Війна

Упродовж тривалого часу на Харківщині існує стійка система постачання пального для комунальних потреб, у центрі якої опинилися колишній заступник голови Харківської ОДА Олександр Скакун та його брат Юрій. Їхні імена нерідко згадуються у зв’язку з мережею фірм, через які, за даними поінформованих джерел, реалізуються паливні схеми, вибудувані так, щоб забезпечувати гарантований прибуток обмеженому колу учасників. Ключова роль у цій конструкції нібито належить ТОВ «Брент Ойл», що фігурує як стабільний постачальник пального для комунальних підприємств регіону – попри претензії до якості продукції та непрозорість контрактів.

За зовнішньою коректністю публічних закупівель приховано багаторічний механізм, який працює за відпрацьованим сценарієм. На тендери виходять компанії, пов’язані між собою через спільних засновників, менеджерів або посередників, створюючи ілюзію реальної конкуренції. Коли пропозиції подаються від структур, що насправді контролюються одним центром впливу, результат торгів стає передбачуваним. У підсумку перемагає саме та компанія, якій і відводиться вирішальна роль у загальному ланцюгу постачання.

Важливу роль у цій схемі відіграє ціла низка афілійованих структур, пов’язаних із групою «Брент Ойл». У різних тендерах з’являються то «Брент-Інвест», то «Гарантор», то «Брент Ойл-98», то «Нафтохімснаб» та інші юридичні особи. Вони постійно змінюються, перетікають одна в одну, але фактичні вигодонабувачі, за оцінками джерел, залишаються тими самими. Контроль над комунальними та дорожніми закупівлями забезпечує стабільний потік бюджетних грошей, а наявність політичного й силового впливу в регіоні створює для цієї мережі своєрідний «захисний купол».

Саме вплив Скакуна на силові структури Харківщини, про який говорять наші співрозмовники, часто називають ключовим поясненням відсутності реальних наслідків для організаторів схем. Податкові й правоохоронні органи роками отримують сигнали про можливі зловживання, однак далі формальних перевірок або «похованих» проваджень справа зазвичай не йде. У результаті, за неофіційними оцінками, через подібні конструкції щороку виводяться сотні мільйонів гривень.

Паралельно з історією «Брент Ойл» існує ще один гучний паливний кейс – діяльність Мереф’янського нафтопереробного заводу, який пов’язують із бізнесменом Костянтином Валеуліним. Завод, за інформацією джерел, спеціалізується на виробництві низькоякісного дизельного палива, яке поступово «відбілюється» через складні ланцюжки посередників. На папері воно перетворюється на цілком легальний продукт, але фактично залишається «бодяженим» пальним, що не відповідає задекларованим стандартам.

Супровід цієї діяльності забезпечують схеми з обналу та «скруток» ПДВ. Юридичні особи з ознаками фіктивності, серед яких фігурують «Бітоксід», «Свей», той же «Гарантор» та інші компанії, використовуються для оформлення удаваних поставок, створення штучного податкового кредиту й виведення коштів у готівку. За роки існування таких схем через Мереф’янський НПЗ, за оцінками ринку, пройшли десятки мільйонів гривень «чорної» готівки.

Обидві історії – і «Брент Ойл», і Мереф’янський НПЗ – мають одну й ту саму логіку: впливові групи отримують доступ до тендерів та бюджетних коштів, будують навколо себе мережу афілійованих фірм, переводять державні гроші в готівку, а податкові органи й силові структури або закривають очі, або демонструють лише імітацію боротьби. Медійні розслідування, скандали, публічні заяви час від часу виносять ці схеми на поверхню, але без політичної волі та скоординованих дій правоохоронної системи ризики для учасників таких оборудок залишаються мінімальними порівняно з отриманими прибутками.

На цьому тлі паливний ринок перетворюється на одну з найстійкіших тіньових «годівниць», де перетинаються інтереси місцевих еліт, бізнесових груп і окремих представників силових органів. Питання лише в тому, чи буде готова держава нарешті розірвати цей замкнений цикл, у якому будуть змінюватися назви фірм, але не механіка заробляння на неякісному паливі та бюджетних тендерах.

