Спорт

Голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев висловив свою стурбованість з приводу існуючої пенсійної формули в Україні, яку він назвав несправедливою та такою, що суперечить міжнародним стандартам. За словами Гетманцева, система нарахування пенсій в Україні не відповідає вимогам Конвенції Міжнародної організації праці №102, що встановлює мінімальні стандарти соціального забезпечення.

Міжнародний стандарт визначає, що при наявності 30 років трудового стажу пенсія повинна становити не менше 40% від середнього заробітку працівника. В Україні ж ситуація виглядає значно гірше: навіть за умови наявності повних 30 років стажу розмір пенсії не перевищує 30% від заробітної плати. Це означає, що один рік стажу забезпечує лише 1% пенсійного заміщення, що значно нижче міжнародних вимог.

Ще одним фактором заниження пенсій, за словами Гетманцева, є використання середньої зарплати за три попередні роки, а не актуальної на момент виходу на пенсію. Це призводить до додаткового зниження виплат на близько 14%. В результаті сумарні втрати українських пенсіонерів через недосконалість формули можуть сягати до 19% від потенційної пенсії.

Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін зазначав, що запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи наразі є передчасним, оскільки фінансовий ринок країни не готовий ефективно інвестувати кошти таких фондів.

Під час будівельних робіт у будинку на Ярославовому Валу, 10 у Києві робітники натрапили на ймовірні залишки оборонних укріплень часів княжої доби. Про знахідку повідомив урбаніст і краєзнавець Дмитро Перов, звернувши увагу на кам’яне мурування, яке виявили на глибині п’яти підземних поверхів. За його словами, під час буріння робітники зіткнулися з надзвичайно міцною кам’яною стінкою, яку неможливо було пробурити звичайними методами. Через це будівельники обійшли перешкоду та продовжили роботи поруч, залишивши стародавнє мурування як своєрідний «пам’ятний фрагмент» під землею.

Експерти відзначають, що подібні знахідки надзвичайно рідкісні для центральної частини Києва, адже вони дозволяють відновити уявлення про оборонні системи столиці часів Київської Русі. Виявлена кам’яна кладка, ймовірно, була частиною фортифікаційного рову або стіни, що захищала місто від нападників. За археологічними оцінками, її структура та товщина свідчать про високий рівень будівельних технологій того часу.

Порівнявши сучасну та історичну топографію, дослідник наголошує: саме вздовж теперішньої вулиці Ярославів Вал у княжі часи проходив великий оборонний вал. Його залишки частково помітні в рельєфі Золотоворітського скверу та поблизу вул. Грінченка. Недарма вулиця раніше мала назву Велика Підвальна — вона проходила під валовими укріпленнями.

На історичних картах Києва часів 988–1240 років також видно, що оборонні споруди пролягали саме цією ділянкою та перетинали її в напрямку Святославового Яру.

Будинок, на території якого проводились роботи, розташований у буферній зоні ЮНЕСКО — поруч із Софійським собором та Золотими воротами. Це історична садиба, відома як будинок архітектора Олександра Шіле, зведений у 1877 році. У XX столітті тут працював готель «Версаль», а також розміщувались установи Української держави гетьмана Павла Скоропадського.

Однак останніми роками будівля зазнала агресивної перебудови: фасад перших двох поверхів частково знесено, внутрішні перекриття — розібрані, а на місці фактично ведеться нове будівництво. За даними ЗМІ, власником будинку є ТОВ «Мірча Яв», а бенефіціарною власницею — Ольга Балясна.

Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова повідомила, що роботи зупинено. Хоча припис Міністерство культури видало ще у 2020 році, забудовник його проігнорував. Нині фахівці Інституту археології НАН України мають провести дослідження місця знахідки.

Якщо виявлене кам’яне мурування підтвердять як частину давнього валу, це стане однією з найбільших археологічних знахідок у центрі Києва за останні роки.

Інформаційний простір сколихнула заява народного депутата Ярослава Железняка про те, що міністр енергетики Герман Галущенко нібито провів ніч у заарештованому маєтку, який раніше належав колишньому міністру внутрішніх справ Віталію Захарченку. За словами депутата, цей епізод стався напередодні обшуку, що його проводило Національне антикорупційне бюро України, що лише посилило резонанс ситуації.

