Спорт

Під час судового засідання, що стосувалося обрання запобіжного заходу для забудовниці Владислави Молчанової та її бізнес-партнерки, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури навів низку фактів, які свідчать про потенційний ризик впливу підозрюваних на медійний простір і, відповідно, на перебіг кримінального провадження. Прокурор заявив, що у матеріалах слідства є приватні листування, в яких Молчанова нібито обговорювала публікації на одному з відомих новинних ресурсів — сайті «Апостроф.Медіа». За його словами, Молчанова також дала згоду на вихід цих публікацій, що вказує на спроби формувати медійну картину подій на свій розсуд.

Одним із ключових моментів, на які звернув увагу прокурор, став інший діалог, у якому фігурував документ, що, ймовірно, стосувався змін у розслідуванні. За попередніми даними, цей документ міг бути використаний для маніпуляцій, зокрема для впливу на хід слідства чи на публічну думку. Прокурор наголосив, що такі дії підозрюваних можуть значно ускладнити об'єктивне розслідування та призвести до спроби втручання у правосуддя через контроль над інформацією.

САП вважає, що така можливість створює додаткові загрози для об’єктивності розслідування, оскільки медійний вплив може використовуватися для формування суспільного ставлення до справи або тиску на учасників процесу.

Додатковим інформаційним аспектом стали дані аналітичної системи YouControl. Згідно з ними, ТОВ “Апостроф Медіа” має зв’язок із фінансово-промисловою групою “Група родини Владислави Молчанової”. Зокрема, з початку травня 2024 року одним із кінцевих бенефіціарів видання став син бізнесвумен — Іван Молчанов, який отримав 23% статутного капіталу компанії.

Прокурор наголосив, що наведені обставини не є звинуваченням щодо редакційної політики медіа, але вони важливі для оцінки ризиків під час обрання запобіжного заходу. Суд має вирішити, чи можуть ці фактори вплинути на хід розслідування та на можливість стороннього впливу з боку фігурантів справи.

Підкажіть, будь ласка, повний текст, з якого потрібно зробити нову унікальну версію.

«Я не хочу бути президентом хаосу, тому підписав другу версію закону про допомогу українцям, але зробив це востаннє», — зазначив Навроцький. Він додав, що українці повинні отримувати підтримку на тих самих умовах, що й інші національні меншини у Польщі.

За словами президента, первісна версія закону передбачала надання допомоги 800+ українцям, які не працюють у Польщі, що він вважав несправедливим щодо поляків. Підтримка українців, за його словами, має поєднуватися з відповідальністю та справедливістю для польського суспільства.

Навроцький підкреслив, що українська меншина, яка перебуває у Польщі вже третій рік після початку війни, повинна отримувати допомогу відповідально і на тих самих умовах, що й інші національні меншини, із чітко встановленими правилами.

Нагадаємо, від 1 листопада більшість українських біженців у Польщі повинні самостійно покривати витрати на житло.

Заступник начальника Головного управління Національної поліції у Харківській області та керівник слідчого управління Сергій Болвінов опинився у центрі пильної уваги громадськості. Місцеві активісти, представники бізнесу та заявники по низці кримінальних проваджень стверджують, що під його керівництвом розслідування корупційних справ часто зупиняються на півдорозі або не доходять до суду. Така ситуація, за їхніми словами, викликає підозри у вибірковості правосуддя та можливих зв’язках посадовця з окремими фігурантами резонансних справ.

Додаткову хвилю запитань спричинила відсутність у відкритому доступі декларацій Болвінова та членів його родини, що, на думку громадських спостерігачів, суперечить принципам прозорості, яких мають дотримуватися високопосадовці правоохоронних органів. Активісти наголошують: у час, коли суспільство вимагає від державних структур максимальної відкритості, приховування інформації про майно і доходи може свідчити про намагання уникнути публічного контролю.

Заявники, які направляли петиції й письмові повідомлення про підозрілу діяльність у місцевих закупівлях, нарікають на формальні відповіді і довгі «завислі» провадження без видимих слідчих дій. Там, де провадження відкривають, справи, за словами інформаторів, роками не рухаються — немає масштабних обшуків, затримань або обвинувальних актів, які б свідчили про системний тиск на корупційні схеми.

