ІНСАЙДИ:

Андрій Єрмак лишається фактичним керівником ОП та куратором владної вертикалі. Джерела

За інформацією наших джерел, офіційно звільнений Андрій Єрмак залишається  фактичним керівником ОП та куратором владної вертикалі. Саме з цим фактом пов’язана заява Володимира Зеленського під час зустрічі з представниками ЗМІ в четвер 11 грудня про те, що “питання призначення голови Офісу президента не є пріоритетним”. Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що остаточне рішення щодо призначення нового […]

Перемир’я заради виборів: нова стратегія ОП перед планом Трампа

Наші джерела повідомляють, що в Офісі Президента розглядають можливість використати виборчий трек як інструмент для тимчасового перемир’я. За інформацією співрозмовників, знайомих із внутрішніми обговореннями, це може стати єдиним способом виграти час на тлі різкого погіршення ситуації на фронті й неможливості Збройних сил утримувати лінію оборони без оперативної паузи. За задумом Банкової, ключовим має стати зміщення […]

«Міндічгейт» і тиск британської розвідки: чому Єрмаку довелося йти на публічний конфлікт

Андрій Єрмак продовжує конструювати внутрішньополітичний блок і одночасно визначає контури майбутньої зовнішньої політики України. Про це повідомили джерела, обізнані з ситуацією на Банковій. За їхніми словами, нещодавній публічний конфлікт і гучне «звільнення», яке злили в медіа як сенсацію, було елементом тактичної гри, спрямованої на охолодження скандалу, відомого як «Міндічгейт», та на корекцію комунікації з британською […]

Точка зору

Перспективи виборів із зовнішніми гарантіями: оцінка політичних шансів на тлі воєнної реальності

Віталій Портников, відомий український журналіст і аналітик, звертає увагу на те, що можливе проведення президентських виборів у форматі із зовнішніми безпековими гарантіями може сформувати особливий політичний контекст, у якому позиції чинного глави держави Володимира Зеленського виглядатимуть найбільш виграшними. Йдеться про сценарій, коли вибори відбуваються не в умовах активних бойових дій, а в ситуації часткового або повного «замороження» конфлікту, причому із залученням США та Росії як гарантів безпеки на час виборчого процесу.

На думку Портникова, такий формат кардинально обмежує можливості для формування конкурентного середовища. У період воєнного стану більшість політичних сил не має достатнього доступу до медіа-ресурсів, суспільної мобілізації та інструментів ведення відкритої кампанії. У цих умовах потенційні конкуренти Зеленського можуть або відмовитися від участі, або не мати ресурсів для повноцінного передвиборчого змагання. Це створює ситуацію, коли політичне поле фактично звужується до одного домінуючого кандидата.

У такому разі, вважає Портников, виборча кампанія матиме обмежений характер і, швидше за все, складатиметься з так званих технічних кандидатів або спойлерів. Це суттєво підсилює позиції чинного президента, який зберігає впізнаваність, контроль над вертикаллю влади та публічний ресурс навіть у період воєнного стану.

Журналіст також зауважив, що проведення виборів у таких умовах де-факто відбуватиметься під час війни, що створює додаткові переваги для чинного глави держави. Раніше колишній президент США Дональд Трамп заявив, що Україна має організувати президентські вибори, а Володимир Зеленський висловив готовність провести голосування протягом 60–90 днів за умови надання Сполученими Штатами необхідних гарантій безпеки виборчого процесу.

У Києві до суду скеровано справу шахраїв, які ошукали літніх людей під виглядом комп’ютерних майстрів

Київські правоохоронці завершили розслідування і направили до суду обвинувальний акт щодо двох мешканців столиці віком 25 та 26 років, які ошукали пенсіонерів, пропонуючи ремонт комп’ютерів та встановлення антивірусного програмного забезпечення. За даними Київської міської прокуратури, зловмисники виманили у потерпілих суми від 8 до 11 тисяч доларів за послуги, які насправді коштують значно менше і не відповідали заявленій якості.

