Чому китайці йдуть воювати за Росію: історії контрактників, які воюють на сході України

Спеціальний представник президента США Кіт Келлог висловив думку, що війна в Україні наближається до свого завершення, але останній етап цього конфлікту обіцяє бути «надзвичайно тяжким». Заяву він зробив під час виступу на Форумі національної оборони Рональда Рейгана, де обговорювались поточні глобальні виклики та ситуація в Україні.

Келлог порівняв нинішній етап війни з бойовим досвідом піхоти та морської піхоти, підкреслюючи, що найскладнішою частиною будь-якої військової операції є останні метри до досягнення цілі. За його словами, у військових операціях саме в останні моменти проявляється найсерйозніше «тертя війни», і це єдине місце, де можна по-справжньому відчути всю інтенсивність конфлікту. "Якщо ви військовий, то розумієте, що саме на останніх 10 метрах проявляється справжнє тертя війни", — зазначив Келлог.

За словами Келлога, щоб війна перейшла до фінального етапу, необхідно врегулювати два фундаментальні питання:

статус територій, зокрема Донбасу, а також Херсонської та Запорізької областей;

контроль над Запорізькою атомною електростанцією, яка досі залишається однією з головних зон ризику.

«Якщо вирішити ці два питання, то решта владнається досить добре», – переконаний спецпредставник.

Келлог також наголосив, що війна в Україні істотно відрізняється від попередніх конфліктів за масштабами людських втрат.

«Радянський Союз залишив Афганістан після втрати 20 тисяч. Ми залишили В’єтнам після втрати 12 тисяч. Росія та Україна втратили понад два мільйони. Це жахливі цифри, тому потрібно покласти край конфлікту», – підкреслив він.

Попри складність ситуації, Келлог висловив переконання, що завершення війни вже на горизонті.«Зараз потрібно просто почекати та подивитися, але, на мою думку, завершення дійсно близько», – додав він.

Генеральний директор Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) Іван Юрійович Чернявський у 2024 році задекларував значний обсяг майна та доходів, який привернув увагу громадськості та експертів із питань прозорості державних структур. Серед основних активів родини — престижний автомобіль Mercedes GLS, оформлений на дружину, чотири квартири та понад 120 тисяч доларів готівкою. Ця декларація демонструє фінансові можливості посадовця і його родини у порівнянні із середньою зарплатою в державному секторі.

Протягом 2024 року Іван Чернявський отримав 1,5 мільйона гривень зарплати на посаді в Укрпатенті, а також додатково 40 тисяч гривень за сумісництвом у Національному університеті біоресурсів і природокористування. Крім цього, він отримав соціальні виплати від Київського міського центру розрахунків у розмірі 53 тисяч гривень. Дружина, Олена Миколаївна Чернявська, також задекларувала власні доходи та активи, що підкреслює спільну фінансову потужність сім’ї.

У родини значна кількість нерухомості: квартира площею 96,1 м² у Києві належить Чернявському, квартира 36,2 м² у Києві — дружині, 45,3 м² у Білій Церкві — 50% спільно з дружиною та 50% з громадянкою Катериною Лабахою, 69,9 м² у Білій Церкві — спільна з дружиною та двома іншими особами, 72,9 м² у селі Тальянки (Черкаська обл.) — спільна з дружиною, братом та батьком. Також у власності Чернявського незавершене будівництво квартири 39,95 м² у Києві.

Окрім Mercedes-Benz GLS 450 (2016) на дружину, у Чернявського є мотоцикл IZh Yupiter 5 (1989). Родина зберігає 120 тис. доларів готівкою: 80 тис. у посадовця та 40 тис. у дружини. Інших цінних паперів, корпоративних прав, рухомого майна чи фінансових зобов’язань у декларації не вказано.

Державний реєстратор Сергій Зоткін став фігурантом резонансного розслідування, у якому йдеться про масові зловживання у сфері оформлення прав на нерухоме майно. Його діяльність, за інформацією громадських активістів та журналістів-розслідувачів, пов’язують із системним «узаконенням» самовільних забудов, коригуванням площ об’єктів без законних підстав та внесенням змін до технічних характеристик будівель, що не відповідали дійсності.

Зібрані матеріали свідчать про те, що дії реєстратора могли здійснюватися не одноосібно. У повідомленнях активістів згадуються можливі зв’язки Зоткіна з начальницею Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іриною Свистун, а також із харківським адвокатом Валентином Мельником. За версією розслідування, саме ця співпраця начебто створила умови для перетворення державних реєстраційних процедур на механізм отримання приватної вигоди.

