Спорт

Мандарини, що стали символом новорічних свят, дарують не тільки святковий настрій, але й чимало користі для організму. Однак лікарі попереджають: хоча цей фрукт є смачним і корисним, надмірне його споживання може призвести до певних проблем зі здоров’ям. Важливо пам'ятати про поміркованість, щоб насолоджуватися його перевагами, не нашкодивши організму.

Оптимальною нормою споживання мандаринів вважається 2–4 плоди на день. Така кількість дозволяє отримати всі переваги від цього фрукта, не перевищуючи допустимі межі. Мандарини багаті на вітамін С, який підтримує імунітет, покращує стан шкіри і допомагає боротися з простудними захворюваннями. Усього 100 грамів мандаринів (що відповідає приблизно одному або півтора плодам) містять близько 44% добової потреби у цьому важливому вітаміні.

Дієтологи зазначають, що 2–4 середніх мандарини на день є науково обґрунтованою нормою для здорової дорослої людини. Такої кількості достатньо для підтримки імунітету та отримання клітковини, не перевантажуючи організм надлишком фруктового цукру.

Для дітей, а також людей із цукровим діабетом або порушенням вуглеводного обміну, допустима кількість може бути меншою. У таких випадках важливо враховувати загальну добову норму фруктів і споживання цукру протягом дня.

Фахівці радять вживати мандарини не окремо, а в поєднанні з іншими продуктами. Найкраще їсти їх як перекус або десерт після основного приймання їжі — це допомагає уникнути різких стрибків рівня глюкози в крові. Корисним є поєднання мандаринів із горіхами, натуральним йогуртом або іншими джерелами білків і жирів, що робить перекус більш збалансованим.

Водночас лікарі наголошують: навіть корисні цитрусові не можуть замінити повноцінного харчування. Надмірне захоплення мандаринами може призвести до подразнення шлунка, алергічних реакцій або набору зайвої ваги через надлишок цукру.

Нові результати досліджень Оклендського університету поставили під сумнів традиційні уявлення про важливість сніданку для мозку. Науковці провели масштабний метааналіз понад 70 наукових робіт, у яких вивчали вплив короткочасного голоду на когнітивні функції людини, зокрема на увагу, пам’ять, швидкість мислення та здатність до концентрації. Згідно з їх висновками, відмова від сніданку не має суттєвого негативного впливу на роботу мозку.

В межах дослідження понад 3000 учасників порівнювалися за двома умовами: звичайне харчування та утримання від їжі протягом 8-24 годин. Виявилось, що короткочасний голод не призводить до значних змін у когнітивних показниках, таких як здатність до концентрації чи швидкість мислення. Навпаки, деякі учасники, які пропускали сніданок, показали навіть кращі результати в певних аспектах, таких як здатність до вирішення завдань.

Результати показали, що між цими групами немає статистично значущої різниці в показниках когнітивних тестів. Іншими словами, мозок демонструє однаково стабільну ефективність як після ранкового прийому їжі, так і без нього.

Автори пояснюють це здатністю організму швидко адаптуватися до тимчасової нестачі калорій. За відсутності надходження глюкози з їжі тіло переходить на використання внутрішніх енергетичних резервів, зокрема кетонових тіл, які утворюються під час розщеплення жирів. Ці сполуки можуть ефективно забезпечувати мозок енергією, не знижуючи розумової продуктивності.

Таким чином, звичка снідати або пропускати сніданок не є критичною з точки зору роботи мозку і більше залежить від індивідуального самопочуття, режиму дня та особистих уподобань, а не від фізіологічної необхідності.

Водночас дослідники звертають увагу на інший аспект харчової поведінки — обмін речовин. Поширеною є думка, що часті прийоми їжі невеликими порціями можуть прискорювати метаболізм, тоді як рідше харчування здатне його сповільнювати. У цьому контексті пропуск сніданку не обов’язково сприяє зниженню ваги й у деяких випадках може мати протилежний ефект. Тож питання ранкового прийому їжі варто розглядати комплексно — з урахуванням загального раціону, способу життя та індивідуальних особливостей організму.