Зловмисники шукали своїх жертв серед літніх людей, пропонуючи привабливі умови та нібито вигідні знижки на «ремонт на дому». Кожен візит до квартири проходив у парі: один із шахраїв безпосередньо працював з комп’ютером, а другий підтримував розмову, відволікаючи увагу та створюючи враження професійності. Така схема дозволяла не лише завищити вартість послуг, а й переконати потерпілих у необхідності додаткових «опцій» або «пакетів безпеки» для їхніх пристроїв.

Після кількагодинної «діагностики» та встановлення відносно недорогих чи безплатних програм шахраї виставляли рахунки, які перевищували реальну вартість послуг у сотні разів. Платили літні люди зазвичай власними заощадженнями у доларах США, не маючи змоги порадитись із рідними чи відмовитись від послуги.

Завдяки цій схемі обвинувачені ошукали чотирьох киян на майже 1,8 млн гривень.

Обвинувальний акт щодо шахраїв скеровано до Святошинського районного суду. За скоєне їм загрожує позбавлення волі на строк до восьми років.

П’ятимільярдна справа та можливі прорахунки правоохоронців: що відомо про резонансне провадження щодо Олени Дегрик-Шевцової

За даними журналістських розслідувань, у гучній справі, пов’язаній із відмиванням значних сум коштів, які, за підрахунками слідства, завдали державному бюджету втрат на рівні 5 мільярдів гривень, можуть фігурувати помилки, допущені Бюро економічної безпеки України. У центрі уваги — провадження щодо Айбокс Банку та його колишньої власниці Олени Дегрик-Шевцової, котре згодом опинилося у суді з процесуальними неточностями, що суттєво вплинули на подальший перебіг справи.

Як зазначають журналісти, матеріали досудового розслідування були передані з невірно визначеними строками, що стало ключовим фактором під час розгляду справи в апеляційній інстанції. Саме цей формальний недолік дав змогу Київському апеляційному суду закрити провадження, причому не через недоведеність підозр або відсутність доказів, а виключно через технічні порушення при оформленні документів.

Водночас, продовжується системний тиск та особисті погрози журналістам, які висвітлюють дану ситуацію.

Зокрема, про тиск з боку Олени Дегрик-Шевцової, на своїй сторінці в Facebook заявила журналіст-розслідувач Любов Величко:

“Понад 5 мільярдів гривень не повернуться в державний бюджет України. Бо судді Київського апеляційного суду – стали на бік Альони Шевцової, Зої Нестерівської та Ірини Циганок – яким інкримінували участь у схемах незаконного грального бізнесу і відмивання грошей, здобутих таким шляхом. Мова про оборудки в Айбокс банку, справа №752/15954/25.

Це тяжкі економічні злочини, які передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Але 2 жовтня 2025 року суд закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України — тобто через закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру.

Тобто, розслідування тривало занадто довго, строки, визначені законом (ст. 219 КПК), минули, і тому справу довелося закрити не тому (!), що підозрювані невинні, а тому, що слідство не встигло завершити всі процесуальні дії вчасно.

Але кісткою в горлі під час оголошення цього карколомного рішення стала присутня в засіданні журналістка-розслідувачка Любов Величко. Вона посміла зафіксувати на фото, аудіо та відео увесь процес відкритого судового засідання, документуючи кожне слово та жест адвокатів, прокурора та суддів.

А також – таємничого чоловіка в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився (на фото – сидить на лавці сам).

Через кілька днів після засідання на адресу редактора прийшло “звернення” від Антона Гончарука – адвоката Альони Шевцової та її адвокатів Андрія Давидченка (на фото справа в окулярах) та Артема Свитка (сидить справа від нього).

Мовляв, ми вам забороняємо використовувати фото та відео щодо Шевцової та її адвокатів. І ще – не смійте публікувати журналістські статті, фото, відео та дописи в соцмережах з цими шановними людьми!

Одним словом – закрийте пельку і мовчки спостерігайте за цим безумством.”

