Політика

Кутя належить до найдавніших обрядових страв української культури й до сьогодні зберігає глибоке символічне наповнення. Це не звичайна каша, а ритуальна їжа, що уособлює зв’язок поколінь, пам’ять про предків, родинну згуртованість і надію на добробут. Упродовж зимового календарного циклу кутю готують кілька разів, і кожного разу вона набуває нового змісту, відображаючи духовний стан громади та характер свята.

Першою у цьому циклі є багата кутя, яку традиційно варять на Святвечір напередодні Різдва. За новим церковним календарем у 2025 році цей день припадає на 24 грудня. Саме з вечері зі Святвечора починається різдвяний період, наповнений особливою тишею, очікуванням і молитвою. Багата кутя готується з пшениці або ячменю з додаванням маку, меду, горіхів та сухофруктів. Кожен інгредієнт має власну символіку: зерно означає життя і безперервність роду, мак — захист і пам’ять, мед — солодкість життя та Божу благодать.

Друга кутя — щедра — готується у Щедрий вечір, який передує Новому року. У 2025 році це 31 грудня, день святкування Маланки. На відміну від різдвяної, щедра кутя може бути скоромною: до неї дозволяється додавати вершкове масло, молоко або вершки. Вона символізує щедрість, відкритість і надію на багатий та успішний рік, що настає.

Третя — голодна кутя — вариться напередодні Водохреща. За новим календарем Хрещення Господнє відзначають 6 січня, а Водохресний Святвечір припадає на 5 січня 2026 року. Ця кутя є пісною й максимально простою за складом. Вона уособлює стриманість, духовну зосередженість і підготовку до великого церковного свята.

Кожен із трьох різновидів куті має власне символічне навантаження. Багата кутя пов’язана з народженням, достатком і родинною єдністю. Щедра — з очікуванням нового циклу життя, матеріального добробуту та радості. Голодна — з очищенням, постом і внутрішньою дисципліною. Разом вони формують цілісний зимовий обрядовий цикл.

У народній традиції кутя супроводжувалася численними прикметами та звичаями. Вважалося, що правильне приготування страви впливає на врожай, здоров’я родини та мир у домі. Господарі могли підкидати ложку куті до стелі, спостерігаючи за зернами як за знаком майбутнього достатку, залишати страву на столі на ніч для померлих родичів або починати трапезу спільною молитвою.

Окремі заборони стосувалися поспіху, сварок чи легковажного ставлення до обряду. Особливо суворо дотримувалися правил під час приготування голодної куті, де не допускалося жодних скоромних інгредієнтів. Усе це відображало уявлення про кутю як сакральну страву, що поєднує земне й духовне.

Таким чином, кутя залишається не лише елементом святкового столу, а й важливою частиною культурної пам’яті українців. Через неї зберігається зв’язок поколінь, традиція спільної молитви й уявлення про гармонію в родині та суспільстві, актуальні й у сучасному календарному контексті.

Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру комерсанту, причетному до ймовірних зловживань під час капітального ремонту об’єктів Державної служби з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області. За інформацією слідства, підприємець підписував акти виконаних робіт, які не відповідали фактичному обсягу та якості проведених ремонтів.

Як з’ясували правоохоронці, фіктивні документи стали ключовим елементом схеми, що дозволила організованій групі незаконно заволодіти бюджетними коштами. Загальна сума збитків, завданих державі, оцінюється у 1,8 мільйона гривень. Гроші, виділені на відновлення та модернізацію об’єктів ДСНС, були перераховані на підставі недостовірних актів.

У ході досудового розслідування встановлено, що інженер технічного нагляду не перевіряв фактичний обсяг і якість виконаних ремонтних робіт у приміщеннях Головного управління ДСНС у Тернопільській області. Попри це, він свідомо підписував акти виконаних робіт, які містили неправдиві відомості.

За інформацією ДБР, у 2022–2023 роках двоє підприємців, діючи в складі організованої групи спільно з трьома посадовцями ГУ ДСНС у Тернопільській області, здійснювали капітальні ремонти адміністративних приміщень і будівель служби. Вартість робіт штучно завищувалася, що дало змогу учасникам схеми привласнити 1,8 млн гривень бюджетних коштів.

Інженер технічного нагляду, за даними слідства, усвідомлював неправдивість документів, однак все одно завіряв їх, фактично сприяючи реалізації злочинної схеми.

