Війна

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про передачу у державну власність майна російського бізнесмена Сергія Кабаргіна. Позов Міністерства юстиції було задоволено 17 листопада, і тепер контрольний пакет акцій — майже 53% — АТ «Кіровоградське рудоуправління» стягується до доходу держави. Підприємство, що раніше належало Кабаргіну через афілійовані структури, спеціалізується на видобутку каоліну — природної сировини, що використовується у виробництві кераміки, фарфору, цементу, косметики та матеріалів для нафтогазової галузі.

За даними суду та Міністерства юстиції, конфіскація стала частиною комплексних заходів із повернення в державну власність активів, набуття яких відбувалося з порушенням українського законодавства або за участю іноземних компаній, що підтримують агресора. Рішення ВАКС відображає практику активного використання інструментів стягнення майна, пов’язаного з фізичними та юридичними особами, які можуть загрожувати економічній безпеці країни.

Корпоративні права підприємства наразі перебувають під арештом. З травня 2023 року Національне агентство з питань виявлення, розшуку й управління корупційними активами шукає управителя для акціонерного товариства.

Нагадаємо, що у червні 2023 року СБУ повідомила Кабаргіну про підозру. За даними правоохоронців, він організував схему вивозу з України стратегічної сировини для «Росатома», завдяки якій перерахував до російського бюджету мільярди рублів. Для реалізації оборудки використовувалось АТ «Кіровоградське рудоуправління».

Голова Антикорупційного центру «Межа» Мартина Богуславець повідомила про можливі порушення під час державних закупівель «Енергоатому» у період із 15 березня по 25 серпня 2022 року. За її словами, компанія здійснювала постачання для Запорізької атомної електростанції у той час, коли об’єкт вже перебував під повним контролем російських окупаційних сил. Інформація була озвучена після засідання Тимчасової слідчої комісії з питань економічної безпеки, де детально обговорювалися економічні ризики та можливі зловживання у сфері державних коштів.

Богуславець наголосила, що йдеться про значні суми бюджетних коштів, спрямованих на забезпечення роботи об’єкта, який фактично знаходився під контролем противника. Це викликає серйозні питання щодо законності таких закупівель, а також ефективності контролю за використанням державних ресурсів у критичних умовах воєнного часу. Експерт підкреслила необхідність ретельного розслідування, адже йдеться не лише про фінансові втрати, а й про безпеку ядерного об’єкта, потенційні ризики для населення та репутаційні втрати державної корпорації.

За словами Богуславець, у зазначений період «Енергоатом» продовжував укладати контракти на постачання для ЗАЕС широкого спектру товарів і послуг. Загальна сума окремих закупівель сягала сотень мільйонів гривень.

Зокрема:

– близько 210 млн грн спрямували на харчування персоналу станції;– проводилися закупівлі господарських товарів — рукавичок, взуття, інструментів, обладнання;– витрачалися державні кошти навіть на корм для риб, яких утримують на території атомної станції.

Богуславець наголосила, що подібні витрати в умовах окупації виглядають щонайменше абсурдними, адже фактично український бюджет забезпечував потреби об’єкта, який росіяни використовують у власних інтересах.

«Мільйони йшли на корм для риб на окупованій ЗАЕС, мільйони. Офіс Президента так і не зробив висновків за тиждень і не дав вказівок своїм ручним правоохоронним органам і премʼєру не зневажати нас ще більше», — заявила вона.

В електронній системі Prozzoro й зараз доступна інформація про один із таких тендерів — закупівлю послуг харчування на суму 210 млн грн, що підтверджує частину озвучених даних.

Після оприлюднення нових подробиць громадські організації очікують реакції правоохоронних органів та офіційних пояснень від уряду й керівництва «Енергоатому».

Голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев висловив свою стурбованість з приводу існуючої пенсійної формули в Україні, яку він назвав несправедливою та такою, що суперечить міжнародним стандартам. За словами Гетманцева, система нарахування пенсій в Україні не відповідає вимогам Конвенції Міжнародної організації праці №102, що встановлює мінімальні стандарти соціального забезпечення.

Міжнародний стандарт визначає, що при наявності 30 років трудового стажу пенсія повинна становити не менше 40% від середнього заробітку працівника. В Україні ж ситуація виглядає значно гірше: навіть за умови наявності повних 30 років стажу розмір пенсії не перевищує 30% від заробітної плати. Це означає, що один рік стажу забезпечує лише 1% пенсійного заміщення, що значно нижче міжнародних вимог.

Ще одним фактором заниження пенсій, за словами Гетманцева, є використання середньої зарплати за три попередні роки, а не актуальної на момент виходу на пенсію. Це призводить до додаткового зниження виплат на близько 14%. В результаті сумарні втрати українських пенсіонерів через недосконалість формули можуть сягати до 19% від потенційної пенсії.

Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін зазначав, що запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи наразі є передчасним, оскільки фінансовий ринок країни не готовий ефективно інвестувати кошти таких фондів.

