ІНСАЙДИ:

Україна просить ЄС і Британію про додаткову допомогу: ситуація на фронті близька до межі

За інформацією джерел у Офісі президента, Андрій Єрмак провів серію неформальних консультацій із представниками країн Європейського Союзу та Великої Британії, під час яких порушив питання термінового посилення військової допомоги Україні. За словами співрозмовників, ситуація на фронті залишається критичною: українські війська виснажені, а резервів техніки бракує. За оцінками військових радників Банкової, темпи постачання озброєння від союзників […]

Перші ракети Томагавк прибудуть до України не раніше березня 2026 року

За інформацією наших джерел у Вашингтоні, наразі немає остаточного рішення щодо передачі Україні дальнобійних ракет Томагавк і розрахунків  пускових установок до них. Крім того, незрозуміло хто саме буде оплачувати закупівлю та доставку Томагавк до України. Водночас, за інформацією джерела, українська сторона уже проводить підготовку до отримання дальнобійних ракет Томагавк. Зокрема, триває пошук американців українського походження, […]

Мустафа Найєм може виступити свідком у справі екс-керівника “Укренерго” Кудрицького

За інформацією наших джерел, в Офісі продовжується “пошук винних” за провал програм будівництва укриттів об’єктів енергетики, а затримання екс-керівника “Укренерго” Володимира Кудрицького тільки початок. Зокрема, за інформацією джерела, існує велика ймовірність, що екс-голову Державного агентства з питань відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найема викличуть як свідка у справі Володимира Кудрицького. Нагадаємо, раніше екс-нардеп Андрій Павловський […]

Війна

Ситуація навколо Покровська: вибір між обороною та стратегічним відступом

Україна опинилася перед складним стратегічним вибором: продовжувати утримувати місто Покровськ, ризикувавши великими втратами серед військових, або провести обмежений відступ, щоб зберегти особовий склад і посилити оборону на більш вигідних позиціях. Інтенсивні бої на сході країни тривають вже тривалий час, і кожне рішення має як військові, так і політичні наслідки.

Американське видання The Washington Post підкреслює, що навіть тактичний відхід із міста може стати інструментом пропаганди для Росії, яка прагнутиме показати його як перемогу над українськими силами. Такий крок може мати резонанс не лише на фронті, а й на міжнародній арені: у Вашингтоні можуть трактувати відступ як прояв слабкості, що вплине на подальшу підтримку України.

Водночас залишатися у місті, де вже почалися вуличні бої, означає наражати війська на ризик великих втрат — як серед особового складу, так і техніки. Україна й без того поступається Росії чисельно та відчуває гострий дефіцит мобілізованих військових.

Як нагадує видання, аналогічна ситуація спостерігалася у Бахмуті та Авдіївці, де українські війська зазнали значних втрат, утримуючи позиції до останнього.

Захоплення Покровська дало б Росії стратегічну перевагу — шлях углиб Дніпропетровської та Запорізької областей, які мають слабшу оборону. За словами військового експерта компанії Sonata Андрія Риженка, Кремль прагне захопити якомога більше територій на сході та півдні, щоб посилити свій вплив на можливі переговори й домагатися зняття санкцій.

Аналітики наголошують: рішення треба ухвалювати швидко, адже «вікно можливостей» для організованого відведення військ може закритися в будь-який момент. Проте виведення сил може дати і стратегічні переваги — скоротити лінію фронту, покращити логістику і створити нові плацдарми для зимової оборони.

Битва за Покровськ стає не лише військовим, а й моральним випробуванням для України — вибором між територією і життями своїх захисників.

Київ: розкрито схему неправомірного використання коштів міського бюджету на облаштування набережних біля приватних житлових комплексів

У Києві було виявлено шахрайську схему, за якою значні суми з міського бюджету витрачалися на роботи з облаштування набережних, що мали б фінансуватися забудовниками. За інформацією Офісу Генерального прокурора, посадові особи комунального підприємства «Плесо» безпідставно профінансували роботи, які відповідно до умов інвестиційних договорів повинні були виконувати приватні компанії. Загальна сума завданих збитків перевищує 130 мільйонів гривень.

