Війна

В Україні й надалі діє режим воєнного стану, який наразі подовжено до 3 лютого 2026 року. Разом із цим триває загальна мобілізація, що є складовою системи оборони держави в умовах повномасштабної війни. Такі рішення ухвалюються на законодавчому рівні з урахуванням безпекової ситуації та потреб Збройних сил, а також загроз, які залишаються актуальними для країни.

Воєнний стан передбачає особливий правовий режим, що може впливати на роботу органів влади, пересування громадян, діяльність підприємств і установ. Він надає державі додаткові інструменти для забезпечення обороноздатності, захисту критичної інфраструктури та підтримання громадського порядку. Водночас більшість соціальних і економічних процесів продовжують функціонувати з урахуванням цих обмежень, адаптуючись до умов воєнного часу.

У першу чергу призов стосуватиметься військовозобов’язаних, які не мають протипоказань за станом здоров’я, законних відстрочок або бронювання. Йдеться про кілька основних категорій.

Основний контингент — чоловіки віком від 25 до 60 років без досвіду служби, які визнані придатними за результатами військово-лікарської комісії та не мають підстав для відстрочки або броні.

Також мобілізації підлягають чоловіки віком від 18 до 60 років, які вже проходили строкову службу, мають статус військовозобов’язаних або перебувають в офіцерському резерві, за умови придатності до служби.

Окремо йдеться про осіб, яких раніше було знято з військового обліку за станом здоров’я, але повторна ВЛК визнала їх придатними. До цієї ж групи належать громадяни зі статусом «обмежено придатний», якщо новий медичний огляд підтвердив можливість проходження служби.

Мобілізація з 18 років у січні 2026 року, як і раніше, можлива лише для військовозобов’язаних. Призовників віком до 25 років не мобілізують, однак вони можуть добровільно вступити на службу, підписавши контракт для громадян 18–24 років.

Крім того, передбачена можливість служби для осіб віком понад 60 років. Для них діє спеціальний річний контракт 60+, але за умови проходження ВЛК і відповідності визначеним критеріям.

Мобілізація в січні 2026 року продовжує регулюватися законом про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Водночас держава поступово переводить частину процесів у цифрову форму, щоб зменшити бюрократію та спростити комунікацію з ТЦК.

Пріоритетним документом для військового обліку стає електронний Резерв ID. Паперові військові квитки більше не є основними і використовуються лише як додаткове підтвердження до моменту зміни персональних даних.

Оформити Резерв ID можна через застосунок Резерв+. Для тих, хто не користується цифровими сервісами, передбачені альтернативи: паперовий документ у форматі PDF, який можна самостійно роздрукувати, або паперова копія військового квитка, отримана в ТЦК та СП.

Також Кабінет Міністрів запровадив експериментальний проєкт автоматичної постановки на військовий облік. У його межах до системи без додаткових звернень вноситимуть дані:

юнаків, які досягли 17 років і не стали на облік — після досягнення 18 років їм автоматично присвоюватиметься статус призовника;

чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, — під час оформлення або обміну паспорта через Державну міграційну службу, без необхідності відвідувати ТЦК та проходити ВЛК.

Очікується, що такий підхід зменшить навантаження на центри комплектування та дозволить уникнути черг і додаткових довідок.

З початку 2026 року планується також впровадження сповіщень про повістки в застосунку Резерв+. Користувачі зможуть добровільно активувати повідомлення про направлення повісток, перебіг адміністративних справ і наявність штрафів за порушення правил військового обліку.

Таким чином, мобілізація в січні 2026 року залишатиметься масштабною, але дедалі більше орієнтованою на цифрові інструменти та централізований облік.

У вівторок, 30 грудня, Україна зустріне переважно хмарну зимову погоду. Синоптики прогнозують невеликий сніг майже по всій території країни, час від часу з проясненнями, що дозволять поглянути на зимові пейзажі. Температура повітря коливатиметься в діапазоні від -3° до +3°, у південних регіонах, зокрема в Криму, стовпчик термометра підніметься до +4°. Поривчастий вітер у багатьох областях додатково підсилюватиме відчуття холодного повітря, створюючи ефект більш низької температури.

У Києві день розпочнеться та пройде під похмурим небом. Вночі очікується похолодання до -6°, удень стовпчик термометра підніметься до приблизно -1°. Невеликий сніг може чергуватися з проясненнями, але загальна сірість не залишить місто без зимової атмосфери. Вітер залишатиметься помірним, проте місцями поривчастим, що створюватиме додатковий ефект холодного повітря.

На заході країни переважатиме хмарна погода зі снігом. У Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі, Хмельницькому, Івано-Франківську та Чернівцях вночі прогнозують близько -4°, удень — від 0° до +1°. В Ужгороді вдень температура підніметься до +1°, також можливий невеликий сніг.

