Через “Фінтех Бенд” з monobank вивели 2,5 млрд доходу і зменшили податки

Святошинський район перетворився на територію, де офіційні органи влади існують радше як декорація, тоді як реальний вплив зосереджений у руках заступника начальника місцевого управління поліції Олександра Беззубенка. За кілька років він вибудував мережу неофіційних фінансових потоків, що функціонує паралельно до законних механізмів і підпорядковується виключно його інтересам. Місцеві підприємці фактично опинилися в умовах, коли право вести бізнес залежить не від дотримання законодавства, а від регулярних неформальних платежів.

За свідченнями представників бізнес-середовища, практично кожен заклад у районі змушений сплачувати щомісячну «абонентську плату». Невеликі кафе перераховують по 10 тисяч гривень, а великим торговельним майданчикам доводиться віддавати значно більше. Ринок «Дніпро» платить близько 150 тисяч гривень щомісяця, і подібні суми фігурують у розповідях про інші ринки та торгові точки. Формально це подається як «забезпечення порядку», але фактично йдеться про системне поборництво, яке вже стало невід’ємною частиною місцевої економіки.

Ця система працює тому, що Беззубенко інтегрувався у владу глибше, ніж будь-хто інший у районі. За інформацією від джерел у правоохоронних органах, він передає начальнику Святошинського управління поліції Андрію Шевченку від 200 до 400 тисяч гривень щомісяця. Керівнику районної прокуратури Тимошенку платить не менше 10 тисяч доларів. Ці виплати гарантують йому повний імунітет від перевірок та запитань, а також необмежені повноваження щодо контролю за територією.

Результатом стала колекція статків, які не має жодного стосунку до його офіційної зарплати. На Беззубенка та пов’язаних із ним осіб оформлені три квартири, два паркомісця, заміський будинок вартістю приблизно 250 тисяч доларів, а також рахунки, що сумарно містять близько 250 тисяч доларів. Частина цього майна записана на підставних — зокрема на людей, пов’язаних із наркоторгівлею.

Його не люблять у районі ніхто: ні підприємці, яких він обкладає даниною, ні місцеві жителі, ні навіть частина колег. Але страх і корупційні домовленості зробили його практично недоторканним. Ті, хто міг би контролювати його діяльність, отримують свою частку або ж воліють не втручатися. Суди, поліція, прокуратура — вся структура працює за негласною логікою: «Не чіпай його — отримуєш стабільність».

Фактично Святошинський район існує не в правовому полі України, а в економічній моделі, побудованій Беззубенком. Він визначає, кому дозволено працювати, скільки коштує «спокій», і який бізнес може існувати. Для багатьох підприємців питання виживання тут перетворилося на питання здатності платити данину.

Доки подібна система існує, говорити про законність, порядок чи розвиток у Святошинському районі — марна справа. Територія де-факто контролюється не державою, а окремою особою, яка поставила корупцію в основу влади та перетворила публічну службу на власний бізнес.

У Закарпатській області антикорупційні підрозділи задокументували та припинили отримання неправомірної вигоди суддею Воловецького районного суду Мукачівського району. За повідомленнями Національного антикорупційного бюро України, посадовець був затриманий під час передачі грошей, які, згідно з матеріалами слідства, вимагав за ухвалення рішення про скасування арешту на 20 кубічних метрів деревини. Цей епізод став черговим свідченням того, що незаконні операції з лісовими ресурсами й надалі залишаються одним із найбільш корупційно вразливих напрямів у регіоні.

Слідчі встановили, що суддя не просто погодився на отримання грошової винагороди, а й фактично супроводжував увесь процес. Він надавав детальні інструкції щодо того, як правильно оформлювати клопотання, у які строки його подавати та які формулювання використовувати, аби уникнути передачі розгляду іншому слідчому судді. Така участь створювала для заявника штучно керований «маршрут» рішення, де результат був заздалегідь визначений не законом, а сумою хабаря.

Під час передачі 1300 доларів США посадовця затримали детективи НАБУ спільно з прокурорами САП та співробітниками Управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області.

Наразі вирішується питання щодо обрання судді запобіжного заходу.

