Спорт

Козацьких гетьманів зазвичай уявляють як постатей із булавою, очільників переможних походів та творців державних традицій. Проте політична історія України XVII–XVIII століть значно складніша за романтизовані образи підручників і літературних переказів. Це була епоха, що більше нагадувала напружений політичний трилер, наповнений боротьбою за вплив, швидкими змінами союзів, втручанням великих держав і драматичними поворотами, які визначали долю козацької державності.

У цей період козацька старшина жила в умовах постійного протистояння між внутрішніми амбіціями та зовнішніми імперськими інтересами. Після визвольної війни Богдана Хмельницького на українські землі з різних боків впливали Річ Посполита, Московське царство, Османська імперія та Кримське ханство, кожне з яких прагнуло підкорити або принаймні контролювати територію Гетьманщини. Гетьмани, обираючи шлях між цими силами, мусили вести тонку дипломатичну гру, де кожне рішення могло зміцнити владу або ж завершитися поразкою, вигнанням чи навіть смертю.

палацових переворотів,

замовних убивств,

інформаційних кампаній,

змов старшини,

інтриг іноземних держав,

отруєнь та розстрілів,

шпигунства та таємних агентів сусідніх імперій.

Історик Кирило Галушко зазначає, що українська політична еліта того часу жила в умовах, коли “зрада була звичайною стратегією виживання”.

Одним із яскравих прикладів стала змова проти Івана Виговського після Гадяцької угоди 1658 року. Попри спроби Виговського вирвати Україну з-під московського контролю, старшина звинуватила його у “служінні полякам”. У 1664 році гетьмана заарештували та стратили пострілом за наказом коронного гетьмана Себастьяна Чарнецького.

Іван Брюховецький, перший гетьман Лівобережної України, який пішов на васальні відносини з Москвою, загинув у 1668 році під час зустрічі з Петром Дорошенком. Замість переговорів відбулася кривава розправа, що, за однією з версій, була частиною московської політичної гри.

У 1687 році відбувся перший український “двірцевий переворот”: гетьмана Івана Самойловича усунули зі старшинської підтримки на користь Івана Мазепи, звинувачуючи його у зраді та амбіціях, попри відсутність реальних доказів. Самойловича заслали до Сибіру.

XVIII століття стало часом отруєнь, таємних вбивств, московських спецоперацій та суперництва серед козацької старшини. Навіть Іван Мазепа став жертвою масштабної інформаційної кампанії Москви: фейкові листи, церковні анафеми та підкуп старшини були спрямовані на дискредитацію гетьмана.

Уроки Гетьманщини важливі й сьогодні. Політична боротьба того часу демонструє, що інтриги, фейки, змови та агентурні ігри були невід’ємною частиною української політики, а зовнішній тиск і маніпуляції залишаються актуальними і для сучасної держави.

У Києві правоохоронці затримали заступника голови Козелецької селищної ради Чернігівської області, який вимагав у підприємця близько 20 тисяч доларів США за сприяння у отриманні дозволу на оренду земельної ділянки для будівництва станції сортування твердих побутових відходів. За даними Головного управління Нацполіції у Києві, посадовець отримав від підприємця 15 тисяч доларів та ще 185 тисяч гривень, призначених для оформлення проєкту землеустрою.

Бізнесмен звернувся до чиновника самостійно та передав кошти безпосередньо біля одного з торгово-розважальних центрів столиці. Оперативники задокументували факт передачі грошей, після чого було проведено затримання за статтею про вимагання неправомірної вигоди. Під час слідчих дій вилучено готівку та документи, що підтверджують участь посадовця у корупційній схемі.

Поліція повідомила, що чиновник запевнив підприємця, що без його «допомоги» отримати земельну ділянку площею близько 12 гектарів буде складно. Він також стверджував, що має вплив на депутатів селищної ради і може посприяти ухваленню позитивного рішення під час конкурсу на оренду землі.

Крім того, посадовець вимагав оплату за виготовлення проєктної документації, оскільки частина ділянки не мала відповідного цільового призначення.

Слідчі повідомили заступнику голови Козелецької селищної ради про підозру за частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України (одержання неправомірної вигоди). За ці дії йому загрожує до восьми років ув’язнення та конфіскація майна.

В Україні запрацювала повноцінна система дистанційної реєстрації шлюбу, що дозволяє пройти всі етапи оформлення стосунків — від подання заявки до отримання офіційного свідоцтва — у цифровому форматі. Оновлений сервіс Міністерства юстиції, інтегрований у застосунок «Дія», фактично усуває потребу в особистому візиті до ДРАЦС, відкриваючи новий рівень зручності для користувачів. Окремо передбачений і полегшений порядок для військовослужбовців, які через службу не завжди мають можливість бути присутніми на стандартних бюрократичних процедурах.

