ІНСАЙДИ:

У ДПС готуються нові кадрові зміни: Карнаух можуть перевести на іншу посаду

Державна податкова служба України офіційно повідомила про призначення Теодозії Чернецької на посаду заступниці голови ДПС. На тлі цього в керівництві служби очікуються нові кадрові зміни: за інформацією джерел, виконувачку обов’язків голови Лесю Карнаух можуть перевести на іншу, не нижчу за статусом посаду. Офіційна сторінка ДПС у соцмережах підтвердила інформацію про те, що Теодозія Чернецька увійшла […]

НАБУ може оприлюднити розмови Міндіча з Зеленським, якщо не припинять тиск на детективів

За інформацією наших джерел в Офісі Президента, між Банковою та антикорупційними органами загострився конфлікт. НАБУ і САП нібито попередили ОП про можливу публікацію переговорів Тимура Міндіча з президентом Володимиром Зеленським, якщо тиск на детективів з боку СБУ не буде припинений. За словами співрозмовників, керівництво НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури висунуло чітку вимогу: зняти всі процесуальні […]

Андрій Єрмак продовжує підготовку до виборів на фоні публікації “плівок НАБУ”

За інформацією наших джерел, глава ОП Андрій Єрмак намагається “витягнути максимум користі” із скандалу з публікаціями “плівок НАБУ” для переформатування Кабміну  та підготовки до майбутніх виборів. Зокрема, як повідомляють наші джерела в уряді, “Єрмак хоче скористатись ситуацією та не тільки переформатувати Кабмін під свої інтереси, але й збільшити свій вплив на Президента”. Також джерело звертає […]

Війна

Зміна балансу на південному сході: нові виклики для оборони Запорізького напрямку

Українські сили, переорієнтуючи ключові резерви на укріплення оборони Покровська, опинилися перед наростаючим тиском російських підрозділів на південному сході. На перехресті Донецької, Запорізької та Дніпропетровської областей противник за відносно короткий проміжок часу зумів захопити низку нових територій, створивши додаткові загрози для Оріхова та Гуляйполя. Ці населені пункти мають важливе стратегічне значення, оскільки виконують роль опорних ліній, що стримують просування ворога у напрямку Запоріжжя.

За інформацією, яку поширює видання The Telegraph із посиланням на проукраїнські карти та західних військових аналітиків, російське угруповання активно користується тим, що значна частина українських сил зосереджена на північному напрямку. Перекидання підрозділів для посилення оборони Покровська створює додаткові навантаження на інші ділянки фронту, зокрема на південну частину лінії зіткнення, де темп просування ворога став помітно вищим.

Російський наступ особливо активізувався на напрямку, де сходяться межі трьох областей. Агресор цілиться в локальні лінії постачання ЗСУ, роботу українських операторів дронів і намагається використати ослаблені укріплення для масованих атак невеликими штурмовими групами. Така тактика вже неодноразово застосовувалася Росією на інших ділянках фронту – зокрема, в межах новопавлівського та покровського напрямків.

Аналітики американського Institute for the Study of War (ISW) попереджають, що російські війська продовжують наступ у бік Гуляйполя та траси Т-0401, яка з’єднує Покровське в Дніпропетровській області з Гуляйполем у Запорізькій. Ця дорога є однією з ключових артерій, що забезпечують українське угруповання в районі міста. За оцінками ISW та українських джерел, російські підрозділи просуваються в районах населених пунктів, розташованих на північний схід і схід від Гуляйполя, намагаючись створити загрозу його частковому охопленню.

Британська газета цитує військового аналітика Майкла Кофмана, який наголошує, що, попри фокус уваги на боях за Покровськ, більша частина російського наступу нині відбувається саме «на південному заході – на кордоні Запоріжжя, Дніпра і Донеччини». За його словами, оборона України навколо Гуляйполя виглядає дедалі більш фрагментованою, а контратаки й спроби стабілізувати ситуацію в районі Покровська означають, що на інші напрямки, зокрема на запорізький, резервів уже істотно менше.

Водночас аналітик зауважує, що російська армія традиційно залишається неефективною в тактичному плані: підрозділи часто «заявляють» про захоплення позицій або просування, яке не підтверджується незалежними джерелами. На цьому фоні інтенсивність втрат окупантів залишається високою, що змушує Москву постійно підтягувати нові сили й формування.