Історія з багатомільйонною позикою, яку дружина голови Національного банку України Андрія Пишного — Людмила Пишна — отримала ще у 2021 році, знову привернула увагу громадськості та медіа. Йдеться про суму в 15 млн гривень, яку надала ужгородська підприємиця Ларіна Котик. Попри значні задекларовані доходи Людмили Пишної, борг досі не було повернено, що викликало низку запитань про фінансову дисципліну та прозорість операцій родини, яка перебуває під пильним наглядом громадськості.

За офіційними деклараціями, у 2022–2023 роках доходи Людмили Пишної перевищили 19 млн гривень. Цей факт став приводом для суспільного обговорення: чому, маючи такі статки, позика залишилася непогашеною, та чи існують приховані домовленості між сторонами. Додатково увагу привертає той факт, що сама Пишна надала позику своєму чоловікові, керівнику НБУ, в розмірі 16,3 млн гривень. Ця обставина породила ще більше запитань щодо фінансових потоків у родині високопосадовця та можливого конфлікту інтересів.

Ларіна Котик, яка виступила кредиторкою Пишної, є власницею кількох компаній, заснованих у 2024 році:

АТ ЗНВКІФ «Неріо» зі статутним капіталом 82 млн грнТОВ «Еенерджі стор» (торгівля електроенергією)ТОВ «Павер стор» (торгівля електроенергією)

Обидві енергетичні компанії були зареєстровані в один день, і це привернуло увагу до стрімкого зростання бізнес-активності Котик.

Цікаво, що 2 травня 2023 року Котик взяла кредит в «Ощадбанку» під заставу рухомого майна — ймовірно автомобіля. Варто зазначити, що саме «Ощадбанк» протягом багатьох років очолював Андрій Пишний. Це створює додаткові запитання щодо можливого перетину інтересів та умов отримання кредиту.

Фінансові взаємини між родиною Пишних та бізнесвумен Котик, а також паралелі з діяльністю державного банку, викликають значний суспільний інтерес. У контексті нових скандалів навколо можновладців ця історія може стати приводом для подальших розслідувань та перевірок.

Як повідомляє Національна поліція України, у результаті оперативно-розшукових заходів вдалося затримати підозрюваного у скоєнні тяжкого злочину. Інцидент стався в одному з регіонів країни, де місцеві правоохоронці отримали інформацію про можливу участь особи в серії кримінальних правопорушень, що мали значний суспільний резонанс.

Поліцейські оперативно відреагували на повідомлення і, провівши низку заходів, встановили особу підозрюваного. Згідно з попередніми даними, чоловік може бути причетний до кількох серйозних злочинів, серед яких крадіжки, грабежі та інші кримінальні дії, що мали місце в останні місяці. Затримання відбулося після отримання доказів, що підтверджують участь підозрюваного в скоєних правопорушеннях.

Затриманим повідомлено про підозри за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (крадіжка). Санкція статті передбачає покарання до 8 років позбавлення волі.

За словами правоохоронців, викриття та документування схеми проводилися спільно з працівниками Департаменту корпоративної безпеки АТ “Укрзалізниці”. Процесуальне керівництво здійснює Закарпатська обласна прокуратура.

У багатьох країнах світу фіксується стрімке зростання кількості випадків раку щитовидної залози, і цей тип онкології випереджає за темпами збільшення захворюваності більшість інших онкопатологій. У США він уже входить до групи лідерів за динамікою поширення, що привертає увагу медичної спільноти та змушує шукати відповіді на питання, що стоїть за цією «загадковою епідемією». Фахівці намагаються оцінити роль як зовнішніх чинників, так і змін у діагностичних підходах, що можуть впливати на статистику.

Щитовидна залоза, розташована в основі шиї, виконує ключові функції в організмі: контролює серцевий ритм, регулює артеріальний тиск, забезпечує стабільність температури тіла та впливає на вагу. Коли клітини цієї залози починають безконтрольно розмножуватися, формується пухлина, яка може залишатися локалізованою або поступово поширюватися на прилеглі тканини й віддалені органи. Лікарі зазначають, що на ранніх етапах хвороба часто не має помітних симптомів, тому діагностика нерідко відбувається випадково — під час профілактичних оглядів або досліджень, проведених з інших причин.

За даними бази SEER, з 1980 по 2016 рік кількість випадків у США зросла майже втричі: у чоловіків — з 2,39 до 7,54 на 100 000, у жінок — з 6,15 до 21,28 на 100 000.

Однією з причин зростання захворюваності є точніша діагностика. З 1980-х років лікарі почали активно використовувати ультразвук та тонкоголкову біопсію для виявлення дрібних пухлин, раніше непомітних при звичайному огляді. Це дозволило виявляти маленькі папілярні пухлини, які рідко становлять загрозу життю, але тепер потрапляють до статистики.