Фігуранту повідомлено про підозру за пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах організованою групою. Йдеться про ч. 5 ст. 27 та ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

У ДБР нагадали, що працівникам ДСНС, які були задіяні в цій схемі, про підозру повідомили ще у червні цього року. Їм інкримінують вчинення злочинів, передбачених ч. 2, 3, 5 та ч. 5 ст. 191 КК України.

Національне антикорупційне бюро України проводить розслідування обставин виїзду бізнесмена Тімура Міндіча з країни, а також встановлює, хто міг сприяти перетину ним державного кордону. Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що частина деталей справи вже відома слідству, проте для повного відтворення подій потрібне додаткове дослідження та опитування свідків і посадових осіб.

За словами Абакумова, під час розслідування бюро змушене було балансувати між двома ключовими ризиками: потенційною можливістю виїзду Міндіча та небезпекою витоку інформації, що могла б зірвати всю антикорупційну операцію. Розширення кола осіб, поінформованих про хід слідства, могло створити загрозу несанкціонованого розголошення даних, що ускладнило б проведення ефективних заходів щодо збору доказів.

Детектив також пояснив, що повідомлення Державної прикордонної служби саме по собі не є юридичною підставою для заборони виїзду особи за межі України. Подібні дії, якщо вони стають відомими в публічній площині, лише підвищують ризики для слідства.

У НАБУ не розкривають імен осіб, які могли сприяти виїзду Міндіча, та не коментують можливі правові наслідки для них. Розслідування триває і є частиною ширшого кримінального провадження. Очікується, що встановлення всіх обставин дозволить надати правову оцінку діям фігуранта та потенційній участі третіх осіб у його виїзді.

Після розголосу, спричиненого корупційним скандалом, пов'язаним із так званими «плівками Міндіча», Андрій Єрмак оголосив про свою відставку з посади керівника Офісу Президента України. Це рішення стало результатом серйозних суспільних та політичних наслідків, які викликала публікація записів, на яких фігурують високопосадовці, включаючи найближчого соратника президента.

«Плівки Міндіча», які з'явилися у медіапросторі, стали об'єктом широкого обговорення, викликавши обурення як серед громадськості, так і в політичних колах. Вони містять аудіозаписи, де обговорюються корупційні схеми, зокрема маніпуляції з державними ресурсами та вплив на важливі рішення, що мали місце на високому рівні влади. Цей скандал спричинив значний резонанс і посилене суспільне обурення щодо стану боротьби з корупцією в Україні.

Зараз, ймовірно, Зеленський планує залишити керування Офісом президента у технічному форматі, передавши аналітичні функції іншим структурам. Потенційними кандидатами на тимчасове очолювання ОПУ називають заступника керівника Ігора Брусила та керівницю апарату Марію Вітушок.

Ведернікова також звертає увагу на затягування зміни низки голів обласних державних адміністрацій та на те, що на посаді залишається голова Фінмоніторингу Філіп Пронін, який, за даними джерел, блокує розслідування НАБУ. Основним аргументом Зеленського, за інформацією ЗМІ, є відсутність підозри проти людей із оточення Єрмака: «Нехай спочатку НАБУ та САП доведуть, що всі навколо – корупціонери».

Нагадаємо, 28 листопада НАБУ провело обшуки у помешканні Єрмака в межах іншого кримінального провадження. Його пов’язують із «плівками Міндіча», де фігурує під прізвиськом «Алі-Баба», нібито даючи вказівки правоохоронцям щодо тиску на антикорупційні органи.

Бажання перекусити солодким знайоме багатьом і часто виникає не через справжній голод, а як звичка або реакція організму на втому, стрес чи емоційне перевантаження. Експерти з харчування підкреслюють: правильний вибір продуктів може значно зменшити потяг до цукру, підтримати енергію протягом дня та допомогти відчувати ситість довше — без зайвих калорій та шкоди для фігури.

Серед найефективніших «антисолодких» продуктів називають фрукти та ягоди. Вони природно солодкі, багаті клітковиною та антиоксидантами, що допомагає стабілізувати рівень глюкози в крові та знижує різкі сплески цукру, які часто провокують бажання з’їсти щось солодке. Крім того, фрукти забезпечують організм вітамінами та мінералами, підтримуючи загальний тонус і покращуючи самопочуття.

