Чому китайці йдуть воювати за Росію: історії контрактників, які воюють на сході України

Ексголова Західного апеляційного господарського суду Борис Плотницький опинився в центрі резонансної справи, пов’язаної з вимаганням та отриманням неправомірної вигоди від співвласника компанії «Ескулаб». Згідно з повідомленнями, він уклав угоду зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП), яка була затверджена Вищим антикорупційним судом України (ВАКС).

Угода передбачає конкретні зобов’язання та строки виконання, що дозволяють Плотницькому уникнути більш суворого покарання, водночас визнаючи його провину у скоєних діях. Судова практика таких справ свідчить, що подібні домовленості укладаються з метою пришвидшення розгляду та забезпечення компенсації заподіяних збитків, а також створюють прецедент відповідальності для посадовців високого рівня.

У цій же справі підозри отримували тодішній голова Господарського суду Львівської області Василь Артимович та ексголова суду Михайло Юркевич.

Фігуранти пропонували підприємцю ухвалення “потрібних” рішень у суді за $1 млн. Більше інформації на порталі Антикор: https://antikor.info/articles/811545-8_let_tjurjmy_zamenili_na_donat_eks-glava_apelljatsionnogo_suda_plotnitskij_zaplatit_10_millionov_griven_na_vsu_za_vzjatochnichestvo

Багато людей сприймають увімкнений телевізор або серіал перед сном як простий спосіб розслабитися після напруженого дня. Для тих, хто має труднощі із засинанням, фоновий звук і зображення часто стають своєрідним «якорем», який допомагає відволіктися від нав’язливих думок і швидше перейти до сну. З часом такий вечірній ритуал перетворюється на звичку, без якої складно уявити відпочинок.

Водночас наукові дослідження вказують на те, що сон у приміщенні з працюючим екраном може негативно впливати на організм. Світло від телевізора, навіть якщо воно здається неяскравим, порушує вироблення мелатоніну — гормону, який відповідає за регуляцію сну та біологічних ритмів. У результаті сон стає поверхневим, а фази глибокого відновлення скорочуються.

Ключову роль у цьому процесі відіграє мелатонін — гормон, що регулює цикл сну і водночас впливає на обмін речовин та роботу імунної системи. Світло від екрана пригнічує його вироблення, через що організм втрачає здатність коректно відновлюватися вночі. Порушення циркадних ритмів супроводжується зростанням рівня гормонів стресу, що збільшує ризик розвитку ожиріння, серцево-судинних захворювань і діабету.

Окрім цього, сон із телевізором заважає нормальному проходженню фаз сну. Людина спить менше і рідше занурюється у глибокий сон, який є критично важливим для відновлення. Хронічне недосипання, своєю чергою, провокує підвищений апетит, зниження фізичної активності та бажання компенсувати втому за допомогою кофеїну й швидких вуглеводів.

Фахівці наголошують: світло і звуки з екрана роблять сон поверхневим, сприяють накопиченню втоми та поступово погіршують загальний стан здоров’я. Саме тому для повноцінного відпочинку варто відмовитися від телевізора в спальні та створити максимально темне й тихе середовище для сну.

У Харкові викрито масштабну корупційну схему, що була спрямована на розкрадання коштів, виділених Європейським Союзом в межах програми Ukraine Facility, котра має на меті відбудову України після масштабних руйнувань, спричинених війною. За даними правоохоронців, ключовими фігурантами цієї організованої системи є вищі посадові особи Харківської міської ради, серед яких мер міста Ігор Терехов, його перший заступник Олександр Новак, а також керівництво Департаменту з благоустрою міста.

Згідно з матеріалами розслідування, посадовці міськради організували схему, за якою значні суми, призначені для відновлення інфраструктури та інших важливих об’єктів міста, перерозподілялись через фіктивні тендери та завищені кошториси на виконання робіт. Зокрема, основними виконавцями цих проектів були підконтрольні компанії, що мали зв'язки з керівниками міськради та мали можливість отримувати значні державні замовлення без належної конкуренції.