Маєток, у якому, за твердженнями Железняка, перебував міністр, перебуває у віданні Агенції з розшуку та менеджменту активів. Цей статус передбачає чітку заборону на приватне користування, проживання чи тимчасове перебування сторонніх осіб без законних підстав. Будівля є одним із арештованих активів, що були вилучені у колишніх високопосадовців після втечі та відкриття кримінальних проваджень, тому контроль за її використанням має бути максимально суворим.

Як стверджує нардеп, у жовтні Галущенко терміново залишив будинок у Царському селі, однак безпосередньо перед обшуком знову там з’явився й провів ніч. Саме цей об’єкт і став однією з адрес, до яких прийшли детективи НАБУ.

Йдеться про маєток ексміністра МВС часів Януковича Віталія Захарченка. Він арештований ще з 2021 року та переданий в управління Національному агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Користування цим майном заборонено, а будь-який доступ до нього має відбуватися виключно під контролем правоохоронців.

За даними джерел Железняка, ключі від будинку знаходилися у силовиків, а клопотання про арешт свого часу подавало Державне бюро розслідувань.

Перший конкурс АРМА для передачі маєтку в управління відбувся лише у вересні–жовтні 2025 року, однак претендентів не знайшлося. Формально об’єкт мав залишатися незаселеним.

Як міністр енергетики Герман Галущенко та його заступник Ярослав Гринчук опинилися у заарештованому будинку — наразі невідомо. Розглядаються кілька можливих версій: доступ через правоохоронні органи, використання статусу посадовців або втручання так званого «бек-офісу».

Железняк додає, що ця історія має додатковий контекст: тривалий час діяльність АРМА, за даними низки журналістських розслідувань, перебувала під впливом бізнесмена та медіаменеджера Тимура Міндіча — одного зі співвласників «Кварталу 95» і фігуранта гучних корупційних записів.

Наразі офіційні коментарі від міністра енергетики, його заступника, АРМА чи правоохоронців відсутні.

Вінгер лондонського «Челсі» Михайло Мудрик, за інформацією британського видання GiveMeSport, має шанс повернутися до гри значно раніше, ніж це прогнозували після допінгового скандалу. Посилаючись на інсайдерське джерело, медіа стверджує, що українець не відбуватиме максимальний чотирирічний термін дискваліфікації, який зазвичай застосовується у подібних випадках.

За даними розслідування, клуб не втратив довіри до свого гравця й розглядає майбутнє Мудрика в довгостроковій перспективі. Усередині «Челсі» вже створюється покроковий план його повернення до змагального ритму. Головна ідея полягає у тому, щоб допомогти вінгеру швидко відновити фізичну форму та повернути впевненість після вимушеної паузи.

«Страсбур» входить до пулу клубів, пов’язаних із консорціумом BlueCo, який володіє і «Челсі», тому такий маршрут виглядає логічним з точки зору структури власності й контролю за гравцем.

Офіційних заяв від Футбольної асоціації Англії чи самого «Челсі» щодо скорочення дискваліфікації наразі немає, йдеться саме про інформацію інсайдера, яку поширюють медіа.

У грудні 2024 року стало відомо, що Михайло Мудрик склав позитивний допінг-тест, після чого його тимчасово відсторонили від футболу.

Згодом Футбольна асоціація Англії офіційно звинувачила гравця у порушенні антидопінгових правил, підтвердивши, що в організмі було виявлено заборонену речовину мельдоній. Під юрисдикцією ФА Мудрик теоретично може отримати дискваліфікацію до чотирьох років, якщо порушення буде доведено.

Українець від самого початку наполягає, що ніколи свідомо не вживав заборонених препаратів, а позитивний тест став для нього «повним шоком». Для захисту у справі він залучив спеціалізовану юридичну фірму, яка вже працювала з резонансними допінг-кейсами інших відомих спортсменів.

Наразі процес розгляду триває, і будь-яке рішення щодо остаточного терміну дискваліфікації має ухвалити відповідна дисциплінарна інстанція. Повідомлення про скорочення максимально можливого строку поки що базуються виключно на джерелах, близьких до клубу, а не на офіційному вердикті.

Якщо інформація про майбутню оренду підтвердиться, це буде сигналом, що у «Челсі» розраховують не списувати Мудрика, а поступово повернути його у великий футбол через менш тискований, але конкурентний чемпіонат. Ліга 1 уже не раз використовувалася топ-клубами як майданчик для «перезапуску» кар’єр гравців після травм чи криз.