Контекст ситуації доповнюють і останні зведення міжнародних медіа. Так, агенція Reuters відзначає, що Росія заявила про захоплення кількох населених пунктів у Запорізькій області, включно з Малою Токмачкою, яка вважається «воротами» до Оріхова. Це посилює ризик того, що місто може опинитися під подвійним тиском – як зі сходу, так і з південного сходу.

За оцінками агентства, росіянам вдалося просунутися на щонайменше 30 км на південному сході України за останні тижні, при цьому вони вже контролюють близько 75% території Запорізької області й приблизно 19% території України загалом. Стратегічною метою Москви, як і раніше, залишається повний контроль над Донбасом, а також над усією Херсонською та Запорізькою областями, включно з самим Запоріжжям, яке Україна утримує.

Частина західних і українських експертів не виключає, що теперішнє російське просування в районі Оріхова й Гуляйполя може мати й відволікальний ефект. Кремль може прагнути змусити Київ ще більше розпорошити сили, перекидаючи резерви до Запорізької області й одночасно послаблюючи оборону Покровська, де тривають важкі бої. Утім, українське командування зберігає публічну стриманість, обмежуючись повідомленнями про «складну, але контрольовану» ситуацію на південному сході.

На тлі затяжних боїв, дефіциту особового складу та снарядів, а також постійних російських атак дронами й авіацією, завдання Збройних сил України – утримати баланс між критично важливим Покровським напрямком і не менш важливою лінією оборони на підступах до Запоріжжя. Саме від того, чи вдасться Києву не допустити прориву в районі Оріхова й Гуляйполя, значною мірою залежатиме безпека великого промислового центру на Дніпрі та стабільність усього південно-східного фронту.

Стрімке зростання проваджень за самовільне залишення служби: тривожна тенденція у військовій статистиці 2025 року

За перші десять місяців 2025 року в Україні зафіксовано різке збільшення кількості кримінальних проваджень, пов’язаних із самовільним залишенням військової частини. За даними правоохоронних органів, зареєстровано 161 461 справу за статтею 407 Кримінального кодексу — показник, що у чотири рази перевищує кількість проваджень за аналогічний період минулого року. Такий масштабний приріст демонструє серйозну кризу в системі військової служби та вказує на наростання проблем морального виснаження, перевантаження та дефіциту ротацій серед бійців.

Попри величезний масив відкритих проваджень, лише незначна частина з них реально доходить до судового розгляду. Аналітики звертають увагу, що фактичний рівень завершених справ залишається критично низьким, що ставить під сумнів ефективність механізмів притягнення до відповідальності. У результаті в офіційній статистиці накопичуються десятки тисяч епізодів, які так і не отримують юридичного фіналу.

Щомісяця правоохоронці фіксують майже 16 тисяч нових проваджень про так звану «самоволку». У 2024 році цей показник становив близько 5 тисяч на місяць, у 2023-му — близько 1,5 тисячі, а у 2022 році за весь рік зареєстрували лише 6 тисяч таких справ. Таким чином, за два роки навантаження на систему правосуддя в частині воєнних злочинів різко зросло.

Попри рекордну кількість відкритих проваджень, підозру отримали тільки 9,3 тисячі військовослужбовців — це приблизно 6% від усіх зареєстрованих справ. До суду дійшли лише 5% проваджень. Для порівняння, у 2022 році кожна п’ята справа за самовільне залишення частини доходила до розгляду в суді. Це свідчить про істотний розрив між кількістю реєстрацій і реальним процесуальним рухом справ.

Юристи пояснюють: на практиці значна частина проваджень залишається на стадії досудового розслідування через брак слідчих, складність збору доказів у прифронтових районах та постійні ротації особового складу. Частина військових повертається до підрозділів, частина — зникає з поля зору правоохоронців, а окремі епізоди «висять» у реєстрі, не доходячи до підозри.

Разом з тим законодавство передбачає жорстку відповідальність за такі дії. Самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. Це одна з найсуворіших санкцій у блоці статей, що стосуються військових злочинів.

Експерти наголошують: різке збільшення кількості справ за «самоволку» є сигналом не лише для силового блоку, а й для політичного керівництва. Фактично статистика фіксує масштабну втому армії, психологічні та соціальні проблеми військових, а також недоліки в системі ротацій і забезпечення. Водночас слабка доведеність справ до суду ставить питання про реальну спроможність держави не лише карати, а й упорядковувати ситуацію в армії системно, а не тільки через кримінальні провадження.