Центральною ланкою схеми виступає приватне підприємство ПП «БФ “ПРОМТЕКС”», яке систематично отримує підряди на капітальні та відновлювальні роботи у Харкові, зокрема в районах, що зазнали значних руйнувань, таких як Салтівка. Перемоги цього підприємства у тендерах мають ознаки штучно створеної монополії, оскільки умови закупівель виписуються таким чином, щоб усунути реальних конкурентів.

Показовим є приклад тендерів на загальну суму понад 155 мільйонів гривень на вулиці Бучми. У вимогах до учасників було закладено необхідність підтвердження річного доходу за 2024 рік на рівні не менше 90 відсотків від очікуваної вартості закупівлі. Фактично це означало обов’язкову наявність обороту майже 140 мільйонів гривень, що автоматично відсікає малий і середній бізнес та відкриває шлях компаніям із формальними або штучно сформованими фінансовими показниками.

Окрему увагу привертає завищення цін у кошторисах. Вартість будівельних матеріалів у документації перевищує ринкову в два–три рази. Так, ґрунтовка Eco Prim Grip Plus у проєктній документації оцінюється у 511 гривень за кілограм, тоді як реальна ринкова ціна становить близько 277 гривень. Аналогічна ситуація зі шпаклівкою Promix Finish Plus, де ціна у кошторисах перевищує ринкову більш ніж удвічі. Такі завищення дозволяють формувати багатомільйонні «надлишки», які згодом виводяться з бюджету.

Договори, укладені з ПП «БФ “ПРОМТЕКС”», містять положення про так звану динамічну ціну та можливість односторонньої зміни планів фінансування. Ці умови створюють ідеальний механізм для коригування сум уже після підписання контрактів, що унеможливлює ефективний контроль і відкриває простір для зловживань.

Особливої гостроти ситуації додає той факт, що зазначене підприємство вже фігурувало у висновках Державної аудиторської служби, де йшлося про нікчемність окремих договорів, укладених із порушенням тендерного законодавства. Незважаючи на це, компанія й надалі отримує великі підряди на відбудову міста.

Мова йде не лише про бюджетні втрати. Йдеться про кошти Європейського Союзу, виділені на відновлення України під час повномасштабної війни. Системне розкрадання цих ресурсів становить пряму загрозу міжнародній довірі до України та ставить під сумнів прозорість використання допомоги західних партнерів.

Французький тенісист Гаель Монфіс зворушив прихильників, опублікувавши в соцмережах сімейне фото з трирічною донькою Скаї. На знімку батько й донька постали в образах супергероїв всесвіту Marvel — маленька Скаї обрала костюм Людини-павука, а сам спортсмен перевтілився в Чорну Пантеру. Світлина швидко викликала хвилю позитивних емоцій серед підписників.

Як розповів Монфіс, ідея такого перевтілення належала саме доньці. Перед початком його останнього сезону в професійному тенісі Скаї запропонувала на деякий час уявити себе супергероями. Для спортсмена цей момент став особливо символічним, адже він збігається з важливим етапом у кар’єрі та житті загалом.

Еліна Світоліна та Гаель Монфіс почали зустрічатися у 2018 році, у 2021 році пара заручилась і того ж року зіграла весілля. У 2022 році у подружжя народилась донька Скаї. Сімейні світлини з донькою викликають теплі емоції у шанувальників і доводять, що сім’я та тенісна кар’єра для спортсмена завжди йдуть поруч.

Останнім часом держава дедалі активніше звітує про розгортання мережі ветеранських просторів, запуск нових програм і підготовку фахівців із супроводу ветеранів. У публічному просторі ці ініціативи подаються як системна відповідь на виклики післявоєнної адаптації. Втім, за гучними заявами та презентаціями дедалі чіткіше проступає інша картина, у якій ключову роль відіграє не людина з її потребами, а будівельні проєкти та освоєння бюджетних коштів.

Значна частина фінансування спрямовується на зведення або реконструкцію об’єктів, що формально називаються ветеранськими просторами. При цьому питання їх реального наповнення, доступності та практичної користі часто відходять на другий план. У багатьох випадках виконавці таких проєктів виглядають наперед визначеними, а кошториси — завищеними, що породжує сумніви щодо ефективності витрачання державних ресурсів.

