Політика

Між 2013 та 2016 роками через ПриватБанк було виведено близько двох мільярдів доларів США. Основним механізмом цього стало масове кредитування компаній, які мали прямий зв’язок із тодішніми співвласниками банку — Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. Ці транзакції не були звичайними комерційними операціями, а фактично призводили до виведення значних коштів із фінансової системи країни.

Результатом таких дій стало серйозне погіршення ліквідності ПриватБанку та зростання ризиків для його клієнтів і вкладників. Незабаром це стало однією з головних причин, через які держава була змушена ініціювати націоналізацію банку, щоб запобігти його банкрутству та забезпечити фінансову стабільність. Націоналізація вимагала значних бюджетних витрат, що становило багатомільярдне навантаження на державні ресурси.

Наслідки цієї кредитної політики стали критичними. У грудні 2016 року держава була змушена націоналізувати ПриватБанк, визнавши його неплатоспроможним. Після цього з бюджету було спрямовано понад 5,75 млрд доларів для стабілізації роботи фінустанови, що еквівалентно більш як 155 млрд гривень.

Ключову роль у реалізації схеми відігравав топменеджмент банку, який входив до кредитного комітету та системно погоджував видачу позик пов’язаним структурам. Серед осіб, які схвалювали найбільшу кількість таких кредитів, фігурують Тимур Новіков, Тетяна Гур’єва, Володимир Яценко та Юрій Пікуш. Окрему роль у цій системі відігравала тодішня заступниця голови правління ПриватБанку Любов Чмона, яка погодила 126 кредитів, що стали частиною шахрайської схеми.

Любов Чмона очолювала бюджетний департамент банку — підрозділ, який фактично виконував функції внутрішнього казначейства для бізнес-імперії Коломойського і Боголюбова. Саме через цей департамент формувалися бюджети, прогнозувався рух коштів і забезпечувалося безперебійне фінансування компаній, пов’язаних із власниками банку. Без участі бюджетного департаменту масове схвалення фіктивних кредитів було б неможливим.

Свідчення, надані у суді, вказують на тісні особисті й робочі зв’язки між керівниками ключових департаментів банку та його власниками. Топменеджмент діяв не автономно, а виконував прямі вказівки Коломойського і Боголюбова, отримуючи натомість високі винагороди, збереження посад і гарантії майбутнього юридичного захисту.

Варто підкреслити, що розгляд у Лондоні мав господарський характер. Суд не встановлював кримінальної відповідальності конкретних топменеджерів, однак визнав сам факт масштабного шахрайства. За підсумками розгляду Коломойського і Боголюбова зобов’язали сплатити державному ПриватБанку близько 3 млрд доларів — з урахуванням відсотків та витрат на стягнення. У встановлений строк ці кошти сплачені не були, після чого банк розпочав процедури примусового стягнення.

Попри свою ключову роль у схемі, Любов Чмона за дев’ять років після націоналізації так і не стала фігуранткою кримінальних проваджень в Україні. Водночас іншим колишнім заступникам голови правління пощастило менше. Володимиру Яценку було оголошено підозру у привласненні та відмиванні коштів, а Людмилі Шмальченко — у причетності до розкрадання мільярдів гривень з банку.

Ще одним показовим епізодом стала історія Тимура Новікова. На відміну від Чмони, він не лише погоджував сумнівні кредити, а й, за матеріалами інших судових процесів, отримав близько 4,8 млн євро через кіпрську компанію Primecap, яка перебувала в центрі фінансових операцій, пов’язаних із виведенням коштів. Наразі ПриватБанк намагається стягнути ці гроші в межах окремого судового процесу за кордоном.

Показово, що і Любов Чмона, і Тимур Новіков після завершення роботи у ПриватБанку продовжили кар’єру у бізнесах, пов’язаних із групою «Приват». Ба більше, Чмона, яка на момент націоналізації володіла 0,24% акцій банку, двічі намагалася оскаржити націоналізацію в українських судах, вимагаючи повернення банку попереднім власникам. Обидві спроби завершилися поразкою.

