Війна

Зазимська сільська рада Броварського району оголосила про будівництво нового укриття для дитсадка «Академія дитинства» вартістю 35,99 млн грн, що одразу привернуло увагу громадськості через підозри щодо завищеної ціни на будівельні матеріали та можливих «відкатів». Укриття розраховане на 80 осіб і має бути готове до жовтня поточного року.

Проєкт включає комплексні загальнобудівельні та монтажні роботи. Особлива увага приділяється безбар’єрності: заплановано встановлення вертикальної підіймальної платформи для маломобільних груп населення та монтаж спеціальних елементів доступності, що відповідають сучасним стандартам інклюзивності.

Аналіз кошторису показав завищені ціни на будівельні матеріали: бетон B25 у проєкті врахований по 5 050 грн/куб. м (на ринку 3 357–4 370 грн/куб. м), дрібнозернистий асфальтобетон по 7 481 грн/т (ринкова ціна близько 5 160 грн/т), сталева арматура А-ІІІ по 40 250 грн/т (на ринку 32 816–35 500 грн/т), пінополістирол по 669 грн/кв.м (на ринку 370–445 грн/кв.м) та піскоцементна суміш РЦГ-75 по 4 133 грн/куб. м (ринкова ціна 2 085–2 892 грн/куб. м). Лише на цих позиціях переплата може сягати мільйона гривень.

Конкурент ТОВ «Еверест фемелі груп» пропонував ціну на 325 тис. грн меншу, але його відхилили через формальні невідповідності документів. Замовник вимагав підтвердження наявності техніки, кваліфікованого персоналу та досвіду виконання аналогічних робіт на суму не менше 60% очікуваної вартості закупівлі.

Зазимською сільрадою керує Віталій Крупенко, який у 2023 році підозрювався у вимаганні та отриманні хабарів, а також привласненні бюджетних коштів через схеми з «відкатами». У медіа повідомляли й про інші можливі зловживання у громаді: незаконний видобуток піску, земельні оборудки та невідповідність стилю життя задекларованим доходам посадовця.

ТОВ «Україно-європейська фірма «Діамант», що отримала підряд, заснована у 2018 році, належить Ігорю Платонову та Зоряні Жупан, а директором є Олександр Мальцев. За даними YouControl, власники мають частки в інших компаніях та отримали підрядів із 2023 року на 143,76 млн грн.

Наполеглива вимога Росії отримати повний контроль над Донецькою областю стала одним із ключових елементів її позиції у війні проти України. Кремль послідовно наполягає на включенні всієї території регіону до сфери свого впливу, використовуючи це як інструмент політичного тиску та спробу закріпити результати воєнної агресії.

Аналітики зазначають, що Донеччина має для Росії не лише символічне, а й стратегічне значення. Регіон є важливим промисловим центром, а також відіграє роль у сухопутному сполученні між тимчасово окупованими територіями. Саме тому вимога повного контролю над областю регулярно з’являється у заявах російських посадовців та пропагандистських наративах.

Експерти наголошують: у разі передачі цих районів Україна втратить не лише стратегічну глибину оборони, а й природний бар’єр, який роками створювався ціною значних втрат. Особливе занепокоєння викликає сценарій, за якого мирна угода буде зірвана після поступок. У такому разі Росія отримає вигідні стартові позиції для нового наступу проти значно ослабленої української оборони.

Політичний аспект вимоги Кремля не менш важливий. Донеччина має для російської влади виняткове символічне значення. Саме з цього регіону у 2014 році Москва почала реалізацію проєкту так званої «Російської весни», який згодом переріс у багаторічний збройний конфлікт. Слов’янськ у російській пропаганді подається як «колиска повстання», а нездатність захопити місто протягом більш ніж десятиліття залишається болючою темою для прокремлівських сил.

Аналітики звертають увагу, що нині російські переговорники демонструють готовність знизити апетити щодо інших регіонів, на які раніше претендувала Москва. Водночас вимога щодо повного контролю над Донецькою областю залишається незмінною. У разі, якщо Україна збереже значну частину регіону, російське керівництво може зіткнутися з різкою критикою з боку радикально налаштованої частини власної аудиторії.

Окрему роль відіграє й прагматичний чинник. Окупований Донецьк уже кілька років переживає гостру водну кризу. Основне джерело водопостачання регіону знаходиться на території, яка залишається під контролем України. Контроль над північчю Донеччини дозволив би Росії вирішити цю проблему без складних інфраструктурних проєктів.