Новий цифровий механізм побудований так, щоб максимально спростити всі формальності. Наречені можуть у кілька кроків подати спільну заяву, пройти електронну ідентифікацію через державні реєстри та обрати дату й час церемонії, орієнтуючись на доступні вільні слоти. Завдяки цьому традиційний процес, який раніше вимагав черг, паперових документів і фізичної присутності, перетворюється на зручну онлайн-послугу, доступну у будь-якому місці.

У Мін’юсті запевняють, що на повну процедуру офіційної реєстрації достатньо близько 30 хвилин. Обидва наречені підтверджують свою згоду та підписують актовий запис за допомогою Дія.Підпису. Після цього свідоцтво про шлюб надсилається Укрпоштою на вказану адресу, а цифрове підтвердження шлюбу з’являється в застосунку Дія протягом доби.

Послуга доступна всім громадянам України незалежно від місця перебування – як усередині країни, так і за кордоном. Це особливо важливо для пар, які вимушено розділені через війну, а також для тих, хто не має можливості особисто приїхати до відділу ДРАЦС.

Окремий акцент Мін’юст робить на військовослужбовцях. Для захисників та захисниць України передбачено спрощений і пріоритетний доступ до сервісу: ідентифікація може відбуватися через застосунок Армія+, у Дії виділені окремі “швидкі” слоти для реєстрації, щоб мінімізувати очікування і бюрократію для військових, які часто мають обмежений час на оформлення документів.

Міністерство підкреслює, що така цифровізація не лише спрощує життя громадянам, а й зменшує навантаження на працівників ДРАЦС, дозволяючи частину послуг перевести в онлайн. Для багатьох пар це також спосіб формалізувати стосунки в умовах війни, не витрачаючи дорогоцінний час на дорогу, черги й паперову тяганину.

Запуск повноцінної онлайн-реєстрації шлюбу у Дії вписується у загальну стратегію держави з розширення е-сервісів та переведення максимальної кількості процедур у цифровий формат, щоб громадяни могли вирішувати більшість юридичних питань дистанційно.

Історія з багатомільйонною позикою, яку дружина голови Національного банку України Андрія Пишного — Людмила Пишна — отримала ще у 2021 році, знову привернула увагу громадськості та медіа. Йдеться про суму в 15 млн гривень, яку надала ужгородська підприємиця Ларіна Котик. Попри значні задекларовані доходи Людмили Пишної, борг досі не було повернено, що викликало низку запитань про фінансову дисципліну та прозорість операцій родини, яка перебуває під пильним наглядом громадськості.

За офіційними деклараціями, у 2022–2023 роках доходи Людмили Пишної перевищили 19 млн гривень. Цей факт став приводом для суспільного обговорення: чому, маючи такі статки, позика залишилася непогашеною, та чи існують приховані домовленості між сторонами. Додатково увагу привертає той факт, що сама Пишна надала позику своєму чоловікові, керівнику НБУ, в розмірі 16,3 млн гривень. Ця обставина породила ще більше запитань щодо фінансових потоків у родині високопосадовця та можливого конфлікту інтересів.

Ларіна Котик, яка виступила кредиторкою Пишної, є власницею кількох компаній, заснованих у 2024 році:

АТ ЗНВКІФ «Неріо» зі статутним капіталом 82 млн грнТОВ «Еенерджі стор» (торгівля електроенергією)ТОВ «Павер стор» (торгівля електроенергією)

Обидві енергетичні компанії були зареєстровані в один день, і це привернуло увагу до стрімкого зростання бізнес-активності Котик.

Цікаво, що 2 травня 2023 року Котик взяла кредит в «Ощадбанку» під заставу рухомого майна — ймовірно автомобіля. Варто зазначити, що саме «Ощадбанк» протягом багатьох років очолював Андрій Пишний. Це створює додаткові запитання щодо можливого перетину інтересів та умов отримання кредиту.

Фінансові взаємини між родиною Пишних та бізнесвумен Котик, а також паралелі з діяльністю державного банку, викликають значний суспільний інтерес. У контексті нових скандалів навколо можновладців ця історія може стати приводом для подальших розслідувань та перевірок.

Генерал поліції Сергій Шайхет залишає посаду на тлі тривалої невизначеності щодо результатів службового розслідування, які досі не були оприлюднені. Повідомлення про його відставку з’явилося майже одразу після засідання Тимчасової слідчої комісії, що займається вивченням обставин так званих плівок Міндіча. У ході цього засідання особливу увагу привернув епізод, пов’язаний із діяльністю ТОВ «Сіт Сек’юріті» — компанії, що належить братові Ігоря Шайхета.

Компанія «Сіт Сек’юріті» виконувала функції інкасації коштів для АТ «Сенс Банк» (Sense Bank), а деталі її роботи привернули увагу не лише через родинні зв’язки, а й через збіг юридичних адрес. Встановлено, що місцезнаходження фірми повністю повторює адресу в Києві, де розташований «Завод Ізумруд» — підприємство, пов’язане з бізнесменом Тімуром Міндічем, центральною фігурою згаданого скандалу.