Водночас дослідники зазначають, що переддіагностика не пояснює всього зростання. У деяких країнах із середнім рівнем доходу та без масового скринінгу теж фіксують збільшення захворюваності. Зростають не лише дрібні вузли, а й більш агресивні пухлини, що поширюються на інші органи.

Факторами ризику називають ожиріння, підвищений рівень тиреотропного гормону (TSH), запалення та інсулінорезистентність. Люди з високим ІМТ на 50% частіше хворіють на рак щитовидної залози. Інші можливі причини — вплив побутових хімікатів, пестицидів, медична радіація від КТ та рентгенівських процедур, а також наявність певних мікроелементів у ґрунті та воді.

Таким чином, зростання випадків раку щитовидної залози — це багатофакторне явище, де взаємодіють генетика, метаболізм, харчування, навколишнє середовище та гормональні впливи.

Під час судового засідання, що стосувалося обрання запобіжного заходу для забудовниці Владислави Молчанової та її бізнес-партнерки, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури навів низку фактів, які свідчать про потенційний ризик впливу підозрюваних на медійний простір і, відповідно, на перебіг кримінального провадження. Прокурор заявив, що у матеріалах слідства є приватні листування, в яких Молчанова нібито обговорювала публікації на одному з відомих новинних ресурсів — сайті «Апостроф.Медіа». За його словами, Молчанова також дала згоду на вихід цих публікацій, що вказує на спроби формувати медійну картину подій на свій розсуд.

Одним із ключових моментів, на які звернув увагу прокурор, став інший діалог, у якому фігурував документ, що, ймовірно, стосувався змін у розслідуванні. За попередніми даними, цей документ міг бути використаний для маніпуляцій, зокрема для впливу на хід слідства чи на публічну думку. Прокурор наголосив, що такі дії підозрюваних можуть значно ускладнити об'єктивне розслідування та призвести до спроби втручання у правосуддя через контроль над інформацією.

САП вважає, що така можливість створює додаткові загрози для об’єктивності розслідування, оскільки медійний вплив може використовуватися для формування суспільного ставлення до справи або тиску на учасників процесу.

Додатковим інформаційним аспектом стали дані аналітичної системи YouControl. Згідно з ними, ТОВ “Апостроф Медіа” має зв’язок із фінансово-промисловою групою “Група родини Владислави Молчанової”. Зокрема, з початку травня 2024 року одним із кінцевих бенефіціарів видання став син бізнесвумен — Іван Молчанов, який отримав 23% статутного капіталу компанії.

Прокурор наголосив, що наведені обставини не є звинуваченням щодо редакційної політики медіа, але вони важливі для оцінки ризиків під час обрання запобіжного заходу. Суд має вирішити, чи можуть ці фактори вплинути на хід розслідування та на можливість стороннього впливу з боку фігурантів справи.

Попри розслідування, розпочате Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Національним антикорупційним бюро ще в лютому 2024 року, у Головному управлінні ДПС у Харківській області не відбулося жодних відчутних зрушень. Схеми, пов’язані з незаконним «поверненням ПДВ», штучним внесенням підприємств до категорії ризикових та блокуванням податкових накладних, продовжують функціонувати, перетворюючи податкову систему регіону на інструмент тиску та збагачення обмеженого кола осіб.

За даними підприємців і громадських активістів, на керівних позиціях формально відбулися певні кадрові ротації, проте фактичні виконавці сумнівних рішень залишилися на своїх місцях або передали повноваження лояльним «приймачам». Подібна практика дозволяє зберігати контроль над фінансовими потоками та ухилятися від кримінальної відповідальності, створюючи видимість оновлення структури.

Заступниця начальника Світлана Подсоха та її донька Анна Подсоха, яка очолює управління податкових ризиків, володіють квартирами, будинками, землею, елітними авто та нежитловою нерухомістю у центрі Харкова. Борги за комунальні послуги вони не сплачують, а стягнення через суд не впливає на їхній статус.

Юлія П’яташ, колишня «права рука» Гладченка та Марєхіна, уникла покарання, здавши керівників, і залишилася на посаді начальниці відділу ризиків. Її майно включає кілька квартир, землю, автомобіль та доларові заощадження. Донька проживає у Польщі, а борги за комунальні послуги перевищують 21 тисячу гривень.

Сергій Захаров, офіційно головний державний інспектор, фактично є «касиром» Селезня, збираючи «данину» з бізнесу та розподіляючи її між своєю «четвіркою». Він володіє автопарком, нерухомістю, готівкою та банківськими рахунками. Захарова «забронювали» від мобілізації, тоді як справжні податківці вже служать на фронті.

Прифронтовий Харків страждає від війни щодня: гинуть люди, руйнуються будинки, а податківці продовжують збагачуватися на тіньових схемах, прикриваючись посадами та зв’язками. Експерти та активісти ставлять питання: чи залишаться нові «податкові феодали» без покарання і чи держава готова протистояти корупції у прифронтових регіонах?