ІНСАЙДИ:

Перемир’я заради виборів: нова стратегія ОП перед планом Трампа

Наші джерела повідомляють, що в Офісі Президента розглядають можливість використати виборчий трек як інструмент для тимчасового перемир’я. За інформацією співрозмовників, знайомих із внутрішніми обговореннями, це може стати єдиним способом виграти час на тлі різкого погіршення ситуації на фронті й неможливості Збройних сил утримувати лінію оборони без оперативної паузи. За задумом Банкової, ключовим має стати зміщення […]

«Міндічгейт» і тиск британської розвідки: чому Єрмаку довелося йти на публічний конфлікт

Андрій Єрмак продовжує конструювати внутрішньополітичний блок і одночасно визначає контури майбутньої зовнішньої політики України. Про це повідомили джерела, обізнані з ситуацією на Банковій. За їхніми словами, нещодавній публічний конфлікт і гучне «звільнення», яке злили в медіа як сенсацію, було елементом тактичної гри, спрямованої на охолодження скандалу, відомого як «Міндічгейт», та на корекцію комунікації з британською […]

Боротьба за крісло глави ОП: за інформаційними атаками на Буданова та Федорова стоїть Єрмак

За інформацією джерела видання 360ua.news, з ймовірністю 90% завтра буде назване прізвище нового глави Офісу Президента, а поки йдуть “торги” Андрій Єрмак веде медійну атаку у відношенні двох основних претендентів: Кирила Буданова та Михайла Федорова. Так, за інформацією джерела, саме з подачі екс-очільника ОП Андрія Єрмака широкий резонанс в ЗМІ отримала історія із захопленням бійцями […]

Політика

Можливі перестановки в уряді: міністр освіти опинився в центрі політичної напруги

У владних колах обговорюється ймовірність масштабних кадрових змін у Кабінеті Міністрів України, які можуть бути ухвалені вже найближчими тижнями. За інформацією, що надходить із парламентської фракції «Слуга народу» та передається джерелами, однією з ключових постатей, чиє перебування на посаді опинилося під питанням, став міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Причини можливого звільнення пов’язані насамперед із тривалою напругою між міністром, парламентарями та частиною освітньої спільноти. Найбільший резонанс викликала реформа укрупнення навчальних закладів, що передбачає оптимізацію мережі шкіл та зміну підходів до розподілу ресурсів у системі освіти. У низці регіонів ця ініціатива зустріла жорсткий спротив: місцеві громади та вчительські колективи побоюються закриття шкіл, скорочення кадрів і погіршення доступності освіти для сільських дітей.

Під питанням також перебуває посада віцепрем’єр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби. У фракції «Слуга народу» його можливу відставку пов’язують із «деєрмакізацією» — внутрішньополітичною ініціативою, спрямованою на відсторонення від впливу осіб, яких пов’язують із колишнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. За інформацією джерел, частина депутатів вважає, що Кулеба може бути причетний до так званих «плівок Міндіча» і не має залишатися у виконавчій владі.

Під загрозою звільнення також опиняється Руслан Магомедов — голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, кум Андрія Єрмака. У Верховній Раді сформувалася група депутатів, які наполягають на необхідності «чистки» від впливу колишньої команди голови ОП, включно з керівниками місцевих адміністрацій.

Серед регіональних керівників, яких можуть попросити піти, — очільники обласних військових адміністрацій, що асоціюються з Єрмаком. Зокрема, йдеться про Олега Кіпера в Одесі та Володимира Когута в Полтаві.

За словами джерел, необхідність масштабних кадрових рішень обумовлена бажанням оновити управлінську вертикаль та дистанціювати державні інституції від політичних корупційних скандалів, що завдали репутаційних втрат команді влади. Очікується, що найближчі тижні можуть стати вирішальними у визначенні нового балансу сил у виконавчій владі.

Стрімке зростання статків родини Кошмака привернуло увагу до нового керівника Поліського лісового офісу

Новопризначений очільник Поліського лісового офісу державного підприємства «Ліси України» Віталій Кошмак опинився у центрі суспільного інтересу після оприлюднення декларацій, що свідчать про помітне збільшення майнових активів його родини. Документи показують, що всього за одну добу подружжя стало власником понад двох гектарів земельних ділянок та нової квартири на Рівненщині, що викликало додаткові запитання щодо джерел таких придбань.

