Спорт

Нещодавно ведуча Леся Нікітюк поділилася з шанувальниками особистим спогадом, який довго не давав їй спокою в дитинстві. У своєму інтерв’ю вона відкрила одну з важливих тем – дитячий комплекс, що залишив помітний слід на її фізичному стані. Леся згадала, як у дитинстві її часто змушували носити кросівки, які були на три розміри менші за її справжній розмір. Той період залишився в пам’яті як болючий етап, який вплинув не тільки на фізичне здоров’я, але й на її самооцінку.

Ведуча зізнається, що через це вона часто відчувала себе некомфортно і навіть трохи знецінено. Проте з роками Леся нав learned that these childhood experiences, while challenging, had shaped her resilience and determination. Вона зазначає, що тепер ці моменти сприймаються з гумором і навіть з певною вдячністю, адже вони стали частиною її життя і допомогли розвинути внутрішню силу.

За словами Лесі, у дитинстві вона дуже хотіла популярні спортивні кросівки, але родина не могла дозволити оригінальні моделі. Тому доводилося купувати дешевші китайські аналоги на хмельницькому базарі, та ще й на три розміри менші за необхідний.

«Мені доводилося купувати на три розміри менші. Було чи не було, що я носила кросівки на три розміри менші, бо дуже хотіла ті фірмові?» – згадує ведуча.

Через такі експерименти з розміром взуття на пальчиках однієї ноги у Лесі залишилися гульки. Проте вона зазначає, що ці спогади сьогодні сприймає з посмішкою і повністю приймає себе.

Леся Нікітюк завжди відкрито розповідає про дитячі історії та труднощі з гумором. Раніше ведуча ділилася подробицями свого першого «бізнесу»: продавала яблука, які крала у батьків, та міняла картоплю на кавуни на вулиці.

Телеведуча Катя Осадча розповіла у своїх соціальних мережах про те, як їй вдається підтримувати внутрішню рівновагу у вирі щоденних справ. Вона зізналася, що з роками навчилася прислухатися до власних потреб і вибудовувати день так, аби залишатися у гармонії з собою. Осадча підкреслила, що секрет спокою для неї полягає не у відпочинку на дивані чи довгих подорожах, а у невеликих, але послідовних звичках, які вона перетворила на власні ритуали.

Телеведуча поділилася, що раніше каву вважала основним джерелом енергії, проте з часом зрозуміла: справжня бадьорість приходить не з чашки ароматного напою, а з якісного сну, руху й емоційного балансу. Тепер кава для неї — лише приємна традиція, маленький момент насолоди, а не необхідність. На зміну численним порціям еспресо прийшли склянка звичайної води зранку, короткі прогулянки на свіжому повітрі та хвилини тиші без гаджетів.

«Не поспішати з реакцією. Особливо коли ситуація напружена. Вдих, видих — і краще повернутися до цього наступного дня», — поділилася вона своїм правилом, що допомагає уникати емоційних рішень.

Ще одне важливе відкриття ведучої — здатність слухати по-справжньому. «Секрет простий — потрібно просто чути», — написала Катя, наголошуючи на силі уважності в спілкуванні.

Особливе місце у її житті займає плавання — саме під час занять у басейні до неї приходять нові ідеї. Осадча каже, що тиша допомагає почути власні думки й знайти натхнення.

Неочікувано, але прибирання також стало для неї терапією. «Іноді порядок у шафі — це перший крок до порядку в голові», — зізнається телеведуча. Вона вважає, що фізичний простір без хаосу сприяє ментальній ясності.

Окремо Катя наголосила на важливості відпочинку без почуття провини. Вона вчиться приймати власну неідеальність і дозволяє собі зупинятися, аби відновити сили: «Цей пункт ще на шляху до звички. І це теж — нормально».

Осадча підсумувала, що життя — не про ідеальні звички. Іноді достатньо зробити вдих, випити води й відкласти рішення на завтра, щоб знайти внутрішню рівновагу.

Народний депутат, який представляє заборонену партію “Опозиційна платформа – За життя”, Суто Мамоян знову опинився в епіцентрі скандалу, цього разу через родича, Артура Сутка, який подав декларацію кандидата на посаду оперуповноваженого поліції Києва. Виявилось, що в документах, поданих Сутком, немає жодних відомостей про його майно, доходи чи заощадження. У декларації зазначено лише одну фразу: "У суб'єкта декларування чи членів його сім'ї немає майна, доходів чи заощаджень". Ця незвична ситуація викликала запитання серед громадськості та експертів, оскільки в документах не вказані навіть основні відомості про членів сім'ї кандидата, таких як його мати Гаяне Гасоян і брат Тимур Сутко, хоча вони були згадані як родичі.