Водночас українська влада неодноразово заявляла, що готова шукати дипломатичні компроміси для завершення війни, але не ціною територіальної цілісності. Будь-які рішення щодо передачі земель вважаються політично й суспільно вибухонебезпечними. За оцінками експертів, поступка Донеччиною може стати фактором внутрішньої дестабілізації, адже йдеться про територію, за яку українські військові воювали і гинули понад десять років.

Таким чином, питання Донецької області залишається не лише ключовим елементом переговорів, а й потенційною стратегічною пасткою. Саме тому вимоги Москви щодо цього регіону розглядаються багатьма експертами як спроба досягти військових цілей дипломатичним шляхом — там, де вони не були реалізовані на полі бою.

Правоохоронні органи повідомили про підозру директорці львівського підприємства, яке займалося постачанням захисних костюмів для рятувальних служб. За даними слідства, у процесі виконання державних контрактів могла бути здійснена розтрата бюджетних коштів на загальну суму 6,4 мільйона гривень.

Слідство встановило, що компанія уклала низку договорів на постачання спеціального одягу, призначеного для використання рятувальниками під час надзвичайних ситуацій. Йдеться про костюми, які мали відповідати підвищеним вимогам безпеки та якості, адже від їхніх характеристик безпосередньо залежить життя та здоров’я працівників екстрених служб.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, вартість одного комплекту становила 8 100 гривень, тоді як середньоринкова ціна аналогічного спорядження на той момент складала близько 4 417 гривень. У результаті таких дій державі було завдано збитків на суму 6,4 мільйона гривень.

Правоохоронці повідомили директорці компанії про підозру за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України — заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах, вчинене в умовах воєнного стану. Крім того, їй інкримінують частину першу статті 209 ККУ — легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

Наразі вирішується питання щодо обрання підозрюваній запобіжного заходу. Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усіх осіб, причетних до організації та реалізації схеми.

Раніше у межах цього ж кримінального провадження про підозру було повідомлено колишньому керівнику обласного управління ДСНС у Вінницькій області та начальнику відділу ресурсного забезпечення, яких слідство вважає співучасниками злочину.

Відновлення теплових електроцентралей після руйнівних ракетних ударів в Україні здійснюється через компанії з ознаками фіктивності, що створює серйозну загрозу для стабільного теплопостачання у житлових будинках. Журналістське розслідування МЕЖІ показало, що 33 мільйони гривень, виділених на ремонт і відновлення ТЕЦ, були спрямовані на ТОВ «Нова Перспектива Люкс». Ця компанія не мала досвіду виконання масштабних енергетичних проектів і фактично не мала жодної матеріальної бази для проведення таких робіт.

Компанія була перекуплена у 2024 році та зареєстрована на підставну особу – Аллу Бурейко, яка раніше не займалася аналогічною діяльністю. Така структура власності створює серйозні ризики зловживань і непрозорого використання бюджетних коштів. Експерти попереджають, що залучення фірм без кваліфікаційного досвіду може призвести до затримок у відновленні критичної інфраструктури та до погіршення якості надання послуг для населення.

Експерти вказують на основні ознаки фіктивності компанії:

реєстрація на підставну особу;

участь у тендерах попри наявність більш вигідних пропозицій;

підроблений досвід виконання аналогічних робіт;

відсутність доходів і реальної господарської діяльності.

Голова МЕЖІ Мартина Богуславець зазначила, що компанія, ймовірно, завищить обсяг робіт у своїх проєктах, що безпосередньо вплине на формування кошторису та загальної вартості відновлення ТЕЦ.

У місті побоюються, що передача стратегічних об’єктів таким фірмам може поставити під загрозу своєчасне відновлення тепла у квартирах та збільшити витрати бюджету.

Початок лютого в Україні принесе справжню зиму: сильні морози охоплять більшу частину країни, а опадів очікується дуже мало. За словами синоптикині Наталії Діденко, 2 лютого на території держави почне поширюватися холодне повітря, що поступово охопить усі регіони. Зниження температури буде значним, особливо вночі, коли стовпчики термометрів можуть опуститися до 10-15 градусів морозу в деяких областях.

