Політика

У сучасному цифровому світі питання приватності стає все більш нагальним. Користувачі прагнуть убезпечити себе від можливого стеження в інтернеті, адже кожен клік, кожне підключення може залишати слід. Найпоширеніший спосіб — заклеїти вебкамеру ноутбука. Це дозволяє відчути контроль над власним простором та зменшує ризик випадкового або цілеспрямованого проникнення. Відомі випадки, коли зловмисники отримували доступ до камер через шкідливе програмне забезпечення, фішингові атаки чи уразливості операційних систем, і робили це без відома користувача.

Проте багато хто водночас не звертає уваги на смартфони, які постійно мають відкритий об’єктив. Мобільні пристрої зберігають величезну кількість персональної інформації: місцезнаходження, контакти, фото та повідомлення. Хоча заклеювання камери на смартфоні менш популярне, саме такі гаджети часто стають джерелом витоку даних, адже вони завжди підключені до інтернету та можуть автоматично синхронізувати інформацію з хмарними сервісами.

Фахівці з кібербезпеки пояснюють, що ноутбук часто розташований у спальнях чи вітальнях — у місцях приватного життя, тому є привабливою ціллю для зловмисників. Камера дивиться в один напрямок, що дозволяє вести спостереження навіть без руху пристрою.

Саме тому навіть керівники ІТ-компаній, зокрема Марк Цукерберг, не нехтують цим простим захистом — заклеюють камери та мікрофони на своїх ноутбуках.

На відміну від ноутбука, смартфон не стоїть постійно у фіксованому положенні — він у кишені, сумці чи просто лежить екраном донизу. Це зменшує ризик постійного спостереження.

До того ж, сучасні операційні системи Android та iOS мають розгалужену систему дозволів: програми не можуть користуватися камерою без вашої згоди. Хоча експерти попереджають — повної гарантії це не дає.

«Ризик зламу смартфонної камери нижчий, але можливий. У разі зараження шпигунським ПЗ можна помітити підвищене споживання батареї чи мобільних даних», — пояснює аналітик ESET Україна Дмитро Горобець.

Фізично заклеїти мікрофон марно: навіть через шар клейкої стрічки він частково передає звук. А у смартфоні це взагалі неможливо — блокування мікрофона позбавить пристрій основної функції зв’язку.

За даними Кіберполіції України, понад 60% українців вважають, що їхня приватність під загрозою, але лише 10% реально використовують фізичні способи захисту. Після пандемії та масових випадків витоку відео з вебкамер, інтерес до цифрової безпеки зріс.

Українські компанії радять користувачам перевіряти дозволи застосунків, не залишати ноутбук з увімкненою камерою без нагляду і встановлювати шторки, які нині пропонують багато виробників ноутбуків.

Закривайте камеру, якщо не користуєтесь нею постійно.

Перевіряйте дозволи додатків на смартфоні.

Не завантажуйте підозрілі програми.

Використовуйте антивірус і двофакторну автентифікацію.

Якщо камера чи мікрофон активуються самостійно — це сигнал небезпеки.

Заклеїти камеру — не прояв параної, а розумна звичка у добу цифрової прозорості. Смартфони мають кращий захист, але ризик зламу ніколи не дорівнює нулю. Тож фізичне закриття камери — це простий, але ефективний крок до власної кібербезпеки.

5 листопада 2025 року український співак MELOVIN опублікував у своєму Instagram провокативний постер із написом «перший бісексуальний герой шоу “Холостяк”». Зображення миттєво викликало широкий резонанс у соцмережах — шанувальники обговорювали, чи є це офіційним анонсом участі артиста у відомому проєкті, чи просто творчою заявою. Реакція телеканалу СТБ, який володіє правами на шоу, не забарилася: представники компанії звинуватили музиканта у порушенні авторських прав, зокрема у використанні логотипу, айдентики та візуального стилю програми без погодження.

Сам MELOVIN пояснив, що його публікація була навмисною провокацією. За словами співака, він прагнув перевірити, наскільки українське суспільство готове до розширення уявлень про гендерну ідентичність і сексуальність у телевізійному просторі. Артист наголосив, що не мав наміру привласнювати чужі матеріали, а лише хотів «поставити дзеркало» перед публікою, показавши, як тема толерантності викликає суперечливі емоції навіть у контексті розважального шоу.

У відповідь MELOVIN опублікував заяву, у якій визнав, що свідомо використав оформлення шоу і що постер був «лабораторним» експериментом: артист заявив, що хотів перевірити, як відреагує суспільство на ідею включення в мас-медіа персонажів з нестандартною сексуальною орієнтацією. Він також зазначив, що пост «зникне о 00:00», і підкреслив, що ціль досягнута.

