Війна

Рахункова палата України оприлюднила Звіт про результати аудиту відповідності за темою «Управління державним боргом», який став першим подібним оглядом за останнє десятиліття. Висновки аудиту показали значну трансформацію боргової політики країни в умовах повномасштабної війни з Росією, що суттєво змінила економічну ситуацію в Україні.

За даними Рахункової палати, з початком російської агресії витрати держави на оборону та забезпечення безпеки різко зросли, що стало основним фактором зміни боргових зобов’язань. Однак, на тлі військових дій, окупація частини територій і руйнування інфраструктури призвели до значного спаду в економіці. Зокрема, падіння виробництва, скорочення експорту та інвестицій негативно позначилися на валовому внутрішньому продукті (ВВП), що у свою чергу створило умови для стрімкого зростання дефіциту державного бюджету.

Станом на результативний період аудиту обсяг державного боргу України зріс утричі — до 7,4 трлн грн. Частка зовнішніх запозичень у загальному обсязі боргу збільшилася з 47 до 75 %, а їх сума досягла 4,3 трлн грн. Таким чином, борговий портфель України став критично залежним від зовнішніх кредиторів і характеризується підвищеними валютними ризиками та ризиками рефінансування.

Протягом 2022 року – першого півріччя 2025 року співвідношення держборгу до ВВП коливалося у межах від 77,8 % до 90,9 %. Це значно перевищує безпечний поріг у 60 % ВВП, визначений Бюджетним кодексом України (хоча на період воєнного стану ці обмеження призупинені). Аудитори наголошують, що йдеться про надмірне боргове навантаження на державний бюджет.

Дефіцит бюджету демонстрував вибухове зростання: у 2022 році він збільшився на 460 % порівняно з 2021 роком, у 2023 році — ще на 46,1 %, а у 2024 році — ще на 1,7 %.

За підрахунками Рахункової палати, за 2022 рік – перше півріччя 2025 року витрати на обслуговування та погашення державного боргу становили 3,2 трлн грн. Фактично близько 20 % усіх видатків державного бюджету в цей період йшло на виконання боргових зобов’язань.

Аудитори попереджають: у таких умовах можливості держави фінансувати соціальні програми, розвиток інфраструктури та відбудову суттєво обмежуються, адже значна частина ресурсу спрямовується на борги.

Окремий блок зауважень стосується нормативної неврегульованості управління держборгом. Рахункова палата констатує, що:

не були затверджені середньострокові стратегії управління боргом на 2023–2025 та 2025–2027 роки;

не розроблялися проєкти бюджетних декларацій на 2023–2025 та 2024–2026 роки (через призупинення відповідних вимог Бюджетного кодексу).

Усе це, на думку аудиторів, суттєво обмежило можливості середньострокового планування боргових показників та прогнозування витрат на обслуговування боргу.

Ще один показовий приклад — створення Боргового агентства. Постановою Кабміну від 12 лютого 2020 року №127 уряд ухвалив рішення про його утворення, і саме це агентство мало перебрати на себе ключові функції з управління держборгом. Втім, попри п’ять років від моменту ухвалення цієї постанови, фактичного старту його роботи так і не відбулося — відповідного урядового рішення досі немає.

Рахункова палата звернула увагу й на те, що чинні нормативно-правові акти не містять чітко визначених індикаторів боргових ризиків. Така система показників могла б допомогти вчасно оцінювати небезпеки для боргової стійкості, однак на практиці вона відсутня.

Міністерство фінансів у своїх поясненнях стверджує, що ризики враховуються під час планування боргових показників. Водночас матеріали, надані Рахунковій палаті, не містять документального підтвердження проведення такої оцінки.

Результати аудиту показують, що Україна входить у період післявоєнної відбудови з уже надзвичайно високим борговим навантаженням, значною залежністю від зовнішніх кредиторів і відсутністю повноцінно працюючої інституційної моделі управління боргом.

Рахункова палата наголошує: без прозорих стратегій, реального запуску Боргового агентства та чітких індикаторів ризиків буде надзвичайно складно забезпечити боргову стійкість у довгостроковій перспективі й зменшити тиск обслуговування боргу на майбутні бюджети.

YouControl представив аналітичне дослідження, підготовлене на основі відкритих даних, у якому детально розглянуто бізнес-активи Тимура Міндіча та Олександра Цукермана. У звіті зазначено, що Міндіч має зв’язки з сімнадцятьма юридичними особами, зареєстрованими на території України. Його участь у компаніях охоплює різні сектори підприємництва — від медіа та розважальної індустрії до діяльності, пов’язаної з технологічними сервісами та інвестиційними проєктами.

