Війна

17 січня українська співачка Оля Полякова відзначила свій день народження. Цього року популярній артистці виповнилося 47 років, і цю дату вона вирішила провести не в закритому колі, а разом зі своєю аудиторією — відкрито, емоційно та без прикрас. У соціальних мережах співачка поділилася серією особистих світлин і роздумів, які стали своєрідним підсумком її життєвого етапу.

У фотоблозі Полякова опублікувала добірку сміливих кадрів, зроблених у різні періоди життя. На знімках — різна Оля: юна, впевнена, втомлена, зухвала, спокійна і зріла. Кожне фото супроводжувалося короткими, але змістовними коментарями, у яких співачка говорила про прийняття віку, зміну пріоритетів та внутрішню свободу, що приходить із досвідом.

Втім, святковий допис був не лише про зовнішність. У день народження Оля Полякова поділилася особистими роздумами про прожиті роки, внутрішні трансформації та переосмислення цінностей. За словами співачки, головним відкриттям для неї стала вдячність — за життя, здоров’я, людей поруч і здатність знаходити радість навіть у складні часи.

Артистка наголосила, що в умовах війни й постійної напруги українці часто перестають помічати прості речі, зосереджуючись лише на очікуванні миру. Водночас, на її думку, життя триває навіть у хаосі — воно складається з маленьких кроків і моментів, за які варто бути вдячними.

Пікантний фотосет і відвертий текст швидко зібрали тисячі реакцій. Фанати та колеги по шоу-бізнесу засипали іменинницю компліментами та привітаннями. Серед тих, хто публічно звернувся до Полякової, — Даша Трегубова, Маша Євросиніна, Ольга Сумська та Наталія Могилевська.

Святковий пост Олі Полякової став не лише демонстрацією фізичної форми, а й нагадуванням про силу самоприйняття, вдячності та вміння цінувати життя попри всі виклики.

У районі Степногірська Запорізької області російські війська активізували спроби локального просування, застосовуючи тактику інфільтрації невеликими піхотними підрозділами. Про це повідомляють аналітики моніторингового проєкту DeepState, які фіксують поступові зміни лінії зіткнення без масштабних наступальних дій, але з постійним тиском на українську оборону.

За оцінками експертів, противник уникає класичних штурмів із залученням великої кількості техніки, натомість намагається просочуватися в межах населених пунктів, використовуючи складний рельєф, забудову та зруйновану інфраструктуру. Такі дії ускладнюють виявлення ворога та створюють додаткове навантаження на підрозділи Сил оборони, які змушені реагувати на постійні дрібні загрози на різних ділянках.

«Звичайно, у Степногірську ще є наші позиції, але зараз вони перебувають у перемішку», — зазначають аналітики DeepState, вказуючи на складну тактичну ситуацію в районі.

Ключову роль у стримуванні російських груп відіграють українські оператори безпілотників, які намагаються виявляти противника ще на підходах до населених пунктів або під час його перебування в будівлях і на польових позиціях. Водночас погодні умови — туман, холод і сніг — ускладнюють роботу дронів, чим користуються окупанти для прихованого переміщення.

Аналітики також повідомляють, що після втрати південної частини Степногірська з багатоповерховою забудовою російські війська отримали можливість накопичувати там сили для подальших атак. Крім того, зафіксовано просочування в село Приморське, де щільна приватна забудова та відносно незначні руйнування створюють «сіру зону», у якій противник може пересуватися непомітно.

Російські підрозділи не припиняють спроб просуватися на північ у напрямку річки Конка, зокрема в районах Малокатеринівки та прилеглих населених пунктів. Фіксується також інфільтрація у бік Лук’янівського, де раніше російські групи вже виявляли та знищували Сили оборони. Схожа ситуація спостерігається і поблизу Степового, де наразі уточнюється, чи змогли окупанти закріпитися.

Речник Сил оборони півдня Владислав Волошин раніше заявляв, що російські війська тиснуть на Степногірськ, оскільки це селище розташоване на вигідному плацдармі, з якого можна вести обстріли Запоріжжя та логістичних маршрутів із міста. Інтенсивні бої тривають також у районі Гуляйполя, де противник діє малими штурмовими групами та намагається прорватися вглиб української оборони.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення в дохід держави майна, що належало родині померлого колишнього керівника Державної екологічної інспекції Карпатського округу Миколи Ладовського. Загальна вартість активів, визнаних необґрунтованими, перевищує 20 мільйонів гривень. Відповідне судове рішення було винесене 12 січня 2026 року за результатами розгляду матеріалів, підготовлених Державним бюро розслідувань у взаємодії з Національним агентством з питань запобігання корупції.