У загальному підсумку майно Кошмака та його дружини демонструє значне зростання, яке майже співпало з просуванням посадовця по службовій вертикалі у сфері державного лісового господарства. Згідно з декларацією, протягом останнього року він отримав майже 697 тисяч гривень заробітної плати в Дубенському лісгоспі та додатково понад 138 тисяч доходу з інших джерел. Попри це, масштаби нових активів виглядають суттєвими в порівнянні з офіційними доходами.

31 жовтня 2024 року подружжя здійснило серію значних придбань: три земельні ділянки у селі Велике Вербче загальною площею понад 20 тисяч квадратних метрів та квартиру площею 57,1 кв. м, оформлену наполовину на самого Віталія Кошмака і на його брата Сергія.

Родина також володіє низкою об’єктів нерухомості, що належать дружині посадовця: двома будинками зі вбудованими магазинами у Степані та Малому Вербчі, будинком площею 269 кв. м у Малому Вербчі (оціненим у 500 тисяч грн), а також незавершеним будівництвом садового будинку площею 233 кв. м у Великому Житині біля Рівного. Окрема квартира у Рівному оформлена на Наталію Тивончук, яка, за даними публічних зв’язків, є близькою родичкою Кошмаків.

У червні 2024 року дружина придбала автомобіль Skoda Superb 2011 року випуску. У декларації вартість авто не зазначена. З готівкових коштів Кошмак задекларував 250 тис. грн, а його дружина — 5 тис. доларів і 3 тис. євро.

Аналітики ринку та експерти, які досліджують роботу «Лісів України», звертають увагу на те, що різке накопичення активів родини припадає саме на період кар’єрного зростання Кошмака в державному підприємстві. За їхніми словами, практика концентрованого скуповування нерухомості та землі є типовою для частини керівного складу лісової галузі, де традиційно фіксуються ризики тіньових доходів, незаконної вирубки та зловживань із майном держави.

Перемир’я заради виборів: нова стратегія ОП перед планом Трампа

Наші джерела повідомляють, що в Офісі Президента розглядають можливість використати виборчий трек як інструмент для тимчасового перемир’я. За інформацією співрозмовників, знайомих із внутрішніми обговореннями, це може стати єдиним способом виграти час на тлі різкого погіршення ситуації на фронті й неможливості Збройних сил утримувати лінію оборони без оперативної паузи. За задумом Банкової, ключовим має стати зміщення […]

Не пропустіть

У ЗМІ з’явилися дані про підготовку документів для можливого виїзду Андрія Єрмака

За інформацією наших джерел, екс-глава ОП Андрій Єрмак продовжує “співпрацювати з лобістами”, а його візит до Служби зовнішньої розвідки України 5 грудня був пов’язаний з підготовкою “таємної поїздки до Британії”. Нагадаємо, раніше журналісти видання  ZN.UA з посиланням на інформованих співрозмовників повідомляли, що колишній керівник Офісу Президента Андрій Єрмак 5 грудня відвідав офіс Служби зовнішньої розвідки […]

Родинні зв’язки у науці, силових структурах і тендерах: як формується впливове коло навколо дисертації Сергія Мунтяна

Науковим керівником дисертаційного дослідження Сергія Мунтяна виступає не пересічний викладач, а фігура з помітним впливом у державному секторі — доктор юридичних наук, професор Національної академії внутрішніх справ та нинішній керівник Департаменту забезпечення діяльності Бюро економічної безпеки Олексій Дрозд. Його ім’я пов’язують із розгалуженою мережею сімейних, професійних і бізнес-контактів, що роками формувалася у правоохоронній системі, сфері державних закупівель і регіональній політиці.

Кар’єрна траєкторія Олексія Дрозда тісно переплітається з біографією його батька — Юрія Дрозда, який понад чверть століття служив в органах внутрішніх справ. Після завершення служби він обіймав посаду проректора з економіки в одному з юридичних інститутів, а згодом кардинально змінив напрям діяльності, зайшовши у приватний бізнес. Саме через компанії «АПС-Київ» та «АПС-Кіровоград» він вийшов на ринок державних підрядів.

