ІНСАЙДИ:

Перемир’я заради виборів: нова стратегія ОП перед планом Трампа

Наші джерела повідомляють, що в Офісі Президента розглядають можливість використати виборчий трек як інструмент для тимчасового перемир’я. За інформацією співрозмовників, знайомих із внутрішніми обговореннями, це може стати єдиним способом виграти час на тлі різкого погіршення ситуації на фронті й неможливості Збройних сил утримувати лінію оборони без оперативної паузи. За задумом Банкової, ключовим має стати зміщення […]

«Міндічгейт» і тиск британської розвідки: чому Єрмаку довелося йти на публічний конфлікт

Андрій Єрмак продовжує конструювати внутрішньополітичний блок і одночасно визначає контури майбутньої зовнішньої політики України. Про це повідомили джерела, обізнані з ситуацією на Банковій. За їхніми словами, нещодавній публічний конфлікт і гучне «звільнення», яке злили в медіа як сенсацію, було елементом тактичної гри, спрямованої на охолодження скандалу, відомого як «Міндічгейт», та на корекцію комунікації з британською […]

Боротьба за крісло глави ОП: за інформаційними атаками на Буданова та Федорова стоїть Єрмак

За інформацією джерела видання 360ua.news, з ймовірністю 90% завтра буде назване прізвище нового глави Офісу Президента, а поки йдуть “торги” Андрій Єрмак веде медійну атаку у відношенні двох основних претендентів: Кирила Буданова та Михайла Федорова. Так, за інформацією джерела, саме з подачі екс-очільника ОП Андрія Єрмака широкий резонанс в ЗМІ отримала історія із захопленням бійцями […]

Війна

Тіньові механізми електронного ринку: як працює масштабна схема імпорту техніки в Україні

В Україні стрімко поширюється інформація про розгалужену схему імпорту та продажу електроніки, яка, за даними джерел у правоохоронних структурах, може охоплювати найпотужніших гравців ринку. Йдеться про можливу участь мережі Comfy, компанії «ASBIS-Україна», а також групи пов’язаних онлайн-магазинів і ФОПів, що спеціалізуються на продажі техніки Apple та популярної електроніки. За попередніми оцінками, механізм має ознаки комплексної системи ухилення від оподаткування, нелегального ввезення товарів та використання криптовалют у внутрішніх розрахунках.

За інформацією джерел, у центрі схеми перебуває група осіб, які нібито координують увесь ланцюг — від імпорту до роздрібного продажу. Мова йде про Ігоря Хижняка, Світлану Гуцул та Кирила Пахомова, яких називають ключовими організаторами можливих операцій. Вони, за даними слідства, контролюють мережу компаній, що виконують різні етапи процесу: від отримання товару з-за кордону до його реалізації через інтернет-магазини та приватних підприємців.

За даними співрозмовників, головна частина схеми полягає у ввезенні техніки через «зелений коридор» на кордоні з Польщею, Угорщиною та Словаччиною, часто без декларування або з істотним заниженням вартості. Це дозволяє уникати сплати мита та ПДВ, створюючи нерівні умови на ринку та завдаючи збитків державному бюджету.

Після перетину кордону товар розподіляється між мережевими магазинами та афілійованими онлайн-майданчиками, де продається як «офіційна продукція», хоча не завжди має сертифікати відповідності. За інформацією джерел, частина розрахунків здійснюється готівкою, на банківські картки фізичних осіб або в криптовалюті USDT, що ускладнює фінансовий моніторинг і може свідчити про приховування доходів.

Окрему увагу викликають можливі зв’язки окремих учасників схеми з Росією. Зокрема, за оперативними даними, «ASBIS-Україна», яка є офіційним дистриб’ютором Apple, може бути причетною до постачання техніки до РФ через треті країни. Також фігурує інформація про те, що одна зі співвласниць Comfy, Світлана Гуцул, має кіпрське та українське громадянство і раніше перереєстровувала бізнес у тимчасово окупованому Донецьку за російським законодавством, сплачуючи податки на користь країни-агресора.

