Війна

Личаківський районний суд Львова поставив крапку в справі адвоката Маріана Цаплака, якого оперативники затримали в момент передачі коштів за схемою «допомоги» військовозобов’язаному у виїзді за кордон через систему «Шлях». Розгляд, що набув широкого суспільного розголосу, завершився перекваліфікацією обвинувачення: замість провадження щодо незаконного переправлення ухилянтів було встановлено факт шахрайства. Суд призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 34 тисячі гривень, визнавши, що обіцяні юридичні послуги були способом заволодіти грошима клієнта.

Згідно з матеріалами слідства, Маріан Цаплак пропонував військовозобов’язаному «вирішити питання» з перетином кордону за суму від 4500 до 5000 доларів США. Схема передбачала оформлення чоловіка волонтером однієї з громадських організацій, внесення до системи «Шлях» та проведення низки нібито необхідних консультацій. За твердженням правоохоронців, адвокат стверджував, що має можливість забезпечити позитивне рішення завдяки своїм зв’язкам і досвіду, хоча фактично не мав законних інструментів для реалізації обіцяного.

23 червня 2023 року Цаплак отримав перший транш — 8000 гривень. 26 липня під час отримання другої частини — 4000 доларів імітаційними купюрами — його затримали працівники поліції.

У суді адвокат визнав, що справді планував заволодіти коштами, але заперечив будь-які наміри переправляти ухилянтів. Він пояснив, що потребував грошей на навчання доньки у США, а тому вигадав схему та розповідав клієнтам неправдиві історії.

Суддя Роман Головатий погодився з доводами сторін і перекваліфікував обвинувачення на шахрайство (ч. 1 ст. 190 ККУ). Вироком суду Маріана Цаплака визнано винним та призначено штраф у розмірі 34 тис. грн. Право на зайняття адвокатською діяльністю у нього наразі зупинене. Вирок може бути оскаржений в апеляції.

27 листопада поєднує кілька важливих подій, що відображають різні пласти історії, культури й духовності. У цей день в Україні вшановують заснування Національної академії наук України — установи, що стала фундаментом розвитку національної науки, технологічного прогресу та інтелектуального потенціалу держави. Від моменту створення НАНУ відіграє ключову роль у формуванні наукових шкіл, підтримці досліджень світового рівня й упровадженні інновацій, які визначають майбутнє країни.

Поряд із науковою спадщиною цього дня згадують постать святого великомученика Якова Персіянина. Його життєвий шлях, що припав на IV століття та перську епоху правління царя Сапора II, є прикладом непохитності віри та моральної мужності. Попри високі посади при царському дворі, Яків відкрито сповідував християнство, підтримував одновірців і не відмовився від переконань навіть перед лицем переслідувань. День його пам’яті нагадує про те, що духовна сила здатна долати найсуворіші випробування.

27 листопада 1918 року відбулися перші установчі збори НАНУ. Президентом Академії обрали Володимира Вернадського, секретарем — Агатангела Кримського. Академія об’єднала видатних вчених та отримала завдання координувати наукові дослідження, сприяти розвитку освіти та формувати наукову політику країни. Сьогодні НАНУ залишається символом української науки та незалежності досліджень.

У світі 27 листопада відзначають День подяки — традиційне свято вдячності за врожай, життя та добробут. Найвідоміше воно в США та Канаді. Перший День подяки у США святкували пілігрими у 1621 році разом із корінними американцями, а офіційним святом його проголосив президент Авраам Лінкольн у 1863 році.

Іменини 27 листопада святкують Андрій, Борис, Василь, Володимир, Всеволод, Гаврило, Дмитро, Іван, Микола, Олексій, Роман, Сергій. Талісман дня — рубін, який символізує пристрасть, глибоке кохання та силу серця.

Серед пам’ятних подій 27 листопада — початок Першого хрестового походу (1095), прем’єра п’єси Івана Франка «Украдене щастя» (1893), підписання заповіту Альфредом Нобелем (1895), установчі збори НАНУ (1918), перший рейс львівського тролейбуса (1952) та визнання повторного голосування на виборах президента України недійсним (2004).