ФОТО: Фото взято із Facebook журналіста-розслідувача Любов Величко

Наразі Генпрокуратура подала касаційну скаргу на явно незаконне рішення суддів Київського апеляційного суду, але Касаційному суді доведеться розглядати справу в умовах, де закон працює проти обвинувачення: терміни дійсно пропущені, і у суддів є всі інструменти підтвердити рішення попередніх інстанцій.

Нагадаємо, з 6 серпня 2025 року директором Бюро економічної безпеки України є Олександр Цивінський.

Не пропустіть

Скандальна кар’єра судді Андрія Анохіна та відсутність реакції влади

Суддя Шевченківського районного суду Києва Андрій Анохін, який став фігурантом гучної справи про незаконне збагачення, досі зберігає свою посаду і, за даними джерел, продовжує впливати на хід справ у власних інтересах. Його ім’я давно перебуває в полі уваги журналістів-розслідувачів, які фіксують численні випадки системної корупції та сумнівних рішень у його роботі.

Раніше видання KYIVOPERATIV повідомляло, що Анохін, отримавши хабар, відпустив серійного злодія, відомого викраденнями елітного майна, незважаючи на наявність достатніх доказів для арешту. Подібні випадки формують образ судді, який користується службовим становищем для власної вигоди, ставлячи під загрозу довіру до судової системи в цілому.

За інформацієї нардепа Олександра Дубінського, сума хабара, який зазвичай бере суддя Андрій Анохін за потрібне рішення у справі починається від 30 тис. доларів США.

ФОТО: Скріншот ТГ каналу Олександра Дубінського

Про намагання суддею Андрієм Анохіним приховати свої статки раніше також писали журналісти, звертаючи увагу на той факт, що рівень життя судді ніяк не відповідає офіційний декларації, а нажите в незрозумілий спосіб майно оформлене на родичів.

Нагадаємо, після серії публікацій в ЗМІ, незадекларованими статками судді Андрія Анохіна зацікавились правоохоронці.

Так, влітку 2025 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до суддів Андрія Анохіна та його дружини Лесі Будзан про визнання необґрунтованими активів на суму понад 7 мільйонів гривень і стягнення їх у дохід держави.

Зокрема, прокуратура вимагає конфіскувати частину квартири і два машиномісця (гаражі) в елітному Київському ЖК, якими користуються судді.

Йдеться про квартиру площею 104 кв.м., яка відображена в майнових деклараціях суддів. 50% зареєстровано на суддю Лесю Будзан, а решта 50% — на Сергія Бабушкіна, який є рідним братом чоловіка Будзан судді Андрія Анохіна. Брат судді є лише номінальним власником одного з машиномісць та частки квартири, оскільки не використовує їх і з огляду на законні доходи не мав можливості придбати.

Крім того, вартість придбаного майна в договорах купівлі-продажу вважається суттєво занижена, а реальна ціна вдвічі більшою. Вартість частки квартири в декларації судді станом на дату набуття в жовтні 2022-го зазначена як 1,64 млн грн. Але в прокуратурі стверджують, що частка квартири коштувала понад 6 млн грн.

Президент Чехії Петр Павел застеріг Захід від фатальних наслідків поразки України

Президент Чехії, генерал у відставці та колишній очільник Військового комітету НАТО Петр Павел заявив, що успіх Росії у війні проти України стане не лише трагедією для українського народу, а й стратегічною поразкою для всього демократичного світу. Про це він сказав в інтерв’ю британському виданню The Sunday Times, яке відбулося у Празькому замку — символічному місці, де у 1939 році нацистська Німеччина проголосила «протекторат Богемії та Моравії». Саме ця історична локація, за словами Павела, дозволяє особливо гостро відчути небезпеку повторення помилок минулого.