Виявлені схеми стосуються не лише імпорту, але й внутрішньої організації праці. За даними джерел, у Comfy до 90% персоналу оформлено як ФОПи з мінімальною зарплатою близько 1500 грн, тоді як основні виплати нібито здійснюються «у конвертах». Це дозволяє уникати сплати ЄСВ та податку на доходи фізичних осіб.

Поки офіційні органи не робили публічних заяв щодо розслідування цієї мережі, однак на ринку очікують на перевірки та можливі кримінальні провадження. Масштаби тіньових потоків, за оцінками експертів, можуть обчислюватися сотнями мільйонів гривень на місяць, що ставить під загрозу не лише конкуренцію на ринку техніки, а й бюджет країни.

Маніпуляція статусом викривача: як Федір Христенко уникнув жорсткого вироку

Історія про те, що народний депутат Федір Христенко нібито став викривачем корупції у НАБУ та САП, поступово перетворюється на приклад відвертої маніпуляції. За новими даними, роль «викривача» була використана не для боротьби з корупцією, а як інструмент пом’якшення власної кримінальної ситуації. Христенко, який фігурував у справі про державну зраду та ймовірну взаємодію з представниками ФСБ, отримав статус, що забезпечує додаткові гарантії та створює сприятливий фон під час розгляду його справи.

Нещодавнє засідання, на якому суд затвердив угоду про визнання вини депутата, відбулося за зачиненими дверима. Таємничість навколо процесу лише підсилює суспільний інтерес: не розголошуються ані термін ув’язнення, ані деталі обмежень, ані сама мотивація суду, який визнав угоду прийнятною. Формулювання про «міркування безпеки» не дають чіткої відповіді, чому саме настільки значуща справа — у тому числі пов’язана з можливим посяганням на державні інтереси — була розглянута у режимі, що виключає громадський контроль.

Христенко — уродженець Донеччини та колишній представник ОПЗЖ. Після 2014 року він збудував бізнес на постачанні російського антрациту до України, у тому числі з тимчасово окупованих територій. Його компанії, серед яких естонська Heating Systems OU, імпортували продукцію російського “Сибантрациту”. Сировина опинялася на українських заводах, зокрема “Метінвесту” та “АрселорМіттал Кривий Ріг”. Попри війну, схеми приносили багатомільйонні прибутки, а депутатський статус дозволив Христенку уникати кримінального переслідування роками.

Одним із ключових елементів бізнес-імперії нардепа залишається діяльність його тестя Сергія Брюховецького. Він продовжує вести бізнес у тимчасово окупованій Горлівці, сплачуючи податки у так званий “бюджет ДНР”. Водночас українські банки, зокрема державний “Укрексімбанк”, надавали структурам Брюховецького кредити для придбання стратегічних активів, серед яких київський торговельний центр Sky Mall. Це підсилює підозри у можливому політичному прикритті та впливі Христенка на ухвалення рішень у фінансовій сфері.

Аналітики відзначають, що скандал із його нібито “викривальними свідченнями” щодо НАБУ та САП міг бути частиною стратегії з відбілювання репутації та пом’якшення відповідальності. Замість реального покарання за співпрацю з російськими структурами, постачання вугілля з окупованих територій і зв’язки з представниками ФСБ, Христенко, ймовірно, отримав умови, які дозволяють йому уникнути наслідків, непропорційних масштабу інкримінованих дій.

Закритість рішення суду та мовчання правоохоронних органів лише підживлюють сумніви, що ця історія завершилася без жорсткого правового вироку. У суспільства залишається питання: чи стане справжня відповідальність за державну зраду невідворотною, чи інститут угод із правосуддям знову перетворили на спосіб порятунку політичних та бізнесових інтересів окремих фігурантів.

Суперечлива спадщина та статки прокурора Київщини Дмитра Прокудіна

Головний прокурор Київської області Дмитро Прокудін опинився в центрі уваги через значні статки своєї родини та минулі корупційні скандали, що знову стали предметом суспільних обговорень. У його декларації фігурують елітний позашляховик, заміські маєтки, оформлені на матір, а також коштовні подарунки від близьких родичів. Сім’я прокурора задекларувала близько семи мільйонів гривень заощаджень, а також вражаючий перелік об’єктів нерухомості, що викликає додаткові запитання щодо походження цих активів.