Зв’язки родини не випадкові. Юрія Дрозда називають кумом колишнього начальника управління МНС/ДСНС у Кіровоградській та Одеській областях Віктора Федорчака, який втратив посаду після серії трагічних пожеж та став фігурантом корупційних скандалів. Партнери Дрозда по бізнесу – вихідці з тієї ж системи, а Антимонопольний комітет виявляв змову між ТОВ «АПС-Кіровоград» і фірмою, записаною на сестру Федорчака. Конкуренцію на тендерах імітували, а гроші ділили.

Далі – прямий вихід у політику. Юрій Дрозд став радником голови Кіровоградської ОДА Андрія Балоня, який пізніше потрапив під слідство СБУ за хабарництво, а згодом – депутатом обласної ради від «Слуги Народу» та головою облради. Хоча формально бізнес продано, впливові зв’язки залишаються.

Мати братів Дроздів – Валентина Дрозд – з 90-х працює у правоохоронних органах, наразі очолює консультативно-контрольний відділ Департаменту забезпечення діяльності голови Нацполіції.

У цій родинній конструкції Олексій Дрозд об’єднує роль професора НАВС, топчиновника БЕБ та наукового керівника дисертації Сергія Мунтяна. Така система не стільки спрямована на розвиток науки, скільки на інституціоналізацію клану: «свої» забезпечують «своїх» науковими ступенями, посадовими кріслами і статусами, закріплюючи контроль над ключовими правоохоронними та квазінауковими майданчиками.

Скандал навколо тендеру на будівництво шкільних укриттів у Києві: підозра в обмеженні конкуренції та можливих зловживаннях

У Києві розгортається новий скандал, пов’язаний із закупівлею послуг для будівництва шкільних укриттів, що привернув увагу правоохоронців та антикорупційних експертів. Йдеться про тендер на спорудження укриття для спеціалізованої школи №181 імені Івана Кудрі в Печерському районі столиці. Закупівля на суму 207,1 мільйона гривень була укладена 24 жовтня 2025 року між Управлінням освіти Печерської районної державної адміністрації та ТОВ «ІНТЕГРАЛ БУД-СТАНДАРТ», яке стало переможцем тендеру.

Згідно з умовами документації, для участі в тендері підрядник повинен був продемонструвати досвід у будівництві саме укриттів, при цьому — таких, що вже були укладені через систему Prozorro. Це викликало серйозні питання серед експертів, оскільки подібні вимоги можуть суттєво обмежити коло потенційних учасників конкурсу і створити несправедливу перевагу для тих, хто вже мав досвід в цій специфічній сфері. Зокрема, такі умови можуть ускладнити участь для нових компаній або тих, хто не мав можливості брати участь у подібних проектах через обмежену кількість тендерів в Україні.

Аналітичні дані щодо діяльності компанії-переможця викликали додаткові запитання. При задекларованому доході 94,5 млн грн у 2024 році чистий прибуток становив лише близько 2,2%. У структурі активів понад 95% фінансування — позикові кошти, а офіційний штат нараховує 21 особу. Експерти зазначають, що такі ознаки характерні для ризикових або технічних підрядників, часто залучених як проміжна ланка у складних схемах.

Серед найбільш резонансних моментів — вартість окремих матеріалів у кошторисі. За даними аналізу, ціни значно перевищували ринкові. Так, гумовий гранулят SBR кошторисом закладено по 250 грн за кілограм, тоді як середня ринкова ціна становить 13–19 грн. Покрівельний руберойд РКК-350Б включено по 159 грн за квадратний метр, що у кілька разів вище середніх пропозицій на профільних ринках (17–21 грн). Лише на окремих позиціях йдеться про можливе перевищення витрат більш ніж на 11 млн грн.

Тендер став об’єктом уваги через масштаб фінансування та важливість будівництва укриттів для освітніх закладів столиці. У той час, коли потреба в укриттях залишається критичною, громадські організації закликають до ретельної перевірки документації та діяльності підрядника.

Ситуація навколо будівництва укриття у школі №181 продовжує розвиватися, а від контролюючих органів очікують подальших рішень щодо законності проведених закупівель.

