Війна

19 жовтня — це день, сповнений важливих традицій та пам’ятних подій. Він має багатогранне значення і в Україні, і в міжнародному контексті. Цей день можна присвятити родині, згадці про наших предків та підтримці тих, хто щодня бореться за здоров'я людей — медичних працівників. Окрім цього, 19 жовтня є символічною датою для кількох міжнародних і професійних свят, серед яких особливе місце займають такі дати, як День боротьби з раком грудей, День здоров’я дитячих кісток та День гуманітарної допомоги. Всі ці події мають на меті привернення уваги до важливих соціальних і медичних проблем, а також підтримку тих, хто бореться за життя та благополуччя інших.

В Україні цей день також є важливим для працівників харчової промисловості, адже 19 жовтня вони святкують своє професійне свято. Кухарі, технологи, кондитери та інші фахівці цієї галузі отримують визнання за свою важливу роботу, що забезпечує здоров’я та комфорт населення. Без їхньої праці неможливо уявити повсякденне життя, тому в цей день їм висловлюють подяку за їхній внесок у загальний добробут.

Народні традиції цього дня пов’язані з підготовкою до зими й сімейними застіллями: у давнину готували курячі страви — супи, пироги, запіканки — щоб зміцнити родину й здоров’я. Прикмети 19 жовтня підказують про погоду: ранкова роса або червоне небо ввечері віщують зміну температури чи негоду. День також вважають вдалим для налагодження зв’язків і спілкування з близькими.

Що не варто робити сьогодні: ображати померлих, влаштовувати гучні бенкети з надмірним вживанням спиртного під час поминань, сваритися з рідними або лихослівити. Також не рекомендується голосно розповідати про свої плани — за народними віруваннями, це може зіпсувати справи.

В Україні існує система спеціальних пенсій для осіб, що займали високі державні посади, зокрема для суддів, прокурорів, чиновників та правоохоронців. Така система продовжує функціонувати, попри численні економічні труднощі, і створює серйозну фінансову нерівність серед громадян. Держава витрачає значні кошти на виплату пенсій колишнім високопосадовцям, що в окремих випадках досягають 50–100 тисяч гривень на місяць. Натомість більшість пенсіонерів, які працювали в інших сферах, отримують в рази менші суми — всього кілька тисяч гривень, що є неприпустимим у контексті соціальної справедливості та економічної ситуації країни.

«Уряд неодноразово намагався обмежити спецпенсії через норми держбюджету, але Конституційний Суд послідовно визнає такі обмеження неконституційними. У результаті держава не лише не економить, а й переплачує», — підкреслив Гетманцев.

Спроби змінити систему поки що не дали істотного результату. Верховна Рада лише в першому читанні підтримала законопроєкт №12278, який передбачає обмеження спеціальних пенсій для прокурорів. Подальший розгляд документа блокується через опір представників привілейованих груп.

В Україні дружина померлого пенсіонера має право на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника, якщо вона відповідає ряду законодавчо визначених вимог. Така виплата може бути призначена на довічній основі або на період непрацездатності і становить 50% від пенсії покійного чоловіка. Право на цю допомогу має жінка, яка досягла пенсійного віку або є непрацездатною відповідно до законодавства, зокрема Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Однією з ключових умов є факт спільного проживання подружжя на момент смерті чоловіка. Цей момент є визначальним для надання права на пенсію у зв’язку з втратою годувальника. Якщо жінка не досягла пенсійного віку, але є непрацездатною, пенсія може бути призначена на весь період її непрацездатності, незалежно від віку.

Розмір виплати становить 50% від пенсії, яку отримував або мав право отримувати чоловік. Наприклад, якщо пенсія померлого становила 6 850 гривень, дружина отримає 3 425 гривень щомісяця. Додатково, для осіб віком понад 75 років передбачена щомісячна доплата у розмірі 456 гривень.

