Через що президент Зеленський звільнив генпрокурора Костіна?

Святковий період для багатьох людей минає у режимі постійної активності. Часті зустрічі, поїздки, зміна розкладу, яскраві емоції та безперервний інформаційний потік створюють відчуття руху без зупинок. У такому ритмі організм працює на межі можливостей, тому після завершення свят замість очікуваного піднесення нерідко приходять втома, внутрішня порожнеча й труднощі з поверненням до звичного повсякдення.

Фахівці пояснюють, що подібний стан є природною реакцією нервової системи на тривале перевантаження. Під час свят людина часто нехтує режимом сну, харчування та відпочинку, компенсуючи це емоційним підйомом. Коли зовнішні стимули зникають, організм сигналізує про потребу у відновленні, а різкий перехід до робочих буднів може лише посилити відчуття виснаження.

Знизьте очікування від себеНаприкінці року багато хто підсумовує прожите і чекає від свят особливих емоцій. Коли ці очікування не справджуються, виникає розчарування. Втома, апатія або внутрішня порожнеча після свят — поширене явище, яке не потребує боротьби.

Дозвіл проживати ці стани без самокритики знижує внутрішній тиск і допомагає швидше відновитися.

Поверніться до базових потребСвяткова метушня часто порушує режим сну, харчування та руху. Саме ці прості речі найбільше впливають на фізичний і психічний стан.

Регулярний сон, тепла їжа, вода та мінімальна турбота про тіло вже за кілька днів можуть дати відчутний ефект.

Робіть короткі паузиПостійний потік справ і думок не дозволяє нервовій системі перезавантажитися. Навіть кілька хвилин тиші без телефону, новин і розмов знижують напруження.

Короткі зупинки протягом дня допомагають повернути відчуття опори й контролю.

Прислухайтеся до емоційПісля свят емоційний стан часто буває суперечливим. Замість ігнорування важливо спробувати зрозуміти, про що сигналізують ці відчуття.

Роздратування може вказувати на перевтому, сум — на потребу у відпочинку, тривога — на нестачу визначеності. Усвідомлення цих сигналів допомагає коригувати ритм життя.

Обирайте наміри замість жорстких цілейРадикальні новорічні обіцянки часто створюють додатковий тиск. Психологи радять зосередитися на намірах — внутрішніх орієнтирах, які задають напрям, а не зобов’язання.

Спокій, баланс, турбота про себе або ясність у рішеннях легше інтегруються у щоденні дії.

Визначайте особисті межіПісля інтенсивного спілкування особливо важливо повернути власний простір. Це стосується як емоційних, так і фізичних меж.

Тиша, прогулянки, теплий душ або спокійна музика допомагають відпустити накопичену напругу.

Фіксуйте думки письмовоЗаписування думок допомагає впорядкувати внутрішній хаос. Навіть кілька рядків про переживання чи бажання часто дають більше ясності, ніж тривалі роздуми.

Щоденник дозволяє побачити повторювані стани та краще зрозуміти власні потреби.

Рухайтеся м’яко і без примусуПісля свят організму потрібне не навантаження, а делікатний рух. Повільні прогулянки, легка розтяжка або спокійна йога допомагають зняти накопичене напруження.

Рух без змагання та поспіху швидше повертає відчуття енергії.

Початок року без гонитвиПовернення до звичного ритму не повинно бути різким. Поступовість, уважність до себе та паузи — це спосіб зберегти ресурс, а не прояв слабкості.

Іноді найкращий старт нового року — дозволити собі не поспішати.

Відмова від сніданку може мати значні наслідки для фізичного та психічного здоров’я, а також впливати на тривалість життя. Нове наукове дослідження, опубліковане на платформі ScienceDirect, виявило чіткий зв’язок між пропуском ранкового прийому їжі та підвищеним ризиком ожиріння, серцево-судинних захворювань, а також порушень когнітивних функцій. Автори роботи зазначають, що ігнорування сніданку створює додаткове навантаження на організм, що в довгостроковій перспективі може призводити до розвитку серйозних патологій.

Дослідники підкреслюють, що ранковий прийом їжі відіграє ключову роль у регуляції метаболізму, підтримці стабільного рівня цукру в крові та оптимальній роботі мозку. Пропуск сніданку змушує організм швидше використовувати енергетичні резерви, що з часом призводить до підвищення апетиту, переїдання упродовж дня та накопичення зайвих калорій. Також відзначено, що регулярне ігнорування ранкового прийому їжі пов’язане з підвищеним рівнем запальних процесів та гормональних порушень, що негативно впливає на серцево-судинну систему.

