Війна

Коли йдеться про здорове харчування та морські продукти, в уяві багатьох українців автоматично постають лосось і скумбрія. Ці риби давно здобули популярність завдяки високому вмісту омега-3 жирних кислот і білка, що є важливими складовими здорового раціону. Однак висока ціна таких продуктів робить їх доступними не для всіх. Існує інша альтернатива — сардини, риба, яка часто недооцінюється, але може стати чудовим і бюджетним джерелом важливих поживних елементів.

Сардини — це маленька морська риба, що мешкає у верхніх шарах океану та живиться планктоном. Цієї їжі достатньо для того, щоб забезпечити рибу необхідними мікроелементами, і водночас планктон не накопичує шкідливих речовин, таких як важкі метали чи токсини. Завдяки цьому сардини є набагато менш забрудненими, ніж більші риби, що живуть на більших глибинах океану, де концентрація шкідливих сполук може бути значною.

Однією з головних причин включити сардини до раціону є високий вміст омега-3 жирних кислот. Ці корисні жири відіграють ключову роль у підтримці здоров’я серцево-судинної системи, позитивно впливають на роботу мозку та допомагають знижувати рівень запальних процесів в організмі. За кількістю омега-3 сардини часто можуть конкурувати з дорожчими видами риби, особливо якщо йдеться про якісні консерви в олії.

Не менш важливою перевагою є білковий склад сардин. Вони містять легкозасвоюваний білок, який необхідний для підтримки м’язів, нормальної роботи імунної системи та відновлення тканин. Поєднання білка з корисними жирами робить сардини поживними та добре збалансованими.

Особливу цінність ця риба має для здоров’я кісток. Сардини містять значну кількість кальцію та вітаміну D, особливо якщо вживати їх разом із м’якими кісточками. Такий склад сприяє зміцненню кісткової тканини, зубів і зменшенню ризику вікових змін опорно-рухової системи.

Регулярне вживання сардин також пов’язують із покращенням стану судин, нормалізацією рівня холестерину та стабілізацією артеріального тиску. Крім того, вітаміни групи B разом з омега-3 позитивно впливають на стан шкіри, допомагаючи зберігати її еластичність і здоровий вигляд.

Таким чином, сардини можна вважати доступною альтернативою дорогим “суперфудам”. Вони поєднують безпеку, високу поживну цінність і користь для організму, залишаючись при цьому одним із найдоступніших видів морської риби.

Історія з будівництвом дороги М-12 у Івано-Франківській області яскраво ілюструє глибокий розрив між державними деклараціями та фактичними фінансовими потоками у сфері відновлення інфраструктури. Попри численні публічні заяви про «нульову толерантність до корупції», реальна ситуація свідчить про те, що контроль над ключовими процесами часто залишається в руках осіб, пов’язаних із сумнівними схемами. Зокрема, керівник регіонального підрозділу Служби відновлення та розвитку інфраструктури Любомир Симанів продовжує опікуватися процесами закупівель та підрядів, які дедалі менше відповідають законним нормам і прозорим процедурним стандартам.

Події навколо М-12 нагадують попередні скандали, такі як схема Палиці–Кулеби–Бойка щодо проєктування дороги на Буковель вартістю 6,6 млрд гривень, що підкреслює системний характер проблем. Вони демонструють, що навіть за умов високого суспільного резонансу та медійного контролю, реальна реалізація проєктів часто відходить від заявлених стандартів прозорості та ефективного використання бюджетних коштів.

30 вересня 2025 року Служба оголосила тендер на реконструкцію М-12. Учасниками були міжнародна компанія ТОВ «АЗВІРТ» та ТОВ «ПБС» — підрядник, пов’язаний з Ігорем Палицею. Після тривалих суперечок Антимонопольний комітет 8 грудня 2025 року ухвалив рішення про намір укласти договір із «АЗВІРТ», яка запропонувала нижчу ціну та кращу якість.