У вівторок, 30 грудня, Україна зустріне переважно хмарну зимову погоду. Синоптики прогнозують невеликий сніг майже по всій території країни, час від часу з проясненнями, що дозволять поглянути на зимові пейзажі. Температура повітря коливатиметься в діапазоні від -3° до +3°, у південних регіонах, зокрема в Криму, стовпчик термометра підніметься до +4°. Поривчастий вітер у багатьох областях додатково підсилюватиме відчуття холодного повітря, створюючи ефект більш низької температури.

У Києві день розпочнеться та пройде під похмурим небом. Вночі очікується похолодання до -6°, удень стовпчик термометра підніметься до приблизно -1°. Невеликий сніг може чергуватися з проясненнями, але загальна сірість не залишить місто без зимової атмосфери. Вітер залишатиметься помірним, проте місцями поривчастим, що створюватиме додатковий ефект холодного повітря.

На заході країни переважатиме хмарна погода зі снігом. У Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі, Хмельницькому, Івано-Франківську та Чернівцях вночі прогнозують близько -4°, удень — від 0° до +1°. В Ужгороді вдень температура підніметься до +1°, також можливий невеликий сніг.

У центральних регіонах утримається похмура погода з опадами у вигляді снігу. У Вінниці, Черкасах, Кропивницькому та Дніпрі нічна температура становитиме близько -4°, удень — від 0° до +1°. У Житомирі та Полтаві очікується хмарна погода з проясненнями, вночі до -6°, удень до +1°.

На півночі країни буде холодніше. У Чернігові температура коливатиметься від -6° вночі до 0° вдень. У Сумах і Харкові вночі стовпчики термометрів опустяться до -7°, удень — близько 0°, прогнозується невеликий сніг.

На півдні України температура буде м’якшою. В Одесі вночі очікується близько -3°, удень — до +3°, хмарно з проясненнями. У Миколаєві та Херсоні вночі до -4°, удень — +2°, можливий невеликий сніг. У Запоріжжі прогнозують -4° вночі та +2° вдень.

У Криму, зокрема в Сімферополі, погода буде похмурою, температура коливатиметься від -3° до +4°, можливий мокрий сніг із дощем.

На сході України утримається зимова погода зі снігом. У Краматорську вночі прогнозують -4°, удень — до -1°. У Сєвєродонецьку температура вночі становитиме близько -5°, удень — 0°, очікується сніг.

Загалом 30 грудня в Україні мине без різких погодних змін, але через вітер і підвищену вологість холод відчуватиметься сильніше, ніж показують термометри.

Різдво Христове посідає особливе місце у християнському календарі та щороку об’єднує мільйони людей по всьому світу. 25 грудня 2025 року це велике свято відзначають віряни як західного, так і східного обрядів, вшановуючи народження Ісуса Христа — подію, що стала символом любові, миру та спасіння. Для багатьох Різдво асоціюється не лише з релігійним змістом, а й із глибоким відчуттям родинної єдності, тепла й віри в краще майбутнє.

Шлях до Різдва розпочинається задовго до святкового дня і проходить через Різдвяний піст, який триває сорок днів. У цей період віряни прагнуть зосередитися на внутрішньому очищенні, відмові від надмірностей, щирій молитві та добрих справах. Піст сприймається не лише як обмеження в їжі, а передусім як час духовної праці над собою, переосмислення цінностей і вчинків.

Святвечір вважається одним із найважливіших днів у різдвяному циклі. За традицією, за стіл сідають лише після появи на небі першої зірки, яка символізує Віфлеємську зірку. На столі має бути 12 пісних страв — за кількістю апостолів. Головними серед них є кутя та узвар. Вечерю розпочинають із молитви, а господар дому благословляє родину.

Особливе місце в оселі займає дідух — сніп із колосся, який символізує добробут, урожай і пам’ять про предків. Його встановлюють у кутку кімнати як оберіг для дому.

У день Різдва, 25 грудня, віряни відвідують святкові богослужіння, вітають одне одного словами «Христос народився!» — «Славімо його!». Після цього починаються різдвяні обходи з колядками. Діти та молодь ходять від хати до хати з різдвяною зіркою, співаючи колядки та бажаючи господарям миру, здоров’я й достатку.