Фахівці зазначають, що за відсутності сніданку організм перебуває у стані стресу. Через гормональні коливання людина сильніше відчуває голод упродовж дня, що часто призводить до переїдання та набору зайвої ваги. Окрім цього, можуть порушуватися процеси травлення й активізуватися внутрішні запальні реакції, які з часом здатні сприяти розвитку хронічних захворювань.

Дослідження також вказує на негативний вплив пропуску сніданку на роботу мозку. Люди частіше скаржаться на зниження концентрації уваги, дратівливість і швидку втому, зокрема під час фізичних навантажень. Вчені звертають увагу й на можливий зв’язок цієї звички з підвищеною тривожністю та депресивними станами, що пояснюється впливом на регуляцію нейромедіаторів.

У висновках науковці зазначають, що хоча пропуск сніданку став популярним через уявні метаболічні переваги, нові докази демонструють його негативний вплив на фізіологічні та когнітивні системи організму. Систематичний огляд пов’язує цю звичку з підвищеним апетитом, інсулінорезистентністю, зростанням серцево-судинного ризику, ожирінням, порушенням кишкового мікробіому та системним запаленням.

Лікарі також застерігають від відмови від сніданку. За словами кардіолога Лопеса-Хіменеса, пропуск ранкового прийому їжі ніколи не вважався корисним і, за даними численних досліджень, може підвищувати ризик серцевих та інших захворювань. Він звертає увагу на те, що серцеві напади частіше трапляються вранці, а відсутність їжі може додатково ускладнювати ситуацію.

Фахівець пояснює, що вранці в організмі людини природно підвищується рівень адреналіну. Якщо ж людина не снідає, організм сприймає це як загрозу голоду, що призводить до ще більшого викиду адреналіну й створює небезпечне навантаження на серцево-судинну систему.

У повсякденній метушні люди часто відкладають візит до лікаря, переконуючи себе, що відсутність болю чи підвищеної температури свідчить про добрий стан здоров’я. Такий підхід може бути хибним, особливо коли йдеться про онкологічні захворювання. Медики підкреслюють: рак не завжди подає очевидні сигнали, а імунного захисту, який повністю унеможливлює його розвиток, не існує.

Особливість онкології полягає в тому, що вона здатна тривалий час розвиватися приховано. На ранніх стадіях хвороба часто не супроводжується болем, слабкістю чи іншими симптомами, які зазвичай змушують звернутися по медичну допомогу. Ракові клітини можуть не провокувати помітної імунної реакції, тому організм не завжди «попереджає» людину про небезпеку.

Лікарі пояснюють, що «імунітету до раку» не існує, оскільки ракові клітини — це змінені власні клітини організму. Імунна система не завжди розпізнає їх як загрозу, особливо на ранніх етапах. У таких випадках не підвищується температура тіла, не з’являється гострий біль і не виникають типові ознаки запалення. Людина може почуватися добре, вести активний спосіб життя і водночас мати онкологічний процес, який поступово прогресує.

Однією з головних причин пізнього виявлення раку є саме відсутність симптомів. На початкових стадіях хвороба часто протікає «тихо», не змінюючи самопочуття. Це створює хибне відчуття безпеки. Коли ж з’являються помітні симптоми, захворювання нерідко вже переходить у складнішу стадію, що ускладнює лікування і знижує шанси на повне одужання.

Сучасна медицина розглядає профілактичні огляди як ключовий інструмент раннього виявлення онкологічних захворювань. Регулярні візити до лікаря без наявних скарг дають змогу виявити проблему на початковому етапі, коли лікування є менш агресивним, а прогноз — значно кращим. Більшість онкологічних захворювань, виявлених на першій або другій стадії, добре лікуються або тривалий час контролюються.

Фахівці радять не чекати тривожних сигналів організму. Профілактичні обстеження особливо важливі після 30–40 років, за наявності онкологічних захворювань у сімейному анамнезі, при хронічних хворобах, тривалому стресі або гормональних порушеннях. Навіть базові аналізи й огляди можуть відіграти вирішальну роль.

Рак — це не завжди про біль, слабкість чи очевидні симптоми. Часто це про тишу, яка вводить в оману. Саме тому лікарі наголошують: відсутність симптомів не є гарантією здоров’я. Регулярні профілактичні огляди — це не прояв страху, а відповідальне ставлення до себе. У сучасному світі турбота про здоров’я починається задовго до того, як щось починає боліти.

Після резонансу навколо публікації російською мовою в Instagram Настя Каменських, імовірно, переосмислила власну публічну комунікацію. Артистка вперше за тривалий період записала звернення до аудиторії українською мовою, чим привернула підвищену увагу не лише відданих фанів, а й тих, хто раніше скептично ставився до її позиції.