У центральних регіонах утримається похмура погода з опадами у вигляді снігу. У Вінниці, Черкасах, Кропивницькому та Дніпрі нічна температура становитиме близько -4°, удень — від 0° до +1°. У Житомирі та Полтаві очікується хмарна погода з проясненнями, вночі до -6°, удень до +1°.

На півночі країни буде холодніше. У Чернігові температура коливатиметься від -6° вночі до 0° вдень. У Сумах і Харкові вночі стовпчики термометрів опустяться до -7°, удень — близько 0°, прогнозується невеликий сніг.

На півдні України температура буде м’якшою. В Одесі вночі очікується близько -3°, удень — до +3°, хмарно з проясненнями. У Миколаєві та Херсоні вночі до -4°, удень — +2°, можливий невеликий сніг. У Запоріжжі прогнозують -4° вночі та +2° вдень.

У Криму, зокрема в Сімферополі, погода буде похмурою, температура коливатиметься від -3° до +4°, можливий мокрий сніг із дощем.

На сході України утримається зимова погода зі снігом. У Краматорську вночі прогнозують -4°, удень — до -1°. У Сєвєродонецьку температура вночі становитиме близько -5°, удень — 0°, очікується сніг.

Загалом 30 грудня в Україні мине без різких погодних змін, але через вітер і підвищену вологість холод відчуватиметься сильніше, ніж показують термометри.

Компанія ПП «Стріла» Олександра Лобанцева продовжує укладати державні контракти з управліннями поліції охорони, незважаючи на численні кримінальні провадження, судові рішення і серйозні питання щодо якості її продукції. Відоме постачанням спорядження, яке не відповідає вимогам безпеки, «Стріла» залишається одним із ключових постачальників УПО в Україні, що викликає запитання щодо прозорості та етики таких угод.

У 2023 році управління поліції охорони Харківської області придбало у компанії Лобанцева бронежилети на суму 887 тис. грн. Після проведених експертиз стало відомо, що бронепластини цих бронежилетів не витримали балістичних випробувань і не відповідали державним стандартам ДСТУ 8782:2018. Проте, попри серйозні порушення і встановлену небезпечність продукції, контракт з «Стрілою» залишався в силі. Протокол випробувань також викликав сумніви щодо його достовірності, що лише посилило занепокоєння з приводу якості продукції для правоохоронців.

У жовтні 2024 року Господарський суд Дніпропетровської області зобов’язав ПП «Стріла» повернути 887 тис. грн і сплатити штраф. Суд підкреслив, що постачання таких бронежилетів у воєнний час є неприпустимим.

Попри це, у 2025 році компанія виграла 16 тендерів, усі від управлінь поліції охорони, часто будучи єдиним учасником торгів. Контракти охопили Львівську, Дніпропетровську, Вінницьку, Волинську, Хмельницьку, Чернівецьку та Київську області. Загальний обсяг підрядів у 2024 році склав 12 млн грн.

Показово, що після скандалу 2023 року «Стріла» більше не отримувала замовлень від УПО Харківської області, яким тоді керував Юрій Лукавенко. Невдовзі його перевели до Луганської області, а зараз він обіймає посаду заступника начальника управління — начальника відділу озброєння Управління логістики та МТО ГУ НП у Харківській області. Декларації Лукавенка містять ознаки системних невідповідностей: користування житлом та автомобілем без умов, 1 млн грн готівкою без рахунків, невідображені аліменти. Раніше він вже фігурував у корупційних справах без наслідків для кар’єри.

Керівництво Департаменту поліції охорони на чолі з Олексієм Березневичем ігнорує повторювані закупівлі у «Стріли», попри судові рішення та кримінальні провадження. Лобанцев також зареєстрував торговельну марку «Стріла» наприкінці 2024 року, що дозволяє продовжувати участь у держзакупівлях під новим брендом, дистанціюючись від репутаційних ризиків.

Фактично зафіксована стійка схема: небезпечний постачальник із кримінальним шлейфом зберігає доступ до бюджету, а ризики для життя співробітників поліції охорони ігноруються на всіх рівнях.

24 грудня в Україні має особливе значення, поєднуючи глибокі християнські традиції та очікування одного з найбільших церковних свят — Різдва Христового. Цей день відомий як Святвечір, час внутрішнього зосередження, родинної єдності та духовної підготовки до народження Спасителя. Паралельно церковний календар нагадує про подвиг святої преподобномучениці Євгенії Римської, чия історія стала прикладом незламної віри й самопожертви.

