Війна

Начальник Золотоніського районного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Черкаській області Олександр Пилипенко задекларував значні фінансові ресурси та елітний транспортний засіб. Згідно з даними його декларації, опублікованими виданням 368.media, на рахунках і в готівці посадовець має понад 2 мільйони гривень. Зокрема, готівкові заощадження Пилипенка становлять 630 тисяч гривень, а його дружина Юлія Миколаївна задекларувала ще 1,4 мільйона гривень.

Попри офіційну реєстрацію у селі Піщане Золотоніського району, фактичне місце проживання Олександра Пилипенка знаходиться у Черкасах. Для пересування посадовець користується автомобілем Audi Q5 — представницьким транспортом, який належить до класу елітних позашляховиків. Ці дані викликали підвищений інтерес громадськості через розбіжність між офіційною реєстрацією та реальним стилем життя чиновника.

Згідно з декларацією, рятівник користується квартирою площею 69,3 квадратних метри у Черкасах, власницею якої є його мати — Тетяна Борисівна. При цьому Пилипенко має право безоплатного проживання у помешканні.

Його дружина володіє трьома земельними ділянками у Золотоніському районі: дві по 2 гектари в селі Бойківщина (Драбівська громада, придбані у 2021 році) та одну ділянку площею 500 квадратних метрів у Золотоніській громаді (2022 рік, вартістю лише 3042 гривні). Сам Пилипенко також має 2 гектари землі в Бойківщині, набуті у 2021 році.

Посадовець користується Audi Q5 2019 року випуску, зареєстрованим на його матір у грудні минулого року. Крім того, у власності рятівника є старий ВАЗ-2106 1997 року.

Попри скромну офіційну зарплату — лише 616 тисяч гривень на рік — та дружину, яка не має роботи, родина Пилипенків зуміла накопичити понад два мільйони гривень готівкою. Доходи Олександра Пилипенка також включають 24 тисячі гривень пенсії та соціальної допомоги.

Раніше у Черкаській області згадували прізвище Пилипенка в контексті схем із вимагання коштів за «перевірки» разом із місцевими чиновниками. Ці епізоди стали предметом уваги антикорупційних журналістів.

На тлі низьких доходів і розкішного способу життя історія рятівника з Черкащини ще раз демонструє контраст між офіційними деклараціями держслужбовців та їхньою реальною фінансовою поведінкою.

5 листопада 2025 року український співак MELOVIN опублікував у своєму Instagram провокативний постер із написом «перший бісексуальний герой шоу “Холостяк”». Зображення миттєво викликало широкий резонанс у соцмережах — шанувальники обговорювали, чи є це офіційним анонсом участі артиста у відомому проєкті, чи просто творчою заявою. Реакція телеканалу СТБ, який володіє правами на шоу, не забарилася: представники компанії звинуватили музиканта у порушенні авторських прав, зокрема у використанні логотипу, айдентики та візуального стилю програми без погодження.

Сам MELOVIN пояснив, що його публікація була навмисною провокацією. За словами співака, він прагнув перевірити, наскільки українське суспільство готове до розширення уявлень про гендерну ідентичність і сексуальність у телевізійному просторі. Артист наголосив, що не мав наміру привласнювати чужі матеріали, а лише хотів «поставити дзеркало» перед публікою, показавши, як тема толерантності викликає суперечливі емоції навіть у контексті розважального шоу.

У відповідь MELOVIN опублікував заяву, у якій визнав, що свідомо використав оформлення шоу і що постер був «лабораторним» експериментом: артист заявив, що хотів перевірити, як відреагує суспільство на ідею включення в мас-медіа персонажів з нестандартною сексуальною орієнтацією. Він також зазначив, що пост «зникне о 00:00», і підкреслив, що ціль досягнута.

«Сьогодні о 00:00 пост зникне. Я порушую права на використання логотипу телеканалу та проєкту і робив це свідомо. Ціль виконана, я хотів побачити, чи готове суспільство до проєкту, де межі розширені. Як виявилось – ТАК. Радий бути лакмусом. Безкоштовно. Вічно ваш, М», — написав співак.

Частина аудиторії поставилася до акції схвально, відзначивши сміливість артиста й дискусію про інклюзивність у телебаченні, інші — критикували MELOVIN за використання оформлення чужого проєкту. Також низка користувачів піддали сумніву методи телеканалу у спілкуванні з публічними особами — частина аудиторії висловила зауваження щодо тону і дій SMM-команди СТБ.

Господарський суд Хмельницької області виніс рішення про стягнення з приватного підприємця штрафу у розмірі понад 400 тисяч гривень через порушення умов договору щодо постачання квадрокоптерів для потреб Сил оборони України. Позов подала Окружна прокуратура міста Хмельницького після встановлення факту невиконання зобов’язань, прописаних у контракті.