Історія ПриватБанку демонструє не лише масштаби фінансових зловживань, а й глибину системної проблеми — коли ключові рішення ухвалювалися вузьким колом осіб в інтересах власників, а відповідальність за наслідки зрештою лягла на державу і платників податків.

Відомий український бізнесмен Дмитро Коваленко, якого пов’язують із багаторічними схемами постачання вугілля з Російської Федерації та тимчасово окупованих територій, залишив Україну та, за наявною інформацією, осів у Монако. Після виїзду за кордон він, як стверджують джерела, активізував дії, спрямовані на усунення будь-яких документальних доказів, що можуть свідчити про його роль у сприянні обходу санкційного законодавства України та країн Європейського Союзу.

За даними обізнаних осіб, упродовж тривалого часу через структури, пов’язані з Коваленком, вугілля сумнівного походження потрапляло не лише на український ринок, а й до окремих держав ЄС. Для цього використовувалися складні логістичні ланцюги, фірми-прокладки та підроблені сертифікати походження, що дозволяло формально приховувати реальне джерело сировини. Такі схеми працювали роками, залишаючись поза пильною увагою контролюючих органів.

Так, Господарський суд Дніпропетровської області у справі № 904/936/23 затвердив звіт ліквідатора ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі про банкрутство дніпровської фірми “Інтеркоалтрейдинг” (код ЄДРПОУ 37912002).

Фабулу справи можна знайти в офіційних реєстрах судових документів, де зокрема зазначено, що “ADELON AG, Baar Swizerland звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеркоалтрейдінг” (49000, м.Дніпро, вул.Глінки, буд.2, оф.201, ідентифікаційний номер юридичної особи 37912002)”.

Намагання Дмитра Коваленко приховати всі сліди діяльності ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” стають мають свою логіку, так як минулим директором компанії був Мелентьєв В’ячеслав Володимирович, що є співзасновником ТОВ “Гранова Україна” – іншої фірми з орбіти Коваленка, яка засвітилась в портах Одеської області та має проблеми з правоохоронцями.

До В’ячеслава Мелентьєва директором “Інтеркоалтрейдингу” був харківський адвокат Воронов Роман Сергійович. Також співзасновником був Тебін Ігор Миколайович, який раніше обіймав посаду директора у ТОВ “Коал трейд” та ТОВ “Торговий дім “ЕГТ”.

Арбітражним керуючим обрали підконтрольного Шевченка Віталія Євгеновича. Провадження у справі було відкрито ще у квітні 2023 року. Коваленко через швейцарську фірму затвердив вимоги більш як на 162 млн. гривень. Суд визнав додаткові вимоги до податкової на 2,4 млн. гривень.

За результатами інвентаризації та запитів до державних органів виявилося, що майно у компанії відсутнє.

Реалізовано право вимоги на аукціонах: 4 лоти на загальну суму 53,34 мл грн боргів, реалізовано за 69 тис. гривень. Покупцем стало київське ТОВ «Коксохімічна збагачувальна фабрика «Воскресенська». Це передбачувано, тому що компанію оформлено на Сергія Саприкіна — особу, яка підконтрольна Коваленко. Раніше фірма мала назву «Петропавлівський гірничо-збагачувальний комбінат».

Податкова внаслідок такого банкрутства нічого не отримала. Суддя ухвалив, що відсутні ознаки фіктивного або доведеного банкрутства, а все сталося через об’єктивні фінансові труднощі.

Водночас, в мережі інтернет збереглось чимало даних про торгівлю ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” з росіянами.

Зокрема, на сайті компанії ImportGenius, яка є лідером в галузі торгової розвідки, збереглись дані про сотні торгових операцій компанії Дмитра Коваленко ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” з росіянами.

Тож бажання Дмитра Коваленко ліквідувати ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” та приховати свої багаторічні схеми з обходу санкційного режиму ЄС при поставці російських енергоносіїв на український та європейські ринки цілком зрозуміле.