Юристи та правозахисники закликають поєднувати кримінальну відповідальність за самовільне залишення служби з реформами військового управління, розширенням програм психологічної допомоги та прозорішими правилами ротацій. Інакше статистика «самоволок» продовжить зростати, а суди не встигатимуть розглядати навіть невелику частку зареєстрованих проваджень.

Геннадій Новіков і трансформація грального ринку: нова структура з ознаками старих практик

Геннадій Новіков за короткий час перетворився на одну з найвпливовіших постатей українського грального сектору, хоча офіційно майже не бере участі в політичних процесах. Після призначення керівником державного підприємства «ПлейСіті» — структури, яку презентували як сучасний і прозорий механізм заміни ліквідованої КРАІЛ, — він отримав важелі управління над фінансовими потоками, що вимірюються мільярдами. Попри стартові обіцянки реформування, відкритості та протидії тіньовим схемам, дедалі більше спостерігачів відзначають повторення знайомих тенденцій: гучні проєкти, які не мають реального наповнення, та демонстративна боротьба з «нелегалами», що на практиці зводиться до точкових, але не системних дій.

Образ «нової прозорості» швидко почав втрачати переконливість, коли на поверхню вийшли передумови до конфлікту інтересів й ознаки політичної залежності. Попри скромну декларацію, Новіков вирізняється способом життя, який годі пояснити офіційними доходами: дорогі автомобілі, використання VIP-сервісів та участь у подіях, де присутні представники політичних угруповань, пов’язаних із Мінцифри та впливовими бізнес-колами Одещини. Такі зв’язки стали предметом уваги експертів, які наголошують, що саме через них гральна сфера може залишатися інструментом тиску та заробітку для вузького кола бенефіціарів.

При цьому саме через Новікова зійшлися зв’язки керівництва Мінцифри та одеських політичних груп. Його дружина, Іуліанія Мушурова, працює в Мінцифрі і раніше була залучена до розробки проєкту «Дія.City». Це пояснює, чому саме Новіков отримав посаду людини, яка де-факто контролює найбільш грошонасичений сегмент державного ринку – азартні ігри в онлайні.

Перші реальні кроки «ПлейСіті» за керівництва Новікова показали, що мова йде не про очищення ринку, а про концентрацію впливу. Підприємство публічно звітує про «масові обмеження доступу» до нелегальних сайтів, але технічні перевірки демонструють інше: такі платформи, як 1win, Parik24 та десятки інших ресурсів, продовжують працювати практично без перешкод.

Застосоване DNS-блокування легко обходиться за лічені хвилини через VPN або зміну DNS на Google чи інші публічні сервіси. Жодних системних інструментів – IP-блокування, відлов і закриття дзеркал, комплексної взаємодії з провайдерами – не впроваджується. На папері фіксується «активна боротьба», у реальності – повна імітація, яка дозволяє нелегальним гравцям ринку й далі заробляти.

Біографія Новікова та його майновий «профіль» лише підсилюють підозри у конфлікті інтересів. Він народився в Криму, його батьки досі живуть на окупованому півострові й мають російські паспорти. Сам Новіков і його дружина зареєстровані в Одесі, але фактично користуються нерухомістю та автомобілями, оформленими на інших осіб. Йдеться про приватний будинок в Одесі, квартири в Києві та Одесі, а також авто класу преміум – Lexus та Acura.

У декларації – нулі, на практиці – стандартний набір ознак забезпеченого чиновника з доступом до ресурсів. Такий розрив між офіційними даними і реальним стилем життя є класичною ознакою тіньового збагачення та використання підставних власників для маскування майна.

Окремий блок питань викликають бізнес-зв’язки Новікова. Він має прямі контакти з бізнес-структурами, пов’язаними з екскерівником Мінцифри Олександром Борняковим. Зокрема, Новіков інвестував у компанію «Інжур» через інвестиційні сертифікати. Це створює очевидний конфлікт інтересів: посадовець, який контролює ринок цифрових і азартних сервісів, одночасно має приватні фінансові інтереси у пов’язаних сферах.

У підсумку, фігура Новікова виглядає не як «сторожовий пес» держави на гральному ринку, а як людина, для якої регуляторний інструментарій – це важіль впливу на потоки, а не механізм захисту суспільних інтересів.

