Війна

Українські прізвища — це набагато більше, ніж просто офіційні записи у документах. Вони зберігають у собі пам’ять поколінь, розкривають культурні взаємозв’язки та мовні впливи різних народів, які століттями проживали на українських землях. Кожне прізвище несе у собі історію роду, його соціальний статус, ремесло чи навіть характерні риси предків. Дослідження українських прізвищ дозволяє зрозуміти не лише походження конкретної родини, а й ширші процеси культурного та історичного розвитку країни.

Відомий дослідник Павло Чучка, який присвятив понад сорок років вивченню закарпатських прізвищ, зібрав численні унікальні факти про походження та значення українських імен. Його праці показують, що навіть відомі прізвища політичних діячів мають глибоке історичне коріння. Наприклад, прізвище Балога походить з угорської мови і означає «ліва рука» або «лівак». Перші письмові згадки про цей рід датуються 1717 роком, а сьогодні в Україні налічується майже три сотні носіїв цього прізвища.

Прізвище Шуфрич походить від зрумунізованої форми грецького імені Софрон — «Шуфря». Ця форма прижилася переважно на Закарпатті. Народний депутат Нестор Шуфрич родом саме з цього регіону. Нині в Україні мешкає близько 140 Шуфричів.

Прізвище Петьовка може походити як від народної форми імені «Петьо», так і від угорського слова «пітьовко» — картоплина. І сьогодні в Україні мешкає 166 людей із цим прізвищем, переважно на Закарпатті.

Прізвище Пинзеник, яке носить ексміністр фінансів Віктор Пинзеник, має кілька можливих тлумачень. За однією версією, воно походить від польського слова «пензіць» — лякати, за іншою — від угорського «пиндзі» — гроші. Символічно, що його носій став саме фінансистом.

Прізвище Турчинов має давнє походження і означає «нащадок турка». Колись слово «турчин» використовували для позначення вихідців із турецьких земель. Це прізвище зустрічається в різних регіонах України, зокрема у Центральній. Його носить і колишній виконувач обов’язків президента України Олександр Турчинов.

Прізвище Литвин вказує на походження з території Великого князівства Литовського. Спершу так називали людей, які прибули з північних земель, і згодом воно стало поширеним етнонімом. Один із відомих носіїв — політик Володимир Литвин.

Як зазначає професор Чучка, унікальність закарпатських прізвищ зумовлена багатовіковим сусідством різних культур: угорської, польської, румунської, словацької, німецької, навіть італійської. Тут кожне ім’я — як відбиток історії.

Ономастика — це не лише наука про імена, а й спосіб пізнати власну ідентичність. Походження прізвищ таких відомих українців, як Балога, Шуфрич, Пинзеник, Турчинов чи Литвин, є частиною великої культурної мозаїки, з якої складається сучасна Україна.

Попри гучні обіцянки Служби безпеки України остаточно припинити діяльність проросійських структур, у тіні столичної політики продовжує діяти бізнес-імперія Вадима Столара — колишнього народного депутата від забороненої партії ОПЗЖ та давнього соратника Віктора Медведчука. Його бізнес-орбіта охоплює десятки компаній, що ведуть активну діяльність у сфері нерухомості, фінансів і будівництва, використовуючи складні ланцюги власності та підставні фірми.

Протягом останніх років Столар поступово посилює контроль над стратегічними об’єктами в центрі Києва. Його структури масово викуповують земельні ділянки, житлові комплекси та недобудови, які роками чекали інвесторів. Частину таких проєктів заморожують, штучно знижуючи вартість навколишніх активів, щоб згодом скупити їх за заниженими цінами. Водночас інші компанії, пов’язані з оточенням Столара, інвестують у розкішну нерухомість за кордоном — у Дубаї, Монако, на Кіпрі, демонструючи очевидний контраст між вітчизняними “збитками” та іноземними прибутками.

Столар вибудував цілу мережу фінансових структур — АТ “ЗНВКІФ Генезис”, “Астера”, “Стрім Інвестмент”, “Ево Інвест”, “Скілінг” та “Ессетс Файненшл Груп”. Через них він акумулює кошти інвесторів, які нібито вкладаються в будівництво.Насправді ж ці гроші розчиняються у схемах, пов’язаних із девелоперами bUd development, IB Alliance, BudCapital та ENSO — компаніями, що зводили житлові комплекси “Фьорд”, “Поетика”, “Diadans”.Ці проєкти нині заморожені. Кошти інвесторів переказуються на закордонні рахунки, зокрема у Дубай, де під брендами афілійованих структур будуються елітні житлові вілли та таунхауси.

