Шоубізнес

КП «Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради» уклала контракт із київською компанією «Унімед Груп» на постачання комплекту медичних меблів для Обласного центру соціально-психологічної допомоги. Загальна вартість угоди становить близько 5,2 млн грн. Однак ціна деяких позицій, які були включені в цей контракт, значно перевищує ринкові аналоги, що викликає питання щодо доцільності таких витрат.

Одна з найбільш обговорюваних позицій угоди – це 57 приліжкових тумбочок моделі SERA-10, де ціна за одиницю становить 42,57 тис. грн (без ПДВ — 39,59 тис. грн). Порівняно з ринковими цінами, такі меблі виглядають надзвичайно дорогими. Зокрема, на українському ринку можна знайти моделі, вироблені в Німеччині, з ціною близько 21,9 тис. грн за одиницю. Очевидно, що така велика різниця в ціні може викликати сумніви у законності та ефективності використання бюджетних коштів, особливо якщо йдеться про закупівлю товарів для соціальних закладів, де кожна гривня має велике значення.

Інші позиції договору також викликають питання. Медична шафа для інструментів AD 213-P оцінена у 120,96 тис. грн за штуку (для центру придбано дві), тоді як на ринку аналогічні шафи доступні за значно нижчими цінами — журналісти називають завищення більш ніж удвічі. За іншою позицією — шафа AD-206/P (7 одиниць по 98,28 тис. грн) — повні аналоги на закордонних порталах коштують до $500. І нарешті, стільці лікаря AD-261/H придбали по 46,44 тис. грн за штуку, тоді як подібні моделі на ринку продаються за тисячі (а не десятки тисяч) гривень.

Переплата за цим тендером сягнула щонайменше 2 млн грн. Як зазначається в публікації, компанія «Унімед Груп» також виконувала доставку та розмитнення обладнання.

Засновниками «Унімед Груп» згідно з відкритими даними є мешканці Києва та Київської області Микола Беззубенко та Микола Щирук. У 2019 році проєкт «Наші Гроші» публікував розслідування про бізнес Беззубенка та Щирука, у якому Беззубенка називали колишнім начальником управління економічної контррозвідки СБУ та пов’язували з мережею фармпостачальників. Після 2022 року, за даними публікацій, група компаній розширила діяльність і почала постачання медичного обладнання до лікарень.

Начальник Головного управління Національної поліції у Львівській області Олександр Шляховський та його родина володіють значними активами, більшість з яких зареєстровані на його дружину Ірину Шляховську. Відомо, що Ірина є власницею великої земельної ділянки в селі Дударків під Києвом, що складає близько 150 соток. За оцінками ринку, ці землі можуть коштувати майже 4 мільйони гривень. Ця значна земельна власність не є єдиним активом родини — вона також має кілька квартир у Києві та користується житлом у Броварах, яке належить родичці. Водночас, у Львові сім’я мешкає на підставі договору суборенди.

Щодо самого Олександра Шляховського, то варто зазначити, що він особисто не має оформленого на своє ім’я житла або автомобіля, хоча в деклараціях подружжя вказано, що більшість їхнього майна зареєстрована на дружину. Це викликає певні питання щодо прозорості та правомірності таких оформлень, адже для багатьох державних службовців важливо демонструвати відкритість у питаннях власності та фінансової діяльності.

Ірина придбала Mazda 3 2017 року за суму, значно нижчу за ринкову вартість, частину коштів для покупки вона нібито отримала в подарунок від родички. Минулого року Шляховський задекларував понад мільйон гривень доходу від роботи в поліції та додаткові суми від продажу нерухомості; у подружжя також заявлені готівкові заощадження.

Ірина Шляховська неодноразово подавала документи на посаду судді, а у відкритих реєстрах фігурують звʼязки родини з кількома підприємствами та особами, пов’язаними з бізнесом і громадськими організаціями. У публікації немає офіційних коментарів від самого Шляховського або від Нацполіції; для повної перевірки фактів потрібні додаткові документи й реакція від посадовця.

Колишній керівник Дніпропетровської обласної прокуратури, Сергій Біжко, офіційно звільнений із посади. 6 жовтня він подав свою декларацію, в якій вказав вражаючі цифри доходів та майна. У документі зазначено, що за дев’ять місяців поточного року його сім’я задекларувала дохід у розмірі майже 2,9 мільйона гривень. Крім того, декларація містить інформацію про значні фінансові активи та власність, серед яких кілька об’єктів нерухомості, два автомобілі преміумкласу, а також валютні заощадження.