Окремою частиною різдвяних традицій є народні ворожіння, які здавна були особливо популярними серед молоді. Найчастіше ворожили на долю, кохання та майбутній шлюб. Для цього використовували предмети побуту, сни, обряди з чобітком чи водою. Хоча церква не схвалює такі звичаї, вони залишаються частиною народної культури.

Різдво Христове — це не лише свято обрядів і традицій, а й час зупинитися, провести його з близькими, подарувати тепло, підтримку та віру в краще майбутнє.

Станом на 1 грудня сукупний обсяг коштів населення на рахунках українських банків досяг 1,553 трлн гривень. Такі дані оприлюднив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев із посиланням на статистику Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. За підсумками року заощадження громадян у банківській системі збільшилися на 206 млрд гривень, що відповідає зростанню на 15,3%.

Найвідчутніша позитивна динаміка спостерігається саме у національній валюті. Обсяг гривневих депозитів сягнув 1,021 трлн гривень, що на 155 млрд більше, ніж за аналогічний період минулого року. Така тенденція свідчить про поступове відновлення довіри населення до гривні та банківської системи загалом, попри складні економічні умови та воєнні ризики.

Вклади в іноземній валюті також зросли, але менш динамічно — на 50,3 млрд грн, до 531,5 млрд грн. Таким чином, 65,8% коштів населення зберігається у гривні, тоді як 34,2% — в іноземній валюті.

Структура заощаджень свідчить про домінування невеликих і середніх сум. Понад половина вкладників — 57,8% — тримають у банках від 10 до 200 тисяч гривень. Для порівняння, торік цей показник становив 57,2%.

Традиційно переважна частка коштів розміщена на рахунках «до запитання». Їхня частка у загальному обсязі депозитів зросла до 70,4% проти 69,3% роком раніше. Частка строкових депозитів, відповідно, скоротилася до 29,6% з 30,7%.

У структурі строкових вкладів продовжують домінувати короткострокові депозити. На вклади терміном до трьох місяців припадає 17,04%, від трьох до шести місяців — 7,42%, від шести місяців до року — 4,39%, а депозити терміном понад один рік становлять лише 0,75%.

повний вихідний текст або чітко сформульовану тему;

підтвердження, що потрібен заголовок у першому параграфі (я це врахую);

У департаменті охорони здоров’я Міністерства оборони вже підготували пропозиції щодо оновлення нормативної бази. Зокрема, йдеться про виключення окремих діагнозів із чинного переліку або зміну підходів до їх трактування. Причина — застарілі критерії, які не враховують загальний стан організму та вплив кількох захворювань одночасно.

За словами фахівців, формальна відповідність одному медичному критерію не гарантує здатності людини виконувати службові або бойові завдання. Особливо це стало помітно на тлі війни, коли через дефіцит особового складу вимоги до стану здоров’я мобілізованих раніше були пом’якшені.

У результаті до війська потрапляли люди, які за документами визнавалися придатними, однак фактично не витримували фізичних навантажень, стресу, недосипання та інших умов служби в бойових підрозділах.

Нові підходи передбачають комплексну оцінку здоров’я. Навіть якщо окремі хронічні захворювання — наприклад, проблеми з опорно-руховим апаратом, порушення обміну речовин або артеріальна гіпертензія — самі по собі не є підставою для звільнення від служби, їх поєднання може суттєво знижувати витривалість і працездатність військовослужбовця.

Ольга Решетилова наголошує, що визначення придатності має бути не формальним, а всебічним. За її словами, постійні фізичні та психологічні навантаження здатні швидко погіршити стан навіть тих, хто на момент проходження військово-лікарської комісії не мав серйозних скарг на здоров’я.

Наразі зміни до наказу Міністерства оборони №402 вже підготовлені. Водночас інформація про етап їх розгляду та строки ухвалення остаточного рішення поки що не оприлюднена. В оборонному відомстві вважають оновлення медичних норм важливим кроком для підвищення ефективності служби та зменшення ризиків для самих військових.

Окремо омбудсменка висловила позицію щодо механізму вручення повісток. На її переконання, ці повноваження доцільно передати органам місцевого самоврядування та Національній поліції, що дозволить забезпечити дотримання законних процедур і краще захистити права громадян.