За даними журналістських розслідувань, у гучній справі, пов’язаній із відмиванням значних сум коштів, які, за підрахунками слідства, завдали державному бюджету втрат на рівні 5 мільярдів гривень, можуть фігурувати помилки, допущені Бюро економічної безпеки України. У центрі уваги — провадження щодо Айбокс Банку та його колишньої власниці Олени Дегрик-Шевцової, котре згодом опинилося у суді з процесуальними неточностями, що суттєво вплинули на подальший перебіг справи.

Як зазначають журналісти, матеріали досудового розслідування були передані з невірно визначеними строками, що стало ключовим фактором під час розгляду справи в апеляційній інстанції. Саме цей формальний недолік дав змогу Київському апеляційному суду закрити провадження, причому не через недоведеність підозр або відсутність доказів, а виключно через технічні порушення при оформленні документів.

Водночас, продовжується системний тиск та особисті погрози журналістам, які висвітлюють дану ситуацію.

Зокрема, про тиск з боку Олени Дегрик-Шевцової, на своїй сторінці в Facebook заявила журналіст-розслідувач Любов Величко:

“Понад 5 мільярдів гривень не повернуться в державний бюджет України. Бо судді Київського апеляційного суду – стали на бік Альони Шевцової, Зої Нестерівської та Ірини Циганок – яким інкримінували участь у схемах незаконного грального бізнесу і відмивання грошей, здобутих таким шляхом. Мова про оборудки в Айбокс банку, справа №752/15954/25.

Це тяжкі економічні злочини, які передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Але 2 жовтня 2025 року суд закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України — тобто через закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру.

Тобто, розслідування тривало занадто довго, строки, визначені законом (ст. 219 КПК), минули, і тому справу довелося закрити не тому (!), що підозрювані невинні, а тому, що слідство не встигло завершити всі процесуальні дії вчасно.

Але кісткою в горлі під час оголошення цього карколомного рішення стала присутня в засіданні журналістка-розслідувачка Любов Величко. Вона посміла зафіксувати на фото, аудіо та відео увесь процес відкритого судового засідання, документуючи кожне слово та жест адвокатів, прокурора та суддів.

А також – таємничого чоловіка в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився (на фото – сидить на лавці сам).

Через кілька днів після засідання на адресу редактора прийшло “звернення” від Антона Гончарука – адвоката Альони Шевцової та її адвокатів Андрія Давидченка (на фото справа в окулярах) та Артема Свитка (сидить справа від нього).

Мовляв, ми вам забороняємо використовувати фото та відео щодо Шевцової та її адвокатів. І ще – не смійте публікувати журналістські статті, фото, відео та дописи в соцмережах з цими шановними людьми!

Одним словом – закрийте пельку і мовчки спостерігайте за цим безумством.”

ФОТО: Фото взято із Facebook журналіста-розслідувача Любов Величко

Наразі Генпрокуратура подала касаційну скаргу на явно незаконне рішення суддів Київського апеляційного суду, але Касаційному суді доведеться розглядати справу в умовах, де закон працює проти обвинувачення: терміни дійсно пропущені, і у суддів є всі інструменти підтвердити рішення попередніх інстанцій.

Нагадаємо, з 6 серпня 2025 року директором Бюро економічної безпеки України є Олександр Цивінський.

Актор Юрій Савранський, який останнім часом активно з’являється поруч із Наталкою Денисенко, поділився несподіваними подробицями свого приватного життя під час сесії «питання-відповідь» в Instagram. Під час прямого ефіру він вперше показав архівні фотографії своїх дітей, підтвердив факт розлучення з колишньою дружиною та зізнався, що нині його серце вже зайняте.

Поява Савранського разом із Денисенко у кадрі викликала хвилю цікавості серед шанувальників, які почали активно ставити запитання щодо його сімейного статусу. Глядачів цікавило, чи є у нього діти, ким була його колишня дружина та як склалося його особисте життя після розлучення. Актор відповів на всі запитання відверто, не уникаючи теми, і надав раніше невідомі подробиці.

