Політика

Наприкінці 2025 року однією з найрезонансніших державних закупівель стала реалізація проєкту з розширення Обласної клінічної лікарні у Харкові, який передбачає будівництво великого підземного укриття. Загальна кошторисна вартість робіт становить 2,45 млрд гривень, що робить цей тендер одним із найдорожчих у сфері медичної інфраструктури за останні роки.

Майбутній об’єкт отримав назву «Ковчег» і, згідно з проєктною документацією, має бути завершений лише у 2029 році. Такий тривалий термін викликає суспільний резонанс, адже лікарня розташована орієнтовно за 30 кілометрів від лінії фронту та неодноразово опинялася під загрозою через обстріли дронами, артилерією та ракетними ударами. Медичний заклад продовжує працювати в умовах підвищеного ризику, надаючи допомогу пацієнтам і пораненим.

Окрему увагу привертає кошторис робіт. У документації зазначені ціни на будівельні матеріали, які суттєво перевищують ринкові. Зокрема, бетон класу В25 закладено по 6 164 грн за кубічний метр, тоді як місцеві виробники пропонують його за цінами від 3 710 до 4 572 грн/м³. Така різниця може формувати потенційну маржу в десятки мільйонів гривень лише на одному виді матеріалу.

Конкуренція на тендері була формальною. Єдиним суперником переможця виступило ТДВ «Житлобуд-2», яке подало дорожчу пропозицію і не знижувало ціну під час аукціону. Це створює враження імітації конкурентної боротьби при проведенні закупівлі.

Не до кінця визначеними залишаються і джерела фінансування. Спочатку частину витрат планували покривати у 2026 році коштом Національної служби здоров’я України, однак сам тендер завершили лише 31 грудня 2025 року. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко публічно згадував, що фінансування може здійснюватися з державного бюджету, за рахунок міжнародних партнерів та місцевих бюджетів, проте чіткої фінансової моделі наразі не оприлюднено.

Підрядником проєкту став консорціум «Білдінг Груп», який за останній час зосередив у своїх руках низку масштабних медичних будівництв у Харківській області. Зокрема, він отримав контракт на добудову онкологічного центру в Харкові вартістю близько 3 млрд грн, а також на реконструкцію Центральної міської лікарні в Ізюмі за 1,04 млрд грн.

Консорціум об’єднує місцеві компанії ТОВ «Індастріал Білдінг Груп» та ПП «Промтекс», керівником яких є Сергій Кубарєв. За даними публічних реєстрів, починаючи з 2016–2017 років ці компанії отримали державних контрактів на суму понад 4,2 млрд грн.

Будівництво «Ковчега» подається як стратегічний проєкт для медицини прифронтового Харкова. Водночас затягнуті строки реалізації, питання до кошторису та концентрація підрядів в одних руках викликають дедалі більше запитань щодо ефективності використання бюджетних коштів і реальної користі об’єкта в умовах війни.

Пенсіонери в Україні тепер можуть самостійно отримати довідку про розмір пенсії або доходи в електронному форматі, не відвідуючи відділення Пенсійного фонду. Ця послуга доступна через вебпортал електронних послуг ПФУ і дозволяє сформувати офіційний документ у кілька простих кроків, економлячи час і зусилля.

Щоб отримати довідку, необхідно увійти до особистого кабінету на вебпорталі ПФУ. Авторизація можлива за допомогою кваліфікованого електронного підпису, банківської картки, сервісу ID.GOV.UA або Дія.Підпису. Після входу користувачеві слід перейти до розділу «Комунікації з ПФУ», де доступні всі необхідні форми для запиту довідки. Система автоматично формує документ, який можна зберегти на комп’ютері, роздрукувати або переслати за потреби.

У переліку доступних послуг потрібно вибрати «Довідка про доходи пенсіонера», після чого заповнити електронну форму. Обов’язково необхідно зазначити період, за який формується довідка, а також заповнити всі поля, позначені як обов’язкові. Перед відправленням запиту заявник надає згоду на обробку персональних даних та підтверджує звернення.

Відповідь Пенсійного фонду з готовою електронною довідкою з’являється в розділі «Мої звернення» в особистому кабінеті. У фонді звертають увагу, що під час подання запиту обов’язково потрібно вказувати актуальний контактний номер телефону у форматі +380XXXXXXXXX, а також чітко визначати необхідний період.

Електронна довідка про розмір пенсії або доходи пенсіонера може використовуватися для оформлення соціальних виплат, подання до органів соціального захисту, підтвердження доходів, а також для надання до банків та інших установ. Такий формат значно спрощує отримання необхідних документів і дозволяє уникнути черг та особистих візитів до державних органів.