Для оформлення такої пенсії необхідно звернутися до Пенсійного фонду України та надати підтвердні документи — свідоцтво про смерть, документи про спільне проживання та підтвердження віку або стану непрацездатності.

Цей вид пенсії є важливою підтримкою для літніх людей, які втрачають основне джерело доходу та потребують стабільної допомоги від держави.

В Україні планується зміна правил відстрочки від мобілізації для студентів. Це питання набуло особливої актуальності після того, як Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки підтримав законопроєкт №13634, який може суттєво обмежити можливості для використання навчання як підстави для уникнення призову. Згідно з новими нормами, відстрочку не зможуть отримати студенти, які порушують освітню послідовність, затягують процес навчання або зловживають правом на академічну відпустку.

Законопроєкт має на меті упорядкувати використання освіти як підстави для відтермінування служби. Раніше відстрочку могли отримати різні категорії громадян, серед яких студенти, люди з інвалідністю, одинокі батьки або батьки, які виховують трьох і більше дітей. Проте з новими змінами бажання уникнути мобілізації через навчання може стати важче досягти, якщо студент не дотримується правил академічного процесу.

Законопроєкт №13634 вводить додаткові вимоги для студентів. Особи, які навчаються у професійно-технічних закладах, повинні почати навчання до 25 років, навчатися вперше за денною або дуальною формою та дотримуватися освітньої послідовності. Студенти закладів вищої освіти, окрім дотримання послідовності та форми навчання, мають завершити програму у межах встановлених строків. Академічні відпустки, повторне навчання або перездачі призведуть до втрати права на відстрочку.

Для аспірантів, інтернів і докторантів залишаються лише вимоги щодо дотримання освітньої послідовності. Заяви на відстрочку подаються до початку військової служби, комісія при ТЦК та СП розглядає їх протягом семи днів, а призов на час розгляду зупиняється. Чоловіки, заброньовані підприємствами або установами, мають стати на спеціальний облік у ТЦК та СП.

В компанії «Славіан», що володіє торговельно-розважальним центром SkyMall через структуру «Оптова мережа 2011», нещодавно відбулися суттєві зміни у складі власників. Раніше єдиним бенефіціаром компанії був Сергій Брюховецький, тесть підозрюваного в корупційній справі Андрія Христенка. Цей бізнесмен володів компанією через офшорну структуру на Кіпрі під назвою Napstor Limited. Однак після останніх подій, які привернули увагу до цього бізнесу, в структурі власності компанії з’явились нові співвласники.

Як стало відомо, на початку серпня цього року, через два тижні після того, як Андрій Христенко отримав офіційну підозру, до складу власників компанії увійшли громадянин Великої Британії Марк Родес та громадянин Ізраїлю Ігор Корев. За інформацією з реєстру юридичних осіб YouControl, ці зміни були офіційно зафіксовані 1 серпня, що свідчить про важливість моменту та можливі майбутні трансформації в управлінській структурі.

Розслідувачі встановили, що обидва нові співвласники мають зв’язки з Росією. Марк Родес є учасником бізнесу в Україні, пов’язаного з підсанкційним колишнім депутатом Держдуми РФ від «Єдиної Росії» Олександром Лебедєвим, нинішнім власником британського видання The Independent. Крім того, Родес дотичний до російсько-ізраїльського бізнесмена Нісана Моісеєва, який був наближений до Віктора Медведчука та керував мережею АЗС Glusco.

Ігор Корев також володіє низкою компаній в Україні. Серед його партнерів — іноземці, зокрема австрієць Якоб Мітбрайт, який із 2018 року до середини 2022 року був співвласником російського банку «ФінТех», створеного за підтримки уряду РФ.

Ці нові дані викликають питання щодо впливу іноземних бізнес-груп з російськими зв’язками на стратегічні об’єкти в Україні, особливо в умовах війни та санкційної політики.

