Війна

Із настанням 2026 року для багатьох українців зберігається занепокоєння щодо можливого зростання вартості комунальних послуг. Тема тарифів залишається чутливою, адже безпосередньо впливає на сімейні бюджети в умовах економічної нестабільності. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко окреслив ключові фактори, від яких залежить, чи побачать громадяни вищі суми у своїх платіжках протягом року.

За чинними правилами, з 2022 року в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ і теплову енергію для населення на період воєнного стану. Відповідно до базового сценарію, упродовж усього 2026 року ціни на природний газ для побутових споживачів мають залишатися на поточному рівні. Аналогічна ситуація прогнозується і щодо тарифів на опалення, які напряму залежать від вартості газу.

За словами Попенка, принципове рішення про можливе підвищення тарифів уже обговорюється на рівні урядових документів. Однак реалізувати його можуть лише після завершення парламентських і місцевих виборів. Йдеться про період листопада–грудня 2026 року. До цього моменту, на думку експерта, жодна влада не наважиться піти на підвищення комунальних платежів.

Наразі для переважної більшості населення діє фіксований тариф на газ на рівні 7,96 гривні за кубометр. При цьому обговорюється варіант підвищення ціни до рівня, який покриватиме витрати на видобуток газу. Остаточна цифра ще не визначена, але, за оцінками експерта, може йтися в середньому про близько 12 гривень за кубометр.

Вартість опалення безпосередньо залежить від ціни газу. За словами Попенка, газ становить близько 95% собівартості послуг теплокомуненерго. Тому будь-яке підвищення ціни на «блакитне паливо» майже автоматично призведе до зростання тарифів на тепло та гарячу воду. Якщо нині опалення коштує в середньому 40–50 гривень за квадратний метр, то у разі перегляду тарифів сума може зрости до 70–80 гривень. Водночас остаточного рішення щодо цього питання наразі немає, і підвищення можливе лише після скасування воєнного стану.

Що стосується електроенергії, то вона не підпадає під дію мораторію. Нині тариф для населення становить 4,32 гривні за кіловат-годину і не змінювався з червня 2024 року. За словами Попенка, у 2026 році можливий перегляд ціни на світло, оскільки для цього достатньо окремого рішення уряду. При цьому експерт зазначає, що обговорюється сценарій щорічного підвищення тарифу приблизно на 20% упродовж кількох років, однак поки що це лише розрахунки, а не ухвалені рішення.

Окремо залишається питання тарифів на воду. Наприкінці 2025 року уряд закликав регулятора не підвищувати вартість водопостачання для населення. Попри те, що раніше комісія вже намагалася переглянути тарифи, ці рішення скасовувалися. Нещодавно було підвищено ціну на воду для бізнесу, після чого знову почалися спроби коригування тарифів для населення, але вони знову не були реалізовані.

За словами Попенка, на підвищенні тарифів на воду наполягають водоканали, однак уряд поки займає стриману позицію. Водночас експерт прогнозує, що до кінця 2026 року тариф на воду може зрости, але знову ж таки — лише після завершення воєнного стану та проведення парламентських виборів. Конкретних розрахунків щодо можливого зростання наразі немає.

Таким чином, базовий сценарій для українців у 2026 році передбачає збереження чинних тарифів. Реальне підвищення комунальних платежів можливе лише за умови завершення війни, скасування воєнного стану та після виборчого циклу наприкінці року.

У столиці продовжується кримінальне розслідування, пов’язане з роботою колеса огляду на Контрактовій площі, яке, за версією слідства, упродовж майже шести з половиною років функціонувало без повного пакета обов’язкових дозвільних документів. Правоохоронні органи вважають, що з серпня 2019 року атракціон фактично розміщувався на земельній ділянці з порушенням вимог законодавства, однак відповідні міські служби тривалий час не вживали належних заходів реагування.

Слідство встановлює, що протягом кількох років контролюючі органи не забезпечили належного нагляду за використанням земельної ділянки та дотриманням містобудівних і земельних норм. У межах цього кримінального провадження підозри у службовій недбалості було вручено директорці Департаменту земельних ресурсів КМДА Валентині Пелих та директору Департаменту територіального контролю КМДА Михайлу Буділову. За версією слідчих, посадовці могли не виконати свої службові обов’язки, що призвело до багаторічного ігнорування порушень.

