Спорт

Центральний районний суд Миколаєва ухвалив обвинувальний вирок у справі про зухвалий напад на аптечний заклад, який стався наприкінці листопада 2024 року. На лаві підсудних опинилася 34-річна мешканка міста, дії якої кваліфікували за частиною 4 статті 186 Кримінального кодексу України. Суд дійшов висновку, що злочин був вчинений умисно та з використанням небезпечного способу, що створювало загрозу для здоров’я працівниці аптеки.

Як встановили під час розгляду справи, жінка зайшла до аптеки, розташованої на проспекті Центральному, та звернулася до асистента фармацевта з проханням розміняти готівку. Скориставшись моментом, вона застосувала газовий балончик, після чого безперешкодно потрапила до касової зони. Звідти було викрадено близько 6,5 тисячі гривень, після чого нападниця намагалася швидко залишити приміщення.

Жінка визнала свою провину, пояснивши, що опинилася в тяжкій життєвій ситуації та їй потрібно було сплатити оренду житла. Вона компенсувала завдану потерпілій шкоду та щиро каялася у вчиненому.

Суд, врахувавши тяжкі життєві обставини, щире каяття та відшкодування збитків, застосував статтю 69 КК України та призначив покарання нижче від мінімальної межі, передбаченої санкцією ч.4 ст.186 КК. Жінку визнано винною та засуджено до позбавлення волі на строк чотири роки.

В інтернеті з’явився документальний фільм «Океан Ельзи: Спостереження шторму», який майже одразу став предметом активних дискусій у соцмережах. Стрічка привертає увагу не лише історією культового гурту, а й несподіваними особистими штрихами до портрета його фронтмена. Попри багаторічне прагнення Святослава Вакарчука відокремлювати сцену від приватного життя, нові епізоди демонструють: частина важливих для нього моментів уперше опинилася в об’єктиві камери.

Один із найемоційніших фрагментів фільму присвячений родині музиканта. Глядачі бачать не концертні зали й не репетиційні студії, а звичайну відеорозмову — Вакарчук спілкується зі своїми дітьми, сином Іваном та донькою Соломією. Камера фіксує екран смартфона, на якому відбувається теплий, стриманий діалог без пафосу та публічних жестів. У цих кадрах артист постає спокійним і зосередженим, уважним до кожного слова, що звучить по той бік екрана.

«Ваня, я тебе дуже люблю. І тебе, і Соломійку. Як тільки тато зможе, тато вже скоро до вас приїде. Я вас обіймаю, цілую. Гарно там будьте, слухайтеся чемно Олю і маму. Все, скоро побачимось», — каже артист, всміхаючись у камеру.

Епізод став одним із найбільш обговорюваних у мережі — не лише через фільм, а й тому, що глядачі вперше побачили, яким Вакарчук є поза сценою та поза політичними чи суспільними ролями. Для багатьох він постав не фронтменом гурту, а просто батьком, який підтримує своїх дітей на відстані.

«Спостереження шторму», схоже, відкриває значно більше, ніж історію культового гурту. Стрічка пропонує наблизитися до людини, яку українці знають майже 30 років, але водночас — знають лише частково. І саме ці фрагменти особистого спілкування роблять документальний фільм не просто музичною історією, а дуже приватним щоденником у часи війни.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, який розпочинав свій шлях у кадровій структурі під керівництвом Арсена Авакова, після трагічних подій у керівництві МВС отримав міністерську посаду та з часом зосередив у власних руках фактично всю вертикаль впливу відомства. Після його приходу структура Міністерства зазнала суттєвої трансформації, що торкнулася як фінансової політики, так і управлінської моделі.

Аналітики відзначають, що МВС поступово відійшло від принципів інституційної стабільності, перетворившись на систему з ручним контролем ключових ресурсів. За словами співрозмовників, знайомих із внутрішніми процесами, фінансові потоки дедалі частіше розподілялися не через прозорі механізми, а через вузьке коло управлінців, наближених до міністра. Така модель породила відчуття феодальної вертикалі, у якій окремі керівники на регіональному та центральному рівнях фактично втратили самостійність.