Для українського вінгера такий варіант означатиме шанс не тільки відновити ігрову форму, а й частково реабілітувати репутацію, якщо дисциплінарні органи справді обмежаться меншим терміном покарання.

Співачка Настя Каменських знову опинилася в центрі обговорень через мовне питання. Приводом стало відео з ранкової пробіжки, яке вона виклала у своїх соцмережах, додавши до нього текст іспанською мовою. Здавалося б, звичайна публікація перетворилася на привід для хвилі критики, адже чимало українських підписників сприйняли цей жест як ігнорування рідної мови та власної аудиторії.

У коментарях під дописом прихильники почали активно запитувати, чому артистка звертається до своєї аудиторії іспанською та чому не додає хоча б короткого дубляжу українською. Деякі користувачі наголосили, що не розуміють змісту послання, а отже — відчувають себе виключеними з комунікації. Частина коментаторів заявила про бажання відписатися від співачки, підкресливши, що її кар’єра й популярність сформувалися саме завдяки українському слухачу та в українському медіапросторі.

Серед реакцій під дописом — як здивування, так і різка критика:

«Чому пишете іспанською? Іспанія про вас нічого не знає».«Нічого не зрозуміло, українською би написала».«Все? Цей профіль уже на іншу аудиторію?»«Забула, де заробляла гроші?»

Утім, частина аудиторії стала на захист співачки. Дехто вважає, що мовні претензії — перебільшені й що творчі експерименти — це право артиста.

«В Україні хочуть позбутися найкращих співачок. Настя — красуня і талановита артистка, а нашому народу все не так».«Настрій — ваша зброя, не давайте йому зламатися».

Суперечки частково торкнулися й старої критики щодо того, що Каменських раніше активно використовувала російську мову, а нині переходить на іспанську. Водночас чимало шанувальників нагадують, що співачка активно працює на латиноамериканську аудиторію, тож може звертатися різними мовами.

Попри це, допис став черговим приводом для дискусій про мову публічних персон, відповідальність артистів перед українською аудиторією та нові вектори їхньої кар’єри.

Для великої кількості людей кава давно стала невід’ємною частиною щоденної рутини — маленьким ритуалом, який задає тон усьому дню. Проте те, яким способом готується цей напій, може суттєво змінювати не лише його смакові якості, а й вплив на організм. Різні методи приготування по-різному розкривають ароматичні нотки зерна, а також визначають концентрацію корисних або навпаки — небажаних речовин у чашці.

Одним із найбільш поширених способів є фільтр-кава, яка проходить через паперовий фільтр. Такий метод дозволяє затримати частину масел та мікрочастинок, роблячи напій м’якішим для шлунка і менш насиченим за вмістом речовин, що підвищують рівень холестерину. Фільтрована кава часто має чистий, прозорий смак із виразними фруктовими або квітковими відтінками.

Головний секрет — паперовий фільтр. Він затримує кофестол — природну речовину, яка підвищує рівень “поганого” холестерину. Кава, зварена у турці, френч-пресі або гейзерній кавоварці, містить повний обсяг кофестолу. Крапельна кавоварка з паперовим фільтром залишає його на папері, пропускаючи лише корисні компоненти.

Дослідження показали, що чотири чашки фільтрованої кави на день знижують ризик серцево-судинних хвороб на 15%. Замінюючи тричі на тиждень три чашки нефільтрованої кави на фільтровану, можна знизити рівень холестерину на 0,58 ммоль/л.

Щодо еспресо, у ньому вищий рівень дитерпенів, що також підвищує холестерин. Проте італійські дослідження показали, що еспресо може уповільнювати накопичення токсичних білків, пов’язаних із хворобою Альцгеймера. Кофеїн у помірній кількості (2–3 порції на день) захищає нейрони та знижує ризик деменції, але надмірне споживання може викликати тривожність та безсоння.

Розчинна кава вважається найменш корисною. Під час виробництва руйнується більшість корисних речовин, а у складі з’являється акриламід — потенційно небезпечна сполука. Часто додають штучні ароматизатори для покращення смаку.

Для максимальної користі лікарі радять свіжообсмажені зерна та крапельну кавоварку з паперовим фільтром.

