиметься особливо різко. Синоптики радять жителям тепло одягатися, обмежувати тривале перебування на відкритому повітрі та уважно стежити за оновленнями прогнозів, адже холодна погода може затриматися на кілька днів.

У середині тижня, 5 лютого, погодна ситуація в Україні почне змінюватися на більш м’яку. Після періоду відчутних зимових холодів синоптична картина поступово вирівнюватиметься, і арктичне повітря втрачати свій вплив. Морози слабшатимуть майже по всій території країни, що особливо відчують мешканці західних та південних регіонів.

У цих областях денні температурні показники наближатимуться до нульової позначки або навіть перевищуватимуть її. Сонячні прояснення, хоч і нетривалі, сприятимуть відчуттю тепла вдень, тоді як нічні години ще зберігатимуть зимову прохолоду. У центральних регіонах очікується помірне підвищення температури з поступовим ослабленням нічних морозів.

На заході країни погода буде м’якшою. У Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі, Хмельницькому, Івано-Франківську та Чернівцях очікується хмарна погода з невеликим мокрим снігом і дощем. Нічна температура коливатиметься в межах -3…-4 градусів, удень стовпчики термометрів піднімуться до +1. В Ужгороді прогнозується найтепліша погода — вночі близько 0 градусів, а вдень до +8, із хмарами та проясненнями.

У центральних областях збережеться зимовий характер погоди. У Вінниці очікується від -4 уночі до +1 удень, мокрий сніг і дощ. У Житомирі буде холодніше — до -6 уночі та близько -1 удень із невеликим мокрим снігом. У Черкасах і Кропивницькому вночі прогнозують до -8, удень — до -3, з невеликим снігом. У Полтаві температура коливатиметься від -13 уночі до -5 удень.

На півночі країни морози ще залишатимуться відчутними. У Чернігові вночі очікується до -17, удень — близько -7 із невеликим снігом. У Сумах синоптики прогнозують найнижчі температури — до -20 уночі та близько -9 удень.

На півдні поступово теплішатиме. В Одесі температура вночі становитиме близько -1, удень — до +4, можливий невеликий дощ і мокрий сніг. У Херсоні та Миколаєві вдень очікується до +1, із хмарами та проясненнями. У Запоріжжі температура залишатиметься нижчою — до -6 уночі та -2 удень.

На сході України збережеться суха й холодна погода. У Харкові температура опуститься до -19 уночі та підніметься до -9 удень. У Дніпрі очікується близько -10 уночі та -4 удень. У Краматорську та Сєвєродонецьку морози сягатимуть -13…-16 уночі та -7…-8 удень.

У Криму погода буде контрастною: у Сімферополі вночі прогнозують близько -3, а вдень — до +8, із хмарами та проясненнями.

Аномально низькі температури, що накрили Україну, суттєво позначилися на ситуації на лінії фронту та вплинули на характер бойових дій. Через сильні морози російські окупаційні війська зіткнулися з додатковими труднощами під час спроб просування вперед, що призвело до помітного зниження темпів їхніх наступальних дій. Про це повідомив начальник відділу комунікацій Третьої окремої штурмової бригади Данило Мельников під час ефіру на телеканалі «Київ24».

За словами військового, різке похолодання ускладнює логістику, використання техніки та організацію штурмових дій противника. Мороз впливає на роботу двигунів, стан озброєння, пересування особового складу та можливість швидко реагувати на зміну обстановки. У таких умовах будь-яка помилка або затримка може мати критичні наслідки, що змушує окупантів діяти обережніше та повільніше.

Мельников підкреслив, що особливо складною ситуація залишається безпосередньо на передовій. За температур близько мінус 20 градусів українські військові змушені тримати оборону в умовах, де часто немає можливості облаштувати глибокі окопи чи забезпечити повноцінне обігрівання позицій. За його словами, ці умови є серйозним випробуванням для особового складу, який перебуває на лінії зіткнення.

На тлі морозів бойові дії тривають і на інших напрямках. За даними аналітиків, українські сили відновили свої позиції в Куп’янську, взявши під контроль значну частину міста, яка раніше перебувала у так званих «сірій» та «червоній» зонах. Водночас російські війська продовжують утримувати позиції у північній частині міста.

Разом із тим противник має окремі тактичні успіхи на Донеччині. Зокрема, російські підрозділи просунулися поблизу Удачного та Гришиного, а також на півдні підконтрольної Україні частини області. Окупанти також зафіксували просування в районі Привільного, що розташоване на напрямку до Слов’янсько-Краматорської агломерації.

Ситуація на фронті залишається напруженою, а погодні умови лише додають складнощів як для оборони, так і для наступальних дій обох сторін.