«Сьогодні о 00:00 пост зникне. Я порушую права на використання логотипу телеканалу та проєкту і робив це свідомо. Ціль виконана, я хотів побачити, чи готове суспільство до проєкту, де межі розширені. Як виявилось – ТАК. Радий бути лакмусом. Безкоштовно. Вічно ваш, М», — написав співак.

Частина аудиторії поставилася до акції схвально, відзначивши сміливість артиста й дискусію про інклюзивність у телебаченні, інші — критикували MELOVIN за використання оформлення чужого проєкту. Також низка користувачів піддали сумніву методи телеканалу у спілкуванні з публічними особами — частина аудиторії висловила зауваження щодо тону і дій SMM-команди СТБ.

Антишахрайський проєкт “190” оприлюднив детальне розслідування щодо Юрія Бєлоусова, заступника директора Бюро економічної безпеки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації. Його звинувачують у приховуванні справжньої вартості майна та значному заниженні цін на автомобілі у деклараціях. Це відкриття викликало широку громадську увагу, оскільки стосується високопоставленого посадовця, який відповідає за цифровізацію та впровадження сучасних технологічних процесів у державному секторі.

5 листопада директор БЕБ Олександр Цивінський затвердив склад кадрових та атестаційних комісій, які мають здійснювати переатестацію працівників та добір нового персоналу. До цих комісій увійшов і Юрій Бєлоусов разом із колегами Тарасом Щербаєм та Павлом Будзиганом. Завдання комісій передбачає оцінку професійних компетенцій, перевірку доброчесності та забезпечення прозорого підбору кадрів у Бюро.

Однак, як з’ясували журналісти, сама доброчесність одного з ключових членів комісій викликає сумніви.

Бєлоусов народився на Дніпропетровщині, навчався у Харківському університеті внутрішніх справ. Майже два десятиліття служив у правоохоронних органах, потім працював у Секретаріаті Уповноваженого ВРУ з прав людини, а з 2019 року — в Офісі Генерального прокурора, де очолював департамент, що займався злочинами, скоєними під час збройного конфлікту.

У 2023 році він намагався очолити НАБУ, але не пройшов конкурсний відбір через питання до його декларацій. Зокрема, у 2016 році він задекларував продаж автомобіля Opel Vectra за 49 тис. грн — сума, яку комісія визнала сумнівною.

Такі самі цифри фігурують і в подальших деклараціях: 49 тисяч — це вартість не лише старої машини, а й нового автомобіля Hyundai Grand Santa Fe 2015 року випуску, який насправді коштує у 15–20 разів більше.

Питання виникали і до дружини посадовця Зоряни Бєлоусової, у якої раптово з’явилися великі готівкові кошти та автомобіль MINI Cooper, також оцінений у ті ж 49 тис. грн. Джерелом доходів подружжя нібито були спадщина від продажу квартири та заробітки у місії ООН, проте дані про податкові сплати в Україні відсутні.

Не менш цікаві зв’язки має і його брат — мер Кам’янського Андрій Білоусов, відомий участю у скандалах із заниженою приватизацією комунального майна та проросійськими симпатіями. Сам Юрій Бєлоусов стверджує, що професійно не пов’язаний із братом із 2017 року.

Згідно з деклараціями, Юрій Бєлоусов володіє двома земельними ділянками у селі Могилів Дніпропетровської області, частиною квартири у Кам’янському та кімнатою в гуртожитку МВС у Києві. Його дружина — власниця земельної ділянки в Чернігівській області.

Подружжя проживає у квартирі в Києві, яка належить тещі чиновника. Вартість усіх об’єктів у деклараціях або не вказана, або мінімальна.

Серед активів — дві машини, обидві оцінені у 49 тис. грн:• Hyundai Grand Santa Fe 2015 року (належить Юрію Бєлоусову);• BMW Mini 2012 року (належить його дружині).

За минулий рік Бєлоусов задекларував 1,6 млн грн зарплати, 135 тис. грн пенсії, 36 тис. грн компенсацій і 74 тис. грн гонорару від ГО “ДЖАСТГРУП”. Дружина офіційних доходів не мала.

На руках у подружжя — понад 27 тис. доларів готівкою та більше 350 тис. грн на рахунках. Також Бєлоусов задекларував позику у 20 тис. доларів своєму родичу. Загальна сума їхніх заощаджень перевищує 1,5 млн грн.

Ці факти викликають питання до доброчесності чиновника, який тепер визначатиме, хто працюватиме у «оновленому» Бюро економічної безпеки.

Перший заступник міністра освіти і науки України Євген Кудрявець опинився в центрі суспільної уваги після того, як стало відомо про його нещодавнє придбання преміального електрокара Mercedes-Benz EQS 450 2023 року випуску. Вартість автомобіля становить близько 2,4 мільйона гривень — сума, яка майже вдвічі перевищує його офіційний річний дохід. Згідно з даними декларацій, торік зарплата Кудрявця в Міністерстві освіти та науки становила приблизно 1,37 мільйона гривень, що викликало запитання щодо походження коштів на таку дорогу покупку.

За час роботи на керівній посаді в МОН родина Кудрявця помітно покращила свій майновий стан: наразі подружжя володіє двома автомобілями німецького преміумкласу. Окрім цього, чиновник входить до переліку посадовців із найбільшою кількістю закордонних відряджень за останні два роки. У деяких із них він представляв Україну на міжнародних освітніх форумах та самітах, проте частина поїздок, за словами джерел у міністерстві, мала радше іміджевий, ніж практичний характер.

Це не перше придбання преміального транспорту в родині посадовця. У листопаді 2022 року Кудрявець разом із дружиною став співвласником Mercedes-Benz GLE 450 4MATIC за 3,3 млн грн. Окрім цього, він користується Toyota Highlander 2016 року, орендованою у приватного підприємства “Агронафтасервіс”.

Водночас чиновник демонструє високу активність у закордонних поїздках. Лише за дев’ять місяців 2025 року він здійснив щонайменше 12 міжнародних відряджень, відвідавши США, Данію, Японію, Італію, Швейцарію, Бельгію, Угорщину, Австрію та Ісландію, деякі країни — двічі. За три попередні роки на компенсації відряджень із держбюджету йому було відшкодовано понад 5 млн грн.

Як звертають увагу аналітики, офіційні доходи посадовця суттєво контрастують зі стилем витрат та рівнем споживання, які демонструє родина під час його перебування на посаді.

Державна податкова служба України повідомила про нову хвилю фішингових атак, спрямованих проти платників податків. Зловмисники активно розсилають електронні листи, які імітують офіційні повідомлення від ДПС, використовуючи підроблені адреси, схожі на справжні. У таких повідомленнях містяться шкідливі вкладення, відкриття яких може призвести до зараження комп’ютера та несанкціонованого доступу до конфіденційної інформації.

За даними податкової служби, шахраї використовують адреси на кшталт [email protected], [email protected] та інші схожі доменні імена, аби ввести користувачів в оману. Теми листів зазвичай виглядають офіційно — наприклад, «Термінове повідомлення: уточнення податкової звітності за результатами перевірки» або «Повідомлення про виявлені помилки у декларації». У тексті повідомлення отримувачів закликають негайно відкрити прикріплений файл або перейти за посиланням, нібито для виправлення помилок чи перегляду актуальних даних.

У листах додаються вкладення — архіви або виконувані файли — які містять шкідливе програмне забезпечення. Як попереджають податківці, відкриття таких файлів може дозволити зловмисникам заволодіти інформацією на комп’ютері, встановити віруси або отримати віддалений доступ.

ДПС закликає не довіряти повідомленням з подібних адрес, не відкривати підозрілі вкладення та перевіряти достовірність кореспонденції безпосередньо через офіційні канали служби. Також відомство нагадало про базові правила кібергігієни й порадило у разі сумнівів звертатися до ДПС для підтвердження факту надсилання.

Українська співачка Наталя Дзеньків, відома під сценічним ім’ям Lama, поділилася подробицями знайомства зі своїм нареченим Романом, який молодший за неї на сімнадцять років. В інтерв’ю артистка вперше відкрито розповіла, як між ними зародилися почуття, наголосивши, що їхній зв’язок — це не про вік, а про глибоку духовну близькість.

За словами співачки, доленосна зустріч відбулася під час відпочинку на узбережжі Херсонської області. Після складного періоду в особистому житті та розриву з колишнім продюсером Віталієм Телезіним, Lama вирішила провести кілька днів у колі друзів, аби відновити сили. Саме тоді, у невеликому готелі біля моря, вона познайомилася з Романом — спокійним і врівноваженим чоловіком, який, як з’ясувалося, не має жодного стосунку до шоу-бізнесу.

