Політика

У середу, 5 листопада, на більшій частині території України очікується спокійна осіння погода. День мине під знаком мінливої хмарності, однак значних опадів не прогнозується. Лише в окремих районах південного сходу можливі короткочасні дощі, що швидко припиняться. Атмосферні показники залишаться стабільними, без різких температурних коливань, а вітер буде слабким або помірним, переважно західного напрямку.

У столиці зберігатиметься хмарна погода з незначними проясненнями. Вночі температура опуститься до +6°, удень стовпчики термометрів піднімуться до +12°. Київський день буде прохолодним, але комфортним, без істотних опадів.

На півночі країни — у Житомирі, Чернігові та Сумах — очікується +5°…+12°, хмарно з проясненнями.У центральних регіонах, включно з Вінницею, Черкасами, Кропивницьким і Полтавою, температура вдень становитиме близько +12°, місцями можливий слабкий дощ.

На півдні — тепліше. В Одесі, Миколаєві та Херсоні прогнозують +5°…+14°, місцями невеликий дощ. У Криму, зокрема в Сімферополі, +7°…+15°, хмарно з проясненнями.На сході — у Дніпрі, Харкові, Запоріжжі, Краматорську та Сєвєродонецьку — очікується +2°…+14°, переважно без опадів, з короткочасними проясненнями.

Загалом день мине спокійно: атмосферний фронт утримається над Україною, приносячи прохолодну, але відносно комфортну погоду без значних опадів.

Державне бюро розслідувань повідомило про затримання військовослужбовця, який намагався покинути навчальний центр на Кіровоградщині, пропонуючи хабар командиру батальйону. За інформацією пресслужби ДБР, інцидент стався в понеділок, 3 листопада.

Слідство встановило, що чоловік проходив підготовку у навчальному взводі і намагався самовільно залишити територію частини. Після того як спроба втечі через охорону не увінчалася успіхом, він звернувся до командира з пропозицією хабара в розмірі 4 тисяч доларів, розраховуючи на сприяння у виїзді за межі навчального центру.

Командир батальйону одразу повідомив правоохоронців. ДБР затримало військового після передачі частини грошей. Йому оголосили підозру за пропозицію та надання неправомірної вигоди, а також за закінчений замах на ухилення від несення військової служби в умовах воєнного стану (ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 409 КК України). Підозрюваному загрожує до 10 років позбавлення волі.

Цей випадок нагадує аналогічну ситуацію, яка сталася у вересні 2025 року на Львівщині, де курсант пропонував 3000 доларів сержанту, щоб допомогти йому уникнути служби.

У Ковельському районі Волинської області правоохоронці припинили діяльність нелегального цеху з виготовлення цигарок, який функціонував без жодних дозвільних документів. Інформацію про це надала Державна прикордонна служба України.

Під час спільної операції правоохоронні органи виявили трьох місцевих жителів, які організували незаконне виробництво тютюнових виробів. До проведення рейду були залучені працівники Волинського прикордонного загону, підрозділ кримінального аналізу та Бюро економічної безпеки.

У домоволодінні 45-річного мешканця району правоохоронці виявили справжню «міні-фабрику» — з повним комплектом обладнання, сировиною та готовою продукцією. Усередині приміщення знаходилися промислові станки для фасування, подрібнення та пакування тютюну.

Під час обшуку вилучили 680 кілограмів листя тютюну, 45 кілограмів подрібненої сировини, майже 12 тисяч готових цигарок, понад 35 тисяч гільз, а також сім станків і чорнові записи, що підтверджують обсяги нелегального виробництва. За попередньою оцінкою, вартість вилученого майна перевищує пів мільйона гривень.

Трьом причетним особам повідомлено про підозру за частинами 1 та 2 статті 204 Кримінального кодексу України — незаконне виготовлення, зберігання та збут підакцизних товарів. Обвинувальні акти вже направлено до суду.

Процесуальне керівництво здійснює Волинська обласна прокуратура.

Державне бюро розслідувань повідомило про підозру полковнику Олександру Драпінському, який обіймав посаду заступника начальника Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. На момент викриття він виконував обов’язки керівника обласного ТЦК. Слідство встановило, що військовий чиновник умисно не задекларував значні об’єкти нерухомості, загальна вартість яких перевищує 6 мільйонів гривень.