Несподівана блідість обличчя може бути сигналом серйозних проблем зі здоров’ям

Різка зміна кольору обличчя, коли шкіра стає незвично блідою без очевидної причини, є приводом для уважнішого ставлення до власного здоров’я. Лікарі застерігають: така ознака не завжди пов’язана з перевтомою чи стресом, інколи вона може свідчити про розвиток небезпечних захворювань, зокрема гострого мієлоїдного лейкозу (ГМЛ).

Гострий мієлоїдний лейкоз — це онкологічне захворювання крові, яке виникає внаслідок порушень у роботі кісткового мозку. Саме там формуються клітини крові, і при цьому виді лейкозу процес утворення білих кров’яних тілець відбувається неправильно. Атипові клітини швидко розмножуються, витісняють здорові, порушують баланс між еритроцитами, лейкоцитами та тромбоцитами, що негативно впливає на імунітет і здатність організму переносити навантаження.

Окрім блідості, ознаками захворювання можуть бути:

постійна втома та слабкість;

задишка;

часті інфекції;

поява синців або кровотеч (включно з кровоточивістю ясен);

різке зниження ваги;

нічна пітливість;

плоскі червоні або фіолетові плями на шкірі;

біль у кістках та суглобах;

відчуття дискомфорту або тяжкості в животі.

Фахівці наголошують, що раннє виявлення хвороби значно підвищує шанси на успішне лікування. Тому при появі цих симптомів важливо якомога швидше звернутися до лікаря.

Антициклон принесе суху та вітряну погоду: прогноз для України на суботу

У суботу, 6 грудня, на всій території України, включно зі столицею, опади не прогнозуються. За інформацією синоптиків Українського гідрометеорологічного центру, погодні умови формуватиме потужне поле підвищеного атмосферного тиску, яке забезпечить стабільну, суху, але вітряну метеоситуацію протягом усього дня.

Повітряні маси рухатимуться переважно з південного сходу та сходу зі швидкістю 7–12 метрів за секунду. На півдні країни вітер посилюватиметься: місцями очікуються пориви до 15–20 метрів за секунду, що може створювати дискомфорт для пішоходів і водіїв, а також ускладнювати ситуацію на відкритих ділянках автошляхів і морському узбережжі.

Найближчої ночі температура коливатиметься від +2 до –3 градусів. На крайньому заході, узбережжі морів та у Криму прогнозують 0–5 градусів тепла. Вдень стовпчики термометрів по країні піднімуться до 1–6 градусів тепла, а в Закарпатті, на півдні Одещини та в Криму – до +6…+11.

По Києву та області синоптики прогнозують хмарність із проясненнями та суху погоду. Вітер південно-східний, 7–12 м/с. Температура повітря в області вночі становитиме від +2 до –3 градусів, удень – 1–6 тепла. У столиці вночі очікується близько 0°, а вдень – 1–3° тепла.

Геополітичний тиск навколо Донбасу та нова хвиля міжнародних перемовин

Донбас опинився у центрі масштабного геополітичного торгу після того, як президент США Дональд Трамп ініціював прискорену спробу досягти мирної угоди з Росією. За даними The Times, у Вашингтоні намагаються сформувати пакет пропозицій, що передбачає згоду Києва на фактичну передачу Москві всієї території регіону. Ця ідея подається як шлях до оголошення припинення вогню вже до Різдва, що, на думку американської адміністрації, могло б створити ефект політичного прориву та водночас продемонструвати результативність нової дипломатичної стратегії США.

Проте для України така концепція виглядає неприйнятною не лише з політичного чи правового погляду, а й через величезну людську ціну, яку країна вже заплатила за Донбас. Саме цей регіон пережив найбільші випробування після російського вторгнення 2014 року та ще масштабнішої хвилі насильства у 2022-му. Розбиті міста, зруйнована інфраструктура, тисячі загиблих і мільйони вимушених переселенців стали болючим нагадуванням про те, що будь-які поступки агресору можуть мати довгострокові наслідки для національної безпеки.