«Я з подружками поїхала у Херсонську область. Там був класний готельчик, де ми й познайомилися. Пройшло три місяці, і я помітила, що це моє. Ми розговорилися, і я зрозуміла, що ми як споріднені душі. У нас світогляди однакові. Він такий духовний, магічний. Воно само собою сталося», — поділилася Наталя.

Артистка уточнила, що їхні стосунки тривають уже дев’ять років. Попри тривалу зв’язок, пара досі формально не оформила шлюбних відносин; Lama називає свого партнера «нареченим». В інтерв’ю також згадано, що Роман працює фінансовим аналітиком і не пов’язаний із музичною індустрією. Раніше закохані пояснювали, чому не планують мати дітей, але деталі цього рішення Lama не розкривала в поточній бесіді.

Історія стосунків Lama викликала інтерес у шанувальників та медіа: з огляду на вік нареченого та різницю в професійних світах, пара демонструє, за словами Наталії, міцне емоційне порозуміння і духовну сумісність. Виконавиця підкреслила, що випадковості іноді бувають доленосними, і нинішній зв’язок вона сприймає як подарунок долі після болісного розриву.

Наприкінці жовтня столична корпорація "Київавтодор" уклала угоду на проведення капітального ремонту важливої магістралі Києва — вулиці Міської. Ремонтна робота охоплюватиме ділянку від проспекту Палладіна до дороги Київ-Гостомель. Загальна вартість робіт становить 501,77 мільйона гривень, що еквівалентно понад 286 мільйонів за кожен кілометр шляху. Підряд на виконання цих робіт отримала турецька компанія «Онур Конструкціон Інтернешнл», яка вже не перший рік співпрацює з київською владою. Засновники компанії — турецькі підприємці Онур та Іхсан Четінджевізи — мають довгу історію роботи на українському ринку, і компанія є одним з головних підрядників, що отримують великі контракти від “Київавтодору”.

З 2016 року компанія «Онур Конструкціон Інтернешнл» отримала 17 контрактів на загальну суму понад 5,45 мільярда гривень, що підтверджує її лідерство серед інших учасників тендерів. Усі ці контракти стосуються ремонту та реконструкції доріг, а також інших об’єктів інфраструктури, що робить компанію важливим гравцем на ринку будівельних послуг України.

Тендер відбувся без конкуренції — компанія була єдиним учасником. Роботи повинні бути завершені до листопада 2026 року. Проєкт передбачає оновлення дорожнього покриття, облаштування велосипедних доріжок та тротуарів, зниження бордюрів на переходах і велопереїздах, облаштування тактильної навігації для людей із порушенням зору, а також оновлення та розширення дощової каналізації.

Вулиця Міська є магістраллю загальноміського значення. Вона була збудована у 1950 році, востаннє реконструйована у 1996-му. У КМДА підкреслюють, що ремонт був необхідний через поганий стан дорожнього покриття, численні ями, тріщини та колії.

Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Онур Конструкціон Інтернешнл” зареєстровано у 2004 році, керівник — Петро Береговий. Компанія входить до корпоративної групи “Онур”, яка має понад півсотні компаній у сфері будівництва доріг, трамвайних колій та виробництва асфальтобетону.

Співпраця “Київавтодору” та турецького підрядника неодноразово потрапляла у поле зору правоохоронних органів. У 2017 та 2019 роках слідство відкрило кримінальні провадження через ймовірні присвоєння бюджетних коштів та завищення вартості робіт.

Діяльність “Київавтодору” підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, яким наразі керує заступник керівника Роман Лелюк, а загальний контроль здійснює голова КМДА Віталій Кличко.

В Україні відновлено охоронну зону навколо стратегічних об’єктів інфраструктури, що є важливим кроком у забезпеченні безпеки та захисту критично важливих територій. Рішення про відновлення зони охорони прийнято у зв’язку з необхідністю підвищення рівня контролю за доступом до об’єктів, а також для запобігання можливим загрозам або несанкціонованим втручанням.

Відновлена охоронна зона передбачає чітко визначені межі, у межах яких заборонено проводити будівельні роботи, розміщувати сторонні об’єкти або здійснювати інші дії, які можуть загрожувати цілісності та безпеці об’єктів. Крім того, запроваджуються додаткові заходи контролю, включаючи патрулювання, встановлення інформаційних знаків та систем відеоспостереження.

Національний музей у Пирогові є одним із найбільших етнографічних музеїв просто неба в Європі. Він налічує понад 200 автентичних споруд із різних регіонів України, демонструючи традиційне житло, господарські будівлі та ремесла українського народу.

Відновлення охоронної зони дозволить забезпечити довгостроковий захист культурних цінностей та унікальної природної території музею.