У новому відео співачка спочатку почала говорити іспанською, однак майже одразу перервала себе, пояснивши, що цього разу обирає іншу мову для розмови. Після цього Каменських перейшла на українську та наголосила, що для неї важливо бути чесною із собою та тими, хто за нею стежить.

За словами співачки, попереду на неї чекає новий етап — сюрпризи, прямі ефіри та нові пісні. Вона наголосила, що готова експериментувати, працювати з різними мовами та настроями, адже більше не боїться змін. Артистка підкреслила, що є багатогранною і не обмежується однією емоцією чи історією.

Відеозвернення Каменських прозвучало українською, однак сам допис вона опублікувала одразу двома мовами — українською та російською. Крім того, ролик був продубльований також російською мовою, що й стало новим приводом для обговорень.

Попри те, що частина підписників позитивно сприйняла повернення артистки до української мови, значна кількість користувачів залишилася незадоволеною. У коментарях люди запитують, навіщо знову використовувати російські субтитри, і для якої аудиторії вони призначені.

Користувачі наголошують, що саме зараз важливо поширювати українську культуру, мову та музику у світі, а не розчиняти українську ідентичність серед інших мовних просторів. Деякі фанати прямо заявляють, що артистці варто визначитися зі своєю позицією, адже «на кількох стільцях довго не всидіти».

У коментарях також звучать емоційні закиди про втрату довіри та розчарування у творчому шляху співачки. Частина шанувальників визнає, що питання не в іспанській мові, а саме у присутності російського перекладу, який викликає найбільше обурення.

Таким чином, навіть перехід на українську мову не зняв напругу навколо Каменських. Навпаки, нове звернення знову запустило хвилю дискусій про відповідальність публічних осіб, мовний вибір та межу між творчими експериментами і громадянською позицією.

Найнадійнішим механізмом гарантування безпеки у сучасному світі залишається членство в Північноатлантичному альянсі, однак питання приєднання України до НАТО нині не є предметом практичного розгляду. Таку позицію висловив американський дипломат Курт Волкер — колишній постійний представник США при НАТО та спеціальний представник Державного департаменту з питань України у 2017–2019 роках — під час інтерв’ю в ефірі телеканалу «Еспресо».

На думку Волкера, саме Альянс протягом десятиліть демонструє найвищу ефективність у стримуванні агресії та запобіганні масштабним конфліктам між державами. Він підкреслив, що членство в НАТО створює не лише військові, а й політичні гарантії, які роблять будь-яку спробу нападу надто ризикованою для потенційного агресора. За його словами, історичний досвід чітко показує: Росія ніколи не наважувалася на пряме збройне протистояння з країнами, які входять до Альянсу, що свідчить про визнання сили колективної оборони.

Водночас дипломат підкреслив, що членство України в НАТО наразі не розглядається, і надзвичайно важливо не робити кроків, які могли б остаточно закрити таку можливість у майбутньому. На його думку, найдоцільніше зараз — не порушувати це питання публічно й виходити з того, що воно тимчасово не стоїть на порядку денному.

Натомість, за словами Волкера, триває обговорення альтернативної моделі гарантій безпеки, яка за своєю суттю максимально наближена до статті 5 Північноатлантичного договору. Йдеться про формат, за якого будь-який новий напад на Україну автоматично супроводжувався б колективною військовою відповіддю всіх країн, що приєднаються до відповідної безпекової угоди разом зі Сполученими Штатами.

Дипломат зазначив, що саме ця рамка нині є предметом активних консультацій. Він звернув увагу на зустріч у Мар-а-Лаго з президентом України Володимиром Зеленським та українською делегацією, у якій брали участь ключові представники американської влади — державний секретар, міністр оборони, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, президент США, керівник апарату Білого дому, а також Стів Віткофф і Джаред Кушнер. За словами Волкера, це свідчить про те, що всі ключові фігури у США, які братимуть участь у прийнятті такого безпекового зобов’язання, були безпосередньо залучені до обговорення.

Окремо він згадав дискусію щодо тривалості майбутніх гарантій. За його словами, президент США Дональд Трамп запропонував формат гарантій безпеки строком на 15 років, тоді як українська сторона наполягає на значно довшому терміні — до 50 років. Волкер припустив, що остаточний компроміс, імовірно, буде знайдений десь посередині.