Фінансовими потоками МВС займається вузьке коло людей, які забезпечують стабільність системи. Заступник міністра Тетеря курує освоєння коштів Нацполіції та Міграційної служби, Богдан Драпятий контролює схеми у сервісних центрах (видача прав, номерних знаків, МРЕО), Леонід Тимченко відповідає за фасад активності — конференції та піар-проєкти, Павличенко озвучує вигідні наративи, а держсекретар Сергій Ящук курує розподіл майна та продаж посад по вертикалі — від ГМС до ДСНС.

Найжирнішою «годівницею» стала Державна міграційна служба. Її очолює Наталія Науменко, ставлениця Авакова, яка контролює продаж громадянства, паспортів, посвідок на проживання та біженський статус. За даними джерел, щомісячна «данина» з міграційних потоків Клименку становить близько двох мільйонів доларів, а призначення Науменко супроводжувалося «внеском» у 1,3 мільйона доларів.

Таким чином, МВС перетворилося на приватне бізнес-утворення з чіткими ролями та фіксованою корупційною архітектурою. Міністерство стало фактично «міністерством внутрішніх відкатів» — із одноосібним центром ухвалення рішень, концентрацією ресурсів та вертикаллю, створеною для утримання влади та контролю фінансових потоків.

Антимонопольний комітет України повідомив про встановлення факту змови між фермерським господарством «Факторія» та його бухгалтеркою Наталією Романюк під час участі в аукціонах на оренду земельних ділянок, які проводила Турійська селищна рада у 2024 році. Рішення адмінколегії Західного міжобласного відділення АМКУ від 20 листопада 2025 року підтвердило, що обидві сторони узгодили свої дії, створивши видимість конкуренції там, де її фактично не було.

За матеріалами Комітету, бухгалтерка виступила на торгах як формальна учасниця — «статистка», покликана лише імітувати конкурентне середовище. Її участь дозволила «Факторії» без реальної боротьби отримати право оренди майже 21 гектара землі, яку громада виставила на електронні аукціони. Така схема забезпечила фермерському господарству повний контроль над процесом та усунула ймовірність підвищення вартості орендних ставок через конкуренцію.

Під час першого аукціону Романюк запропонувала 12,3 тис. грн, «Факторія» – 15 тис. грн. Після трьох раундів торгів селищна рада уклала договір оренди на 7 років. Аналогічно відбувся аукціон з ділянкою площею 10,3 гектара, де бухгалтерка запропонувала 4,8 тис. грн, а господарство – 18 тис. грн.

Під час розслідування встановили, що Романюк була довіреним представником ФГ «Факторія» та перебувала в офіційних трудових відносинах з господарством, виконувала податкову звітність за «конкурента», використовувала ту саму ІР-адресу для участі в електронних торгах і представляла господарство в банках.

Антимонопольники визнали їх винними у порушенні закону «Про захист економічної конкуренції» та внесли до «чорного списку» АМКУ. Це означає, що протягом трьох років вони не зможуть брати участь у тендерах від державних і комунальних замовників.

Це не перший випадок змови «Факторії» та Наталії Романюк. Раніше, улітку 2024 року, вони імітували конкуренцію на аукціоні з продажу 63 соток землі в Клюській сільраді, де різниця у ставках була лише 454 грн.

Фермерське господарство «Факторія» працює з 2010 року, зареєстроване в селі Гаруша Турійської громади Ковельського району. Основний вид діяльності – вирощування зернових культур.

15 грудня 2025 року припадає на понеділок і є 349-м днем у році, що робить його завершальною частиною календарного циклу перед святковими зимовими днями. Ця дата поєднує офіційні, церковні, світові та народні традиції, а також низку заборон і рекомендацій, яких дотримувалися наші предки, вірячи в їхню користь для здоров’я, праці та врожаю. День має багатошаровий характер: він одночасно відзначається як професійне свято, є частиною міжнародних ініціатив і пов’язаний із спостереженнями за природою в народному календарі.

