Війна

17 жовтня на автодорозі біля села Сухий Лиман під Одесою сталася жахлива дорожньо-транспортна пригода, що призвела до загибелі двох українських військовослужбовців. Аварія сталася близько 7-ї години ранку, коли 63-річний водій вантажного автомобіля наїхав на військових, які перебували поруч з пересувним блокпостом.

Згідно з попередніми даними, водій не помітив людей, хоча блокпост був розташований на дорозі, і військові мали чітке обладнання та засоби для безпеки. Як зізнався чоловік, він не зміг вчасно зреагувати, що призвело до трагедії. Оскільки інцидент стався на території, де військові здійснюють свою службу, подія викликала великий резонанс серед громадськості та військових.

На жаль, один із військових загинув на місці події, другий помер у кареті швидкої допомоги по дорозі до лікарні. Обидва загиблі були у віці 34 та 36 років.

Перевірка на стан сп’яніння показала, що водій був тверезим. Правоохоронці наразі встановлюють усі обставини трагедії та вирішують питання щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Також може бути ухвалено рішення про затримання водія у процесуальному порядку.

Рух транспорту на цій ділянці дороги залишається ускладненим. Поліція закликає водіїв бути уважними, планувати маршрут заздалегідь та суворо дотримуватися правил дорожнього руху, особливо поблизу блокпостів та військових об’єктів.

Печерське управління поліції завершило досудове розслідування щодо начальника одного з управлінь комунального підприємства КП «Київтелесервіс». Його звинувачують у службовій недбалості, яка призвела до значних порушень під час закупівель у 2023 році. За матеріалами слідства, посадовець не здійснив належного моніторингу ринку та не перевірив рівень цін на обладнання для бездротового доступу до Інтернету перед його придбанням.

Невиконання процедур контролю призвело до того, що підприємство закупило засоби зв'язку за значно завищеними цінами. Загальна сума контракту становила 144 мільйони гривень, а переплата, за попередніми підрахунками, перевищила десятки мільйонів гривень, що стало важким фінансовим тягарем для бюджету міста.

Поліція наголошує, що такі дії призвели до нераціонального використання публічних коштів та завдали збитків громаді. Обвинувальний акт уже передано до суду. Чиновнику інкримінують службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

Йому загрожує до п’яти років позбавлення волі з можливим додатковим покаранням — забороною обіймати певні посади чи займатися відповідною діяльністю строком до трьох років. Суд має визначити, чи винен посадовець у неналежному виконанні службових обов’язків.

Суспільний резонанс навколо справи зростає, адже йдеться про значні бюджетні кошти, які могли бути використані на потреби громади, зокрема інфраструктуру або соціальні програми. Громадськість очікує на прозорий розгляд справи та справедливе рішення.

Андрій Данилко, знаменитий артист, відомий під сценічним ім’ям Вєрка Сердючка, поділився своїм поглядом на нинішню ситуацію в українській музиці, особливо щодо творчості молодих виконавців. В інтерв'ю для YouTube-каналу Євгена Синельникова він звернув увагу на один із найбільш виражених трендів останніх років — надмірне використання слова «додому» у патріотичних піснях. Данилко зазначив, що цей вислів став своєрідним штампом, який повторюється знову і знову, створюючи певну одноманітність у музичному просторі.

Артист підкреслив, що таке бездумне повторення певних фраз та тем у композиціях надає музиці однотипності, що позбавляє її індивідуальності. За його словами, коли пісня «заповнюється» однаковими ідеями, вона втрачає свою унікальність та емоційну глибину. Це створює враження, що багато пісень звучать схоже одна на одну, і важко віднайти ту саму неповторну, особливу атмосферу, яка могла б стати «підписом» того чи іншого виконавця.

«Не робіть так, як усі. Бо я слово „додому“ чути не можу… В кожного „додому“. Вона вже не звучить як відвертість», — зазначив Данилко. Він додав, що українська мова та патріотизм важливі, але зміст пісні має бути щирим і талановито поданим, інакше слухач не відчує емоції, незалежно від теми.

Також артист зізнався, що наразі немає молодих виконавців, яких би він постійно слухав, хоча й визнає наявність талановитих артистів. Він наголосив, що популярність приходить лише через справжній талант, а не через модні фрази чи тренди.

Прокуратура України повідомила про підозру Сергію Кривенку, засновнику та директору благодійного фонду «Аджалик», в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон. За інформацією слідства, у 2023 році Кривенко використовував своє становище для складання списків осіб, яких нібито залучали до перевезення гуманітарної допомоги для Збройних Сил України, медичних установ та цивільного населення. На підставі цих списків він отримував дозволи від начальника Херсонської обласної військової адміністрації (ОВА) для виїзду осіб за кордон. Водночас, як виявилось, не менше семи військовозобов’язаних, які скористалися цими дозволами, не повернулися на територію України.

У грудні 2023 року, після виявлення порушень, начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін заявив, що вживаються всі необхідні заходи для розслідування даного інциденту. Важливою частиною розслідування є встановлення точної кількості осіб, які могли скористатися цими незаконними схемами, а також виявлення можливих співучасників цього злочину.

Сергій Кривенко раніше працював у правоохоронних органах (1996–2004 рр.), зокрема в податковій міліції, був депутатом Довжанської сільради Одещини та головою місцевого осередку «Партії регіонів». Благодійний фонд «Аджалик» діє з 2016 року; кримінальні провадження щодо його діяльності почалися у 2023 році і відтоді набирають нових епізодів.