Економіст Тимофій Милованов, відомий своєю діяльністю в уряді та керівництвом у низці державних структур, опинився під пильною увагою через інформацію про значні виплати, отримані ним у вересні 2025 року від двох великих державних підприємств. Дані, які активно поширювалися у ЗМІ та соціальних мережах, викликали жваву дискусію про рівень винагороди менеджерів держсектору, справедливість таких сум та баланс між компетентністю фахівців і суспільним очікуванням прозорості.

За поширеними відомостями, мова йде про зарплати та бонуси, які разом сформували вражаючу суму. Для частини суспільства це стало аргументом, що державні компанії нібито залишаються територією надмірно високих окладів для топменеджерів, попри складну економічну ситуацію в країні. Інші ж наголошують, що такі виплати нерідко визначаються контрактами, затвердженими наглядовими радами, та мають на меті утримання компетентних управлінців, спроможних модернізувати державні підприємства й вивести їх на прибутковий шлях.

Зокрема, у НАЕК “Енергоатом” він отримав 352 000 гривень як член Наглядової ради компанії (виплата відбулась 10 жовтня). Додатково від акціонерного товариства “Українська оборонна промисловість” (колишній “Укроборонпром”) Милованов отримав 290 000 гривень за членство у наглядовій раді.

Таким чином, за один місяць роботи у двох державних наглядових радах загальна сума виплат сягнула 642 000 гривень, що викликало резонанс серед громадськості та у медіа.

Національний університет «Львівська політехніка» продовжує масштабну реконструкцію гуртожитку №3 на вулиці Карпинця, 27, уклавши новий договір на додаткові роботи вартістю 13,62 млн гривень. Інформація про угоду була оприлюднена 18 листопада у системі Prozorro. Це вже другий великий контракт на ремонт цієї будівлі: перший договір, підписаний у вересні, передбачав роботи на суму 38 млн гривень. Обидві угоди виконуватиме ТОВ «Будівельна фірма “Жовква”».

Ремонтні роботи охоплюють не лише відновлення зовнішніх та внутрішніх конструкцій, а й модернізацію комунікацій, систем опалення та електропостачання, що значно підвищить комфорт і безпеку проживання студентів. Оновлення включає також покращення умов для навчання та дозвілля: сучасні кімнати, облаштовані спільні простори та ремонти в рекреаційних зонах.

Фінансування другого підряду частково здійснюється в межах державного проєкту Європейського інвестиційного банку «Вища освіта України», іншу частину покриватиме університет.

Із загальних 13,62 млн грн:

9,57 млн грн підуть на будівельні роботи;

4,05 млн грн — на закупівлю обладнання.

Понад 7,26 млн грн буде профінансовано у 2025 році, решта — у 2026-му. Термін завершення всіх робіт — 12 лютого 2026 року.

Підрядник має завершити повний комплекс робіт:

утеплення та оздоблення фасадів і цоколю;

монтаж алюмінієвих конструкцій і підвіконь;

встановлення пожежних сходів;

ремонт та утеплення покрівлі й надбудови;

облаштування тротуарів, доріжок, бордюрів і водовідведення;

монтаж систем вентиляції та кондиціонування;

роботи з водопостачання та каналізації;

прокладання електромереж;

встановлення автоматизованої системи енергомоніторингу.

Компанія надала банківську гарантію на 340 тис. грн — 2,5% від вартості контракту. Документація передбачає штрафи та можливість розірвання договору у разі порушень.

ТОВ «Будівельна фірма “Жовква”, ЛТД» працює понад 30 років. Новим власником у 2022 році став Олег Кузик, після чого компанія різко активізувалася на ринку держзакупівель. Станом на літо 2025 року вона отримала державних контрактів на 1,32 млрд грн.

Компанія фігурує в низці скандальних історій: зокрема, журналісти фіксували завищення вартості робіт на десятки мільйонів гривень. Після публічного резонансу та втручання громадських організацій ціни у деяких тендерах були знижені.

У червні 2025 року директор компанії Олег Кузик отримав підозру в ухиленні від сплати 8,1 млн грн податків. Компанія відшкодувала збитки у межах досудового розслідування.

Вища рада правосуддя ухвалила одностайне рішення про звільнення судді Солом’янського районного суду Києва Андрія Макухи, який фігурував у справах, пов’язаних із подіями Революції Гідності, а також у кримінальному провадженні щодо отримання неправомірної вигоди. Цей крок став фінальним етапом у тривалому процесі, що протягом багатьох років супроводжувався численними спробами уникнення відповідальності та повернення до системи правосуддя.

