Війна

Максим Микитась протягом років вибудовував складні багаторівневі сценарії рейдерського захоплення як державних, так і приватних активів. Основою цих схем був прямий тиск на власників майна, який у поєднанні з ручними реєстраторами, номінальними фігурантами та підконтрольними судами створював можливість для перерозподілу майна на користь вузького кола осіб. З часом окремі епізоди перетворилися на системну модель, яка глибоко вразила державний сектор і стратегічну інфраструктуру країни.

У цій конструкції державні кошти фактично ставали приватним ресурсом, а формальні корпоративні процедури лише маскували незаконні маніпуляції. Систематичне використання контрольованих судів і реєстраторів дозволяло обходити законодавчі обмеження та формально легалізовувати захоплення активів, що створювало відчуття безкарності серед учасників схем.

Одним із показових прикладів є діяльність ПрАТ «Метробуд», яке протягом років отримувало мільярдні контракти у сфері енергетичного будівництва. Компанія фактично монополізувала доступ до великих державних проєктів, зокрема на об’єктах Дністровської та Дніпровської гідроакумулюючих електростанцій. Загальний обсяг фінансових потоків на цих об’єктах перевищив шість мільярдів гривень.

У структурі власності «Метробуду» через іноземну компанію приховувався громадянин Російської Федерації Сергій Кияшко. Це дозволяло оточенню Микитася обходити формальні безпекові обмеження, зберігаючи контроль над грошовими потоками. Для виведення коштів використовувався консорціум «НВО Укргідроенергобуд», який виконував роль технічної оболонки, через яку бюджетні мільярди розчинялися в ланцюгах підрядників.

Паралельно зі схемами на державних підрядах Микитась реалізовував рейдерські сценарії у приватному секторі. Разом із Василем Астіоном він брав участь у захопленні ТОВ «Філософія Девелопмента» — компанії з активами орієнтовною вартістю понад 560 мільйонів гривень. Після того як законні власники відмовилися передавати корпоративні права, було задіяно класичний набір інструментів примусу та маніпуляцій.

Державний реєстратор Качковська внесла до реєстру неправдиві відомості, вписавши номінального власника з Узбекистану Каюмджона Саматова. Згодом його замінили на іншого номінала — Меркулова. Завершальним етапом стала ініціація процедури банкрутства через підконтрольне ТОВ «Каса народної допомоги». Це дозволило закріпити результат рейдерської атаки через судове рішення, ухвалене в Господарському суді Києва.

Окрему увагу привертає історія з приватизацією державного акціонерного товариства «Укрбуд». Протягом років ця структура використовувалася Микитасем як фінансовий ресурс, а після доведення компанії до фактичного колапсу та зупинки будівництв держава була змушена виставити 100 відсотків акцій на аукціон.

Переможцем торгів стало ТОВ «Техно-Онлайн» зі статутним капіталом усього 22 тисячі гривень. Це стало можливим після сумнівної дискваліфікації іншого учасника — ТОВ «Петро Ойл енд Кемікалс». Представником компанії-переможця виявився Микита Тарковський, особа, напряму пов’язана з родиною Максима Микитася. Цей факт свідчить про спробу екснардепа повернути контроль над державним забудовником через підставні структури.

У сукупності ці епізоди демонструють не окремі зловживання, а цілісну систему, в якій рейдерство, державні підряди, номінали, реєстратори й суди працюють як єдиний механізм. Саме така модель роками дозволяла виводити мільярди гривень із державного сектору, маскуючи приватні інтереси під формальні юридичні процедури.

В Одесі 28 грудня під час проведення заходів з оповіщення правоохоронці затримали чоловіка, якого підозрюють у нападі на військовослужбовця. Про це повідомили в Одеському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. За офіційною інформацією, йдеться про інцидент, що стався на початку листопада під час виконання військовослужбовцем службових обов’язків.

За даними ТЦК, підозрюваний завдав військовому ножового поранення, після чого зник з місця події та тривалий час уникав контакту з правоохоронними органами. Упродовж цього періоду чоловік переховувався, що ускладнювало проведення слідчих дій та його розшук. Правоохоронці збирали докази, встановлювали маршрут пересування підозрюваного та перевіряли можливі місця його перебування.

Під час затримання в Пересипському районі міста Одеси підозрюваний намагався втекти та чинив активний фізичний опір правоохоронцям. Завдяки скоординованим діям та залученню додаткового наряду поліції його було затримано та доставлено до підрозділу Національної поліції України для проведення слідчих та процесуальних дій.

У ТЦК наголосили, що напад на військовослужбовця під час виконання завдань в умовах воєнного стану є тяжким злочином і тягне за собою серйозну кримінальну відповідальність.

У Києві триває досудове розслідування дорожньо-транспортної пригоди, яка призвела до загибелі жінки та травмування двох дітей. Справу веде Державне бюро розслідувань, про що повідомила його пресслужба. Інцидент стався наприкінці грудня і викликав широкий суспільний резонанс через тяжкі наслідки та участь у ньому військовослужбовця.