Деталі обходу санкційної політики ЄС та незаконного збагачення Дмитра Коваленко у нашому наступному журналістському розслідуванні.

Телеведуча Леся Нікітюк знову опинилася в центрі уваги, але цього разу не через світські події чи публічні виходи. Причиною стала звичайна для мільйонів українців ситуація — життя під час нічних відключень електроенергії. Зірка, яка нині мешкає разом із маленьким сином Оскаром у батьківському домі в Хмельницькому, поділилася фрагментом повсякденного побуту, знайомого багатьом родинам.

У своїх соцмережах Леся опублікувала фото, зроблене глибокої ночі при мінімальному освітленні. Кадр передає атмосферу тиші, напівтемряви та вимушеної адаптації до нових умов життя. Без гучних коментарів і пафосу телеведуча показала, як виглядає звичайна ніч у домі, де світло зникає за графіком, а побут підлаштовується під обставини.

На кадрі Нікітюк позує біля генератора в розкішній шубі, закутана в ковдру, а на ногах — шльопанці, вдягнені поверх теплих шкарпеток. Контраст між гламурною верхньою частиною образу та максимально «домашним» низом виглядав настільки несподівано, що одразу став приводом для жартів і захоплення.

Світлину Леся підписала коротко й буденно: «Усе, генератор вимкнула — дали світло. Черга 2.2». Саме ця лаконічність і відсутність будь-якого пафосу, як з’ясувалося, і підкупили аудиторію.

У коментарях користувачі зізнаються, що саме за таку простоту й самоіронію люблять телеведучу. Люди жартують про нічні «вилазки» до генератора, порівнюють ситуацію з реаліті-шоу про виживання і пишуть, що цей кадр виглядає настільки життєвим, що його можна було б сплутати з жартом або навіть роботою штучного інтелекту.

Фото швидко розійшлося соцмережами, а образ Лесі Нікітюк у шубі та шльопанцях став черговим доказом того, що навіть зірки живуть у тих самих умовах, що й мільйони українців, і не бояться показувати це без прикрас.

Поновлення адвокатського статусу, яке відбулося за участі Андрія Єрмака, не має впливу на перебіг розслідування кримінальної справи, відомої як «Мідас». За даними джерел у правоохоронних органах, чинність статусу адвоката зберігається навіть у випадку тимчасового призупинення діяльності, тож його відновлення не створює юридичних перешкод для слідчих дій. Цю обставину враховували з самого початку, зокрема в Національному антикорупційному бюро, і тому вона не вплинула на процесуальні рішення в межах розслідування.

У правоохоронних колах підкреслюють, що статус адвоката сам по собі не є інструментом, який може зупинити чи заблокувати слідство. Важливо, що в рамках кримінального провадження діє чітка процедура, і слідчі мають право продовжувати збір доказів, допити, аналіз документів та інші дії незалежно від того, чи є підозрюваний або фігурант справи адвокатом. Окремі процесуальні обмеження можуть виникати лише у випадку, якщо адвокат фактично здійснює правничу діяльність і має на це вплив у конкретному провадженні, що потребує окремих рішень суду.

Повідомлення про підозру у справі «Мідас» можуть здійснити заступник генерального прокурора, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко або генеральний прокурор Руслан Кравченко.

Розслідування триває незалежно від адвокатського статусу фігурантів та їхніх поновлень.

Багато хто звик починати свій день з чашки кави або чаю, які дають миттєвий енергетичний сплеск. Проте, вже через кілька годин, настає спад енергії, і знову виникає потреба в черговій порції стимулятора. Проте є ще одна, менш популярна, але значно корисніша альтернатива, яка допоможе зберегти енергію протягом усього дня без різких коливань і звикання. Це поєднання теплої води з лимоном і куркумою — напій, який не лише дарує бадьорість, а й підтримує здоров'я організму завдяки своїм природним властивостям.