Святвечір здавна вважається моментом тиші та очищення. Саме цього дня віряни дотримуються строгого посту до появи першої зірки, яка символізує Вифлеємське світло. За традицією, родини збираються за святковим столом, на якому має бути дванадцять пісних страв, що уособлюють апостолів. Центральне місце серед них посідає кутя — знак єднання живих і померлих поколінь, подяки за прожитий рік і надії на прийдешній.

У Святвечір віряни дотримуються строгих духовних і побутових обмежень. Не рекомендується голосно розмовляти та галасувати під час вечері. Святвечір вважається родинним днем, тому не варто запрошувати гостей. Забороняється сваритися, лихословити та з’ясовувати стосунки — день має пройти у спокої, тиші та молитві.

Здавна наші предки уважно спостерігали за природою цього дня. Вважалося, що зоряне небо віщує щедрий урожай, відлига — неврожайний рік, чисте небо без хмар — багатство грибів, а заметіль — добрий медозбір.Традиційно родина сідає за святковий стіл із появою першої зірки, що символізує Вифлеємську зорю. На столі має бути 12 пісних страв — за кількістю апостолів. Головною з них є кутя, а також готують узвар, пісний борщ, вареники, рибу та гриби.

Цього дня іменини відзначають Микола, Сергій, Євгенія та Клавдія.Талісманом людей, народжених 24 грудня, вважається бірюза — камінь щастя та захисту, який здавна використовували як оберіг, зокрема для дітей.

24 грудня народилися український політик і публіцист В’ячеслав Чорновіл, олімпійський чемпіон з фехтування Григорій Крісс та Герой України, військовослужбовець ЗСУ Олексій Сенюк.

Цей день відзначений низкою важливих подій в історії України та світу — від укладення міжнародних договорів і прем’єр опер до першого авіабомбардування та запуску українського супутника «Січ-1М».

В Україні 24 грудня також святкують День працівників архівних установ. Професійне свято архівістів підкреслює значення їхньої роботи у збереженні національної пам’яті та історичних документів.

Крім того, цього дня відзначають День ґоґоль-моґолю — традиційного домашнього смаколика, який вважають поживним і корисним для здоров’я.

Ішемічна хвороба серця залишається однією з провідних причин смертності серед чоловіків і жінок у світі, про що свідчать дані Британського фонду серця. Фахівці наголошують, що розвиток серцево-судинних проблем часто пов’язаний не лише з віком чи спадковістю, а й із повсякденними діями, які здаються незначними. Кардіологиня Сана Садоксаї звертає увагу на поширену ранкову звичку, яка може запускати небезпечні процеси в організмі.

За її словами, ризик починає зростати одразу після пробудження, коли людина тривалий час залишається без руху. Типова ситуація виглядає так: після сну багато хто одразу тягнеться до телефону, проводить кілька хвилин або навіть десятків хвилин у сидячому положенні, а потім поспішає з дому, не давши тілу можливості «увімкнутися». Така пасивність підтримує стан підвищеного запалення, що негативно впливає на обмін речовин.

Ранкова активність упродовж 5–7 хвилин, включно зі швидкою ходьбою, розтяжкою або дихальними вправами, покращує кровообіг, активує метаболізм та стабілізує рівень цукру в крові, що захищає серце.

Симптоми серцевого нападу (інфаркту міокарда) включають:

біль або дискомфорт у грудях (тиснення, стискання, важкість);

біль у руках, щелепі, шиї, спині або животі;

запаморочення, надмірне потовиділення, задишка;

нудота, тривога, схожа на панічну атаку;

кашель або хрипи.

Щоб зменшити ймовірність інфаркту, експерти рекомендують:

відмовитися від куріння та підтримувати здорову вагу;

дотримуватися збалансованого харчування з високим вмістом клітковини, цільнозерновими продуктами та не менше п’яти порцій фруктів і овочів на день;

регулярно займатися фізичними вправами: щонайменше 150 хвилин помірних аеробних навантажень на тиждень.

Ранкова активність і правильні звички можуть значно знизити ризик серцевих нападів і зберегти здоров’я серця на довгі роки.

Із початку нового року в Україні почнуть діяти оновлені вимоги до бронювання військовозобов’язаних працівників, які суттєво вплинуть на підходи як у приватному секторі, так і в державних та комунальних підприємствах. Головний акцент у нових правилах зроблено на рівні оплати праці, який відтепер стане одним із визначальних критеріїв для збереження броні. Про це повідомив адвокат Олександр Дубовий, коментуючи підготовлені зміни в законодавстві.

За його словами, для приватних компаній, які мають статус критично важливих для економіки та життєдіяльності країни, запроваджується новий підхід до визначення мінімальної заробітної плати працівника, якого планують забронювати. Відтепер цей показник не буде фіксованим, а розраховуватиметься за спеціальною формулою. В її основі — мінімальна заробітна плата по країні за останній календарний місяць, до якої застосовуватиметься відповідний коефіцієнт. Саме він і формуватиме поріг, нижче якого бронювання стане неможливим.