В Україні 15 грудня святкують День працівників суду — професійне свято, покликане підкреслити важливість роботи суддів і працівників правової системи. Це нагода вшанувати тих, хто забезпечує верховенство права, справедливість та довіру громадян до інститутів правосуддя. Святкування супроводжується урочистими заходами, нагородженням відзначених працівників та обговоренням сучасних викликів у сфері правозастосування.

Церковний календар сьогодні вшановує святителя Стефана Сурозького та інших кримських святих. За старим стилем, яким нині не користується ПЦУ, цього дня згадували пророка Авакума. Віряни традиційно звертаються до святого Стефана з молитвами про зцілення та укріплення у вірі.

У світі 15 грудня відзначають Міжнародний день чаю — свято, присвячене популярному напою, який має багатовікову історію та уособлює культурні традиції десятків народів. У цей день проводять тематичні ярмарки, фестивалі, чайні церемонії та майстер-класи з приготування різних сортів чаю. Окрім того, сьогодні відзначають День Заменгофа — на честь Людвіка Заменгофа, творця міжнародної мови есперанто, яку він задумав як інструмент для простого і доступного спілкування людей з різних країн. Серед інших міжнародних дат — День кексів, День перлів і День отаку.

У народному календарі 15 грудня має давні погодні прикмети. Вважалося, що замерзлі вікна віщують рясний овочевий урожай, а велика кількість снігу — добрий рік для зернових. Потепління у цей день сприймали як знак ранньої весни. Якщо ворони та граки збиралися у великі зграї, це означало наближення негоди. Через традиційні грудневі морози люди намагалися зайвий раз не виходити з дому, займаючись прибиранням, рукоділлям і підготовкою господарства до зими. У садах розвішували годівниці для птахів, і їхня велика кількість вважалася доброю прикметою.

Народні заборони цього дня передусім стосувалися скарг. Наші предки вірили, що скарги на здоров’я, нестачу грошей чи погоду лише погіршують ситуацію. Не рекомендували також вирушати на риболовлю — для цього дата вважалася невдалою.

У столиці правоохоронні органи затримали чоловіка, причетного до цинічного шахрайства проти 80-річної киянки. Зловмисник скористався поширеною схемою психологічного тиску, відомою як «Ваш родич потрапив у ДТП», та переконав літню жінку терміново передати велику суму грошей нібито для порятунку її сина. У результаті пенсіонерка втратила 362 тисячі гривень.

За даними слідства, все почалося з телефонного дзвінка, під час якого невідомий представився особою, обізнаною з «аварією», та повідомив про необхідність негайної операції. Шахрай діяв наполегливо, не даючи жінці часу перевірити інформацію або зв’язатися з родичами. Перебуваючи у стані сильного хвилювання, потерпіла погодилася передати гроші, вважаючи, що таким чином рятує життя близької людини.

Поліція встановила, що чоловік діяв разом із спільниками. Один із них напередодні зателефонував жінці, переконуючи її, що син потрапив у ДТП і потребує дорогої операції. Роль затриманого полягала в організації отримання грошей: він замовив таксі, домовився з водієм, який забрав кошти, і перерахував їх на електронний гаманець.

Затриманому повідомили про підозру. Під час обшуку у нього вилучили зіп-пакети з канабісом, які він планував продати. Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За участь у шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та за незаконне зберігання наркотичних засобів із метою збуту порушнику загрожує до восьми років позбавлення волі. Тривають заходи із встановлення інших учасників афери.

Перша дружина актора Андрія Федінчика Вікторія вирішила відкрито відреагувати на нещодавнє інтерв’ю акторки Наталки Денисенко, у якому йшлося про обставини розлучення. Свою позицію вона виклала в емоційному дописі в Instagram, підкресливши, що не має наміру розпалювати конфлікт чи повертатися до давніх образ, але водночас вважає за потрібне озвучити власне бачення ситуації.