Дієтолог Роббі Паддік пояснює, що тяга до солодкого формується як через фізичний голод, так і через стрес чи емоційне виснаження. Він пропонує трирівневу 15-хвилинну методику, щоб контролювати імпульс:

Крок 1: П’ятихвилинна перевірка стануПеревірте, чи дійсно ви голодні, коли останній раз їли, а також оцініть емоційний стан і звички, що можуть провокувати потяг до солодкого.

Крок 2: П’ятихвилинне цілеспрямоване відволіканняЯкщо це фізичний голод — перекус із білком та овочами. Якщо емоційна потреба — коротка розмова з другом, невелике завдання або прогулянка на свіжому повітрі.

Крок 3: П’ятихвилинна візуалізація майбутнього себеУявіть, як почуватиметесь через годину після контролю імпульсу. Це допомагає сформувати новий досвід і навчитися справлятися з бажанням солодкого без зайвих калорій.

Також Паддік радить метод «серфінгу за бажанням»: уявляти тягу хвилею, дозволяти їй наростати і спадати, не піддаючись імпульсу. Альтернативні дії, такі як глибоке дихання, розмова або прогулянка, допомагають відв’язати стимул «хочу солодкого» від автоматичної винагороди.

Головне, на що звертають увагу експерти: справа не в силі волі, а в усвідомленні причин, що запускають тягу. Усунення цих тригерів робить бажання солодкого контрольованим і менш інтенсивним.

Колишньому посадовцю Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у Запорізькій області повідомлено про підозру в незаконному збагаченні на суму майже 13 мільйонів гривень. За інформацією Офісу генерального прокурора, підозра була оголошена 17 грудня 2025 року.

Як повідомляється, правоохоронці з'ясували, що посадовець, перебуваючи на державній службі, накопичив значні кошти, походження яких не відповідає його офіційному доходу. Враховуючи його посадовий рівень і фінансові операції, слідчі вважають, що цей факт свідчить про можливе незаконне збагачення.

Серед виявленого майна – грошові кошти, вилучені під час обшуків, а також елітні автомобілі: Toyota Land Cruiser 3.3 Twin Turbo 2022 року, Mercedes-Benz EQC 400 2021 року та Volkswagen Touareg 2020 року. Щоб приховати незаконне походження активів, право власності оформлювали на дружину та довірену особу.

Кримінальне провадження розпочато на підставі висновку НАЗК щодо моніторингу способу життя посадовця. Дії підозрюваного кваліфіковані за статтею 368-5 Кримінального кодексу України – незаконне збагачення.

Заступник начальника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу Дмитро Шибко опинився в центрі уваги через можливу невідповідність між офіційними доходами та рівнем життя. Журналістські розслідування, оприлюднені OBOZ.UA з посиланням на відкриті реєстри та матеріали правоохоронних органів, вказують на активи, які посадовець нібито контролює без прямого відображення у власних деклараціях.

Згідно з офіційними даними, задекларований дохід Шибка на державній службі становить менш ніж 43 тисячі гривень на місяць до оподаткування. Водночас журналісти повідомляють, що він проживає в елітному заміському комплексі «Рівер-Клаб», де вартість оренди нерухомості істотно перевищує можливості, які випливають із задекларованих заробітків. Окрім житла, увагу привертає й інше майно, оформлене на близьких осіб або пов’язані структури.

Окрему увагу привертає особа Владислава Бордуна, якого ЗМІ називають імовірним персональним водієм та охоронцем чиновника. Формально Бордун є власником кількох компаній і двох квартир загальною площею понад 140 квадратних метрів разом із паркомісцем у ЖК «Панорама» в Дніпрі — одному з найдорожчих житлових комплексів міста. Орієнтовна вартість такого майна становить близько 250 тисяч доларів. Водночас у сервісах ідентифікації номерів телефонів користувачі підписують його як «водій Шибка» або «водій шефа».

Як випливає з матеріалів кримінального провадження №757/55802/25-к, які аналізували журналісти, під час негласних слідчих дій Бордун нібито повідомляв знайомим, що елітні квартири в ЖК «Панорама» фактично оформлені на нього за дорученням Дмитра Шибка. Ці обставини наразі перевіряються слідством.

