Війна

Український співак Тарас Тополя публічно висловився щодо резонансної історії, пов’язаної з його колишньою дружиною Оленою Тополею, навколо якої розгорівся скандал через незаконне знімання та поширення приватного відео. За словами артиста, матеріали були використані зловмисниками як інструмент тиску: від родини вимагали значну суму грошей — 75 тисяч доларів. Музикант підкреслив, що цей випадок став болючим ударом у складний для обох період і завдав серйозної шкоди моральному стану близьких.

Тополя окремо звернув увагу на юридичний аспект ситуації. Він повідомив, що на момент інциденту їхні з Оленою стосунки вже були завершені, а шлюб офіційно розірвано за спільним рішенням сторін. Судове рішення, яке поставило крапку в процесі, набуло чинності 14 січня 2026 року. У зв’язку з цим, як наголосив співак, його колишня дружина мала повне і беззаперечне право на особисте життя, а будь-яке втручання в нього є неприпустимим.

Співак повідомив, що отримав електронного листа з інтимними відеоматеріалами, після чого негайно звернувся до правоохоронних органів із заявою про розповсюдження матеріалів порнографічного характеру. Він зазначив, що ці свідчення мають бути долучені до основної кримінальної справи. За його словами, навіть після затримання одного з підозрюваних розсилка відео продовжилася, що свідчить про участь у схемі кількох осіб.

Тополя також звернув увагу на те, що з матеріалів зрозуміло: відео було зняте таємно і без згоди людей, які на ньому перебували. Це, на його думку, робить ситуацію ще більш обтяжливою з правової точки зору.

Окремо артист висловив припущення, що ця історія є продовженням цілеспрямованої кампанії проти нього, яка розпочалася після публічного оголошення про розлучення. За його словами, протягом тривалого часу в мережі з’являлися змонтовані відео, хвиля хейту, безпідставні звинувачення та атаки ботів, спрямовані на дискредитацію його як батька та чоловіка. Він переконаний, що в цій ситуації мотивом була не стільки нажива, скільки бажання помсти з боку людини або людей, які роками намагалися нашкодити його родині.

Співак підкреслив, що свідомо утримувався від будь-яких коментарів і інтерв’ю після розлучення, дотримуючись домовленості з Оленою не виносити особисте життя на публіку. Однак нинішні події змусили його заговорити, оскільки йдеться не лише про дорослих, а й про психологічний стан дітей.

Наприкінці свого звернення Тарас Тополя закликав усіх, хто міг отримати ці відео, не поширювати їх і не ставати співучасниками злочину. Він наголосив, що впевнений у роботі слідства і в тому, що винні мають понести відповідальність.

Підписники артиста масово підтримали його позицію, висловили співчуття родині та закликали притягнути шантажистів до відповідальності, наголошуючи на неприпустимості втручання в приватне життя та використання особистих матеріалів як інструменту тиску.

Правоохоронні органи повідомили про ліквідацію розгалуженої міжрегіональної мережі з виробництва та збуту наркотичних і психотропних речовин, які маскувалися під легальну CBD-продукцію. За попередніми оцінками, вартість вилучених речовин і готових товарів за цінами чорного ринку перевищує 430 мільйонів гривень, що свідчить про винятковий масштаб незаконної діяльності.

Слідство встановило, що організатором схеми був 44-річний мешканець Волинської області. Саме він, за даними правоохоронців, налагодив повний цикл нелегального виробництва, облаштувавши професійну нарколабораторію безпосередньо у власному будинку. У цьому ж помешканні чоловік проживав разом із дружиною та трьома дітьми, що додає справі особливої суспільної чутливості.

Збут забороненої продукції здійснювався через розгалужену торговельну мережу. На Волині діяли 17 магазинів, ще 75 торгових точок працювали в інших регіонах України. За попередніми оцінками, щомісячний дохід учасників схеми перевищував 10 мільйонів гривень.

Під час масштабної спецоперації правоохоронці одночасно провели обшуки у 21 області України. У результаті вилучено понад тисячу літрів висококонцентрованої CBD-олії у десятках тисяч флаконів, тисячі стіків чаю з вмістом ТГК, zip-пакети з психотропною продукцією, капсули, цукерки та шоколад.

Крім того, вилучено близько 70 кілограмів псилоцибінових грибів, понад 10 тисяч желатинових виробів із вмістом ТГК, тисячі ампул так званих дієтичних добавок з екстрактом канабісу, повний комплект лабораторного обладнання, автомобілі, значні суми готівки, банківські картки та чорнову документацію.