Попри все це, Дмитро Прокудін продовжує очолювати прокуратуру Київщини, що стало поштовхом до нового витка дискусій про доброчесність представників правоохоронної системи. Історія чиновника містить низку резонансних подій, які досі залишаються у пам’яті громадськості. Зокрема, у 2015 році, коли він обіймав посаду заступника прокурора Подільського району Києва, правоохоронці затримали його разом із колишнім прокурором району Сергієм Нечипоренком під час отримання хабара у 150 тисяч доларів. Нечипоренко, своєю чергою, був тісно пов’язаний із впливовими політичними колами, адже тривалий час вважався ексзятем одіозного представника Партії регіонів Сергія Ківалова.

У деклараціях та майнових реєстрах фігурує чимало активів, якими фактично користується Прокудін, але оформлені вони переважно на його матір. Сам він володіє дорогим позашляховиком Toyota Land Cruiser, а цінний годинник отримав у подарунок від тестя. Сукупні заощадження сім’ї сягають семи мільйонів гривень.

Близький до Прокудіна заступник Дмитро Сітар, який працює з ним ще з часів Печерської окружної прокуратури, демонструє схожу практику. Уся його нерухомість оформлена на дружину-підприємицю, а власний автомобіль він торік продав тестю. До роботи в прокуратурі Сітар був помічником народного депутата від Партії регіонів. За інформацією журналістів, кар’єрно йому міг допомогти батько — колишній співробітник КДБ, який за президентства Януковича очолив управління СБУ на Закарпатті.

Ще одна заступниця Прокудіна — Олена Таможня. До призначення влітку 2025 року вона працювала прокуроркою Бучанської окружної прокуратури. За даними журналістів, Таможня приховує фінансові активи свого чоловіка, колишнього “регіонала”, який активно займається бізнесом і скуповує землю під Києвом за заниженими цінами.

У команді Прокудіна є і люди з медіа, пов’язаних із Віктором Медведчуком. Восени речницею обласної прокуратури стала Юлія Колтак — колишня журналістка каналів “112 Україна” та NewsOne. Вона працювала спецкореспонденткою видання “Страна.ua”, співпрацювала з Анатолієм Шарієм і брала інтерв’ю в так званого “ЛНРівця” Олексія Ільяшевича. Згідно з деклараціями та даними YouControl, Колтак досі володіє часткою медіахолдингу, до якого входять заборонені медведчуківські телеканали.

Наказ про її призначення підписав особисто Дмитро Прокудін. За інформацією джерел LIGA.net, Колтак не проходила спеціальної перевірки, і питання про її звільнення не стоїть.

Команда головного прокурора Київщини складається з людей з неоднозначною репутацією, минулим у структурах попередньої влади та значними незадекларованими або прихованими активами. Попри це, Прокудін продовжує керувати обласною прокуратурою.

Не пропустіть

Покровськ як новий фронт війни: місто, де зникає межа між тилом і передовою

Покровськ дедалі частіше називають уособленням нового етапу російсько-української війни, де бойові дії переходять у складний формат протистояння всередині міської забудови. Тут майже неможливо чітко провести лінію фронту: вона розмита між житловими кварталами, промисловими зонами та вузькими вулицями. У таких умовах російські диверсійні групи діють малими мобільними підрозділами, проникаючи в місто, маскуючись під цивільних або навіть під українських військових, і завдають точкових ударів по обороні.

За даними військових, тактика противника зводиться до раптових атак, розвідки боєм і підривної діяльності у глибокому тилу. Диверсанти намагаються уникати відкритих зіткнень, діючи приховано, що суттєво ускладнює роботу українських захисників. У місті панує постійна напруга: кожна підозріла постать може виявитися ворогом, а будь-який двір — точкою раптової атаки.

За оцінками аналітиків, російська армія змінила тактику і перейшла до формату “демеханізованої” війни — без великих колон техніки, які легко виявляють дрони. Замість цього РФ просувається дуже малими групами по 3–5 осіб.