Після арешту активів Віктора Медведчука частину його земельних ділянок біля Дніпра — понад 50 гектарів — швидко переписали на підставних осіб. Спочатку власником став охоронець Столара, потім — “іноземні інвестори” з Латвії та Болгарії.Схема стандартна: продаж “новому власнику”, “вихід із бізнесу”, “нова оренда”. Документи змінюють лише прізвища, але фактичний контроль лишається у тих самих руках. На цих землях уже розпочато будівництво преміальних ЖК, хоча Столар більшість часу проводить за кордоном — у Монако чи Дубаї.

Щоб відбілити репутацію, Столар створив псевдоволонтерський фонд, який активно піариться у медіа — відео про допомогу ЗСУ, дитячі акції, публікації у Facebook. Насправді це ширма, що прикриває фінансові операції й обслуговує імідж політика.На тлі заморожених об’єктів та скандалів із землею, така “благодійність” виглядає як спроба відвернути увагу від десятків мільйонів доларів, які щомісяця виводяться за кордон через офшори.

Ключовою фігурою у схемах Столара є адвокат Віталій Опанасенко. Саме він блокує судові процеси, створює фіктивні громадські організації, переписує документи на підставних осіб і тисне на журналістів, які розслідують діяльність Столара.Опанасенко навіть намагався використати сумнівні документи про свій “статус учасника бойових дій”, щоб унеможливити позбавлення адвокатського свідоцтва. У результаті — жодне розслідування щодо Столара реально не доходить до суду, а чиновники, які “закривають очі”, продовжують працювати у КМДА.

Сьогодні Вадим Столар фактично зберігає вплив на ринок нерухомості столиці. Через систему афілійованих фондів і забудовників він контролює десятки гектарів землі, заморожені будівництва та фінансові потоки з інвестиційних рахунків.Поки СБУ і КМДА звітують про “ліквідацію проросійських впливів”, соратник Медведчука продовжує нарощувати імперію — уже не політичну, а фінансово-майнову.

За останній рік перший заступник голови Херсонської обласної ради, депутат від партії “Слуга народу” Юрій Соболевський продемонстрував суттєве зростання свого майнового стану — понад 3,5 мільйона гривень. Інформація про це з’явилася завдяки розслідуванню міжнародного детективного бюро Absolution Leaks, яке звернуло увагу на різку динаміку збагачення посадовця та членів його родини.

Ще у 2018 році спільні заощадження родини Соболевських складали лише 230 тисяч гривень. Тоді цю суму в офіційній декларації вказала дружина Юрія, Олена Соболевська, яка працювала головною спеціалісткою Національної комісії, що регулює фінансові ринки. Уже наступного року декларації продемонстрували значне збільшення готівкових коштів: чиновник задекларував 50 тисяч доларів, що викликало увагу експертів та журналістів, які відзначають розбіжність між офіційними доходами та заявленими активами.

Звідки взялися гроші — питання відкрите. У попередніх деклараціях не було заощаджень, які б дозволяли такі інвестиції. Сам Соболевський пояснив, що заробив кошти “адвокатською практикою”, а в декларації дружини вони не були вказані, бо “це питання не проговорювали”.

Після перемоги Володимира Зеленського у 2019 році Соболевський отримав посаду радника голови Кіровоградської ОДА Андрія Балоня, а згодом очолив відділ у Держгеокадастрі області. У 2020 році він став депутатом Херсонської облради від “Слуги народу” і першим заступником її голови.

Його дружина Олена стала помічницею нардепа-“слуги” Богдана Торохтія, а донька Анастасія — помічницею іншого депутата від тієї ж партії, Павла Павліша.

У деклараціях Соболевського не вказано жодного автомобіля, проте сім’я користується Volkswagen Touareg 2020 року випуску, оформленим на тестя. Саме на цій машині у березні 2022 року дружина, донька та син чиновника виїхали за кордон, а повернулися лише в серпні 2023 року.

У соцмережах доньки Соболевського можна побачити фото з подорожей по Німеччині, Франції, Австрії та Туреччині. При цьому в жодній з декларацій не вказано, що родина винаймала чи безкоштовно користувалася житлом за кордоном.

Цей випадок ще раз піднімає питання прозорості доходів українських посадовців і ефективності контролю за їхніми статками, особливо на тлі воєнного часу, коли довіра громадян до влади має вирішальне значення.