На його думку, навіть у такому вигляді йдеться про серйозну гарантію безпеки, яка потребуватиме ратифікації Сенатом США. Волкер вважає, що ухвалення такого рішення стане ефективним інструментом стримування майбутньої агресії з боку Росії. Він також переконаний, що після цього до відповідної угоди долучаться європейські союзники, що створить передумови для можливого розгортання їхніх сил в Україні у перспективі.

Водночас дипломат наголосив, що союзники по НАТО не ухвалюватимуть подібних рішень до досягнення припинення вогню. Однак після встановлення перемир’я така система стримування може стати реалістичним елементом ширшої архітектури безпеки.

Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що США, Угорщина, Словаччина та ще кілька країн виступають проти вступу України до Альянсу. Водночас він підкреслював, що зараз триває активна робота над гарантіями безпеки для України, які мають унеможливити повторний напад Росії.

Голова Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який бере участь у конкурсі на посаду судді апеляційної інстанції, опинився під пильним наглядом громадськості через суттєві розбіжності у його майнових деклараціях. Громадська рада доброчесності оприлюднила висновок, що стверджує про недотримання ним вимог доброчесності, оскільки виявлені невідповідності у зазначених ним даних ставлять під сумнів його відповідність до високих стандартів суддівської етики та чесності.

Згідно з документами, оприлюдненими Громадською радою, у деклараціях Ткаченка за кілька років було виявлено значні розбіжності між офіційно задекларованим майном та фактичним станом. Це стосується не лише нерухомості, а й інших активів, що не були вказані або були подані в неточному вигляді, що є серйозним порушенням вимог законодавства. Такі розбіжності можуть свідчити про приховування частини активів, що суперечить принципам прозорості та підзвітності, яким мають відповідати судді.

Водночас офіційні доходи кандидата, який у той період працював помічником судді та головним фахівцем у приватній компанії, не дозволяли здійснити таку покупку. Згідно з даними, з 2006 по 2019 роки сукупний дохід Ткаченка склав лише 233 тисячі гривень. У письмових поясненнях суддя стверджував, що позичив 400 тисяч гривень у знайомого, надавши скан розписки з обіцянкою повернути кошти до жовтня 2014 року. Однак навіть з урахуванням доходів за 2010–2014 роки, після відрахування податків і необхідних витрат, фінансова спроможність для таких операцій виглядає сумнівною.

Окрему увагу Громадська рада доброчесності приділила майну родичів судді, насамперед з боку його дружини. За даними електронних декларацій, члени родини володіють значною кількістю земельних ділянок, житлових будинків і об’єктів незавершеного будівництва у Василькові та населених пунктах колишнього Васильківського району Київської області. Частина цього майна оформлена на батька дружини — суддю Господарського суду Києва у відставці Миколу Якименка, а також на її сестру та матір.

ГРД звертає увагу, що походження коштів на придбання численних об’єктів нерухомості документально не підтверджене. Зокрема, Якименко під час співбесіди пояснював купівлю землі коштами сестри, яка багато років проживає в Італії, однак жодних доказів цього не надав. Водночас журналістські розслідування раніше вказували на можливе користування ним незадекларованим майном, оформленим на родичів.

Сумніви у доброчесності кандидата посилює й ситуація з нерухомістю у Києві. У деклараціях зазначається квартира площею 89,7 кв. м, яка формально належить сину Ткаченка, але фактично використовується всією родиною. За поясненнями судді, житло було приватизоване тестем і передане у власність онука. Водночас сестра дружини декларувала користування іншою квартирою у Києві, яка перебуває у власності районної державної адміністрації. У ГРД вважають, що ці обставини можуть свідчити про зловживання механізмами безоплатної приватизації.

Крім того, питання викликає й придбання батьком судді квартири у Києві вартістю понад 2 мільйони гривень у 2018 році. Задекларовані доходи пенсіонера за понад 20 років у кілька разів менші за вартість цього житла, а пояснення про фінансову допомогу від родичів не підтверджені документально.

У підсумку Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що сукупність виявлених фактів свідчить про можливе приховування реальних обсягів майна та витрат, а також про використання родичів для формального володіння активами. Це, на думку членів ради, ставить під сумнів відповідність Дмитра Ткаченка критеріям доброчесності, необхідним для зайняття посади судді апеляційної інстанції.

Багато людей, які прагнуть стрункої фігури, часто шукають дорогі продукти чи суворі дієти, забуваючи про прості й доступні способи підтримки здоров’я. Одним із таких методів є випивання склянки теплої води за певний час до їжі. Цей підхід не вимагає фінансових витрат і ґрунтується на природних фізіологічних процесах організму.