Морози впливатимуть не тільки на температуру повітря, а й на загальний клімат у країні, змінюючи умови для повсякденного життя. Вдень температура залишатиметься в межах -5...-10°C, проте в деяких місцях можливі й більш значні похолодання. За прогнозами, істотних снігопадів або дощів не передбачається, що дозволить уникнути складних погодних умов на дорогах.

Причиною морозної погоди є потужний антициклон, який продовжує домінувати над територією України. Саме він забезпечить суху та переважно ясну погоду в більшості областей. Опадів майже не передбачається, а вітер буде слабким.

Втім, у південних регіонах ситуація дещо інша. Через близькість чорноморського циклону в Криму та Приазов’ї можливі снігопади й хуртовини, що може ускладнити дорожню ситуацію.

Найнижчі температури прогнозують у північних і східних областях, де мороз відчуватиметься особливо різко. Синоптики радять жителям тепло одягатися, обмежувати тривале перебування на відкритому повітрі та уважно стежити за оновленнями прогнозів, адже холодна погода може затриматися на кілька днів.

Народний артист України Іво Бобул знову опинився в центрі уваги через свої публічні висловлювання. У нещодавньому інтерв'ю, яке він дав російською мовою, співак несподівано заговорив про колишнього президента Віктора Януковича, зробивши ряд суперечливих заяв. Такі висловлювання стали причиною гострої дискусії серед громадськості та викликали шквал критики з боку українських користувачів соціальних мереж.

В інтерв'ю Бобул зазначив, що на його думку, Янукович був добрим президентом і багато чого зробив для розвитку країни, зокрема у сфері економіки. Ці слова шокували не лише прихильників артиста, а й багатьох українців, для яких ім’я Януковича асоціюється з періодом політичної кризи, революцією та анексією Криму Росією. Висловлювання Бобула також спровокували питання про його політичні погляди, які вважаються суперечливими у контексті війни та військової агресії з боку Росії.

Крім цього, співак пригадав період, коли їздив із концертами на заходи на підтримку тодішнього президента. За словами Бобула, він особисто бачив «народну любов» до Януковича і переконаний, що той мав значну підтримку серед українців.

Водночас відповідальність за падіння колишнього президента Іво Бобул поклав не на самого Януковича, а на його оточення, яке, на думку артиста, мало негативний і згубний вплив.

Ці заяви пролунали на тлі попередніх резонансних висловлювань Бобула, зокрема щодо інших артистів, які після початку повномасштабної війни залишили Україну та працюють у Росії. Інтерв’ю викликало жваве обговорення в соцмережах і неоднозначну реакцію аудиторії.

У Львівській області слідчі передали до суду обвинувальний акт стосовно правоохоронця та цивільної особи, яких підозрюють у спробі приховати дорожньо-транспортну пригоду, скоєну у стані алкогольного сп’яніння працівником митної служби. Про це повідомили у Державному бюро розслідувань після завершення всіх необхідних слідчих дій.

Подія сталася 24 червня 2025 року на території Шептицького району. За матеріалами досудового розслідування, співробітник митного органу керував автомобілем Citroen, перебуваючи напідпитку. Під час руху водій не зміг утримати транспортний засіб під контролем, унаслідок чого автомобіль врізався у дорожній відбійник та зазнав механічних пошкоджень.

Втім, як встановили слідчі, правоохоронець вирішив допомогти митнику уникнути відповідальності. Замість фактичного водія він оформив протокол на іншу особу — кума порушника, який також приїхав на місце події. Таким чином, у документах саме цивільного чоловіка вказали як водія автомобіля.

За інформацією ДБР, поліцейський підробив щонайменше два документи: протокол про порушення правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження майна, а також протокол про пошкодження об’єктів дорожньої інфраструктури. Такі дії кваліфікували як службове підроблення.

Про підозру правоохоронцю повідомили у жовтні 2025 року за участі Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції. Йому інкримінують ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Цивільній особі оголосили підозру у пособництві в цьому злочині — за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.

Обвинувальний акт уже передано до суду. Санкції статей передбачають до трьох років обмеження волі.

Водночас, як зазначають у ДБР, працівнику митниці повністю уникнути відповідальності не вдалося. На нього склали адміністративний протокол за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження майна.

Справу розглядають як черговий приклад спроб використати службове становище та особисті зв’язки для уникнення покарання. Остаточну оцінку діям фігурантів надасть суд.