Війна

Навіть в умовах війни українці не припиняють замислюватися про майбутнє, особливо коли йдеться про освіту та професійний шлях дітей. Питання стабільності, затребуваності та суспільної користі професій виходить на перший план, адже ринок праці швидко змінюється під впливом війни, технологічного прогресу та глобальних трансформацій. Експерти наголошують: наступне десятиліття стане періодом глибокого переосмислення багатьох спеціальностей, однак роль людини як носія знань, відповідальності та креативності залишиться визначальною.

Очевидно, що в умовах тривалої війни особливу вагу зберігатимуть військові та медичні професії. Армія потребуватиме не лише військовослужбовців, а й аналітиків, інженерів, фахівців із сучасних технологій, зв’язку та логістики. Медична сфера також залишатиметься критично важливою — лікарі, медсестри, реабілітологи, психологи та фахівці з протезування будуть необхідні як під час війни, так і в період післявоєнного відновлення.

HR-експертка Тетяна Пашкіна наголошує: поряд із професіями майбутнього є ті, які вона називає «вічними». Лікарів, учителів та інженерів, за її словами, навряд чи можна повністю замінити алгоритмами. ШІ може змінити інструменти, але не сутність роботи, що базується на емпатії, відповідальності або складних технічних рішеннях. Учителі, до прикладу, працюватимуть у новому форматі — дистанційно, із більшим акцентом на індивідуальному навчанні. А аптеки, можливо, частково автоматизують продаж ліків, проте контроль за процесами все одно залишатиметься за людьми.

Пашкіна прогнозує, що трансформація найбільше торкнеться професій «золотої середини» — юристів, бухгалтерів, клерків та спеціалістів, які виконують рутинні операції з документами або кодуванням. Просту роботу буде вигідно автоматизувати, а отже, ці сфери поступово звужуватимуться. Працівникам доведеться або підвищувати кваліфікацію, або переходити в суміжні галузі.

Креативна сфера теж перебуває на порозі змін. Пашкіна зазначає, що професія креатора еволюціонує — від людини, яка створює контент, до спеціаліста, який керує інструментами ШІ. Та водночас вона вважає, що суспільство вже втомилося від надміру «ідеальних» ШІ-зображень і дедалі частіше прагне автентичності. Тому повна заміна творчих професій навряд чи відбудеться: інструменти допомагатимуть, але люди знову шукатимуть живий, справжній продукт.

Говорячи про нові можливості, експертка звертає увагу на світовий демографічний тренд. Населення Землі старіє, і цей процес зачіпає Україну. Уже зараз у фокусі опиняються люди віком 55+, які становлять так звану «срібну економіку». Попит на технології для старших людей — від «бабусефонів» до розумних будинків і систем геріатричного догляду — створює нові професійні ніші. Це означає, що продукти та послуги майбутнього будуть розраховані на іншу споживчу поведінку, відмінну від сучасної.

На протилежному полюсі — розвиток диджиталізації і збереження ремісничих професій. Пашкіна підкреслює, що штучний інтелект поки не здатний виконувати складні, інтелектуально або фізично унікальні види роботи, які потребують ручної майстерності або високої точності. Тому певні ніші ручної праці, особливо у високому сегменті, залишаться поза зоною автоматизації ще довгі роки.

Головним викликом для майбутніх поколінь стане не вибір професії, а готовність регулярно навчатись. Концепція lifelong learning, за словами експертки, перетворюється з модного терміну на об’єктивну необхідність. Ринок праці вимагатиме постійного оновлення навичок, а зміна фаху кілька разів за життя перестане бути чимось дивним. Професійні «реінкарнації» стануть звичайною частиною кар’єрної траєкторії: людина може почати інженером, продовжити в креативній сфері, перейти в машинне навчання, а потім опанувати аграрну справу — і це не сприйматиметься як хаотичність, а як адаптивність.

Додатковим чинником стане зростання тривалості життя. Якщо люди у майбутньому працюватимуть довше, то навряд чи залишатимуться в одній професії 50–60 років. Аби уникнути професійного вигорання, доведеться переходити між галузями. Саме тому професія кар’єрного консультанта теж може еволюціонувати і розширюватися.

Пашкіна підсумовує: більшість професій, у яких сьогодні працюватимуть діти, ще не існують. І тому батькам важливо не стільки вказувати на конкретну сферу, скільки вчити дітей мислити гнучко, вміти адаптуватися і бути готовими до нових викликів. Світ змінюється швидко — і здатність навчатися все життя стане головною конкурентною перевагою майбутнього.