Розслідування встановило, що відповідно до угоди, приватна компанія, яка займалася будівництвом житлового комплексу, зобов'язувалася самостійно здійснити облаштування набережної та провести берегоукріплення за власний рахунок. Однак посадовці КП «Плесо» зловживали своїм становищем і включили ці роботи до міської програми економічного розвитку, що дозволило витратити бюджетні кошти на проект, який мав фінансуватися забудовниками. Така схема нанесла значну шкоду державному бюджету, оскільки значні кошти пішли на виконання робіт, що не входили до обов’язків міста.

Із фотографій, оприлюднених прокуратурою, йдеться про набережну «Русанівської гавані» на вулиці Євгена Маланюка. Основним девелопером комплексу є компанія «Ковальська», однак частину будинків зводить «Міськбудінвест» — саме ця фірма у 2018 році виграла тендер КП «Плесо» на будівництво берегоукріплювальних споруд у цьому районі.

У результаті забудовник не лише уникнув витрат, а й отримав прибуток, створивши інфраструктуру для власного житлового комплексу коштом міста.

Подібна схема, за журналістськими даними, діяла і в інших столичних проєктах. КП «Плесо» фінансувало облаштування водойм поруч із ЖК «Лебединий» від компаній Perfect Group та Інтергал-Буд, а також ЖК «Рів’єра» на Осокорках, який зводила Status Group. У кожному випадку комунальне підприємство витрачало десятки мільйонів гривень на благоустрій територій, що після завершення будівництва стали фактично приватними зонами.

Зокрема, біля ЖК «Лебединий» за три роки було витрачено понад 250 мільйонів гривень, а біля «Рів’єри» — майже 48,5 мільйона. Усі зони мали бути відкритими для киян, проте доступ до них обмежено мешканцями комплексів.

За законом, території вздовж водойм мають залишатися відкритими. Водний кодекс України забороняє обмежувати доступ громадян до прибережних смуг, за винятком спеціальних об’єктів — військових чи гідротехнічних. Проте, як зазначають юристи, столична влада не поспішає ініціювати судові позови, аби повернути набережні місту.

Скандальна м’якість рішення ВАКС у справі адвоката Дениса Микуліна

Майже непоміченою залишилася новина про рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС), яке викликало чимало критики через свою надто “м’яку” суть у справі щодо спроби дати хабар судді. Йдеться про адвоката Дениса Микуліна, який пов’язаний із так званою “групою Борзих”. Інформаційне видання 360ua.news повідомляє, що 28 жовтня слідча суддя ВАКС Леся Федорак ухвалила запобіжний захід у вигляді застави, встановивши її розмір на рівні лише 200 тисяч гривень.

Рішення суду викликало неабияке здивування серед експертів та громадськості, адже суть справи передбачає потенційно серйозні наслідки для правосуддя. Багато хто звертає увагу на те, що запобіжний захід у вигляді такої невисокої застави виглядає недостатньо стримуючим фактором і може створювати враження вибіркового підходу до правосуддя. Крім того, обставини справи — спроба надати хабар судді — зазвичай розглядаються як серйозне кримінальне правопорушення, що потребує жорсткого реагування з боку суду.

Простий аналіз судової практики щодо визначення розміру застав у інших резонансних судових справах останнього часу показує, що рішення ВАКС було упередженим на користь адвокатів “групи Борзих”, а саму справу намагаються зам’яти.

Ймовірно, настільки лояльне рішення судді ВАКС Лесі Федорак відносно адвоката Дениса Микуліна продиктоване зв’язками “групи Борзих” та участі їх куратора – екс-заступника головного військового прокурора Дмитра Борзих у підготовці законопроєкту про ліквідацію НАБУ та САП.

Так, за інформацією видання ZN.UA, Дмитро Борзих має давні зв’язки з чинним генеральним прокурором Русланом Кравченком – обидва походять з військово-прокурорського середовища. Ще тісніший зв’язок у Дмитра Борзих з заступником голови СБУ Олександром Покладом — вони куми.

Нагадаємо, двом адвокатам юридичної компанії “Гарантія ваших прав” – Максиму Комарницькому та Денису Микуліну було повідомлено про підозру у справі щодо підготовки хабара судді за виправдувальний вирок у провадженні про розкрадання піску АТ “Укрзалізниця”. За версією слідства, фігуранти через зв’язки в експертній установі збиралися отримати “потрібний” висновок і на його основі визначити суму неправомірної вигоди для суду.