За даними аналітиків, Міндіч фігурує як співзасновник або кінцевий бенефіціар у компаніях, що об’єднані складною структурою управління. Подібна багаторівнева система власності характерна для бізнес-груп, які прагнуть диверсифікувати активи та оптимізувати фінансові потоки. Звіт також звертає увагу на перетин інтересів Міндіча з низкою інших бізнесменів, що формує широке поле партнерств на ринку.

Відзначається, що у спільних бізнесах Міндіча фігурують колишній помічник президента Сергій Шефір та бізнесмен Геннадій Боголюбов. Бізнесмен також є бенефіціаром британської Meylor Global LLP та співвласником люксембурзької Mineral Assets Corporation SA, яка раніше була учасником російської компанії з виготовлення штучних діамантів.

Олександр Цукерман зареєстрований як ФОП із КВЕДом «Загальна медична практика».

13 листопада президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження персональних санкцій проти Міндіча та Цукермана у справі щодо розкрадання в «Енергоатомі». За версією слідства, 46-річний Міндіч контролював діяльність «пральні», через яку відмивалися кошти, визначав фінансові потоки та впливав на керівників органів влади. 61-річного Цукермана слідчі вважають співорганізатором схем у енергетиці. Обидва виїхали з України перед початком слідчих дій.

Геннадій Новіков за короткий час перетворився на одну з найвпливовіших постатей українського грального сектору, хоча офіційно майже не бере участі в політичних процесах. Після призначення керівником державного підприємства «ПлейСіті» — структури, яку презентували як сучасний і прозорий механізм заміни ліквідованої КРАІЛ, — він отримав важелі управління над фінансовими потоками, що вимірюються мільярдами. Попри стартові обіцянки реформування, відкритості та протидії тіньовим схемам, дедалі більше спостерігачів відзначають повторення знайомих тенденцій: гучні проєкти, які не мають реального наповнення, та демонстративна боротьба з «нелегалами», що на практиці зводиться до точкових, але не системних дій.

Образ «нової прозорості» швидко почав втрачати переконливість, коли на поверхню вийшли передумови до конфлікту інтересів й ознаки політичної залежності. Попри скромну декларацію, Новіков вирізняється способом життя, який годі пояснити офіційними доходами: дорогі автомобілі, використання VIP-сервісів та участь у подіях, де присутні представники політичних угруповань, пов’язаних із Мінцифри та впливовими бізнес-колами Одещини. Такі зв’язки стали предметом уваги експертів, які наголошують, що саме через них гральна сфера може залишатися інструментом тиску та заробітку для вузького кола бенефіціарів.

При цьому саме через Новікова зійшлися зв’язки керівництва Мінцифри та одеських політичних груп. Його дружина, Іуліанія Мушурова, працює в Мінцифрі і раніше була залучена до розробки проєкту «Дія.City». Це пояснює, чому саме Новіков отримав посаду людини, яка де-факто контролює найбільш грошонасичений сегмент державного ринку – азартні ігри в онлайні.

Перші реальні кроки «ПлейСіті» за керівництва Новікова показали, що мова йде не про очищення ринку, а про концентрацію впливу. Підприємство публічно звітує про «масові обмеження доступу» до нелегальних сайтів, але технічні перевірки демонструють інше: такі платформи, як 1win, Parik24 та десятки інших ресурсів, продовжують працювати практично без перешкод.

Застосоване DNS-блокування легко обходиться за лічені хвилини через VPN або зміну DNS на Google чи інші публічні сервіси. Жодних системних інструментів – IP-блокування, відлов і закриття дзеркал, комплексної взаємодії з провайдерами – не впроваджується. На папері фіксується «активна боротьба», у реальності – повна імітація, яка дозволяє нелегальним гравцям ринку й далі заробляти.

Біографія Новікова та його майновий «профіль» лише підсилюють підозри у конфлікті інтересів. Він народився в Криму, його батьки досі живуть на окупованому півострові й мають російські паспорти. Сам Новіков і його дружина зареєстровані в Одесі, але фактично користуються нерухомістю та автомобілями, оформленими на інших осіб. Йдеться про приватний будинок в Одесі, квартири в Києві та Одесі, а також авто класу преміум – Lexus та Acura.

У декларації – нулі, на практиці – стандартний набір ознак забезпеченого чиновника з доступом до ресурсів. Такий розрив між офіційними даними і реальним стилем життя є класичною ознакою тіньового збагачення та використання підставних власників для маскування майна.