У ході перевірки було встановлено суттєву невідповідність між офіційними доходами посадовця та вартістю майна, яким користувалися він і члени його родини. Йшлося про нерухомість, земельні ділянки та інші цінні активи, походження яких не вдалося підтвердити законними джерелами доходів. Саме ці обставини стали підставою для звернення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до суду з вимогою застосувати механізм цивільної конфіскації.

Йдеться про три квартири та нежитлове приміщення в центральних районах Івано-Франківська, а також два автомобілі преміумкласу — Volkswagen Touareg 2021 року випуску та Mercedes-Benz G 63 AMG 2023 року. Усі ці активи суд визнав такими, що не мають підтвердженого законного походження.

Микола Ладовський помер у ніч на 20 березня 2025 року. Після його смерті кримінальне провадження було закрито, однак це не зупинило процес цивільної конфіскації. ДБР ініціювало окрему процедуру стягнення незаконно набутого майна, яка дозволяє повернути активи державі незалежно від смерті фігуранта справи.

Це рішення стало одним із перших прикладів застосування механізму конфіскації необґрунтованих активів щодо родини померлого високопосадовця та демонструє можливість повернення державі коштів навіть у випадках, коли особа уникла кримінальної відповідальності через смерть.

Навіть незначне збільшення щоденної фізичної активності здатне позитивно позначитися на здоров’ї та знизити ризик передчасної смерті. До такого висновку дійшли автори великого міжнародного дослідження, у якому проаналізували дані понад 135 тисяч людей з Великої Британії, США, Норвегії та Швеції. Результати роботи привернули увагу наукової спільноти та медіа завдяки своїй практичній значущості.

Дослідження провели фахівці Норвезької школи спортивних наук, які протягом тривалого часу вивчали зв’язок між рівнем фізичної активності та показниками смертності. Учасників дослідження поділили на групи залежно від того, скільки часу вони щодня приділяли руховій активності різної інтенсивності — від малорухомого способу життя до регулярних тренувань.

Найбільший ефект зафіксували серед людей з найнижчим рівнем рухової активності. Саме ця група отримує найбільшу користь навіть від незначного збільшення руху. Дослідники наголошують, що їхні висновки не є індивідуальними рекомендаціями, однак демонструють потенціал простих змін для покращення здоров’я населення загалом.

Професор Оксфордського університету Ейден Догерті, який не брав участі в дослідженні, назвав аналіз важливим кроком уперед у розумінні впливу повсякденної активності на здоров’я. Його підтримав і дослідник Лондонського університету Брунеля Деніел Бейлі, зазначивши, що п’ять додаткових хвилин руху — реалістична ціль навіть для людей, далеких від регулярних тренувань. До помірної активності науковці відносять не лише швидку ходу, а й хатні справи чи роботу в саду.

Паралельно в науковому журналі eClinicalMedicine було опубліковано ще одне дослідження, яке показало: комплексні покращення способу життя також пов’язані з довшою тривалістю життя. Навіть незначні корекції — додаткові п’ять хвилин сну, дві хвилини інтенсивнішого руху та половина порції овочів на день — можуть додати близько року життя людям з найгіршими показниками здорових звичок.

Окрему роботу провела команда Сіднейського університету, проаналізувавши дані майже 60 тисяч учасників. За їхніми висновками, оптимальний режим — 7–8 годин сну, понад 40 хвилин помірної або інтенсивної фізичної активності щодня та збалансоване харчування — асоціюється з тривалістю життя майже на десять років довшою.

Загалом науковці сходяться на думці: навіть невеликі, але регулярні зміни у повсякденних звичках можуть мати довгостроковий позитивний ефект для здоров’я та якості життя.

Шістнадцятий день січня поєднує в собі одразу кілька значущих подій, які мають міжнародне, національне, церковне та народне підґрунтя. Для поціновувачів музики ця дата асоціюється зі святковими подіями світового масштабу, однак для України вона водночас є днем глибокої пам’яті та осмислення трагічних і доленосних сторінок історії. У народній традиції 16 січня вважали важливим рубежем зими, коли господарі оцінювали наявні запаси та готувалися до тривалішого періоду холодів.