Вікторія наголосила, що не звинувачує колишнього чоловіка і не перекладає відповідальність за події минулого. За її словами, усі особисті питання між нею та Андрієм Федінчиком були врегульовані ще давно, а після розлучення їм вдалося зберегти нормальне спілкування та дружні стосунки. Саме тому вона не вважає за доцільне публічно переглядати або переоцінювати їхні рішення заднім числом.

«Найбільшою його карою було прожити стільки років з Денисенко. Ця пані вже вдруге гучно заявляє, що не мала стосунків з одруженим чоловіком, бо треба підтримувати свій образ “просвітленої” людини. Проте факти говорять інше… Соромно за неї, вибачте», — написала Вікторія.

Також вона додала, що вирішила публічно заступитися за Федінчика, підкресливши, що у стосунках із ним не стикалася з жорстокою поведінкою:

«Скажу з власного досвіду, що за 5 років стосунків він ніколи не був жорстоким і не вдавався до образ. Саме тому на його захист зараз стали люди навіть з найближчого оточення самої Денисенко».

Сторіз Вікторії швидко привернули увагу користувачів соцмереж.

Андрій Федінчик і Вікторія були разом п’ять років. Після розриву актор одружився з Наталкою Денисенко, з якою прожив у шлюбі вісім років. У пари є син Андрій. У 2024 році подружжя офіційно оформило розлучення.

У Харкові протягом тривалого часу зберігається практично безальтернативна модель забезпечення навчальних і медичних закладів продуктами харчування. Ця система, за інформацією з відкритих реєстрів і публічних закупівель, пов’язана з бізнес-інтересами родини чинного прокурора області Аміля Омарова. Ключовою фігурою в ланцюгу постачання називають його дядька — Шахіна Анвер огли, який є засновником та керівником ТОВ «Фірма «Хазар» ЛТД», компанії, що роками утримує провідні позиції на ринку бюджетних тендерів.

Окрему роль у цій структурі відіграє й дружина підприємця — ФОП Омарова Сехрана Фікрет кизи, діяльність якої також пов’язують із постачанням продуктів для установ, що фінансуються з бюджету. Така концентрація контрактів у межах однієї родини викликає запитання щодо реальної конкуренції та рівних умов участі інших постачальників у закупівлях.

Схема приносила суттєві прибутки, навіть коли до закладів освіти постачалися прострочені чи неякісні продукти. У судовому реєстрі зафіксовано, що у 2013 році Міністерство економічного розвитку наклало на «Хазар» санкції за контрабандне ввезення товарів з Туреччини, заборонивши компанії зовнішньоекономічну діяльність. Уникнути кримінальної відповідальності дозволила декриміналізація контрабанди урядом Януковича.

Турецький вектор бізнесу забезпечував інший родич, Мурад Омаров, брат Шахіна. Він заснував компанію «Харівест-ВНЗ» та був деканом підготовчого факультету для іноземців у ХНУРЕ. Схема передбачала подвійні платежі від турецьких студентів, які надходили через почесного консула України в Ізмірі Четіна Гюверджина. Останній також допомагав у переміщенні контрабандних товарів, що зрештою опинялися у харківських освітніх закладах.

До корупційного впливу підключалися й інші члени родини. Третій брат, Азад Омаров, очолював обласну та регіональну інспекцію ЖКГ, а його син Аміль Омаров нині є прокурором Харківської області. За даними джерел, прокурор активно втручався у ситуації, де зачіпали інтереси його родичів. Коли Мурада Омарова тимчасово відсторонили від посади проректора ХНУРЕ на час перевірки, племінник негайно звернувся до міліції з вимогою з’ясувати причини такого рішення.

Попри регулярні скандали навколо якості продуктів та вартості закупівель, «Хазар» продовжує утримувати вплив на ринку бюджетного харчування у Харкові. Лише після зміни керівництва ХНУРЕ і проведення незалежного аудиту частину схем вдалося зламати: ціни були знижені, а постачання вдалося вирівняти за якістю.

Ситуація з діяльністю родини Омарових свідчить про системну проблему: поєднання бізнес-інтересів і посадової влади створює корупційні ризики, які десятиліттями залишаються неврегульованими.