Під час засідання ТСК депутат Железняк поцікавився походженням значних сум готівки, вилучених у Міндіча під час обшуків. За повідомленнями, гроші були у фірмовій упаковці Федеральної резервної системи США, що може свідчити про їхнє легальне надходження в Україну через банківську систему або дипломатичну пошту.

Випадковість чи ні — вирішувати читачеві, проте відставка високопосадовця на фоні цих обставин привертає увагу суспільства.

Україна з високою ймовірністю не прийме так званий план Віткоффа, а ключові рішення у сфері національної безпеки та дипломатії відтермінуються щонайменше до весни 2026 року. Таку оцінку висловив політолог Вадим Денисенко, аналізуючи результати останніх міжнародних переговорів і внутрішню політичну динаміку. На його переконання, поточний стан дипломатичних контактів між Києвом та зовнішніми партнерами, а також незмінність позицій України та Росії щодо можливих шляхів завершення війни, не дозволяють очікувати швидких рішень чи проривів у переговорах.

Експерт наголошує, що пропонований «план Віткоффа» містить положення, які фактично суперечать українським інтересам та офіційно заявленим умовам миру. Київ неодноразово підкреслював, що поступки територіями чи відмова від курсу на повну деокупацію є неприйнятними. Саме тому документ, який передбачає компроміси такого характеру, не може бути схвалений на державному рівні. За словами Денисенка, нинішні пропозиції не тільки не наближають до завершення війни, а й створюють ризики довготривалої замороженої конфліктності, вигідної виключно російській стороні.

Денисенко зауважив, що перемир’я до Нового року можливе лише у випадку, якщо Україна погодиться на здачу Донбасу, що є ключовою вимогою Росії для початку переговорів. Такий сценарій він назвав неможливим.

Політолог переконаний, що повернення президента Володимира Зеленського після серії зустрічей зі світовими лідерами не змінить розкладу сил у середині країни. Він прогнозує, що НАБУ та САП і далі розширюватимуть коло підозрюваних у справи корупційного характеру.

При цьому частина фігурантів, попри те, що для них швидко визначають великі застави, найімовірніше піде на угоди зі слідством.

Денисенко наголосив:

«Створення і розвал коаліцій в Україні ніколи не було ідеологічним процесом. Воно завжди залежало від фінансових преференцій та гарантій недоторканності для бенефіціарів фракцій».

Саме питання недоторканності, на його думку, визначатиме майбутнє парламентських союзів.

Експерт підкреслив, що нинішня ситуація навколо плану Віткоффа нагадує переговори в Анкориджі, коли США не змогли істотно вплинути на позицію Росії.

«Тільки тиск Китаю може змінити ситуацію кардинально», — наголосив Денисенко.

Водночас він зауважив, що Україна частково втратила свою ключову моральну перевагу:

«Ми втратили ореол мученика, який захищає демократію».

За його словами, це зменшує дипломатичний ресурс країни у переговорах зі світовими лідерами.

На Закарпатті рятувальники надали допомогу 26-річному мешканцю Харкова, який заблукав у гірській місцевості та отримав обмороження кінцівок. Після чотирьох діб поневірянь у холоді та важкодоступних лісових районах чоловіка госпіталізували до Рахівської районної лікарні. Як повідомили у ДСНС Закарпаття, потерпілий самостійно зв’язався з рятувальниками, описав свій критичний стан і надав координати місця, де знаходився, зазначивши, що через переохолодження та обмороження рук і ніг більше не може пересуватися самостійно.

До проведення порятунку залучили гірських рятувальників та спецтехніку, здатну діяти у важкодоступних районах. Операція проходила за ускладнених погодних умов: сильний вітер, низька температура та складний рельєф гір ускладнювали підхід до потерпілого. Співробітники ДСНС наголошують, що саме швидке повідомлення чоловіка про своє місцезнаходження дозволило організувати оперативний порятунок і запобігти серйозним ускладненням через переохолодження.

За даними рятувальників, потерпілий перебував у густих хащах на складній ділянці рельєфу, що значно ускладнило доступ до нього. До місця події вирушили гірські рятувальники з Видрички та Ясіня, а також бригада екстреної медичної допомоги.

Рятувальники надали чоловікові першу допомогу, переодягли в сухий теплий одяг та напоїли гарячим чаєм. Потім його транспортували ношами до села Ділове, де передали медикам. Постраждалого доставили до Рахівської районної лікарні для подальшого лікування та обстеження.

У ДСНС нагадують, що осінньо-зимовий період у горах особливо небезпечний через різкі зміни погоди, низькі температури та складні маршрути. Рятувальники закликають туристів не вирушати в гори без належної підготовки, спорядження та попереднього інформування близьких або служби порятунку про свій маршрут.