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування щодо колишнього співробітника поліції з Сокирянського району Чернівецької області. Він став підозрюваним у виготовленні та збуті підроблених водійських посвідчень. За даними слідства, незаконний бізнес діяв щонайменше з початку 2025 року. Колишній правоохоронець, який мав доступ до різних джерел інформації та зв'язків, шукав клієнтів через інтернет і пропонував їм фальшиві документи на різні категорії транспортних засобів.

Цей «бізнес» виявився досить прибутковим для фігуранта. За весь набір водійських прав на категорії A1, A, B, C1, C, BE, C1E, CE він вимагав приблизно 500 євро. Процес виготовлення підроблених посвідчень проходив через його цивільного знайомого, який займався безпосередньо виготовленням фальшивих документів. За словами слідчих, для підготовки одного комплекту прав потребувалося близько 3–4 тижнів. Усі ці документи, незважаючи на їх «зовнішню достовірність», не мали жодної юридичної сили і могли стати підставою для серйозних правових наслідків для людей, які ними користувалися.

Схему оперативно викрили. 1 травня 2025 року експоліцейському повідомили про підозру, після чого його звільнили зі служби. За версією слідства, він діяв у змові з іншою особою. Дії підозрюваного кваліфіковано за ч. 2 ст. 199 КК України (збут незаконно одержаних голографічних елементів) та ч. 3 ст. 358 КК України (підроблення документів за попередньою змовою).

Санкції інкримінованих статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років із конфіскацією майна. Матеріали щодо ймовірного співучасника виділено в окреме провадження — досудове розслідування триває. Процесуальне керівництво здійснює Чернівецька обласна прокуратура.

У Одеській області правоохоронці розпочали кримінальне провадження стосовно 46-річного одесита, який, працюючи в юридичній фірмі, обдурив кількох військовослужбовців. Чоловік створив шахрайську схему, маскуючи свої незаконні дії під надання юридичних послуг. За інформацією обласної прокуратури, підозрюваний переконував бійців підписувати договори на оформлення документів для отримання відпускних та лікарняних виплат. Однак, згідно з даними слідства, жодних послуг насправді не надавалось.

Підозрюваний спочатку завоював довіру військовослужбовців, пропонуючи допомогу у вирішенні важливих фінансових питань. Після цього він надсилав потерпілим реквізити банківських карток через месенджери, змушуючи їх переказувати кошти нібито за супровід документів. За словами слідчих, ці гроші чоловік привласнював, не виконуючи жодних обіцянок.

Встановлено щонайменше вісьмох потерпілих військових; орієнтовна сума збитків — близько 138 тисяч гривень. Правоохоронці ідентифікують інших можливих жертв схеми.

Слідчі дії тривають; остаточну правову кваліфікацію та міру запобіжного заходу визначатиме суд.

Нещодавній інцидент на пункті пропуску «Рава-Руська – Хребене» вкотре привернув увагу до проблеми незаконного переміщення готівкових коштів через кордон. Пасажирка автобуса намагалася вивезти 20 600 доларів США без належного декларування, що вдвічі перевищує встановлений ліміт у 10 000 євро. У результаті правоохоронці склали протокол за ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України.

Подібні випадки стають все частішими та свідчать про масштабні порушення, які не обмежуються поодинокими ситуаціями. З початку повномасштабного вторгнення кількість спроб незаконного вивезення валюти з України вимірюється сотнями. Проте до суду доходить лише невелика частина справ, що робить контроль за фінансовими потоками особливо складним.

Після змін у законодавстві 16 червня 2022 року штраф за недекларування перестав бути символічним. Якщо раніше він становив лише 1 700 грн незалежно від суми, то зараз громадяни зобов’язані сплачувати 20% від перевищення дозволеного ліміту. Конфіскацію валюти при цьому скасовано.

За офіційними даними Державної митної служби, лише за перші шість місяців 2022 року було складено 424 протоколи за недекларування валюти. Найбільше порушень зафіксовано у січні та лютому (169 і 147 відповідно), тоді як після початку повномасштабного вторгнення їхня кількість різко впала.

З 2022 по 2025 рік до суду дійшли лише 16 справ щодо недекларування валютних коштів. Загальна сума незадекларованої валюти, зафіксована в цих рішеннях, становить понад 5,4 млн доларів США та 1,1 млн євро.