Згідно з матеріалами справи, у декларації за 2023–2024 роки Драпінський не вказав земельну ділянку площею 0,025 га у Львівському районі та житловий будинок загальною площею 139 квадратних метрів. Формально ці об’єкти належали йому, однак у поданих документах вони були відсутні, що створює підстави для кваліфікації дій як умисного декларування недостовірної інформації.

Загальна вартість нерухомості перевищує 6 мільйонів гривень.

Олександру Драпінському оголошено підозру за декларування недостовірних відомостей (ч.1 ст.366-2 Кримінального кодексу України).

Крім того, ДБР перевіряє ще один епізод — можливе приховування автомобіля Mersedes, зареєстрованого на батька полковника. За попередніми даними, транспортний засіб був придбаний у 2021 році, коли Драпінський служив командиром військової частини. Його орієнтовна вартість становить близько 18 тисяч доларів. При цьому доходи батька не підтверджують можливість законного придбання такого авто.

Слідство триває.

Британське видання The Telegraph називає відтік молодих чоловіків з України «потенційно фатальною новиною» для оборонної спроможності країни. Згідно з аналізом оглядача Оуена Метьюза, цей процес став серйозним викликом для Збройних сил України, які нині стикаються з гострою нестачею особового складу. В умовах активної війни з Росією це питання набуває критичного значення, адже кожен мобілізований військовий є важливою ланкою у протистоянні.

Проте, незважаючи на необхідність підтримки обороноздатності, питання, чому молоді чоловіки призовного віку масово виїжджають до Європи, стає дедалі актуальнішим не лише для України, але й для міжнародної спільноти. Європейський Союз все частіше піднімає це питання, вимагаючи пояснень, чому на фоні війни деякі українці обирають еміграцію замість служби в армії. Більш того, західні уряди, які активно підтримують Україну фінансово та військово, можуть зазнати нових питань щодо доцільності подальших витрат на підтримку країни, в той час як її власний ресурс не заповнюється необхідною кількістю нових призовників.

Ця кадрова криза посилюється ще одним фактором — відтоком молодих чоловіків за кордон. У серпні уряд уперше від початку вторгнення пом’якшив правило воєнного часу й дозволив чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати за межі України. Офіційно це пояснили спробою не відрізати молоде покоління від світу й не змушувати родини вивозити хлопців ще до їх повноліття; у Києві розраховували, що вільніший режим виїзду збереже з ними контакт і дасть шанс повернутися пізніше — уже з бажанням служити за контрактом, а не втікати від примусової мобілізації.

Реакція на цю норму виявилася миттєвою. За даними польської прикордонної служби, які цитує The Telegraph, майже 100 тисяч українців віком 18–22 років перетнули кордон із Польщею за приблизно два місяці після зміни правил наприкінці серпня 2025 року. Для порівняння: від січня до кінця серпня, тобто до пом’якшення виїзду, до Польщі в’їхали лише близько 45 тисяч чоловіків цієї вікової групи. Після зміни правил цифра фактично подвоїлась і сягнула в середньому близько 1600 молодих чоловіків на день. Схожий тренд фіксують у Німеччині: за даними німецьких джерел, кількість українців 18–22 років, які прибувають щотижня, зросла з лічених десятків до 1400–1800 людей на тиждень у жовтні.

Саме цей масовий рух стає політичним аргументом у ЄС. У Польщі та Німеччині, куди прямують молоді українці, наростає роздратування: місцеві політики все частіше питають, чому європейські платники податків мають фінансувати постачання зброї й соціальну підтримку біженців, якщо значна частина чоловіків призовного віку не воює, а отримує притулок і пільги в країнах Євросоюзу.

На цьому тлі з’являються відкриті політичні пропозиції, які ще рік тому були б немислимими. Міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас запропонував, що одним із рішень «гострої потреби Києва в новобранцях» може стати повернення чоловіків призовного віку назад в Україну. У Німеччині лідер баварського Християнсько-соціального союзу Маркус Зьодер назвав «цілком законною» ідею обговорювати відправку придатних до служби українців додому, щоб вони забезпечували оборону власної країни. Такі заяви перегукуються з минулорічними дискусіями в ЄС про можливість формування «українського легіону» за кордоном і підсилюють тиск на Київ: союзники все менше готові бути просто тилом, якщо в тил і далі виїжджають ті, кого Київ сам називає «мобілізаційним резервом».