Трьох учасників злочинної групи затримано. Їм уже повідомлено про підозру. За інкримінованими статтями кримінального законодавства фігурантам загрожує від 9 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Досудове розслідування триває.

Дослідники з Корейського інституту передових наук і технологій (KAIST) представили інноваційний медичний спрей, здатний за лічені секунди зупиняти кровотечу та прискорювати загоєння ран. Розробка вже привернула увагу фахівців як перспективне рішення для лікування порізів, травм і ушкоджень, зокрема в умовах невідкладної допомоги, коли швидкість має вирішальне значення.

Принцип дії нового засобу базується на використанні спеціального гемостатичного порошку. Після розпилення на кровоточиву поверхню активні компоненти миттєво взаємодіють із кров’ю, утворюючи захисний бар’єр. Цей шар не лише блокує подальшу втрату крові, а й створює оптимальне середовище для початку регенерації тканин, зменшуючи ризик ускладнень.

Кандидат наук Кюсун Парк зазначив, що спрей може рятувати життя як у цивільній медицині, так і на полі бою. За словами розробників, засіб планують використовувати для надання першої допомоги солдатам, а також у зонах катастроф, дорожньо-транспортних пригодах та екстреній медицині.

Дослідницьку групу очолювали професори Стів Парк та Санйон Джон. Новий спрей вже протестували в складних умовах та за різної погоди і температури. Вчені впевнені, що технологія, завдяки простоті застосування та транспортування, може значно покращити швидкість надання допомоги та зменшити втрати життя.

Вищий антикорупційний суд України ухвалив значне рішення у справі адвоката Олексія Панасенка, якого було визнано винним у скоєнні злочинних дій, пов’язаних з корупційними правопорушеннями. За даними слідства, Панасенко намагався вплинути на судовий процес, використовуючи свої професійні зв’язки та вплив. Цей випадок став важливим прецедентом для боротьби з корупцією в Україні, адже в перший раз судовий розгляд стосувався саме адвоката, який використав свої повноваження для незаконного впливу на правосуддя.

Рішення суду стало серйозним сигналом для всієї правової системи країни, підкреслюючи, що навіть особи, які займають високі юридичні посади, не можуть уникнути відповідальності за порушення закону. Важливим аспектом є те, що Вищий антикорупційний суд продемонстрував здатність ефективно протистояти спробам маніпуляцій та корупції на найвищих рівнях.

Слідство встановило, що у 2023 році співробітниці компанії «Бос» повідомили про підозру в участі у злочинній організації та незаконній діяльності у сфері азартних ігор. Разом зі своїм захисником вона намагалася укласти угоду про визнання винуватості з прокурором, однак перемовини не дали результату.

Паралельно аналогічну підозру отримала її знайома, яка співпрацювала з адвокатом Панасенком. За версією обвинувачення, адвокат повідомив жінкам, що прокурор готовий погодити угоду для обох одночасно, але для цього потрібно підписати документи «заднім числом» та передати гроші. Одній із підозрюваних запропонували укласти договір про правничу допомогу на 5 тисяч доларів.

Суд дійшов висновку, що цей договір мав фіктивний характер і фактично маскував передачу хабаря. Реальної оплати за юридичні послуги клієнтка не здійснювала, а після зриву домовленостей спілкування з адвокатом припинилося, попри чинний договір.

У матеріалах справи зафіксовано розмови, в яких адвокат наполягав на передоплаті та обговорював ризики для прокурора у разі викриття. Зокрема, йшлося про можливе покарання «від 12 до 15 років із конфіскацією», що, на думку суду, свідчить про усвідомлення незаконного характеру дій.

Панасенко провину заперечував. Він пояснював, що вимога передоплати пов’язана з внутрішніми правилами адвокатського об’єднання, а фрази про «допомогу богадільні» стосувалися нібито співпраці зі слідством, а не передачі хабаря.

Натомість клієнтка в суді заявила, що мова йшла саме про неправомірну вигоду. Після консультації з іншим захисником вона звернулася до НАБУ і повідомила про ситуацію слідчим.

Прокурор, якому нібито призначалися кошти, проходив у справі свідком. Він підтвердив спілкування з адвокатом щодо процесуальних питань, але заперечив отримання будь-яких корупційних пропозицій. Суд критично оцінив його свідчення, вказавши, що він не міг не знати про обговорення можливого підкупу.

У підсумку ВАКС визнав адвоката винним у підбурюванні до надання неправомірної вигоди та призначив реальний строк ув’язнення без конфіскації майна.