Окремі претензії у слідства виникли і до технічного стану колеса огляду. Під час огляду було зафіксовано, що металева конструкція атракціону спирається на дерев’яні бруси, які мають ознаки глибокого гниття, руйнування та тривалого впливу вологи. Правоохоронці вважають, що це створювало реальну загрозу життю та здоров’ю відвідувачів. У зв’язку з цим суд наклав арешт на колесо огляду із забороною його експлуатації.

Водночас у КМДА заявляють, що, за результатами технічного огляду, проведеного восени 2025 року, атракціон нібито відповідав паспортним характеристикам і був придатний до експлуатації. Чиновники також повідомили, що місто веде переговори з власником щодо демонтажу конструкції та можливого перенесення її в іншу локацію столиці.

Історія з колесом огляду бере початок у 2017 році, коли його встановили в межах новорічно-різдвяних заходів на Контрактовій площі. Тоді підприємцю було видано тимчасові документи на порушення благоустрою. Надалі терміни дії цих дозволів кілька разів продовжувалися, однак, за даними слідства, остання контрольна картка втратила чинність у серпні 2019 року. Після цього жодних документів, які б легалізували перебування атракціону на земельній ділянці, оформлено не було.

Попри це, колесо огляду продовжувало працювати, а різні міські структури неодноразово фіксували відсутність необхідної документації та виносили приписи. За висновками судової економічної експертизи, внаслідок самовільного використання частини земельної ділянки територіальній громаді Києва було завдано мільйонних збитків.

Наразі слідство триває. Суд обрав підозрюваним посадовцям запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Правоохоронці не виключають, що коло фігурантів справи може бути розширене.

Харків, місто, яке вже тривалий час страждає від постійних обстрілів і навантажень на свою інфраструктуру, в черговий раз опинився в центрі скандалу щодо неефективного використання бюджетних коштів. У ситуації, коли кожен рубіж інфраструктури має критичне значення для безпеки і стабільності, місцева влада вирішила спрямувати мільйони гривень не на укріплення мостів чи їхній ремонт, а на декоративне оформлення — облицювання фасадів мостів алюмінієвими композитними панелями.

У грудні 2025 року комунальне підприємство «Шляхрембуд» уклало контракт із компанією «Будпром ЮА» на суму понад 1,25 мільйона гривень з ПДВ. Основною метою цього договору стало облаштування фасадів мостів спеціальними панелями з LED-підсвіткою. За умовами договору, компанія повинна була надати лише декоративні елементи, без жодних робіт щодо ремонту чи посилення конструкцій мостів. Водночас технічне завдання на ці роботи зовсім не включало жодних вимог щодо необхідних заходів із забезпечення міцності і безпеки інфраструктури, таких як укріплення опор, ремонт плит, чи усунення деформаційних швів.

Рішення має системний характер. Бюджетну політику в цьому напрямі затверджує міський голова Ігор Терехов, технічні вимоги формує департамент будівництва та дорожнього господарства під керівництвом заступника мера Дмитра Липового, а реалізує проєкт через договори директор КП «Шляхрембуд» Руслан Грецький. У підсумку пріоритет віддається зовнішньому вигляду, а не інженерній безпеці.

Підрядником обрали ТОВ «Будпром ЮА», зареєстроване у лютому 2022 року зі статутним капіталом 10 тисяч гривень та профілем «завершальні будівельні роботи». Компанія не має спеціалізації на мостових спорудах. У тендері брали участь дві фірми. Інша — ТОВ «ЛТ-Компані» — подала пропозицію на понад 106 тисяч гривень дешевшу, але її заявку відхилили з формальних причин, зокрема через невизнання договорів субпідряду та зауваження до оформлення документів, які не впливали на ціну чи якість.