Однак 2 січня 2026 року замовник раптово скасував процедуру, пославшись на «скорочення обсягів видатків». При цьому бюджетні кошти були передбачені, а терміни виконання робіт залишалися до кінця 2026 року. Паралельно Служба оголосила ще дві ідентичні процедури з тими самими учасниками, у яких переможцем стало ТОВ «ПБС». Таким чином, одну процедуру скасували під надуманим приводом, а дві інші провели без проблем, що вказує на керовану схему.

Додатково постановою Кабміну від 10 вересня 2024 року №1060 реконструкція ділянки М-12 була включена до переліку фінансованих об’єктів, з обсягом 601,5 тис. грн. Загальний обсяг фінансування за програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг» не скорочувався, що робить аргумент про нестачу коштів безпідставним.

19 січня 2026 року АМКУ зобов’язав Службу скасувати рішення про скасування тендеру, прямо вказавши на незаконність дій замовника. Проте питання полягає не лише в конкретній закупівлі, а в тому, як довго можна ігнорувати рішення Кабміну, АМКУ та базові принципи конкуренції, поки група Палиця–Микита–Кулеба–Симанів продовжує просувати інтереси «ПБС».

Поки що реальність така: Симанів залишився на посаді саме для того, щоб схеми працювали далі, а державні дороги будувалися не за законом, а за домовленістю.

На тлі повномасштабної війни українська система охорони здоров’я працює в умовах постійного перевантаження, а пацієнти дедалі частіше стикаються з необхідністю економити навіть на базових лікарських засобах. У такій ситуації фармацевтичний ринок опинився під особливою увагою, адже саме доступність і вартість препаратів безпосередньо впливають на якість лікування та загальний стан здоров’я населення.

Воєнні дії, руйнування логістичних ланцюгів і зростання витрат на виробництво та імпорт ліків призвели до системного подорожчання медикаментів. Аптеки та дистриб’ютори змушені закладати у ціну додаткові витрати, пов’язані з транспортуванням, енергоресурсами та безпековими ризиками. У результаті багато пацієнтів повідомляють, що регулярне придбання необхідних препаратів стає серйозним фінансовим навантаженням.

Зокрема, пов’язане з групою підприємство АТ «Київмедпрепарат» роками не виконує рішення судів про стягнення значних сум. При цьому виробничий процес не зупиняється: продукція виготовляється, постачається в аптеки та лікарні, контракти виконуються у звичайному режимі. На папері компанія декларує відсутність коштів, однак фактично продовжує стабільно працювати.

Ключовим механізмом такої моделі називають внутрішній перерозподіл фінансових потоків. Основні продажі та прибутки, за наявною інформацією, акумулюються через інші структури групи — зокрема Корпорацію «Артеріум» та ТОВ «Артеріум ЛТД». За деякими оцінками, понад 70% продукції концентрується саме на цих юрособах. У підсумку борги залишаються на одному підприємстві, тоді як реальні гроші — на іншому, що ускладнює роботу виконавчої служби.

Проблеми виникали й під час спроб примусового виконання рішень суду. Зафіксовано випадки, коли приватних виконавців не допускали до складських приміщень під приводом відсутності майна. Водночас матеріали справ та слідчі дії свідчили, що лікарські засоби фактично перебували на цих складах. Це може вказувати на свідоме приховування активів.

На тлі кримінальних проваджень та арештів активів відбулися зміни у структурі власності групи. Іноземні компанії зникли з реєстрів, натомість з’явилися фізичні особи, пов’язані з оточенням підсанкційного бізнесмена Костянтина Жеваго. Експерти розцінюють такі кроки як спробу ускладнити встановлення реальних бенефіціарів та доступ до корпоративних прав. Паралельно в публічному просторі поширювалися заяви про «корпоративні конфлікти» та «рейдерство», що часто використовується для відвернення уваги від фінансових і юридичних питань.

Окремі питання виникають і до державного контролю. Ринок лікарських засобів курує Міністерство охорони здоров’я, однак компанії, які мають невиконані судові рішення, продовжують працювати без помітних обмежень. Через Національну службу здоров’я України, яка адмініструє мільярдні бюджетні виплати медзакладам, також проходять кошти, що зрештою опиняються у фармвиробників, включно зі структурами, навколо яких тривають спори та розслідування.