Окремий блок питань викликають бізнес-зв’язки Новікова. Він має прямі контакти з бізнес-структурами, пов’язаними з екскерівником Мінцифри Олександром Борняковим. Зокрема, Новіков інвестував у компанію «Інжур» через інвестиційні сертифікати. Це створює очевидний конфлікт інтересів: посадовець, який контролює ринок цифрових і азартних сервісів, одночасно має приватні фінансові інтереси у пов’язаних сферах.

У підсумку, фігура Новікова виглядає не як «сторожовий пес» держави на гральному ринку, а як людина, для якої регуляторний інструментарій – це важіль впливу на потоки, а не механізм захисту суспільних інтересів.

Фактично «ПлейСіті» за Новікова перетворюється на власну вертикаль впливу. Замість реальних кроків із детінізації – формальні звіти, замість ефективного блокування нелегальних казино – показушні обмеження, які легко обходяться, замість прозорих правил гри – концентрований контроль над мільярдними потоками у руках чиновника з порожньою декларацією та непрозорими зв’язками.

Для держави це означає, що ринок азартних ігор і далі живе за законами тіньового капіталізму: формально існує регулятор, а реально – «тіньовий регулятор» у вигляді Геннадія Новікова та пов’язаних із ним політичних і бізнес-груп.

Закарпаття в 2024 році стало яскравим прикладом того, як одна з найбагатших природних галузей, лісова, приносить бюджету лише крихти, у той час як тіньові заробітки обчислюються мільярдами. За офіційними даними, в області протягом року було вирубано близько 700 тисяч кубометрів лісу — це приблизно 400 тисяч дерев. Більшість з них була перероблена на понад 200 місцевих пилорамах і в подальшому продана за кордон. Здавалося б, це має бути джерелом стабільних доходів для місцевих громад, економічного розвитку та поповнення державної скарбниці.

Однак реальність виглядає зовсім інакше. Попри масштабну лісозаготівлю, місцеві бюджети отримали лише 17 мільйонів гривень. Така сума вражає своєю скромністю на фоні величезних обсягів лісозаготівлі і тіньового обороту, який насправді значно більший. За оцінками експертів, більша частина лісу, що вирубується, йде через нелегальні канали, не потрапляючи до офіційної економіки. Внаслідок цього місцеві бюджети недоотримують мільярди гривень, які могли б стати основою для розвитку інфраструктури, соціальних програм чи підтримки місцевих ініціатив.

Цей дисбаланс оголює абсурдність системи: регіон, де ліс — основний природний ресурс, отримує від його експлуатації менше, ніж два заклади громадського харчування. І це при тому, що лісова галузь потенційно здатна стати одним із головних донорів держбюджету. За оцінками експертів, Україна щороку могла б отримувати до 880 мільярдів гривень доходу, що приблизно дорівнює вартості закупівлі понад 600 винищувачів F-16.

Однак реальні надходження виглядають жалюгідно: у 2022 році ліс дав державі лише 23,3 мільярда гривень, а решта коштів — за оцінками аналітиків, сотні мільярдів — осідають у тіньових схемах, які десятиліттями контролюють “лісові барони”.

У 2022 році держава створила єдиного оператора лісової галузі — ДП «Ліси України», до якого увійшли 158 лісгоспів та 9 регіональних офісів. Ідея центральної реформи полягала в боротьбі з хаосом, розпорошеними фінансовими потоками та корупційними практиками. Але на практиці «реформа» перетворилася на централізацію старих схем у нових руках.

Керівником новоствореного підприємства став Юрій Болоховець, якого раніше звільнили з Держлісагентства за фінансові порушення. Його призначення наробило шуму ще на старті — і недарма. Замість очищення галузі система отримала адміністратора, здатного звести всі тіньові потоки під єдиний дах.

За інформацією зсередини системи, саме під час керівництва Болоховця ліс остаточно перетворився на товар для корупційних оборудок.

Основні схеми виглядають так:

– під виглядом санітарних рубок вирубуються цілком здорові дерева;– деревину продають не напряму, а через фірми-прокладки, які штучно занижують реальну вартість;– після цього деревина “подорожує” через десятки приватних пилорам, де легалізуються обсяги та доходи;– зароблені гроші виводяться через публічні закупівлі та маніпуляції з договорами постачання.

