Політика

У місті Буча після кількамісячної перерви знову стартували роботи з капітального ремонту вулиці Амосова. Як повідомив міський голова Анатолій Федорук, пауза була викликана необхідністю внести зміни до проєктної документації. Після коригування плану реконструкції до проєкту додали два нові заїзди та сучасну кільцеву розв’язку, що має покращити транспортну логістику району та підвищити безпеку руху.

Оновлення технічного завдання призвело до збільшення вартості робіт на 1,89 мільйона гривень, однак підрядна організація залишилася незмінною. Виконанням ремонту, як і раніше, займається приватне підприємство «Автомагістраль» під керівництвом Миколи Скоростецького, який раніше очолював Службу автомобільних доріг у Київській області.

Замовником проєкту виступає КП “Бучасервіс”. Початкову проєктну документацію у березні підготувало ТОВ “Проектний світ” за 173,41 тис. грн. У червні договір на виконання робіт уклали з ПП “Автомагістраль” на 14,71 млн грн, однак вже наприкінці літа ціну знизили до 4,1 млн грн додатковою угодою.

Після цього місто знову замовило коригування проєкту (173,41 тис. грн) і вже в жовтні вдруге видало підряд “Автомагістралі” — тепер на 12,5 млн грн. Термін виконання залишився незмінним — до кінця 2025 року.

У підсумку загальна вартість робіт за двома договорами становить 16,11 млн грн — майже на 1,9 млн грн більше, ніж передбачала початкова угода.

ПП “Автомагістраль” зареєстроване у 2001 році, нині базується в селі Синяк Бучанського району, а його засновником, директором та кінцевим бенефіціаром є Микола Скоростецький — керівник Служби автомобільних доріг у Київській області у 2005–2007 роках.

У 2020 році Скоростецький балотувався до Житомирської облради від партії “Ліва опозиція”, яка з 2022 року заборонена в Україні через зв’язки з комуністичним рухом.

Компанія є одним із найбільших отримувачів дорожніх підрядів у регіоні — понад 1000 контрактів на 17,35 млрд грн. Помітна частина робіт пов’язана з відбудовою Київщини після бойових дій.

Водночас “Автомагістраль” фігурує в кримінальному провадженні щодо можливого привласнення бюджетних коштів через завищення вартості матеріалів і робіт, частина яких, за версією слідства, могла не виконуватися фактично.

Окрему увагу в місті викликає питання комунікаційної безпеки: попри рішення засекретити адреси критичної інфраструктури, у публічному доступі з’являлися дописи міського голови, де ці локації оприлюднювалися.

З 15 вересня по 1 листопада 2023 року в Україні відбулася масштабна спецоперація під назвою «Мігрант», ініційована Державною міграційною службою України. Її основною метою стало виявлення порушників міграційного законодавства та забезпечення дотримання правил перебування іноземців на території країни. Операція охопила всі регіони України, за винятком зон активних бойових дій та тимчасово окупованих територій, де через безпекову ситуацію проведення таких заходів було неможливим.

Протягом цього періоду в рамках операції було виявлено понад 630 нелегальних мігрантів, багато з яких перебували в Україні без належних документів або з порушенням вимог міграційних норм. Це свідчить про важливість посилення контролю за міграційними потоками, особливо в умовах складної геополітичної ситуації. Окрім виявлення нелегальних мігрантів, операція мала за мету запобігти новим порушенням у сфері трудової міграції, а також зменшити ризики пов’язані з нелегальним працевлаштуванням та соціальними виплатами, які можуть бути спрямовані на осіб, що перебувають в Україні незаконно.

За даними ДМСУ:• 550 осіб зобов’язали примусово повернутися до країн походження;• 85 порушників примусово видворили за межі України;• 63 іноземців розмістили у пунктах тимчасового перебування;• 941 іноземцю заборонено в’їзд в Україну.

Найбільше серед виявлених порушників — громадяни Азербайджану (24,4%), Молдови (15,1%) та Російської Федерації (11,8%). Також до списку потрапили вихідці з Узбекистану (6,3%), Вірменії (5%), Грузії (4,6%) та Колумбії (4,3%).

Операція «Мігрант» проводилася відповідно до наказу ДМСУ від 12 вересня 2025 року №245. Участь у ній взяли представники Державної прикордонної служби, Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Державної служби з питань праці, Міністерства освіти і науки та інших органів виконавчої влади.

Завдяки взаємодії між структурами вдалося виявити масштабні схеми порушення правил перебування в Україні та забезпечити законне повернення іноземців до країн походження.