Особливе історичне значення цей день має саме для української державності. 16 січня 1918 року було ухвалено закон про створення регулярної армії Української Народної Республіки, що стало ключовим кроком у формуванні власних збройних сил та захисті незалежності молодої держави. Це рішення засвідчило прагнення українців до самостійного політичного й військового життя в умовах складної міжнародної ситуації.

Окреме місце в суспільній пам’яті займає 16 січня 2014 року, коли парламент проголосував за так звані «диктаторські закони». Вони передбачали жорсткі обмеження для опозиції та учасників протестів і стали спробою режиму Віктора Януковича придушити Євромайдан. Натомість ці рішення лише пришвидшили падіння влади.

Неофіційно цього дня в Україні вшановують пам’ять Кіборгів — українських військових, які обороняли Донецький аеропорт. Захисники тримали оборону 242 дні під постійними обстрілами. 16 січня стало датою вшанування за ініціативою самих воїнів, тоді як офіційно День пам’яті захисників ДАП з 2022 року відзначається 20 січня.

У світі 16 січня найбільш відоме як День гурту The Beatles. Саме цього дня у Ліверпулі відкрився клуб The Cavern, де ще нікому не відомі Джон Леннон, Пол Маккартні та Джордж Гаррісон дали один із перших своїх виступів. Згодом цей колектив кардинально змінив історію популярної музики. Традиційно шанувальники гурту відзначають дату, слухаючи легендарні пісні на кшталт Yesterday чи Let It Be.

Крім того, у світі сьогодні відзначають День подяки драконам, День гострої їжі, День льодоруба та День свободи релігій.

Після переходу Православної церкви України на новоюліанський календар у 2023 році змінився і перелік церковних дат. Якщо раніше 16 січня вшановували пророка Малахія та священномученика Гордія, то нині цього дня відзначається вшанування чесних ланцюгів апостола Петра, якими він був скутий у в’язниці та від яких був чудесно визволений.

У народному календарі 16 січня відоме як Петро-напівкорм. Назва пов’язана з тим, що до цього часу в господарствах зазвичай залишалася лише половина зимових запасів. Селяни переглядали припаси, підраховували зерно й дрова та за потреби поповнювали їх.

З цією датою пов’язані й погодні прикмети. Одна велика біла хмара на небі вважалася передвісником хуртовин, похмуре небо — до відлиги. Якщо горобці голосно пищать, чекали заморозків, а захід сонця за хмари віщував сильні снігопади. Також вірили, що чим більше хатніх справ виконати цього дня, тим більше успіху буде в майбутніх починаннях.

Апостола Петра вважали покровителем худоби, тому 16 січня заборонялося ображати тварин, виганяти їх на мороз чи підвищувати на них голос. Невдалим днем вважалася риболовля. Також за народними повір’ями не радили користуватися ножами та іншими гострими предметами — вважалося, що порізи, отримані цього дня, загоюватимуться довго.

Київська міська рада готується ухвалити рішення про передачу в оренду на десять років земельної ділянки площею 3,19 гектара у Солом’янському районі столиці. Йдеться про територію, розташовану безпосередньо навпроти аеропорту «Київ» у Жулянах, що надає цій землі стратегічного та комерційного значення. Орендарем ділянки планують визначити акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестфонд “Ківі”».

Згідно з відкритими даними, зазначений інвестфонд пов’язують із колишньою депутаткою Київради Ганною Коваленко, яка контролює його діяльність. Саме цей факт уже привернув увагу громадськості та експертів, адже йдеться про землю в одному з привабливих районів міста з високим потенціалом подальшої забудови або комерційного використання.

Особливу увагу привертає саме розташування ділянки — вона знаходиться безпосередньо біля головного терміналу аеропорту «Київ» і в’їзду до нього. Це одна з небагатьох великих вільних територій поблизу аеропорту, яка потенційно може бути забудована під торгово-офісний центр.

Формальною підставою для передачі землі вказано «набуття права власності на нерухоме майно», адже на ділянці вже розміщені кілька споруд спортивного призначення. Саме наявність цих будівель дозволяє інвестфонду претендувати на землю без конкурсу.

Кінцевою бенефіціаркою АТ «Ківі» є Ганна Коваленко — колишня депутатка Київради від «Європейської солідарності». У 2023 році вона склала мандат після того, як НАБУ оголосило їй підозру у недостовірному декларуванні. Слідство встановило, що вона не задекларувала доходи і майно на понад 60 мільйонів гривень, включно з цінними паперами, автомобілями та земельними ділянками.