Антишахрайський проєкт “190”, який першим звернув увагу на цей випадок, намагається привернути увагу до потенційних маніпуляцій та шахрайських схем, пов'язаних із подібними деклараціями. За словами експертів, відсутність відомостей про доходи та майно може свідчити про спробу приховати будь-які фінансові зловживання чи зв'язки з сумнівними джерелами.

Попри це, за даними журналістів, Артур Сутко є родичем впливового нардепа Суто Мамояна. Саме клан Мамоянів-Сутко вже не вперше фігурує у спробах влаштувати близьких людей на ключові посади у столичних правоохоронних структурах.

Як з’ясували журналісти, батько Артура Сутка – Азіз Синотович Мамоян, який був присутній на сумнозвісній “сходці” у ресторані “Ішак” у грудні 2022 року. Тоді журналісти зафіксували зустріч нардепа Суто Мамояна, його братів Сергія та Рустама, їхнього батька Чоло Мамояна, а також згаданого Азіза Мамояна. Компанію їм складали Давид Арахамія, представники ОПЗЖ, “азовець” Сергій “Боцман” Коротких і колишній чиновник часів Януковича Андрій Кравець.

Азіз Мамоян у минулому був підприємцем, торгував овочами та фруктами. Нині бізнесу не має, але на скандальну зустріч прибув на дорогому авто з охороною, що викликало запитання щодо джерел його доходів.

За інформацією “190”, це не перший випадок, коли люди з оточення Мамояна потрапляють до столичної поліції. Раніше депутат, який входить до парламентського Комітету з питань правоохоронної діяльності, вже влаштовував своїх родичів у структури МВС.

Аналітики вбачають у цих призначеннях спробу родини посилити контроль над правоохоронною системою Києва. Крім того, клан Сутко-Мамоянів може бути пов’язаний із “кришуванням” шахрайських кол-центрів і міських ярмарків. Одним із ключових фігурантів цього тіньового бізнесу називають начальника Голосіївського управління поліції Араіка Кочкадамяна, який, за інформацією журналістів, має підтримку Мамоянів.

Працевлаштування Артура Сутка у поліцію може стати черговим кроком у зміцненні позицій родини Мамояна в силових структурах. З огляду на попередні скандали, експерти вважають, що це не випадковість, а частина системної стратегії клану, спрямованої на розширення контролю над тіньовими потоками в столиці.

США висловили повну підтримку пропозиції Європейської комісії, яка передбачає можливість використання частини заморожених російських суверенних активів для фінансової допомоги Україні та тиску на Кремль. Йдеться про механізм, який дозволить задіяти до 185 мільярдів євро із загальної суми заморожених російських активів, що перебувають в Європі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. За інформацією агентства Reuters, цей крок передбачає використання коштів без їх формальної конфіскації, що означає збереження юридичного статусу активів, але з можливістю їхнього розподілу через спеціально створену структуру.

Ідея полягає в тому, щоб частину заблокованих активів направити на відновлення України, що сильно постраждала від російської агресії, а також на підтримку її обороноздатності та економічної стабільності. Окрім цього, ініціатива передбачає використання цих фінансових ресурсів як інструмент тиску на Кремль, що має змусити Росію піти на переговори та зупинити військову агресію проти суверенної держави.

Однак план наразі гальмується через заперечення низки держав, зокрема Бельгії — саме там зосереджена більша частина цих активів (через інфраструктуру розрахунків та зберігання фінансових інструментів). За повідомленнями, бельгійська влада вимагає «чітких і надійних гарантій» перед тим, як погодитися на використання активів. Крім того, останні інциденти з виявленням дронів над бельгійськими аеропортами і військовими об’єктами підштовхнули Берлін і Брюссель до обережності — Німеччина прямо пов’язує ці інциденти з тиском у дискусії про російські активи. Кремль заперечує причетність до випадків із дронами та попереджає про «болючу відповідь» у разі вилучення своїх коштів.

У Вашингтоні, за інформацією Reuters, підтвердили — Америка «абсолютно підтримує» кроки ЄС щодо можливості використання заморожених активів як інструменту тиску на Кремль та допомоги Україні. Джерела в США наголошують, що це узгоджується з політикою посилення економічних заходів проти Москви.