Таким чином, якщо у грудні мінімальна заробітна плата становить 8 тисяч гривень, то мінімальний дохід працівника, якого планують забронювати, має бути не меншим за 20 тисяч гривень. Водночас із 1 січня мінімальна зарплата в Україні зросте до 8 647 гривень, а отже необхідний рівень доходу для бронювання підвищиться до 21 617 гривень 50 копійок.

Для державних і комунальних підприємств діятиме інший підхід. У цьому випадку заробітна плата працівника має бути не нижчою за середню по відповідному регіону за четвертий квартал року. Важливо, що йдеться саме про суму брутто — тобто до оподаткування, з урахуванням податків та обов’язкових платежів.

Адвокат наголосив, що інших суттєвих змін у процедурі бронювання на 2026 рік наразі не передбачено. Основний акцент зроблено саме на фінансових критеріях, які мають підтверджувати статус працівника як економічно важливого для функціонування підприємства.

Впродовж останнього року український ринок нерухомості продемонстрував помітне подорожчання як на первинному, так і на вторинному сегментах. Зростання цін відбувається на тлі обмеженої пропозиції, подорожчання будівельних матеріалів та стійкого попиту у відносно безпечних регіонах. Найвищі показники традиційно фіксуються у столиці та західній частині країни, які залишаються найбільш привабливими для покупців і інвесторів.

За підсумками року середня вартість квадратного метра у новобудовах зросла майже на 10%. Лідером первинного ринку залишається Київ, де ціна квадратного метра наблизилася до позначки близько 1 445 доларів. Столичний ринок утримує першість завдяки розвиненій інфраструктурі, концентрації робочих місць та стабільному попиту на житло різних класів — від мас-маркету до преміумсегменту.

У Львівській області середня ціна квадратного метра зросла до 1 188 доларів, продемонструвавши річне зростання на 9%. Найбільший приріст за рік зафіксовано в Кіровоградській області, де середня вартість досягла 1 156 доларів за квадратний метр, що на 12% більше порівняно з минулим роком. У Дніпропетровській області ціна зросла до 1 122 доларів за квадратний метр, або на 4% за рік.

Водночас Закарпатська область стала винятком із загальної тенденції. Попри стабільний попит, середня ціна квадратного метра тут знизилася на 5% і становить близько 1 114 доларів.

На вторинному ринку житла найвищі ціни зафіксовані у столиці. Середня вартість однокімнатної квартири в Києві становить близько 98 тисяч доларів, що на 12% більше, ніж рік тому. У Львівській області такі квартири в середньому коштують близько 74 тисяч доларів, тоді як в Івано-Франківській та Закарпатській областях — приблизно по 68 тисяч доларів.

Двокімнатні квартири також суттєво подорожчали. У Києві їх середня вартість зросла до 144 тисяч доларів, що на 35% більше, ніж торік. У Львівській області ціна таких об’єктів становить близько 99 тисяч доларів, у Закарпатській — 92 тисячі доларів, в Івано-Франківській області — близько 80 тисяч доларів.

Ще стрімкіше зросли ціни на трикімнатні квартири у столиці — до 195 тисяч доларів, що на 53% більше за рік. У Львівській області середня вартість таких квартир становить близько 110 тисяч доларів, у Чернівецькій — 93 тисячі доларів. В Івано-Франківській області ціни зросли до майже 89 тисяч доларів.

24-річна Соня Кіперман, старша донька співачки Віри Брежнєвої, опублікувала у соцмережах знімок, який швидко зібрав чимало реакцій від підписників. Кадр з’явився в Instagram Stories і майже одразу привернув увагу завдяки своїй простоті та продуманій естетиці.

На фото Соня позує перед дзеркалом без верхнього одягу, однак композиція виглядає стриманою і виваженою. Інтимні деталі вона тактовно прикрила рукою, зберігши баланс між відвертістю та делікатністю. Образ доповнюють короткі шорти, кілька лаконічних браслетів і зібране в акуратний пучок світле волосся. Візуальний акцент зроблено не на провокації, а на чистих лініях і природності.

Публікацію Соня залишила без підпису, обмежившись лише білим сердечком. Втім, навіть без слів знімок справив сильне враження — підтягнута фігура й упевнена подача не залишилися непоміченими серед підписників.

Соня Кіперман — старша з двох доньок Віри Брежнєвої. Вона народилася у 2001 році від колишнього цивільного чоловіка співачки Віталія Войченка. Молодша донька артистки, Сара, з’явилася на світ у 2009 році в шлюбі з бізнесменом Михайлом Кіперманом.