Який обсяг приблизно потрібен?

Який стиль — офіційний, дружній, креативний, науковий?

Американські учасники заявили про «значний прогрес» у ході дискусій, де обговорювалися ключові питання: територіальні претензії Росії на Донбасі, статус окупованої Запорізької атомної електростанції та кроки, необхідні для деескалації конфлікту і гарантування, що війна не поновиться.

«Обговорювалося все. Ніхто з жодної сторони не був збентежений дискусіями. Ми не залишили жодного питання без розгляду і не змушували нікого до чогось. Ми побачили велику повагу в залі, адже вони дійсно шукали рішення», — заявив один із американських посадовців.

Під час «спільного обіду» після другого дня переговорів американці помітили, що учасники російської та української делегацій поводилися «майже як друзі», що, за їхніми словами, вселяє певну надію на прогрес.

Водночас видання наголошує на контрасті між ходом переговорів та тлом подій: саме цього тижня Росія здійснила масовані атаки на цивільну інфраструктуру та енергетику України. Однак американські чиновники заявили, що переговори пройшли «краще, ніж очікувалося», і вони задоволені тим, що вже вдалося обговорити.

Українські представники займають більш стриману позицію. За словами одного з чиновників, хоча сторони досягли певного прогресу, все ще залишається невизначено, чи має кремлівське керівництво намір реально завершити війну. Також неясно, чи мають російські учасники переговорів повноваження ухвалювати політичні рішення чи укладати угоди.

Підсумком двосторонніх і тристоронніх консультацій стало рішення продовжити перемовини. Попередньо наступний раунд планують провести 1 лютого. Американські посадовці також висловили сподівання на можливу зустріч на найвищому рівні — між президентами України та Росії. За їхніми словами, така зустріч «може відбутися у Москві або Києві», але остаточного рішення ще немає.

«Ми вважаємо, що ці зустрічі мають відбутися перед зустріччю лідерів. Ми не думаємо, що це далеко. Якщо ми продовжимо рухатися поточним шляхом, ми дійдемо до цього», — сказав один із американських співрозмовників.

Печерський районний суд столиці ухвалив рішення залишити без руху позов Світлани Чернишової щодо поділу спільного майна з чоловіком — колишнім віцепрем’єр-міністром України та ексміністром розвитку громад і територій Олексієм Чернишовим. Судова інстанція вказала на процесуальні недоліки заяви, які мають бути усунуті для подальшого розгляду справи по суті.

Суть позову полягала у прагненні юридично зафіксувати право власності на значний обсяг активів у період, коли Олексій Чернишов перебуває у фокусі антикорупційних перевірок та розслідувань. Така синхронність викликала підвищену увагу до справи як з боку правників, так і з боку громадськості, адже йдеться не лише про сімейний конфлікт, а й про можливі наслідки для державних антикорупційних процесів.

Поки дружина намагається формалізувати контроль над активами, сам Олексій Чернишов залишається центральною фігурою у справі про масштабні зловживання в Міністерстві розвитку громад і територій. Слідство вважає, що за його сприяння забудовникам держава втратила понад мільярд гривень. За версією правоохоронців, у межах земельної схеми посадовець отримував квартири за символічними цінами — від однієї до восьми тисяч гривень за квадратний метр.

Прізвище Чернишова також фігурує у розслідуваннях, пов’язаних із фінансовими потоками навколо державних компаній, зокрема «Енергоатома», а також у матеріалах щодо так званої «пральні» для легалізації коштів, яку пов’язують із бізнес-оточенням Тімура Міндіча. Сам ексвіцепрем’єр публічно заперечує участь у корупційних схемах, однак розміри застав, які дозволяють йому уникати СІЗО, викликають серйозні запитання.

Особливу увагу привертає історія саме із заставами. Останній транш у розмірі 51 мільйон гривень був внесений Андрієм Проциком та Іриною Федорович. До цього суд прийняв рекордну заставу у 120 мільйонів гривень, з яких 44 мільйони внесла Дарія Бедя — топменеджерка девелоперської групи DIM.

Група DIM належить бізнесменам Олександру Насіковському та Максиму Кріппі. Останній на початку 2025 року інвестував у групу близько 100 мільйонів доларів, істотно посиливши її позиції на ринку. Саме ці обставини породжують підозри, що застави за Чернишова могли сплачуватися структурами будівельного бізнесу, інтереси яких він потенційно лобіював, перебуваючи на високих державних посадах.

