Чому китайці йдуть воювати за Росію: історії контрактників, які воюють на сході України

Аналіз електронної декларації голови Державної регуляторної служби України Олексія Кучера виявив суттєві невідповідності між задекларованою вартістю активів і їхньою реальною ринковою ціною. Найбільший суспільний резонанс викликала історія з 77 біткоїнами, які, за даними декларації, були придбані посадовцем у 2013 році. У документі зазначена їхня первісна вартість — менш ніж 40 тисяч гривень, тоді як за актуальним курсом ринкова ціна такого обсягу криптовалюти сягає близько 298 мільйонів гривень, а восени 2025 року перевищувала 407 мільйонів.

Експерти з фінансового контролю звертають увагу, що формально закон дозволяє зазначати в декларації вартість активу на момент набуття. Однак у випадку з криптовалютою така практика створює суттєвий дисбаланс між реальним фінансовим станом посадовця та його офіційними доходами, що може вводити в оману як контролюючі органи, так і суспільство. Фактично у декларації актив виглядає як малозначний, хоча за своєю реальною вартістю належить до категорії надвеликих статків.

квартиру в Харкові (61,9 кв. м) — 612 тис. грн;

земельну ділянку 62 500 кв. м у Херсонській області — без зазначеної вартості.

З липня 2024 року Кучер орендує житло в Києві, але не декларує витрати на оренду.

Дружина Вікторія володіє:

двома земельними ділянками в Люботині площею 1 103 кв. м — 25 тис. грн;

будинком 62 кв. м — 22 тис. грн;

ще одним будинком, що будується, — без зазначення площі та року початку робіт.

Ціни виглядають заниженими та викликають питання щодо реальної ринкової вартості майна.

Дружина та діти Кучера орендують квартиру в Австрії. Однак:

у декларації не зазначено, коли почалася оренда;

відсутня інформація про витрати на проживання за кордоном;

немає відомостей про законні доходи дружини для покриття таких витрат.

Кучер почав декларувати іноземне житло лише у 2022 році, що збігається з періодом виїзду родини після початку війни.

Родина користується двома автомобілями, які оформлені на дружину:

Mercedes-Benz GLE 300D (2019) — 1,8 млн грн;

Audi Q5 (2011) — без вказаної вартості, хоча ринкова ціна сьогодні становить 600–700 тис. грн.

У декларації також фігурують два годинники Rolex, але їхня вартість не зазначена. Модель, якою володіє сам Кучер — Oyster Perpetual Datejust — може коштувати від 9 до 50 тис. доларів і більше.

За рік посадовець задекларував:

1,4 млн грн зарплати;

31 тис. грн зарплати у ХАІ;

2,5 млн грн доходу від продажу квартири.

При цьому продану квартиру він оцінив у 653 тис. грн, що майже вчетверо менше за реальну ринкову вартість.

Його дружина отримала лише 10 320 грн соцвиплат — жодних інших доходів не зазначено.

Готівкові та безготівкові заощадження подружжя:

близько 1,7 млн грн + 71 тис. доларів у Кучера;

173 тис. доларів у готівці у дружини;

всього — приблизно 12,5 млн грн.

У 2013 році Кучер купив 77 BTC приблизно по 64 долари за штуку. У декларації він зазначає тільки цю історичну вартість, а не фактичну ціну активу, яка змінюється щодня. На момент аналізу:

1 BTC = понад 3,8 млн грн,

77 BTC = майже 298 млн грн.

Тобто реальну вартість своїх криптоактивів голова ДРС занизив у понад 7 527 разів.

На піку у жовтні 2025 року біткоїни Кучера оцінювалися у 9,7 млн доларів.

Олексій Кучер очолює Державну регуляторну службу з 2021 року. Раніше він був головою Харківської ОДА, народним депутатом від «Слуги народу» та адвокатом. Заниження вартості майна та недекларування витрат родини можуть стати предметом окремої перевірки НАЗК.

Історія про те, що народний депутат Федір Христенко нібито став викривачем корупції у НАБУ та САП, поступово перетворюється на приклад відвертої маніпуляції. За новими даними, роль «викривача» була використана не для боротьби з корупцією, а як інструмент пом’якшення власної кримінальної ситуації. Христенко, який фігурував у справі про державну зраду та ймовірну взаємодію з представниками ФСБ, отримав статус, що забезпечує додаткові гарантії та створює сприятливий фон під час розгляду його справи.

Нещодавнє засідання, на якому суд затвердив угоду про визнання вини депутата, відбулося за зачиненими дверима. Таємничість навколо процесу лише підсилює суспільний інтерес: не розголошуються ані термін ув’язнення, ані деталі обмежень, ані сама мотивація суду, який визнав угоду прийнятною. Формулювання про «міркування безпеки» не дають чіткої відповіді, чому саме настільки значуща справа — у тому числі пов’язана з можливим посяганням на державні інтереси — була розглянута у режимі, що виключає громадський контроль.

Христенко — уродженець Донеччини та колишній представник ОПЗЖ. Після 2014 року він збудував бізнес на постачанні російського антрациту до України, у тому числі з тимчасово окупованих територій. Його компанії, серед яких естонська Heating Systems OU, імпортували продукцію російського “Сибантрациту”. Сировина опинялася на українських заводах, зокрема “Метінвесту” та “АрселорМіттал Кривий Ріг”. Попри війну, схеми приносили багатомільйонні прибутки, а депутатський статус дозволив Христенку уникати кримінального переслідування роками.