“Лінія фронту розмивається“, — пояснює фінський аналітик Еміль Кастехельмі.

Російські розвідувальні дрони шукають прогалини в українській обороні. Через нестачу особового складу та постійний аеророзвідковий тиск повністю закрити місто від проникнень практично неможливо. Невеликі ворожі групи заходять у Покровськ велосипедами, мотоциклами, цивільним транспортом або пішки, користуючись туманом і дощем.

Однією з головних проблем стала неможливість швидко визначити, хто перед тобою — свій чи ворог. Українські військові повернулися до тактики перевірочних слів. Одне з ключових — “паляниця”. Але навіть це не завжди допомагає.

Ризики френдлі-файру зростають. Один з командирів пригадує, як бійцям заборонили відкривати вогонь по БМП, бо начебто “вона своя”. Виявилося, що це була російська машина. Її знищили дроном тільки після уточнення ситуації. В іншому випадку українська бригада помилково ліквідувала власні наземні безпілотники “Терміти”.

Бойові дрони стали ключовим інструментом української оборони в місті. Саме вони знаходять диверсантів та наносять удари по їхніх укриттях. Тому російські групи першими намагаються вийти на операторів — і вбивають їх.

“Наш другий ешелон не працює, а він дає 90% ударів“, — кажуть військові. Без цих ударів складніше зупиняти невеликі групи ворога на підході до міста.

За оцінкою Deep State, Росія наразі контролює щонайменше половину Покровська. Решта територій — сіра зона, де бої точкові та хаотичні. Немає жодного району, який би повністю контролювали українські сили.

Президент Володимир Зеленський раніше заявляв про близько 300 російських диверсантів у місті, проте військові кажуть, що реальна цифра може бути значно вищою.

До Покровська перекинули елітні підрозділи. Бійці “Азову” намагалися стабілізувати фронт улітку, а спецпризначенці ГУР прибували на гелікоптерах Black Hawk, щоби відновити логістику та координацію. Однак російська тактика повільного проникнення продовжує діяти.

Покровськ залишається ключовою точкою перед можливими ударами РФ на Краматорськ і Слов’янськ. Аналітики не прогнозують стрімкого прориву ворога, адже тактика малих груп не передбачає швидкого просування.

“Якщо ви просто просуваєте піхоту, на якомусь рівні вас зупинять“, — зазначає Кастехельмі.

Хоч захоплення Покровська і не гарантує Росії швидкого контролю над Донбасом, тактика інфільтрації має одну критичну перевагу — її надзвичайно важко зупинити.

Скандальна кар’єра судді Андрія Анохіна та відсутність реакції влади

Суддя Шевченківського районного суду Києва Андрій Анохін, який став фігурантом гучної справи про незаконне збагачення, досі зберігає свою посаду і, за даними джерел, продовжує впливати на хід справ у власних інтересах. Його ім’я давно перебуває в полі уваги журналістів-розслідувачів, які фіксують численні випадки системної корупції та сумнівних рішень у його роботі.

Раніше видання KYIVOPERATIV повідомляло, що Анохін, отримавши хабар, відпустив серійного злодія, відомого викраденнями елітного майна, незважаючи на наявність достатніх доказів для арешту. Подібні випадки формують образ судді, який користується службовим становищем для власної вигоди, ставлячи під загрозу довіру до судової системи в цілому.

За інформацієї нардепа Олександра Дубінського, сума хабара, який зазвичай бере суддя Андрій Анохін за потрібне рішення у справі починається від 30 тис. доларів США.

ФОТО: Скріншот ТГ каналу Олександра Дубінського

Про намагання суддею Андрієм Анохіним приховати свої статки раніше також писали журналісти, звертаючи увагу на той факт, що рівень життя судді ніяк не відповідає офіційний декларації, а нажите в незрозумілий спосіб майно оформлене на родичів.

Нагадаємо, після серії публікацій в ЗМІ, незадекларованими статками судді Андрія Анохіна зацікавились правоохоронці.

Так, влітку 2025 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до суддів Андрія Анохіна та його дружини Лесі Будзан про визнання необґрунтованими активів на суму понад 7 мільйонів гривень і стягнення їх у дохід держави.