Особливу увагу привертає розмір заробітної плати, який у 2023 році склав понад 2 мільйони гривень. Це свідчить про високий рівень доходу колишнього посадовця, що викликає додаткові питання щодо його фінансових джерел. Окрім того, документ відображає пенсію, яка також є важливою складовою фінансового становища родини Біжків.

зарплата Сергія Біжка у Дніпропетровській обласній прокуратурі — 2,03 млн грн;

пенсія від Пенсійного фонду — 70 тис. грн;

підприємницький дохід дружини Наталії — 775 тис. грн.

У декларації зазначено кілька об’єктів нерухомості, якими володіє або користується родина:

будинок у Дніпрі площею 87 м² — набутний Сергієм у 2000 році (зазначена вартість при покупці 20 тис. грн);

квартира в Дніпрі 65,6 м² — у власності дружини Наталії (придбана у 2016 році, вартість не вказана);

квартира у Дніпрі 123 м² — у користуванні сім’ї, оформлена на Галину Біжко (ймовірно, родичку).

Окрім того, у декларації вказані дві сучасні автівки, що перебувають у користуванні сім’ї, але записані на інших осіб:

Cupra Leon (2023) — оформлена на Світлану Борисову (орієнтовна ринкова ціна 1,2–1,5 млн грн);

Volkswagen ID.4 (2021) — оформлена на Ганну Медведчук (орієнтовна вартість 1–1,3 млн грн).

Грошові активи сім’ї також значні: у декларації вказано 605 тис. грн на рахунку в Райффайзен Банку (на Сергія Біжка) та 101,5 тис. доларів США готівкою — у власності дружини Наталії.

Дружина Біжка володіє 25% ТОВ «Ріелтор 3Д» (ЄДРПОУ 40457898); зазначається, що частку вона придбала у 2016 році за 225 тис. грн. За повідомленням джерела, її підприємницький дохід у 2025 році склав близько 775 тис. грн.

Сергія Біжка офіційно звільнено з посади; у зв’язку з втратою броні він підлягає мобілізації до Збройних сил України.

У Львові триває розслідування гучної справи про ймовірне розкрадання значних коштів, виділених на будівництво фортифікаційних споруд на Сумщині. За попередніми оцінками, сума розкрадених коштів може перевищувати 700 мільйонів гривень. У справі фігурують високопосадовці Львівської обласної військової адміністрації, а також представники підрядних організацій, які мали виконувати роботи з укріплення оборонних об'єктів.

Не зважаючи на відкритий характер судових засідань, журналістам заборонили публікувати деталі досудового розслідування, що викликало додаткову напругу в суспільстві та серед медіа. Личаківський районний суд Львова наразі розглядає клопотання щодо обрання запобіжних заходів для більше ніж десяти підозрюваних у справі. Серед них — Роман Дуля, колишній керівник управління капітального будівництва Львівської ОВА, а також двоє чинних співробітників адміністрації.

Будівництво оборонних споруд у Сумській області розпочалося у березні 2024 року. До робіт було залучено сім компаній, з якими уклали 18 договорів. За офіційними заявами Львівської ОВА, фортифікації були завершені вчасно та прийняті Міністерством оборони. Однак слідчі органи мають сумніви щодо використання бюджетних коштів.

8 жовтня ДБР повідомило про підозру понад десятьом особам. Наступного дня заступник голови ЛОВА Юрій Бучко підтвердив вручення підозр двом працівникам управління. Він наполягає, що всі роботи здійснювались під контролем правоохоронців і військових, а об’єкти були здані без зауважень.

Під час судових засідань адвокати фігурантів вимагали закритого розгляду, мотивуючи це належністю справи до оборонної сфери. Втім, суд залишив слухання відкритими, але заборонив журналістам поширювати будь-які дані з матеріалів слідства. Зокрема, суддя Назарій Нор обрав для Лесі Каранець, цивільної дружини Романа Дулі, 60 днів тримання під вартою з альтернативою застави у 2 мільйони гривень.

Подібне рішення ухвалив суддя Назар Стрепко щодо директора ТзОВ «БК Львів» Ігоря Летюка. Журналісти дізнаються про засідання лише безпосередньо перед їхнім початком, а імена підозрюваних стають відомі вже в залі суду.