Після подій 2014 року Макуха привернув увагу громадськості низкою судових рішень, ухвалених щодо учасників протестів. Того ж року правоохоронні органи задокументували факт отримання ним та суддею Оленою Демидовською хабаря, що стало підставою для порушення кримінального провадження та подальших дисциплінарних процедур. Вища рада правосуддя у 2016 році звільнила Макуху за порушення присяги, проте це рішення не стало остаточним — через суд він домігся поновлення та у 2020 році повернувся до здійснення правосуддя.

Навіть повторний розгляд питання про звільнення затягувався. У 2023 році Макуха мобілізувався до лав ЗСУ, що автоматично призупинило розгляд у ВРП. Проте служба в армії виявилася не аргументом його сумлінності, а радше додатковим свідченням невідповідності займаним посадам.

Характеристика від командування стала справжнім шоком: суддю охарактеризували як військовослужбовця, що не дотримується статутів, демонструє нестачу ініціативи, не виконує наказів, губиться у складних ситуаціях та провокує конфлікти. Зазначено також низький рівень фізичної підготовки та незадовільне володіння особистою зброєю. Командування прямо вказало, що Макуха не відповідає займаній посаді.

Окремо зафіксовано неодноразові факти появи у строю в стані алкогольного сп’яніння. Один із найгучніших епізодів — перевірка минулого року, коли суддю виявили п’яним при 2,01 проміле алкоголю, що перевищує допустимі норми у десять разів. Протокол щодо цього правопорушення вже довгий час лежить у Печерському суді без розгляду у судді Константінової.

Після переводу Макухи до Києва військова частина підтвердила, що він може брати участь у засіданнях ВРП онлайн, і розгляд його дисциплінарної справи відновили. Висновок командування і матеріали провадження стали вирішальними: Вища рада правосуддя дійшла висновку, що Макуха не здатен виконувати обов’язки судді.

Так після багаторічних маніпуляцій, поновлень і затягувань один із суддів Майдану все ж таки позбувся мантії.

Вищий антикорупційний суд виніс резонансне рішення, яким постановив передати у власність держави майно, що належало сім’ї заступника керівника Головного управління Національної поліції Києва Тараса Полієнка. Йдеться про елітні об’єкти нерухомості та цінні активи загальною вартістю 8,5 мільйона гривень. Колегія суддів підкреслила, що рішення ґрунтується на доказах непрозорого походження цих активів та їх невідповідності задекларованим доходам посадовця.

Рішення суду стало черговим прикладом посилення боротьби з корупцією серед високопоставлених правоохоронців, демонструючи, що фінансові махінації та незаконне збагачення не залишаються безкарними. Правоохоронні органи отримають контроль над елітними об’єктами, що включають житлові будинки та розкішні автомобілі, а державний бюджет отримає значну суму, яка раніше перебувала у приватних руках посадовця та його родини.

3,6 млн грн — вартість дворівневого пентхауса площею 220 кв. м у ЖК бізнес-класу «Зарічний»;

4,9 млн грн — кошти, отримані від продажу цього пентхауса;

два паркомісця, розташовані у тому ж житловому комплексі.

Йдеться про повне стягнення вартості майна та доходу з його реалізації на користь держави.

За даними антикорупційних органів, сім’я високопосадовця не могла підтвердити законні джерела доходів для придбання нерухомості такого рівня. ВАКС визнав кошти, використані для купівлі пентхауса, необґрунтованими активами та застосував конфіскацію відповідно до законодавства.

Елітне майно в ЖК «Зарічний», одному з найдорожчих житлових комплексів столиці, оформлювалося на членів родини правоохоронця, однак реальні доходи Полієнка та його близьких суттєво не відповідали вартості активів.

Судове рішення передбачає повне стягнення активів у дохід держави. Інформація про можливі апеляційні кроки з боку родини Полієнка наразі відсутня.

Голова фракції «Слуга народу» в Черкаській обласній раді Араік Мкртчян став фігурантом гучного обговорення після оприлюднення інформації про значне оновлення сімейного автопарку в період повномасштабної війни. Журналіст Василь Крутчак, аналізуючи дані з державних реєстрів та офіційних документів, повідомив, що родина депутата придбала відразу три дорогі позашляховики, оформивши їх на його доньку Анну Араіківну.