Найбільші прибутки приховує ще один напрям — постачання деревини для оборонних споруд. Після початку повномасштабної війни ціни різко злетіли, і деревина продавалася за тарифами, що в рази перевищували ринкові. Саме тут і «осідали» найбільші гроші — не в бюджетах громад, а в кишенях наглядачів лісового бізнесу.

У результаті Закарпаття втрачає не просто гроші — воно втрачає можливість розвитку. Громади, на території яких ведеться масова вирубка, не отримують адекватних компенсацій, інфраструктура не розвивається, а лісові масиви деградують.

Натомість десятиріччями збагачуються ті самі люди, які й «реформують» галузь. Централізація лісгоспів у рамках «Лісів України» не зламала старі схеми — вона лише укрупнила їх і зробила ще менш прозорими.

Новий комплексний аналіз, проведений фахівцями Центру досліджень психічного здоров’я Квінсленда, привернув увагу наукової спільноти та суспільства до можливого зв’язку між утриманням котів у домі та підвищеним ризиком розвитку розладів, пов’язаних із шизофренією. Дослідники узагальнили результати 44 років наукових праць, виконаних у 11 країнах, що дало змогу сформувати більш цілісне уявлення про взаємозв’язок між контактами з домашніми тваринами та психічним благополуччям.

Науковці звертають увагу, що одним із ключових факторів може бути паразит, здатний передаватися від котів людині за певних умов. Його наявність у середовищі проживання та можливий вплив на організм давно викликають наукові дискусії, але новий аналіз надав додаткові аргументи для подальших досліджень. Зокрема, підкреслюється, що контакт із тваринами в дитячому віці та спосіб догляду за домашніми улюбленцями можуть відігравати істотну роль у формуванні потенційних ризиків.

Потрапляючи в організм, паразит може проникати в центральну нервову систему та впливати на нейромедіатори, що пов’язують із змінами особистості, появою психотичних симптомів та підвищеним ризиком розвитку шизофренії.

Водночас дослідники наголошують, що наявність кота не є прямою причиною захворювання. Для остаточного підтвердження взаємозв’язку необхідні масштабні дослідження з репрезентативними вибірками, щоб точніше оцінити роль котів як потенційного фактора ризику психічних розладів.

За словами авторів дослідження, навіть після врахування додаткових чинників, у людей, які контактували з котами, ймовірність розвитку шизофренії була приблизно вдвічі вищою.

Якість нічного відпочинку визначає не лише настрій наступного дня, а й здатність організму протистояти хворобам, регулювати гормональний фон, підтримувати здорову вагу та ефективно відновлювати тканини. Значну роль у цьому процесі відіграє харчування: їжа, яку споживаємо протягом дня та безпосередньо перед сном, може або полегшувати засинання, або серйозно погіршувати сон. Фахівці з видання Prevention проаналізували поради дієтологів і виділили низку продуктів, здатних стати природними помічниками для нічного відпочинку.

Магістр наук і дієтолог Кортні Коу підкреслює, що сон — це не пасивний стан. Уночі організм проводить велику роботу: відновлює м’язові волокна, регенерує тканини, синтезує важливі білки й активізує гормональні механізми, які впливають на наші емоції, апетит та енергетичний баланс. Тому харчові звички безпосередньо визначають, наскільки ефективно запускаються ці процеси.

Одним із найцікавіших природних «помічників» сну експерти називають кислий вишневий сік. Він є природним джерелом мелатоніну — гормону, який запускає цикл «сон–неспання». Дієтолог радить спробувати замінити вечірні добавки мелатоніну на склянку вишневого соку перед сном і подивитися, чи стане засинати легше.

Корисними для нічного відпочинку є й продукти, багаті на магній — мигдаль, кеш’ю, гарбузове насіння. Магній допомагає розслабити м’язи та підтримує стабільний рівень цукру в крові вночі, що знижує ризик нічних пробуджень. Гарбузове насіння, додатково до магнію, містить триптофан — амінокислоту, з якої в організмі синтезуються серотонін і мелатонін, тобто речовини, безпосередньо пов’язані зі спокоєм та сном.

Схожим чином працює й індиче м’ясо. Воно містить триптофан, який допомагає тілу виробляти нейромедіатори, що впливають на сон і розслаблення. Хоча триптофану там небагато, легка вечеря з індичкою може стати м’яким «тоном до сну», особливо якщо не перевантажувати шлунок важкою їжею.