Нещодавно суд прийняв рішення, яке викликало значний резонанс серед громадськості. Активи сім’ї колишнього керівника Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Геннадія Яременка були визнані необґрунтованими. Загальна сума цих активів перевищує 3,8 мільйона гривень. Мова йде про житловий будинок із земельною ділянкою, два автомобілі, які зареєстровані на дружину Яременка, а також значну суму готівки — 20 тисяч доларів США, яку подружжя отримало для спільного користування.

Під час судового процесу було з’ясовано, що походження цих активів не було підтверджено законними доходами. Суд дійшов висновку, що надані доказі не переконують у правомірності здобуття цих засобів, що стало підставою для визнання їх необґрунтованими. У цьому контексті рішення має важливе значення для боротьби з корупцією та намаганням сприяти прозорості у державних установах.

За результатами розгляду справи суд ухвалив рішення про стягнення на користь держави житлового будинку разом із земельною ділянкою. Крім того, постановлено стягнути вартість одного з автомобілів, яка оцінена у 786 тисяч гривень.

Позов у цій справі було подано на підставі матеріалів, зібраних Національним агентством з питань запобігання корупції та Державним бюро розслідувань. У межах перевірки аналізувалися доходи родини та їх відповідність набутим активам.

Судове рішення ухвалене в порядку цивільної конфіскації, яка передбачає можливість вилучення майна, законність походження якого посадовець або члени його родини не змогли обґрунтувати.

Суд ухвалив рішення про тимчасове відсторонення від виконання службових обов’язків начальниці Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Оксани Єзерської. Підставою для такого кроку стала підозра в отриманні неправомірної вигоди від представників бізнесу, що наразі розслідується правоохоронними органами.

За даними слідства, у структурі міжрегіонального управління могла функціонувати налагоджена корупційна схема. За версією правоохоронців, посадові особи вимагали та отримували кошти від підприємців в обмін на безперешкодне оформлення необхідних дозволів, уникнення санкцій під час інспекцій та лояльне ставлення до роботодавців, які залучали працівників без офіційного оформлення.

Повідомлення про підозру Оксані Єзерській було вручено наприкінці грудня. Після цього суд обрав їй запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 242 тисячі гривень. Також суд ухвалив рішення про відсторонення посадовиці від виконання службових обов’язків на період досудового розслідування.

Під час судового розгляду сторона захисту наполягала на позитивній характеристиці підозрюваної, наявності почесних грамот, професійного досвіду та складних життєвих обставин. Однак суд визнав ці аргументи недостатніми для того, щоб залишити посадовицю на займаній посаді.

Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронні органи продовжують збір доказів і встановлення всіх можливих епізодів у справі. У разі доведення вини посадовиці їй може загрожувати покарання у вигляді тривалого позбавлення волі з конфіскацією майна.

Колишня заступниця голови правління ПриватБанку Тетяна Гур’єва, яка фігурує у рішеннях Високого суду Лондона щодо одного з найбільших фінансових скандалів в історії України, продовжила активну підприємницьку діяльність на території країни навіть після націоналізації банку. Її бізнес до початку повномасштабної війни також мав контакти з російським ринком, що викликало додаткову увагу аналітиків та громадськості до її діяльності.

Судові документи у Великій Британії підтверджують, що у 2013–2016 роках з ПриватБанку було виведено понад 1,9 мільярда доларів США. Це сталося через механізм видачі кредитів компаніям, пов’язаним із колишніми власниками банку — Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. За версією слідства та судових рішень, зазначені кредити мали ознаки неринкових операцій і фактично слугували інструментом для переміщення коштів з банку в приватні структури.

У цей період Тетяна Гур’єва обіймала посаду заступниці голови правління ПриватБанку та керувала департаментом обслуговування бізнес-клієнтів. Вона входила до складу правління та кредитного комітету, який затверджував кредити пов’язаним структурам. Суд у Лондоні дійшов висновку, що саме цей департамент був ключовим елементом схеми, через який обслуговувалися фіктивні компанії-позичальники.

Після націоналізації ПриватБанку у грудні 2016 року Гур’єва звільнилася з банку, не передавши документацію новому менеджменту. У рішенні суду зазначається, що новій адміністрації фактично довелося відновлювати інформацію про діяльність департаменту з нуля.

У 2018 році Гур’єва заснувала в Києві компанію «Марбл Арч», основним видом діяльності якої стало виробництво косметичної та парфумної продукції. За фінансовою звітністю, компанія протягом кількох років демонструвала мільйонні обороти, хоча частина періодів була збитковою. Станом на кінець 2024 року фірма мала значні активи, але й суттєві боргові зобов’язання.