За наданою інформацією, перше авто — BMW X4 2022 року випуску — зареєстрували на ім’я доньки 20 червня 2023 року. Лише через півтора місяця, 2 серпня, у власність Анни Мкртчян перейшов уже інший автомобіль — BMW X5 2023 року, що належить до ще вищого цінового сегмента. Завершив низку придбань престижний MERCEDES-BENZ GLS 450 D 2024 року, який був оформлений на неї 18 числа відповідного місяця, завершивши формування нового сімейного автопарку.

Це не перший раз, коли статки Мкртчяна та майно його родини опиняються в центрі уваги антикорупційних органів і медіа. Раніше Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що депутат Черкаської міськради (де Мкртчян також був обранцем) не задекларував понад 9,7 млн грн заощаджень і занизив майже на 3,5 млн грн вартість елітного автомобіля BMW, оформленого на дружину. Про це йшлося, зокрема, в розслідуванні черкаського видання «18000», а згодом в офісі генерального прокурора повідомили йому про підозру у неправдивому декларуванні.

Сам Мкртчян тоді заявляв, що вартість автомобіля була вказана з огляду на особливості угоди купівлі-продажу, а різницю з ринковою ціною пояснював «домовленістю всередині сім’ї». Однак саме цей епізод зробив його «клієнтом» НАЗК і поставив під сумнів прозорість його декларацій.

Нинішня історія з трьома люксовими автівками, оформленими на доньку, лише посилює суспільні питання до походження статків політика. Вона особливо контрастує з реаліями повномасштабної війни, коли значна частина українців втрачає майно, бізнес і житло, а військові та волонтери збирають кошти на автомобілі для фронту буквально по гривні.

Журналісти й місцеві активісти звертають увагу й на політичний контекст. Араік Мкртчян вважається близьким до заступниці мера Черкас Анастасії Чубіної, а його вплив у місцевих радах виходить далеко за межі формального статусу голови фракції. У поєднанні з історією про незадекларовані мільйони та занизену вартість BMW, оформленого на дружину, нові дані про автівки доньки формують для нього стійкий імідж «багатого депутата», який активно переписує активи на членів родини.

Формально реєстрація майна на доньку не є прямим порушенням закону. Однак у контексті вже наявних претензій НАЗК та підозри в неправдивому декларуванні така поведінка сприймається як спроба розпорошити активи в родині й зменшити ризики додаткових запитань від контролюючих органів. Антикорупційні експерти наголошують: подібні кейси мають перевірятися не лише за лінією декларування, а й з погляду можливого незаконного збагачення та відповідності доходів рівню витрат.

Поки що сам Мкртчян публічно не коментував інформацію журналіста Крутчака про автівки доньки. Однак з огляду на резонанс, який спричинила історія з «дешевим BMW» дружини, нова хвиля запитань до його майна та стилю життя, ймовірно, лише посилить тиск на правоохоронні органи з вимогою надати публічну і вичерпну відповідь.

Українці, які прибудуть до Німеччини після 1 квітня 2025 року, більше не зможуть розраховувати на розширені соціальні виплати, якими досі користувалися громадяни України завдяки спеціальному правовому статусу. Німецький уряд погодив реформу, що радикально змінює підхід до підтримки нових біженців, прирівнюючи їх до звичайних шукачів притулку. Таке рішення означає суттєве скорочення обсягів державної допомоги та перехід на менш вигідні умови перебування.

За даними німецьких медіа, зокрема Bild, нові правила охоплять усіх українців, які перетнуть кордон ФРН після встановленої дати. Раніше вони мали особливий тимчасовий статус, введений після початку широкомасштабної російської агресії. Цей статус гарантував доступ до базового забезпечення, що включало ширший спектр соціальної підтримки, швидший доступ до ринку праці, медичних послуг і матеріальної допомоги на рівні місцевих отримувачів соціального захисту.

За інформацією видання, реформу погодили міністр внутрішніх справ Олександр Добриндт (ХСС) та федеральний міністр праці та соціальних справ Бербель Бас (СДПН), фактично скасувавши особливий режим підтримки для українців. Жодних компенсацій або перехідних виплат для цієї групи біженців не передбачено. Один із високопосадовців коаліції пояснив це тим, що запровадження додаткових компенсаторних механізмів створило б «занадто багато бюрократії».