Одним із найпоказовіших випадків став об’єкт незавершеного будівництва в смт Пісочин. На початку лютого 2024 року нотаріус зареєстрував його продаж у стані готовності 70,5%. Але вже через півтора місяця Зоткін вніс новий запис, зареєструвавши цей самий об’єкт як повністю завершений, а його площу збільшив до 515,4 кв. м. Жодних документів про завершення будівництва, декларацій чи рішень контролюючих органів подано не було.

Схожа ситуація була зафіксована із квартирою на вулиці Кандаурова в Харкові: первинна площа становила 26,8 кв. м, але після втручання реєстратора вона «виросла» до 74,7 кв. м. Аналіз реєстраційних дій показує системність цих порушень: за заявами №62763431, №62763419 та №62763370 площі об’єктів збільшувалися у три–чотири рази виключно на підставі технічних паспортів, що законом прямо заборонено.

Джерела стверджують, що діяльність Зоткіна була неможливою без участі Ірини Свистун та адвоката Мельника, які створили неформальну «вертикаль контролю» за реєстраторами. За цією схемою робочі місця для державних реєстраторів фактично продавалися, а самі чиновники щомісяця сплачували винагороду за можливість виконувати свої обов’язки. Значна частина реєстрацій проводилася не в органах місцевого самоврядування, а в приватному офісі на вул. Сумській, 96.

Окрему роль у схемі нібито відігравав і кум адвоката Мельника — посадовець Мін’юсту Волик, який забезпечував політичний захист і впливав на кадрові рішення.

Розслідувачі наголошують, що описані дії становлять не лише адміністративні порушення, а й ознаки кримінальних правопорушень, включно зі зловживанням службовим становищем та внесенням завідомо неправдивих відомостей до державного реєстру.

Представнику Ізраїлю дозволили взяти участь у пісенному конкурсі «Євробачення-2026», який цього року відбудеться у Відні. Це рішення викликало значну хвилю протестів серед низки країн-учасниць, деякі з яких вже оголосили про бойкот конкурсу на знак незгоди. Напередодні, 4 грудня, мовники європейських держав підтримали участь Ізраїлю, хоча спочатку планувалося провести таємне голосування щодо цього питання. Ініціаторами голосування виступили Словенія, Іспанія, Чорногорія, Нідерланди, Туреччина, Алжир, Бельгія та Ісландія. Проте формальне голосування так і не відбулося, що додало суперечливості в ухваленому рішенні.

Вибір на користь Ізраїлю викликав жваву реакцію у суспільствах тих країн, які виступали проти його участі. Політичні та культурні експерти зазначають, що суперечка довкола конкурсу демонструє, наскільки події такого масштабу здатні виходити за межі музики і ставати ареною міжнародних дискусій. Деякі мовники аргументують своє рішення прагненням дотримуватися правил конкурсу та забезпечити участь усіх зареєстрованих учасників, незалежно від політичних обставин.

Після дозволу Ізраїлю на конкурс, Нідерланди, Іспанія, Ірландія та Словенія оголосили про свій бойкот. Ці країни не братимуть участь у «Євробаченні» і відмовляються його транслювати.

Між тим, більшість учасників підтримали нові правила конкурсу щодо запобігання непропорційному просуванню пісень урядами та третіми сторонами. Зокрема, оцінювання журі повертається до обох півфіналів і буде складати половину голосів. EBU також планує зробити журі більш різноманітним за віком і впровадити технічні заходи безпеки, щоб блокувати шахрайське або скоординоване голосування. Крім того, кількість голосів, які можна віддати за одного виконавця, скоротили з 20 до 10.

Нові правила були введені після попереднього скандалу навколо Ізраїлю. У 2025 році країну звинуватили у несправедливому просуванні пісні New Day Will Rise співачки Юваль Рафаель через офіційні канали міністерства закордонних справ із закликами голосувати до 20 разів. Тоді композиція посіла друге місце.

70-й конкурс «Євробачення» відбудеться у Відні: півфінали заплановані на 12 і 14 травня, фінал – 16 травня 2026 року.

Детективи Національного антикорупційного бюро ведуть розслідування у справі № 991/8790/25, пов’язаній із можливим заволодінням 222 мільйонами гривень у державній компанії “Енергоатом”. За даними слідства, ТОВ “Світло Груп М” отримувало великі обсяги електроенергії без повної оплати, використовуючи спеціальні умови постачання, що надавали можливість купувати енергоресурси без передоплати. Надалі компанія продавала електроенергію на ринку, а значну частину коштів переводила на рахунки підозрілих юридичних осіб.

Станом на тепер, за оцінками слідства, загальна заборгованість “Світло Груп М” перед “Енергоатомом” перевищує 225 мільйонів гривень. Встановлено, що умови, які компанія отримала, значно відрізнялися від стандартних договорів із іншими контрагентами, що створило прецедент для системного зловживання державними ресурсами. За версією НАБУ, саме ця розбіжність у правилах доступу до енергоресурсів і дозволила здійснювати операції, в результаті яких держава недоотримала сотні мільйонів гривень.