Українські сили, переорієнтуючи ключові резерви на укріплення оборони Покровська, опинилися перед наростаючим тиском російських підрозділів на південному сході. На перехресті Донецької, Запорізької та Дніпропетровської областей противник за відносно короткий проміжок часу зумів захопити низку нових територій, створивши додаткові загрози для Оріхова та Гуляйполя. Ці населені пункти мають важливе стратегічне значення, оскільки виконують роль опорних ліній, що стримують просування ворога у напрямку Запоріжжя.

За інформацією, яку поширює видання The Telegraph із посиланням на проукраїнські карти та західних військових аналітиків, російське угруповання активно користується тим, що значна частина українських сил зосереджена на північному напрямку. Перекидання підрозділів для посилення оборони Покровська створює додаткові навантаження на інші ділянки фронту, зокрема на південну частину лінії зіткнення, де темп просування ворога став помітно вищим.

Російський наступ особливо активізувався на напрямку, де сходяться межі трьох областей. Агресор цілиться в локальні лінії постачання ЗСУ, роботу українських операторів дронів і намагається використати ослаблені укріплення для масованих атак невеликими штурмовими групами. Така тактика вже неодноразово застосовувалася Росією на інших ділянках фронту – зокрема, в межах новопавлівського та покровського напрямків.

Аналітики американського Institute for the Study of War (ISW) попереджають, що російські війська продовжують наступ у бік Гуляйполя та траси Т-0401, яка з’єднує Покровське в Дніпропетровській області з Гуляйполем у Запорізькій. Ця дорога є однією з ключових артерій, що забезпечують українське угруповання в районі міста. За оцінками ISW та українських джерел, російські підрозділи просуваються в районах населених пунктів, розташованих на північний схід і схід від Гуляйполя, намагаючись створити загрозу його частковому охопленню.

Британська газета цитує військового аналітика Майкла Кофмана, який наголошує, що, попри фокус уваги на боях за Покровськ, більша частина російського наступу нині відбувається саме «на південному заході – на кордоні Запоріжжя, Дніпра і Донеччини». За його словами, оборона України навколо Гуляйполя виглядає дедалі більш фрагментованою, а контратаки й спроби стабілізувати ситуацію в районі Покровська означають, що на інші напрямки, зокрема на запорізький, резервів уже істотно менше.

Водночас аналітик зауважує, що російська армія традиційно залишається неефективною в тактичному плані: підрозділи часто «заявляють» про захоплення позицій або просування, яке не підтверджується незалежними джерелами. На цьому фоні інтенсивність втрат окупантів залишається високою, що змушує Москву постійно підтягувати нові сили й формування.

Контекст ситуації доповнюють і останні зведення міжнародних медіа. Так, агенція Reuters відзначає, що Росія заявила про захоплення кількох населених пунктів у Запорізькій області, включно з Малою Токмачкою, яка вважається «воротами» до Оріхова. Це посилює ризик того, що місто може опинитися під подвійним тиском – як зі сходу, так і з південного сходу.

За оцінками агентства, росіянам вдалося просунутися на щонайменше 30 км на південному сході України за останні тижні, при цьому вони вже контролюють близько 75% території Запорізької області й приблизно 19% території України загалом. Стратегічною метою Москви, як і раніше, залишається повний контроль над Донбасом, а також над усією Херсонською та Запорізькою областями, включно з самим Запоріжжям, яке Україна утримує.

Частина західних і українських експертів не виключає, що теперішнє російське просування в районі Оріхова й Гуляйполя може мати й відволікальний ефект. Кремль може прагнути змусити Київ ще більше розпорошити сили, перекидаючи резерви до Запорізької області й одночасно послаблюючи оборону Покровська, де тривають важкі бої. Утім, українське командування зберігає публічну стриманість, обмежуючись повідомленнями про «складну, але контрольовану» ситуацію на південному сході.

На тлі затяжних боїв, дефіциту особового складу та снарядів, а також постійних російських атак дронами й авіацією, завдання Збройних сил України – утримати баланс між критично важливим Покровським напрямком і не менш важливою лінією оборони на підступах до Запоріжжя. Саме від того, чи вдасться Києву не допустити прориву в районі Оріхова й Гуляйполя, значною мірою залежатиме безпека великого промислового центру на Дніпрі та стабільність усього південно-східного фронту.