Окрему увагу привертають ціни. Вартість однієї секції композитних панелей без підсвітки за договором становить близько 18,9 тисячі гривень, з LED — понад 22,6 тисячі. Водночас ринкові ціни на аналогічні матеріали коливаються в межах 12,5–14 тисяч і 15,5–17,5 тисяч гривень відповідно. За попередніми оцінками, загальна переплата може сягати близько 400 тисяч гривень. Додатковим бар’єром для конкурентів стали вимоги тендерної документації щодо одночасного використання КЕП і «мокрої» печатки.

За цими фактами подано скаргу з вимогою перевірити дії міської ради, департаменту будівництва та КП «Шляхрембуд», законність відхилення дешевшої пропозиції, обґрунтованість цін і можливі антиконкурентні та корупційні зв’язки з підрядником.

На тлі потреб міста у ремонті житла, дахів, комунікацій і укриттів витрачання бюджетних коштів на фасадний декор мостів викликає суспільний резонанс. Формально це називають благоустроєм, але по суті йдеться про вибір зовнішнього вигляду замість безпеки та реальної стійкості інфраструктури.

У Чернівецькій області перед судом постане місцевий житель, якого обвинувачують в організації незаконного виготовлення та збуту фальсифікованих алкогольних напоїв. За даними слідства, чоловік створив цілу схему, що включала придбання, зберігання та виготовлення сурогатного алкоголю, який згодом незаконно продавався споживачам. Обвинувачений налагодив виробничий процес, що не лише порушував закони, а й ставить під загрозу здоров'я людей, оскільки виробництво здійснювалося в антисанітарних умовах.

Для фальсифікації алкоголю використовувалися повторно використані пляшки, які спочатку заповнювалися сурогатом, а потім під виглядом звичайних, якісних алкогольних напоїв, продавалися кінцевим споживачам. Такий підхід до виробництва сурогатного алкоголю створює серйозні ризики для здоров'я, оскільки фальсифікат може містити небезпечні для життя речовини, що не відповідають стандартам якості.

Контрафактну продукцію маркували підробленими етикетками та так званими «сувенірними» акцизними марками з написом «Марка акційного дарунку. Сувенір». Таким чином організатор намагався створити видимість легального походження товару.

Збут фальсифікованого алкоголю здійснювався, зокрема, на Калинівському ринку та в інших торговельних точках Чернівців.

Під час обшуків детективи Бюро економічної безпеки вилучили понад 1,6 тисячі літрів етилового спирту, близько 1,1 тисячі літрів готової алкогольної продукції, обладнання для розливу, пакувальні матеріали, а також чорнову бухгалтерію. Орієнтовна вартість вилученого перевищує 1 мільйон гривень.

Дії обвинуваченого кваліфіковано за частинами першою та другою статті 204 Кримінального кодексу України — незаконне виготовлення, зберігання та збут підакцизних товарів. Санкція статей передбачає до п’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна, а також знищення незаконно виготовленої продукції та обладнання.

Археологічна експедиція у місті Володимир на Волині віднайшла рідкісну знахідку, яку вже охрестили «Скарбом купця». Цей скарб датується князівською добою та був виявлений у історичному урочищі «Апостольщина» на території Окольного міста, що колись відігравало важливу роль у торговельному та адміністративному житті регіону. Керівник розкопок Віктор Баюк повідомив, що знахідка має виняткову наукову цінність і відкриває нові сторінки історії середньовічного Волині.

«Скарб купця» складається з різноманітних предметів, які свідчать про активні торгові контакти місцевих купців з іншими регіонами Східної Європи. До нього входять срібні та золоті прикраси, монети різного походження, предмети побуту та торговельного призначення. Кожен із артефактів дозволяє дослідникам відтворити економічні та культурні взаємозв’язки, а також рівень добробуту купців того часу.

573 цілі скляні браслети, центр виробництва яких у добу Русі знаходився в Києві;

9 бронзових та 8 мармурових невеликих натільних хрестиків;

масивний хрест-енколпіон, ймовірно частина облачення священника високого рангу;

18 ромбічних пряжок, оформлених технікою псевдозернь;

5 срібних скроневих кілець;

свинцеві накладки у вигляді стилізованого під тризуб сокола;

щитковий срібний перстень;

бронзовий кістень;

пломби із солярним знаком у колі «дорогочинського типу» та інші речі або їхні фрагменти.