За даними німецьких медіа, нині близько половини українських біженців у ФРН отримують допомогу для громадян, хоча значна частина з них у принципі може працювати. Саме цей особливий статус забезпечував українцям більш високий рівень соціальної підтримки порівняно з іншими групами біженців, які підпадають під жорсткіші правила й менші виплати.

Згідно з коаліційними домовленостями між СДПН та блоком ХДС/ХСС, українці, які приїдуть до Німеччини з 1 квітня 2025 року, зможуть розраховувати лише на допомогу в розмірі, передбаченому для звичайних прохачів притулку. Йдеться приблизно про на 110 євро меншу виплату на місяць для одного дорослого, ніж нині отримують українці з особливим статусом.

Водночас однією з ключових змін, яку підкреслюють у Берліні, є збереження для українців негайного доступу до ринку праці. Це означає, що новоприбулі зможуть одразу працювати без тривалого очікування на дозвіл, як це часто буває в інших категорій біженців. Влада розраховує, що таким чином частина українців зможе швидше інтегруватися в економіку й компенсувати зменшення соціальних виплат за рахунок трудових доходів.

Критики реформи наголошують, що зниження допомоги вдарить насамперед по найбільш вразливих – самотніх батьках, людях похилого віку та тих, хто фізично не може одразу працевлаштуватися. Водночас її прихильники говорять про необхідність «вирівнювання правил» для всіх груп біженців і зменшення навантаження на соціальну систему Німеччини.

Як саме відобразиться реформа на кількості нових українських біженців, які обиратимуть Німеччину як країну тимчасового захисту, стане зрозуміло вже після набуття змін чинності у 2025 році.

17 листопада в Україні зберігається відносно м’яка для листопада погода, однак синоптичні служби попереджають: уже з вівторка розпочнеться поступове зниження температури. Поточний день вирізняється комфортними показниками — у більшості регіонів стовпчики термометрів коливаються в межах від +11° до +15°, а на півдні подекуди піднімаються до +18°. Водночас західні області перебувають під впливом вологого атмосферного фронту, що приносить дощі різної інтенсивності.

У столиці цей день також видається помірно теплим. За ніч температура утримувалась поблизу +5°, а вдень очікується до +13°. Прогнозується хмарність із короткочасними проясненнями, без істотних опадів і сильного вітру. Така погода створює відчуття осінньої рівноваги, хоча й нагадує про близькість зимового періоду.

На заході країни погода буде найменш комфортною. У Львові протягом дня буде похмуро, вдень до +12°, з дощем. У Луцьку й Рівному – також хмарно, з опадами, температура вночі близько +4°, удень до +11°. У Тернополі, Хмельницькому та Чернівцях прогнозують хмарну погоду з проясненнями й дощем, з нічними температурними значеннями на рівні +4°…+6° та денними в межах +11°…+13°. В Івано-Франківську та Ужгороді буде похмуро, з дощами та від +6°…+7° вночі до +13° вдень.

У центральних регіонах утримається суха і доволі м’яка погода. У Вінниці, Житомирі, Черкасах, Кропивницькому та Полтаві очікується хмарність із проясненнями. Вдень повітря прогріється до +12°…+14°, вночі температура коливатиметься в межах +4°…+6°.

На півночі також без істотних опадів. У Чернігові прогнозують +2°…+11° та хмарність із проясненнями. У Сумах уночі було близько +3°, удень до +12°.

На сході погода буде комфортною, без дощів. У Харкові – хмарно з проясненнями, від +4° вночі до +12° вдень. У Краматорську та Сєвєродонецьку очікується мінлива хмарність, уночі +8°…+9°, удень +12°…+14°.

Найтепліше традиційно на півдні. В Одесі, Херсоні, Миколаєві та Запоріжжі прогнозують хмарну погоду з проясненнями, без опадів. Уночі температура становитиме близько +8°, удень – від +16° до +18°. У Дніпрі також буде хмарно з проясненнями, з нічною температурою близько +6° та денною до +15°. У Сімферополі очікується від +7° вночі до +18° вдень, хмарно з проясненнями.

Синоптики попереджають, що така відносно тепла для листопада погода протримається недовго: уже з вівторка в Україну почне заходити холодніше повітря, насамперед у північні та західні області. Температурний фон поступово знижуватиметься, тож українцям радять готуватися до відчутнішого осіннього холоду.