У результаті складається ситуація, коли фармацевтичний бізнес швидко адаптується до воєнних умов і зберігає високі доходи, тоді як пацієнти стикаються зі зростанням цін і зниженням доступності лікування. Історія «Артеріума» демонструє системну проблему: за відсутності дієвого контролю та реальної відповідальності навіть критично важлива галузь може працювати за логікою мінімізації зобов’язань, а не суспільної користі.

Вищий антикорупційний суд України ухвалив значне рішення у справі адвоката Олексія Панасенка, якого було визнано винним у скоєнні злочинних дій, пов’язаних з корупційними правопорушеннями. За даними слідства, Панасенко намагався вплинути на судовий процес, використовуючи свої професійні зв’язки та вплив. Цей випадок став важливим прецедентом для боротьби з корупцією в Україні, адже в перший раз судовий розгляд стосувався саме адвоката, який використав свої повноваження для незаконного впливу на правосуддя.

Рішення суду стало серйозним сигналом для всієї правової системи країни, підкреслюючи, що навіть особи, які займають високі юридичні посади, не можуть уникнути відповідальності за порушення закону. Важливим аспектом є те, що Вищий антикорупційний суд продемонстрував здатність ефективно протистояти спробам маніпуляцій та корупції на найвищих рівнях.

Слідство встановило, що у 2023 році співробітниці компанії «Бос» повідомили про підозру в участі у злочинній організації та незаконній діяльності у сфері азартних ігор. Разом зі своїм захисником вона намагалася укласти угоду про визнання винуватості з прокурором, однак перемовини не дали результату.

Паралельно аналогічну підозру отримала її знайома, яка співпрацювала з адвокатом Панасенком. За версією обвинувачення, адвокат повідомив жінкам, що прокурор готовий погодити угоду для обох одночасно, але для цього потрібно підписати документи «заднім числом» та передати гроші. Одній із підозрюваних запропонували укласти договір про правничу допомогу на 5 тисяч доларів.

Суд дійшов висновку, що цей договір мав фіктивний характер і фактично маскував передачу хабаря. Реальної оплати за юридичні послуги клієнтка не здійснювала, а після зриву домовленостей спілкування з адвокатом припинилося, попри чинний договір.

У матеріалах справи зафіксовано розмови, в яких адвокат наполягав на передоплаті та обговорював ризики для прокурора у разі викриття. Зокрема, йшлося про можливе покарання «від 12 до 15 років із конфіскацією», що, на думку суду, свідчить про усвідомлення незаконного характеру дій.

Панасенко провину заперечував. Він пояснював, що вимога передоплати пов’язана з внутрішніми правилами адвокатського об’єднання, а фрази про «допомогу богадільні» стосувалися нібито співпраці зі слідством, а не передачі хабаря.

Натомість клієнтка в суді заявила, що мова йшла саме про неправомірну вигоду. Після консультації з іншим захисником вона звернулася до НАБУ і повідомила про ситуацію слідчим.

Прокурор, якому нібито призначалися кошти, проходив у справі свідком. Він підтвердив спілкування з адвокатом щодо процесуальних питань, але заперечив отримання будь-яких корупційних пропозицій. Суд критично оцінив його свідчення, вказавши, що він не міг не знати про обговорення можливого підкупу.

У підсумку ВАКС визнав адвоката винним у підбурюванні до надання неправомірної вигоди та призначив реальний строк ув’язнення без конфіскації майна.

В Україні зафіксовано нову хвилю шахрайських електронних розсилок, які імітують офіційні повідомлення Національного банку України. За наявною інформацією, зловмисники надсилають електронні листи від імені так званого Департаменту фінансового моніторингу, в яких вимагають терміново надати документи або перейти за вкладеними файлами. Для підвищення довіри у таких листах використовуються підроблені підписи посадових осіб та візуально схожі елементи офіційної кореспонденції.