Чеський президент провів прямі паралелі між нинішньою ситуацією у світі та подіями напередодні Другої світової війни. Він нагадав про політику умиротворення агресора, яка у 1938 році вилилася у Мюнхенську угоду та фактичну здачу Чехословаччини Гітлеру. На його думку, тодішні поступки лише розпалили апетити диктатора і зрештою призвели до масштабного воєнного конфлікту, який охопив майже весь світ.

«Якщо ми дозволимо Росії вийти з цього конфлікту переможцем, ми всі програємо», — наголосив чеський лідер.

Павел провів чітку історичну аналогію між тим, як нацистська Німеччина виправдовувала анексію Судет «захистом німецької меншини», та російською пропагандою про «захист російськомовних».

«Той самий наратив використовує Володимир Путін», — заявив президент Чехії.

Він упевнений, що Захід не зраджує Україну так, як колись зрадив Чехословаччину, однак демонструє «небажання захищати принципи, які нібито відстоює».

Павел різко розкритикував реакцію НАТО на систематичні порушення повітряного простору російськими літаками та дронами.

«Порушення є навмисними й добре спланованими… Росія тестує нашу рішучість», — сказав він.

На його думку, Альянс має бути готовий до жорсткіших заходів — включно зі збиттям російського літака або безпілотника, якщо це стане необхідним.

«Настане момент, коли нам доведеться діяти рішучіше. Росія не дозволить повторних порушень свого повітряного простору. І ми повинні зробити те саме», — заявив він.

Після можливого повернення Дональда Трампа до Білого дому європейські лідери дедалі більше занепокоєні можливою зміною американської політики щодо НАТО. Павел попереджає, що Європа повинна бути здатною компенсувати відхід США у сфері розвідки, логістики та командування.

Він пропонує створити «європейську опору НАТО» — систему, в якій командні посади розподілялися б між США та європейськими країнами, що дозволило б оперативно передавати командування у разі американської відсутності.

Павел визнає, що після завершення війни Європа потребуватиме нового безпекового договору з Москвою, подібного до Гельсінкських угод 1975 року. Проте він наголошує: жодних переговорів до того часу, поки Росія не припинить агресію, не визнає територіальний суверенітет усіх держав та не погодиться на обмеження власної військової експансії.

«Ми просто не можемо дозволити Україні програти», — наголосив він.

Говорячи про глобальні виклики, Павел охарактеризував Китай як «системного суперника», який прагне стати світовим гегемоном за рахунок зростання військової та економічної сили. Європа, вважає він, повинна створити реальну противагу.

Відкриття давніх настінних розписів у Львівському музеї історії релігії

У коридорах Львівського музею історії релігії, що нині розміщується в приміщеннях колишнього домініканського монастиря, виявлено старовинні настінні розписи, походження яких фахівці відносять до кінця XVI – початку XVII століття. Виявлення цих фрагментів стало результатом тривалих досліджень і реставраційних робіт, про що повідомила реставраторка Леся Гануляк. Знахідка привернула значну увагу, адже йдеться про рідкісний зразок настінного мистецтва ранньомодерної доби, прихований під шарами пізніших ремонтів і нашарувань.

За даними Інституту Polonika, у 2025 році в монастирських коридорах проводили консерваційно-реставраційні роботи, які стали логічним продовженням досліджень, розпочатих у 2023 році. Під час детального обстеження стін спеціалісти зафіксували залишки орнаментальних і сюжетних декоративних елементів. Хоча на сьогодні збереглися лише фрагменти колись масштабної системи розпису, кожен з них демонструє високий рівень майстерності, характерний для художніх традицій того періоду.

Реставратори очистили одну стіну зали постійної експозиції, де знайшли фрагменти стінопису. Розписи були приховані понад 20 шарами пізніших перемалювань та тиньку. Виявлено два періоди створення розписів: давніший фресковий шар кінця XVI століття зображує коней, а верхній шар початку XVII століття виконаний у клейовій техніці та містить фрагменти зображень путті.

Проєкт реставрації вартістю 111 тис. злотих (майже 1,3 млн грн) фінансувало Міністерство культури Польщі, а роботи виконувала фірма Artem Renovo. Фахівці розчистили розписи, укріпили тиньк і фарбовий шар, а з нового року продовжать консерваційні роботи.