27 листопада поєднує науку, духовність і традиції, нагадуючи про важливість освіти, пам’ять про історичних героїв та вдячність за життя.

У Чехії вибухнув гучний скандал навколо компанії Reactive Drone, яка протягом двох років перепродавала китайські дрони для потреб української армії з колосальною націнкою — у двадцять разів вище собівартості. Розслідування, проведене Radiožurnal та висвітлене виданням iRozhlas, показало, що компанія закупила обладнання приблизно на 36 мільйонів крон, тоді як продажі до України становили 692 мільйони крон, що еквівалентно близько 28 мільйонам доларів.

За даними журналістів, причини такого надзавищення цін у документах не пояснені, а представники слідчих органів називають ситуацію «складною для розуміння» та підкреслюють відсутність очевидного економічного обґрунтування. Крім того, у розслідуванні зазначено, що внутрішні договори та фінансові документи компанії містять суперечливі дані щодо вартості закупівлі та транспортування дронів, що викликає додаткові запитання щодо прозорості операцій.

Попри величезні прибутки, Reactive Drone фактично не платила податків у Чехії. Більшість отриманих коштів — 638 мільйонів крон — компанія переказала на китайські банківські рахунки. За оцінкою поліції, держава недоотримала щонайменше 130 мільйонів крон, і ця сума може зрости.

Правоохоронці вже заморозили близько 384 мільйонів крон на рахунках Reactive Drone. У поліції заявили, що, з огляду на масштаби вилучених коштів, збитки бюджету будуть компенсовані у повному обсязі.

Водночас журналісти з’ясували, що офіційна штаб-квартира компанії розташована у звичайному житловому будинку в Празі. Жоден із сусідів не знає ані представників Reactive Drone, ані самої назви фірми.

Директор компанії вже перебуває під вартою, його спільниця — бухгалтер — проходить слідство у статусі підозрюваної, але залишається на волі. Розслідування триває, а мотиви встановлення нечуваної націнки на техніку для української армії поки лишаються відкритими.

Колишній головнокомандувач Збройних сил України та нинішній посол України у Великій Британії Валерій Залужний у своїй новій колонці для LIGA.net дав надзвичайно гостру й масштабну оцінку російсько-українській війні на кінець 2025 року. Він наголошує, що після дванадцяти років бойових дій конфлікт уже давно переступив рамки регіонального протистояння й дедалі чіткіше проявляє ознаки майже світового конфлікту, що охоплює політичні, економічні та військові сфери впливу різних країн.

Залужний підкреслює, що сучасна війна не обмежується фронтовими лініями на українській землі. Її наслідки відчутні у глобальних економічних ланцюгах, енергетичних ринках і політичних альянсах. На думку експерта, дії Росії дедалі більше стимулюють консолідацію міжнародної спільноти навколо протидії агресії, водночас формуючи нові підходи до колективної безпеки та військових стратегій у різних регіонах світу.

Залужний наголошує: нинішня ситуація України не дозволяє говорити про «компромісний мир». Будь-яке швидке припинення війни на умовах Росії означатиме для України крах державності, втрату свободи та незалежності. Він зауважує, що агресивні амбіції Кремля не обмежуються лише Україною — вони створюють загрозу для всього регіону, а тому питання майбутньої архітектури безпеки повинне стати пріоритетом для Європи.

«Мир у Європі неможливий без нової системи безпеки щонайменше у Східній Європі», — підкреслює Залужний.

Для підсилення меседжу він цитує слова Бенджаміна Франкліна, які сьогодні звучать особливо гостро:«Ті, хто відмовляється від свободи заради тимчасової безпеки, не заслуговують ні свободи, ні безпеки».

Генерал також нагадує, що Друга світова війна завершилась повним розгромом агресора — але це радше виняток у світовій історії. «Більшість воєн закінчується або взаємною поразкою, або тим, що кожен вважає себе переможцем, або іншими, менш визначеними сценаріями», — пише він.

Його застереження адресоване не лише українцям, а й європейським суспільствам, які іноді схильні розглядати війну як локальну проблему. Залужний наголошує: ця війна вже давно перестала бути суто українською.