Київська міська рада прийняла нові Правила підготовки та прийняття рішень щодо набуття та припинення прав на землю комунальної власності. Цей важливий документ, розроблений за ініціативою депутатів Вікторії Пташник і Дмитра Білоцерковця, покликаний забезпечити більшу прозорість і контроль у процесі управління земельними ресурсами Києва. Зокрема, нові правила мають на меті створення чіткої процедури для розгляду заяв, запровадження публічного реєстру земельних угод і запобігання випадкам внесення питань щодо землі «з голосу».

Однією з головних новацій є введення мораторію на продаж комунальних будівель до моменту формування земельних ділянок під ними. Цей захід дозволить краще контролювати земельні ресурси і уникнути поспішних та непродуманих рішень. Окрім того, Київська міська державна адміністрація (КМДА) зобов'язана в разі виявлення порушень чи спроб незаконних операцій із землею негайно звертатися до суду та правоохоронних органів.

Правила забороняють виносити на розгляд питання про землю «з голосу», за винятком термінових потреб — розміщення держустанов, військових об’єктів або розірвання договорів оренди через невиконання зобов’язань орендарем. Також документ деталізує мінімальні розміри ділянок для різних видів забудови і передбачає, що передача ділянок без торгів можлива лише у випадках, прямо передбачених Земельним кодексом.

Нові норми вводять механізм контролю за орендарями: Департамент земельних ресурсів КМДА має перевірити ділянки, передані з 16 липня 2020 року, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку оренди, і при виявленні зловживань готувати подання про відмову у поновленні договору. Крім того, запроваджується черга розгляду заяв за датою та часом їх реєстрації, а також зобов’язання створити публічний реєстр для онлайн-моніторингу стану розгляду земельних заяв.

Проте ухвала породжує питання практичної реалізації. По-перше, нові Правила не скасовують чинний Порядок 2017 року, тож можливі правові колізії та двозначності у застосуванні процедур. По-друге, низка важливих положень під час доопрацювання була вилучена — наприклад, норма про ненижчу ніж 12% орендну плату для тих, хто користувався ділянками без оформлення — що викликає сумніви у повноті антикорупційного захисту.

Під час голосування на сесії 9 жовтня 2025-го рішення підтримали 63 депутати (система показала 61 голос) — при цьому мер Віталій Кличко і депутат Михайло Присяжнюк заявили, що їхні голоси не були враховані. Дискусії у сесійній залі відображали і підтримку (Пташник назвала документ інструментом прозорості), і застереження: зокрема, депутат Микола Конопелько вказував на ризики двозначного тлумачення окремих норм і вимагав розглянути власні правки.

Контекст ухвалення — хвиля скандалів навколо столичної землі та низка розслідувань, що отримали назву «Чисте місто» (НАБУ/САП). Саме на фоні кримінальних проваджень і публічних претензій до практик відведення ділянок Київрада підготувала ці Правила. Утім, як зауважують критики, правила нічого не варті без неупередженого виконання: фіксація норм на папері не гарантує зупинки «туалетних схем», передачі зелених зон під забудову чи втрати для бюджету через відчуження землі без аукціонів.

Щоденна звичка додавати сіль до їжі може серйозно позначитися на здоров'ї та навіть скоротити тривалість життя. За результатами новітнього дослідження, надмірне споживання натрію підвищує ризик передчасної смерті на 28-30%. Вчені проаналізували дані понад 500 тисяч осіб, зокрема звертаючи увагу на тих, хто помер до 75 років. Виявлено, що люди, які регулярно додають сіль до своїх страв, мають на 28% більший ризик ранньої смерті порівняно з тими, хто контролює споживання натрію.

Проблема надлишку солі в раціоні є глобальною, адже більшість людей навіть не усвідомлюють реальної кількості натрію, яку вони споживають щодня. Найбільше солі містять оброблені продукти, фаст-фуд та напівфабрикати, а не лише звичні приправи. Додавання солі до готової їжі може стати частиною звички, яку важко змінити, однак вона має серйозні наслідки для серця, судин та загального стану організму.