Наразі справу ведуть НАБУ і САП, а саме розслідування кейсу “групи Борзих” триває з 2023 року і охоплює втручання в Єдиний державний реєстр судових рішень та вплив на суддів і їхні апарати. Раніше Комарницькому інкримінували несанкціонований доступ до закритої частини реєстру: слідство говорить про понад 39 тис. пошукових запитів і перегляд 7,5 тис. документів. Головними підозрюваними у “реєстровому” епізоді є Дмитро Борзих, а також адвокати Андрій Філюк і Максим Комарницький; у фокусі детективів – шість із двадцяти співробітників компанії.

Не пропустіть

Втеча колишнього керівника Державної екологічної інспекції з України та його перебування за кордоном

У лютому 2025 року стало відомо про втечу з України Михайла Банка, колишнього керівника Державної екологічної інспекції в Закарпатській області. Журналіст Віталій Глагола повідомив, що Банку вдалося перетнути український кордон поза офіційними пунктами пропуску. Згідно з оприлюдненими даними, ексчиновник був затриманий на угорській території в селі Тисасентмартон, неподалік від українського прикордонного пункту Соловки. Після короткого затримання угорські правоохоронці відпустили його, і вже невдовзі Банка перебував на Кіпрі.

До моменту втечі, 10 лютого 2025 року, Михайло Банка пройшов медичну комісію в Ужгородському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, яка визнала його придатним до служби. Сам факт проходження цієї процедури підкреслює, що ексчиновник перебував у стані, що дозволяв виконання обов’язків військового або цивільного характеру за законом.

Водночас, окрім ухилення від мобілізації, у Михайла Банка були й інші причини для втечі. Ще у січні 2025 року правоохоронці провели у нього обшуки — як вдома, так і в офісах. Ці дії відбувалися в межах кримінального провадження щодо можливих зловживань службовим становищем, хабарництва та незаконного збагачення. За інформацією видання “Ужгород 24”, силовики вилучили документи, електронні носії та інші докази, які могли бути пов’язані з незаконним заволодінням майном.

Кримінальні епізоди, до яких може бути причетним Банк, охоплюють період його роботи в поліції та Держекоінспекції. Слідство ДБР встановлює, що колишній посадовець міг чинити тиск на підприємців і посадовців у Яремчі, що дозволило йому оформити на родичів і підставних осіб 26 земельних ділянок загальною площею понад 4,5 гектара.

Одним із найвідоміших кейсів, пов’язаних із Банком, є будівництво готелю Mirror Hotel у селі Поляниця біля Буковеля. Три ділянки площею 0,35 га, на яких зводиться комплекс, оформлені на його батька, депутата Василя Банка. Земля, де ведеться будівництво, належить до лісового фонду та фігурує у кримінальних справах про незаконну приватизацію. Mirror Hotel розрахований на 30 номерів, має SPA, басейн, спортзал і навіть вертолітний майданчик. Один квадратний метр продають по 3 500 доларів США.

За даними журналістських розслідувань, земельні ділянки в урочищі Вишня переводилися у приватну власність у 2013–2021 роках через підроблені документи, тиск на чиновників і підставних власників. У червні 2023 року суд дозволив ДБР провести огляд трьох ділянок, записаних на Василя Банка. Саме там триває будівництво Mirror Hotel.

Розслідування справи Банка триває вже четвертий рік, але офіційно підозру йому ще не оголосили. Тим часом родина намагається через суд зняти арешт із землі, де йде будівництво.

Активи родини Банків також викликають запитання. У власності або користуванні ексчиновника та його близьких — кілька будинків, квартир і земельних ділянок у Закарпатській області. Дружина, Власта Банк, володіє квартирою площею 147,7 м² в Ужгороді, кількома земельними ділянками та будинком у селі Оноківці. У родини також є Toyota Land Cruiser Prado 150 та Mercedes-Benz E220D, готівка в доларах і гривнях, а також банківські рахунки.