Зокрема, прокуратура вимагає конфіскувати частину квартири і два машиномісця (гаражі) в елітному Київському ЖК, якими користуються судді.

Йдеться про квартиру площею 104 кв.м., яка відображена в майнових деклараціях суддів. 50% зареєстровано на суддю Лесю Будзан, а решта 50% — на Сергія Бабушкіна, який є рідним братом чоловіка Будзан судді Андрія Анохіна. Брат судді є лише номінальним власником одного з машиномісць та частки квартири, оскільки не використовує їх і з огляду на законні доходи не мав можливості придбати.

Крім того, вартість придбаного майна в договорах купівлі-продажу вважається суттєво занижена, а реальна ціна вдвічі більшою. Вартість частки квартири в декларації судді станом на дату набуття в жовтні 2022-го зазначена як 1,64 млн грн. Але в прокуратурі стверджують, що частка квартири коштувала понад 6 млн грн.

Скандальна покупка чиновниці ДПС: авто за ціною нижче ринку

Керівниця управління організації роботи Східного міжрегіонального управління ДПС з роботи з великими платниками податків Оксана Куликовська у 2024 році придбала автомобіль Suzuki SX4 2013 року випуску за 154,74 тис. грн у фізичної особи Анастасії Добриднік. Аналіз ринку вживаних автомобілів на основі даних AUTO.RIA, RST.ua, Reono.ua та Automoto.ua показав, що реальна вартість таких авто на кінець 2024 року коливалася від 262 до 498 тис. грн. Тобто придбання відбулося майже на третину, а іноді і вдвічі дешевше від середньоринкової ціни, що викликає низку питань щодо законності угоди та прозорості фінансових операцій.

Експерти з ринку вживаних автомобілів зазначають, що така значна різниця у ціні може свідчити про непрозору домовленість або можливе порушення антикорупційного законодавства. На думку фахівців, придбання державними посадовцями автотранспорту за цінами, які суттєво нижчі від ринкових, може бути ознакою конфлікту інтересів або використання службового становища для отримання особистої вигоди.

Офіційний дохід Куликовської за 2024 рік становив 621,6 тис. грн зарплати. Водночас вона задекларувала 10 тис. доларів та 323 тис. гривень готівкою, а також 38 тис. грн на банківському рахунку.

У власності посадовиці є квартира площею 55,5 м² у Дніпрі, придбана ще у 2003 році за 17 тис. грн, а також 40% в іншій квартирі площею 52,7 м², спільно з трьома особами, успадкованій з радянських часів. Членів сім’ї Куликовська у декларації не вказала, що дозволяє не декларувати їхні доходи та майно.

Повернення “Ревізора”: Ольга Фреймут готується знову вийти в ефір із культовим шоу

Легендарний телевізійний проєкт «Ревізор», який свого часу збирав мільйони переглядів і викликав бурхливі обговорення, може знову з’явитися на екранах. Протягом багатьох років глядачі неодноразово зверталися з проханнями відродити програму, і нині ці очікування отримали новий імпульс. Після коментарів редакторки Анни Жижі щодо можливого оновлення формату про ймовірне повернення заговорила і головна зірка проєкту — Ольга Фреймут.

У нещодавньому інтерв’ю телеведуча зізналася, що саме «Ревізор» залишається для неї особливим і найулюбленішим проєктом за всю кар’єру. За словами Фреймут, ця програма стала для неї не просто роботою, а важливою частиною життя, яка сформувала її як телевізійну особистість. Ведуча пригадує, що кожна перевірка була окремою історією, наповненою емоціями, конфліктами, несподіванками та справжніми людськими драмами.

«Я дуже хочу відновити “Ревізор”. У мене вже Злата — дівка на виданні, малята вже не такі крихітні й самі собі ради дають, тому вже можна зробити програму, яку я люблю», — сказала ведуча.

Фреймут також підтвердила, що у разі повернення шоу повністю зміниться його концепція. За її словами, рівень сервісу в Україні настільки виріс, що знімати лише про ресторани більше неактуально.