Митна статистика свідчить, що у 2021–на початку 2022 року одним з основних закордонних ринків збуту продукції компанії була Російська Федерація. Поставки здійснювалися через російську логістичну структуру, яка згодом була ліквідована. Загальні обсяги експорту у цей період оцінювалися у кілька мільйонів гривень.

У виробничій лінійці компанії фігурувала продукція під брендом Apriori — зокрема зубні щітки преміального сегмента. Торгова марка належить британській компанії, власником якої є син Тетяни Гур’євої, громадянин Великої Британії. Частина цієї продукції до 2022 року реалізовувалася і на російському ринку, зокрема у Москві. Після початку повномасштабної війни постачання було припинено.

Окрему увагу в судових матеріалах приділено ролі Гур’євої у приховуванні руху коштів після націоналізації ПриватБанку. Суд встановив, що вона вела так звану «таблицю Гур’євої» — внутрішній облік не повернутих кредитів, а згодом брала участь у створенні фальсифікованих фінансових даних для введення в оману суду. Ці дії координувалися з-за кордону та були спрямовані на захист інтересів колишніх власників банку.

Попри це, Високий суд Лондона не поклав фінансової відповідальності на Гур’єву та ще одного топменеджера ПриватБанку Тимура Новікова, визнавши, що вони діяли за вказівками власників банку. Суд зобов’язав Коломойського та Боголюбова компенсувати державному ПриватБанку 3 млрд доларів США.

В Україні Гур’єва та Новіков не притягувалися до кримінальної відповідальності. Натомість підозри раніше отримували інші колишні топменеджери банку, які залишили країну.

Заступник начальника відділу митного оформлення №2 одного з митних постів виконує ключову роль у забезпеченні контролю за переміщенням товарів через державний кордон. Саме на таких посадових осіб покладено відповідальність за правильність оформлення вантажів, дотримання митного законодавства, коректне застосування кодів УКТ ЗЕД та визначення митної вартості. Від їхніх рішень безпосередньо залежить наповнення бюджету, швидкість проходження митних процедур і рівень довіри бізнесу до державних інституцій.

Функціонал відділу митного оформлення передбачає роботу з великими обсягами документації, взаємодію з декларантами та митними брокерами, а також ухвалення оперативних рішень у межах чинного законодавства. У таких умовах особливого значення набуває доброчесність посадовців, адже митна сфера традиційно залишається однією з найбільш ризикованих з точки зору можливих зловживань і корупційних практик.

Серед задекларованого майна: житловий будинок у Хусті площею 157,4 м², кілька земельних ділянок загальною площею понад 4 тис. м² (більшість належить дружині), а також нежитлове приміщення 21,9 м².

У декларації зазначено також Toyota C-HR (2019) дружини та Volkswagen Passat (2016), придбані раніше. У грудні 2025 року митник оформив покупку Volkswagen ID.4 через компанію ТОВ «Доміон Авто +». Крім того, родина має заощадження у розмірі 75 тис. доларів США.

В умовах повномасштабної війни, коли тисячі українських спортсменів опинилися поза можливістю тренуватися, а спортивна інфраструктура в прифронтових зонах або зруйнована, або недоступна, питання ефективного використання бюджетних коштів стає ще більш гострим. Натомість, на жаль, частина цих коштів продовжує освоюватися за схемами, які далекі від реального розвитку спорту та підтримки спортсменів.

Харківська область в 2023 році стала яскравим прикладом того, як війна може використовуватися як прикриття для корупційних практик. За офіційними даними, на організацію навчально-тренувальних зборів у регіоні було виділено близько 50 мільйонів гривень. Однак, за інформацією, що з’явилася в ЗМІ, ці гроші використовуються не лише для реальних спортивних заходів, а й стають частиною схем, де вивезення коштів на фіктивні тренування або заходи йде паралельно з підготовкою інших незаконних операцій, у тому числі й вивезенням чоловіків призовного віку за кордон.

Центральною фігурою цієї історії є народна депутатка від «Слуги народу» Марія Мезенцева. Саме з її політичним впливом пов’язують непропорційне фінансування регбі та повну відсутність публічної звітності щодо використання коштів. Фактичним оператором схем у спортивній сфері виступає її помічник Роман Бихов, який одночасно очолює Федерацію регбі Харківської області. Адміністративне прикриття забезпечує начальник Управління у справах молоді та спорту Харківської обласної військової адміністрації Костянтин Ананченко — чиновник із сумнівним бекграундом і репутацією, який контролює погодження та розподіл коштів.

