Точка зору

Захисник збірної України Віталій Миколенко поділився своїми враженнями після перемоги команди в матчі з Ісландією. Хоча гравці мали позитивні емоції від результату, сам Миколенко зазначив, що відчуття були змішаними через три пропущені м'ячі.

«Ми, звісно, задоволені перемогою, але не можна не відзначити, що пропустити три голи — це дуже погано, і це залишило певне розчарування. Ніхто в команді не святкував якось особливо, навіть попри те, що була важлива перемога. Єдине, що дійсно відзначили в роздягальні, — це дебют нашого молодого гравця, Велетня. Ми привітали його, але загалом відчуття не були однозначними», — розповів Віталій.

Він також відзначив вплив замін на хід матчу і позитивну роль ротації складу: «Дуже класно стартували, але потім, коли вигравали 3:1, пропустили два м’ячі і було дуже важко знову забити. Але вийшли заміни й вони нам дуже допомогли, на мою думку, я так скажу. І дуже радий, що ми виграли цей матч».

Миколенко пояснив, чому команда втратила перевагу: на його думку, коли команда веде в два м’ячі, гравці іноді підсвідомо розслабляються, і суперник отримує шанс скоротити різницю. «Коли ти виграєш завжди в два м’ячі, це ще важче. Тому що ти підсвідомо думаєш, що ти наче вже виграв цей матч, але тільки ти пропускаєш ще один м’яч, це вже різниця один, а вони на ходу, суперники», — сказав захисник.

Під час поєдинку Миколенко відзначився результативною передачею — асист на Руслана Маліновського.

Журналістські розслідування та матеріали правоохоронних органів виявили складну та масштабну схему виведення активів компанії «Юнігран», пов'язану з колишнім депутатом Броварської міської ради Сергієм Шапраном і рядом інших фігурантів. Суть цієї схеми полягає в тому, що замість того, щоб передати арештоване майно до державної власності, значну частину активів переписали на фірми, що підконтрольні групі осіб, і перепродали за заниженими цінами. В результаті таких дій держава недоотримала значну суму коштів, що мали надійти до бюджету.

Розслідувачі зазначають, що низка компаній, пов'язаних з «Юніграном», активно брала участь у цій схемі. Серед таких компаній — «Юні Стоун Плент», «Юні Люкс», «Юні Сервіс», «Мартен Локс». Всі ці фірми, згідно з матеріалами розслідування, входили до мережі підприємств, якими керували або контролювали особи, наближені до Шапрана. Їхня діяльність сприяла тому, що державний бюджет недоотримав значні кошти, які мали б надійти від продажу арештованих активів.

Деякі матеріали прямо пов’язують ці операції з переліком осіб, серед яких згадують ексдепутата Одеської облради Володимира Осіпова, екс-податківця Ігоря Скорохода та нинішнього голову Одеської ОВА Олега Кіпера, — саме такі зв’язки фігурують у публікаціях про те, як активи переходили до нових власників. Ці твердження базуються на журналістських розслідуваннях і потребують додаткової перевірки правоохоронними органами.

На тлі розслідувань НАЗК встановило недостовірні відомості у декларації Сергія Шапрана на суму понад 193 млн грн — це окрема складова претензій до бізнесмена й підстава для подальших перевірок.

Правоохоронні органи відкрили низку проваджень щодо виведення активів «Юнігран» і незаконного розпорядження арештованим майном; справи, за даними ЗМІ, об’єднувалися з раніше відкритими матеріалами та доповнювалися новими епізодами кримінальних проваджень. У низці публікацій зазначають, що через це держава досі не отримала очікуваних надходжень від вилучених активів.

Сергія Шапрана затримали в червні 2025 року в межах одного з проваджень, однак у вересні того ж року він вийшов під заставу — ЗМІ повідомляли про розмір застави близько 5 млн грн, що викликало суспільне обурення з огляду на масштаби фігуруючих у матеріалах збитків. Стан справи щодо притягнення інших фігурантів і відшкодування збитків залишається предметом слідства.

Експерти й журналісти звертають увагу на кілька ключових питань, які потребують оперативної реакції держави: можливі факти умисного зняття арештів або пом’якшення обмежувальних заходів щодо майна підсанкційних бізнесменів; участь у схемах третіх осіб і компаній-фантомів; а також недостовірне декларування доходів і активів. Усе це створює ризики як для наповнення держбюджету, так і для довіри до системи управління конфіскованими активами.

Правоохоронні органи, НАЗК та інші контролюючі інституції мають оприлюднити результати перевірок і поінформувати громадськість про подальші процесуальні кроки: хто саме притягується до відповідальності, які суми відшкодовано державі, чи є рішення про повернення активів державі та які судові рішення вже ухвалені. Ми звернулися до правоохоронців і НАЗК із запитом про коментар і оновимо матеріал після отримання офіційних відповідей.

Скандальна історія з участю старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Полтавського районного управління поліції Сергія Балашова не сходить з перших шпальт новин. Правоохоронець потрапив під приціл Державного бюро розслідувань через підозри в незаконному збагаченні та поданні недостовірних відомостей у своїй електронній декларації. За даними слідства, протягом 10 років, з 2015 по 2025 рік, Балашов зміг набрати рухоме та нерухоме майно, загальна вартість якого перевищує 13,5 мільйона гривень. Особливу увагу слідчих привертає те, що значна частина цього майна була оформлена на родичів та третіх осіб, що вказує на можливу спробу приховати джерела таких значних статків.