Особливістю цієї схеми є акцент на терміновості та залякуванні адресатів. У повідомленнях містяться попередження про нібито можливі санкції, блокування рахунків або інші негативні наслідки у разі невиконання вимог. Саме цей психологічний тиск, за оцінками фахівців з кібербезпеки, і розрахований на те, щоб отримувачі діяли поспіхом, не перевіряючи справжність листа.

Вкладені файли або посилання містять шкідливе програмне забезпечення. Після відкриття таких файлів зловмисники можуть отримати доступ до комп’ютера користувача, викрасти персональні або фінансові дані, а також встановити приховані програми для подальших атак.

У Національному банку наголошують, що всі службові електронні листи надсилаються виключно з офіційної корпоративної пошти. Будь-які звернення з інших адрес є ознакою шахрайства.

Фахівці закликають не відкривати вкладення, не переходити за підозрілими посиланнями та не відповідати на подібні листи. Особливу небезпеку становлять повідомлення з формулюваннями про «термінову перевірку», «фінансові порушення» або «ризик санкцій».

Такі схеми належать до фішингу — виду кіберзлочинів, коли людей вводять в оману, імітуючи офіційні установи. Основний інструмент шахраїв — психологічний тиск і створення відчуття страху або нагальності.

19 грудня ПрАТ «АК «Київводоканал» підписало договір з ТОВ «Далгакиран компресор Україна» на постачання дев’яти дизель-генераторних установок на загальну суму 243,41 мільйона гривень. Інформація про закупівлю була оприлюднена в системі публічних закупівель «Прозорро». Згідно з умовами договору, підприємство замовило дизель-генератори українського виробництва для забезпечення стабільної роботи об'єктів у Києві та Київській області.

Дизель-генератори, які надаватиме постачальник, будуть виготовлені у контейнерному або капотному виконанні і обладнані системами управління, охолодження двигуна та комплектами фільтрів. Це дозволить забезпечити надійне джерело електропостачання в разі відключення основних енергетичних мереж, що є особливо важливим для комунальних підприємств, які відповідають за водопостачання та водовідведення.

Аванс за договором становить 224,14 млн грн, що дорівнює 92% загальної вартості закупівлі. Гарантійний строк експлуатації обладнання визначений у два роки, а забезпечення виконання договору складає 2% його ціни.

Шість дизель-генераторних установок Cummins C2250D5E-UA номінальною потужністю 1,6 МВт закупили по 27,91 млн грн за одиницю, що еквівалентно близько 659 тис. доларів США за курсом НБУ на дату укладання договору. Ще три установки Cummins C2000DSEB-UA потужністю 1,5 МВт коштували по 25,31 млн грн, або близько 598 тис. доларів. Таким чином, питома вартість генераторів становить від 16,87 до 17,45 млн грн, або 399–412 тис. доларів за 1 МВт.

Для порівняння, у вересні 2024 року КП «Водоканал» у Запоріжжі закуповувало дизель-генератори аналогічної потужності в контейнерному виконанні у іншого постачальника. Тоді генератори Darex Energy потужністю 1,8 МВт коштували 31,40 млн грн, а установки на 1,5 МВт — 27,81 млн грн. Їхня питома вартість сягала 17,44–18,54 млн грн за 1 МВт. Ще дорожчими були закупівлі наприкінці 2022 року, коли рятувальні служби замовляли мобільні енергетичні установки по 25 млн грн за одиницю без ПДВ, із питомою вартістю понад 20 млн грн за 1 МВт.

Закупівлю генераторів для «Київводоканалу» провели без проведення відкритих торгів. Підставою стала нагальна потреба, підтверджена протоколом постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА.

В обґрунтуванні зазначено, що внаслідок масованої атаки росії 9–10 жовтня 2025 року було пошкоджено електромережі ДТЕК «Київські електромережі». Це призвело до масштабних знеструмлень і зупинки насосного обладнання на 28 об’єктах «Київводоканалу». Значна кількість мешканців столиці залишилася без стабільного водопостачання та водовідведення. У жовтні–листопаді 2025 року тривало виділення та перерозподіл коштів на рівні Київради, а в листопаді робоча група підприємства надала технічне завдання на закупівлю генераторів. Від відкритих торгів відмовилися через ризик затягування процедури щонайменше на 30 днів.