Сімейний контекст лише підсилює картину. Чоловік Марії Мезенцевої, Юрій Федоренко, є депутатом Київської міської ради від тієї ж політичної сили та членом земельної комісії. Його ім’я неодноразово фігурувало у розслідуваннях щодо земельних схем у столиці. Федоренка називають неформальним «мостом» між представниками «Слуги народу» та київською владою, через який проходять голосування за виділення землі в обмін на хабарі. Отримані кошти, за інформацією з відкритих розслідувань, використовуються для політичного піару та формування образу «фронтового командира», що різко контрастує з реальними джерелами доходів родини.

Ключове питання у харківській історії — непрозорість фінансування. За рік на навчально-тренувальні збори в олімпійських і неолімпійських видах спорту було виділено понад 44 мільйони гривень. Ці кошти мали піти на підготовку боксерів, легкоатлетів, плавців, баскетболістів та представників десятків інших дисциплін. Натомість чверть бюджету фактично «поглинуло» регбі. При цьому Управління у справах молоді та спорту Харківської ОВА систематично відмовляє у наданні детальної інформації щодо використання коштів, що є прямим порушенням законодавства про доступ до публічної інформації.

Механізм привласнення коштів виглядає типовим для воєнного часу. Федерації подають листи про проведення навчально-тренувальних зборів, додаючи списки учасників і місця проведення. Часто ці списки містять людей, які не є спортсменами або взагалі не існують, а самі збори або не проводяться, або відбуваються формально. Управління видає наказ, кошти перераховуються, включно з добовими, але жодних підтверджуючих документів — договорів оренди, проживання, актів виконаних робіт — не існує. Значна частина грошей осідає на особистих картках керівників федерацій.

Окремий елемент схеми — використання «спортивних заходів» для виїзду за кордон. Під виглядом міжнародних турнірів і зборів організовувалися поїздки, які фактично використовувалися для вивезення чоловіків призовного віку. Частина з них назад в Україну не поверталася. При цьому бюджетні кошти, виділені на підготовку спортсменів, зникали без будь-якої звітності.

Контраст між офіційними доходами та стилем життя окремих фігурантів схеми кидається в очі. Елітні автомобілі, дорогі годинники та демонстративна розкіш не корелюють із задекларованими прибутками. Публічно це подається як «благодійність» або «меценатство», але фактично йдеться про використання державних і спонсорських коштів у власних інтересах.

Харківська історія — це не просто питання спортивного бюджету. Це приклад того, як під прикриттям війни формується система, де політичний вплив, родинні зв’язки та відсутність контролю дозволяють перетворювати державні програми на джерело особистого збагачення. І поки чиновники та політики демонструють патріотичну риторику, реальні наслідки цих схем оплачують платники податків і ті, хто воює на фронті.

В українському інформаційному просторі виникла резонансна ситуація, пов’язана з діяльністю онлайн-проєкту «Буськ онлайн» у соціальній мережі Facebook. На сторінці регулярно з’являються публікації, які мають ознаки дискредитації військовослужбовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. На це публічно звернув увагу журналіст і чинний військовослужбовець 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія» Вахтанг Кіпіані.

Він наголосив, що подібний контент підриває довіру до Сил оборони, формує негативне ставлення до військових і може мати ознаки інформаційної шкоди в умовах воєнного стану. У своєму зверненні Кіпіані закликав Службу безпеки України, Національну поліцію та голову Львівської обласної військової адміністрації дати належну оцінку діяльності сторінки та перевірити викладені факти.

На сторінці було опубліковане відео конфлікту між перехожими та військовослужбовцями ТЦК у Львові з образливими коментарями на адресу військових. У дописі, серед іншого, йшлося: «У Львові дегенерати, що офіційною мовою називається ТЦК та СП, продовжують відловлювати людей…».

Вахтанг Кіпіані наголосив на ризиках такої діяльності, зазначивши, що діловод військової частини має доступ до чутливої інформації про особовий склад, відрядження та розташування підрозділів, і така поведінка може становити загрозу національній безпеці.

Сторінка «Буськ онлайн» має понад 30 тисяч підписників. Контактний номер для коментарів відмовився відповідати на дзвінки журналістів.

Окрім військової служби, Володимир Типило є співвласником фірми «Волко», що займається оптовою торгівлею залізними виробами та опалювальним обладнанням, а також засновником благодійного фонду «Фундація небайдужих», зареєстрованого у 2020 році у Буську.

Ситуація викликала широкий резонанс і питання щодо контролю та реагування командування та контррозвідки на дії військовослужбовців у соцмережах.