Попри це, НАБУ та САП досі не оприлюднили публічних результатів перевірки походження коштів, внесених як застава. Фактично це дозволяє фігуранту резонансної справи залишатися на волі за рахунок ресурсів можливих бенефіціарів його ж рішень.

На цьому тлі спроба Світлани Чернишової терміново поділити майно виглядає не як побутовий сімейний спір, а як спроба убезпечити активи від потенційної конфіскації. Судова пауза у розгляді позову лише підсилює підозри щодо походження цих статків і страху родини перед реальними наслідками кримінального провадження.

Вищий антикорупційний суд ухвалив обвинувальний вирок судді Кропивницького апеляційного суду Володимиру Миколайовичу Гончару, визнавши його винним у вчиненні корупційного злочину. Рішення було оголошено 12 січня 2026 року в межах кримінального провадження, яке стосувалося вимагання та одержання неправомірної вигоди службовою особою, що обіймає відповідальну посаду в системі правосуддя.

Суд дійшов висновку, що зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми та переконливими для доведення вини обвинуваченого. Йшлося про отримання хабаря за ухвалення судового рішення в інтересах конкретної сторони процесу. Такі дії, за оцінкою суду, не лише порушують закон, а й підривають довіру суспільства до судової влади як інституту.

Як встановив суд, у період з травня по вересень 2023 року Володимир Гончар, перебуваючи на посаді судді апеляційної інстанції, організував схему отримання грошей за вплив на судове рішення.

Йшлося про кримінальну справу щодо мешканця Кіровоградської області, якого суд першої інстанції засудив до трьох років позбавлення волі за смертельну дорожньо-транспортну пригоду. Суддя через знайомого посередника передав родині засудженого пропозицію змінити реальний термін ув’язнення на умовний в обмін на грошову винагороду.

Сума хабаря неодноразово змінювалася — від 3 тисяч доларів до 10 тисяч. У ході досудового розслідування було задокументовано фактичне отримання суддею 8 тисяч доларів США через посередника.

Попри отримання коштів, «потрібне» рішення ухвалене не було. Колегія суддів апеляційного суду залишила вирок суду першої інстанції без змін, і засуджений винуватець ДТП отримав реальний строк позбавлення волі.

Після цього посередник був змушений повернути гроші родині засудженого. Цей факт також був зафіксований правоохоронними органами та долучений до матеріалів справи.

Суд визнав Володимира Гончара винним за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.

Йому призначено покарання у вигляді:

6 років і 6 місяців позбавлення волі;

позбавлення права обіймати посади судді, прокурора та адвоката строком на 3 роки;

повної конфіскації майна.

Під конфіскацію підпадають два автомобілі — Renault Megane та Mitsubishi Outlander 2020 року випуску, частка житлового будинку та земельна ділянка.

До набрання вироком законної сили суд залишив засудженого під заставою у розмірі 700 тисяч гривень із покладенням процесуальних обов’язків, зокрема щодо здачі закордонних паспортів.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 30 днів.

Володимир Гончар працював у судовій системі понад 20 років. Суддею він був призначений у 2003 році, а з 2010 року здійснював правосуддя в апеляційному суді Кіровоградської області, який нині діє як Кропивницький апеляційний суд.

У Києві стався резонансний інцидент у громадському транспорті, який привернув увагу як правоохоронних органів, так і громадськості. 32-річний пасажир напав на водія трамвая з ножем після того, як отримав зауваження залишити салон на кінцевій зупинці. Інцидент стався в Деснянському районі столиці, де постраждав 43-річний водій, який отримав ножові поранення.

Як повідомила Національна поліція, повідомлення про напад надійшло на спецлінію 102 від медиків швидкої допомоги, які прибули на місце події. Після нападу водія негайно доставили до лікарні з пораненнями грудної клітки та обличчя. Лікарі наразі надають йому необхідну медичну допомогу, але зазначають, що чоловікові доведеться пройти тривалий період реабілітації для відновлення.

За попередніми даними слідства, конфлікт виник після того, як водій трамвая на кінцевій зупинці попросив пасажира залишити салон. У відповідь чоловік почав сперечатися, а словесна суперечка швидко переросла у фізичну сутичку. Під час бійки пасажир дістав ніж і завдав водієві два удари.

Оперативники поліції швидко встановили особу нападника та затримали його. Ним виявився 32-річний мешканець Києва. Чоловіка затримали у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчі повідомили затриманому про підозру за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України — умисне тяжке тілесне ушкодження. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років. Наразі триває досудове розслідування, вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу.