ІНСАЙДИ:

Стало відомо, чому Буданов не займається інформаційною політикою

Наші джерела повідомляють, що після зміни конфігурації влади Андрій Єрмак повністю зосередився на підготовці виборчої кампанії президента Володимира Зеленського. Йдеться про окрему політичну вертикаль, яка працює поза межами Офісу президента. Саме цим, за словами співрозмовників, пояснюється нинішній розподіл повноважень у владі. Кирилу Буданову, який очолює Офіс президента, передано переговорний трек. При цьому його роль у […]

Питання фінансування ЗСУ відклали через позицію США та можливості ЄС

Питання фінансування української армії свідомо не виносили на обговорення під час підписання декларації про наміри щодо створення багатонаціональних сил для забезпечення припинення вогню в Україні. Про це повідомили джерела, обізнані з перебігом переговорів. Йдеться про документ, який підписали президенти України та Франції Володимир Зеленський і Еммануель Макрон, а також прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Декларація […]

У разі поразки під Покровськом Сирського можуть звільнити

Провал українських сил на Покровському напрямку може мати серйозні кадрові наслідки для чинного Головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського. Про це повідомляють джерела, обізнані з внутрішніми обговореннями у військово-політичному керівництві країни. За словами співрозмовників, ситуація на Покровському напрямку розглядається як критична. У разі подальшого погіршення обстановки та втрати контролю над ключовими позиціями цей напрямок може […]

Чому китайці йдуть воювати за Росію: історії контрактників, які воюють на сході України

Згідно з даними російських ЗМІ, вперше підтверджено факт участі китайських громадян у війні на боці Росії в Україні. За даними “Важных историй”, 51 громадянин КНР пройшов через московський пункт вербування на військову службу за контрактом з червня 2023 по травень 2024 року. Це перша зафіксована цифра іноземних громадян із Китаю, які стали частиною російської армії.

Хто вони — китайські контрактники?

Згідно з опублікованими даними, 31 громадянин Китаю звернувся до російського військового центру у 2023 році, а ще 20 — у 2024. Більшість із них прилітала до Росії незадовго до того, як укласти контракт. Усі китайці укладали угоди протягом кількох днів після прибуття. Наймолодшому серед них було 20 років, а найстаршому — 51 рік.

Пік звернень з Китаю припав на липень 2023 року, коли одразу 8 осіб підписали контракт. Деякі прибували на змагання з росіянами в парах, як, наприклад, 38-річний Ван Мінлян та 43-річний Лі Даочен. Ці деталі стали відомі завдяки журналістам, які дослідили соціальні мережі та записи контрактників.

Жертви та скарги китайських військових

Не всі контрактники з Китаю мали щасливу долю. У грудні 2023 року загинув 38-річний Жуй Чжао, який воював у Запорізькій області. Інші китайські військові, такі як Лінь Пань і Вей Дуань, були поранені та госпіталізовані, а один із них навіть отримав Георгіївський хрест за героїзм під час боїв за Бахмут.

Згідно з публікацією, деякі китайці, що служили в російській армії, скаржилися на жахливі умови. Один з них, 41-річний Лі Цзяньвей, висловлював обурення з приводу слабкого оснащення та відсутності медичної допомоги. Він також розповів, що від моменту поранення до смерті контрактника може проходити від 8 до 10 годин без жодної допомоги.

Ще один військовий, Сунь Жуйці, виявився командиром взводу непальських найманців і записав відео, де зазначив, що російське командування не забезпечує належної медичної допомоги і не піклується про бійців.

Повторне повернення в Китай

Кілька китайських контрактників повернулися додому після завершення служби. Один з них, 49-річний Лю Хуншао, опублікував у соцмережах фото з Китаю, де його дитина йшла до школи з рюкзаком, прикрашеним російським триколором. Цей факт став ще одним доказом того, що участь китайців у війні на боці Росії мала різні наслідки для учасників.

