Політика

11 листопада 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося судове засідання, під час якого розглядалося питання обрання запобіжного заходу для Ігоря Миронюка. За матеріалами слідства, він разом із Дмитром Басовим нібито координував тіньові процеси у межах організованої схеми, що діяла в одній із державних структур. Справу розслідують детективи НАБУ за процесуального керівництва САП.

За версією правоохоронних органів, підозрювані могли впливати на ухвалення управлінських рішень, використовуючи службові зв’язки та неформальні механізми контролю. Слідство вважає, що такі дії були спрямовані на отримання неправомірної вигоди та збереження впливу на фінансові й кадрові потоки. У матеріалах провадження йдеться про системний характер діяльності та попередню змову між фігурантами.

Замовник обґрунтував відмову від конкуренції «терміновістю» виконання робіт. Водночас фактичний стан покрівлі був відомий задовго до підписання договору, а ознак раптового руйнування, які б виправдовували невідкладні процедури, зафіксовано не було.

Єдиним виконавцем робіт без жодної альтернативи визначили ТОВ «ДЕКАН ПРОЕКТ». 8 грудня 2025 року з компанією уклали договір на суму понад 16 мільйонів гривень. Аналіз попередньої діяльності цього підрядника свідчить про стійку залежність від одного замовника: більшість контрактів фірма отримує саме від університету Каразіна. Така концентрація підрядів фактично усунула інших потенційних учасників ринку і закріпила доступ до бюджетних коштів за конкретним суб’єктом.

Окремі положення договору викликають серйозні застереження з точки зору захисту пам’ятки архітектури. У документації відсутнє чітке розмежування між реставраційними роботами та звичайним ремонтом. Це суперечить законодавству про охорону культурної спадщини і відкриває можливість довільно змінювати характер робіт без належного контролю.

Не менш проблемними є умови щодо строків і ціни. Попри задекларований «твердий кошторис», договір передбачає можливість коригування вартості та графіка виконання робіт через додаткові угоди. Така конструкція фактично легалізує затягування процесу і створює підґрунтя для подальшого збільшення витрат.

Економічний аналіз кошторису лише посилює сумніви. Ціни на будівельні матеріали та роботи суттєво перевищують середньоринкові показники. За попередніми оцінками, штучне завищення вартості може сягати близько 30%, що означає ймовірну переплату майже у 5 мільйонів гривень.

У підсумку реконструкція об’єкта культурної спадщини ризикує перетворитися не на приклад відповідального відновлення, а на ще одну ілюстрацію того, як під прикриттям «терміновості» та формальних процедур державні кошти спрямовуються за наперед визначеним маршрутом.

Напередодні саміту лідерів Європейського Союзу, запланованого на четвер, 18 грудня, європейські дипломати активізували зусилля для досягнення компромісу щодо пакета фінансової допомоги Україні. Йдеться про ресурси, які вважаються критично важливими для економічної стабільності країни в умовах триваючих викликів. За інформацією західних медіа, переговори тривають у складній атмосфері та фактично перейшли в режим «останньої години».

Усередині Євросоюзу проявився суттєвий розкол між країнами Північної та Південної Європи. Держави-члени зайняли протилежні позиції щодо того, яким саме має бути механізм фінансування для Києва. Частина урядів наполягає на більш гнучкому та довгостроковому підході, тоді як інші висловлюють занепокоєння фінансовими ризиками та впливом таких рішень на власні бюджети.

Німеччина разом із країнами Північної та Східної Європи наполягають, що альтернативи використанню російських активів немає. Водночас Бельгія та Італія дедалі активніше просувають так званий план Б — фінансування України за рахунок спільного боргу ЄС, гарантованого загальним бюджетом союзу. Проти використання заморожених активів також виступають Болгарія, Мальта, Угорщина і Словаччина.

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у середу запропонувала два паралельні варіанти для виходу з кризи: модель, засновану на російських активах, і альтернативний сценарій із залученням спільних запозичень ЄС. За словами чотирьох дипломатів ЄС, ключовим елементом компромісу може стати виключення Угорщини та Словаччини зі спільної схеми погашення боргу, оскільки саме ці країни системно блокують подальшу підтримку України.

Попри заяви прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про те, що тема російських активів нібито більше не обговорюватиметься в Брюсселі, низка європейських дипломатів заперечує цю позицію. За їхніми словами, використання заморожених коштів РФ залишається «єдиним реальним варіантом» для забезпечення стабільного фінансування України.