The Telegraph додає ще один контур загрози: Росія цілеспрямовано б’є по енергетиці, намагаючись зробити великі українські міста непридатними для нормального життя взимку. Ідея Кремля, за оцінками західних аналітиків, проста — холод і темрява штовхатимуть цивільних до кордонів ЄС, а Європа, що й так втомилася від війни й заплатила високу соціальну ціну за прийом мільйонів біженців, ставатиме дедалі нервовішою. Німецькі служби безпеки вже офіційно попереджали свій уряд про ризик нової великої хвилі українських біженців цієї зими саме через удари по теплу й електриці.

Цей сюжет — про більше, ніж «хтось втік». Йдеться про ресурс, без якого Україна не зможе воювати, і про політичну втому союзників. The Telegraph формулює це жорстко: якщо нинішній темп втрат на фронті поєднується з новою хвилею виїзду молодих чоловіків, то Україна ризикує втратити свій найцінніший ресурс — людей. Без цього ресурсу неможлива не лише перемога, а й саме майбутнє країни.

Офіційний Київ публічно намагається зменшити драматизм. Представник Державної прикордонної служби Андрій Демченко визнавав, що виїзд чоловіків 18–22 років фіксується, але називав його «невеликим у загальному пасажиропотоці». Українська влада також пояснює нові правила виїзду бажанням утримати молодих громадян у правовому полі, не розривати зв’язок держави з поколінням, яке виросло вже у війні, і не допустити повного відчуження цієї вікової групи.

Але навіть якщо позиція уряду звучить як спроба утримати молодь у «контакті з Україною», політичний фон навколо теми змінюється. У ЄС відверто говорять про те, що підтримка Києва буде дедалі важче пояснювати виборцям, якщо паралельно в європейських столицях з’являється дедалі більше українських чоловіків призовного віку. У самій Україні питання теж стає токсичним: військове командування давно говорить про нестачу живої сили, але при цьому мобілізаційний вік не знижено, а будь-які натяки на примусове повернення чоловіків із-за кордону викликають суспільний шок.

У підсумку ситуація виглядає як замкнене коло. Війна триває вже третю зиму й не демонструє ознак швидкого завершення. Союзники висилають зброю, але ставлять політичні умови. Україна намагається одночасно не втратити покоління й утримати фронт, але платить за це черговим витоком людей. І саме це, на думку західних оглядачів, робить нинішній момент найбільш небезпечним за весь час повномасштабної війни: без людей не буде армії, без армії не буде фронту, без фронту не буде країни.

Життя ведучого Володимира Остапчука знову опинилося під прицілом громадської уваги після чергового конфлікту, який розгорівся у телеграм-каналі його дружини Катерини. Жінка різко висловилася про тих, хто свідомо вибудовує стосунки з одруженими чоловіками, що стало приводом для масштабної дискусії серед користувачів мережі. Однією з активних учасниць суперечки стала користувачка на ім’я Олеся, яка заявила, що роман Катерини та Володимира нібито розпочався ще до офіційного розлучення ведучого з колишньою дружиною, Христиною Горняк.

Олеся стверджує, що пара відзначає річницю стосунків саме 4 жовтня — у день, коли Остапчук оформив розлучення. За її словами, після знайомства з Катериною ведучий неодноразово літав до Відня, де на той час перебувала Горняк, що лише підживило чутки про таємний початок стосунків. Версії учасників конфлікту кардинально розходяться: Катерина заперечує будь-які неправомірні дії та наголошує на чесності власних намірів, тоді як Олеся та деякі користувачі мережі переконані в протилежному.

Катерина наполягає, що їхнє спілкування з Володимиром почалося у серпні 2022 року, а позов про розірвання шлюбу був поданий у вересні. «Коли ми познайомилися з чоловіком, він уже жив сам і подав документи на розлучення», — заявила вона, фактично визнаючи перетин дат, але підкреслюючи, що шлюб на той момент існував лише юридично.

Історія збурила мережу насамперед через чутливу тему межі між формальним і фактичним розривом стосунків, яка не вперше стає джерелом публічних претензій у житті шоумена. Сторони надали кожна свою версію подій; остаточні висновки, схоже, залишаються на розсуд аудиторії.

Державна аудиторська служба України завершила детальну перевірку діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго» за період керівництва Володимира Кудрицького і зафіксувала численні фінансові порушення, що мають значні наслідки для державного бюджету. За підсумками ревізії встановлено факти нарахування безпідставних премій керівництву, завищення кошторисів на виконання робіт, а також укладення сумнівних контрактів з ризиком нанесення шкоди державним інтересам.