За даними ЗМІ, Кремль не розглядає можливість припинення бойових дій без повного виведення українських військ із Донбасу, включно з укріпленими містами Краматорськ і Слов’янськ. Трамп, зі свого боку, розраховує завершити війну до Різдва і дає Києву лічені дні для відповіді щодо територіальних поступок.

Конституція України не дозволяє передавати території без загальнонаціонального референдуму, який провести під час війни практично неможливо. Однак формально референдум не знадобився б, якби влада просто наказала військам відійти з регіону. Саме цей сценарій, як зазначає видання, викликає найбільше занепокоєння серед українських експертів.

Аналітик фонду “Повернись живим” Микола Бєлєсков вважає, що частина військових могла б не виконати наказ про відступ, що створює ризики внутрішньої дестабілізації. Він наголошує, що вимога піти без бою для багатьох захисників буде сприйматися як національне приниження. За його словами, бої за Краматорськ і Слов’янськ можуть коштувати Росії десятків тисяч життів, і відступ без спротиву матиме серйозні наслідки для оборони України у майбутньому.

Бєлєсков також попереджає, що навіть передача Донбасу навряд чи зупинить агресію Кремля. На думку експерта, Москва прагне не лише територій, а й зміни політичного курсу Києва, недопущення вступу України до НАТО та обмеження її армії. Тому будь-які “мирні плани”, що передбачають поступки, можуть бути використані Росією для подальшого наступу.

Позиції Зеленського у переговорах ускладнені внутрішньою ситуацією. Після корупційного скандалу, що призвів до відставки керівника Офісу президента Андрія Єрмака, західні партнери уважно стежать за стабільністю в українській владі. Попри це, як пишуть ЗМІ, жодних сигналів про зміну переговорної позиції Києва не надходило. Політолог Володимир Фесенко зазначає, що політичний вплив Єрмака був значно меншим, ніж вважали.

Окремим пунктом американського плану є проведення в Україні президентських виборів протягом 100 днів. Трамп заявив, що затримка з виборами означає “відсутність демократії”, але Зеленський наполягає, що голосування можливе протягом 60–90 днів за умови належної безпеки та підтримки партнерів.

Колишній прем’єр-міністр Росії Михайло Касьянов, який нині живе в еміграції, вважає, що Путін одержимий ідеєю повного контролю над Донбасом і прагне домогтися міжнародного визнання своїх завоювань. Він переконаний, що для російського президента це питання демонстрації сили та недопущення враження слабкості.

За оцінками експертів, тиск на Україну з вимогами територіальних поступок не припиняється, проте такі умови несуть в собі ризики як для безпеки держави, так і для єдності суспільства. Москва ж продовжує наполягати на сценарії, який означав би фактичну капітуляцію Києва на сході.

Значення битви за Покровськ у контексті майбутніх переговорів

В аналітичних матеріалах міжнародних медіа дедалі частіше з’являються оцінки, що ситуація навколо Покровська наближається до критичної точки. У публікації Reuters підкреслюється: питання полягає не в тому, чи зможе Росія захопити місто, а коли саме це станеться. Такий розвиток подій здатний створити для України серйозні політичні ризики, особливо з огляду на нинішні дипломатичні приготування до можливих переговорів щодо припинення війни, які перебувають під активним впливом Вашингтона.

Наголошується, що навіть за умов стійкого опору на цьому напрямку, сама динаміка боїв формує вигідний для Кремля інформаційно-пропагандистський фон. У Москві вже заявили про повний контроль над містом — зробили це 1 грудня, саме тоді, коли на горизонті з’явилися нові дипломатичні контакти. Лише за два дні до оголошення цих заяв до російської столиці прибули зять президента США Дональда Трампа разом із спецпосланцем, які проводили закриті консультації щодо подальших кроків із врегулювання конфлікту.

За словами старшого аналітика фонду «Повернись живим» Миколи Бєлєскова, Москва виграє від поєднання бойового тиску та політичних переговорів: «Новий виток тиску на Україну з метою врегулювання конфлікту на невигідних умовах відбувається паралельно з важкими боями на цьому напрямку, що впливає на сприйняття ситуації Трампом», — зазначає експерт.