Ідея спільного боргу ЄС традиційно викликає опір з боку північних країн, які роками не бажали гарантувати облігації для більш заборгованих держав Півдня. Дипломати порівнюють нинішню ситуацію з фінансовою кризою 2012–2013 років та програмами допомоги Греції у 2015 році. При цьому представники північних країн наголошують, що їхня позиція не пов’язана зі страхами щодо платоспроможності партнерів, а з прагненням забезпечити Україні довгостроковий і передбачуваний фінансовий ресурс.

Очікується, що прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час саміту наполягатиме на детальному розгляді моделі спільного боргу. Його прихильники вважають її дешевшою та більш прозорою. Водночас критики наголошують, що такий підхід потребуватиме політичного схвалення з боку Віктора Орбана, який неодноразово погрожував заблокувати будь-які рішення щодо допомоги Україні.

За словами дипломатів, у разі збереження глухого кута Європейській комісії доведеться шукати обхідні механізми фінансування, щоб Україна не залишилася без підтримки, водночас дозволивши окремим країнам зберегти політичне обличчя. Серед можливих варіантів — звільнення угорських і словацьких платників податків від участі у фінансуванні оборони України в обмін на зняття вето з боку їхніх урядів.

На одеському узбережжі зафіксували екологічний інцидент, який викликав занепокоєння як у містян, так і у фахівців. На двох популярних пляжах міста — Дельфін і Ланжерон — виявили забруднення, що за своїми зовнішніми характеристиками нагадує нафтові продукти. Окрім цього, на березі знайшли мертвих птахів, що може свідчити про негативний вплив невідомої речовини на живу природу.

Про ситуацію повідомив очільник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак. За його словами, йдеться про плями невідомого походження, які мають характерний темний колір і маслянисту структуру. Саме ці ознаки змусили спеціалістів припустити, що забруднення може бути пов’язане з нафтопродуктами, однак остаточні висновки робити поки зарано.

На місце події оперативно виїхали відповідні служби. До перевірки залучені представники Державної екологічної інспекції, комунального підприємства «Узбережжя», КУ «Рятувально-водолазна служба», а також Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради. Фахівці проводять огляд берегової лінії, відбір проб та фіксацію наслідків забруднення.

Окрему увагу приділяють факту загибелі птахів, яких виявили на узбережжі в зоні забруднення. Причини їхньої загибелі з’ясовуються, зокрема перевіряється можливий зв’язок із виявленими плямами.

В Одеській міській військовій адміністрації зазначили, що після отримання офіційних висновків екологів та інших профільних служб буде надано додаткову інформацію. До цього часу мешканців і гостей міста закликають утриматися від відвідування зазначених пляжів та не контактувати з підозрілими речовинами на узбережжі.

Яскрава, харизматична та впевнена у собі Анна Саліванчук після розлучення з чоловіком — народним депутатом — продовжує залишатися у статусі холостячки. З огляду на популярність і публічність акторки, багато хто вважає, що вона не може мати проблем із увагою з боку чоловіків. Втім, сама Анна зруйнувала цей стереотип, зробивши відверте зізнання про своє особисте життя.

Акторка розповіла, що фактично не ходить на побачення. Причина полягає не у браку пропозицій, а у внутрішньому виборі та певному розчаруванні у форматі сучасного спілкування. За її словами, чоловіки, які проявляють ініціативу та пишуть їй у соцмережах, зазвичай не викликають у неї зацікавлення. Натомість ті, хто справді привертає її увагу, часто не наважуються зробити перший крок.

Саліванчук переконана, що потенційних кавалерів відлякує її сильна енергетика та емоційність. Вона наголошує, що йдеться не про фінансові можливості, а саме про внутрішню готовність бути поруч із жінкою з потужним характером.

«Пишуть ті, хто не може потягнути Анну Саліванчук. І я зараз не про фінанси, а емоційно. Вони просто бояться навіть моєї енергії, на жаль», — відверто поділилася акторка.

Зірка також зазначила, що постійно відчуває сексуальний інтерес з боку чоловіків, однак далі поглядів справа зазвичай не заходить. За її словами, чоловіки звертають на неї увагу, але не наважуються підійти та проявити ініціативу.