Полонені та допити

Ще до повернення в Китай, СБУ допитала кількох китайських військових, які потрапили в полон. Один із них зізнався, що перед тим, як стати частиною російської армії, не мав жодного військового досвіду.

Не пропустіть

Кримінальне провадження щодо колеса огляду на Контрактовій площі: деталі та наслідки

У столиці продовжується кримінальне розслідування, пов’язане з роботою колеса огляду на Контрактовій площі, яке, за версією слідства, упродовж майже шести з половиною років функціонувало без повного пакета обов’язкових дозвільних документів. Правоохоронні органи вважають, що з серпня 2019 року атракціон фактично розміщувався на земельній ділянці з порушенням вимог законодавства, однак відповідні міські служби тривалий час не вживали належних заходів реагування.

Слідство встановлює, що протягом кількох років контролюючі органи не забезпечили належного нагляду за використанням земельної ділянки та дотриманням містобудівних і земельних норм. У межах цього кримінального провадження підозри у службовій недбалості було вручено директорці Департаменту земельних ресурсів КМДА Валентині Пелих та директору Департаменту територіального контролю КМДА Михайлу Буділову. За версією слідчих, посадовці могли не виконати свої службові обов’язки, що призвело до багаторічного ігнорування порушень.

Окремі претензії у слідства виникли і до технічного стану колеса огляду. Під час огляду було зафіксовано, що металева конструкція атракціону спирається на дерев’яні бруси, які мають ознаки глибокого гниття, руйнування та тривалого впливу вологи. Правоохоронці вважають, що це створювало реальну загрозу життю та здоров’ю відвідувачів. У зв’язку з цим суд наклав арешт на колесо огляду із забороною його експлуатації.

Водночас у КМДА заявляють, що, за результатами технічного огляду, проведеного восени 2025 року, атракціон нібито відповідав паспортним характеристикам і був придатний до експлуатації. Чиновники також повідомили, що місто веде переговори з власником щодо демонтажу конструкції та можливого перенесення її в іншу локацію столиці.

Історія з колесом огляду бере початок у 2017 році, коли його встановили в межах новорічно-різдвяних заходів на Контрактовій площі. Тоді підприємцю було видано тимчасові документи на порушення благоустрою. Надалі терміни дії цих дозволів кілька разів продовжувалися, однак, за даними слідства, остання контрольна картка втратила чинність у серпні 2019 року. Після цього жодних документів, які б легалізували перебування атракціону на земельній ділянці, оформлено не було.

Попри це, колесо огляду продовжувало працювати, а різні міські структури неодноразово фіксували відсутність необхідної документації та виносили приписи. За висновками судової економічної експертизи, внаслідок самовільного використання частини земельної ділянки територіальній громаді Києва було завдано мільйонних збитків.

Наразі слідство триває. Суд обрав підозрюваним посадовцям запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Правоохоронці не виключають, що коло фігурантів справи може бути розширене.

Право на звільнення зі служби за сімейними обставинами для військовослужбовців

Чинне законодавство України передбачає можливість звільнення військовослужбовців Збройних сил зі служби у зв’язку з тяжкими сімейними обставинами, що виникли під час воєнного стану. Йдеться про ситуації, коли близький родич військовослужбовця загинув або зник безвісти під час захисту суверенітету, територіальної цілісності та національної безпеки держави.

Це право надається тим, хто проходить військову службу, незалежно від займаної посади чи роду військ, за умови документального підтвердження відповідних обставин. Закон чітко визначає коло осіб, втрата яких може стати підставою для звільнення. До них належать чоловік або дружина, син чи донька, батько або мати, дід чи баба, а також рідні або неповнорідні брати й сестри. У кожному з цих випадків ключовим є факт загибелі або зникнення безвісти саме під час виконання завдань, пов’язаних із обороною країни.

Підставою для такого звільнення є Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу». Зокрема, відповідне право закріплене у підпункті «г» пункту 2 частини 4 статті 26 цього закону.

Важливо, що право на звільнення зберігається навіть у тих випадках, коли смерть військовослужбовця настала не внаслідок безпосереднього ураження противником. Це стосується ситуацій, коли під час виконання бойових або службових завдань відбулося раптове погіршення стану здоров’я — інсульт, інфаркт чи інший критичний стан.

Навіть якщо смерть настала вже у медичному закладі через певний час після таких подій, за наявності належного документального підтвердження ці обставини визнаються пов’язаними з виконанням військового обов’язку. У такому разі близькі родичі загиблого або зниклого безвісти військовослужбовця мають законне право на звільнення зі служби за сімейними обставинами.

Декларація посадовця Держслужби безпеки на транспорті привернула увагу через активи родини

Начальник Управління організації безпеки та розслідування аварій і подій на наземному транспорті Державної служби безпеки на транспорті Степан Терзі задекларував суттєві статки, що перебувають у власності членів його родини. Відповідні відомості містяться в офіційних деклараційних документах, які стали доступними для громадськості в межах вимог фінансової прозорості.

Згідно з поданою інформацією, дружина посадовця Альона Мінтуш-Терзі володіє золотими злитками загальною вартістю 663 тисячі гривень. У декларації зазначено сам факт наявності дорогоцінного металу як активу, що підлягає обов’язковому декларуванню, водночас детальні характеристики — зокрема точна вага золота чи виробник злитків — у відкритій частині документа не розкриваються.

Крім того, Альона Мінтуш-Терзі має готівкою 250 тисяч доларів, 167 тисяч євро та 1,5 мільйона гривень. У її чоловіка готівкою є 58 тисяч євро та 76 тисяч доларів.

Дружина чиновника також володіє п’ятьма автомобілями та житловим фургоном. Вона займається приватним бізнесом, у якому за 2024 рік заробила 5,7 мільйона гривень. Степан Терзі за минулий рік отримав 660 тисяч гривень у Держслужбі.

Декларація свідчить про значний рівень фінансових активів родини чиновника, що привертає увагу до прозорості та декларування доходів державних посадовців.

Майже мільярд на пальне: що відомо про контракти Міноборони на бензин А-80

Державне підприємство «Державний оператор тилу», яке працює у структурі Міністерства оборони України, у середині грудня уклало одразу п’ять великих контрактів на постачання бензину марки А-80. Загальний обсяг закупівель сягнув 16,5 тисячі тонн, а сумарна вартість угод склала 914,5 мільйона гривень. Усі договори були підписані з одним постачальником — товариством з обмеженою відповідальністю «ВТГ-трейдинг».

Закуплене паливо належить до категорії низькооктанових і використовується переважно для живлення генераторів, а також для експлуатації застарілих зразків техніки, які все ще перебувають на балансі сил оборони. В умовах постійних ризиків для енергетичної інфраструктури саме такі види пального залишаються критично важливими для забезпечення автономної роботи об’єктів у тилу.

Водночас у той самий період ДОТ закуповував аналогічний бензин у «Укрнафти» за значно нижчою ціною — близько 49,5 тисячі гривень за тонну. Таким чином, різниця в ціні сягала кількох тисяч гривень на кожній тонні пального.

Усі п’ять закупівель відбулися без конкуренції. На спрощені процедури не подався жоден інший учасник. Вимоги до постачальника були мінімальними і передбачали лише підтверджений досвід та фінансову спроможність на рівні 30 відсотків від суми контракту. У результаті майже мільярд гривень бюджетних коштів було розподілено за умов повної відсутності цінового змагання.

Особливу увагу привертає сам постачальник. ТОВ «ВТГ-трейдинг», зареєстроване у Харкові, до 2025 року майже не брало участі у державних закупівлях. До початку повномасштабної війни компанія була відома як один із великих імпортерів розчинників, які використовувалися у схемах виробництва так званого «бодяжного» пального без сплати акцизів. У 2021 році фірма входила до трійки лідерів за обсягами такого імпорту та згадувалася у розслідуваннях, пов’язаних із діяльністю мережі автозаправних станцій Sun Oil.

До системи державних закупівель компанія повернулася лише восени 2025 року і практично одразу отримала від ДОТ контракти ще на 406 мільйонів гривень. Сертифікат відповідності на паливо «ВТГ-трейдинг» оформила лише в серпні 2025 року — незадовго до початку масштабних постачань для потреб оборонного відомства.

Суд у Києві відхилив спробу перегляду вироку ексзаступнику голови “Нафтогазу”

Шевченківський районний суд міста Києва відмовив у задоволенні заяви колишнього заступника голови НАК «Нафтогаз України» Олександра Кацуби щодо перегляду обвинувального вироку, ухваленого у 2017 році. Тоді його було визнано винним в організації злочинної групи та заволодінні державним майном у особливо великих розмірах.

Під час судового розгляду сторона захисту наполягала на тому, що вирок має бути переглянутий на підставі так званих нововиявлених обставин. Як ключовий аргумент адвокати подали результати поліграфічного дослідження, проведеного у 2025 році. За їхньою позицією, ці дані нібито свідчили про недостовірність показань, на яких базувалася угода про визнання вини, укладена ще у 2017 році.

Документи справи підтверджують, що угода про визнання вини була підписана добровільно, у присутності трьох адвокатів, без примусу. Кацуба особисто вимагав затвердження угоди та визнавав свою провину, що зафіксовано протоколами та аудіозаписами.

Суд наголосив, що спроба перегляду вироку під приводом «нововиявлених обставин» фактично є повторною спробою оскаржити встановлені факти, що підриває принцип правової визначеності та стабільність судових рішень.

У 2017 році Кацубу засудили до одного року та п’яти місяців позбавлення волі, зарахованих за законом Савченко, а також зобов’язали сплатити 100 мільйонів гривень до державного бюджету. Справа стосувалася махінацій з паливом на суму понад 450 мільйонів гривень і була пов’язана з гучною справою «вишок Бойка».

Суд також зазначив, що скасування угоди про визнання вини створило б прецедент, який підривав би систему угод у кримінальному процесі, перетворивши їх на формальність, яку можна оскаржувати через роки.

ДТП у центрі Львова за участю родички екскерівника оборонного підприємства

У центральній частині Львова сталася дорожньо-транспортна пригода, учасницею якої була дружина колишнього директора Львівського державного заводу «ЛОРТА» Володимира Чауса — Валентина Денисова. Інцидент набув розголосу після повідомлень патрульної поліції та інформації, оприлюдненої в місцевих телеграм-каналах.

Аварія трапилася в суботу, 3 січня, на вулиці Кобилянської — одній із жвавих і туристично привабливих локацій міста. За словами очевидців, автомобіль Mercedes-Benz E250 2015 року випуску, за кермом якого перебувала жінка, з’їхав з проїжджої частини та врізався в огорожу. Унаслідок удару було пошкоджено паркан: знесено одну з його секцій, що спричинило матеріальні збитки.

Автомобіль належав Володимиру Чаусу і був зазначений у його декларації за 2021 рік із вартістю 1,6 млн грн. За даними відкритих джерел, у вересні 2023 року авто було переоформлено на дружину за договором дарування. Судові документи свідчать, що Чаус переписав частину майна на Валентину Денисову, щоб уникнути арешту автомобіля в межах кримінального провадження за підозрою у розкраданні запчастин до комплексів ППО. Збитки державі оцінюються приблизно у 2,4 млн грн.

Варто зазначити, що Валентину Денисову вже судили у 2017 році за ДТП на тому ж Mercedes-Benz E250, тоді Франківський районний суд оштрафував її на 340 грн.

Володимир Чаус очолював Львівський державний завод «ЛОРТА» з 2018 до грудня 2022 року. Слідство у його справі про розкрадання запчастин до ППО досі триває.

Спроба підкупу заради самовільного залишення частини: рішення Яворівського суду

Яворівський районний суд Львівської області ухвалив вирок у кримінальній справі №944/6641/25, що стосувалася військовослужбовця, обвинуваченого у пропозиції неправомірної вигоди посадовій особі. Як встановив суд, фігурант справи намагався передати 3000 доларів США сержанту з метою отримання сприяння у вчиненні самовільного залишення військової частини.

Під час судового розгляду з’ясовано, що 15 вересня обвинувачений зустрівся із сержантом-інструктором школи загальновійськової підготовки та сів до його автомобіля. У ході розмови військовослужбовець запропонував грошову винагороду за допомогу в організації незаконного залишення місця служби, сподіваючись уникнути передбаченої відповідальності та формальних процедур.

В судовому засіданні обвинувачений визнав свою провину та щиро розкаявся. Суд, проаналізувавши всі матеріали, визнав його винним за ч.1 ст.369 Кримінального кодексу України та призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень.

Сума хабаря в 3000 доларів буде конфіскована в дохід держави після вступу вироку в законну силу. Вирок може бути оскаржений у Львівському апеляційному суді протягом 30 днів.

Посадовець митного поста під пильною увагою: що відомо про діяльність і повноваження

Заступник начальника відділу митного оформлення №2 одного з митних постів виконує ключову роль у забезпеченні контролю за переміщенням товарів через державний кордон. Саме на таких посадових осіб покладено відповідальність за правильність оформлення вантажів, дотримання митного законодавства, коректне застосування кодів УКТ ЗЕД та визначення митної вартості. Від їхніх рішень безпосередньо залежить наповнення бюджету, швидкість проходження митних процедур і рівень довіри бізнесу до державних інституцій.

Функціонал відділу митного оформлення передбачає роботу з великими обсягами документації, взаємодію з декларантами та митними брокерами, а також ухвалення оперативних рішень у межах чинного законодавства. У таких умовах особливого значення набуває доброчесність посадовців, адже митна сфера традиційно залишається однією з найбільш ризикованих з точки зору можливих зловживань і корупційних практик.

Серед задекларованого майна: житловий будинок у Хусті площею 157,4 м², кілька земельних ділянок загальною площею понад 4 тис. м² (більшість належить дружині), а також нежитлове приміщення 21,9 м².

У декларації зазначено також Toyota C-HR (2019) дружини та Volkswagen Passat (2016), придбані раніше. У грудні 2025 року митник оформив покупку Volkswagen ID.4 через компанію ТОВ «Доміон Авто +». Крім того, родина має заощадження у розмірі 75 тис. доларів США.

Деклараційні розбіжності кандидата в апеляційні судді: питання до доброчесності Григорія Шабрацького

Кандидат на посаду судді апеляційного суду Григорій Шабрацький, який нині здійснює правосуддя у Таращанському районному суді Київської області, опинився під пильною увагою через низку фактів, виявлених під час аналізу його майнових декларацій. За оцінкою Громадської ради доброчесності, зафіксовані невідповідності можуть свідчити про проблеми з дотриманням стандартів прозорості та етичної поведінки, що є ключовими критеріями для судді апеляційної інстанції.

Одним із найбільш обговорюваних моментів стала інформація про квартиру в Луганську площею 70,5 квадратного метра. Вперше цей об’єкт нерухомості з’явився в декларації кандидата лише у 2019 році, хоча, за наявними даними, право користування або інший майновий зв’язок із ним виник ще у 2012 році. Така значна часовa різниця між фактичним набуттям права та його відображенням у деклараційних документах стала підставою для запитань з боку громадськості.

У 2019 році Шабрацький придбав автомобіль Nissan Rogue 2014 року за 230 тис. гривень, що значно нижче ринкової вартості — 480–560 тис. грн. Суддя пояснив це тим, що авто було після ДТП зі США та потребувало ремонту, однак документального підтвердження не надав. ГРД розглядає це як можливе заниження вартості для приховування реальних витрат.

У 2020 році дружина кандидата купила квартиру в Скадовську (63,3 м²) за 385 тис. грн, що значно нижче ринкових цін 700–800 тис. грн. За словами Шабрацького, покупка була здійснена за рахунок спільних заощаджень, виплат по вагітності та недорогого ремонту. ГРД прийняла пояснення, але рекомендує врахувати його при оцінці кандидата.

Крім того, суддя систематично не декларував залишки на банківських рахунках, маючи при цьому готівкові заощадження. Пояснення про нульові залишки та кредитні ліміти ГРД визнала недостатніми. Також викликало питання, що батько кандидата у 2008 році отримав будинок у Луганській області за рішенням суду, що потребує додаткових пояснень для виключення впливу статусу сина-судді.

Згідно з декларацією доброчесності за 2022 рік, Шабрацький та його дружина неодноразово відвідували тимчасово окупований Луганськ у 2015–2016 роках через територію РФ.

ГРД рекомендує врахувати ці обставини під час конкурсу на посаду судді апеляційного суду. Остаточне рішення щодо кандидатури ухвалюватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів.

Пенсії у 2026 році: обов’язкова ідентифікація для отримувачів за кордоном та на окупованих територіях

Пенсіонери, які тимчасово перебувають за межами України або проживають на тимчасово окупованих територіях, повинні пройти фізичну ідентифікацію у 2025 році, щоб безперешкодно отримувати призначені пенсійні виплати у 2026-му. Кінцевий термін підтвердження особи — 31 грудня 2025 року. У Пенсійному фонді України наголошують, що ця процедура є обов’язковою вимогою законодавства і спрямована на захист прав отримувачів та запобігання зловживанням.

У разі, якщо фізична ідентифікація не відбулася у встановлені строки або в передбачених законом випадках, виплату пенсії можуть призупинити. Така підстава чітко визначена нормативними актами: відсутність підтвердження особи розцінюється як невиконання умов для подальшого нарахування коштів. Це стосується як тих, хто перебуває за кордоном тривалий час, так і осіб, які мешкають на тимчасово окупованих територіях.

Фізичну ідентифікацію можна пройти кількома способами. Перший варіант — особисто звернутися до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України незалежно від місця реєстрації або до установи банку. Другий варіант — пройти підтвердження особи через відеоконференцзв’язок із пред’явленням документів, що посвідчують особу. Запис на таку процедуру доступний через електронні сервіси фонду або контакт-центр.

Ще один спосіб — пройти ідентифікацію через Дія.Підпис, авторизувавшись в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду із застосуванням кваліфікованого електронного підпису.

Для пенсіонерів, які тимчасово проживають за кордоном, передбачений варіант через закордонні дипломатичні установи України. У посольстві або консульстві можна отримати документ про підтвердження перебування особи в живих. Його потрібно передати до територіального органу Пенсійного фонду разом із заявою про продовження виплат. Це можна зробити поштовим відправленням або в електронному вигляді — із додаванням сканкопій і накладенням кваліфікованого електронного підпису.

У Пенсійному фонді закликають не відкладати процедуру, оскільки непройдена ідентифікація до кінця 2025 року може призвести до припинення виплат у 2026-му.

Корупційні схеми на тлі війни: ситуація зі спортом в Харківській області

В умовах повномасштабної війни, коли тисячі українських спортсменів опинилися поза можливістю тренуватися, а спортивна інфраструктура в прифронтових зонах або зруйнована, або недоступна, питання ефективного використання бюджетних коштів стає ще більш гострим. Натомість, на жаль, частина цих коштів продовжує освоюватися за схемами, які далекі від реального розвитку спорту та підтримки спортсменів.