Паралельно з обговоренням механізму використання заморожених активів США продовжують посилювати санкційний тиск на російський енергетичний сектор: наприкінці жовтня американська адміністрація ввела обмеження проти великих нафтових компаній РФ, серед яких — Rosneft і Lukoil. Це рішення має на меті скоротити фінансові можливості Кремля для ведення війни та примусити його до переговорів. Reuters відзначає, що економічні заходи доповнюються можливими подальшими заходами та ретельним моніторингом наслідків санкцій.

В Київській області зареєстровано спалах ентеровірусної інфекції, спричиненої вірусом Коксакі. За даними медичних установ, захворіли 13 дітей, з яких 12 уже успішно завершили лікування в стаціонарі та повністю одужали. Однак одна дитина досі перебуває в лікарні під постійним наглядом лікарів. Відзначається, що фахівці активно проводять епідеміологічне розслідування та вживають заходів для локалізації вогнища інфекції, щоб запобігти подальшому поширенню вірусу.

Лікарі підкреслюють, що в більшості випадків інфекція Коксакі протікає в легкій формі або навіть безсимптомно. Однак у деяких випадках захворювання може маскуватися під типові ознаки ГРВІ, зокрема лихоманку, біль у горлі, нежить, діарею та головний біль. Важливими симптомами є також висипка та водянисті пухирці, що можуть з’являтися в роті, на долонях і стопах.

Медики пояснюють, що вірус передається повітряно-крапельним шляхом, через контакт із зараженими поверхнями й немитими руками, а також через забруднену їжу чи воду; інкубаційний період зазвичай становить 3–6 днів. Тому головні заходи профілактики — ретельне миття рук, провітрювання приміщень, дезінфекція побутових поверхонь, окремі речі для хворого та при необхідності — ізоляція дитини від колективу до одужання.

У більшості випадків лікування симптоматичне: жарознижувальні, регідратація, анальгетики та спостереження педіатра; специфічної антивірусної терапії немає. Медики закликають батьків не займатися самолікуванням і при появі характерних висипів або загостренні стану негайно звертатися до лікаря, особливо якщо з’явилися сильний біль у грудях, задишка, сплутаність свідомості або висока температура, що не падає.

За інформацією Центру громадського здоров’я, наразі нових випадків у регіоні не виявлено, триває епідеміологічне розслідування, в закладах охорони здоров’я посилюють протиепідемічні заходи. Батькам радять уважно ставитися до стану дітей, особливо дошкільного віку, і дотримуватися правил гігієни у дитячих колективах.

Національне антикорупційне бюро України анонсувало вихід другої частини так званих “плівок Міндича”, наголошуючи, що найбільшу увагу буде приділено закупівлям у Міністерстві оборони. Водночас країна активно обговорює заяви чинного секретаря РНБО та колишнього міністра оборони Рустема Умєрова, який спробував виправдатися перед суспільством. Він стверджує, що будь-які зв’язки з Тимуром Міндичем обмежувалися нібито обговоренням бронежилетів і не переростали у конкретні контракти, а інформацію про його участь у схемах називає наклепом.

Проте аналіз хронології подій показує, що пояснення Умєрова не знімають низки питань. Фактично, суспільство та експерти очікують на повні матеріали НАБУ, аби побачити, чи дійсно контакти з бізнесменом обмежувалися технічними розмовами, чи мова йде про ширшу систему взаємодії, що впливала на державні закупівлі. Оскільки попередні записи вже показали ознаки непрозорих домовленостей і потенційних корупційних ризиків, нова частина плівок може виявитися ще більш резонансною.

Ключовий момент, на який звертають увагу спостерігачі: саме після появи імені Умєрова в медійних розслідуваннях і згадок про нього у контексті “плівок Міндича”, він стрімко залишає посаду міністра оборони. Без публічного скандалу, без гучної політичної грози — тихо, “за кулісами”, як фігура, яку варто прибрати з першої лінії, поки записи не стали надбанням громадськості.

Парадокс у тому, що сьогодні той самий Умєров очолює Раду національної безпеки і оборони — орган, який формально має захищати державу від зовнішніх та внутрішніх загроз. Тобто людина, ім’я якої звучить у контексті можливих корупційних домовленостей в оборонці, отримує один із найчутливіших безпекових постів у країні.

Офіційно йдеться про “зустрічі” та “бронежилети”. Але в реальному оборонному бюджеті, де обертаються сотні мільярдів гривень, бронежилети — лише зручна історія “для публіки”. Справжні гроші, за логікою всього оборонного циклу, крутяться на фортифікаціях.

Саме фортифікаційні проєкти проходили через погоджувальні комісії, де фігурував неформальний вплив Міндича. Саме там виникають імена людей, пов’язаних із лісгоспами та “лісовими” схемами — зокрема, згадують Болоховця та структури, що роками заробляли на державних лісах.