Фахівці пояснюють, що після вживання води шлунок частково наповнюється, а спеціальні рецептори розтягнення передають сигнал у мозок, зменшуючи відчуття різкого голоду. У результаті людина підходить до трапези більш спокійною і схильною до помірних порцій, а не до переїдання. Така проста звичка допомагає контролювати апетит, уникати зайвих калорій та поступово нормалізувати обсяг споживаної їжі.

Важливу роль відіграє й температура рідини. Тепла вода, близька до температури тіла, м’яко впливає на шлунково-кишковий тракт. Вона сприяє розслабленню гладкої мускулатури, готуючи травну систему до прийому їжі та стимулюючи вироблення ферментів. На відміну від холодних напоїв, які можуть спричиняти спазми й уповільнювати процеси травлення, тепла рідина діє більш делікатно.

Щоб така звичка справді приносила користь, важливо дотримуватися помірності й усвідомленості. Воду зазвичай рекомендують пити за 15–20 хвилин до їди, щоб організм встиг відреагувати. Температура має бути комфортною, а не гарячою, аби не подразнювати слизову оболонку. Йдеться саме про чисту воду без підсолоджувачів чи сиропів, оскільки додаткові калорії зводять нанівець очікуваний ефект. За бажанням смак можна злегка змінити, додавши, наприклад, шматочок лимона або листок м’яти.

Водночас лікарі наголошують, що навіть прості оздоровчі звички підходять не всім однаково. Людям із хронічними захворюваннями нирок, проблемами зі шлунком, гастритом або підвищеною кислотністю варто бути обережними зі зміною режиму пиття. У таких випадках доцільно попередньо порадитися з лікарем, щоб уникнути небажаних наслідків.

Склянка теплої води перед їжею — це не чарівний засіб і не заміна збалансованого харчування чи рухової активності. Проте для багатьох вона стає простим щоденним ритуалом, який допомагає краще відчувати сигнали власного тіла, відрізняти фізичний голод від емоційного та ставитися до харчування більш усвідомлено. Саме з таких невеликих кроків часто й починаються довготривалі позитивні зміни.

У декларації за 2025 рік заступника начальника 19-ї державної пожежно-рятувальної частини 9-го пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Київській області Олександра Васильовича відображено відомості про доходи, майно та фінансові зобов’язання відповідно до чинних вимог антикорупційного законодавства. Документ подано в установлені строки та містить структуровану інформацію, що дає змогу оцінити фінансовий стан посадовця і джерела його формування.

У розділі доходів зазначено надходження, пов’язані зі службовою діяльністю в системі ДСНС, а також інші дозволені законом виплати. Дані подано з розмежуванням за видами доходів і періодами їх отримання, що відповідає стандартам електронного декларування та забезпечує прозорість фінансової звітності.

Того ж дня Лукашенко задекларував і земельну ділянку площею 1000 квадратних метрів у тому ж населеному пункті. Її вартість вказана на рівні 30 тисяч гривень. Навіть за найнижчими ринковими оцінками земля під житлову забудову в Кагарлику коштує значно дорожче, а зазначена сума виглядає не просто заниженою, а фактично нереалістичною.

Окрему увагу привертає третій об’єкт, також оформлений 23 травня 2025 року. У декларації йдеться про житловий будинок площею 1740 квадратних метрів, вартість якого зазначена на рівні 4 445 гривень. Навіть з урахуванням можливих технічних помилок або неточностей у характеристиках, поява житлового будинку такої площі з ціною у кілька тисяч гривень не піддається жодному логічному поясненню.

Усі три об’єкти задекларовані як власність одного посадовця. Тип вартості зазначено як «вартість на дату набуття права», що означає декларування саме фактичної ціни угоди, а не умовної або довідкової оцінки.

Теоретично можна припустити спадкування майна або інші особливі юридичні підстави його набуття. Проте навіть у таких випадках законодавство передбачає проведення оцінки, а настільки суттєва різниця між задекларованими сумами та ринковою вартістю не може пояснюватися звичайними формальностями. Йдеться не про незначну похибку, а про заниження у десятки разів.

Фактично маємо набір об’єктів нерухомості в Київській області, оформлених на чинного посадовця ДСНС, із цінами, які більше нагадують формальне заповнення декларації, ніж відображення реальних майнових операцій. Особливо показовим є будинок площею 1740 квадратних метрів за 4 445 гривень — сума, що виглядає як технічна умовність, а не реальна вартість нерухомості.

Такі дані об’єктивно потребують уваги з боку органів фінансового контролю та правоохоронних структур, адже йдеться не про випадкову помилку, а про системну і грубу невідповідність між задекларованими цифрами та елементарною економічною логікою.