Фактично «ПлейСіті» за Новікова перетворюється на власну вертикаль впливу. Замість реальних кроків із детінізації – формальні звіти, замість ефективного блокування нелегальних казино – показушні обмеження, які легко обходяться, замість прозорих правил гри – концентрований контроль над мільярдними потоками у руках чиновника з порожньою декларацією та непрозорими зв’язками.

Для держави це означає, що ринок азартних ігор і далі живе за законами тіньового капіталізму: формально існує регулятор, а реально – «тіньовий регулятор» у вигляді Геннадія Новікова та пов’язаних із ним політичних і бізнес-груп.

Не пропустіть

В Одесі перед судом двоє чоловіків, які вимагали гроші за неіснуючий борг

У Одесі завершено досудове розслідування щодо двох чоловіків, які організували вимагання грошей у місцевого жителя. Зловмисники вимагали 10 тисяч доларів за борг, який не існував. Про це повідомляє пресслужба поліції Одеської області.

Фігурантами справи є 38-річний одесит і 34-річний житель Одеського району, який раніше мав численні судимості за скоєння злочинів, зокрема крадіжок, розбоїв та шахрайства. За версією слідства, чоловіки неодноразово телефонували 24-річному місцевому жителю, погрожуючи йому фізичною розправою та вимагаючи повернення великої суми грошей, яких він насправді не заборгував.

У вересні потерпілий зустрівся зі зловмисниками в парку, де ті змусили його поїхати додому за грошима. Один із зловмисників чатував біля парадної, а другий забрав 10 тисяч доларів із квартири. Проте розпорядитися грошима вони не встигли: правоохоронці затримали їх у процесуальному порядку та вилучили речові докази, які наразі під арештом.

Обом обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Досудове розслідування завершено, а слідчі висунули обвинувачення за ч. 4 ст. 189 КК України — вимагання чужого майна з погрозою насильства, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, під час воєнного стану. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Обвинувальний акт уже скеровано до суду для розгляду справи.

Україна формує нову модель повернення та реінтеграції громадян: позиція, презентована на Міжнародному діалозі з питань міграції 2025

Заступниця Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Ілона Гавронська представила стратегічне бачення України щодо повернення та подальшої реінтеграції громадян під час Міжнародного діалогу з питань міграції 2025, організованого Міжнародною організацією з міграції. Виступаючи в межах панелі «Rethinking Return and Reintegration Programming in Europe and Central Asia», вона окреслила основні принципи державної політики, спрямованої на створення справедливої, прозорої та передбачуваної системи підтримки українців, які ухвалюватимуть рішення про повернення додому.

Гавронська наголосила, що завершення режиму тимчасового захисту в країнах ЄС повинно проходити поступово та виважено, щоб уникнути різкого тиску на громадян і забезпечити їм можливість приймати рішення усвідомлено. Вона підкреслила важливість збереження права кожного українця самостійно визначати своє майбутнє, отримуючи при цьому всю необхідну інформацію щодо умов повернення, доступних соціальних послуг та державних програм підтримки.

Другим ключовим напрямком є посилення спроможності громад. Україна разом із європейськими партнерами напрацьовує підхід, що спрямовує ресурси на розвиток місцевих послуг, соціальну згуртованість та інтеграцію громадян.

Особливу увагу приділено підтримці вразливих груп — людей з інвалідністю, літніх осіб та сімей з дітьми. За словами Гавронської, важливо не лише допомогти українцям ухвалити поінформоване рішення про повернення, а й забезпечити умови для відновлення життя з гідністю та відчуттям належності.

Заступниця Міністра також наголосила на трьох принципах, які мають визначати процес повернення: єдність, гідність та партнерство. Єдність означає підтримку зв’язку українців із Батьківщиною та Європою, гідність — визнання активної участі громадян у житті країн, що їх прийняли, а партнерство — тісну координацію України та ЄС.

Наразі Україна розгортає Мережу єдності в Іспанії та Німеччині, щоб спростити повернення громадян із ЄС. За оцінками Мінсоцполітики, близько 4,7 млн українців перебувають у країнах ЄС у статусі тимчасового захисту, який діятиме до 4 березня 2027 року.