Під час судового розгляду було підтверджено, що у березні 2025 року виконавчий комітет Хмельницької міської ради підписав із підприємцем угоду на поставку партії сучасних безпілотних літальних апаратів. Ці дрони мали бути передані військовим у чітко визначені строки, оскільки вони відіграють важливу роль у підвищенні ефективності розвідки, коригуванні вогню та забезпеченні підрозділів актуальною інформацією на лінії фронту. Втім, постачальник не виконав договірні умови, що створило ризики для забезпечення окремих частин потрібним обладнанням.

Попри взяті зобов’язання, постачальник не передав квадрокоптери у встановлені договором строки. Крім того, про неможливість виконати поставку він повідомив замовника лише після значного прострочення термінів.

Прокуратура, діючи в інтересах держави, звернулася до суду з вимогою стягнути штраф і пеню за зрив постачання техніки для українського війська. Суд повністю підтримав її позицію.

У результаті бюджет Хмельницької міської громади отримає понад 400 тисяч гривень.

Директор Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації Роман Ткачук, який обіймає цю посаду з грудня 2018 року та водночас є депутатом Київради від партії «УДАР», знову опинився у центрі уваги правоохоронців. 8 жовтня йому повідомили про нову підозру, пов’язану з можливою службовою недбалістю під час закупівлі спеціальної техніки для столичного управління ДСНС у 2022 році. Збитки, завдані бюджету міста, правоохоронці оцінили у 10,9 мільйона гривень.

Слідство ведеться у межах кримінального провадження №12023100000001338. За версією правоохоронців, Ткачук мав проконтролювати правильність проведення процедури закупівлі та дотримання всіх законодавчих норм. Наразі перевіряється, чи були порушення, що призвели до завищення вартості обладнання або неефективного використання коштів.

Однак, як зазначається у матеріалах справи, підлеглі Ткачука не звернулися ані до виробників, ані до дилерів, не провели аналізу ринку та не перевірили ціни на додаткове обладнання. Усе це суперечить «Примірній методиці визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», затвердженій Мінекономіки.

Проведені експертизи встановили: через завищення вартості закупівлі бюджет Києва недоотримав 10,9 млн грн.

13 жовтня Голосіївський райсуд столиці обрав Ткачуку запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання строком на 2 місяці. Чиновника зобов’язано з’являтися за викликом слідчих і прокурорів та утримуватися від контактів зі свідками. Того ж дня суд відсторонив його від посади директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Санкція інкримінованої статті — ч.2 ст. 367 ККУ — передбачає до п’яти років ув’язнення.

Переможцем закупівлі стала компанія ТОВ “Валідус Спецавто”, що належить киянину Андрію Нагорному. За понад 10 років роботи фірма уклала державних контрактів на загальну суму 2,6 млрд грн.

Попри це, слідство стверджує: техніка була закуплена з істотним завищенням вартості.

Ця підозра стала вже п’ятою для очільника департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Ткачук фігурує одразу у кількох кримінальних провадженнях:

справа про генератори від “Епіцентру” — йому інкримінують розтрату 1,8 млн грн через включення ПДВ, який не підлягав сплаті;

справа щодо системи оповіщення в Деснянському районі — за версією слідства, переплата становила 377,2 тис. грн;

справа про закупівлю генераторів у 2023 році — збитки оцінені у 4,8 млн грн;

справа про неналежне функціонування укриттів у Києві — одне з найбільш резонансних розслідувань, у якому Ткачук є підозрюваним з червня 2023 року.

Саме ця трагедія зумовила масштабне слідство: 1 червня 2023 року під час ракетної атаки в Деснянському районі загинули троє людей, які не змогли потрапити до укриття, двері якого були зачинені.

Роман Ткачук — один із найдовше працюючих керівників у команді мера Віталія Кличка. До приходу у КМДА він багато років очолював аварійно-рятувальні служби. Попри численні кримінальні провадження, він залишався на посаді аж до відсторонення судом у жовтні 2025 року.

За масштабом кримінальних справ чиновник фактично є “рекордсменом” серед керівників підрозділів КМДА.

Найближчим часом суди мають розглянути кілька обвинувальних актів щодо діяльності Романа Ткачука. У разі доведення вини йому загрожують реальні строки ув’язнення — від 5 до 12 років залежно від конкретного епізоду.

У Кривому Розі набув розголосу випадок, який спричинив значне занепокоєння серед місцевих мешканців. Військовослужбовець прийшов до місця роботи своєї дружини, маючи при собі букет квітів і гранату, що вже саме по собі привернуло увагу очевидців. За даними тих, хто перебував поруч, жінка працює продавцем, і їхня розмова разом із виходом на вулицю не передбачала нічого незвичного.