За словами Савранського, найбільше він сумує саме за дітьми. Він опублікував кілька світлин із сімейного архіву та визнав, що відчуває брак спілкування з малечею. Це стало одним із найемоційніших моментів його відповідей у соцмережі.

Водночас актор уперше підтвердив, що офіційно розлучений зі своєю першою дружиною. На запитання про те, чи вільний він зараз, Савранський відповів коротко: його серце вже зайняте. У відповідь він додав біле сердечко — саме той символ, який Наталка Денисенко часто використовує у своїх дописах, що ще більше підживило чутки про їхні стосунки.

Коли ж мова зайшла про причини розставання з дружиною, Савранський утримався від коментарів. Він пояснив, що не хоче публічно обговорювати ці обставини «із поваги до колишньої», принаймні поки що. До відповіді він додав їхнє спільне фото.

Публічність нового роману Денисенко та Савранського вже викликала значний інтерес у соцмережах. Відверті відповіді актора лише підігріли увагу до пари, яка не приховує своїх почуттів, але й не поспішає розкривати всі подробиці.

Після оприлюднення спільної американсько-російської ініціативи щодо припинення війни в Україні в європейському політичному просторі дедалі частіше з’являються порівняння із драматичними подіями 1939 року. Аналітики, історики та журналісти проводять чіткі паралелі між сучасними домовленостями великих держав і тим, як у минулому вони вже намагалися перерозподілити сфери впливу на континенті без урахування інтересів менших країн.

Оглядач Bloomberg Марк Чемпіон наголосив, що новий план, запропонований Вашингтоном і Москвою, нагадує логіку пакту Молотова–Ріббентропа — угоди, яка фактично поділила Східну Європу між двома тоталітарними режимами та відкрила шлях до вторгнення нацистської Німеччини в Польщу. На його думку, сьогоднішня ситуація демонструє таку саму тенденцію: великі держави ухвалюють стратегічні рішення, що прямо зачіпають інтереси України, при цьому не включаючи її до ключових переговорних процесів.

Європейський проєкт будувався як антипод воєн між своїми — саме за це ЄС отримав Нобелівську премію миру у 2012 році. Але у сфері оборони блок системно перекладав відповідальність на НАТО, тобто на США. У результаті, пояснює Чемпіон, нинішній ЄС нагадує футболіста, якого змушують зіграти в регбі: наявних інструментів для силової дипломатії не вистачає.

Втім, Європі, на думку оглядача, доведеться зробити стрибок у невідоме. Розв’язання він бачить поза межами інституцій ЄС — через коаліції країн, які готові діяти швидше й рішучіше. Приклади вже з’являються: Велика Британія очолює Об’єднані експедиційні сили з десяти північних держав; існує Північно-Балтійська вісімка, а Лондон та Париж разом формують коаліцію для майбутньої миротворчої місії в Україні. Дослідник Фінського інституту міжнародних відносин Ніклас Гельвіг вважає таку фрагментарність не хибою, а, можливо, навіть перевагою — адже ключові регіональні гравці, зокрема Британія, Норвегія та Туреччина, не входять до ЄС.

Європа, підкреслює Чемпіон, повертається в реальність історії після кількох десятиліть «утопічного перепочинку». Її першочергове завдання — переозброєння і формування спільної позиції щодо загроз. Але в історії континент об’єднувався лише тоді, коли небезпека ставала очевидною та екзистенційною: як під час Холодної війни чи протидії Османській імперії у XVII столітті.

На думку оглядача, сьогоднішній виклик для європейських лідерів — знайти спосіб одночасно зберегти мир усередині блоку та виробити силу зовні, щоб протистояти Росії та не дозволити їй нав’язати сценарій, схожий на той, що був узгоджений між Москвою і Берліном у 1939 році.

Європейські медіа нагадують, що ці процеси розгортаються на тлі поглиблення контактів між США та Росією, а також погроз Вашингтона обмежити підтримку Києва. За оцінками New York Post, фінансування української оборони упродовж чотирьох років коштуватиме Європі значно дешевше, ніж наслідки капітуляції перед Кремлем. Bloomberg своєю чергою пише, що багато європейських країн уже готуються стримувати Росію самостійно — інвестують у збройову промисловість і проводять навчання без участі США.