Джин-тонік як “легший вибір”: експерти пояснюють, чому цей коктейль знову привернув увагу

Джин із тоніком, напій із багатовіковою історією та усталеною культурною впізнаваністю, знову став предметом активних обговорень після заяв фахівців із харчування про його відносні переваги серед алкогольних напоїв. Медики підкреслюють: повністю безпечного рівня споживання алкоголю не існує, проте серед різновидів міцного спиртного саме джин-тонік інколи називають менш шкідливим варіантом, якщо людина вже вирішила вживати алкоголь.

Корені появи цього коктейлю сягають XIX століття, коли британські військові та колоніальні чиновники в Індії використовували тонік із хініном для профілактики малярії. Через різку гіркоту ліки було важко пити у чистому вигляді, тому його змішували з цукром, соком лайма та джином. Так медичний засіб поступово перетворився на популярний напій, який згодом покинув межі колоній та став класикою світових барів.

Дієтологи підкреслюють: основна перевага джина з тоніком полягає не у хініні, як часто припускають, а в низькій калорійності та властивостях прозорих спиртів. У стандартній порції джина близько 50 калорій, а легкий тонік додає приблизно 30. Таким чином один напій часто містить менше 100 калорій — значно менше, ніж у пиві або солодких коктейлях.

Експерти наголошують, що прозорі спирти легше метаболізуються та менше навантажують травну систему. Крім того, гіркуватий смак рослинних компонентів джина уповільнює темп пиття, що також зменшує загальне споживання алкоголю.

Втім, дієтологи застерігають: ключову роль відіграє міксер. Якщо змішати джин із солодкими газованими напоями, кількість цукру та калорій різко зростає. Солодкі міксери можуть підвищувати рівень глюкози в крові, викликати потяг до їжі та стимулювати переїдання, що зводить нанівець потенційні «переваги».

Попри поширену думку про вміст антиоксидантів у джині, експерти визнають: концентрація корисних речовин із ялівцевих ягід у готовому напої мінімальна й не може забезпечити значного впливу на здоров’я. Сучасні тоніки також містять лише сліди хініну, тому не мають заявленого протималярійного ефекту.

За даними британської служби здоров’я, середній житель країни споживає понад 17 одиниць алкоголю на тиждень. За підрахунками дієтологів, заміна такої кількості пива на джин-тонік теоретично зменшила б кількість «порожніх» калорій приблизно на 900 на тиждень, що могло б сприяти зниженню ваги. Однак це не робить напій корисним.

Фахівці підкреслюють: жоден алкоголь не приносить здоров’ю користі. Він лише створює ілюзію розслаблення, порушує роботу гормонів серотоніну й дофаміну, підвищує рівень кортизолу та погіршує якість сну. Натомість найкращим вибором лишаються безалкогольні альтернативи та помірність.

Експерти радять тим, хто не може повністю відмовитися від алкоголю, свідомо обирати менш калорійні варіанти, пити повільніше та чергувати алкоголь з водою. Усі інші довгострокові стратегії — лише компроміс між бажанням і реальністю, але не шлях до здоров’я.

Екстремальна магнітна буря обрушується на Землю: фахівці попереджають про небезпеку рівня G5

13 листопада Земля потрапляє під вплив потужної магнітної бурі, яку експерти вже називають найсильнішою за останні кілька років. Британська геологічна служба повідомила про очікувані геомагнітні коливання рівня G5 — найвищого у п’ятибальній шкалі. Такий рівень активності здатен впливати не лише на технічні системи, а й на стан здоров’я людей.

Причиною екстремального збурення стали одразу три викиди корональної маси (CME), зафіксовані на Сонці 9, 10 і 11 листопада. Два з них уже досягли земної орбіти, спричинивши бурю рівня G4 у ніч на 13 листопада. Однак найбільш масштабний, викликаний потужним спалахом класу X5.1, лише наближається і, за прогнозами астрономів, призведе до пікового посилення геомагнітної активності.

Через підсилений сонячний вітер та нестабільне магнітне поле експерти не виключають повторних стрибків активності до максимального індексу G5, який класифікують як екстремальний. Протягом доби можливі коливання у межах G3–G4, а залишкові ефекти подій збережуться й після 13 листопада, поступово слабшаючи.

Медики рекомендують метеозалежним людям уникати стресу, знизити фізичні навантаження та більше відпочивати, оскільки різкі зміни геомагнітного поля можуть впливати на самопочуття.

Спалах класу X5.1, зафіксований 11 листопада, став найсильнішим цього року. Він уже спричинив перебої радіозв’язку в Африці та Європі на сонячно освітленому боці Землі.