Окрему увагу дієтологи приділяють молочним продуктам. Тепле молоко як засіб від безсоння — не міф, зазначає Кортні Коу. Молоко й кисломолочні продукти містять триптофан і казеїн — білок повільного засвоєння, який допомагає вирівнювати рівень цукру в крові вночі та може сприяти глибшому, стабільнішому сну.

До напоїв, що асоціюються зі спокоєм, належить і ромашковий чай. Ромашка містить апігенін — антиоксидант, який зв’язується з рецепторами в мозку та викликає легку сонливість. Дослідження 2024 року в журналі Complementary Therapies in Medicine показало, що ромашковий чай може допомагати швидше засинати та спати спокійніше, тож чашка теплого напою ввечері може стати безпечною альтернативою «важкій артилерії» у вигляді снодійних.

Ще один простий продукт, який варто недооцінювати, — яйця. Одне яйце містить близько 83 мг триптофану, а це приблизно чверть добової потреби. Така кількість підтримує синтез серотоніну та мелатоніну й може працювати на якісніший сон, особливо якщо вживати яйця як частину збалансованого раціону.

Для тих, хто погано переносить молочні продукти, дієтологи радять звернути увагу на кіноа. Ця крупа містить і білок, і триптофан, тож порція кіноа на вечерю може бути доброю рослинною альтернативою, допомагаючи організму природним чином перейти до фази відпочинку.

Серед «нічних союзників» сну називають і жирну морську рибу — тунця, лосося, скумбрію. Вона багата на омега-3 жирні кислоти, які беруть участь у регуляції серотоніну і підтримують здатність організму розслаблятися. Регулярне вживання такої риби вдень або ввечері асоціюють із кращою якістю сну.

Неочевидний учасник цього списку — темний шоколад. Він містить антиоксиданти та омега-3 і, за даними журналу Nutrients, при вживанні вранці може допомагати нормалізувати циркадні ритми та підтримувати метаболічне здоров’я. Водночас через наявність кофеїну темний шоколад краще їсти в першій половині дня, а не перед сном.

Експерти наголошують: жоден продукт сам по собі не вилікує хронічне безсоння, але правильні харчові звички, разом із гігієною сну — відмовою від ґаджетів перед сном, регулярним режимом, провітрюванням кімнати — можуть суттєво покращити нічний відпочинок.

Якщо ж порушення сну тривають довго, заважають працювати і відновлюватися, фахівці радять не обмежуватися «вишневим соком і ромашкою», а звернутися до лікаря.

Діабет 2 типу залишається однією з найпоширеніших хвороб сучасного світу, а підвищений рівень глюкози в крові здатен спричинити небезпечні наслідки — від порушення роботи нирок до ураження кінцівок. Експерти британської організації «Diabetes UK» наголошують, що ризик розвитку цього захворювання можна суттєво скоротити завдяки трьом простим, але дисциплінованим змінам у щоденному способі життя. За їхніми даними, дотримання цих правил здатне зменшити вірогідність виникнення діабету майже наполовину.

У центрі рекомендацій — помірна й регулярна фізична активність, яка підтримує належну чутливість організму до інсуліну та допомагає контролювати вагу. Фахівці підкреслюють, що достатньо навіть невеликих щоденних навантажень — швидкої ходьби, легких тренувань чи активного дозвілля, аби знизити ризики, пов’язані з метаболізмом.

правильне харчування;

регулярну фізичну активність;

контроль ваги та схуднення у разі ожиріння.

Експерти наголошують, що половина людей, яким загрожує діабет 2 типу, можуть уникнути хвороби або відкласти її розвиток, якщо слідкуватимуть за вагою, об’ємом талії та правильно харчуватимуться.

Фізична активність відіграє важливу роль. Рекомендується швидка ходьба або інші вправи протягом 30 хвилин щодня п’ять разів на тиждень. За браком часу, ці 30 хвилин можна розділити на три короткі проміжки по 10 хвилин. Довге сидіння або лежання підвищує ризик виникнення діабету, тому спеціалісти радять частіше вставати, робити розтяжки та рухатися навіть під час роботи за столом або перегляду телевізора.

Що стосується харчування, важливо обирати напої без доданого цукру, включати до раціону їжу з високим вмістом клітковини та складних вуглеводів, наприклад макарони з цільної пшениці, а також зменшити споживання червоного та обробленого м’яса.

Для початку фізичної активності експерти радять встановлювати реалістичні цілі, наприклад 10-хвилинну прогулянку після прийому їжі, і поступово збільшувати навантаження.

Дотримання цих простих порад допоможе значно знизити ризик розвитку діабету та покращити загальний стан здоров’я.