У ДМСУ наголошують, що боротьба з нелегальною міграцією є постійним завданням, особливо в умовах воєнного стану, коли безпека державного кордону та контроль за пересуванням осіб набувають особливої ваги.

Олександр Усик, неперевершений український боксер, офіційно увійшов до п’ятірки найбагатших спортсменів світу в професійному боксі, повідомляє портал GiveMeSport. За підрахунками експертів, його статки наразі оцінюються у 214 мільйонів доларів. Вражає не лише сама сума, але й те, що Усик здобув її, провівши всього вісім поєдинків у надважкій ваговій категорії за всю професійну кар’єру.

Найбільший внесок у фінансовий успіх принесли бої з британським чемпіоном Тайсоном Ф’юрі. Другий поєдинок із ним став рекордним у сенсі гонорару: Усик отримав приблизно 100 мільйонів доларів, що становить майже половину його загального капіталу. Не менш вагомими були зустрічі з Ентоні Джошуа, а також дебютний бій проти того самого суперника, який закріпив за Усиком статус чемпіона світу.

Незважаючи на 38 років, Усик продовжує виходити на ринг і перетворювати кожен бій на міжнародну фінансову подію. Портал підкреслює, що поєднання спортивної майстерності, стабільних перемог та надприбуткових контрактів дозволило українцю опинитися серед найбагатших боксерів в історії.

Лідером рейтингу є американець Флойд Мейвезер зі статками 400 мільйонів доларів. До топ-5 також увійшли Сауль Альварес (Мексика) — 300 млн, Джордж Форман (США) — 300 млн, Менні Пак’яо (Філіппіни) — 220 млн і Усик (Україна) — 214 млн доларів.

У столиці завершено досудове розслідування у справі 17-річної матері, яка залишила свого семимісячного сина одного в зачиненій квартирі на п’ять днів. Під час цього періоду дитина залишалася без води, їжі та будь-якого нагляду. Київська міська прокуратура направила обвинувальний акт до суду для подальшого розгляду.

Трагедія сталася на початку січня 2025 року. Підліток вирушила до іншої області, залишивши малюка у квартирі без сторонньої допомоги. Коли правоохоронці разом із медиками потрапили до приміщення, вони виявили дитину у критичному стані. Немовля було негайно госпіталізоване та отримало термінову медичну допомогу.

За словами лікарів, тяжкий стан дитини був спричинений не лише багатоденною відсутністю їжі та води, а й загальною занедбаністю — мати систематично не доглядала за сином. У хлопчика діагностували ураження життєво важливих органів через виснаження.

Нині дитина продовжує лікування під наглядом медиків.

Дії неповнолітньої кваліфіковано за ч.3 ст.135 (залишення в небезпеці) та ст.166 (злісне невиконання обов’язків щодо догляду за дитиною) Кримінального кодексу України. Їй загрожує до 8 років позбавлення волі.

Справу передано до суду, який має визначити міру покарання для горе-матері.

Державна податкова служба України повідомила про нову хвилю фішингових атак, спрямованих проти платників податків. Зловмисники активно розсилають електронні листи, які імітують офіційні повідомлення від ДПС, використовуючи підроблені адреси, схожі на справжні. У таких повідомленнях містяться шкідливі вкладення, відкриття яких може призвести до зараження комп’ютера та несанкціонованого доступу до конфіденційної інформації.

За даними податкової служби, шахраї використовують адреси на кшталт [email protected], [email protected] та інші схожі доменні імена, аби ввести користувачів в оману. Теми листів зазвичай виглядають офіційно — наприклад, «Термінове повідомлення: уточнення податкової звітності за результатами перевірки» або «Повідомлення про виявлені помилки у декларації». У тексті повідомлення отримувачів закликають негайно відкрити прикріплений файл або перейти за посиланням, нібито для виправлення помилок чи перегляду актуальних даних.

У листах додаються вкладення — архіви або виконувані файли — які містять шкідливе програмне забезпечення. Як попереджають податківці, відкриття таких файлів може дозволити зловмисникам заволодіти інформацією на комп’ютері, встановити віруси або отримати віддалений доступ.

ДПС закликає не довіряти повідомленням з подібних адрес, не відкривати підозрілі вкладення та перевіряти достовірність кореспонденції безпосередньо через офіційні канали служби. Також відомство нагадало про базові правила кібергігієни й порадило у разі сумнівів звертатися до ДПС для підтвердження факту надсилання.

Ексміністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зробив важливий крок у особистому житті, запропонувавши руку та серце своїй коханій, співзасновниці видавництва «Книголав» Світлані Павелецькій. Цей момент став справжнім сюрпризом для прихильників пари, оскільки вони довго не ділилися подробицями свого особистого життя. Після освідчення, закохані оприлюднили відео, в якому Світлана показала свою обручку. Цей маленький, але важливий фрагмент викликав великий інтерес у соціальних мережах та медіа.

Нещодавно пара з’явилася в ефірі популярної програми «Ранок у великому місті», де Світлана ненадовго продемонструвала прикрасу, що стала символом їхнього союзу. Задоволені гості і шанувальники зазначили, що обручка виглядає дуже елегантно і стримано. Попри те, що журналісти не змогли детально розглянути всі риси прикраси, її стиль було охарактеризовано як витончений і сучасний, що ідеально підходить для цієї пари.

Кулеба та Павелецька живуть разом з 2021 року. У 2022 році Дмитро офіційно розлучився зі своєю першою дружиною. Раніше пара зізнавалася, що не ставила перед собою жорстких планів щодо офіційного шлюбу, проте останні події свідчать, що вони вирішили зробити цей крок разом.

Під час інтерв’ю, яке відбулося незадовго до публікації відео, журналісти запитали Кулебу про можливість одруження; політик відповів лаконічно: «Що ж ви мені сюрприз псуєте». Як виявилося, саме тоді пропозиція вже була зроблена — і подальші кадри підтвердили згоди нареченої.

Про деталі планів пари — дата весілля чи інші подробиці — офіційно не повідомляли. У пресі також згадують, де мешкає пара: раніше з’являлися публікації про їхню трикімнатну квартиру вартістю близько $282 тис., однак наразі подружжя утримується від коментарів щодо побутових і фінансових аспектів життя.

Для обох цей крок став знаковим: у публічних коментарях вони підкреслювали важливість прийняття рішень разом і повагу до особистого простору. Заручини стали яскравою, але приватною подією, яка одразу потрапила в інформаційний простір завдяки ефіру й короткому відео.

Що відомо про партнеркуСвітлана Павелецька — співзасновниця книжкового магазину «Книголав», публічна особа у культурному середовищі. У своїх інтерв’ю вона неодноразово наголошувала на увазі до приватності, однак не приховує підтримки у стосунках із Кулебою. Пара кілька разів говорила про спільні плани, але раніше відкладала офіційні кроки через особисті та професійні причини.

13 листопада Земля потрапляє під вплив потужної магнітної бурі, яку експерти вже називають найсильнішою за останні кілька років. Британська геологічна служба повідомила про очікувані геомагнітні коливання рівня G5 — найвищого у п’ятибальній шкалі. Такий рівень активності здатен впливати не лише на технічні системи, а й на стан здоров’я людей.

Причиною екстремального збурення стали одразу три викиди корональної маси (CME), зафіксовані на Сонці 9, 10 і 11 листопада. Два з них уже досягли земної орбіти, спричинивши бурю рівня G4 у ніч на 13 листопада. Однак найбільш масштабний, викликаний потужним спалахом класу X5.1, лише наближається і, за прогнозами астрономів, призведе до пікового посилення геомагнітної активності.

Через підсилений сонячний вітер та нестабільне магнітне поле експерти не виключають повторних стрибків активності до максимального індексу G5, який класифікують як екстремальний. Протягом доби можливі коливання у межах G3–G4, а залишкові ефекти подій збережуться й після 13 листопада, поступово слабшаючи.

Медики рекомендують метеозалежним людям уникати стресу, знизити фізичні навантаження та більше відпочивати, оскільки різкі зміни геомагнітного поля можуть впливати на самопочуття.

Спалах класу X5.1, зафіксований 11 листопада, став найсильнішим цього року. Він уже спричинив перебої радіозв’язку в Африці та Європі на сонячно освітленому боці Землі.

У цьому ж сонячному регіоні 9 та 10 листопада відбулися два потужні спалахи з викидами корональної маси, які дісталися нашої планети і викликали полярні сяйва у багатьох країнах світу.

Виверження 11 листопада супроводжувалося потужним рентгенівським та ультрафіолетовим випромінюванням, що призвело до іонізації верхніх шарів атмосфери й тимчасового погіршення радіосигналу.

Синоптики космічної погоди попереджають: сьогоднішня доба може стати однією з найбільш напружених для магнітосфери Землі за останні роки.

За повідомленнями низки міжнародних і вітчизняних ЗМІ, українські підрозділи радіоелектронної боротьби розробили та випробували підхід, що дозволяє нейтралізувати загрозу від протикорабельних і аеробалістичних ракет типу «Кинджал» без застосування прямого вогню. Сутність методу полягає не в руйнуванні ракети в повітрі, а в цілеспрямованому втручанні в її систему наведення — так, що бойова частина втрачає орієнтацію і виходить за межі планованої траєкторії.

Якщо ці повідомлення підтвердяться, такий підхід матиме важливі тактичні та стратегічні наслідки: по-перше, дозволить знизити потребу у дорогих зенітно-ракетних системах для перехоплення, по‑друге, зменшить ризик ураження цивільної інфраструктури побічними уламками від збитих носіїв. Водночас технічна реалізація втручання у навігацію — складне завдання: воно вимагає точного виявлення сигналів керування, знання алгоритмів наведення й синхронізації дій у високошвидкісних умовах.

За даними ЗМІ, схема роботи виглядає так: спершу радіолокаційні засоби фіксують пуск і зближення ракети, після чого підрозділи РЕБ вводять у дію спеціалізовані системи радіоелектронного впливу.

Основна ідея – цілеспрямований вплив на супутникову навігацію ракети, зокрема на сигнали систем супутникового позиціонування. Через потужні перешкоди або підміну сигналів ракета отримує помилкові координати, втрачає точність і йде убік від наміченої цілі.

У деяких публікаціях навіть описується символічна деталь: замість “чистого” навігаційного сигналу ракета може “чути” сторонній потік даних – аж до фрагментів відомої патріотичної мелодії. Фактично це ілюстрація принципу “засмічення” і підміни інформації, яку отримує бортова електроніка.

Експерти наголошують, що йдеться про роботу операторів РЕБ і спеціалізованої техніки, а не про новий тип ракети-перехоплювача. Ракета “Кинджал” продовжує летіти, але її “очі й мозок” працюють неправильно.

Про те, що українська армія активно нарощує можливості РЕБ проти високоточної зброї, писали й раніше. У профільних матеріалах зазначається, що частина російських ракет і авіабомб втрачає точність саме через масоване радіоелектронне придушення навігації та зв’язку.

Логіка проста: чим швидше рухається ракета, тим важче їй точно визначати свої координати, а в умовах потужних перешкод навіть “просунута” навігація починає “сліпнути”. Цим і користуються українські військові, поєднуючи класичні системи ППО (Patriot та інші) з наземними засобами РЕБ, які “збивають” ракетам приціл.

Раніше Україна вже демонструвала здатність збивати “Кинджали” ракетами Patriot – перше підтверджене перехоплення такої ракети над Києвом відбулося ще у травні 2023 року.

Тепер, за даними ЗМІ, до арсеналу додалася можливість позбавляти “Кинджал” точності ще на етапі польоту, знижуючи ефективність удару без гарантованого прямого ураження.

Про те, що українські системи РЕБ активно працюють із супутниковою навігацією, свідчать і попередні офіційні заяви Генштабу. Ще у 2024 році військові попереджали: під час масованих атак дронів і ракет можливі збої у роботі GPS на смартфонах, коли телефони раптово “переселяються” на мапі в російські міста або змінюють часовий пояс. Це прямий наслідок GPS-спуфінгу – підміни навігаційного сигналу для збиття з пантелику ворожих апаратів.

Якщо подібні методики адаптували і для роботи по ракетах “Кинджал”, це означає, що український РЕБ вийшов на якісно новий рівень застосування навігаційних перешкод.

Якщо повідомлення ЗМІ підтвердяться, можна говорити про серйозний тактичний прорив у протидії високоточній зброї. Для України це має одразу кілька наслідків:

частину ударів можна нейтралізувати або “розмазати” по площі, навіть без гарантованого збиття ракети в повітрі;

росії доведеться або ускладнювати системи навігації, або витрачати ще більше коштів на захист від РЕБ, що вже зараз оцінюють у мільярдні суми;

досвід українських розробників РЕБ і військових стає еталонним кейсом для армій НАТО та інших країн, які вивчають цю “війну сигналів” як зразок майбутніх конфліктів.

Водночас експерти застерігають: жодна технологія не дає 100% захисту. Частина ракет, зокрема “Кинджалів”, як і раніше прориватиметься до цілей, особливо якщо росія адаптуватиме свої системи керування під нові умови.

Тому РЕБ розглядають не як “чарівну кнопку”, а як додатковий шар оборони поруч із ППО, укриттями та розосередженням критичної інфраструктури.