За 2024 рік Михайло Банк задекларував 193 тисячі гривень зарплати та 243 тисячі гривень пенсії. На тлі такого доходу задеклароване майно виглядає непропорційним, що лише посилює підозри у зловживаннях.

Поки ДБР і НАБУ продовжують розслідування, а Кіпр стає новим місцем перебування Банка, історія колишнього чиновника є ще одним свідченням того, як посадовці з доступом до державних ресурсів роками зловживали своїм становищем, а після викриття — безкарно залишали країну.

Підозри навколо “Центренерго”: аванси без вугілля та нові питання до державної генерації

Поки уряд готує нові тарифи та оновлені правила енергетичного ринку на 2026 рік, у центрі уваги опинилося державне підприємство ПАТ «Центренерго». Знову спалахнули сумніви щодо прозорості його контрактів із приватними постачальниками вугілля. За даними з відкритих джерел і численних скарг, компанія здійснила масштабні авансові платежі, які не були забезпечені реальними поставками або не відповідали заявленій якості палива.

Найбільше запитань викликають угоди з фірмами «Теплосфера ЮА» та «Енерго Ресурс Груп». Саме ці компанії, за повідомленнями ЗМІ, могли бути залучені до схем, у яких державні кошти опинилися заблокованими без підтвердженого товару. Частина інформації вже має документальне підтвердження — у судових реєстрах з’явилися відповідні записи, що вказують на фінансові порушення та спроби сторін уникнути відповідальності. Інша частина тверджень залишається на рівні журналістських розслідувань і наразі очікує офіційної перевірки з боку контролюючих органів.

Окремо у публікаціях згадуються поставки через «Енерго Ресурс Груп» на суми понад 1–1,5 млрд грн із переважними авансовими платежами та сумнівним підтвердженням походження вугілля. Частина локацій заявлених «виробничих баз» — у зоні бойових дій, де вони фактично не функціонують. Ці дані наразі публікують низка медіа й розслідувальних майданчиків; вони потребують офіційної верифікації. Разом із тим реєстрові дані про саму компанію та зміни її бенефіціарів — відкриті в держреєстрах.

ПАТ «Центренерго» вже не вперше опиняється у фокусі антикорупційних органів через закупівлі палива й матеріалів. НАБУ і САП раніше завершували розслідування щодо епізодів із завданням збитків компанії, а справи передавалися до суду; у медіа неодноразово піднімали тему завищення цін і змови постачальників. Це підкреслює, що будь-які нові сигнали за участі компанії мають перевірятися негайно й публічно.

Станом на 2025 рік профільне відомство очолює Світлана Гринчук. У публікаціях і скаргах її називають політичним «даху­ванням» для спірних контрактів «Центренерго». Наразі це — звинувачення, що потребують офіційної перевірки; відкритих рішень суду чи процесуальних рішень правоохоронців саме щодо цих тверджень у публічному доступі не виявлено. Міністерство енергетики та «Центренерго» мають надати розгорнуті пояснення щодо авансів, контролю якості й повернення коштів у випадку зриву постачань.

Що має зробити держава зараз. По-перше, провести аудит усіх авансових контрактів із вугіллям у 2024–2025 роках і оприлюднити результати з помісячною динамікою поставок та актами приймання. По-друге, забезпечити регресні позови «Центренерго» до контрагентів у разі невиконання договорів і зафіксувати рух коштів на етапі передплати. По-третє, зобов’язати держкомпанію перейти на модель мінімальних авансів з поетапною оплатою «по факту», а не за гарантійними листами. Нарешті, потрібен публічний звіт Міненерго про контроль якості палива на ТЕС, із розбивкою по шахтах і збагачувальних фабриках — це зменшить простір для «рядівки» під виглядом «кондиційного» вугілля й зносу обладнання на ТЕЦ (проблема, про яку ринок говорить роками).

Історія з «Теплосферою ЮА» вже має сліди у судах і реєстрах. Історії навколо «Енерго Ресурс Груп» — гучні за масштабом, але для суспільної довіри критично потрібні офіційні процесуальні дії й прозоре інформування. Якщо «вугілля» існувало лише на папері, гроші мають повернутися до бюджету, а посадові рішення — отримати належну правову оцінку.