Ситуація різко змінилася, коли чоловік раптово витягнув чеку із гранати та жбурнув її на землю. Люди, які стали мимовільними свідками інциденту, почали розбігатися, очікуючи вибуху. Однак небезпека виявилася меншою, ніж здавалося — граната була навчальною та не містила вибухової речовини, тому детонації не відбулося.

Після цього чоловік дістав ніж та почав погрожувати дружині. Свідки викликали поліцію, яка оперативно прибула на місце та затримала порушника.

Місцеві пабліки зазначають, що жінка відмовилася писати заяву на чоловіка. За її словами, те, що сталося, — «просто ревнощі».

Правоохоронці продовжують перевірку всіх обставин події. Юристи наголошують, що відмова потерпілої від заяви не завжди є підставою для закриття справи, оскільки використання зброї чи боєприпасів, навіть навчальних, може кваліфікуватися за статтями Кримінального кодексу незалежно від позиції потерпілої сторони.

11 листопада Чернігівський апеляційний суд виніс вирок у справі чоловіка, який скоїв умисне вбивство поліцейського Олександра Левченка у Бахмачі в 2022 році. Суд засудив його до восьми років позбавлення волі. Крім того, винний зобов'язаний виплатити моральну шкоду родині загиблого — дружині та дочці поліцейського по 500 тисяч гривень кожній.

Це рішення стало наслідком перегляду справи після того, як Борзнянський районний суд, який розглядав цю справу раніше, ухвалив виправдальний вирок. Суд першої інстанції визнав обвинуваченого невинним, мотивуючи це самозахистом, а також залишив без розгляду цивільний позов потерпілої сторони щодо відшкодування моральної шкоди.

За даними вироку, 19 листопада 2022 року близько 23:00 біля кафе в Бахмачі обвинувачений завдав удар ножем Олександру Левченку. Поліцейський помер наступного дня у лікарні. За словами дружини загиблого, між обвинуваченим та компанією поліцейського стався конфлікт, який він намагався розборонити.

Обвинувачений свою провину не визнав і пояснював, що діяв у самозахисті через начебто напад поліцейського та його знайомих. Суд встановив, що його дії кваліфікуються як умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 КК України).

Під час відбування покарання зараховано строки попереднього ув’язнення та цілодобового домашнього арешту з відповідним перерахунком днів на термін позбавлення волі.

Олександр Левченко був інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 міста Бахмач.

В Україні запрацювала повноцінна система дистанційної реєстрації шлюбу, що дозволяє пройти всі етапи оформлення стосунків — від подання заявки до отримання офіційного свідоцтва — у цифровому форматі. Оновлений сервіс Міністерства юстиції, інтегрований у застосунок «Дія», фактично усуває потребу в особистому візиті до ДРАЦС, відкриваючи новий рівень зручності для користувачів. Окремо передбачений і полегшений порядок для військовослужбовців, які через службу не завжди мають можливість бути присутніми на стандартних бюрократичних процедурах.

Новий цифровий механізм побудований так, щоб максимально спростити всі формальності. Наречені можуть у кілька кроків подати спільну заяву, пройти електронну ідентифікацію через державні реєстри та обрати дату й час церемонії, орієнтуючись на доступні вільні слоти. Завдяки цьому традиційний процес, який раніше вимагав черг, паперових документів і фізичної присутності, перетворюється на зручну онлайн-послугу, доступну у будь-якому місці.

У Мін’юсті запевняють, що на повну процедуру офіційної реєстрації достатньо близько 30 хвилин. Обидва наречені підтверджують свою згоду та підписують актовий запис за допомогою Дія.Підпису. Після цього свідоцтво про шлюб надсилається Укрпоштою на вказану адресу, а цифрове підтвердження шлюбу з’являється в застосунку Дія протягом доби.

Послуга доступна всім громадянам України незалежно від місця перебування – як усередині країни, так і за кордоном. Це особливо важливо для пар, які вимушено розділені через війну, а також для тих, хто не має можливості особисто приїхати до відділу ДРАЦС.

Окремий акцент Мін’юст робить на військовослужбовцях. Для захисників та захисниць України передбачено спрощений і пріоритетний доступ до сервісу: ідентифікація може відбуватися через застосунок Армія+, у Дії виділені окремі “швидкі” слоти для реєстрації, щоб мінімізувати очікування і бюрократію для військових, які часто мають обмежений час на оформлення документів.

Міністерство підкреслює, що така цифровізація не лише спрощує життя громадянам, а й зменшує навантаження на працівників ДРАЦС, дозволяючи частину послуг перевести в онлайн. Для багатьох пар це також спосіб формалізувати стосунки в умовах війни, не витрачаючи дорогоцінний час на дорогу, черги й паперову тяганину.

Запуск повноцінної онлайн-реєстрації шлюбу у Дії вписується у загальну стратегію держави з розширення е-сервісів та переведення максимальної кількості процедур у цифровий формат, щоб громадяни могли вирішувати більшість юридичних питань дистанційно.