За інформацією Reuters, Україна опинилася в складному становищі: з одного боку, вона змушена підтримувати конструктивні відносини зі США, які постачають критично важливу зброю та розвіддані, з іншого — Київ не може погодитися на мир, який передбачає виведення ЗСУ з усієї території Донбасу, як наполягає Росія. Українська влада наголошує: після десяти років війни за Донбас Україна не має права поступатися суверенними землями.

Тим часом риторика Дональда Трампа стає гострішою. У нещодавньому інтерв’ю він заявив, що «Росія бере гору», а українському президентові «час приймати реальність». Це створює додатковий тиск на Київ у момент, коли бойові дії на сході України залишаються інтенсивними.

Ситуація на фронті навколо Покровська демонструє, наскільки складно Росії просуватися навіть за умов переваги в артилерії та чисельності. Після початку повномасштабного вторгнення війна перетворилася на боротьбу на виснаження. За даними Reuters, Росія контролює близько 19,2% території України — лише на один відсоток більше, ніж наприкінці 2022 року. Покровськ може стати першим містом, яке Москва повністю захопить від часу падіння Авдіївки у 2024 році. Місто фактично зруйноване, а кількість жителів скоротилася до 1200 осіб.

Українські військові підтверджують, що росіяни ведуть наступ малими групами, по шість або менше солдатів, намагаючись просочитися у проміжки оборони та закріпитися в окремих будівлях. Оператор БПЛА з позивним «Ламбада» розповів агентству, що нестача піхоти значно ускладнює оборону: «Вони просочуються навколо наших позицій, використовуючи численні штурмові групи. У нас критична нестача піхоти».

Питання мобілізаційного резерву України, зазначає агентство, періодично непокоїть союзників. США неодноразово закликали Київ до розширення призову, однак уряд уникає зниження призовного віку нижче 25 років, щоб не зашкодити молодому поколінню.

Мирний план, запропонований США, на початковому етапі передбачав вихід України з усієї Донецької області. Цього тижня Володимир Зеленський повідомив, що разом із європейськими лідерами напрацював оновлений 20-пунктовий план, однак принципового узгодження щодо питання територій немає.

За даними Reuters, Росія може спробувати охопити Слов’янськ і Краматорськ — міста, які Україна перетворила на «фортеці» на підступах до Донбасу, — а також використовувати панівні висоти для запуску дронів на великі відстані. Окупаційні війська просунулися також у Запорізькій та Дніпропетровській областях, але швидких проривів аналітики не прогнозують.

Україна продовжує робити ставку на стратегічний тиск: із серпня українські сили атакують російську нафтову промисловість, намагаючись зменшити доходи Кремля та спричинити дефіцит палива. Останніми тижнями українські дрони переслідують судна з російською нафтою в Чорному морі, що може вплинути на логістику та страхові витрати для флоту постачальників.

Київ наполягає, що готовий до «справедливого» миру, однак поступки територіями виключає. Українська влада розраховує, що навіть у разі зниження американської підтримки Європа зможе компенсувати частину військових і фінансових ресурсів.

Прохолодна неділя без істотних опадів: якою буде погода в Україні 7 грудня

Український гідрометцентр оприлюднив оновлений прогноз погоди на неділю, 7 грудня. Синоптики повідомляють, що по всій території країни збережеться прохолодний, але загалом сухий характер погоди. Атмосферні процеси сприятимуть формуванню мінливої хмарності з періодичними проясненнями, без переважних опадів.

Вітер упродовж доби дутиме з південно-східного та східного напрямків зі швидкістю 7–12 метрів за секунду. У південних і південно-східних регіонах країни можливі посилення вітру — місцями пориви сягатимуть 15–20 м/с, що може створювати відчуття більш низької температури та ускладнювати пересування, особливо на відкритих ділянках доріг.

У нічні години в більшості областей, окрім південних регіонів і крайнього заходу, прогнозується невеликий мороз. За інформацією Укргідрометцентру, температура вночі коливатиметься від +2° до –3°, удень — від +1° до +6°. У південних областях і на Закарпатті тепліше: вночі +1…+6°, вдень +4…+9°.

У Києві та області 7 грудня також буде хмарно з проясненнями. Опадів не передбачається. Температура по області вночі становитиме від +2° до –3°, удень — +1…+6°. У столиці вночі близько 0°, вдень — +2…+4°.