Рекордсменом вважають Василя Мустецу — батька колишнього заступника Генпрокурора Ігоря Мустеци. У березні 2022 року він намагався вивезти понад 1,1 млн доларів і 100 тис. євро. Суд зрештою закрив справу через пропуск строків.

На другому місці — юрист і громадський діяч Костянтин Бєдовий, якого у березні 2022 року зловили на спробі вивезти понад 590 тис. доларів і 47 тис. євро. Суд обмежився мінімальним штрафом.

А от у випадку Марії Трифонової, відомої як цивільна дружина ексзаступника голови Держмитслужби Руслана Черкаського, суди стали на бік митниці. За спроби вивезення 500 тис. і 150 тис. доларів у двох епізодах вона отримала штрафи на сотні тисяч гривень.

Втім, більшість порушень залишаються поза публічним простором, адже якщо порушник визнає провину і сплачує штраф, справа не потрапляє до суду. У такий спосіб реальні масштаби “сірого” витоку валюти залишаються невідомими.

Наступним кроком у дослідженні теми стане аналіз статистики сусідніх країн — Польщі, Румунії та Угорщини — щодо сум, які українці декларують при в’їзді. Саме там, імовірно, відображено реальні обсяги капіталу, що залишає Україну.

Солістка популярного українського гурту KAZKA Олександра Заріцька несподівано поділилася особистою інформацією, яка зацікавила шанувальників. Під час участі у проєкті «Що у сумці?» для Instagram «Люкс ФМ» співачка демонструвала вміст своєї сумки та розповідала про повсякденні дрібниці, коли випадково натрапила на цікавий момент. У кишені знайшовся чек із магазину, на якому було надруковане передбачення.

Олександра зачитала його вголос: «Вам варто трохи почекати — і майбутнє принесе велику…». Цей короткий, але загадковий напис спровокував численні припущення у мережі. Фанати одразу почали обговорювати, що співачка може готуватися до нового етапу у своєму житті, зокрема, до материнства.

Після цього зірка з усмішкою прокоментувала прочитане:«Я знаю! Це, можливо, про те, що я скоро завагітнію. Чекаємо і отримуємо. А, може, я вже вагітна?»

Ця репліка викликала жваве обговорення серед прихильників гурту, які одразу почали вітати Олександру в коментарях та бажати їй здійснення бажань.

Олександра Заріцька вже близько п’яти років у стосунках із motion-дизайнером Павлом Тараненком. Пара заручилася кілька років тому, але весілля поки відкладає.

Артистка неодноразово розповідала, що хоче відсвяткувати одруження вже після перемоги України, коли можна буде влаштувати гучне свято у вільній країні. Проте, схоже, створення сім’ї в іншому сенсі — не серед планів на віддалене майбутнє.

Попри активну концертну діяльність і постійну зайнятість, Заріцька не приховує, що прагне гармонії між творчістю та особистим життям. У неї за плечима успіх хітів «Плакала» та «Свята», які принесли гурту міжнародну популярність.

Зараз шанувальники очікують офіційного підтвердження новини, але навіть без нього зрозуміло: у житті співачки починається новий, особливо теплий період.

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування щодо полковника однієї з військових частин Одеської області, якого звинувачують у зловживанні службовим становищем. Обвинувальний акт уже передано до суду, що відкриває шлях до юридичного розгляду справи.

За інформацією слідства, на початку 2025 року командир віддав наказ чотирьом підлеглим військовослужбовцям вирушити до міста Подільськ для проведення ремонтних робіт у квартирі, яка належить його тещі. Протягом трьох місяців — із січня по березень — замість виконання прямих службових обов’язків солдати займалися будівельними роботами: укладали плитку, шпаклювали стіни, встановлювали сантехніку та виконували інші роботи, пов’язані з ремонтом житла.

Попри це, військові продовжували отримувати бойові виплати, що призвело до збитків державі майже на мільйон гривень. Крім того, як зазначають у ДБР, дії командира створювали ризики для обороноздатності, адже підлеглі фактично були відсторонені від служби.

У квітні співробітники ДБР затримали полковника безпосередньо в квартирі під час перевірки виконаних робіт. Сам командир своєї провини не визнає. Він заявив, що бійці нібито «добровільно допомагали» з ремонтом під час повітряних тривог.

Слідчі готують цивільний позов для відшкодування збитків, завданих державі. Якщо вину полковника буде доведено, йому загрожує до шести років позбавлення волі.