Харківська область в 2023 році стала яскравим прикладом того, як війна може використовуватися як прикриття для корупційних практик. За офіційними даними, на організацію навчально-тренувальних зборів у регіоні було виділено близько 50 мільйонів гривень. Однак, за інформацією, що з’явилася в ЗМІ, ці гроші використовуються не лише для реальних спортивних заходів, а й стають частиною схем, де вивезення коштів на фіктивні тренування або заходи йде паралельно з підготовкою інших незаконних операцій, у тому числі й вивезенням чоловіків призовного віку за кордон.

Центральною фігурою цієї історії є народна депутатка від «Слуги народу» Марія Мезенцева. Саме з її політичним впливом пов’язують непропорційне фінансування регбі та повну відсутність публічної звітності щодо використання коштів. Фактичним оператором схем у спортивній сфері виступає її помічник Роман Бихов, який одночасно очолює Федерацію регбі Харківської області. Адміністративне прикриття забезпечує начальник Управління у справах молоді та спорту Харківської обласної військової адміністрації Костянтин Ананченко — чиновник із сумнівним бекграундом і репутацією, який контролює погодження та розподіл коштів.

Сімейний контекст лише підсилює картину. Чоловік Марії Мезенцевої, Юрій Федоренко, є депутатом Київської міської ради від тієї ж політичної сили та членом земельної комісії. Його ім’я неодноразово фігурувало у розслідуваннях щодо земельних схем у столиці. Федоренка називають неформальним «мостом» між представниками «Слуги народу» та київською владою, через який проходять голосування за виділення землі в обмін на хабарі. Отримані кошти, за інформацією з відкритих розслідувань, використовуються для політичного піару та формування образу «фронтового командира», що різко контрастує з реальними джерелами доходів родини.

Ключове питання у харківській історії — непрозорість фінансування. За рік на навчально-тренувальні збори в олімпійських і неолімпійських видах спорту було виділено понад 44 мільйони гривень. Ці кошти мали піти на підготовку боксерів, легкоатлетів, плавців, баскетболістів та представників десятків інших дисциплін. Натомість чверть бюджету фактично «поглинуло» регбі. При цьому Управління у справах молоді та спорту Харківської ОВА систематично відмовляє у наданні детальної інформації щодо використання коштів, що є прямим порушенням законодавства про доступ до публічної інформації.

Механізм привласнення коштів виглядає типовим для воєнного часу. Федерації подають листи про проведення навчально-тренувальних зборів, додаючи списки учасників і місця проведення. Часто ці списки містять людей, які не є спортсменами або взагалі не існують, а самі збори або не проводяться, або відбуваються формально. Управління видає наказ, кошти перераховуються, включно з добовими, але жодних підтверджуючих документів — договорів оренди, проживання, актів виконаних робіт — не існує. Значна частина грошей осідає на особистих картках керівників федерацій.

Окремий елемент схеми — використання «спортивних заходів» для виїзду за кордон. Під виглядом міжнародних турнірів і зборів організовувалися поїздки, які фактично використовувалися для вивезення чоловіків призовного віку. Частина з них назад в Україну не поверталася. При цьому бюджетні кошти, виділені на підготовку спортсменів, зникали без будь-якої звітності.

Контраст між офіційними доходами та стилем життя окремих фігурантів схеми кидається в очі. Елітні автомобілі, дорогі годинники та демонстративна розкіш не корелюють із задекларованими прибутками. Публічно це подається як «благодійність» або «меценатство», але фактично йдеться про використання державних і спонсорських коштів у власних інтересах.

Харківська історія — це не просто питання спортивного бюджету. Це приклад того, як під прикриттям війни формується система, де політичний вплив, родинні зв’язки та відсутність контролю дозволяють перетворювати державні програми на джерело особистого збагачення. І поки чиновники та політики демонструють патріотичну риторику, реальні наслідки цих схем оплачують платники податків і ті, хто воює на фронті.