1️⃣ Окремим повідомленням надішліть вихідний текст (або хоча б його початок і напишіть «далі буде»). 2️⃣ Наступним повідомленням — вимоги:

мова (українська — підтвердіть),

Президент наголосив, що чинне українське законодавство не дозволяє реалізувати такий сценарій без застосування особливого механізму ухвалення рішень. Саме тому, у разі винесення подібної ініціативи на порядок денний, єдиним легітимним шляхом може бути загальнонаціональний референдум.

Глава держави підкреслив, що саме громадяни мають вирішити, чи готове суспільство погодитися на такий формат завершення війни. Водночас він уточнив, що на референдум має бути винесений не окремий пункт, а весь документ про мир загалом — з можливістю дати відповідь «так» або «ні».

Зеленський також зазначив, що підготовка до всеукраїнського волевиявлення потребує щонайменше 60 днів і можлива виключно за умови повного припинення вогню. За його словами, проведення референдуму без стабільного режиму тиші зробить його нелегітимним і може призвести до внутрішнього розколу в державі.

Президент визнав, що організація референдуму під час війни є надзвичайно складною через безпекові ризики та неможливість участі громадян, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.

Водночас Зеленський окреслив альтернативний варіант розвитку подій. Якщо територіальне питання буде вирішене за принципом «стоїмо там, де стоїмо», який пропонує Україна, і лінія фронту в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях буде де-факто зафіксована та контрольована міжнародними силами, мирну угоду можна буде ратифікувати у Верховній Раді без проведення референдуму.

Президент підсумував, що у випадку будь-яких рішень, які виходять за межі такого сценарію, одного підпису під угодою буде недостатньо, і остаточне слово має залишатися за суспільством.

Міністерство охорони здоров’я України за останні роки дедалі частіше опиняється в центрі критики через зміну власної ролі в системі охорони здоров’я. Відомство, яке традиційно мало б виконувати функції жорсткого державного регулятора та гаранта безпеки пацієнтів, усе більше асоціюється з платформою, що створює комфортні умови для великих фармацевтичних компаній. На тлі заяв про реформи та модернізацію з’являється відчуття, що ключові рішення ухвалюються не публічно й не завжди в інтересах суспільства.

Замість комплексних змін у системі контролю якості ліків, ціноутворення та доступності медичних послуг суспільство спостерігає низку рішень, які виглядають фрагментарними та вигідними передусім великим гравцям ринку. Скандали, що супроводжують діяльність МОЗ, поступово складаються в логічний ланцюг, формуючи уявлення про певну управлінську модель. У цій моделі держава ніби відходить на другий план, поступаючись місцем корпоративним інтересам.

Паралельно МОЗ демонструє повну пасивність щодо цінової політики фармвиробників. Зокрема, компанія Фармак ігнорує президентські укази про стабілізацію вартості ліків і продовжує підвищувати ціни. Реальна структура собівартості та маржі залишається закритою, тоді як дистрибуція фактично зосереджена у двох афілійованих операторів — БаДМ та Оптима-Фарм, які контролюють понад 85% оптового ринку.

Фінансові показники цих структур лише підтверджують картельну модель. За останні чотири роки дохід «БаДМ» сягнув 67,8 млрд грн, а прибуток зріс у 3,5 раза. «Оптима-Фарм» за цей самий період збільшила прибуток у 11 разів — до 3,57 млрд грн. Навіть штрафи Антимонопольний комітет України у розмірі 4,8 млрд грн виглядають непропорційними до отриманих надприбутків і не змінюють правил гри.

Окреме, найбільш токсичне питання — присутність продукції «Фармак» на ринку Росії та на тимчасово окупованих територіях. Попри публічні заяви про припинення будь-яких зв’язків, українські ліки продовжують з’являтися у державі-агресорі через мережі посередників у Білорусі, Туреччині, країнах ЄС та офшорні ланцюги. МОЗ не демонструє жодної публічної реакції на ці факти.

Віктор Ляшко прийшов у міністерство з риторикою змін і реформ, але фактично став обличчям втрати МОЗ своєї регуляторної ролі. За його каденції міністерство системно толерує фармацевтичні картелі, закриває очі на ціни та допускає схеми, що прямо суперечать національним інтересам у воєнний час. Це вже не серія помилок, а ознаки системного захоплення державного органу приватними інтересами — з прямими наслідками для здоров’я і безпеки пацієнтів.