Політика

Прокурорка Хмельницької обласної прокуратури Ольга Веселовська потрапила у центр дисциплінарного розгляду після того, як відмовилась від проходження повторного медичного огляду. Вона заявила, що більше не вважає себе особою з інвалідністю, хоча раніше була офіційно визнана інвалідом другої групи, що підтверджувалося рішенням місцевої медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Справа набула особливої уваги через обставини, що оточують можливі зловживання при оформленні інвалідності посадовцям, і яка була безпосередньо пов'язана з діяльністю цієї МСЕК.

У 2019 році Веселовська отримала групу інвалідності саме через рішення комісії, якою керувала Тетяна Крупа. Після того, як була викрита схема неправомірних дій з боку керівництва комісії, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокуратури почала ретельне розслідування щодо порушень і можливих зловживань. Ситуація загострилась, коли Веселовська відмовилась від подальших перевірок свого здоров'я, що стало додатковим фактором для вивчення її поведінки та намірів.

Проте прокурорка ігнорує вимогу та заявляє, що строк її інвалідності вже завершився, а нині вона не потребує підтвердження. У КДКП вважають, що така поведінка дискредитує прокурора та шкодить авторитету прокуратури, адже посадовець має демонструвати прозорість та відповідальність.

Веселовська працює в органах прокуратури з 2005 року, а з 2021 року очолює відділ у сфері земельних відносин. Наразі вона не визнає за собою порушень та наполягає, що мова йде про її приватні обставини.

Цей випадок уже порівнюють з іншою дисциплінарною справою — щодо прокурорки Черкаської області Наталії Лєнкової, яку покарали за ухилення від вимог комісії. Експерти наголошують: такі інциденти можуть вплинути на довіру суспільства до органів правосуддя.

Вищий антикорупційний суд незабаром розпочне розгляд справи щодо колишнього заступника голови Харківської обласної ради Володимира Скоробагача. Його підозрюють в організації злочинної схеми, спрямованої на розкрадання державних коштів шляхом створення фіктивних компаній. За даними слідства, у 2022 році Скоробагач разом із групою спільників незаконно залучив електроенергію з Об’єднаної енергосистеми України (ОЕС) і завдав збитків державній компанії «Укренерго» на суму понад 58 мільйонів гривень.

На думку правоохоронців, Скоробагач стояв на чолі організованої групи, до складу якої входили керівники та засновники кількох приватних підприємств. Вони створили три фіктивні компанії, через які незаконно отримували електричну енергію. Згодом енергетичні ресурси, отримані від ОЕС, передавалися далі, що дозволило зловмисникам ухилитися від сплати за використану електроенергію та завдати серйозних збитків державному бюджету.

Попри кримінальне провадження, навколо сім’ї ексчиновника не вщухає суспільний резонанс. У вересні дружину Скоробагача помітили в Монако за кермом BMW i8, вартість якого оцінюється щонайменше у 70 тисяч доларів. Цей контраст між підозрами у масштабній розтраті та розкішним стилем життя родини викликав нову хвилю обурення в суспільстві.

ВАКС призначив підготовче засідання у справі Скоробагача, а також обвинувачених – колишнього та чинного директорів ТОВ «Паверсток» Дениса Хохлачова і Ірини Хасьянової – на 23 жовтня 2025 року. Якщо провину доведуть, їм загрожує ув’язнення за статтями про розтрату державного майна та зловживання службовим становищем.

Ця справа може стати одним із показових процесів у сфері енергетики, де корупційні схеми часто маскуються під господарські операції, а реальні збитки вимірюються десятками мільйонів гривень.

Український артист EL Кравчук відкрито заявив, що його вибір — не брати до рук вогнепальної зброї, бо нині його головна місія проходить на сцені й у живому діалозі з людьми. Він переконаний: музика, слово і прості людські зустрічі здатні розгортати те, що не завжди вдається виправити силами армії — страхи, нерозуміння, підозру між цивільними та військовими, втрату довіри і розбиті емоційні зв’язки. Коли музикант виходить у село чи містечко з концертною програмою, грає не лише для розваги — він створює простір, в якому можна почати діалог, підписати неписані договори довіри й повернути людям відчуття захищеності.

У практичних випадках це працює просто: перед концертом або після нього артист знайомить місцевих з військовими, розповідаючи про конкретних людей, їхні історії, обов’язки й наміри. Така знайомість демократизує образ захисника — він вже не абстракція з новин, а реальна людина з іменем і обличчям. Коли капітан або солдат виходять на сцену поруч зі співаком і щиро звертаються до людей, напруга спадає. Це не замінює безпеки, яку забезпечує армія, але допомагає будувати міжособистісні стосунки, що дуже важливі в умовах тривалого конфлікту.

EL Кравчук також наголосив на важливості інформаційного фронту: сьогодні війна ведеться не лише засобами воєнної техніки, а й через фейки та пропаганду. У цій боротьбі артисти, на його переконання, можуть бути надзвичайно потужними. Тому він закликає колег не зосереджуватися лише на великих містах, а їхати туди, «де справді потрібні підтримка й щире слово» — у менш захищені громади та прифронтові населені пункти.

Коментар артиста підкреслює, що внесок культури і живих виступів нині розглядають як важливу складову національної стійкості: через мистецтво можна знімати страх, зміцнювати мораль і протидіяти інформаційним загрозам, не вдаючись до озброєного протистояння.

Протягом великої війни, яка охопила Україну, секретар Дніпровської міськради Олександр Санжара активно здійснював поїздки за кордон, що викликало численні питання та суперечки. Офіційно ці поїздки були оформлені як службові відрядження, однак журналістське розслідування виявило, що насправді він використав власний літак Piper 28-161 Warrior для перельотів, що є значним контроверсійним моментом на фоні військового часу.

Ці поїздки тривали понад півтора року, що викликало нові питання щодо етики використання службових ресурсів і часу у такій ситуації. На момент, коли Україна переживала важкі часи, а мільйони людей воювали на фронті чи боролися за виживання, такі поїздки здаються, м’яко кажучи, дивними. Сама природа цих відряджень, їх мета та реальна потреба в таких поїздках наразі є предметом громадських дискусій.

Схожа ситуація сталась і під час новорічного відрядження — з 28 грудня 2024-го по 10 січня 2025 року. Формально — перемовини щодо будівництва метро, фактично — політ з польського Кросно до Словенії та подальший переліт у невстановленому напрямку. У серпні 2024-го літак Санжари знову зафіксували в небі між Словенією, Хорватією та Польщею, тоді як сам чиновник нібито вів міжнародні переговори.

Сам Санжара виправдовується тим, що літає у вільний час: мовляв, підтримує льотну практику. Він визнає, що є головним користувачем літака, а в майбутньому планує викупити всю власність на нього. Водночас ця повітряна машина коштує, за оцінками експертів, щонайменше $110–120 тисяч, а її обслуговування — понад $10 тисяч щороку.

Питання викликають також реальні фінансові можливості родини. У 2019 році задекларований дохід Санжари становив лише 470 тисяч гривень. Його дружина підтвердила, що літак разом із ремонтом коштував понад $100 тисяч. З’ясувалося, що 70% літака належить компанії ATN Enterprises, зареєстрованій у Сан-Марино, керівницею якої є сестра посадовця — Ірина Санжара.

Журналісти ставлять питання: чи були закордонні візити виправданими службово, чи це лише прикриття для приватних авіаподорожей? І чому посадовець під час війни дозволяє собі розкішні маршрути через Словенію та Хорватію, тоді як військові та волонтери борються за кожен літр пального?

Те, що рік тому здавалося військовою фантастикою, нині стало одним із реальних й ефективних шарів протиповітряної оборони: недорогі квадрокоптери-перехоплювачі посилили здатність протидіяти масованим атакам ударних безпілотників. Ініціатива виникла з простого прагнення — економії фінансових ресурсів та зменшення залежності від дорогих ракетних засобів ППО, особливо в умовах, коли традиційні системи почали відчувати дефіцит боєприпасів під час хвиль атак дронів-камікадзе.

Конструкції перехоплювачів дуже різняться: зустрічаються маневровані планери з покращеною аеродинамікою, мультикоптери з посиленими двигунами для зростання маневреності, а також модифікації з бойовими частинами або контактними механізмами для фізичного знищення противника. Багато розробок народилися в малих цехах і волонтерських майстернях — інженери та аматори адаптували доступні компоненти, електроніку й матеріали, щоб створити максимально прості, надійні та дешеві апарати. Така гнучкість дозволяє швидко масштабувати виробництво і підлаштовуватися під тактичні потреби фронту.

Втім, перехоплення — це не лише апаратура, а й людський фактор. Пілоти перехоплювачів проходять жорсткий відбір і довготривале навчання; з тисяч студентів лише невелика частина опановує цю спеціалізацію на фронтовому рівні. До того ж суперництво технологій триває: противник модернізує свої ударні дрони, тож українські інженери вже працюють над новими поколіннями перехоплювачів і системами підтримки.

Інновація привернула увагу НАТО — альянс і партнери докладають зусиль для масштабної кооперації і розробки недорогих спроможностей протидії безпілотникам. Якщо перехоплювачі доведуть стабільну ефективність у масштабі та масовому виробництві, це може змінити уявлення про доступні засоби протиповітряної оборони в епоху масових дрон-атак.

Державний інспектор відділу протидії незаконному переміщенню наркотиків і зброї Львівської митниці був затриманий за вимагання та отримання неправомірної вигоди в розмірі $15 000. Ця сума стала платою за забезпечення безперешкодного ввезення ювелірних виробів високої вартості без сплати митних зборів, що суттєво порушує законодавство. За даними слідства, чиновник надавав інструкції, як обійти митний контроль при перетині кордону та приховати дорогоцінні товари, включаючи продукцію таких престижних брендів, як Cartier, Van Cleef та Hermes.