За попередньою інформацією, 27 грудня жінка разом із двома малолітніми доньками та сестрою їхала до родичів на святкові дні. Автомобіль, у якому перебувала родина, рухався містом у звичайному режимі та зупинився на перехресті вулиць Академіка Заболотного та Івана Сірка на заборонний сигнал світлофора. Саме в цей момент у легковик з великою швидкістю врізався позашляховик.

Внаслідок зіткнення пасажирка, що перебувала на передньому сидінні, загинула на місці. Двох її малолітніх доньок госпіталізували, проте їхньому життю загрози немає, повідомили лікарі.

ДБР проводить слідчі дії, щоб з’ясувати всі обставини трагедії та встановити відповідальність учасників ДТП.

Наприкінці грудня Україну очікує різка зміна погодних умов. Країна поступово накриє сніг, і вже з початку наступного тижня прийде відчутне похолодання. Найближчі вихідні, 27-28 грудня, стануть першими по-справжньому зимовими днями цього сезону. Згідно з прогнозами синоптиків, ці дні принесуть значні зміни в погодному режимі по всій території країни.

У суботу, 27 грудня, по всій Україні збережеться хмарна погода. Опади будуть незначними й переважно локальними — невеликий сніг можливий у східних регіонах, однак суттєвих снігопадів не очікується. Температура повітря вдень коливатиметься в межах від мінус одного до плюс одного градуса, що буде відповідати першим ознакам справжньої зими. Вночі температура може опуститися до мінусових значень, тому водіям варто бути обережними на дорогах через можливі ожеледиці.

Неділя, 28 грудня, принесе масштабніші зміни. Снігопади охоплять практично всю Україну. Найінтенсивніші опади очікуються у північних та центрально-східних областях, зокрема в Чернігівській, Сумській, Полтавській та Луганській.

Найнижчі температури в нічний час прогнозуються у центрально-східних регіонах — від мінус трьох до мінус п’яти градусів. У денні години стійкий мінус збережеться лише на сході країни, де температура повітря не перевищуватиме мінус двох градусів. В інших регіонах можливі незначні коливання температури поблизу нуля.

У Києві сніг почнеться у суботу й триватиме в неділю. Очікується формування невеликого снігового покриву — до кількох сантиметрів. На сході України опади будуть більш інтенсивними, що може ускладнити дорожню ситуацію.

Таким чином, кінець грудня ознаменується приходом справжньої зими зі снігом і морозами, а вже з наступного тижня холодна погода лише посилиться.

Закупівлю енергоблоків для Хмельницької атомної електростанції у Болгарії вдалося зупинити буквально в останній момент через зміну ключових положень законопроєкту. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, який детально розповів про ситуацію у публічному відео, назвавши цю історію однією з найбільш резонансних спроб реалізації корупційної схеми в українській енергетиці за останні роки.

За словами парламентаря, голосування за закон, що мав відкрити шлях до закупівлі обладнання для Хмельницької АЕС, стало одним із найсуперечливіших рішень Верховної Ради за останній рік. Документ передбачав придбання енергоблоків радянського зразка, які десятиліттями зберігалися на складах у Болгарії та фактично не використовувалися. Йшлося про обладнання, яке морально застаріло, не відповідало сучасним технічним стандартам і потребувало значних додаткових витрат на адаптацію та модернізацію.

Железняк стверджує, що ці енергоблоки планували використати як основу для масштабного атомного будівництва в Україні, загальна вартість якого могла сягнути сотень мільярдів гривень. За його оцінками, мова йшла про 130–140 млрд грн бюджетних коштів. Прибутки учасників схеми, за версією депутата, мали формуватися на кількох етапах — від закупівлі обладнання через посередників до постачання та подальшого будівництва.

Народний депутат заявив, що ідея проєкту з’явилася ще у 2024 році. Тоді уряд схвалив законопроєкт про добудову двох нових енергоблоків ХАЕС, оскільки чинне законодавство вимагає ухвалення окремого закону для кожного нового атомного об’єкта. Документ подали до парламенту 3 квітня 2024 року, однак його тривалий час блокували.

Згодом, за словами Железняка, стало зрозумвая, що ключовим інтересом ініціаторів була не стільки добудова станції, скільки саме закупівля обладнання у Болгарії. У результаті було запропоновано компромісне рішення — дозволити купівлю енергоблоків без права їх встановлення чи використання без ухвалення окремого закону.

Відповідну правку внесли до іншого законопроєкту. Вона передбачала можливість прямого контракту на купівлю обладнання, але водночас забороняла його розміщення або застосування без нового рішення Верховної Ради. Як стверджує Железняк, ці зміни були внесені в останній момент, а представники Міністерства енергетики нібито не звернули на них належної уваги.