Нагадаємо, реставрація колишнього домініканського монастиря на площі Музейній у Львові триває з 2020 року. Раніше вже відреставрували монастирську трапезну та каплицю. Будівлю монастиря звели у XVI столітті на старіших спорудах, про що свідчать елементи готичної архітектури в структурі стін. У 1972 році монастир пристосували для музею.

Антикорупційні органи взялися за схеми навколо санкцій РНБО

Наші джерела повідомляють, що Національне антикорупційне бюро активно опрацьовує один із найчутливіших напрямків останніх років — корупційні механізми формування санкційних списків РНБО. Саме ці схеми, за інформацією співрозмовників, дозволили Банковій зібрати з великого бізнесу сотні мільйонів доларів «платежів за вирішення питання». За даними джерел, ідея монетизувати санкційний інструмент виникла ще тоді, коли Олексій Данилов очолював […]

Геополітичний тиск навколо Донбасу та нова хвиля міжнародних перемовин

Донбас опинився у центрі масштабного геополітичного торгу після того, як президент США Дональд Трамп ініціював прискорену спробу досягти мирної угоди з Росією. За даними The Times, у Вашингтоні намагаються сформувати пакет пропозицій, що передбачає згоду Києва на фактичну передачу Москві всієї території регіону. Ця ідея подається як шлях до оголошення припинення вогню вже до Різдва, що, на думку американської адміністрації, могло б створити ефект політичного прориву та водночас продемонструвати результативність нової дипломатичної стратегії США.

Проте для України така концепція виглядає неприйнятною не лише з політичного чи правового погляду, а й через величезну людську ціну, яку країна вже заплатила за Донбас. Саме цей регіон пережив найбільші випробування після російського вторгнення 2014 року та ще масштабнішої хвилі насильства у 2022-му. Розбиті міста, зруйнована інфраструктура, тисячі загиблих і мільйони вимушених переселенців стали болючим нагадуванням про те, що будь-які поступки агресору можуть мати довгострокові наслідки для національної безпеки.

За даними ЗМІ, Кремль не розглядає можливість припинення бойових дій без повного виведення українських військ із Донбасу, включно з укріпленими містами Краматорськ і Слов’янськ. Трамп, зі свого боку, розраховує завершити війну до Різдва і дає Києву лічені дні для відповіді щодо територіальних поступок.

Конституція України не дозволяє передавати території без загальнонаціонального референдуму, який провести під час війни практично неможливо. Однак формально референдум не знадобився б, якби влада просто наказала військам відійти з регіону. Саме цей сценарій, як зазначає видання, викликає найбільше занепокоєння серед українських експертів.

Аналітик фонду “Повернись живим” Микола Бєлєсков вважає, що частина військових могла б не виконати наказ про відступ, що створює ризики внутрішньої дестабілізації. Він наголошує, що вимога піти без бою для багатьох захисників буде сприйматися як національне приниження. За його словами, бої за Краматорськ і Слов’янськ можуть коштувати Росії десятків тисяч життів, і відступ без спротиву матиме серйозні наслідки для оборони України у майбутньому.

Бєлєсков також попереджає, що навіть передача Донбасу навряд чи зупинить агресію Кремля. На думку експерта, Москва прагне не лише територій, а й зміни політичного курсу Києва, недопущення вступу України до НАТО та обмеження її армії. Тому будь-які “мирні плани”, що передбачають поступки, можуть бути використані Росією для подальшого наступу.

Позиції Зеленського у переговорах ускладнені внутрішньою ситуацією. Після корупційного скандалу, що призвів до відставки керівника Офісу президента Андрія Єрмака, західні партнери уважно стежать за стабільністю в українській владі. Попри це, як пишуть ЗМІ, жодних сигналів про зміну переговорної позиції Києва не надходило. Політолог Володимир Фесенко зазначає, що політичний вплив Єрмака був значно меншим, ніж вважали.