Вартість хабара становила близько 4% від реальної ціни переміщуваних товарів, що свідчить про масштаби корупційної діяльності на митному посту. Митник, що мав би здійснювати контроль за законністю ввезення товарів, замість цього сприяв незаконним діям, які могли завдати значних збитків державному бюджету через ухилення від сплати митних зборів.

Під час обшуків правоохоронці вилучили кошти, серед іншого — всю суму, отриману перед затриманням, та частину попередньої виплати (зокрема $1 600). За процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури службовцю повідомлено про підозру у одержанні неправомірної вигоди службовою особою, поєднаному з вимаганням (ч. 3 ст. 368 КК України).

На цей час фігуранта відсторонено від займаної посади; йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Слідчі продовжують дії, встановлюються всі особи, причетні до протиправної діяльності та канали ввезення товарів.

Війна в Україні стала причиною масштабної еміграції, і серед тих, хто шукає порятунку за кордоном, багато українських жінок. Більшість з них вирушили до сусідньої Польщі, де, як і в інших країнах Європи, з'явилися нові можливості, але й чимало труднощів. Причини, через які українки вирушають до Польщі, різноманітні: від бажання врятувати себе та родину до прагнення відновити матеріальний добробут в умовах складної економічної ситуації.

Для багатьох жінок Польща стала тимчасовим прихистком. Однак не кожна з них планує залишитися тут надовго. Після адаптації до нових умов багато з них прагнуть реалізувати свій потенціал, знайти нові можливості для роботи, освіти та розвитку кар'єри. Польща надає чимало шансів для самореалізації, зокрема через високий попит на робочу силу, особливо в галузях, де традиційно працює багато українців: будівництво, сільське господарство, медична сфера.

Цікаво, що на фоні зростання шлюбів за кордоном в Україні фіксується майже рівність між кількістю шлюбів і розлучень. У 2024 році було зареєстровано 150,2 тисячі шлюбів і 141,8 тисячі розлучень. Така статистика може свідчити про кризу сімейних відносин, яку загострили війна, розлуки, економічні труднощі та тривале перебування партнерів у різних країнах.

Водночас держава спрощує процедури розірвання шлюбу. У сервісі «Дія» незабаром запускають можливість онлайн-розлучення, що дозволить парам оформити розрив без візитів до суду чи РАЦС. Ця цифрова новація може ще більше вплинути на динаміку стосунків, адже зробить процес швидшим та доступнішим.

Українки в Європі будують нове життя, тоді як українські сім’ї вдома стикаються з новими викликами. Контраст між шлюбами за кордоном і розлученнями в Україні демонструє глибокі соціальні зміни, які переживає суспільство під час війни.

Виконувач обов’язків заступника начальника управління Державної податкової служби у Черкаській області, Артем Андрушко, подав декларацію за 2024 рік, у якій зазначено ряд значних фінансових активів та доходів. У документі, серед іншого, вказано криптовалютні активи, значні готівкові заощадження в доларах США, а також кілька об’єктів нерухомості. Загальний дохід посадовця за 2024 рік склав 1,3 мільйона гривень, з яких понад половина — 567 тис. грн — була отримана у вигляді заробітної плати від ДПС.

Окрім основного доходу, Андрушко задекларував грошовий подарунок у розмірі 205 тис. грн, який йому надав приватний підприємець Світлана Мартиненко, а також 525 тис. грн, які він отримав як дохід від продажу рухомого майна Ірині. Вказані фінансові активи викликають зацікавленість у зв'язку з високими сумами та особливістю походження коштів, оскільки подібні деталі можуть свідчити про наявність додаткових джерел доходу чи інвестиційних можливостей, які досі не були публічно обговорені.

Сукупні активи перевищують 2,5 млн грн. У власності — земельна ділянка 900 м² у Броварах (купівля у 2015 році за 55 тис. грн; поточну ринкову вартість оцінює приблизно у 500 тис. грн), квартира в Києві 49,9 м² (отримана у 2018 році) та нежитлове приміщення 3,3 м² у столиці (придбане у 2020 році за 37 867 грн).

Окремо задекларовані криптоактиви: 3 864 USDT (Tether) на біржі Bybit (еквівалент 160 356 грн) і 5,31 ETH (Ethereum) на Binance (еквівалент 793 720 грн). Готівкові заощадження — 200 тис. грн та 31,3 тис. дол. США. Додатково вказано 20 тис. дол. США, що «перебувають у володінні, але без права користування» — фактично у тієї ж Світлани Мартиненко, від якої отримано подарунок.

У декларації не зазначено корпоративних прав, цінних паперів чи коштів на банківських рахунках.