Окремою проблемою для громадськості стала масштабна мережа кол-центрів у Харкові та області, що працюють за шахрайськими схемами масових дзвінків. За оцінками місцевих фахівців, функціонує від сотні до півтори сотні таких точок; локації постійно змінюються, оператори швидко відновлюють роботу після поверхневих перевірок. Критики стверджують, що при очевидній поінформованості правоохоронців немає системних відкритих результатів розслідувань — жодних масштабних арештів або викриттів організаторів мережі.

Ще одна претензія — закритість самого посадовця. У відкритих джерелах відомостей про Болвінова — небагато; відомо, що він одружений, має доньку й двох синів, а члени родини користуються дорогим житлом і автомобілями. За даними джерел у публічних реєстрах, у доступних масивах відомостей про декларації вибірково немає, що, на думку активістів і журналістів-розслідувачів, є серйозним питанням у контексті законодавства про фінансовий контроль. Відсутність офіційної публічної інформації про доходи й майно посадовця лише посилює запитання щодо прозорості джерел коштів родини.

У матеріалах нагадують також епізоди минулого: ім’я Болвінова фігурувало у публікаціях ще в 2013 році під час обшуків у приймальні народного депутата, а в перші тижні повномасштабного вторгнення посадовець, за частиною повідомлень, тимчасово працював поза Харковом, що теж викликало суспільний резонанс.

Незважаючи на критику, офіційних відповідей від керівництва Нацполіції або НАЗК щодо ситуації навколо серйозних звинувачень у бездіяльності й відсутності декларацій станом на зараз публічно не оприлюднено. Представники регіональних органів влади та самі правоохоронці уникають публічних коментарів або обмежуються загальними фразами про дотримання законності й внутрішніх процедур.

Сукупність цих фактів викликає занепокоєння в громадському середовищі: відсутність прогресу у розслідуваннях резонансних справ і непрозорість майнових декларацій створюють у суспільстві відчуття, що слідство працює недостатньо ефективно там, де йдеться про можливі зв’язки місцевої влади й бізнесу. Жителі регіону та активісти вимагають незалежної перевірки роботи слідчого управління та публічних пояснень від вищого керівництва Нацполіції.

Професійна спілка працівників освіти і науки України оприлюднила жорстку заяву щодо пропозицій, які Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій включив до свого висновку стосовно проєкту державного бюджету на 2026 рік. Освітянська спільнота застерігає, що впровадження таких ініціатив може спричинити різке погіршення умов праці вчителів, масові звільнення та суттєве обмеження трудових прав педагогів, які й без того перебувають під значним навантаженням.

Однією з ключових пропозицій комітету є збільшення норми педагогічного навантаження з 18 до 22 навчальних годин на тиждень. У профспілці з’ясували, що подібне «оптимізаційне» рішення фактично означатиме зменшення кількості ставок і, відповідно, скорочення педагогічних працівників. За підрахунками фахівців, у багатьох навчальних закладах це може призвести до звуження кадрового складу на десятки відсотків, адже підвищена норма годин фактично «вбирає» ті робочі місця, які забезпечували нинішню кількість учителів.

Крім збільшення навантаження, профспілку обурили й інші пропозиції народних депутатів. Зокрема, йдеться про зменшення надбавок за вислугу років і престижність праці, а також про скасування підвищення зарплат за педагогічні звання. Це, за словами освітян, вдарить насамперед по найдосвідченіших учителях і зробить професію ще менш привабливою для молоді.

Профспілка окремо підкреслює, що такі підходи суперечать Конституції. У заяві нагадується, що стаття 22 Конституції України та рішення Конституційного Суду прямо забороняють звужувати обсяг уже наданих прав і свобод через ухвалення нових законів, у тому числі бюджетних, а також скасовувати або обмежувати дію інших законів під виглядом “бюджетної доцільності”.

«Ми категорично протестуємо проти запропонованих змін і закликаємо народних депутатів, Голову Верховної Ради, членів комітетів із питань бюджету, фінансів, податкової та митної політики не допустити ухвалення цих протизаконних норм у другому читанні, які порушують трудові права педагогів», — заявили у профспілці.

Освітяни вимагають відкликати скандальні пропозиції з проєкту держбюджету-2026 та зберегти чинні гарантії оплати праці вчителів, наголошуючи, що будь-які реформи мають проводитися не за рахунок погіршення становища педагогів, а через системну зміну підходів до фінансування освіти.