Аудитори також виявили порушення у веденні фінансової та управлінської звітності, що ускладнює прозорий контроль за використанням коштів і створює ризики для стабільного функціонування енергетичної компанії. Матеріали перевірки передано до правоохоронних органів для подальшого реагування та встановлення юридичної відповідальності осіб, причетних до порушень.

Одним із головних порушень стало нарахування премій керівництву та співробітникам компанії у період, коли «Укренерго» зазнавало значних збитків. У 2020 році збитки підприємства становили 27,5 млрд грн, проте керівництво ухвалило рішення виплатити річні премії на 203,5 млн грн. У 2021 році ця сума зросла до 390,1 млн грн, хоча компанія знову мала мінус у звітності.

Держаудитслужба зазначила, що такі виплати суперечили колективному договору, який дозволяє преміювання лише за виконання ключових показників ефективності.

Аудит також виявив завищення вартості робіт під час будівництва лінії електропередач Західноукраїнська – Богородчани. Компанія-підрядник ТОВ «Центрбуд» штучно збільшила обсяги використаного кабелю на понад 20 км, що призвело до переплати у 1,28 млн грн. Крім того, завищення витрат виявили під час облицювання фасадів — перевитрата плитки на 26,65 м² коштувала державі ще 536 тис. грн.

Окрему увагу аудитори приділили восьми договорам, укладеним без достатнього обґрунтування за переговорною процедурою. Їх загальна вартість — понад 15 млн грн. Йшлося про створення резервної системи диспетчерських команд, яка так і не була запущена.

У звіті зазначено, що відповідальність за ці порушення лежить на тодішньому голові правління Володимирі Кудрицькому, який не забезпечив контроль за дотриманням фінансової дисципліни.

Аудитори також зафіксували:– безконтрольну дебіторську заборгованість ДП «Енергоринок» на 1,67 млрд грн;– завищення показників амортизації та знецінення активів;– виплати компанії «Укренерго Цифрові рішення» на суму 34 млн грн, частина яких, за даними Пенсійного фонду, була здійснена людям без офіційного працевлаштування.

У підсумку аудитори констатували, що «керівництвом не забезпечено належного контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства», що призвело до викривлення звітності та ризику втрати державних активів.

Матеріали перевірки передані до правоохоронних органів для надання правової оцінки діям посадових осіб.

Уряд та Національний банк України активно працюють над впровадженням законопроєкту, який передбачає створення спеціального реєстру осіб та ФОПів, чії рахунки будуть визнані ризиковими. Цей законопроєкт уже зареєстровано у Верховній Раді під номером 14161. Він покликаний сприяти посиленню боротьби з фінансовими злочинами, такими як відмивання грошей та фінансування тероризму, через виявлення підозрілих транзакцій.

Згідно з цим документом, Національний банк України отримає право ведення централізованого реєстру осіб, рахунки яких можуть бути використані для здійснення незаконних фінансових операцій. Інформація в реєстрі буде збиратися на основі даних про транзакції, що викликають підозри у банків та платіжних установ. У свою чергу, ці установи зможуть оперативно вносити дані клієнтів до реєстру, що матиме автоматичні наслідки для їхнього доступу до фінансових послуг.

Логіка законопроєкту проста й жорстка: якщо активність на рахунку виглядає «не вашою» — наприклад, обсяги платежів не відповідають офіційним доходам, або один і той самий IP-адрес/пристрій використовується для керування кількома різними картками, або операції мають ознаки типових готівково-безготівкових «прокачок» — клієнта можуть визнати ризиковим і загнати в цей реєстр. Банку при цьому не потрібно чекати вироку суду за відмивання коштів.

У документації цей крок позиціонують як боротьбу з тіньовою економікою, зокрема з підпільними платіжними сервісами, конвертаційними центрами та псевдолегальними казино, що працюють через мережі дропів. Ідея виглядає привабливо: якщо перекрити дрібні кишені, великі сірі потоки просто зникнуть. Так подають це і автори законопроєкту, і профільні медіа.

Проблема починається там, де закінчується пресрелізна логіка. Усі нові інструменти контролю спрямовані на кінцеву ланку — пересічного власника картки, студента, підприємця-«ФОПа», якого визнали «ризиковим». А от великі джерела цих потоків — організатори схем — лишаються практично поза кадром.

