Через що президент Зеленський звільнив генпрокурора Костіна?

Київська міська клінічна лікарня №3 24 листопада уклала договір із ТОВ «Міамед» на придбання сучасної роботизованої хірургічної системи вартістю 90 мільйонів гривень. Відомо, що інформація про закупівлю оприлюднена у державній системі «Прозорро», а поставку обладнання заплановано здійснити до 25 грудня.

Обрана система — ендоскопічна хірургічна платформа Toumai MT-1000SE, вироблена компанією «Shanghai MicroPort MedBot (Group) Co., Ltd.» (Китай). Комплект передбачає консоль для хірурга, платформу пацієнта, платформу візуалізації та спеціалізоване програмне забезпечення для управління роботизованими інструментами. Особливу увагу приділено безпеці та надійності роботи системи: передбачено резервне живлення для ключових компонентів, що дозволяє уникнути збоїв під час проведення складних операцій.

Система працює в режимі управління хірургом і призначена для малоінвазивних втручань у галузях урології, гінекології, загальної, торакальної та дитячої хірургії. Оплату замовник здійснить протягом 15 робочих днів після постачання. Джерела фінансування — власні кошти лікарні (40 млн грн) та кошти місцевого бюджету (50 млн грн) за класифікацією «Багатопрофільна стаціонарна медична допомога населенню». Гарантійний термін — один рік.

Попри участь трьох учасників, контракт дістався саме «Міамеду». Двоє конкурентів, що подали нижчі цінові пропозиції, були дискваліфіковані.ТОВ «Медфлай» пропонувало систему Mantra 2.0 за 82 млн грн, однак після технічної перевірки замовник встановив невідповідність вимозі щодо конструкції маніпуляторів — мовляв, інформація в документах була неправдивою.Ще одна компанія, ТОВ «Едж Медікал Юкрейн», пропонувала систему MP1000 за 85,7 млн грн. Її заявка не відповідала низці технічних параметрів: відсутні дані про застосування в дитячій хірургії, резервне живлення, функцію зменшення диму, педаль блокування тощо.

ТОВ «Міамед» — столична компанія, якою володіє Іван Ковач із Закарпаття, а керує Людмила Мусієнко. Ковач також є співзасновником ужгородського стартапу «Сток Пульс», що входить до «Дія.Сіті», і має зв’язок із ТОВ «УжБезпека», оскільки як ФОП використовує той самий контактний номер.

Раніше засновницею та директоркою «Міамеду» була киянка Тетяна Москаленко, а до неї — Катерина Яцина з Ужгорода. Остання володіє київським ТОВ «Центр хірургічних інновацій», є ФОПом та співзасновницею харківської ГО «Українська спілка інтраопераційних нейрофізіологів».

З 2019 року «Міамед» отримав державних підрядів на 873,59 млн грн, що підтверджує стабільну присутність компанії на ринку держзакупівель медичного обладнання.

За даними журналістських розслідувань, у гучній справі, пов’язаній із відмиванням значних сум коштів, які, за підрахунками слідства, завдали державному бюджету втрат на рівні 5 мільярдів гривень, можуть фігурувати помилки, допущені Бюро економічної безпеки України. У центрі уваги — провадження щодо Айбокс Банку та його колишньої власниці Олени Дегрик-Шевцової, котре згодом опинилося у суді з процесуальними неточностями, що суттєво вплинули на подальший перебіг справи.

Як зазначають журналісти, матеріали досудового розслідування були передані з невірно визначеними строками, що стало ключовим фактором під час розгляду справи в апеляційній інстанції. Саме цей формальний недолік дав змогу Київському апеляційному суду закрити провадження, причому не через недоведеність підозр або відсутність доказів, а виключно через технічні порушення при оформленні документів.

Водночас, продовжується системний тиск та особисті погрози журналістам, які висвітлюють дану ситуацію.

Зокрема, про тиск з боку Олени Дегрик-Шевцової, на своїй сторінці в Facebook заявила журналіст-розслідувач Любов Величко:

“Понад 5 мільярдів гривень не повернуться в державний бюджет України. Бо судді Київського апеляційного суду – стали на бік Альони Шевцової, Зої Нестерівської та Ірини Циганок – яким інкримінували участь у схемах незаконного грального бізнесу і відмивання грошей, здобутих таким шляхом. Мова про оборудки в Айбокс банку, справа №752/15954/25.

Це тяжкі економічні злочини, які передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Але 2 жовтня 2025 року суд закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України — тобто через закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру.

Тобто, розслідування тривало занадто довго, строки, визначені законом (ст. 219 КПК), минули, і тому справу довелося закрити не тому (!), що підозрювані невинні, а тому, що слідство не встигло завершити всі процесуальні дії вчасно.

Але кісткою в горлі під час оголошення цього карколомного рішення стала присутня в засіданні журналістка-розслідувачка Любов Величко. Вона посміла зафіксувати на фото, аудіо та відео увесь процес відкритого судового засідання, документуючи кожне слово та жест адвокатів, прокурора та суддів.

А також – таємничого чоловіка в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився (на фото – сидить на лавці сам).

Через кілька днів після засідання на адресу редактора прийшло “звернення” від Антона Гончарука – адвоката Альони Шевцової та її адвокатів Андрія Давидченка (на фото справа в окулярах) та Артема Свитка (сидить справа від нього).

Мовляв, ми вам забороняємо використовувати фото та відео щодо Шевцової та її адвокатів. І ще – не смійте публікувати журналістські статті, фото, відео та дописи в соцмережах з цими шановними людьми!

Одним словом – закрийте пельку і мовчки спостерігайте за цим безумством.”

