Політика

Олена Тополя, відома співачка, недавно заявила, що нарешті почала жити відповідно до власних бажань і переконань, і це рішення позначило новий етап у її житті після розлучення з Тарасом Тополею. У нещодавньому інтерв’ю артистка вперше більш відверто торкнулася теми взаємин із колишнім чоловіком, хоча й підкреслила, що не планує детально обговорювати особисте життя перед публікою.

На запитання про нинішні стосунки з Тарасом Олена відповіла прямо і без прикрас, зазначивши, що не боїться виглядати “незручною” або різкою. Вона підкреслила, що більше не відчуває потреби пояснювати свої рішення стороннім людям і не вважає це обов’язковим для суспільного сприйняття. Цей підхід демонструє прагнення співачки до внутрішньої свободи й самостійності у виборах, які визначають її життя зараз.

Найбільш неочікуваною деталлю стало зізнання про спільний зимовий відпочинок. За словами співачки, вони разом планують поїздку до Карпат разом із дітьми. Олена наголосила, що, попри завершення подружніх стосунків, вони залишаються родиною для своїх дітей і намагаються підтримувати максимально спокійну та здорову комунікацію.

Вона також додала, що і вона, і Тарас докладають зусиль, аби діти якомога легше пережили розлучення батьків. Саме це, за її словами, є головним пріоритетом для обох. Співачка зізналася, що після завершення шлюбу не відчуває образ чи злості, а лише вдячність за спільний шлях.

Раніше Олена розповідала, що під час сімейних поїздок у Карпати вони з Тарасом розподіляють обов’язки: вона доглядає за одним сином, він — за іншим, а для третьої дитини родина залучає няню. Такий підхід, за словами артистки, дозволяє зберігати баланс і спокій під час спільного відпочинку.

11 листопада 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося судове засідання, під час якого розглядалося питання обрання запобіжного заходу для Ігоря Миронюка. Слідчі органи підозрюють його в участі у складних тіньових механізмах, пов’язаних з управлінням неофіційними фінансовими та організаційними процесами. За матеріалами справи, Миронюк діяв не самостійно, а у взаємодії з Дмитром Басовим, який, за версією правоохоронців, був його ключовим партнером.

Сторона обвинувачення наполягала на тому, що підозрювані фактично контролювали низку прихованих схем у складі певних структур, використовуючи службові зв’язки та вплив на ухвалення рішень. За даними слідства, ці дії могли завдати значних збитків державним інтересам і створити умови для системних корупційних зловживань. Саме цим аргументувалася необхідність суворого запобіжного заходу, який би унеможливив тиск на свідків або знищення доказів.

Журналістська перевірка підтвердила, що Ігор Миронюк справді має бізнес-інтереси у Словаччині. Перший бізнес він започаткував ще у 2008 році разом із тодішньою дружиною Оленою та сином Артуром. Родина володіла частками у компанії SU-CONSULTING s.r.o., яка працювала у сфері реклами. У 2014 році цей бізнес було продано.

Після цього Миронюк залишився співвласником та виконавчим директором іншої словацької компанії — UKRCI s.r.o., заснованої у 2014 році. Формально фірма займається неспеціалізованою оптовою торгівлею, однак її фінансові показники виглядають скромними: за 2024 рік дохід компанії склав трохи більше ніж дві тисячі євро. Раніше часткою у цьому бізнесі володіла Олена Миронюк, однак у липні 2025 року вона, ймовірно, передала її сину Артуру.

У червні 2025 року колишня дружина Миронюка придбала ще одну компанію у Словаччині — Management alternative technologies s.r.o., яка спеціалізується, зокрема, на роздрібній торгівлі. Номінальний розмір її внеску становив 5 тисяч євро. Фінансові результати діяльності цієї фірми на момент публікації у відкритих реєстрах відсутні.

Втім, родину Миронюка зі Словаччиною пов’язує не лише бізнес, а й нерухомість. У 2014 році його син Артур придбав квартиру на 22-му поверсі багатоповерхового житлового комплексу неподалік від центру Братислави, на вулиці Байкальській.

Крім того, влітку 2023 року колишня дружина Миронюка стала власницею приватного будинку у передмісті Братислави — місті Шаморін. Нерухомість розташована за десять хвилин пішки від Дунаю та приблизно за двадцять хвилин їзди автомобілем до центру столиці Словаччини. У кадастрових документах зазначено, що будинок придбано без залучення кредитних коштів. Сума угоди не розкривається, однак, за відкритими оголошеннями, вартість подібних будинків у цьому районі сягає близько пів мільйона євро.

Таким чином, дані про бізнес та нерухомість у Словаччині корелюють із заявами сторони обвинувачення у справі Миронюка. Наявність закордонних активів і тісних сімейних зв’язків за межами України може мати значення при оцінці ризиків у кримінальному провадженні, зокрема щодо можливого переховування від слідства.

Туризм є однією з найважливіших галузей економіки України, яка має великий потенціал для розвитку. За останні роки українська туристична індустрія значно змінилася, адаптуючись до нових викликів та умов. Від традиційних туристичних маршрутів, що включають відвідування культурних та історичних пам’яток, до інноваційних турів, орієнтованих на еко- та агротуризм, країна активно розвиває нові напрямки для внутрішніх та міжнародних туристів.

Однією з ключових тенденцій у розвитку туризму є відродження українських традицій та культури. В Україні зростає популярність етнографічних турів, що дозволяють туристам зануритися в атмосферу старовинних сіл, дізнатися більше про народні ремесла, традиції та кухню. Це сприяє збереженню культурної спадщини і одночасно дає можливість місцевим громадам отримувати економічні вигоди від туризму.

Ключовим механізмом дії є оксид азоту, який утворюється в організмі з харчових нітратів. Він сприяє розширенню судин, покращує кровопостачання м’язів і зменшує потребу тканин у кисні під час руху. У результаті знижується втомлюваність і підвищується ефективність фізичної активності, що має особливе значення для людей, у яких з віком природні фізичні резерви поступово зменшуються.

Вплив бурякового соку на когнітивні функції наразі залишається менш визначеним. Окремі дослідження вказують на покращення уваги, швидкості реакції та деяких показників пам’яті, однак автори огляду наголошують: переконливих доказів стабільного позитивного ефекту для роботи мозку поки що недостатньо.

Водночас наукові дані свідчать і про інші потенційні переваги вживання бурякового соку. Його пов’язують зі зниженням артеріального тиску, зменшенням рівня «поганого» холестерину, підвищенням витривалості під час фізичних вправ, покращенням м’язової сили у людей із серцевою недостатністю, а також із підтримкою загального стану організму під час хіміотерапії.

Фахівці радять під час купівлі обирати натуральний, органічний буряковий сік без додавання цукру та сторонніх домішок. Рідка форма вважається ефективнішою порівняно з порошковими аналогами.

Заступник начальника Придніпровського округу Державної екологічної інспекції Дмитро Шибко опинився в центрі уваги через накопичення елітної нерухомості за схемами, що викликають підозру. Аналіз відкритих даних про майно посадовця та його родини свідчить про значні розбіжності між задекларованою та ринковою вартістю об’єктів. На початку 2022 року його мати, Наталія Шибко, придбала будинок у Дніпрі площею 201 м² за 1,2 млн грн (приблизно 43 тис. доларів), тоді як експертна оцінка ринку свідчить про ціну в 3–8 разів вищу.

У 2023 році Наталія подарувала Дмитру квартиру на Печерську в Києві площею 72 м², задекларувавши її вартість у 200 тис. грн, тоді як реальна ринкова ціна такого житла перевищує 150 тис. доларів. Подібні операції викликають сумніви щодо прозорості угод та потенційного використання родинних схем для обходу податкового та антикорупційного контролю.

Цікаво, що у 20 років син посадовця, Роман Шибко, купив квартиру в центрі Києва на вул. Б. Хмельницького площею 246 м². У 2013 році її вартість перевищувала 500 тис. доларів. Згодом Роман передав квартиру сестрі у вигляді подарунка.

Дружина посадовця, Юлія Шибко, володіє апартаментами площею 123 м² в елітному ЖК «Дельмар» та котеджем на 320 м² на березі річки Самара.

Раніше, у 2019 році, Дмитра Шибка вже затримували за отримання хабаря, однак справа не завершилася ув’язненням. Подібні факти викликають запитання щодо прозорості походження майна та відповідності декларацій посадовця.

Після резонансного скандалу з так званими «прокурорами-інвалідами», який завершився відставкою генерального прокурора Андрія Костіна, у системі прокуратури почалися помітні трансформації. З приходом на посаду нового очільника Офісу генерального прокурора Руслана Кравченка, за інформацією з професійного середовища, формується інша модель фінансового забезпечення чинних прокурорів, що знову викликає суспільну дискусію.

Йдеться про практику додаткових нарахувань, коли окремі прокурори, продовжуючи працювати на посадах і отримувати повноцінну заробітну плату, паралельно користуються правом на так звані «пенсійні виплати». Фактично мова йде про подвійне бюджетне фінансування однієї особи, що виглядає особливо чутливо на тлі воєнного стану та загального дефіциту державних ресурсів.

Так, згідно єдиного державного реєстру судових рішень, 23 жовтня 2019 року Ігор Чуб подав позов до Харківського окружного адмінсуду, вимагаючи визнати дії регіонального Пенсійного фонду незаконними. Справу передали судді Бідонько А.В. Але вже 4 листопада прокурор забрав заяву – попросив залишити її без розгляду для доопрацювання. Наступного дня суд офіційно повернув документи.

Однак, на цьому Чуб не зупинився. Він знову подав ідентичний позов, цього разу – до іншого судді Тітова О.М., який уже 3 грудня виніс рішення на користь прокурора. Це може свідчити про спробу підібрати лояльного суддю для реалізації задуманої схеми.

У позові Чуб вимагав нараховувати пенсію без обмеження граничного розміру та не обмежувати суму зарплати при обчисленні пенсії. При цьому прокурор стверджував, що нібито пропрацював у системі 20 років.

Після винесення рішення Пенсійний фонд подав апеляцію, але навіть не сплатив обов’язковий судовий збір – лише 1152 грн. Через це Другий апеляційний адмінсуд залишив скаргу без руху, надавши термін для усунення порушення. Проте юристи фонду не зробили жодних дій до 13 січня 2020 року. Як наслідок, скаргу повернули.

Таким чином, Ігор Чуб отримав довічну пенсію, яка тепер виплачується додатково до його зарплати.

Також прокурор Ігор Миколайович Чуб володіє значними сімейними активами, серед яких чотири квартири в Харкові, садовий будинок, земельні ділянки та право користування житловим будинком у Великій Британії. Варто відзначити, що джерела походження активів, якими обріс харківський прокурор Ігор Чуб мали б стати предметом вивчення антикорупційних органів.

Наприкінці 2025 року Державний оператор тилу Міністерства оборони України завершив укладання 12 контрактів на забезпечення харчуванням Збройних сил України у 2026 році. Загальна сума домовленостей сягнула 15,07 млрд грн. Формально ці угоди мали стати черговим етапом реформи тилового забезпечення, однак фактично вони знову привернули увагу до системних проблем у сфері закупівель — від обмеженої конкуренції до сумнівної якості продуктів для військовослужбовців.

Керівництво ДОТ на чолі з Арсеном Жумаділовим уперше застосувало модель довгострокових контрактів терміном від дев’яти до дванадцяти місяців. Такий підхід декларувався як інструмент стабільності постачань і прогнозованості витрат. Водночас сам формат угод не усунув головної вади системи — залежності від закритого каталогу з приблизно 340 позицій, за яким і відбуваються закупівлі. Саме каталог, за оцінками аналітиків, суттєво обмежує участь нових постачальників і знижує рівень реальної конкуренції.

Механізм зловживань виглядає класично: постачальники завищують ціни на популярні та масово споживані продукти і водночас занижують вартість екзотичних або маловживаних позицій, які військові практично не замовляють. Це дозволяє формально зменшити загальну вартість пропозиції по всьому каталогу та виграти тендер, компенсуючи «дешеві» позиції надприбутками на базових продуктах.

Ще одна системна проблема — відсутність у закупівлях великих національних рітейлерів. За даними розслідувачів, великі мережі уникають участі через високі ризики: ймовірність замовних кримінальних проваджень, тиск з боку податкових органів та вплив так званої «старої мафії», яка роками контролює ринок харчування для армії.

Хоча ДОТ формально запровадив обмеження цін на окремі позиції, експерти застерігають: це не вирішує проблему по суті. Старі постачальники, які зберегли доступ до тендерів, компенсують втрати за рахунок зниження якості продукції. Яєць по 17 гривень, як три роки тому, вже немає, зате залишаються поставки неякісних або фальсифікованих продуктів за ціною першосортних.

Ці побоювання підтверджуються результатами аудиту Рахункової палати за 2024 рік. Перевірка показала, що понад половина військовослужбовців не задоволені харчуванням. За дев’ять місяців 2025 року кожна п’ята відібрана партія консервів не відповідала вимогам якості, 45% зразків сиру виявилися фальсифікатом, а 42% напівкопчених і сирокопчених ковбас не відповідали стандартам безпечності.

Формально агентство Арсена Жумаділова нарахувало постачальникам штрафні санкції на суму 125,54 млн грн. Однак ефективність цього механізму залишається вкрай низькою. Добровільно компанії сплатили лише 20,10 млн грн, тоді як близько 84% нарахованих штрафів фактично «зависли» і не були стягнуті.

У підсумку, попри зміну назв і декларовані реформи, система харчування для ЗСУ продовжує працювати за старими правилами: із закритим колом постачальників, маніпуляціями з цінами та хронічними проблемами якості, за які зрештою розплачуються військові.

Освіта є фундаментом, на якому будується соціальний, економічний та культурний розвиток держави. В Україні ця сфера відіграє особливо важливу роль, адже саме знання та навички громадян визначають здатність країни адаптуватися до змін, впроваджувати інновації та конкурувати на світовому рівні. Якісна освіта формує не лише професіоналів, а й відповідальних громадян, здатних критично мислити та брати участь у суспільному житті.

Сучасна система освіти поступово відходить від застарілих підходів і дедалі більше орієнтується на практичні вміння. Впровадження цифрових технологій, інтерактивних методів навчання та міждисциплінарних програм дозволяє учням і студентам краще підготуватися до реальних викликів ринку праці. Особливу увагу приділяють розвитку soft skills — умінню працювати в команді, комунікувати, самостійно приймати рішення.

Саме за їхньої участі у 2017 та 2021 роках ТОВ «Рудомайн» отримало спеціальні дозволи №6236 та №6511 на розробку ділянки «Кар’єр Південний» і суміжних територій. Дозволи були надані без проведення аукціонів і відкритих торгів, що є ключовим інструментом забезпечення конкуренції та справедливих надходжень до бюджету.

Замість повноцінного геологічного вивчення надр використовувалася придбана геологічна інформація, а потенційні екологічні ризики прикривалися застарілими висновками оцінки впливу на довкілля. Техніко-економічні показники проєктів, за оцінками фахівців, були штучно занижені щонайменше у сім разів. Лише на стартовому етапі це призвело до втрат бюджету більш як на 25 мільйонів гривень. І це без урахування подальших схем із застосуванням пільгових коефіцієнтів рентної плати.

Втім, діяльність «Рудомайну» вийшла далеко за межі видобутку корисних копалин. У центрі схеми опинилися активи державного підприємства «Гипрококс», яке володіло стратегічними науковими розробками та патентами. Через створення спільного підприємства ТОВ «СП Гипрококс» держава фактично втратила контрольний пакет, а ключові активи перейшли під контроль структур, пов’язаних із «Рудомайном».

Більше того, частина цих активів опинилася в руках афілійованої іноземної компанії — чеської Giprokoks Europe S.R.O. Таким чином, стратегічні напрацювання, створені за державний кошт, були виведені з-під прямого контролю України та інтегровані у приватні, у тому числі закордонні, бізнес-структури.

На тлі цього Кривий Ріг отримує не розвиток, а розростання кар’єрів упритул до житлових кварталів, деградацію довкілля та втрати для бюджету. Водночас механізми державного контролю, які мали б захищати інтереси громади й країни, фактично працюють на обслуговування приватних інтересів.

Заступник начальника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу Дмитро Шибко опинився в центрі уваги через можливу невідповідність між офіційними доходами та рівнем життя. Журналістські розслідування, оприлюднені OBOZ.UA з посиланням на відкриті реєстри та матеріали правоохоронних органів, вказують на активи, які посадовець нібито контролює без прямого відображення у власних деклараціях.

Згідно з офіційними даними, задекларований дохід Шибка на державній службі становить менш ніж 43 тисячі гривень на місяць до оподаткування. Водночас журналісти повідомляють, що він проживає в елітному заміському комплексі «Рівер-Клаб», де вартість оренди нерухомості істотно перевищує можливості, які випливають із задекларованих заробітків. Окрім житла, увагу привертає й інше майно, оформлене на близьких осіб або пов’язані структури.

Окрему увагу привертає особа Владислава Бордуна, якого ЗМІ називають імовірним персональним водієм та охоронцем чиновника. Формально Бордун є власником кількох компаній і двох квартир загальною площею понад 140 квадратних метрів разом із паркомісцем у ЖК «Панорама» в Дніпрі — одному з найдорожчих житлових комплексів міста. Орієнтовна вартість такого майна становить близько 250 тисяч доларів. Водночас у сервісах ідентифікації номерів телефонів користувачі підписують його як «водій Шибка» або «водій шефа».

Як випливає з матеріалів кримінального провадження №757/55802/25-к, які аналізували журналісти, під час негласних слідчих дій Бордун нібито повідомляв знайомим, що елітні квартири в ЖК «Панорама» фактично оформлені на нього за дорученням Дмитра Шибка. Ці обставини наразі перевіряються слідством.

Активи оформлені й на родичів посадовця. Зокрема, на доньку Шибка Марію у 2022 році, коли їй було 22 роки, за договором дарування оформили чотирикімнатну квартиру площею понад 246 квадратних метрів у центрі Києва на вулиці Богдана Хмельницького. Орієнтовна вартість такого житла нині становить близько 600 тисяч доларів. На сина Романа, який працює адвокатом, зареєстрована квартира на вулиці Бойчука в столиці, а також автомобіль BMW 750Li, придбаний у 2016 році приблизно за 100 тисяч доларів. За даними ДБР, фактичним користувачем авто був сам чиновник.

Окрема історія стосується дорожньо-транспортної пригоди у березні 2025 року. Згідно з постановою поліції, Дмитро Шибко, керуючи автомобілем Mercedes-Benz GLC 200 своєї знайомої — дніпровської косметологині Марини Лазарєвої, — не впорався з керуванням і виїхав за межі проїзної частини. У документі зазначено, що від водія був запах алкоголю, а від проходження алкотесту він відмовився. За інформацією слідства, для компенсації шкоди чиновник придбав Лазарєвій новий автомобіль Mercedes-Benz вартістю понад 4,5 мільйона гривень із додатковими опціями ще на 74 тисячі гривень — загалом понад 110 тисяч доларів.

Журналісти також звертають увагу на майно 85-річного тестя посадовця. На нього та пов’язану компанію ТОВ «Серпень-9» зареєстровано нежитлову нерухомість загальною вартістю на десятки мільйонів гривень, зокрема приміщення площею понад 330 квадратних метрів і будівлю майже на тисячу квадратних метрів.

Контексту ситуації додає і той факт, що Державна екологічна інспекція є органом із широкими повноваженнями щодо накладення багатомільйонних штрафів на підприємства за порушення екологічного законодавства. За версією правоохоронців, в інспекції могла діяти схема, коли чиновники ініціювали перевірки і пропонували підприємствам або укладати договори з пов’язаними структурами, або сплачувати значні штрафи. Під час одного з обшуків у працівниці Придніпровської Держекоінспекції було виявлено готівку в еквіваленті понад мільйон доларів.

Сам Дмитро Шибко вже фігурував у кримінальних зведеннях: у 2019 році його затримували за підозрою в отриманні хабара, однак тоді провадження було закрите, і він продовжив роботу в системі.

Наразі всі наведені факти є предметом журналістських розслідувань і матеріалів досудового слідства. Остаточну правову оцінку діям посадовця та його оточення має дати суд.