Дисциплінарна відповідальність Романа Музичука: оцінка рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів

У червні 2025 року в селищі Млинів, Рівненська область, стався інцидент, який привернув увагу громадськості та спричинив внутрішнє розслідування в рамках прокуратури. Начальник відділу Рівненської обласної прокуратури Роман Музичук потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, за результатами якої він відмовився від проходження перевірки на алкогольне сп’яніння. Цей крок став підставою для відкриття дисциплінарного провадження проти прокурора. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, розглянувши всі обставини, не ухвалила рішення про звільнення Музичука, обмежившись лише річною забороною на підвищення посади.

Комісія визнала дії Романа Музичука порушенням дисципліни, однак вирішила, що за умови щирого каяття та позитивної характеристики з боку колег, його покарання може бути пом’якшене. Цей випадок викликав різні реакції у правовій спільноті та серед громадськості, адже важливим аспектом стало рішення не звільняти прокурора, попри те, що його поведінка була неправомірною. Під час розслідування інциденту було встановлено, що Музичук під час повороту не надав перевагу іншому автомобілю, що рухався зустрічною смугою, що спричинило ДТП. Враховуючи цей факт, комісія, однак, вирішила, що санкція у вигляді заборони на підвищення є достатньою мірою покарання.

Втім, прокурор відмовився від огляду, заявивши, що «не довіряє приладу». Згодом він також не пройшов тест у лікарні, пояснивши це недовірою до місцевих медиків. Зі слів поліцейських, Музичук намагався уникнути перевірки, демонструючи службове посвідчення прокурора і пропонуючи «скласти протокол на сина».

На засіданні комісії Музичук визнав, що скоїв ДТП, але пояснив свій стан медичними процедурами: нібито того дня отримав укол від болю в спині, а спиртові тампони під пластиром могли створити запах алкоголю. Також, за його словами, після удару подушки безпеки він зазнав розсічення перенісся і запаморочення, що могло виглядати як ознаки сп’яніння.

Згодом він самостійно звернувся до Рівненського обласного центру психічного здоров’я, де ознак сп’яніння не виявили.

КДКП визнала факт дисциплінарного проступку, але врахувала, що Музичук працює в прокуратурі з 1999 року, раніше стягнень не мав, відшкодував збитки постраждалій і розкаявся.

«Беручи до уваги щире каяття, позитивну характеристику та добровільне відшкодування шкоди, комісія застосовує до прокурора дисциплінарне стягнення у вигляді заборони переведення на вищу посаду протягом одного року», — йдеться у рішенні.

Таким чином, прокурор, який відмовився проходити тест на алкоголь після ДТП, залишився на посаді.

Пентагон запевняє: передача Україні крилатих ракет Tomahawk не вплине на бойові запаси США

Пентагон повідомив адміністрації Білого дому, що надання Україні крилатих ракет Tomahawk не призведе до значного ослаблення військових запасів Сполучених Штатів. Це стало результатом детального аналізу, проведеного Міністерством оборони США, яке переконане, що обмежена передача цих ракет не матиме критичного негативного впливу на обороноздатність США. Однак остаточне рішення з цього питання залишається за президентом Дональдом Трампом. Як повідомляє CNN з посиланням на обізнані джерела, про це стало відомо після консультацій в Об’єднаному штабі, які відбулися на початку жовтня, за кілька днів до зустрічі президентів США та України.

Водночас питання про постачання ракет Tomahawk стало важливим етапом в обговоренні військової допомоги Україні в умовах збройної агресії Росії. Пентагон зазначає, що крилаті ракети є важливим елементом у контексті зміцнення оборонних можливостей України, однак Сполучені Штати, як і раніше, оцінюють це з огляду на баланс ризиків та необхідність забезпечення своїх власних оборонних потреб. З огляду на це, остаточне політичне рішення щодо цього питання залишається в руках президента Трампа, який має врахувати всі аспекти геополітичної ситуації та національної безпеки США.

Разом із тим остаточне рішення залишилося за президентом. Під час робочого візиту до Вашингтона Володимир Зеленський отримав від Трампа стриману реакцію: під час публічної частини Трамп говорив про можливу передачу, але потім у закритому режимі повідомив, що наразі надавати ракети не готовий. За інформацією CNN, позиція президента США змінилася після телефонної розмови з Володимиром Путіним; водночас у Білому домі не виключають, що питання може бути активовано знову, якщо Трамп віддасть відповідний наказ.