ФОТО: Фото взято із Facebook журналіста-розслідувача Любов Величко

Наразі Генпрокуратура подала касаційну скаргу на явно незаконне рішення суддів Київського апеляційного суду, але Касаційному суді доведеться розглядати справу в умовах, де закон працює проти обвинувачення: терміни дійсно пропущені, і у суддів є всі інструменти підтвердити рішення попередніх інстанцій.

Нагадаємо, з 6 серпня 2025 року директором Бюро економічної безпеки України є Олександр Цивінський.

Державне бюро розслідувань припинило діяльність організованого злочинного угруповання, яке впродовж кількох місяців налагодило стабільний канал постачання наркотичних речовин до Житомирської установи виконання покарань №8. Операція проходила в межах масштабних слідчих дій, спрямованих на викриття корупційних зв’язків та злочинних схем у пенітенціарній системі.

За матеріалами слідства, угруповання мало чітку ієрархічну структуру та розподіл обов’язків. Ключову роль відігравав засуджений, який відбуває покарання за умисне вбивство. Саме він, перебуваючи безпосередньо в установі, здійснював загальну координацію, визначав обсяги поставок, контролював фінансові розрахунки та підтримував зв’язок із учасниками схеми на волі.

Слідчі встановили, що цивільний спільник закуповував наркотики й передавав їх через поштову скриньку працівника СІЗО. Той ховав заборонені речовини у власному гаражі, а згодом непомітно проносив їх у приміщення установи. Усередині СІЗО засуджений-організатор зі співкамерником збували наркотики іншим ув’язненим.

Діяльність групи охоплювала канабіс, метадон та рецептурні препарати, що посилювали дію основних наркотиків. За попередніми даними, угруповання діяло з березня 2025 року, регулярно отримуючи прибуток, який учасники ділили між собою.

Працівника установи затримали під час чергової спроби пронести заборонені речовини. Затримано також цивільного учасника, який забезпечував закупівлю наркотиків. Під час обшуків у членів групи та частини ув’язнених вилучили різні види наркотичних засобів.

Чотирьом учасникам повідомлено про підозру. Їм інкримінують незаконний збут та обіг наркотиків у місцях позбавлення волі, а також розповсюдження сильнодіючих лікарських препаратів, вчинене групою осіб. Санкція статей передбачає до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Процесуальне керівництво у справі здійснює Житомирська обласна прокуратура. Найближчим часом суд обиратиме підозрюваним запобіжні заходи.

Щоб я міг підготувати розширений унікальний текст із заголовком у першому абзаці, надішліть повний вихідний фрагмент, від якого слід відштовхуватися.

“Ситуація контрольована, хоча противник періодично намагається активізуватися. Ми намагаємося працювати на випередження, постійно моніторимо обстановку. Завдяки нашій роботі та взаємодії з іншими підрозділами, з якими ми працюємо поряд, противнику не вдається просуватися вперед”, — зазначив командир.

Він наголосив, що російські сили здебільшого діють невеликими групами, проводять розвідку боєм і активно використовують дрони для коригування та спроб проривів. Українські бійці адаптують власну тактику під ці загрози та завдають ударів у моменти, коли ворог найбільш вразливий.

“Ми адаптуємо свої дії під ці тактики та завдаємо удари в моменти, коли противник найбільш вразливий”, — наголосив “Джек”.

Командир також відзначив, що його підрозділ забезпечений для роботи в зимових умовах і готовий до змін на фронті. За його словами, найближчим часом очікується відносна стабільність, хоча локальні спроби російської активізації цілком можливі.

“Противник намагається: де знаходить слабкі місця в нашій обороні, там і проводити активні свої дії”, — додав він.

Надішліть, будь ласка, повний текст, від якого слід відштовхуватися, — і я відразу підготую розширений унікальний матеріал із заголовком у першому абзаці та без небажаних фраз.

Кар’єра Валентина Жерьобкіна продовжує розвиватися: наразі він обіймає посаду, пов’язану з охороною лісів України. Експерти звертають увагу на нерівність між офіційними доходами та рівнем майна, а також на можливі ризики для репутації державних структур.

Громадськість та журналісти наголошують на необхідності ретельного контролю за доходами та активами державних службовців, щоб уникати непрозорості та корупційних ризиків.

У 2025 році компанія ТОВ «Харківенергоремонт-холдинг», яку пов’язують із родиною харківського кримінального авторитета Вадима Казарцева, відомого як «Князь», несподівано вийшла у лідери серед підрядників, що отримують державні контракти у сфері енергетичної інфраструктури. Фірма почала систематично вигравати тендери на ремонт об’єктів, пошкоджених російськими ударами, попри конкуренцію з боку давніх учасників ринку та масштабність робіт, що потребують високої технічної кваліфікації.

Основними замовниками для компанії стали Трипільська та Зміївська теплоелектростанції, які входять до структури ПАТ «Центренерго». На Трипільській ТЕС підприємство отримало контракт вартістю 55,5 млн грн — на відновлення обладнання, пошкодженого після чергової хвилі атак на енергосистему. На Зміївській станції сума угоди була скромнішою, але також значною — близько 7 млн грн. Обидва тендери привернули увагу експертів, оскільки компанія раніше не демонструвала подібної активності чи подібного рівня державного фінансування.

Слідство вважає, що численні подарунки Кіяшка родині та дітям дружини — ймовірна легалізація коштів, отриманих від бізнесу та тендерів. Незважаючи на кримінальне минуле та тяжкі звинувачення, Кіяшко продовжує керувати бізнесом під час війни, отримуючи державні замовлення на мільйони гривень.

Ця ситуація демонструє, як особи з кримінальним бекграундом та родинними зв’язками у судовій системі можуть отримувати доступ до державних коштів навіть у критичний для країни час.