Активи оформлені й на родичів посадовця. Зокрема, на доньку Шибка Марію у 2022 році, коли їй було 22 роки, за договором дарування оформили чотирикімнатну квартиру площею понад 246 квадратних метрів у центрі Києва на вулиці Богдана Хмельницького. Орієнтовна вартість такого житла нині становить близько 600 тисяч доларів. На сина Романа, який працює адвокатом, зареєстрована квартира на вулиці Бойчука в столиці, а також автомобіль BMW 750Li, придбаний у 2016 році приблизно за 100 тисяч доларів. За даними ДБР, фактичним користувачем авто був сам чиновник.

Окрема історія стосується дорожньо-транспортної пригоди у березні 2025 року. Згідно з постановою поліції, Дмитро Шибко, керуючи автомобілем Mercedes-Benz GLC 200 своєї знайомої — дніпровської косметологині Марини Лазарєвої, — не впорався з керуванням і виїхав за межі проїзної частини. У документі зазначено, що від водія був запах алкоголю, а від проходження алкотесту він відмовився. За інформацією слідства, для компенсації шкоди чиновник придбав Лазарєвій новий автомобіль Mercedes-Benz вартістю понад 4,5 мільйона гривень із додатковими опціями ще на 74 тисячі гривень — загалом понад 110 тисяч доларів.

Журналісти також звертають увагу на майно 85-річного тестя посадовця. На нього та пов’язану компанію ТОВ «Серпень-9» зареєстровано нежитлову нерухомість загальною вартістю на десятки мільйонів гривень, зокрема приміщення площею понад 330 квадратних метрів і будівлю майже на тисячу квадратних метрів.

Контексту ситуації додає і той факт, що Державна екологічна інспекція є органом із широкими повноваженнями щодо накладення багатомільйонних штрафів на підприємства за порушення екологічного законодавства. За версією правоохоронців, в інспекції могла діяти схема, коли чиновники ініціювали перевірки і пропонували підприємствам або укладати договори з пов’язаними структурами, або сплачувати значні штрафи. Під час одного з обшуків у працівниці Придніпровської Держекоінспекції було виявлено готівку в еквіваленті понад мільйон доларів.

Сам Дмитро Шибко вже фігурував у кримінальних зведеннях: у 2019 році його затримували за підозрою в отриманні хабара, однак тоді провадження було закрите, і він продовжив роботу в системі.

Наразі всі наведені факти є предметом журналістських розслідувань і матеріалів досудового слідства. Остаточну правову оцінку діям посадовця та його оточення має дати суд.

Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки оприлюднив деталі інциденту, що стався у приміщенні Київського районного ТЦК та СП міста Одеси і пов’язаний зі спробою самокаліцтва одного з громадян. За інформацією центру, чоловіка доставили до установи співробітники поліції, оскільки він перебував у офіційному розшуку через порушення правил військового обліку.

Під час перевірки в ТЦК з’ясували, що громадянин не надав жодних медичних документів, які б підтверджували його непридатність до військової служби або обмеження у проходженні мобілізаційних заходів. Центр комплектування наголосив, що установа діє відповідно до законодавства, забезпечуючи дотримання порядку та безпеки під час перевірок.

Також у ТЦК зазначили, що в електронному реєстрі «Оберіг» відсутні будь-які відомості про наявність у нього відстрочки від мобілізації. Під час проходження стандартних процедур, за твердженням установи, чоловік навмисно завдав собі тілесних ушкоджень.

У центрі комплектування розцінюють такі дії як спробу уникнути призову та чинити тиск на посадових осіб. Чергова служба одразу викликала екстрену медичну допомогу та співробітників поліції.

Ситуація ускладнилася тим, що чоловік поводився агресивно, погрожував ножем медичним працівникам і військовослужбовцям, що перешкоджало наданню йому допомоги. Зрештою його було госпіталізовано до медичного закладу.

В Одеському обласному ТЦК та СП наголосили, що з боку військовослужбовців не застосовувалися жодні заходи фізичного примусу чи протиправні дії. За їхніми словами, всі дії військових та поліцейських були спрямовані виключно на збереження життя і здоров’я чоловіка.

У коментарі також зазначається, що подібні вчинки мають ознаки демонстративного шантажу та спроби ухилення від виконання конституційного обов’язку шляхом маніпулювання громадською думкою.

У ТЦК закликали громадян критично ставитися до емоційних заяв та інформації, яку поширюють особи, що намагаються виправдати порушення закону через публічні провокації.