За словами Віктора Баюка, знайдені цілі скляні браслети є безпрецедентними для археологічних досліджень Києво-Руської держави. Раніше археологи знаходили переважно уламки таких прикрас. У Національному музеї історії України зберігається лише близько 30 таких цільних браслетів.

573 браслети поділяються на 109 типів і відрізняються формою (виті, гладкі, трапецієвидні), кольором (зелені, сині, фіолетові, жовті, золотисті) та діаметром (від 4,0 до 5,9 см). Деякі серії налічують по 5–31 екземпляр, інші зустрічаються поодиноко або по 2–5 штук.

Знахідка розташована у схованці під підлогою споруди середини XIII століття. Археологи припускають, що майстер з Києва міг сховати прикраси під час навали, сподіваючись повернутись за ними, проте загинув, а будівля була знищена під час монголо-татарської навали Батия наприкінці зими 1241 року. Прикраси пролежали в землі майже 800 років, поки їх не виявили археологи.

Слово 2025 року в Україні, за версією укладачів словника сучасної української мови та сленгу «Мислово», стало слово «переговори». Це слово не лише стало популярним у повсякденному вжитку, а й значно вплинуло на мовні тенденції, що спостерігаються у країні. «Переговори» фігурували в пошукових запитах, новинах та соціальних мережах, що свідчить про важливість цього терміну в контексті поточних подій.

Це явище не випадкове. В умовах глобальних та внутрішніх викликів, у часи політичних і економічних змін, саме слово «переговори» стало символом пошуків мирних рішень, діалогу та компромісів. Воно відображає актуальну потребу у взаєморозумінні між різними сторонами, особливо коли мова йде про міжнародні відносини та внутрішню стабільність країни.

Фахівці зазначають, що інформаційним поштовхом до цього стала заява президента США Дональда Трампа, який пообіцяв завершити війну в Україні протягом доби. Саме на тлі цих заяв і дипломатичних контактів слово «переговори» стало домінантним у публічному просторі.

Окрім головного слова року, словник «Мислово» також виділив низку інших понять, які сформували мовну картину 2025 року. Серед них — «Мідас» як назва антикорупційної операції НАБУ і САП, «картонки» як узагальнене позначення масових протестів проти антикорупційних інституцій, «кілл-зона» як фронтовий термін для зони ураження, а також «інфільтрація» — тактика проникнення малих піхотних груп, яку активно застосовували російські війська.

До переліку також увійшли абревіатура НРК — наземні роботизовані комплекси, що використовуються для евакуації поранених і в бойових діях, а також слова «справедливість», «виснаження» і «брехня», які відображають суспільний запит на чесність, справедливий мир і реалії війни на виснаження.

Окремо укладачі відзначили мемний вислів боксера Олександра Усика don’t push the horses, який водночас став і приводом для мовних дискусій.

Антивиразом 2025 року стала фраза «прийду за кожним», яку публічно озвучив генеральний прокурор Руслан Кравченко. У «Мислово» пояснили, що це формулювання викликало сильну негативну реакцію, оскільки асоціюється з репресивними практиками та символізує кризу довіри до правоохоронної системи.

Паралельно Google Україна оприлюднила перелік найпопулярніших запитів українців у 2025 році. До нього увійшли «графік відключення світла», «Холостяк 2025», «Гра в кальмара 2», «Лабубу», «Усик Дюбуа», «Венздей 2 сезон», «Ущелина», «Гангстерленд», «Євробачення 2025» та «НАБУ».

Тимчасове блокування банківських карток є поширеною практикою, спрямованою насамперед на безпеку клієнтів і збереження їхніх коштів. Такі обмеження застосовуються у випадках, коли фінансова установа фіксує нетипову активність або потенційні ознаки шахрайства. За підрахунками фахівців, під подібні заходи потрапляє лише невелика частка активних карток — у межах 1–3%, що свідчить про вибірковий та обережний підхід банків.