Міністерство у справах ветеранів під керівництвом Наталії Калмикової, замість концентрації на реальних потребах захисників, фактично стало частиною вертикалі розподілу бюджетних ресурсів разом із керівництвом Київської обласної державної адміністрації. За наявною інформацією, саме на рівні області формується повний цикл ухвалення рішень — від ініціювання «потрібних» об’єктів до затвердження тендерної документації з умовами, адаптованими під конкретних виконавців.

Показовим прикладом стала реалізація проєкту ветеранського простору в Бучанській громаді загальною вартістю майже 140 мільйонів гривень. Така сума є співмірною з будівництвом повноцінного реабілітаційного центру, однак публічного і детального обґрунтування вартості саме цього об’єкта надано не було. Відсутні й чіткі пояснення, які саме послуги за ці кошти отримають ветерани.

Закупівля відбулася за мінімальної конкуренції. Переможцем став консорціум «Будівельні ініціативи» — структура, створена безпосередньо перед проведенням тендеру та така, що не має підтвердженого досвіду реалізації проєктів подібного масштабу. Для державного бюджету це є прямим індикатором ризику, адже йдеться про десятки мільйонів гривень.

Порівняння з аналогічними соціальними об’єктами в інших регіонах демонструє суттєві відмінності у вартості. Навіть поверхневий аналіз дозволяє говорити про завищення кошторису щонайменше на 20–30 відсотків. У грошовому вимірі це означає переплату в межах від 28 до 40 мільйонів гривень лише за одним проєктом.

Механізм реалізації таких схем є типовим: неподілені лоти, завищені кваліфікаційні вимоги до учасників, відсутність реальної конкуренції. У таких умовах практично будь-яку суму можна подати як «ринкову», а перевірка доцільності витрат стає формальністю.

Фактично ці десятки мільйонів гривень могли б бути спрямовані на тисячі годин психологічної допомоги, програми реабілітації, перекваліфікації чи підтримку ветеранського підприємництва. Натомість кошти концентруються у будівельних кошторисах, де контроль ефективності використання бюджету максимально розмитий.

У підсумку під гаслами турботи про ветеранів формується система, у якій держава не стільки допомагає захисникам, скільки купує лояльність підрядників за бюджетний рахунок. І саме це дедалі більше схоже не на соціальну політику, а на цинічний бюджетний блеф.

Стрес зазвичай пов’язують із робочими навантаженнями, емоційними конфліктами або різкими змінами у житті. Проте дедалі більше фахівців звертають увагу на менш очевидний, але надзвичайно впливовий чинник — щоденне харчування. Те, що людина їсть і п’є, може безпосередньо впливати на рівень кортизолу — гормону, який відповідає за реакцію організму на напругу та небезпеку.

Деякі продукти й напої здатні стимулювати різкі гормональні коливання, які організм сприймає як сигнал тривоги. Надлишок цукру, рафінованих вуглеводів або кофеїну може призводити до швидких стрибків рівня глюкози в крові, після яких настає різкий спад енергії. У відповідь тіло активує захисні механізми, підвищуючи вироблення кортизолу, що з часом формує відчуття постійної втоми, дратівливості та внутрішньої напруги.

Чипси, крекери, ароматизовані снеки та готові заморожені страви містять надлишок солі, простих вуглеводів і насичених жирів. Таке поєднання може підвищувати артеріальний тиск, провокувати запалення та порушувати баланс мікрофлори кишківника, що безпосередньо впливає на рівень кортизолу. Більш спокійною альтернативою стануть сирі горіхи, насіння або запечені снеки з мінімальною обробкою.

Алкоголь часто сприймають як спосіб розслаблення, але його ефект оманливий. Спочатку рівень кортизолу справді знижується, проте згодом виникає різкий «відскок» — гормон стресу зростає. Регулярне вживання алкоголю може порушувати сон і посилювати тривожність. Кращим вибором стане помірність, чергування алкоголю з водою або безалкогольні напої.