«Якщо я буду знімати “Ревізор”, то це буде інший “Ревізор”. Я знаю потреби суспільства. Мені здається, я буду його знімати», — заінтригувала ведуча.

Подробиці нового формату Фреймут розкривати не стала, проте натякнула: якщо оновлений «Ревізор» з’явиться, то він стане значно глибшим та сучаснішим, ніж попередні сезони.

Корупційні правопорушення серед посадових осіб медико-соціальних експертних комісій: результати перевірок та резонансні справи

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило перевірки декларацій посадових осіб медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) за період 2024–2025 років. Під час цих перевірок було проаналізовано 22 декларації, і в 18 з них виявлені ознаки недостовірного декларування відомостей, загальна сума яких перевищує 148,9 мільйона гривень. Ці факти порушень привернули значну увагу до діяльності МСЕК, яка займається важливими питаннями, пов'язаними з медичними висновками та соціальними виплатами.

Однією з найбільш резонансних справ стало рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області. Суд визнав винною голову Берегівської районної медико-соціальної експертної комісії у скоєнні кримінального правопорушення за частиною 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за декларування недостовірних відомостей. У результаті, посадовій особі було призначено штраф у розмірі 68 тисяч гривень, а також накладено заборону на обіймання керівних посад у медичних установах протягом року.

НАЗК також завершило перевірку декларацій інших керівників та експертів МСЕК.

Порушення встановлено у деклараціях голови Житомирської МСЕК № 2. За 2023 рік виявлено недостовірні відомості на понад 5 млн грн, а за 2024-й — на більш ніж 5,2 млн грн. Посадовиця не вказала дані про чоловіка та його майно: три квартири у Києві, Житомирі та Одеській області, два будинки, автомобілі Toyota Land Cruiser Prado 150 і Volvo C30, а також доходи та банківські рахунки. НАЗК встановило ознаки правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 КК, а Нацполіція долучила матеріали до кримінального провадження.

У Запорізькій області під час перевірки декларації голови нейроофтальмологічної МСЕК було встановлено недостовірні дані на понад 2,9 млн грн. Посадовиця не задекларувала автомобіль Hyundai IX35, подарунок у вигляді готівки на суму понад 360 тисяч гривень та не підтвердила походження 30 тисяч доларів готівкою. Висновок передано до Національної поліції.

Ще один випадок стосується лікаря-експерта Харківського обласного центру медико-соціальної експертизи. У декларації за 2023 рік вона не зазначила квартиру, у якій фактично проживала, кошти на банківських рахунках та понад 530 тисяч гривень доходів, що надходили на картку від третіх осіб. НАЗК зафіксувало ознаки правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП і передало матеріали до НПУ.

У НАЗК наголошують, що виявлені порушення демонструють системні проблеми з дотриманням вимог фінансової прозорості серед працівників МСЕК. Повні перевірки у цьому секторі тривають.

Трагічна загибель Андріяни Офрім у Чехії: встановлено підозрюваного та оприлюднено ключові обставини справи

У Чехії завершилися понаддвотижневі пошуки 22-річної Андріяни Офрім із Закарпаття, які перетворилися на резонансну справу для української громади за кордоном. Правоохоронці міста Фрідек-Містек, де дівчину бачили востаннє, повідомили про виявлення її тіла. Інформацію підтвердили у селищі Кобилецька Поляна, звідки родом Андріана, посилаючись на слова її батька.

Зникнення молодої жінки оголосили 21 листопада, після того як вона перестала виходити на зв’язок із рідними та знайомими. Пошукові заходи тривали безперервно: чеська поліція опитувала свідків, перевіряла камери відеоспостереження та маршрути, якими могла пересуватися дівчина. Виявлення тіла у Фрідеку-Містеку стало поворотним моментом, що дозволив слідчим швидко просунутися в розкритті обставин трагедії.

«Після необхідних процесуальних та адміністративних заходів тіло дівчини буде передано родині та доставлено в Україну для поховання», – зазначили у повідомленні.

За даними журналіста Віталія Глаголи, Андріянa Офрім родом із села Кобилецька Поляна Рахівського району. У Чехії вона перебувала на заробітках. Причини вбивства наразі не відомі.