Наразі підозру висунуто заочно; її подальший розвиток залежатиме від результатів слідчих дій та процесуального доступу до підозрюваного. Ситуація вимагає перевірки всіх обставин — від видачі дозволів до використання зібраних коштів та переміщення людей за кордон — і може мати наслідки як для керівництва фонду, так і для тих, хто погоджував дозволи на переміщення.

3 жовтня 2025 року заступниця начальника відділу обслуговування громадян №4 Головного управління Пенсійного фонду у Чернігові, Оксана Рева, здійснила покупку нової квартири площею 76,8 м². Житло було придбано у компанії ТОВ «ЖК Київська» за 1,15 мільйона гривень. Цей факт знайшов своє відображення у декларації чиновниці, де зазначено усі необхідні дані про нову власність.

Зазначена покупка викликала підвищену увагу серед громадськості, оскільки таке придбання надає чітке уявлення про матеріальний стан посадовця. Важливою деталлю є те, що ціна квартири значно перевищує середній рівень доходів громадян в Україні, що додає певної цікавинці навколо походження коштів для її покупки.

За сумою покупки ця операція входить до числа найдорожчих серед співробітників Пенсійного фонду Чернігівської області у 2025 році. Інших додаткових подробиць про джерела фінансування в публічній частині декларації не наводиться.

Факт купівлі задекларовано в установленому порядку — посадовиця внесла дані до реєстру, як вимагає закон. Якщо виникнуть питання щодо відповідності доходів і витрат — це підлягає перевірці відповідних контролюючих органів.

У вересні 2025 року Київ уклав понад 6,5 тисяч договорів на загальну суму понад 5,3 мільярда гривень. Згідно з аналітичними даними BI.Prozorro, більшість коштів було направлено на будівництво та ремонтні роботи, як і в попередні місяці. Це свідчить про стратегічний акцент міської влади на покращення інфраструктури столиці.

Найбільший контракт вересня стосується капітального ремонту Харківського шосе, загальна вартість якого становить 1,25 мільярда гривень. Виконання робіт здійснює компанія ТОВ "Група компаній “Автострада”. Окрім цього, значні кошти були спрямовані на ремонтні роботи в інших районах міста. При цьому найбільшу частину з виділених коштів – майже 3 мільярди гривень, або 57,5% від загальної суми витрат – було витрачено саме на будівництво та реконструкцію існуючих об'єктів інфраструктури.

Ще 467 млн грн спрямовано на будівництво та ремонт укриттів. Найактивніше — районні управління освіти, житлово-комунальні компанії та окремі школи. Серед проєктів — нові укриття для ліцею №157 на Оболоні та школи №44 у Голосієві, а також добудова захисної споруди школи №130 ім. Данте Аліг’єрі.

КП “Київтеплоенерго” у вересні витратило 162 млн грн на ремонти й реконструкції тепломереж. Найдорожчий договір (79,5 млн грн) укладено на оновлення комунікацій на вул. Петлюри та Коцюбинського у Шевченківському районі. Ще 72 млн грн спрямовано на встановлення когенераційних установок, що мають підвищити енергоефективність підприємства.

Окрім Харківського шосе, на інші дорожні роботи витратили 111 млн грн. Серед об’єктів — проспект Василя Порика, вул. Зодчих, Привокзальна та Голосіївський проспект.

На медичне обладнання, ліки та гігієнічні засоби пішло 497 млн грн. Найбільші замовники — КП “Медичний центр Києва” (МРТ і КТ на 125,6 млн грн) та Київська міська клінічна лікарня №1 (рентген-комплекс за 89 млн грн).

Ще 471,7 млн грн місто витратило на паливо. Основні споживачі — “Київводоканал” (235 млн грн) і “Київпастранс” (191,6 млн грн).

Загалом у публічних закупівлях вересня брали участь майже 500 розпорядників коштів. Найактивнішим замовником стала КК “Київавтодор”, підпорядкована Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Після відсторонення директора департаменту Руслана Кандибора його обов’язки з 11 вересня виконує Роман Лелюк.

Підрядником місяця стала “Група компаній “Автострада”, яка реалізує контракти у столиці та по всій Україні, зокрема проєкти “Великого будівництва” та водогін у Дніпропетровській області після підриву Каховської ГЕС. Компанія також бере участь у будівництві Подільського мостового переходу та метро на Виноградар.

7 жовтня Вищий антикорупційний суд офіційно затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та колишньою заступницею начальника управління Головного управління Держгеокадастру в Київській області Ольгою Дідківською. Справа пов’язана з підозрами у причетності цієї посадовиці до незаконного заволодіння земельними ділянками у Пущі-Водиці та місті Фастів, що розслідували Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і САП.

Згідно з умовами угоди, Дідківська визнала свою провину за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України, яка передбачає заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах. Вона погодилася співпрацювати зі слідством, зокрема надавати викривальні свідчення щодо інших фігурантів кримінального провадження, що може сприяти розкриттю масштабів корупційної схеми.

Суд призначив узгоджене сторонами основне покарання — позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади керівника та заступника керівника територіального органу Держгеокадастру (та інші пов’язані посади) на 2 роки. Одночасно Дідківську звільнили від відбування реального ув’язнення з випробувальним терміном один рік. На неї покладено обов’язки реєструватися в органі пробації та повідомляти про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Рішення ВАКС набуде чинності відповідно до процесуальних норм; угода була укладена 2 вересня 2025 року за участі захисника та з погодженням керівника САП. Слід додати, що інкримінована Дідківській стаття стосується привласнення або розтрати майна у великих розмірах, вчинених службовою особою.