Експерти та союзники відзначають кілька практичних і технічних проблем, які слід вирішити перед поставкою. По-перше, українські сили мають бути навчені для запуску й застосування Tomahawk; по-друге, «Томагавки» — це, головним чином, морські ракети, тому для їхнього використання з суходолу потрібні або наявні наземні пускові установки, які США можуть надати, або ж розробка українських рішень для наземного запуску. Ці питання, за джерелами, уже опрацьовуються як варіанти, але потребують часу й ресурсів.

Політичний контекст також важливий. Поява «Томагавків» у руках України може істотно розширити її можливості завдавати ударів по критичній інфраструктурі супротивника на великій дальності — саме тому РФ неодноразово попереджала про можливу ескалацію у разі постачань таких систем. На початку жовтня Кремль уже висловлював занепокоєння, а президент Путін попереджав про «новий рівень ескалації», якщо США вирішать передати ці ракети.

У Пентагоні, за повідомленнями, підрахували обсяги наявних ракет і темпи виробництва, і дійшли висновку, що обмежена передача може бути здійснена без підриву готовності ВМС США. Однак частина візуальної та політичної реакції залежить від того, скільки саме ракет буде передано й як швидко. Деякі попередні оцінки вказували на те, що щорічне виробництво Tomahawk обмежене, тож масштабні поставки можуть бути проблематичними — у звітах згадували цифри виробництва на рівні кількох десятків ракет на рік.

За наявною інформацією, адміністрація підготувала оперативні плани на випадок ухвалення Трампом позитивного рішення: логістика постачання, варіанти передачі наземних пускових, а також програми швидкого навчання українських підрозділів. Але без політичного дозволу від президента переміщення озброєнь не почнеться. При цьому союзники у Європі відчувають полегшення від оцінки Пентагону — вона знімає один із технічних аргументів проти передачі — і сподіваються, що політичний супровід питання також буде опрацьований швидко.

Заборона експорту необробленої деревини та дров: новий крок на підтримку економіки та екології

Кабінет міністрів України ухвалив важливе рішення про тимчасову заборону експорту необробленої деревини та дров до кінця 2025 року. Такий крок спрямований на підтримку внутрішнього ринку та стимулювання розвитку національних деревообробних підприємств. Водночас він є частиною стратегії зменшення екологічного навантаження, особливо у період наближення зими, коли попит на дрова зростає.

Згідно з повідомленням прем’єр-міністра Юлії Свириденко, цей захід має не тільки економічну, але й соціальну значущість. «Це необхідний крок для того, щоб забезпечити громадян доступом до необхідних ресурсів у зимовий період, зберегти робочі місця на вітчизняних підприємствах та знизити негативний вплив на навколишнє середовище», — зазначила вона. Влада України розглядає заборону як стратегічно важливу міру для зміцнення внутрішнього виробництва та забезпечення енергетичної безпеки.

Згідно з постановою, уряд вніс необроблену деревину (крім сосни) до переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, та встановив нульову квоту на їхній експорт до кінця 2025 року. Обмеження охоплюють:

лісоматеріали необроблені, із видаленою або невидаленою корою чи заболонню;

лісоматеріали начорно брусані або небрусані, крім сосни.

Постанова набирає чинності з дня офіційного опублікування і стосується лише нових угод та операцій, укладених після цього.

Заступник міністра економіки Єгор Перелигін пояснив, що обмеження допоможуть збалансувати внутрішній ринок і стабілізувати роботу деревообробної галузі, особливо в умовах підвищеного попиту на паливні матеріали та деревину в зимовий період. Окрім того, заборона має важливе значення для забезпечення оборонних потреб країни.

Тимчасова заборона експорту необробленої деревини та дров дозволить зменшити дефіцит сировини, підтримати національного виробника та сприяти енергетичній безпеці України в умовах війни та економічних викликів.