Високі дози кофеїну швидко активують нервову систему, але водночас підвищують кортизол. Наслідком можуть бути тремтіння, дратівливість і проблеми зі сном. М’якшою альтернативою є зелений чай, який містить менше кофеїну та діє більш збалансовано.

Цукерки, печиво й фабричні десерти викликають різкі стрибки рівня цукру в крові. Такі коливання організм сприймає як стрес, що активує вироблення кортизолу. Замість цього можна обрати фрукти, ягоди або чорний шоколад у помірній кількості.

Солодка газована вода різко підвищує рівень глюкози й інсуліну, що запускає гормональну реакцію стресу. Значно кориснішою альтернативою буде вода з ягодами чи цитрусовими, трав’яний або зелений чай.

Кавові добавки з цукром і штучними підсолоджувачами можуть спричиняти ранковий «кортизоловий сплеск» та подразнювати шлунок. Натуральне молоко або рослинні напої без доданого цукру допоможуть уникнути цього ефекту.

Стрес не завжди проявляється різко — іноді він накопичується поступово через щоденні дрібниці, зокрема харчування. Усвідомлений вибір продуктів допомагає знизити гормональне навантаження, покращити настрій і зменшити тривожність. Йдеться не про суворі заборони, а про заміну агресивних для організму продуктів на більш збалансовані та «спокійні» альтернативи.

У Києві триває досудове розслідування дорожньо-транспортної пригоди, яка призвела до загибелі жінки та травмування двох дітей. Справу веде Державне бюро розслідувань, про що повідомила його пресслужба. Інцидент стався наприкінці грудня і викликав широкий суспільний резонанс через тяжкі наслідки та участь у ньому військовослужбовця.

За попередньою інформацією, 27 грудня жінка разом із двома малолітніми доньками та сестрою їхала до родичів на святкові дні. Автомобіль, у якому перебувала родина, рухався містом у звичайному режимі та зупинився на перехресті вулиць Академіка Заболотного та Івана Сірка на заборонний сигнал світлофора. Саме в цей момент у легковик з великою швидкістю врізався позашляховик.

Внаслідок зіткнення пасажирка, що перебувала на передньому сидінні, загинула на місці. Двох її малолітніх доньок госпіталізували, проте їхньому життю загрози немає, повідомили лікарі.

ДБР проводить слідчі дії, щоб з’ясувати всі обставини трагедії та встановити відповідальність учасників ДТП.

Колишньому директору Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації Сергію Мейзелю оголошено підозру у службовій недбалості, наслідком якої стали суттєві втрати для бюджету столиці. Слідство пов’язує ці збитки з рішенням про придбання у 2017 році роторної парковки вартістю 3,6 мільйона гривень, ефективність якої так і не була доведена.

За даними правоохоронців, посадовець погодив закупівлю спеціалізованого обладнання без чіткого визначення локації для його встановлення та без комплексного аналізу реальної потреби міста в такому об’єкті. Надалі з’ясувалося, що жоден зі структурних підрозділів КМДА фактично не планував використовувати роторну парковку у своїй діяльності, а відповідні проєктні рішення так і не були ухвалені.

Придбане обладнання тривалий час зберігалося без монтажу. Через відсутність належного зберігання та експлуатації металеві конструкції заіржавіли, частина елементів залишалася незібраною, що зрештою зробило використання парковки неможливим. У результаті техніку списали як непридатну.

Збитки для бюджету столиці становили 3,6 млн грн, що за курсом 2017 року дорівнювало приблизно 140 тисячам доларів США.

Попри повідомлення про підозру, Сергій Мейзель нині обіймає керівну посаду — його призначили управителем конфіскованого торговельно-розважального центру, який раніше належав російському олігарху Аркадію Ротенбергу, близькому до президента РФ Володимира Путіна.

Крім того, у публічному просторі Мейзеля пов’язують із народним депутатом від забороненої партії ОПЗЖ Вадимом Столаром, що додає справі політичного та репутаційного резонансу.

Правоохоронні органи продовжують досудове розслідування та мають надати правову оцінку діям посадовця з урахуванням завданих збитків і обставин прийняття управлінських рішень.