У 2025 році компанія ТОВ «Харківенергоремонт-холдинг», яку пов’язують із родиною харківського кримінального авторитета Вадима Казарцева, відомого як «Князь», несподівано вийшла у лідери серед підрядників, що отримують державні контракти у сфері енергетичної інфраструктури. Фірма почала систематично вигравати тендери на ремонт об’єктів, пошкоджених російськими ударами, попри конкуренцію з боку давніх учасників ринку та масштабність робіт, що потребують високої технічної кваліфікації.

Основними замовниками для компанії стали Трипільська та Зміївська теплоелектростанції, які входять до структури ПАТ «Центренерго». На Трипільській ТЕС підприємство отримало контракт вартістю 55,5 млн грн — на відновлення обладнання, пошкодженого після чергової хвилі атак на енергосистему. На Зміївській станції сума угоди була скромнішою, але також значною — близько 7 млн грн. Обидва тендери привернули увагу експертів, оскільки компанія раніше не демонструвала подібної активності чи подібного рівня державного фінансування.

Слідство вважає, що численні подарунки Кіяшка родині та дітям дружини — ймовірна легалізація коштів, отриманих від бізнесу та тендерів. Незважаючи на кримінальне минуле та тяжкі звинувачення, Кіяшко продовжує керувати бізнесом під час війни, отримуючи державні замовлення на мільйони гривень.

Ця ситуація демонструє, як особи з кримінальним бекграундом та родинними зв’язками у судовій системі можуть отримувати доступ до державних коштів навіть у критичний для країни час.

Виконувача обов’язків директора державної установи усунули від посади після низки внутрішніх перевірок, що виявили серйозні порушення у роботі підприємства. Ситуація привернула увагу як працівників установи, так і громадськості, адже йдеться про структуру, що відповідає за важливі напрями державної політики та розподіл бюджетних коштів. За словами представників профільного органу, рішення стало вимушеним кроком для недопущення подальших зловживань та стабілізації роботи установи.

Перші сигнали про можливі порушення з’явилися ще кілька місяців тому, коли частина колективу повідомила про непрозорість управлінських рішень, затримки в ухваленні важливих документів та дивні кадрові перестановки. Згодом було ініційовано комплексну перевірку, яка охопила фінансові звіти, договори, організацію роботи структурних підрозділів та дотримання внутрішніх процедур. Результати виявили невідповідності, що могли призвести до неефективного використання державних ресурсів.

Підозрюваному оголосили підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (одержання службовою особою великого хабаря за попередньою змовою). Суд обрав запобіжний захід – тримання під вартою з можливістю внесення застави у 499 тис. грн. У разі доведення вини йому загрожує до 10 років ув’язнення.

За інформацією з декларацій, на посаді виконувача обов’язків директора колонії перебував Іван Кучерук. Виявлення корупційної схеми стало можливим завдяки підприємцю, який замовив виготовлення дротових малопомітних перешкод на суму 6 млн грн.

За даними медіа, масштабна справа щодо відмивання 5 мільярдів гривень, пов’язана з діяльністю Олени Дегрик-Шевцової та Айбокс Банку, опинилася під загрозою через низку процедурних порушень, у яких фігурують окремі представники Бюро економічної безпеки України. Йдеться про неточності у розрахунку строків досудового розслідування, що згодом стали ключовим аргументом для суддів, коли питання дійшло до апеляційної інстанції. Попри тривалу роботу слідчих та заявлені збитки державному бюджету, ситуація розгорнулася так, що юридичні неточності переважили вагу зібраних доказів.

Київський апеляційний суд, отримавши матеріали провадження, констатував формальні підстави, які неможливо було проігнорувати. Судді наголосили: процесуальні строки визначені законодавством чітко, а їх порушення ставить під сумнів законність перебігу слідства. У підсумку провадження було закрито не тому, що докази виявилися недостатніми, а через технічні помилки, які допустили на попередньому етапі. Для держави це означає втрату можливості повернути значну суму, що, за оцінками, могла стати елементом масштабної фінансової схеми.

Водночас, продовжується системний тиск та особисті погрози журналістам, які висвітлюють дану ситуацію.