Нагадаємо, що раніше, 22 серпня 2025 року, в американському місті Шарлотт, штат Північна Кароліна, в електричці вбили 23-річну українку Ірину Заруцьку. Того ж дня правоохоронці затримали підозрюваного у злочині – 34-річного безпритульного Декарлоса Брауна-молодшого, який раніше відбував покарання за інші злочини.

Сумнівні закупівлі окупаційної адміністрації Маріуполя викликають запитання щодо реального призначення бюджетних коштів

Виконавчий комітет Маріупольської міськради, який діє під контролем окупаційної влади, оголосив низку закупівель на значні суми, що радше нагадують масштабну фінансову схему, ніж потреби міського управління. За інформацією з платформи Zakupivli.pro, лише на канцелярські дрібниці — папір, кулькові ручки, скріпки та інші витратні матеріали — передбачено витратити понад сто тисяч гривень. Така вартість виглядає вкрай завищеною, особливо з огляду на відсутність прозорого контролю та реальних потреб установ, які функціонують в умовах окупації.

Експерти відзначають, що подібні тендери часто використовуються для легалізації коштів, виділених окупаційними адміністраціями, адже фактичний стан інфраструктури Маріуполя не відповідає заявленим у документах обсягам робіт чи закупівель. У місті, де більшість комунальних будівель зруйнована, а доступ до базових послуг обмежений, витрачання таких сум на канцелярію виглядає нелогічним і викликає сумніви щодо мети цих угод.

ФОТО: Дані сайту Zakupivli.pro

Загалом, проаналізувавши останні закупівлі виконавчого комітету Маріупольської міськради, які загалом обходяться бюджету в мільйони гривень, можна побачити “нехитрі схеми по відмиванню коштів”.

Також, журналісти звернули увагу на постійне розширення штату адміністрації, незважаючи на окупацію міста. Зокрема, на сайтах пошуку роботи розміщено 13 вакансій. Серед вакансія головного спеціаліста відділу міжнародного співробітництва та протокольної роботи, вчителя-логопеда, вихователя, керівника підрозділу планування та розвитку персоналу, бухгалтера, юристів.

ФОТО: Скріншоти сайту з пошуку роботи

На фоні багатомільйонних трат на адміністрацію окупованого Маріуполя, досить резонансно звучить заява нардепа від Слуги Народу Віталія Войцеховського, про те що “1,3 млн сімей вимушених переселенців залишилися без житла, так як в бюджеті не вистачає коштів”.

Адвокат Тимура Міндіча подав апеляційну скаргу на рішення щодо тримання під вартою

Адвокат Андрій Доманський, який захищає бізнесмена Тимура Міндіча, подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За словами захисника, сторона Міндіча вважає, що рішення суду було прийнято з порушенням норм процесуального законодавства, а клопотання прокурора — без належного обґрунтування.

У заяві адвоката зазначено, що слідчий суддя, на думку захисту, не взяв до уваги ряд важливих обставин справи, зокрема відсутність ризиків переховування або впливу на свідків з боку Міндіча. Крім того, захист вважає, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які б підтверджували необхідність тримання бізнесмена під вартою, що суперечить принципам пропорційності та справедливості.

8 грудня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду сформувала колегію суддів для розгляду скарги: суддя-доповідач Сергій Бондар та двоє колег – Даниїла Чорненька і Ігор Панаід. Адвокат Доманський зауважив, що до складу трійки входять очільники апеляційної палати, але висловив сподівання на неупереджене та всебічне розгляд апеляції.

Доманчкий також підтвердив, що йому вдалося погодити правову позицію з Міндічем відповідно до вимог законодавства та правил адвокатської етики.

Нагадаємо, що 1 грудня Вищий антикорупційний суд заочно обрав Тимуру Міндічу тримання під вартою. Бізнесмена підозрюють у створенні та керівництві злочинною організацією, легалізації коштів на суму понад 256 млн грн та незаконному впливі на членів Кабінету Міністрів. 22 листопада правоохоронці оголосили його та ще одного фігуранта, Олександра Цукермана, у розшук.