Військовослужбовці в Україні мають закріплене законом право захищати свої права у випадках, коли накази, рішення або дії командування суперечать законодавству чи виходять за межі наданих повноважень. У Міністерстві юстиції підкреслюють: проходження військової служби не позбавляє людину права на правовий захист, а держава зобов’язується забезпечити ефективні механізми оскарження та доступ до безоплатної правничої допомоги.

Законодавство передбачає можливість оскарження широкого кола управлінських рішень. Зокрема, військові можуть звертатися зі скаргами щодо наказів про звільнення з військової служби, переведення до іншої частини або призначення на посаду. Також предметом оскарження можуть бути рішення, пов’язані з укладенням, продовженням чи достроковим розірванням контракту, а також питання присвоєння, пониження або позбавлення військового звання.

Серед найпоширеніших проблем, з якими звертаються військовослужбовці, — невиплата грошового забезпечення та інших належних коштів, незаконне звільнення мобілізованих, відмова у розірванні контракту, порушення процедури звільнення за станом здоров’я, ненадання соціальних виплат і допомоги.

Захист своїх прав військові можуть здійснювати кількома шляхами. Зокрема, через органи військового управління, Військову службу правопорядку, Уповноважену Президента з питань захисту прав військовослужбовців, а також через систему безоплатної правничої допомоги.

У системі безоплатної правничої допомоги фахівці надають консультації, допомагають підготувати заяви та скарги. Для ветеранів і учасників бойових дій передбачена також підготовка процесуальних документів і представництво інтересів у суді. У Мін’юсті підкреслюють, що звернення за правовим захистом є законним інструментом відновлення порушених прав і не може бути підставою для тиску чи переслідування з боку командування.

Станіслав Балуєв, який входить до переліку 38 претендентів на посаду голови Державної митної служби України, опинився під пильною увагою громадськості через низку резонансних обставин, пов’язаних із його службовою діяльністю та майновими деклараціями. Про це повідомляє Антикорупційний центр «МЕЖА», який проаналізував біографію та публічні дані щодо кандидата.

За інформацією антикорупційних активістів, у 2021 році Балуєв офіційно задекларував розірвання шлюбу, після чого у його щорічних деклараціях зникли відомості про майно дружини. Водночас громадськість звертає увагу на те, що фактичне припинення сімейних стосунків викликає запитання. Колишня дружина посадовця Наталія Балуєва у 2025 році продовжує публічно ділитися у соціальних мережах спільними сімейними моментами, що, на думку активістів, може свідчити про формальний характер розлучення.

Також відомо, що суд позбавив Наталію Балуєву права керування транспортними засобами через водіння у стані алкогольного сп’яніння. Цей факт також зафіксований у судових матеріалах.

Окремі питання виникали і до діяльності самого Балуєва на посаді керівника Закарпатської митниці. Перевірка Служби безпеки України встановила порушення вимог щодо охорони державної таємниці. Такі дії були кваліфіковані як адміністративне правопорушення.

Крім того, у 2019 році робота Балуєва отримала офіційно негативну оцінку. Тоді президент Володимир Зеленський публічно закликав звільнити керівників митниць у чотирьох західних областях України через проблеми з контрабандою. На той момент саме Станіслав Балуєв очолював Закарпатську митницю. За результатами оцінювання його службової діяльності він отримав лише 1,4 бала та був звільнений з посади.

Спроби Балуєва оскаржити негативну оцінку та звільнення в судовому порядку не дали результатів — суди відмовили у задоволенні його позовів.

Наразі, попри цей бекграунд, Станіслав Балуєв залишається серед претендентів на посаду голови Державної митної служби, що викликає запитання щодо критеріїв добору кандидатів і реального очищення митної системи.

Українська співачка Надя Дорофєєва поділилася у соціальних мережах теплими моментами родинної підготовки до новорічних свят. Разом із чоловіком, ресторатором Мішею Кацуріним, та його дітьми вона перетворила дім на простір затишку й очікування дива. Центральним елементом інтер’єру стала велика жива ялинка, яку родина прикрасила у стриманому, але дуже душевному стилі.

Підготовка розпочалася з вибору світла: ялинку огорнула гірлянда з м’якими жовтими вогниками, що створили теплий фон і додали відчуття спокою. Далі дерево наповнили деталями — прозорими кульками, підібраними в єдиній естетиці, без надмірної яскравості. Такий підхід підкреслив природну красу ялинки й зробив декор гармонійним.