Коли суд визначить запобіжні заходи для всіх фігурантів, наразі невідомо. Справу вже називають однією з наймасштабніших щодо освоєння коштів на фортифікацію в умовах війни.

Мікропластик став невід'ємною частиною сучасного середовища, проникнувши навіть у найвіддаленіші куточки нашого життя. Крихітні пластикові частинки постійно потрапляють в організм через продукти харчування та воду, а також через повітря. Ці частинки настільки маленькі, що ми не можемо їх побачити неозброєним оком, однак вони впливають на наше здоров’я, зокрема через довготривале накопичення в організмі. Мікропластик можна знайти практично у всьому, чим ми користуємося: в упаковці для продуктів, кухонному посуді, навіть у воді, яку ми п’ємо. Нещодавні дослідження показують, що він потрапляє в їжу через пластикові поверхні або посуд з антипригарним покриттям.

Сучасні технології обробки їжі, особливо приготування на пластикових або антипригарних поверхнях, є одними з основних джерел мікропластикових часток. Коли такі матеріали нагріваються, вони вивільняють шкідливі частинки пластику, які потім потрапляють в їжу. Продукти, які містять мікропластик, включають рибу, м’ясо, овочі, яйця, хліб, мед та навіть сіль. Це особливо небезпечно, оскільки частки пластику не розпадаються в організмі і можуть впливати на різні органи, накопичуючись в тканинах і викликаючи потенційно небезпечні зміни.

Особливу загрозу становлять ультраоброблені продукти — чим складніший виробничий процес, тим більше контакту з пластиком і тим більша ймовірність забруднення. Дослідження у 109 країнах показало: сьогодні ми споживаємо мікропластику у шість разів більше, ніж у 1990 році.

Вода з-під крану не є винятком — у всіх зразках водопровідної води фіксується мікропластик. Але використання фільтрів, зокрема вугільних, може зменшити його кількість до 90%. Що гірше — додавання чаю в пластиковому пакетику може «збагатити» напій мільярдами частинок пластику.

Побут на кухні також відіграє роль: пластикові дошки, посуд, губки, блендери — усе це джерела невидимих фрагментів, які з часом зношуються та потрапляють у їжу. Навіть силікон, який вважається безпечнішим, при високих температурах здатний виділяти мікропластик.

Хоча мікропластик виявляють навіть у крові, плаценті та мозку людини, наука ще не має однозначних відповідей щодо його впливу. Ймовірно, частина частинок виводиться з організму, але їхня накопичувальна дія залишається під питанням.

Що можна зробити вже сьогодні: – відмовлятися від пошкодженого пластикового посуду; – використовувати скло, сталь або кераміку; – промивати продукти, коли це можливо; – уникати ультраоброблених страв; – використовувати фільтри для води.

Мікропластик уже став частиною нашого життя, але його присутність у нашому раціоні можна зменшити простими рішеннями — і саме з них починається контроль над невидимою загрозою.

Минулорічні системи протиповітряної оборони, які вважалися ефективними для знищення ворожих ракет, сьогодні вже не гарантують того ж рівня захисту. Таку думку висловив генерал-лейтенант Ігор Романенко, колишній заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України, в ефірі телеканалу «Еспресо». Відзначаючи зростання загрози з боку російських ракет, Романенко зазначив, що модернізація ворожих ракетних комплексів серйозно ускладнила завдання їх перехоплення традиційними засобами ППО.

Зокрема, зміни торкнулися таких ракет, як «Іскандер-М» і «Кинджал». Остання є модифікацією «Іскандера», яка здатна запускатися з літаків МіГ-31, що додає їй мобільності та підвищує ймовірність нанесення ударів з неочікуваних напрямків. Крім того, за словами Романенка, нові версії ракет оснащені удосконаленим програмним забезпеченням, що дозволяє значно підвищити їх точність і здатність маневрувати під час польоту. Це робить їх перехоплення значно складнішим завданням для існуючих систем протиповітряної оборони, на яких Україна наразі покладається.

За словами Романенка, українська сторона вже зібрала відповідні дані і статистику та передала їх виробникам систем протиповітряної оборони. Він наголосив, що необхідна реакція західних партнерів — зокрема, можлива корекція програмного забезпечення й модернізація перехоплювачів, щоб підвищити їхню ефективність. Особливо актуально це в умовах, коли батарей Patriot в Україні обмежена кількість.