Конфлікт між Київською міською військовою адміністрацією та мерією: звинувачення та політична напруга

Тимур Ткаченко, начальник Київської міської військової адміністрації, виступив із різкою публічною критикою на адресу мерії столиці під керівництвом Віталія Кличка, звинувативши її у саботажі реформ і збереженні корупційних схем, які впливають на столичні ярмарки. За словами Ткаченка, через місяць після того, як мер Кличко дав доручення навести порядок на цих ярмарках, результатів немає, що свідчить про відсутність реальної політичної волі для змін. Начальник КМВА зазначив, що затягування процесу пов’язане з наявністю "чорних схем", які заважають реальним змінам.

Згідно з Ткаченком, саме через ці непереборні зв’язки та інтереси старої влади в мерії, які сприяють збереженню корупції, столичні ярмарки не змогли стати прикладом прозорості та порядку. Військовий адміністративний керівник підкреслив, що в умовах війни подібні дії є справжньою зрадою громаді, адже відволікають ресурси та увагу від більш критичних питань — захисту міської інфраструктури.

Йдеться про директора департаменту промисловості КМДА Володимира Костікова. За словами Ткаченка, саме він мав вибудувати прозору систему роботи ярмарків «за дорученням мера». Але цього не сталося.

«Минув місяць, а результату нуль. Чому? Бо за цією “затримкою” стоять прізвища, гроші й старі зв’язки. Я неодноразово давав доручення. І вони ігноруються. Як мої, так і Кличка, до речі», — заявив Ткаченко.

Начальник КМВА підкреслив, що ситуація для нього не просто про адміністративну інертність. На його думку, це політичний саботаж на користь старих потоків.

«Коли чиновники саботують зміни навіть під час війни — це не бездіяльність, а зрада громади», — сказав він.

Ткаченко також натякнув на спосіб життя тих, кого він звинувачує. За його словами, чиновники пояснюють затримки браком часу і грошей, але паралельно знаходять ресурси «на банкети» і навіть дозволяють собі гуляти в робочий час. І це, каже він, відбувається тоді, коли місто публічно скаржиться, що в бюджеті не вистачає коштів на критичні речі — зокрема, на захист інфраструктури.

«А потім ми говоримо, що в міста недостатньо коштів на захист критичної інфраструктури. Ну так їх і не буде, якщо так працювати», — резюмував він.

Ці слова доповнюють більш широку лінію публічних звинувачень, які останніми тижнями Ткаченко озвучує на адресу команди Кличка. Він неодноразово говорив, що підзвітні меру департаменти навмисно зривали рішення, пов’язані з безпекою міста, починаючи від встановлення мобільних укриттів і закінчуючи організацією елементарних правил цивільного захисту. Зокрема, Ткаченко стверджував, що окремі посадовці мерії блокує розгортання системи мобільних укриттів, перекладаючи відповідальність на районні адміністрації, які не мають достатньої компетенції для складних закупівель.

Паралельно він публічно атакує Кличка за розподіл грошей міста. На думку Ткаченка, бюджетні пріоритети Києва викривлені: замість того, щоб в першу чергу фінансувати укриття й протиповітряний захист, кошти йдуть на іміджеві для мера проєкти на кшталт Подільсько-Воскресенського мосту. Сам міст він назвав «символом не розвитку, а особистої корупції», нагадавши про багаторічне будівництво та вартість у 18 мільярдів гривень. Він звинуватив мера у тому, що той «відкривав міст тричі» і водночас перекладав провалені напрямки безпеки на інших.

Це протистояння вже давно вийшло за рамки внутрішніх службових нарад. Воно стало публічним політичним протистоянням за контроль над Києвом. Кличко звинувачує КМВА в узурпації повноважень і спробі «розбалансувати владу в столиці», натякаючи, що Банкова через військову адміністрацію хоче перехопити політичний контроль над містом. Натомість Ткаченко публічно говорить про саботаж безпекових рішень, «старі схеми» і нецільове використання грошей міської громади.

На тлі війни й ударів по енергетичній інфраструктурі столиці це протистояння стає фактором безпеки. Ткаченко прямо заявляє: якщо міські департаменти й далі гальмуватимуть зміни, відповідальність за наслідки обстрілів — від відсутніх укриттів до виведеної з ладу інфраструктури — має лежати не тільки на російських ракетах, а й на тих, хто в Києві блокує рішення.