Для прикладу, чоловіки віком 50 років, які часто підсолювали їжу, втрачали в середньому 1,5 року життя, а жінки того ж віку — близько 2,28 року.

Доктор медичних наук Лу Ці, старший автор дослідження, наголошує, що високий рівень натрію негативно впливає на серце, нирки та інші життєво важливі органи. Фахівці радять дотримуватися балансу натрію та калію, оскільки їх дисбаланс підвищує кров’яний тиск і шкодить серцю, очам, мозку та ниркам.

Офіційні рекомендації медиків радять обмежувати споживання натрію до 2300 мг на день — це приблизно одна чайна ложка кухонної солі. Експерти радять обирати менш оброблені продукти, адже найбільше натрію міститься у готових стравах. Для підсилення смаку без шкоди для здоров’я можна використовувати яблучний чи рисовий оцет, цитрусові та інші кислотні добавки.

Контроль над споживанням солі допомагає підтримати здоров’я та збільшити тривалість життя, наголошують дослідники.

Київська міська влада визначила підрядника для демонтажу цеху №5 на території заводу «Більшовик», що є важливим етапом у реконструкції Шулявського шляхопроводу. Виконувати роботи буде консорціум «Промбуд Технолоджи», який отримав контракт на суму 121,12 млн грн. Варто зазначити, що ця структура була створена менш ніж за два тижні до оголошення закупівлі, що викликало певне обурення серед громадськості та експертів. Сума договору є динамічною та не враховує можливі інфляційні ризики, а також зміни вартості матеріалів, що може призвести до додаткових витрат і подальшого збільшення фінансування.

Процес закупівлі супроводжувався низкою суперечок і скандалів. Найдешевші пропозиції, зокрема від компанії ПП «Інженерно-виробничий центр “Вектор”», були відхилені без достатніх пояснень. Цей крок викликав питання щодо прозорості та чесності процедур, адже такі рішення можуть порушувати принципи рівності та справедливості у держзакупівлях. Неодноразові спроби цієї компанії оскаржити результати тендеру не мали успіху, що лише посилило напругу навколо процесу.

Однак серед гучних підрядів та скандалів навколо інфраструктурних проектів у столиці залишається питання, яке напряму стосується безпеки тисяч людей — ситуація на Поштовій площі. Під нею вже багато років існує 8-метровий котлован площею понад 6 тисяч квадратних метрів. Він накритий тимчасовою плитою, що виконує роль перекриття площі, по якій щодня ходять кияни та туристи. Від цього небезпечного простору до тунелів метрополітену — лише 16 метрів.

Реконструкція Поштової площі розпочалася у 2013 році з участю бюджетних коштів на суму 504 млн грн та приватних інвестицій у 163 млн грн. Інвестором стало маловідоме ТОВ «Хенсфорд Україна», пов’язане з особами з орбіти режиму Януковича. Згодом інвестиційний контракт скасували, будівництво зупинили, а об’єкт став заручником судових та бюрократичних процесів. З 2022 року реалізація будь-якої комерційної забудови на цьому місці юридично заблокована, але аварійне питання фактично заморожене.

Сьогодні Поштова площа — це не реконструкція й не археологічний проект, а тиха техногенна небезпека, яку влада уникає визнавати. На тлі демонтажів і будівництв за сотні мільйонів гривень, цей котлован залишається поза увагою. Замість інженерного рішення, забезпечення безпеки та укріплення конструкцій, площа досі тримається на тимчасових опорах уже майже десять років.

Ключове питання — пріоритети міста. Київ витрачає колосальні кошти на нові інфраструктурні проєкти, тоді як один із найнебезпечніших об’єктів у центрі столиці залишається без втручання. Поряд із судовими тяжбами та тендерними війнами Поштова площа продовжує щодня приймати натовпи людей над порожнечею. І поки увага влади прикута до гучних реконструкцій, ця мовчазна загроза лише зростає.