У цьому ж сонячному регіоні 9 та 10 листопада відбулися два потужні спалахи з викидами корональної маси, які дісталися нашої планети і викликали полярні сяйва у багатьох країнах світу.

Виверження 11 листопада супроводжувалося потужним рентгенівським та ультрафіолетовим випромінюванням, що призвело до іонізації верхніх шарів атмосфери й тимчасового погіршення радіосигналу.

Синоптики космічної погоди попереджають: сьогоднішня доба може стати однією з найбільш напружених для магнітосфери Землі за останні роки.

Злaм лінії — чи пам’ятний рубіж української оборони?

Згідно з публікацією Financial Times, українська сторона на східному фронті опинилася у вкрай складному становищі: пряме вторгнення противника загрожує контролю над критичною інфраструктурою та містами — серед них ключовим називається місто Покровськ на Донеччині. newsukraine.rbc.ua+2komersant.ua+2

У матеріалі зазначається, що Покровськ не лише має символічне значення, а й відіграє роль важливого логістичного вузла з мережею залізниць та автошляхів, через які проходили підкріплення, боєпостачання та евакуація. komersant.ua+1 Однак через інтенсивні атаки, ослаблення сил оборони й загрозу оточення місто перетворюється на одну з ключових точок, де ситуація може вийти з під контролю. The Moscow Times+1

Український військовий Артем Карякін зазначає: «Всего цього можна було б уникнути, якби у нас було більше людей і сотні, якщо не тисячі, балістичних ракет. Для звільнення такого міста потрібна величезна кількість особового складу, а наразі її немає».

Проблему посилює зростання дезертирства. Деякі призовники залишають службу ще до прибуття на фронт, що зменшує чисельність сухопутних військ. Директор польської компанії Rochan Consulting Конрад Музика додає: «Плотність українських сил вже настільки мала, що деякі ділянки фронту фактично охороняються лише безпілотниками».

Експерти попереджають, що настирливі спроби утримати Покровськ за будь-яку ціну можуть призвести до хаотичного та кровавого відступу під обстрілами, повторюючи долю попередніх українських опорних пунктів, захоплених російськими військами. Це лише поглибить небажання людей вступати до армії та створить нові ризики для обороноздатності країни.

Масштабна схема постачання палива низької якості в Харкові: розкрито діяльність нелегального нафтопереробного заводу

У Харкові правоохоронці викрили масштабну схему постачання палива низької якості до комунальних закладів, що була пов'язана з ексзаступником голови Харківської обласної державної адміністрації Олександром Скакуном та його братом Юрієм. За результатами розслідування, родина Скакунів стоїть за найбільшим нелегальним нафтопереробним заводом в Україні, що працює через ТОВ «АЕС Груп», розташоване в місті Мерефа Харківської області.

Суть схеми полягала в постачанні комунальним установам палива низької якості, яке виготовлялося на нелегальному заводі, де порушувалися всі норми безпеки та екологічні стандарти. Це пальне не відповідає державним вимогам і здебільшого не проходило необхідних перевірок якості, що могло суттєво вплинути на функціонування техніки та обладнання в комунальних закладах. Згідно з матеріалами розслідування, завод працював без сплати акцизів та інших податків, що додатково завдавало шкоди державному бюджету.

Крім НПЗ, група контролює сонячні станції та спиртові заводи, а також ряд юридичних осіб, пов’язаних із публічними закупівлями палива. Через фіктивну конкуренцію на тендерах зловмисники просували свої підприємства, серед яких ТОВ «Брент-Інвест», «Брент ойл», «Брент ойл-98», «Гарантор», КС «МПК», ТОВ «Нафтохімснаб», «Рух-ГК», «Калам», ПП «Свей».

За даними джерел, компанії, пов’язані зі Скакунами, фігурують у кримінальних провадженнях, а діяльність групи має ознаки масштабного незаконного бізнесу із завданням шкоди державі та комунальним установам Харкова.

Гучний скандал навколо генерала Державної прикордонної служби: деталі, які не залишають байдужими

Скандально відомий посадовець Державної прикордонної служби України, генерал, опинився в центрі нового суспільного резонансу. Його ім’я неодноразово з’являлося у матеріалах журналістських розслідувань, де йшлося про можливі зловживання службовим становищем, непрозорі фінансові операції та впливові зв’язки з представниками бізнесових кіл. Нині ситуація набула ще більшої гостроти — у ЗМІ та соціальних мережах активно обговорюють факти, що можуть свідчити про системні порушення у роботі відомства, яким він керував протягом кількох останніх років.