«Я дивлюся, як на мене реагують чоловіки — вони дивляться, вибачте, слинку ковтають, але підійти не підійдуть. Ну то навіщо мені такі чоловіки? Мені потрібен той, хто не буде боятися», — заявила Саліванчук.

Водночас акторка не приховує, що відкрита до нових стосунків. Вона зізнається, що шукає сильного партнера, поруч із яким зможе дозволити собі бути не лише впевненою й самодостатньою, а й слабкою жінкою.

Її головне бажання звучить просто і щиро: «Я хочу… просто, щоб мене хтось обійняв».

В Одесі набирає обертів публічне обговорення способу життя Дар’ї Кочуріної — дружини посадовця податкової служби Дмитра Хандусенка. Особливу увагу містян і медіа привернув автомобіль Bentley Continental GT, яким користується жінка. Орієнтовна вартість такого авто сягає близько 400 тисяч доларів, що виглядає непропорційно до задекларованих доходів державного службовця.

Шлюб Дмитра Хандусенка з Дар’єю Кочуріною було укладено 18 грудня 2024 року. Дружина податківця позиціонує себе як бізнес-леді та є власницею бренду одягу Lior. Саме підприємницька діяльність жінки, згідно з деклараційними даними, стала ключовим джерелом доходів сім’ї. Зокрема, значну суму принесла операція з продажу майнових прав бренду «Ліор Україна» підприємниці Ірині Гречці. В результаті цієї угоди Дар’я Кочуріна отримала понад 4,1 мільйона гривень.

Згідно з поясненнями, Bentley належить колишньому чоловіку Дар’ї, який повернув автомобіль після розлучення. Також жінка пояснила питання боргів та переписку нерухомості через угоди з Іриною Гречкою.

Історія доходів Дмитра Хандусенка демонструє стрімкий ріст фінансового стану. Ще 10 років тому податківець мав лише Toyota Avalon та скромну зарплату, а з 2021 року доходи різко зросли завдяки подарункам від родини, продажу майна та підприємницькій діяльності. Хандусенко заснував кілька ТОВ, отримав значні кошти від продажу криптоактивів і нерухомості.

Нині родина має широкий автопарк, включно з Lexus RX350 та новим Range Rover, оформленим у лізинг через фірму батька, а нерухомість податківця охоплює квартири та земельні ділянки в Одесі та передмістях. Фінансові операції та активи родини демонструють різке збільшення статків за останні роки та значне зростання матеріальної забезпеченості Дар’ї Кочуріної порівняно з чоловіком.

Банк «Альянс» дедалі більше відходить від класичної моделі роботи фінансової установи та стає прикладом системного використання банку для обслуговування сумнівних схем. За зовнішньою репутацією «невеликого, але стабільного» банку, як зазначають журналісти та правоохоронці, роками функціонував механізм відмивання коштів, перекидання державних ресурсів та приховування корупційних оборудок за участі впливових осіб.

Ключовим епізодом у цій історії став скандал із компанією «Юнайтед Енерджі», який виявив масштабні фінансові зловживання. Внаслідок цієї схеми держава втратила 716 мільйонів гривень на операціях з електроенергією, а банківські ресурси, задіяні у схемі, досі не повернено. Аналіз діяльності установи свідчить, що банк використовувався не лише для легальних фінансових операцій, а й для прокачування державних коштів через складні та непрозорі механізми.

Фактично держава отримала гарантію, яка не була забезпечена реальними ресурсами. Судові процеси тривають роками, а загальні втрати бюджету вже сягають близько 2,5 млрд грн — критична сума в умовах повномасштабної війни.

Голова правління банку проходить у кримінальному провадженні за статтею 364-1 Кримінального кодексу України. Серед фігурантів справи називають осіб з оточення Ігоря Коломойського, зокрема Михайла Кіпермана, а також Юлію Фролову, яка безпосередньо підписувала проблемну гарантію. Паралельно НАБУ задокументувало спробу підкупу на суму 200 тисяч доларів за виведення справи з-під антикорупційного контролю.

Окрему увагу привертає фінансовий моніторинг. За останні роки Національний банк України п’ять разів штрафував «Альянс» на загальну суму 109 млн грн за системні порушення у сфері фінмоніторингу. За даними розслідувань, через рахунки банку проходили кошти, пов’язані з шахрайськими схемами, гральним бізнесом, а активісти також заявляли про можливі канали фінансування структур з російським слідом через платіжні сервіси.