Окремим пунктом американського плану є проведення в Україні президентських виборів протягом 100 днів. Трамп заявив, що затримка з виборами означає “відсутність демократії”, але Зеленський наполягає, що голосування можливе протягом 60–90 днів за умови належної безпеки та підтримки партнерів.

Колишній прем’єр-міністр Росії Михайло Касьянов, який нині живе в еміграції, вважає, що Путін одержимий ідеєю повного контролю над Донбасом і прагне домогтися міжнародного визнання своїх завоювань. Він переконаний, що для російського президента це питання демонстрації сили та недопущення враження слабкості.

За оцінками експертів, тиск на Україну з вимогами територіальних поступок не припиняється, проте такі умови несуть в собі ризики як для безпеки держави, так і для єдності суспільства. Москва ж продовжує наполягати на сценарії, який означав би фактичну капітуляцію Києва на сході.

10 грудня: церковні вшанування, міжнародні події та народні традиції цього дня

У християнській традиції 10 грудня згадують мучеників Міну та Єрмогена. Їхні імена пов’язані з непохитністю віри та готовністю захищати справедливість. Святий Міна особливо шанований як покровитель військових, а також як заступник у проханні про захист від недругів та допомогу при недугах очей. Колись за старим стилем цього дня також вшановували ікону Богородиці «Знамення» — символ її опіки та заступництва, а також преподобного Романа Антіохійського, відомого строгим подвижництвом і духовною мудрістю.

Народна традиція не виділяла цього дня пишними святами, проте надавала йому значення буденної, але важливої праці. Люди займалися хатніми справами, завершували господарські роботи перед зимовими холодами та звертали увагу на погоду, вбачаючи в ній прикмети на прийдешні тижні. Вважалося, що тиха та ясна днина передвіщає добрий мороз, а сильний вітер — снігопади.

У світі сьогодні теж є приводи для святкування. 10 грудня відзначають Міжнародний день футболу — його святкують спортсмени, тренери й уболівальники. Традиційно цей день проходить у спортивній атмосфері, адже найкращий спосіб відзначити свято — переглянути матч або вийти на поле самому. Також 10 грудня у Стокгольмі вручають Нобелівські премії — подію, яка щороку привертає увагу всього світу. Крім того, ця дата є Всесвітнім днем захисту тварин, коли громадські організації закликають брати тварин з притулків і звертати увагу на практики, що шкодять живим істотам.

В Україні 10 грудня офіційно відзначають День прав людини — подію, присвячену рівності, свободі та підтримці правозахисних інституцій. Також цей день пов’язаний із народженням талановитих українців, серед яких художник Олекса Бахматюк, письменниця Ірина Невицька, скульптор Макс Гельман і диригент Микола Кацал.

Народні прикмети 10 грудня допомагали передбачати погоду. Вважалося, що побілілі зайці свідчать про встановлення справжньої зими, кіт, який шукає тепле місце, — до похолодання, а шум із колодязя передвіщає хуртовину. Якщо риба переставала ловитися, це було ознакою морозів. У цей день не можна було лінуватися, адже дата вважалась сприятливою для роботи. Поганою прикметою було просидіти весь день удома, потрібно було хоча б коротко вийти на двір. Також небажано сваритися й з’ясовувати стосунки — це вважалося до тривалих конфліктів.

10 грудня поєднує духовні традиції, міжнародні події та народні уявлення про зимовий період, роблячи цей день особливим у різних культурах і сферах життя.

Суперечності в управлінні “Лісами України” та наслідки можливих фінансових порушень

Наглядова рада державного підприємства «Ліси України» опинилася в центрі гучних подій, що поєднують у собі і кримінальне розслідування, і ризик переростання ситуації у міжнародний скандал. Правоохоронні органи встановлюють обставини можливої незаконної виплати понад шести мільйонів гривень членам Ради. Провадження відкрито за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України, яка стосується розтрати майна в особливо великих розмірах — злочину, за який передбачено найсуворіші санкції в межах відповідної статті.