ТОВ «Далгакиран Компресор Україна» зареєстроване у Києві. Компанією володіють її директор В’ячеслав Дінков та ТОВ «Далгакиран Макіна», кінцевим бенефіціаром якого є громадянин Туреччини Айхан Далгакиран.

Кабінет Міністрів України ухвалив важливе рішення, що передбачає обов’язкове використання мобільного застосунку «Прозоре будівництво» для прийняття завершених об'єктів будівництва в експлуатацію. Цей цифровий інструмент має на меті значно вдосконалити роботу органів державного архітектурно-будівельного контролю, зробивши процес перевірок більш прозорим і контрольованим. Відтепер органи контролю зможуть здійснювати огляди будівельних об'єктів за допомогою сучасних технологій, що дозволяє фіксувати результати перевірок безпосередньо на місці будівництва.

Мобільний застосунок стане важливим елементом для забезпечення ефективного та зручного моніторингу на кожному етапі будівельного процесу. Інспектори ДАБК матимуть можливість проводити виїзні огляди із повною цифровою фіксацією всіх результатів, що дозволить зафіксувати підтвердження присутності, а також оцінку відповідності об'єкта проєктній документації. Ці зміни надають можливість здійснювати точнішу перевірку без необхідності тривалих адміністративних процедур.

В уряді зазначають, що впровадження цифрового формату значно зменшує вплив людського фактора та ускладнює маніпуляції під час прийняття об’єктів. За рахунок автоматизації процесів контроль стає більш прозорим, а відповідальність посадових осіб — чітко зафіксованою.

Функціонал застосунку передбачає можливість фото- та відеофіксації стану об’єкта, внесення даних до спеціального чек-листа та автоматичне визначення геолокації. Це дозволяє підтвердити, що перевірка дійсно проводилась на місці, а не формально.

Окрему увагу приділено оновленому чек-листу. Він отримав чітку структуру з поділом на окремі блоки, що охоплюють інженерні системи, внутрішні та зовнішні елементи будівель, а також ключові функціональні характеристики об’єкта. Такий підхід унеможливлює використання сторонніх матеріалів і зводить до мінімуму суб’єктивні оцінки.

Очікується, що застосування мобільного інструменту не лише прискорить процедуру введення об’єктів в експлуатацію, а й посилить довіру до рішень контролюючих органів. У перспективі це має стати частиною ширшої цифрової трансформації будівельної галузі та державного нагляду.

У середині січня державна компанія «Енергоатом» опинилася в центрі гучного фінансового скандалу через операції з продажу електроенергії за цінами, які суттєво не відповідали ринковим. За оцінками, лише протягом десяти діб січня підприємство недоотримало близько 2,8 мільярда гривень доходу внаслідок реалізації значних обсягів електроенергії за тарифами, що були майже вдвічі нижчими за актуальні ринкові показники.

Ключовим епізодом стала угода від 14 січня, коли «Енергоатом» продав близько 2100 МВт електроенергії за ціною 7600 гривень за МВт·год. На той момент середньозважена ринкова ціна сягала понад 13 тисяч гривень за МВт·год, що автоматично сформувало колосальний розрив між потенційними та фактичними доходами державної компанії.

За підрахунками автора, використання інсайдерської інформації з ланцюга «Енергоатом — НКРЕКП — Міненерго» дозволило цій групі заробити близько 15% від загальних втрат компанії — орієнтовно 430 млн грн, або близько $10 млн.

Половину компаній контролює бізнесмен і народний депутат від «Батьківщини» Олег Мейдич через свого менеджера Дениса Коника. Інші 50% належать Вадиму Проценку, топменеджеру Олега Бахматюка («Укрлендфармінг»). Згідно з даними, спільником Бахматюка у справах НАБУ є Роман Насіров, а його дружина Катерина Глімбовська також є депутаткою від «Батьківщини».

Епізод із продажем електроенергії значно нижче ринку виглядає не як управлінська помилка, а як злагоджена схема, унаслідок якої державна компанія втратила мільярди, а пов’язані трейдери отримали надприбутки.