Відома українська фітнес-тренерка та телеведуча Аніта Луценко офіційно підтвердила інформацію про розлучення з Олександром Лозовцовим. Про особисті зміни вона відверто розповіла в розмові з Машею Єфросиніною. За словами спортсменки, їхні шляхи з чоловіком розійшлися ще певний час тому, однак лише тепер вона наважилася публічно проговорити цю тему.

Аніта пояснила, що головною причиною розриву стали глибокі внутрішні зміни у її почуттях. Вона усвідомила, що кохання зникло, а залишатися у шлюбі без щирих емоцій не вважає правильним ні для себе, ні для партнера. За її переконанням, стосунки мають приносити радість, підтримку та відчуття гармонії, і якщо цього немає, люди не повинні змушувати себе бути разом.

Спортсменка підкреслила, що Олександр був коханням всього її життя, і розрив дався їй нелегко. Луценко зізналася, що боялася піти на цей крок, побоюючись, що більше не зустріне такого кохання. Після консультацій з психоаналітиком вона наважилася розірвати стосунки.

Наразі Аніта Луценко самотня, проте вірить у можливість нових романтичних стосунків і навіть вже ходить на побачення. Відомо, що пара зустрічалася з 2013 року, у 2016-му у них народилась донька Мія. У шлюбі тренерка та Олександр не були.

Щоб я міг підготувати розширений унікальний текст із заголовком у першому абзаці, надішліть повний вихідний фрагмент, від якого слід відштовхуватися.

“Ситуація контрольована, хоча противник періодично намагається активізуватися. Ми намагаємося працювати на випередження, постійно моніторимо обстановку. Завдяки нашій роботі та взаємодії з іншими підрозділами, з якими ми працюємо поряд, противнику не вдається просуватися вперед”, — зазначив командир.

Він наголосив, що російські сили здебільшого діють невеликими групами, проводять розвідку боєм і активно використовують дрони для коригування та спроб проривів. Українські бійці адаптують власну тактику під ці загрози та завдають ударів у моменти, коли ворог найбільш вразливий.

“Ми адаптуємо свої дії під ці тактики та завдаємо удари в моменти, коли противник найбільш вразливий”, — наголосив “Джек”.

Командир також відзначив, що його підрозділ забезпечений для роботи в зимових умовах і готовий до змін на фронті. За його словами, найближчим часом очікується відносна стабільність, хоча локальні спроби російської активізації цілком можливі.

“Противник намагається: де знаходить слабкі місця в нашій обороні, там і проводити активні свої дії”, — додав він.

Кабінет Міністрів ухвалив рішення про суттєве посилення військової складової у системі вищої освіти. За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, відтепер підготовка офіцерів запасу стає обов’язковою частиною навчання для студентів медичних і фармацевтичних спеціальностей. Такий крок розглядається як стратегічний елемент зміцнення обороноздатності держави та формування якісного кадрового резерву у сфері військової медицини.

Уряд пояснює своє рішення зростаючою потребою у фахівцях, які здатні працювати в умовах надзвичайних ситуацій та воєнних викликів. Йдеться не лише про лікарів на передовій, а й про підготовлених спеціалістів для тилових госпіталів, евакуаційних підрозділів, реабілітаційних центрів і системи екстреної медичної допомоги. Обов’язкова військова підготовка дозволить майбутнім медикам отримати базові знання з тактичної медицини, організації медичного забезпечення та дій у критичних умовах.

Кабмін оновив перелік вишів, які проводитимуть відповідну підготовку, а також уточнив професійний стандарт для офіцерів запасу. Він включає:

розширені вимоги до знань і навичок,

оновлені компетентності, необхідні для служби,

деталізовані програми навчання.

За словами Свириденко, навчальний процес буде посилений: обсяг навчального часу збільшать на 20%, а програми структуровано приведуть до єдиного стандарту з чіткими вимогами до теорії та практики.

Наразі в Україні діє 33 кафедри військової підготовки, які здійснюють підготовку офіцерів запасу. Уряд очікує, що після ухвалених змін підвищиться якість навчання, а кадровий резерв стане більш підготовленим і чисельним.