У листопаді 2025 року в Україні стартує масштабна соціальна ініціатива — програма «Зимова підтримка», спрямована на допомогу громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах. Уряд ухвалив рішення надати одноразові виплати у розмірі 6 500 гривень для найуразливіших верств населення, аби підтримати їх у період зростання цін і підвищеного навантаження в опалювальний сезон.

Фінансування програми здійснюється з державного бюджету, а загальна кількість отримувачів допомоги може сягнути близько 600 тисяч осіб. Серед тих, хто матиме право на виплату, — малозабезпечені родини, внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю, пенсіонери з низьким рівнем доходу, а також інші категорії громадян, визначені урядом як соціально вразливі.

За постановою Кабінету міністрів, отримувачами виплат стануть: діти під опікою; діти з інвалідністю в прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу; діти-переселенці з інвалідністю I групи; діти з малозабезпечених сімей; самотні пенсіонери. На кожну дитину виплата нараховується окремо.

Виплати планують здійснювати автоматично для тих, чиї дані вже є в державних реєстрах і в базі Пенсійного фонду. Бенефіціари отримають повідомлення про нарахування через застосунок Дія або, якщо застосунок відсутній, у вигляді SMS від Пенсійного фонду.

Гроші можна витратити лише на визначені категорії товарів і послуг — зокрема на ліки, одяг і взуття. Зняття готівки з рахунку не передбачено. Якщо кошти не будуть використані у визначений термін, вони повернуться до Пенсійного фонду.

Що робити, якщо 6 500 грн не надійшлиЯкщо у листопаді допомога не надійшла, можливо, вас немає в реєстрі або інформація неповна. У такому разі потрібно звернутися до будь-якого відділення Пенсійного фонду або подати онлайн-заяву в додатку Дія до 19 грудня. У Дії звернення подається в довільній формі з обов’язковими реквізитами: ПІБ, адреса прописки, серія і номер паспорта, ідентифікаційний код, номер банківського рахунку. Для дитини необхідно вказати ті самі дані.

Адреси відділень Пенсійного фонду, а також інструкції з подання заяви в Дії, як правило, доступні на офіційних ресурсах Пенсійного фонду та в інтерфейсі застосунку. Якщо після подання заяви питання залишаються відкритими, варто звертатися до контакт-центрів ПФУ або до місцевих центрів надання соціальних послуг.

Практичні поради— Перевірте у додатку Дія або в особистому кабінеті Пенсійного фонду, чи вказано актуальні банківські реквізити.— Якщо маєте дітей, переконайтеся, що їхні дані внесені до відповідних реєстрів — для кожної дитини нарахування йдуть окремо.— Зберігайте повідомлення від Дії або SMS як підтвердження нарахування коштів.— Якщо ви отримали повідомлення, але гроші не зараховані, негайно подайте звернення в Дії або зверніться до відділення ПФУ.— Плануйте витрати з урахуванням обмежень: кошти можна використати лише на зазначені категорії, тож наперед продумайте, на що вони будуть витрачені.

Програма «зимова підтримка» має на меті одноразово підтримати найбільш вразливі категорії населення — переважна більшість отримувачів не муситиме нікуди звертатися, але тим, хто не отримає виплату автоматично, варто подати заявку до 19 грудня, щоб скористатися допомогою.

У Голосіївському районі Києва сталася серйозна інцидентна ситуація в одному з розважальних закладів: правоохоронці затримали 21-річного іноземця, який під час конфлікту завдав ножових поранень 20-річному місцевому жителю. Інформацію підтвердили у пресслужбі поліції Києва, зазначивши, що подія мала наслідки, які могли бути значно тяжчими.

За даними слідства, конфлікт розпочався на терасі закладу, коли іноземець почав нав’язливо поводитися щодо незнайомої дівчини. Її супроводжуючий, молодий киянин, зробив зауваження і намагався припинити небажану поведінку. Натомість агресор спровокував бійку, під час якої дістав ніж і завдав потерпілому три удари в область грудної клітини.

Постраждалого госпіталізували, а нападника затримали на місці події. За фактом умисного тяжкого тілесного ушкодження та хуліганства розпочато досудове розслідування. Наразі вирішується питання щодо обрання затриманому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Затриманому загрожує до восьми років позбавлення волі за вчинені злочини.