Зокрема, про тиск з боку Олени Дегрик-Шевцової, на своїй сторінці в Facebook заявила журналіст-розслідувач Любов Величко:

“Понад 5 мільярдів гривень не повернуться в державний бюджет України. Бо судді Київського апеляційного суду – стали на бік Альони Шевцової, Зої Нестерівської та Ірини Циганок – яким інкримінували участь у схемах незаконного грального бізнесу і відмивання грошей, здобутих таким шляхом. Мова про оборудки в Айбокс банку, справа №752/15954/25.

Це тяжкі економічні злочини, які передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Але 2 жовтня 2025 року суд закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України — тобто через закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру.

Тобто, розслідування тривало занадто довго, строки, визначені законом (ст. 219 КПК), минули, і тому справу довелося закрити не тому (!), що підозрювані невинні, а тому, що слідство не встигло завершити всі процесуальні дії вчасно.

Але кісткою в горлі під час оголошення цього карколомного рішення стала присутня в засіданні журналістка-розслідувачка Любов Величко. Вона посміла зафіксувати на фото, аудіо та відео увесь процес відкритого судового засідання, документуючи кожне слово та жест адвокатів, прокурора та суддів.

А також – таємничого чоловіка в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився (на фото – сидить на лавці сам).

Через кілька днів після засідання на адресу редактора прийшло “звернення” від Антона Гончарука – адвоката Альони Шевцової та її адвокатів Андрія Давидченка (на фото справа в окулярах) та Артема Свитка (сидить справа від нього).

Мовляв, ми вам забороняємо використовувати фото та відео щодо Шевцової та її адвокатів. І ще – не смійте публікувати журналістські статті, фото, відео та дописи в соцмережах з цими шановними людьми!

Одним словом – закрийте пельку і мовчки спостерігайте за цим безумством.”

ФОТО: Фото взято із Facebook журналіста-розслідувача Любов Величко

Наразі Генпрокуратура подала касаційну скаргу на явно незаконне рішення суддів Київського апеляційного суду, але Касаційному суді доведеться розглядати справу в умовах, де закон працює проти обвинувачення: терміни дійсно пропущені, і у суддів є всі інструменти підтвердити рішення попередніх інстанцій.

Нагадаємо, з 6 серпня 2025 року директором Бюро економічної безпеки України є Олександр Цивінський.

26 листопада Вищий антикорупційний суд ухвалив резонансне рішення щодо стягнення у власність держави майна, яким користувався голова Млинівської селищної ради Рівненської області Дмитро Левицький. За даними ухвали, загальна вартість конфіскованих активів оцінюється приблизно у 5,8 млн грн, що робить цю справу однією з найпомітніших у регіоні за останній рік.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що підставою для відкриття провадження стали матеріали, отримані від Національної поліції Рівненщини та результати перевірки, проведеної Національним агентством із запобігання корупції. Хоча САП офіційно не уточнила прізвище посадовця, джерела видання «Українська правда» підтвердили, що мова йде саме про Дмитра Левицького, який очолює Млинівську селищну раду.

Суд визнав необґрунтованим походження низки активів, оформлених на членів сім’ї чиновника:

• житлового будинку площею 230 кв. м і земельної ділянки майже 9 соток у центральній частині Рівного, які вартують близько 4,2 млн грн та були придбані тещою Левицького наприкінці 2019 року; • катера ціною майже 1 млн грн; • земельної ділянки площею 0,25 га; • спеціального вантажного автомобіля — усе це сім’я набула у 2023 році.

На думку суду, посадовець не зміг довести легальність походження коштів, необхідних для придбання майна, тому активи визнали необґрунтованими й вирішили конфіскувати.

Рішення ВАКС може бути оскаржене протягом 30 днів із моменту складення повного тексту судового вердикту.

Це не перший випадок, коли антикорупційні органи через суд домагаються конфіскації сумнівних активів чиновників. Раніше ВАКС визнав необґрунтованими понад 5,3 млн грн майна колишнього керівника Головного управління ДПС в Одеській області. Тоді під конфіскацію потрапили дві елітні автівки — Toyota Land Cruiser 200 (2018 р.) і Audi RSQ8 (2020 р.), куплені родиною ексчиновника за значно заниженими цінами — 300 тис. грн і 1,4 млн грн відповідно.