Серед найбільш помітних активів, що потрапили в поле зору правоохоронців, — земельні ділянки у селах Поділ та Ковалівка, житловий будинок у Решетилівці, а також кімната в Зінькові. Не менш дивним виглядає наявність у декларації двох дорогих автомобілів — BYD Tang та Lexus GX 460, які також стали об'єктами уваги слідчих. Важливо зазначити, що офіційні доходи Сергія Балашова не відповідають рівню володіння таким майном, що ставить під сумнів законність джерел його надбання.

Під час обшуків у будинку Балашова та Аранчій, а також у офісі забудовника, детективи вилучили мобільні телефони, банківські картки, платіжні квитанції та інші документи, які можуть мати значення для слідства. Арештовано також автомобіль Lexus GX 460.

Слідчі перевіряють можливе оформлення фіктивної інвалідності на новонароджену дитину та підготовку до виїзду за кордон для уникнення обліку військовозобов’язаного. Досудове розслідування триває за статтями 368-5 та 366-2 Кримінального кодексу України.

Справа Балашова та Аранчій підкреслює проблеми прозорості у діяльності правоохоронців та високопоставлених чиновників у Полтавській області, зокрема щодо нерухомості, коштів та привілеїв, що набувають політичного та соціального резонансу.

3 жовтня на Львівщині сталося затримання 45-річного чоловіка, який незаконно зберігав гранату з підривачем. Інцидент був викритий завдяки повідомленню від небайдужих громадян, які помітили підозрілий предмет у руках чоловіка, що заходив до продуктового магазину. За свідченнями очевидців, предмет нагадував гранату, що і стало підставою для термінового реагування правоохоронців.

Відразу після отримання сигналу, на місце події прибули працівники поліції, а також спецпризначенці, які займалися перемовинами з чоловіком. За допомогою досвідчених психологів та переговорників, поліцейським вдалося переконати підозрюваного вийти з приміщення та передати гранату. Виявлений боєприпас був вилучений і скерований на експертне дослідження, щоб визначити всі його характеристики та наявність інших можливих небезпечних компонентів.

Фігурант затриманий відповідно до ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі повідомили йому про підозру за ч. 1 ст. 263 КК України — незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Досудове розслідування триває, правоохоронці з’ясовують походження гранати та обставини її незаконного зберігання.

У Києві правоохоронці затримали 43-річного чоловіка, жителя Троєщини, який організував незаконний продаж бойових гранат. За попередніми даними, чоловік має досвід скоєння кримінальних правопорушень, зокрема, за наркозлочини, майнові злочини та домашнє насильство. Він відбував покарання в місцях позбавлення волі та звільнився лише в квітні 2025 року.

Поліція встановила, що затриманий придбав три ручні гранати з запалами та намагався продати дві з них. Під час затримання під час спроби збуту боєприпасів у нього були вилучені зазначені гранати. Крім того, під час обшуку за місцем проживання чоловіка правоохоронці знайшли ще один корпус гранати та запал до неї. Це виявлення свідчить про наявність у нього ще одного арсеналу, який він міг використовувати для подальших злочинних дій.

Слідчі Деснянської окружної прокуратури повідомили фігурантові про підозру у скоєнні двох епізодів злочину за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, що передбачає носіння, зберігання, придбання та збут бойових припасів без дозволу. За скоєне чоловіку загрожує до семи років позбавлення волі.

Правоохоронці наголошують на небезпеці незаконного обігу боєприпасів у місті та закликають громадян повідомляти про підозрілі дії у поліцію.

Зараз триває досудове розслідування, встановлюються можливі постачальники та клієнти, а також обставини придбання гранат.

У вересні 2025 року споживчі ціни в Україні збільшилися на 0,3% порівняно з серпнем, що свідчить про поступовий ріст вартості товарів та послуг у країні. Водночас, у річному вимірі інфляція становила 11,9%. Ці дані були оприлюднені Державною службою статистики України, що дає змогу оцінити загальний рівень інфляційного тиску на економіку.

Окрему увагу варто звернути на базову інфляцію, яка, на відміну від загальної, не враховує зміни цін на сезонні товари та енергоносії. Вона у вересні зросла на 1,3% порівняно з попереднім місяцем і досягла 11,0% у річному вимірі. Цей показник демонструє, що ціни на базові товари та послуги, що не підлягають сезонним коливанням, зростають досить швидкими темпами.

Серед продуктів харчування спостерігалися різноспрямовані зміни: найбільше подешевшали фрукти (−11,8%) та овочі (−10,6%), що відповідає типовій сезонній динаміці. Також трохи знизилися ціни на яйця (−2,9%). Водночас подорожчали м’ясо та м’ясопродукти (+1,2%), олія (+2,1%) і хліб (+0,7%). Загальні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в порівнянні з серпнем зменшилися на 0,8%.

Найбільш відчутне подорожчання у вересні зафіксоване в освіті — +12,4% до серпня, зокрема вища освіта подорожчала на 16,8%, середня — на 8,5%. Також значно зросли ціни на одяг і взуття — на 8,2%, що частково пов’язують із початком осіннього сезону.

Інші категорії показали помірні підвищення: алкогольні напої та тютюн подорожчали на 1,2%, охорона здоров’я — на 0,8%, транспортні послуги — на 0,2%.

Отже, вересневі показники відображають типовий сезонний перерозподіл у структурі споживчих цін: падіння вартості овочів і фруктів пом’якшує загальний тиск на продукти, але зростання цін у сегментах освіти, одягу та окремих продовольчих груп утримує річну інфляцію на високому рівні.