Структура власності банку лише підсилює ці питання. Основним акціонером із часткою 89% є Олександр Сосіс — бізнесмен, відомий ще з 90-х років, пов’язаний із страховим бізнесом і колами великого промислового капіталу. Фінансові показники банку виглядають вкрай крихкими: зобов’язання становлять 12,4 млрд грн при активах у 13,5 млрд грн. За оцінками експертів, програш у ключових судових спорах може стати фатальним.

Співвласник банку Павло Щербань також неодноразово згадувався у медіа у зв’язку з бізнесами, що мають російський слід або контакти з особами, наближеними до російських структур. Це робить установу ще токсичнішою з точки зору національної безпеки.

Попри масштабні збитки, жодна гривня з проблемних 1,7 млрд грн гарантій так і не була повернута державі. Жоден із ключових учасників схем не компенсував втрати бюджету, а реальні вироки залишаються одиничними.

Банк «Альянс» у цій історії постає не як жертва ризикованих ринкових рішень, а як зручний інструмент для фінансових махінацій. І допоки подібні структури продовжують працювати в такому режимі, кожен новий державний контракт чи гарантія несе ризик чергових мільярдних втрат для платників податків.

тему або

текст, на основі якого потрібно написати новий унікальний розширений матеріал українською мовою.

Другий елемент — вода та збалансоване харчування. Дефіцит рідини, надлишок цукру та нестача вітамінів послаблюють імунну відповідь. Раціон, у якому є овочі, фрукти, горіхи та кисломолочні продукти, підтримує здорову мікрофлору кишечника — одного з ключових центрів імунного захисту.

Третя складова — регулярний рух. Навіть помірна фізична активність позитивно впливає на циркуляцію імунних клітин. Достатньо 20 хвилин швидкої ходьби, легких домашніх вправ або розтяжки, щоб організм швидше реагував на інфекції.

Не менш важливим є мікроклімат у приміщенні. Сухе й застояне повітря послаблює слизові оболонки, які першими контактують з вірусами. Регулярне провітрювання та підтримання вологості на рівні 40–60% значно знижують ризик захворювань.

П’ятий чинник — психологічний стан. Хронічний стрес і тривожність пригнічують імунітет через гормональні збої. Простi практики — прогулянки на природі, дихальні вправи, короткі медитації або приємні ранкові ритуали — допомагають стабілізувати емоційний фон і відновити захисні ресурси організму.

Фахівці зазначають, що системне дотримання цих п’яти правил здатне дати відчутний ефект уже за 7 днів. Люди помічають підвищення енергії, зменшення втоми та кращу стійкість до сезонних інфекцій.

З грудня 2023 року на посаді заступника начальника одного з управлінь державної установи розпочав виконувати свої обов’язки новий керівник, який обійматиме цю посаду до грудня 2025 року. Призначення, яке стало результатом внутрішніх змін у структурі, покликане зміцнити ефективність роботи управлінської команди та покращити виконання ключових завдань організації.

Відомо, що новий заступник має значний досвід у сфері управління, раніше працював на керівних посадах в інших структурах, де продемонстрував високий рівень професіоналізму та стратегічного мислення. Він має на меті оптимізувати внутрішні процеси, удосконалити управлінську діяльність та створити умови для стабільного розвитку підрозділів, якими керує.

У 2018 році валютні заощадження зросли на 512 тисяч гривень при річному доході сім’ї 440 тисяч. У 2023 році за рік придбано Hyundai Ioniq 2016 року за 423 тисячі та Hyundai Ioniq 2017 року за 357 тисяч гривень при річному доході 670 тисяч. При цьому накопичення у валюті не зменшилися, а у сина навіть зросли на 1 тисячу доларів.

Ситуація 2025 року лише підтвердила сумнівну логіку фінансів: у серпні придбано Hyundai Ioniq 5 2021 року за 512 тисяч, а в грудні — MG 4 2023 року майже за мільйон гривень, при продажу нерухомості на 600 тисяч. Загальна картина руху коштів залишається розрізненою та нелогічною.

Фактом покупки автомобілів чи накопичення валютних коштів порушення закону не є. Проблема виникає тоді, коли витрати систематично перевищують доходи, заощадження не зменшуються, а декларації не збігаються. У випадку Скрипника мова йде про систематичні невідповідності, що потребують професійної перевірки.