Комбінація теплої води з лимоном та куркумою вражає своєю простотою, але разом з тим вона має потужний ефект на тіло і розум. Лимон, багатий на вітамін С, допомагає зміцнити імунітет, очищає організм від токсинів і стимулює травлення. Куркума ж є потужним природним антисептиком і протизапальним засобом, вона підтримує здоров’я суглобів, покращує функцію мозку і зміцнює серцево-судинну систему. Важливою перевагою цього напою є його здатність підтримувати енергію без різких стрибків і падінь, які можуть бути характерні для кофеїнових напоїв.

Переваги води з лимоном і куркумою:

Прискорює метаболізм. Лимонна кислота стимулює ферменти травної системи, сприяє ефективнішому розщепленню поживних речовин та «запускає двигун» організму.

Підтримує імунітет. Лимон багатий на вітамін C, який допомагає боротися зі стресом і покращує настрій. Куркума містить куркумін — потужний антиоксидант, що знижує запальні процеси та підтримує роботу організму.

Забезпечує плавне вивільнення енергії. На відміну від кофеїну, який дає різкий сплеск із таким же спадом, суміш лимону й куркуми працює м’яко, забезпечуючи стабільний рівень сил без перевантаження нервової системи.

Як приготувати ранковий енергетичний еліксир:

Налийте 250 мл теплої води.

Вичавіть сік половини лимона.

Додайте чверть чайної ложки куркуми.

За бажанням — щіпка меленого імбиру або чорного перцю (для посилення дії куркуміна).

Перемішайте і пийте повільно, бажано натщесерце перед сніданком.

Такий напій ефективно запускає обмінні процеси та допомагає пробудитися зсередини, даруючи природну енергію на весь ранок.

У православній традиції 26 січня присвячене пам’яті святих Ксенофонта і Марії — подружжя, яке вшановується як приклад глибокої віри, смирення та духовної відданості. Згідно з церковними переказами, вони походили зі знатної родини, але обрали шлях служіння Богові, пройшовши через важкі випробування та втрати. Цей день нагадує вірянам про цінність родинної єдності, терпіння та довіри до Божої волі.

Паралельно з церковним вшануванням у світі відзначається Міжнародний день митника. Свято об’єднує фахівців митних служб різних держав і підкреслює їхню роль у забезпеченні економічної безпеки, контролю за міжнародною торгівлею та протидії контрабанді. Саме митники стоять на перетині державних кордонів і глобальних процесів, впливаючи на стабільність фінансових систем.

У православному календарі 26 січня — день пам’яті преподобних Ксенофонта і Марії, подружжя з Візантії, яке жило у V–VI століттях і прославилося благочестям та милосердям.

Ксенофонт був заможним сенатором у Константинополі, відомим справедливістю та щедрістю до нужденних. Його дружина Марія підтримувала чоловіка у добрих справах і вела глибоке духовне життя. Коли їхні сини Іоан і Аркадій обрали чернецтво, подружжя також вирішило відмовитися від світських благ і присвятити себе служінню Богові: Ксенофонт пішов до монастиря, Марія — до жіночої обителі. Їх шанують як приклад сімейної вірності, смирення та віри.

Міжнародний день митника

Цього дня професійне свято відзначають митники в усьому світі. Саме 26 січня 1953 року була створена Рада митного співробітництва, яка згодом стала Всесвітньою митною організацією.

Працівники митної служби відповідають за контроль кордонів, боротьбу з контрабандою, дотримання правил міжнародної торгівлі та захист економічних інтересів держави. У різних країнах проводять урочисті заходи, нагородження та професійні конференції.

Всесвітній день екологічної освіти

Щороку 26 січня нагадують і про важливість екологічної свідомості. День екологічної освіти покликаний формувати відповідальне ставлення до довкілля, раціональне використання природних ресурсів і розуміння наслідків людської діяльності для природи.

У школах, університетах і громадських організаціях проводять лекції, тематичні уроки, екоакції, озеленення територій та просвітницькі заходи.