За словами експертів, проблема полягає не лише у конкретних діях одного чиновника, а й у загальній кризі довіри до інституцій, відповідальних за безпеку державних кордонів. Замість зміцнення обороноздатності, певні управлінські рішення нібито сприяли появі тіньових схем, через які державний бюджет втрачав мільйони гривень. Такі обставини викликають глибоке занепокоєння серед громадськості, адже саме прикордонна служба стоїть на передовій лінії національної безпеки.

Генерал Мул став відомим на всю країну у 2023 році після того, як у мережі з’явилося відео його конфлікту з патрульними поліцейськими. Інцидент стався восени 2022 року, коли правоохоронці зупинили автомобіль Мула під час комендантської години. Посадовець відмовився проходити перевірку на алкогольне сп’яніння, а на зауваження патрульного відповів фразою, що стала мемом: «Принциповий? Ризикуйте!».

Після публічного розголосу Мула звільнили з посади начальника Південного регіонального управління ДПСУ, але невдовзі перевели до Києва — на посаду заступника директора департаменту організації роботи, планування та контролю адміністрації ДПСУ.

Прізвище Мула фігурувало і в іншій історії 2023 року. Його підлегла, пресофіцерка управління, поїхала до Парижа святкувати Новий рік під час повномасштабного вторгнення. Подія викликала широкий суспільний резонанс, і згодом її звільнили.

Зникнення декларацій Сергія Мула з реєстру НАЗК викликало нову хвилю критики. Експерти з антикорупційного середовища зазначають, що такі дії знижують прозорість у системі державної служби й створюють ризики для довіри до посадовців у силових структурах.

Наразі невідомо, з яких причин документи були прибрані, однак факт їхнього зникнення підтверджено безпосередньо в базі НАЗК.

Таємниці особистого життя Артема Пивоварова: що відомо про загадкову кохану співака

Артем Пивоваров залишається одним із найзагадковіших українських виконавців, який ретельно оберігає своє особисте життя від сторонніх очей. Артист неодноразово підкреслював, що не має наміру перетворювати власні стосунки на публічне шоу та уникає обговорень теми кохання чи сім’ї навіть у найвідвертіших інтерв’ю. Його позиція — тримати баланс між творчістю та приватністю, аби увага слухачів залишалася прикутою до музики, а не до особистих подробиць.

Попри мовчання співака, чутки навколо його особистого життя не вщухають. Фанати вже тривалий час приписують Пивоварову роман із дівчиною на ім’я Даша, яку нібито часто бачать поруч із ним за лаштунками концертів. У мережі навіть з’являлися припущення, що пара могла вже узаконити стосунки, однак підтверджень цьому немає. Сам Артем коментує ці розмови вкрай стримано, а іноді — з притаманною йому іронією, наголошуючи, що головне для нього — не плітки, а музика.

Нову хвилю обговорень запустив момент, зафіксований шанувальниками під час одного з останніх виступів Пивоварова. На кадрах видно, як співак виконує хіт “Блакить твоїх очей” і спрямовує особливо ніжний, зосереджений погляд на конкретну дівчину в залі. Вона дуже схожа на Дашу Чередниченко — саме з нею фанати пов’язують особисте життя артиста. Символічну “зачіпку” додає і те, що в самої Даші справді яскраві блакитні очі.

Чередниченко офіційно працює в команді Пивоварова — вона займається менеджментом, супроводжує артиста на подіях, з’являється поруч у робочому контексті. Але шанувальники давно звертають увагу, що деякі їхні спільні фото в соцмережах виглядають, м’яко кажучи, не лише “діловими”.

Окремий аргумент для фанатських теорій — кліп “Моя ніч”, де Артем і Даша з’являються разом у дуже близьких, емоційних сценах. Пристрасні поцілунки в кадрі багато хто сприйняв не як суто артистичну гру, а як відображення реальних стосунків.

Сам Пивоваров традиційно коментувати особисте життя відмовляється, залишаючи публіці право на здогадки. Тим часом кожен жест, погляд зі сцени чи нове відео з концертів моментально розбирають на деталі, а історія про “таємний роман із Дашею” стає своєрідним серіалом для відданих фанатів.