Основу сучасного фінансового захисту становлять антифрод-системи нового покоління. Вони поєднують статистичні алгоритми, аналіз великих масивів даних та технології машинного навчання. Такі системи здатні в режимі реального часу відстежувати кожну операцію, порівнювати її з типовою поведінкою клієнта та миттєво реагувати на відхилення. Наприклад, підозру можуть викликати різка зміна географії платежів, незвично великі суми або серія однотипних транзакцій за короткий проміжок часу.

Однією з причин блокування можуть стати технічні тригери. Зокрема, увагу систем безпеки може привернути некоректно вказане призначення платежу. Під час онлайн-оплат експерти радять використовувати стандартні формулювання на кшталт «оплата за товар» або «оплата за послугу», адже незвичні або жартівливі написи можуть сприйматися як ризикові.

Ще один поширений фактор — поведінкові аномалії. Йдеться про надто часті перекази за короткий проміжок часу, різке зростання фінансової активності після тривалої перерви або операції, які не відповідають звичному фінансовому профілю клієнта.

У деяких випадках система безпеки може спрацювати навіть через технічні деталі. Наприклад, під час додавання картки на новий смартфон відсутність Bluetooth-сигналу від «довіреного» пристрою — смартгодинника чи навушників — може розцінюватися як додатковий ризик.

Фахівці радять у разі блокування картки не панікувати. Найчастіше таке обмеження має тимчасовий характер. Клієнту рекомендують самостійно звернутися до банку за номером телефону, зазначеним на звороті картки, або пройти ідентифікацію через офіційний мобільний застосунок.

Водночас експерти застерігають: категорично не варто телефонувати за номерами, з яких надходять дзвінки нібито від співробітників банку. Усі питання щодо блокування слід вирішувати виключно через офіційні канали зв’язку, щоб не стати жертвою шахраїв.

В Україні серед основних причин блокування карток залишаються непідтверджене походження коштів, фінансові операції, що не відповідають профілю клієнта, а також регулярні надходження від великої кількості платників. Такі перекази можуть трактуватися банком як ознаки підприємницької діяльності без належної реєстрації.

Державне підприємство «Державний оператор тилу», яке працює у структурі Міністерства оборони України, у середині грудня уклало одразу п’ять великих контрактів на постачання бензину марки А-80. Загальний обсяг закупівель сягнув 16,5 тисячі тонн, а сумарна вартість угод склала 914,5 мільйона гривень. Усі договори були підписані з одним постачальником — товариством з обмеженою відповідальністю «ВТГ-трейдинг».

Закуплене паливо належить до категорії низькооктанових і використовується переважно для живлення генераторів, а також для експлуатації застарілих зразків техніки, які все ще перебувають на балансі сил оборони. В умовах постійних ризиків для енергетичної інфраструктури саме такі види пального залишаються критично важливими для забезпечення автономної роботи об’єктів у тилу.

Водночас у той самий період ДОТ закуповував аналогічний бензин у «Укрнафти» за значно нижчою ціною — близько 49,5 тисячі гривень за тонну. Таким чином, різниця в ціні сягала кількох тисяч гривень на кожній тонні пального.

Усі п’ять закупівель відбулися без конкуренції. На спрощені процедури не подався жоден інший учасник. Вимоги до постачальника були мінімальними і передбачали лише підтверджений досвід та фінансову спроможність на рівні 30 відсотків від суми контракту. У результаті майже мільярд гривень бюджетних коштів було розподілено за умов повної відсутності цінового змагання.

Особливу увагу привертає сам постачальник. ТОВ «ВТГ-трейдинг», зареєстроване у Харкові, до 2025 року майже не брало участі у державних закупівлях. До початку повномасштабної війни компанія була відома як один із великих імпортерів розчинників, які використовувалися у схемах виробництва так званого «бодяжного» пального без сплати акцизів. У 2021 році фірма входила до трійки лідерів за обсягами такого імпорту та згадувалася у розслідуваннях, пов’язаних із діяльністю мережі автозаправних станцій Sun Oil.

До системи державних закупівель компанія повернулася лише восени 2025 року і практично одразу отримала від ДОТ контракти ще на 406 мільйонів гривень. Сертифікат відповідності на паливо «ВТГ-трейдинг» оформила лише в серпні 2025 року — незадовго до початку масштабних постачань для потреб оборонного відомства.