Міжнародний день чистої енергії

Ще одна дата, встановлена Генеральною Асамблеєю ООН, присвячена розвитку відновлюваних джерел енергії. Мета — привернути увагу до сонячної, вітрової, гідро- та інших видів чистої енергетики, які допомагають зменшувати викиди парникових газів і боротися зі зміною клімату.

У різних країнах проходять форуми та дискусії щодо переходу на «зелену» енергетику й підвищення енергетичної безпеки.

День працівника контрольно-ревізійної служби України

В Україні 26 січня вітають фахівців, які здійснюють державний фінансовий контроль. Раніше ці функції виконувала контрольно-ревізійна служба, нині — Державна аудиторська служба.

Її працівники перевіряють ефективність використання бюджетних коштів, запобігають фінансовим порушенням і зловживанням, що особливо важливо для стабільності державних фінансів.

День Австралії

Для Австралії 26 січня — головне національне свято. Воно пов’язане з прибуттям у 1788 році Першого флоту британських кораблів до бухти Порт-Джексон, що поклало початок європейському заселенню континенту.

Сьогодні цей день символізує єдність країни, її багатокультурність і досягнення. В Австралії проходять святкові церемонії, фестивалі, концерти, феєрверки та урочисті вручення громадянства.

Таким чином, 26 січня поєднує духовні традиції, професійні відзнаки та глобальні ініціативи — від віри й служіння до екології, енергетики та міжнародної співпраці.

До Київської міської ради внесли проєкт рішення, який може суттєво змінити підхід до відвідування громадських закладів із домашніми тваринами. Ідеться про ініціативу, що надає власникам магазинів, аптек, кафе, закладів сфери послуг та інших комерційних об’єктів право самостійно визначати, чи дозволяти вхід із собаками або котами, а також встановлювати власні правила такого відвідування.

Авторкою проєкту стала депутатка Київради від партії «Європейська солідарність» Вікторія Пташник. Вона наголошує, що документ покликаний усунути правову невизначеність, яка нині існує у сфері доступу до публічних просторів із тваринами. За її словами, ініціатива розроблялася у співпраці з зоозахисною організацією UAnimals, яка послідовно виступає за формування дружнього до тварин міського середовища.

Наразі в Києві діє рішення Київради ще від 2007 року, яке прямо забороняє приводити тварин до магазинів, кафе, аптек, медичних установ та інших публічних закладів. Єдиним винятком залишаються собаки-поводирі. Фактично це робить столицю одним із найбільш консервативних міст у цьому питанні, попри зміну суспільних підходів та практик за останні роки.

Проєкт рішення не зобов’язує бізнеси пускати тварин, але дає їм право ухвалювати власні правила. Заклади зможуть самостійно визначати умови перебування з тваринами, обмеження за розміром, вимоги до повідків, переносок чи інших заходів безпеки.

Вікторія Пташник зазначає, що для багатьох киян це питання давно стало побутовою проблемою. За її словами, власники собак часто змушені повертатися додому після прогулянки, щоб залишити тварину, а вже потім іти до магазину чи аптеки. В умовах війни та постійних повітряних тривог така логістика стає ще складнішою.

Депутатка також підкреслює, що особисто для неї конкурентну перевагу матимуть саме ті бізнеси, які добровільно дозволять відвідування з тваринами й чітко пропишуть правила. На її думку, це питання вибору і відповідальності самого закладу, а не загальної заборони для всіх.

Фактично Київ уже частково рухається в цьому напрямку. Деякі великі торговельні мережі дозволили відвідувачам приходити з домашніми улюбленцями. Зокрема, в супермаркетах мережі «Сільпо» з’явилися спеціальні візки для собак невеликих порід. Однак досі такі рішення існували радше всупереч міським правилам, а не завдяки їм.

Ухвалення нового рішення може закрити законодавчу прогалину й легалізувати практику, яка вже поступово формується в місті. Водночас документ не скасовує права закладів забороняти перебування тварин, якщо це пов’язано з санітарними нормами або специфікою діяльності.