Паралельно зі слідством щодо виплат у центр уваги потрапив і генеральний директор підприємства Юрій Болоховець. Його ім’я фігурує в іншому кримінальному провадженні, що лише посилює недовіру до управлінських процесів усередині стратегічно важливого для країни держпідприємства. Попри це, Наглядова рада, яку очолює Олексій Кучер, не виявляє готовності оперативно реагувати на виклики та ухвалювати рішення, які могли б стабілізувати ситуацію або продемонструвати прозорість роботи органу управління.

Громадські активісти направили членам Наглядової ради офіційне звернення з вимогою терміново скликати позачергове засідання, ухвалити рішення щодо менеджменту, а також розпочати повноцінний forensic-аудит діяльності підприємства. У зверненні наголошується, що бездіяльність Ради створює для її членів не лише репутаційні, а й потенційні кримінальні ризики на рівні з посадовцями, які вже мають процесуальний статус у справі.

Однак Наглядова рада не надала жодної відповіді. Через це активісти звернулися до дипломатичних представництв країн, чиї громадяни є членами Ради, аби попередити про можливі наслідки для їхньої репутації та правового становища.

До складу Наглядової ради входять іноземні представники:Фінляндія — Янне Хар’юнпааЛатвія — Робертс СтріпніексКанада — Маркіян Витвицький

Наразі ситуація довкола «Лісів України» продовжує загострюватися, а відсутність реакції Наглядової ради лише посилює ризики як для підприємства, так і для його міжнародних партнерів.

Керівник Харківської прокуратури Олексій Лесенко: незрозумілі обставини щодо нерухомості та декларації

Керівник Новобаварської окружної прокуратури Харкова Олексій Сергійович Лесенко опинився в центрі уваги через свої майнові декларації, зокрема щодо приватного будинку, в якому він проживає. Згідно з декларацією, цей об’єкт нерухомості має площу близько 300 м², але цікавість викликає той факт, що офіційно власником будинку значиться Жаннета Вікторівна Піскарьова, яку в ЗМІ та аналітичних матеріалах називають ймовірною тещею прокурора.

За інформацією, оприлюдненою 368.media, у будинку разом з прокурором проживають його дружина Ольга та донька Вікторія. Також на ім’я Піскарьової оформлено земельну ділянку під цим будинком, яка має площу 450 м². Це викликає певні питання щодо того, чому та як нерухомість, що фактично використовується сім’єю прокурора, не була оформлена на нього або його близьких осіб, а залишилась на ім’я іншої людини.

Дружина прокурора володіє значним обсягом майна:

будинок площею 137 м² у смт Високий;

дві земельні ділянки під Харковом;

додаткова ділянка у Бугаївці площею 1406 м², придбана у 2020 році за 42 тис. грн — на ній нині будується будинок на 164 м².

Також у користуванні дружини та дочки задекларовано дві квартири в Ужгороді, власником яких у документах вказана Барна Яна Василівна.

У декларації значиться два авто:

BMW X3 (2013 р.) — оформлений на Ольгу Лесенко, куплений у рік випуску за 456 тис. грн;

BMW 528i (2010 р.) — на ім’я самого прокурора, придбаний у вересні 2023 року за 532 тис. грн.

За рік Лесенко задекларував:

заробітну плату — 1,66 млн грн,

додатковий дохід — 663,3 тис. грн.

Дружина та донька вказали у декларації лише виплати як внутрішньо переміщені особи — 4 тис. і 6 тис. грн відповідно.

Серед заощаджень родини зазначено:

у дружини — 30 тис. доларів готівкою,

у прокурора — 7 тис. доларів та 500 тис. грн готівкою.

Проаналізовані дані демонструють, що значна частина нерухомості оформлена не на самого прокурора, а на членів родини або родичів дружини. Саме це найчастіше стає предметом суспільного інтересу в оцінці доброчесності посадовців.