Надя Дорофєєва та Міша Кацурін перебувають у шлюбі з 2023 року. У пари наразі немає спільних дітей, однак Міша виховує доньку Сашу та сина Івана від попереднього шлюбу.

Раніше Надя неодноразово ділилася зі своїми шанувальниками сімейними святковими традиціями та тим, як готується до свят разом із близькими. Цього року ялинка в їхньому домі стала першим кроком до створення новорічної атмосфери.

Перша дружина актора Андрія Федінчика Вікторія вирішила відкрито відреагувати на нещодавнє інтерв’ю акторки Наталки Денисенко, у якому йшлося про обставини розлучення. Свою позицію вона виклала в емоційному дописі в Instagram, підкресливши, що не має наміру розпалювати конфлікт чи повертатися до давніх образ, але водночас вважає за потрібне озвучити власне бачення ситуації.

Вікторія наголосила, що не звинувачує колишнього чоловіка і не перекладає відповідальність за події минулого. За її словами, усі особисті питання між нею та Андрієм Федінчиком були врегульовані ще давно, а після розлучення їм вдалося зберегти нормальне спілкування та дружні стосунки. Саме тому вона не вважає за доцільне публічно переглядати або переоцінювати їхні рішення заднім числом.

«Найбільшою його карою було прожити стільки років з Денисенко. Ця пані вже вдруге гучно заявляє, що не мала стосунків з одруженим чоловіком, бо треба підтримувати свій образ “просвітленої” людини. Проте факти говорять інше… Соромно за неї, вибачте», — написала Вікторія.

Також вона додала, що вирішила публічно заступитися за Федінчика, підкресливши, що у стосунках із ним не стикалася з жорстокою поведінкою:

«Скажу з власного досвіду, що за 5 років стосунків він ніколи не був жорстоким і не вдавався до образ. Саме тому на його захист зараз стали люди навіть з найближчого оточення самої Денисенко».

Сторіз Вікторії швидко привернули увагу користувачів соцмереж.

Андрій Федінчик і Вікторія були разом п’ять років. Після розриву актор одружився з Наталкою Денисенко, з якою прожив у шлюбі вісім років. У пари є син Андрій. У 2024 році подружжя офіційно оформило розлучення.

Вищий антикорупційний суд України затвердив угоду про визнання винуватості Бориса Плотніцького, колишнього голови Західного апеляційного господарського суду, у справі, пов’язаній із корупційними діями. За даними «Судового репортера», Плотніцький визнав провину у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди від одного зі співвласників компанії «Ескулаб».

Розгляд справи відбувся 10 грудня під час закритого засідання, а офіційний текст вироку поки що не оприлюднено. У ході процесу сторона обвинувачення представила докази систематичного отримання коштів з боку Плотніцького, що підтверджують його участь у корупційних схемах. Сам обвинувачений визнав свою провину, що дозволило суду застосувати процедуру затвердження угоди про визнання винуватості.

Раніше НАБУ у листопаді 2025 року завершило досудове розслідування стосовно трьох колишніх голів господарських судів Львівської області, підозрюваних у корупції. Борис Плотніцький, який вийшов у відставку в серпні 2024 року, разом із тодішнім головою Господарського суду Львівської області Василем Артимовичем та ексголовою Михайлом Юркевичем пропонували підприємцю ухвалення «потрібних» судових рішень за 1 млн доларів США. Під час документування справи НАБУ та САП задокументували передачу 75 тисяч доларів.

Також у справі фігурує суддя Львівського апеляційного господарського суду Ірина Малех, якій навесні 2025 року вручили підозру за ухвалення замовного рішення. Під час обшуку у неї вилучили 20 тисяч доларів міченими купюрами. За її словами, ці кошти були позичені в Плотніцького на лікування дочки, але слідство не визнало цього аргументом.

У жовтні 2025 року Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя застосувала до Артимовича і Малех стягнення у вигляді звільнення із посади судді.

Справи Бориса Плотніцького та інших суддів Львівської області є частиною широкої антикорупційної політики щодо посадовців судової системи, які порушували законодавство та отримували неправомірні вигоди.

У листопаді 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції завершило 78 повних перевірок декларацій українських посадовців. Результати цих перевірок виявили суттєві недоліки у фінансових звітах: у 37 осіб було зафіксовано ознаки недостовірних відомостей або порушень законодавства на загальну суму понад 172 мільйони гривень.

За даними агентства, йдеться про можливі правопорушення, що підпадають під статтю 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації, а також під частину 4 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Такий масштаб порушень свідчить про необхідність посилення контролю за деклараційною дисципліною та більш ретельного аналізу фінансових звітів посадовців.

Серед найбільш резонансних випадків — декларація колишнього заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у Сумській області за 2023 рік. НАЗК встановило ознаки недостовірних відомостей на понад 19,8 млн грн. Посадовець не задекларував члена сім’ї та належну йому нерухомість, зокрема квартиру в Києві, де сам проживав, а також об’єкт незавершеного будівництва вартістю 17,3 млн грн. Матеріали передано до ДБР.

Суттєві порушення виявлено і в декларації директора КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» за 2022 рік. Посадовець не зміг підтвердити джерела походження готівкових коштів дружини на 9,6 млн грн та подарунка на 24,4 млн грн. У НАЗК вбачають у цьому ознаки легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Висновки скеровано до Нацполіції.

У декларації колишнього начальника відділу реєстрації місця проживання Печерської РДА Києва за 2022 рік встановлено недостовірні відомості на понад 15,6 млн грн. Зокрема, посадовець не задекларував житловий будинок у Нідерландах, яким користувався разом із родиною. Матеріали також передано до НПУ.

Окрему увагу привернула декларація колишнього судді Верховного Суду за 2024 рік. НАЗК встановило ознаки недостовірних відомостей на понад 5,3 млн грн, з яких понад 5,2 млн грн стосуються грошових активів. За цим фактом НАБУ вже розпочало кримінальне провадження.

Серед місцевих депутатів порушення зафіксовано, зокрема, у депутата Канівської міської ради Черкаської області. За деклараціями за 2022–2024 роки встановлено ознаки необґрунтованості активів на 1,5 млн грн і недостовірних відомостей на понад 3 млн грн. Посадовець не підтвердив походження коштів на придбання дружиною квартири в Києві та приховав реальну вартість нерухомості.

Найбільшу суму порушень у листопаді НАЗК зафіксувало в декларації депутата Хмельницької міської ради за 2024 рік — понад 38,8 млн грн. Посадовець не зміг підтвердити законність походження готівки на 25,1 млн грн, а також не задекларував дохід на понад 12 млн грн, який був використаний для придбання майна. Матеріали направлено до Нацполіції.

Також порушення встановлено в деклараціях голови нейроофтальмологічної МСЕК Запорізької області, депутата Бердичівської міської ради, начальника управління комунальної власності Чернівецької міськради та начальника відділу Кропивницького районного ТЦК та СП. У цих випадках йдеться про незадеклароване майно, сумнівні заощадження та приховані доходи на суми від кількох мільйонів гривень. Частину матеріалів передано до НПУ, частину — до ДБР.

У НАЗК зазначають, що результати перевірок свідчать про системні проблеми з декларуванням доходів і майна серед посадовців різних рівнів — від місцевих депутатів до високопосадовців і суддів. Остаточну правову оцінку діям фігурантів мають надати правоохоронні органи.

Із початку нового тижня в Україні прогнозують помітне підвищення температури повітря. За синоптичними оцінками, з понеділка, 15 грудня, холод поступово відступатиме, а денні показники в більшості регіонів перейдуть у плюсову зону. У середньому по країні стовпчики термометрів піднімуться до +1…+5 градусів, що створить відчуття м’якшої, більш комфортної зимової погоди.

Найсприятливіші умови очікуються у західних областях. Тут тепла повітряна маса закріпиться вже на вихідних і збережеться на початку тижня. Денна температура коливатиметься в межах +3…+6 градусів, без різких стрибків і суттєвих похолодань уночі. Така стабільність зробить погоду більше схожою на пізню осінь, ніж на середину зими.

Погода переважно буде хмарною. Прояснення можливі у західних областях — їх забезпечить антициклон. На Сумщині, Харківщині, Полтавщині та Луганщині пройде мокрий сніг: це залишки атмосферного фронту, що відходить. На решті території істотних опадів не прогнозують, подекуди можлива легка мряка.

У Києві також стане тепліше: протягом дня температура підніметься до +2…+4 градусів. Через це сніг, який випав напередодні, почне активно підтавати. Діденко закликала містян уважно обирати взуття та бути обережними на дорогах — буде слизько. Опади в столиці очікуються мінімальні: ймовірна мряка або невеликий дощ.

За попередніми прогнозами синоптикині, з 21 грудня в Україну прийде нове похолодання, утім воно буде несуттєвим.