Бухгалтерка компанії “СК Енерджі Груп” Наталія Багнюк, яка також обслуговує “Світло Груп М”, за версією слідства, переказала частину коштів на свій ФОП-рахунок. ЗМІ повідомляють, що бухгалтерка заперечує будь-які звинувачення.

Нові власники ТОВ “Світло Груп М” з’явились у 2023 році, бенефіціаром став харків’янин Анатолій Дарій. Він пов’язаний з Артемом Василенком, який є президентом Федерації дзюдо Харкова, депутатом місцевої ради та керівником кількох компаній, серед яких “СК Енерджі Груп” та “Лєон ВК”. Василенко та Дарій раніше володіли кількома спільними бізнесами, включаючи охоронні компанії.

НАБУ підкреслює, що без сприяння керівництва “Енергоатому” здійснити таку схему було б неможливо. Справу досі розслідують, перевіряючи всі фінансові потоки та причетність осіб до привласнення державних коштів.

Національне агентство з питань запобігання корупції ініціювало передачу до Офісу генерального прокурора матеріалів стосовно ймовірного незаконного збагачення державного інспектора митного поста «Тиса» Закарпатської митниці Василя Пупени. За результатами перевірки, сума можливих необґрунтованих активів, за оцінкою НАЗК, перевищує 23 мільйони гривень.

У центрі уваги опинилося майно, яким фактично користується посадовець та його родина, але яке формально оформлене на близьких родичів. Зокрема, йдеться про земельну ділянку площею близько 1,6 тисячі квадратних метрів в Ужгороді разом із житловим будинком площею майже 330 квадратних метрів. За документами, власницею цього об’єкта є мати посадовця, однак НАЗК вказує, що саме інспектор і члени його сім’ї постійно користуються зазначеною нерухомістю.

Деталі розслідування свідчать, що земельну ділянку матір посадовця купила восени 2022 року за 40,1 тис. грн, хоча її ринкова вартість на той час складала майже 1,8 млн грн. Улітку 2023 року на ділянці було завершено будівництво житлового будинку вартістю понад 19 млн грн, де поселилась родина митника.

Щодо автомобіля, дружина Пупени придбала Skoda Kodiaq наприкінці 2024 року за понад 1,9 млн грн. Вона заявила, що кошти на покупку отримані від продажу попередніх авто. Проте аналіз доходів і витрат родини показав недостатність офіційних доходів для покриття витрат, а позики, на які посилаються родичі, мають ознаки фіктивності.

Раніше журналіст Тарас Середич повідомляв, що Василь Пупена на початку повномасштабного вторгнення оформив інвалідність, щоб уникнути мобілізації. Пізніше її скасували, але він оскаржує рішення МОЗ щодо відновлення пенсійних виплат. Також митник користується так званими «номерними знаками прикриття», що видаються співробітникам правоохоронних органів та державним високопосадовцям.

Матеріали НАЗК вже передані до Офісу генерального прокурора для прийняття подальших процесуальних рішень.

Вищий антикорупційний суд ухвалив виправдувальний вирок стосовно двох колишніх працівників Державного бюро розслідувань, яких обвинувачували у причетності до провокації підкупу посадової особи. Про це повідомляють українські судові оглядачі з посиланням на рішення суду. Колегія суддів дійшла висновку, що зібрані у справі матеріали не підтверджують наявність складу злочину, а самі докази були отримані з порушенням принципів допустимості.

Під час розгляду справи суд встановив, що ключові епізоди обвинувачення ґрунтувалися на діях, які мали ознаки штучного створення ситуації для фіксації злочину. Фактично, за оцінкою суду, правоохоронці не зафіксували реального наміру вчинити корупційне правопорушення без втручання третіх осіб. Саме це стало підставою для повного виправдання обвинувачених.

У ході розслідування з’ясувалося, що заявник неодноразово співпрацював із правоохоронними органами у викритті корупційних злочинів, отримуючи за це винагороду, і в цьому випадку його дії були під контролем СБУ. Свідки підтвердили, що чоловік мав власну мотивацію та отримував вказівки від інших осіб.

Суд визнав, що працівники ДБР не здійснювали злочинних дій і що обвинувачення було штучним, зумовленим конфліктом між різними правоохоронними органами. Також матеріали щодо третього обвинуваченого виділено в окреме провадження через його мобілізацію.

Рішення ВАКС підкреслює важливість об’єктивного оцінювання доказів та виключення провокацій при розслідуванні корупційних справ.