Після ухвалення документа, за словами депутата, в Офісі президента усвідомили, що закон не містить механізмів для запуску масштабного атомного будівництва. Документ тривалий час не підписували, а згодом, у березні, він усе ж набув чинності. Після цього болгарська сторона заявила про відмову від продажу енергоблоків, оскільки запропонована формула втратила для неї привабливість.

Железняк також наголосив, що президент України публічно підтримував ідею закупівлі енергоблоків, у зв’язку з чим, на його думку, залишаються відкритими питання щодо того, чи змінилася позиція глави держави після зриву угоди.

Найближчими днями президент України Володимир Зеленський може здійснити важливий візит до американського штату Флорида для проведення переговорів, які стосуватимуться майбутніх форматів припинення війни в Україні. Очікується, що місцем зустрічей стане резиденція Мар-а-Лаго, відома як центр неформальної політичної координації в США. Ця зустріч стане важливою частиною дипломатичних зусиль України щодо врегулювання конфлікту та формування підтримки з боку західних партнерів.

Згідно з попередніми даними, візит може відбутися вже 28 грудня, і це стане значним кроком у продовженні активних контактів українського керівництва з представниками американського політичного істеблішменту. Така поїздка планується як продовження тих важливих переговорів, що відбулися напередодні і мали на меті визначення нових шляхів підтримки України у її боротьбі з агресією. Програма візиту включає не тільки стратегічні обговорення щодо майбутнього конфлікту, а й можливі домовленості щодо подальшої допомоги Україні.

Раніше Володимир Зеленський публічно розповів про тривалу телефонну розмову з представниками команди президента США — Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. За словами глави держави, обговорення було максимально предметним і стосувалося не загальних декларацій, а конкретних форматів зустрічей, термінів і рішень, необхідних для зупинення бойових дій.

Президент України наголосив, що Київ підготував низку практичних пропозицій. Частина документів перебуває на фінальній стадії доопрацювання, а деякі вже повністю готові. Зеленський підкреслив, що Україна переходить від загальних формулювань до чітких і структурованих рішень, які можуть бути покладені в основу переговорного процесу.

Загальний тон міжнародних контактів навколо цих ініціатив характеризується стриманим інтересом і підвищеною увагою. Після серії нещодавніх зустрічей високого рівня у Флориді та Маямі питання мирного врегулювання війни в Україні знову опинилося в центрі політичних дискусій у США.

Водночас залишається низка принципових проблем, які досі не мають чіткого вирішення. Йдеться насамперед про гарантії безпеки для України, механізми примусу до виконання домовленостей та юридичні зобов’язання Росії у разі укладення будь-яких угод. Саме ці питання називають найскладнішими у майбутніх переговорах.

Стратегія Києва полягає у випередженні можливого скептицизму з боку американської політики, орієнтованої на внутрішні інтереси. Україна пропонує не абстрактні очікування, а готову дорожню карту, яка має поєднати безпекові інтереси США з реальним шляхом до завершення війни, що продовжує виснажувати ресурси Заходу.

Різдвяна дипломатична активність української сторони розглядається як чіткий сигнал: Київ більше не очікує готових мирних планів від Вашингтона чи Брюсселя. Україна формує власне бачення завершення війни і виносить його безпосередньо на стіл переговорів із майбутньою американською адміністрацією.

З 1 січня 2026 року в Україні офіційно розпочинається реалізація Національної програми «Скринінг здоров’я 40+», спрямованої на своєчасне виявлення серйозних ризиків для здоров’я громадян середнього віку. Ініціатива охоплює профілактичні обстеження на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, а також порушення психічного здоров’я, які часто розвиваються поступово й можуть тривалий час залишатися непоміченими.

У Міністерстві охорони здоров’я повідомляють, що вже наприкінці січня 2026 року перші громадяни, яким виповнилося 40 років, почнуть отримувати персональні сповіщення з пропозицією долучитися до програми. Запрошення надсилатимуться через застосунок «Дія» на 30-й день після досягнення відповідного віку. Такий підхід має забезпечити системність і зручність комунікації між державою та пацієнтами.

Після підтвердження участі у програмі 2000 гривень зараховуються на Дія.Картку протягом семи днів. Ці кошти можна витратити лише на послуги скринінгу. Для громадян, які не користуються застосунком «Дія», передбачена можливість оформлення банківської картки та подання заявки через Центр надання адміністративних послуг.

Скринінг здоров’я 40+ включає:

анкетування та оцінку індивідуальних ризиків серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2 типу та стану психічного здоров’я;

фізикальне обстеження: вимір артеріального тиску, оцінка частоти та ритму серця, антропометрія;

лабораторні дослідження для оцінки роботи серця, судин і нирок;

індивідуальні рекомендації лікаря щодо способу життя, призначення ліків чи направлення на додаткові обстеження при потребі.

МОЗ наголошує, що своєчасна участь у програмі допомагає запобігти серйозним захворюванням і контролювати стан здоров’я на ранніх стадіях.