Показовий момент: одне з головних українських бізнес-видань, яке активно пише про загрозу «дропінгу», належить бізнесмену Артуру Гранцу. Саме Гранц є мажоритарним власником компанії-видавця Forbes Ukraine після повернення бренду в країну; він відкрито позиціонує себе як людину, яка «повернула Forbes в Україну» і контролює структуру, що стоїть за виданням.

І тут починається головне питання довіри. Ім’я Гранца роками фігурує у розслідуваннях щодо сірих потоків готівки та контрабанди. Він контролює або контролював мережі duty free на прикордонних переходах — зокрема «СП Д’ЮТІ ФРІ ТРЕЙДІНГ», «МЕЛЛО Д’ЮТІ ФРІ», «Автопорт-Чоп» — які, за оцінками депутатів та учасників тимчасових слідчих комісій, були ключовими каналами для виведення цигарок і алкоголю «повз митницю». Журналісти та правоохоронці припускають, що обсяги продажів сигарет через такі точки перевищували реальні потоки пасажирів у рази, що вказувало не на легальний продаж туристам, а на постійне «переливання» тютюну в тінь.

Тіньовий тютюн — це не дрібниця. За оцінками ринку, контрабанда й ухилення від сплати акцизу на сигарети в Україні вимірюються мільярдами гривень щороку і напряму б’ють по держбюджету. Саме цей сегмент — duty free на кордоні — тривалий час називали одним із центрів збагачення людей, пов’язаних із власниками мережі. У публічних розслідуваннях прямо згадувалося ім’я Гранца як одного з бенефіціарів таких схем, а його бізнес неодноразово потрапляв у поле зору парламентських комісій через підозри у контрабанді. Сам Гранц публічно відкидає звинувачення і каже, що його мережі діють у межах закону, а історії про «сотні фур контрабанди через duty free» називає маніпуляціями конкурентів і політиків.

Ще один ключовий блок — онлайн-гемблінг. Ринок азартних ігор в Україні після легалізації став величезним грошовим насосом, і одним із найбільших гравців є Vbet. Цей бренд пов’язують із тим самим Артуром Гранцом як фактичним керівником/ключовим бенефіціаром в Україні. За даними журналістських публікацій, саме через такі онлайн-казино роками будувалися схеми з відмивання грошей і мінімізації податків, включно з так званим «міскодингом» — підміною коду транзакції, коли платіж за гру маскується під щось зовсім інше, щоб банки пропускали операцію без зайвих питань. Потім ці кошти розносили по ланцюгу — через «дропів», підставних ФОПів і картки фізосіб, а далі виводили в офшори, у тому числі на Кіпр і в ОАЕ.

Саме ці потоки — гемблінг, обналічка, duty free-коридори тютюну й алкоголю — і створюють попит на «дропів». Тобто не навпаки: не дроп → схема, а схема → дроп. Але законопроєкт і вся риторика навколо «реєстру ризикових рахунків» концентруються не на тих, хто генерує гроші, а на тих, через кого їх проганяють.

Це і є головне протиріччя. Держава каже, що візьме під жорсткий контроль людей, у яких «щось не так з транзакціями», обмежить їм кількість карток, поставить під постійний фінансовий нагляд і може фактично паралізувати їхні рахунки до двох років. Але чи буде так само жорстко відпрацьовано питання, звідки походять самі грошові потоки, як працюють «конверти», хто стоїть за міскодингом і хто реально заробляє на дропах? На це відповіді законопроєкт не дає.

Політично це виглядає так. Банкам готують новий обов’язок: стежити за власними клієнтами, фіксувати підозрілу поведінку й негайно ділитися нею з Нацбанком. НБУ буде тримати централізований «чорний список», доступний усій банківській системі. Людині з таким статусом можуть урізати можливість проводити платежі, заблокувати звичні p2p-перекази, обмежити роботу ФОПа. І все це — без суду на старті.

Тобто держава отримує важіль тиску на мікрорівні — на окремого громадянина. А ось чи отримає вона хоч якийсь інструмент проти тих, кого в розслідуваннях роками описують як бенефіціарів контрабанди, duty free-схем і тіньових гемблінгових потоків — питання відкрите. І саме це робить історію з «реєстром дропів» настільки чутливою.