Попри втрату мандата і перебування за кордоном, Коваленко зберегла вплив на низку активів у бізнес-орбіті Петра Порошенка. Через структури, пов’язані з АТ «Ківі», вона володіє часткою у страховій компанії «Країна», де контрольний пакет акцій належить п’ятому президенту України.

Ім’я Коваленко також неодноразово з’являлося у публічних скандалах. У 2023 році журналіст і телепродюсер Ігор Моляр заявляв, що структури, пов’язані зі страховою компанією «Країна», намагалися відібрати його квартиру, використовуючи сумнівні документи та тиск через приватні охоронні структури. Тоді він прямо пов’язував Коваленко з Ігорем Кононенком — одним із найближчих соратників Порошенка.

Окремо Коваленко пов’язують із бізнесами Кононенка у сфері спортивної та комерційної нерухомості. Вона є співвласницею компанії, що оперує тенісними спорудами та має КВЕДи на оренду і будівництво житлових та нежитлових об’єктів — саме ті, що дозволяють реалізовувати проєкти типу ТРЦ на місці нинішніх кортів.

На цьому тлі рішення про передачу понад трьох гектарів землі біля стратегічного об’єкта інфраструктури структурі, пов’язаній з людьми з орбіти Порошенка і Кононенка, виглядає не як випадковість, а як цілком свідомий перерозподіл міського ресурсу на користь старих політично-бізнесових груп.

В Івано-Франківській області правоохоронні органи припинили діяльність незаконної схеми переправлення чоловіків призовного віку за межі України, до якої були причетні двоє працівників територіального центру комплектування. Про викриття оборудки повідомили в Управлінні Служби безпеки України в регіоні, наголосивши на системному характері протиправних дій.

За матеріалами слідства, посадовці використовували своє службове становище для організації нелегального маршруту до кордону з Румунією. Вони координували пересування військовозобов’язаних, надавали інструкції щодо обходу офіційних пунктів пропуску та допомагали з логістикою в прикордонній зоні. Перетин кордону відбувався поза встановленими державою маршрутами, що створювало додаткові ризики як для самих утікачів, так і для безпеки прикордонних територій.

Організатори використовували власний транспорт, щоб перевозити клієнтів через блокпости до Чернівецької області. Далі поблизу державного кордону вони інструктували військовозобов’язаних щодо маршруту та подальших дій. Завершальну частину шляху чоловіки долали самостійно — через лісисту місцевість і ріку, так званою «зеленкою».

Співробітники СБУ спільно з ДБР затримали фігурантів у момент, коли ті намагалися втекти з України. Під час обшуків за місцями служби та проживання правоохоронці вилучили понад 660 тисяч гривень у різних валютах, комп’ютерну техніку, мобільні телефони, а також документи й чорнові записи, що підтверджують протиправну діяльність.

Затриманим повідомлено про підозру за частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України — незаконне переправлення осіб через державний кордон, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Санкція статті передбачає до дев’яти років позбавлення волі.

Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов оприлюднив інформацію, що викликала суспільний резонанс і поставила низку запитань до системи фінансового контролю державних посадовців. Йдеться про керівника одного з департаментів Фонду державного майна України Андрія Мельника, майновий стан якого, за даними публічних джерел, містить нетипові та суперечливі деталі.

Посадовець походить із Луганської області та, як зазначається, залишив окуповану територію після подій 2014 року, переїхавши на підконтрольну Україні частину країни. Саме цей біографічний факт додає особливої чутливості до подальших обставин, викладених у його електронній декларації.

Крім значних запасів золота, Мельник задекларував спецдозволи на розробку родовищ, розташованих на тимчасово окупованій території Луганської області.

Юрій Ніколов висловлює сумніви щодо логіки перебування такої заможної людини на державній службі з відносно низькою заробітною платою та підкреслює потенційні ризики для національної безпеки. Зокрема, виникає питання щодо можливої залежності українського чиновника, який керує державними активами, від російської сторони, що контролює доступ до його багатомільйонних статків у Москві.

Ця ситуація ставить під сумнів прозорість управління державними ресурсами та безпеку стратегічно важливих об’єктів, адже чиновник із значним фінансовим інтересом за кордоном може опинитися під тиском зовнішніх факторів.