Схема виглядає так: ліс вирубували під приводом оборонних потреб, деревину продавали через посередників утричі дорожче, далі “дерев’яна фортифікація” поверталась у державу вже як дорогий “оборонний продукт”. Військові адміністрації підписували акти, підрядники “будували”, а по факту ні повноцінних ліній оборони, ні якісних фортифікацій на місцях так і не з’являлося. Зате гроші — були, і йшли по знайомому колу.

Найбільший цинізм у тому, що це відбувається у країні, де кожен метр окопу оплачений життям і здоров’ям військових. Міністр оборони в такій реальності мав би бити кулаком по столу за кожну бронеплиту, за кожен метр бетону, за кожен несвоєчасно поставлений блок чи затриманий тендер.

Натомість ми бачимо іншу картину: посадовець, який мав би бути “адвокатом фронту” в кабінетах, сидить поруч із людьми, яких правоохоронці пов’язують із тендерними схемами. Обговорюються “маршрути” закупівель, можливі підряди, а коли стає надто гаряче — валізи, “несподіваний” виліт до Туреччини і м’яке переведення в іншу високу кабінетну якість.

А далі — нова роль, новий статус. Секретар РНБО, реформатор, публічний “обличчя реформ”. І жодної публічної відповіді на питання: що насправді звучить на тих записах, які НАБУ готує до другої публікації, і яку роль у цьому всьому відігравав тодішній міністр оборони.

Коли в історії з “плівками Міндича” вже фігурують енергетики, міністри, радники, а тепер ще й міністр оборони — це не просто окремі скандали. Це симптом того, що політична система живе не за Конституцією, а за негласними правилами людей, які вміють працювати з потоками, контактами й “домовленостями”.

Тут питання вже не в тому, чи буде скандал. Питання в іншому: чи залишився хоч хтось із ключових гравців, хто не фігурує в цих записах, чи не згадується бодай побіжно у контексті схем.

З боку це виглядає, ніби Україна існує в режимі нескінченного кримінального подкасту. Нові серії — це нові “плівки”, нові прізвища, нові подробиці, і все це — за кошти платників податків.

Рустем Умєров може скільки завгодно називати звинувачення наклепом і нагадувати, що формально з багатьох “пропозицій” не виросло жодних контрактів. Але факти, контексти та послідовність рішень вперто тягнуться за ним — від історій з бронежилетами до фортифікацій і тендерів, через які на фронті бракувало того, що мало бути “вчора”.

Якщо друга частина плівок НАБУ справді існує, суспільство має не лише моральне, а й політичне право почути їх повністю. Не вибірково, не “з коментарями спікерів”, а так, як є. Бо в умовах повномасштабної війни питання довіри до системи оборони й безпеки — це питання не рейтингу окремих осіб, а виживання держави.

І доти, доки відповіді на ці запитання дають не суди й інститути, а анонімні джерела й уривки записів, сумнів щодо “чистоти” будь-яких посад продовжуватиме роз’їдати систему зсередини.

Олександр Усик, неперевершений український боксер, офіційно увійшов до п’ятірки найбагатших спортсменів світу в професійному боксі, повідомляє портал GiveMeSport. За підрахунками експертів, його статки наразі оцінюються у 214 мільйонів доларів. Вражає не лише сама сума, але й те, що Усик здобув її, провівши всього вісім поєдинків у надважкій ваговій категорії за всю професійну кар’єру.

Найбільший внесок у фінансовий успіх принесли бої з британським чемпіоном Тайсоном Ф’юрі. Другий поєдинок із ним став рекордним у сенсі гонорару: Усик отримав приблизно 100 мільйонів доларів, що становить майже половину його загального капіталу. Не менш вагомими були зустрічі з Ентоні Джошуа, а також дебютний бій проти того самого суперника, який закріпив за Усиком статус чемпіона світу.

Незважаючи на 38 років, Усик продовжує виходити на ринг і перетворювати кожен бій на міжнародну фінансову подію. Портал підкреслює, що поєднання спортивної майстерності, стабільних перемог та надприбуткових контрактів дозволило українцю опинитися серед найбагатших боксерів в історії.

Лідером рейтингу є американець Флойд Мейвезер зі статками 400 мільйонів доларів. До топ-5 також увійшли Сауль Альварес (Мексика) — 300 млн, Джордж Форман (США) — 300 млн, Менні Пак’яо (Філіппіни) — 220 млн і Усик (Україна) — 214 млн доларів.