Цю картину також відображали міжнародні медіа: Financial Times повідомляв, що російські ракети навчилися змінювати поведінку на кінцевому відрізку траєкторії — пікірувати під великим кутом або маневрувати так, щоб «заплутати» перехоплювачі Patriot. Видання наводило випадки, коли подібні модифікації допомагали рф завдавати удари по українських об’єктах, зокрема по підприємствам, що виробляють БпЛА.

Експерт також уточнював технічні межі керованості деяких типів ракет: зокрема, він зазначав, що «шахеди» залишаються керованими приблизно на дистанції до 150 км, а для збільшення дальності ворог розгортає стаціонарні пускові майданчики. Паралельно в матеріалах згадувався британський проєкт «Octopus» — безпілотники-перехоплювачі, які планують виробляти та постачати для протидії російським дронам.

Підсумовуючи, Романенко закликав партнерів врахувати нові тактичні й технічні реалії на полі бою та шукати шляхи оновлення засобів поразки і програмного забезпечення, аби знову підвищити шанси на перехоплення модернізованих ракет. Наразі, за його словами, досвід і статистика вже передані виробникам, і від реакції Заходу залежатиме, наскільки швидко вдасться відповісти на ці виклики.

Начальник Дергачівської міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко оприлюднив свої статки за 2024 рік, згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій. Документи свідчать про наявність у нього значних фінансових ресурсів, великих земельних масивів та елітного автомобіля. Декларація Задоренка містить не лише відомості про його особисті доходи, але й про активи, які належать його родині.

Зокрема, в декларації йдеться про те, що В’ячеслав Задоренко володіє земельними ділянками у Дергачах, сумарна площа яких перевищує 70 тисяч квадратних метрів. Окремі ділянки мають різну оцінку, причому ціна земель коливається від кількох сотень до кількох тисяч гривень. Найбільша з ділянок має площу понад 7,5 тисяч квадратних метрів, її оцінили трохи більше ніж у 5,5 тисяч гривень.

У квітні 2024 року Задоренко придбав позашляховик Toyota Land Cruiser 200 2020 року випуску, що належить до елітного сегмента автомобілів.

Фінансові активи родини також вражають. Начальник МВА зберігає 1,5 млн грн та 130 тисяч доларів США готівкою, а також понад 160 тисяч гривень на банківських рахунках. Його дружина задекларувала 7 млн грн готівки та кошти на рахунках у національній та іноземній валюті.

За 2024 рік Задоренко отримав понад 1,1 млн грн заробітної плати на посаді керівника МВА. Його дружина заробила понад 5,7 млн грн від підприємницької діяльності та ще понад 340 тисяч гривень у місцевій лікарні.

Попри високі доходи, родина також отримувала соціальні виплати як внутрішньо переміщені особи: 18 тисяч гривень на сина та додаткові суми від Управління соцзахисту.

Публікація декларації викликала суспільний резонанс, зважаючи на скромну офіційну вартість землі та значні обсяги готівки в сім’ї чиновника.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) передав обвинувальний акт до Вищого антикорупційного суду у справі про корупційні зловживання на Одеському припортовому заводі (ОПЗ). Серед обвинувачених фігурує колишній народний депутат Олександр Грановський, який, за версією слідства, організував багатомільйонну схему з продажу добрив через підставну компанію. Розслідування було проведене за матеріалами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), яке детально досліджувало механізм корупційних дій на підприємстві.

Як стверджує слідство, у 2015 році ОПЗ уклав низку контрактів з британською компанією Newscope Estates Ltd., яка, за їхніми даними, виконувала роль посередника у поставках аміаку та інших хімічних добрив. Однак фактичні поставки не відбувалися, а самі контракти були підписані з наміром занижувати реальну вартість продукції. Таким чином, частина грошей, що мала надійти до державного підприємства, була перенаправлена через низку фіктивних схем, що завдало значної фінансової шкоди ОПЗ та, зрештою, державному бюджету.

Слідство оцінює розмір недопущеного доходу заводу у 93,3 млн грн.

Окрім Грановського, у справі фігурують Ольга Ткаченко, колишня членкиня правління ОПЗ і помічниця депутата, та Павло Чумак, власник Newscope Estates Ltd. Усі трьох оголошено в розшук. За даними правоохоронців, Грановський виїхав з України в серпні 2019 року й має паспорт громадянина Ізраїлю; наразі він перебуває за кордоном.

Раніше ВАКС надав стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами справи до 3 жовтня 2025 року. Наразі провадження перебуває на стадії судового розгляду.