Тепла осіння погода в Україні 31 жовтня: що очікувати від природи?

У п’ятницю, 31 жовтня, осінь в Україні знову подарує приємні температури, але з певними змінами в погодних умовах. У більшості регіонів країни збережеться тепло, зокрема в південних областях, де стовпчики термометрів піднімуться до +19…+20°. Проте не обійдеться без характерного осіннього вітру, який стане більш помітним у деяких частинах країни. Це може спричинити незначне похолодання на фоні теплої температури.

На сході та північному сході країни, а також у Дніпропетровській області можливі невеликі дощі, які не повинні сильно вплинути на загальний стан погоди, але варто бути готовими до тимчасових опадів. Водночас на заході України день обіцяє бути сухим і сонячним, із мінімальною хмарністю, що дозволить насолоджуватися останніми теплими променями осіннього сонця.

У центрі — хмарно з проясненнями, без істотних опадів.У Києві вночі +7°, вдень +14°. У Вінниці +7°…+14°, у Житомирі +7°…+13° та можливий невеликий дощ. У Черкасах очікується +7° вночі та +13° вдень, у Кропивницькому — до +15° вдень.

На сході збережеться мінлива хмарність, подекуди невеликий дощ.У Полтаві +6°…+13°, у Сумах +6°…+11°, у Харкові +3°…+12°. У Дніпрі температура коливатиметься від +6° вночі до +15° вдень, можливі короткочасні опади. У Краматорську й Сєвєродонецьку прогнозують дощ і максимум +12…+14°.

Найтепліше буде на півдні.В Одесі — хмарно з проясненнями, +8° вночі, +19° вдень. У Херсоні — до +18°, у Миколаєві — аналогічно. У Запоріжжі +8°…+17°, у Сімферополі — +9°…+19°.

Метеорологи зазначають, що така погода характерна для кінця жовтня: вологе, але ще тепле повітря надходить із південного заходу, поступово поступаючись холоднішому арктичному фронту, який може принести зниження температури вже на початку листопада.

Глобальні зсуви 2025 року: як п’ять чинників формують нову архітектуру ринку праці

У 2025 році світовий ринок праці переживає фундаментальні перетворення під впливом одразу кількох потужних чинників. Поєднання технологічного прориву, кліматичних викликів, демографічних змін та політичної фрагментації створює безпрецедентний тиск на економічні системи. Найдинамічніше розвиваються напрями, пов’язані з інформаційними технологіями, аналізом даних, кібербезпекою та управлінням штучним інтелектом, тоді як традиційні, рутинні професії поступово зникають або трансформуються.

Фахівці Erasmus University Rotterdam виокремлюють п’ять головних рушіїв цих змін. Перший — технологічні зсуви: автоматизація процесів, масове впровадження ШІ та роботизація промисловості. Другий — «зелений» перехід, що охоплює розвиток сталої енергетики, скорочення викидів і формування циркулярної економіки. Третій чинник — демографічні процеси: старіння населення в розвинених країнах і збільшення трудової міграції у глобальному масштабі. Четвертий — геополітична фрагментація, що призводить до нових бар’єрів у торгівлі, перерозподілу виробничих ланцюгів та регіоналізації ринків. П’ятий — економічна невизначеність, яка підживлюється інфляційними ризиками, коливаннями валют і зміною споживчих моделей.

За оцінками World Economic Forum, до 2030 року у світі може з’явитися близько 170 млн нових робочих місць. Найбільш помітний приріст очікується у спеціальностях, пов’язаних із даними (Big Data), фінтех-інженерією, штучним інтелектом і машинним навчанням, а також розробкою програмного забезпечення. Водночас під найбільшим ризиком — касири, адміністративні помічники та оператори вводу даних: їхні функції швидко автоматизуються.

Для працівників і бізнесу це означає поступову «переупаковку» компетенцій. Попит зростає на аналітичне мислення, цифрову грамотність, роботу з великими даними, кібербезпеку, управління продуктом і «зелені» навички — від енергоаудиту до проєктування низьковуглецевої інфраструктури. Компанії, які швидко інвестують у перепідготовку, виграють у конкуренції за таланти, а працівники, що першими опанують нові інструменти ШІ та аналітики, підвищують стійкість кар’єри.