Одним із ключових елементів бізнес-імперії нардепа залишається діяльність його тестя Сергія Брюховецького. Він продовжує вести бізнес у тимчасово окупованій Горлівці, сплачуючи податки у так званий “бюджет ДНР”. Водночас українські банки, зокрема державний “Укрексімбанк”, надавали структурам Брюховецького кредити для придбання стратегічних активів, серед яких київський торговельний центр Sky Mall. Це підсилює підозри у можливому політичному прикритті та впливі Христенка на ухвалення рішень у фінансовій сфері.

Аналітики відзначають, що скандал із його нібито “викривальними свідченнями” щодо НАБУ та САП міг бути частиною стратегії з відбілювання репутації та пом’якшення відповідальності. Замість реального покарання за співпрацю з російськими структурами, постачання вугілля з окупованих територій і зв’язки з представниками ФСБ, Христенко, ймовірно, отримав умови, які дозволяють йому уникнути наслідків, непропорційних масштабу інкримінованих дій.

Закритість рішення суду та мовчання правоохоронних органів лише підживлюють сумніви, що ця історія завершилася без жорсткого правового вироку. У суспільства залишається питання: чи стане справжня відповідальність за державну зраду невідворотною, чи інститут угод із правосуддям знову перетворили на спосіб порятунку політичних та бізнесових інтересів окремих фігурантів.

Начальник Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін оприлюднив декларацію, у якій відобразив доволі скромний перелік активів. У документі зазначено старий мінівен, кілька квартир, оформлених на його дружину, близько десяти тисяч доларів готівкових заощаджень та річний офіційний дохід у межах 1,72 мільйона гривень. Поява цих даних у відкритому доступі на порталі е-декларування викликала інтерес у суспільства, адже реальний обсяг задекларованого майна здається не надто значним з огляду на обсяг відповідальності, яку несе керівник міста, що пережило окупацію.

Беседін очолює Куп’янську МВА — орган управління, який став ключовим у відновленні життєдіяльності міста, де понад шість місяців тривали російські адміністративні та військові заходи. Після деокупації у вересні 2022 року адміністрація зіткнулася з масштабними завданнями: від відновлення критичної інфраструктури до координації гуманітарних програм і підтримки безпеки місцевих жителів у зоні постійних загроз. Роль керівника в таких умовах виходить далеко за межі стандартних управлінських обов’язків і потребує високого рівня прозорості, особливо в питаннях майна та доходів.

У декларації вказано, що родина мешкає в орендованій квартирі площею 62,5 квадратних метрів у Харкові, власником якої є третя особа. На дружину Наталію оформлено одразу кілька об’єктів нерухомості у Боровій: квартиру 52,9 м², придбану ще у 2017 році за 49,8 тисячі гривень, старішу квартиру, де вона володіє часткою, та земельну ділянку площею понад 10 соток. Сам Беседін нерухомості не декларує.

У переліку транспортних засобів чиновник вказав лише Volkswagen Sharan 2001 року, куплений у 2019 році за 47,6 тисячі гривень. Однак фактично він користується більш сучасним автомобілем — Nissan Qashqai 2013 року випуску, який належить його дружині та був придбаний у 2023 році за 172 тисячі гривень. Для порівняння, ринкова вартість таких авто у 2023 році становила від 9 до 13 тисяч доларів, тобто суттєво більше за вказану ціну.

Згідно з декларацією, у 2023 році Андрій Беседін отримав 1,72 мільйона гривень зарплати, тоді як дохід його дружини-медика становив 264,5 тисячі гривень. Готівкові заощадження чиновника обмежуються 10 тисячами доларів.

Попри те, що декларація не містить очевидних ознак надмірного збагачення, питання викликає різниця між ринковою та задекларованою вартістю автомобіля, яким фактично користується керівник МВА, а також загальна структура активів родини. У контексті роботи в регіоні, що пережив окупацію, пильна увага до прозорості чиновників стає необхідністю як для суспільства, так і для держави.

За останні три місяці українці оформили понад 2,1 мільйона мікрокредитів, залучивши у мікрофінансових організацій більше ніж 13,7 млрд грн. У третьому кварталі загальна кількість позик склала 2 138 569, що приблизно на 2% менше, ніж у попередньому періоді, демонструючи незначне зниження попиту на швидке фінансування. Водночас середня сума мікрокредиту залишилася стабільною, що свідчить про незмінні потреби населення у короткостроковій фінансовій підтримці.

Аналітики відзначають, що основними причинами звернення до МФО залишаються несподівані витрати, покриття повсякденних потреб та необхідність тимчасово збалансувати сімейний бюджет. Поряд із цим, зростає частка користувачів, які беруть мікропозики для фінансування невеликих бізнес-проектів або підготовки до сезонних витрат, що свідчить про адаптацію населення до нових економічних реалій.

На початку року «кредит до зарплати» становив у середньому 5 773 грн.

Нині позичальники беруть уже 6 417 грн у середньому за один мікрокредит.

Загалом від початку року МФО видали 6,5 млн мікропозик на суму понад 40 млрд грн.

Хоча кількість нових позик трохи зменшується, із поверненням кредитів ситуація значно гірша. Від початку року загальна сума заборгованості користувачів мікропозик:

зросла на 25%,

досягла 25,15 млрд грн.

Аналітики зазначають, що борги накопичуються швидше, ніж зростає кількість нових позик, що свідчить про погіршення платіжної спроможності частини населення.

МФО залишаються одним із найбільш доступних інструментів швидких позик — без довідок, перевірок і складних процедур. Саме тому українці продовжують масово звертатися до таких сервісів, навіть попри високі ставки та ризик боргової спіралі.

Експерти відзначають, що структура ринку мікрокредитування цього року демонструє дві ключові тенденції:

помірне падіння кількості кредитів,

збільшення середнього чека та різке нарощення заборгованості.

Це вказує на те, що все більше українців користуються МФО не як разовою допомогою, а як регулярним фінансовим інструментом.

Детективи територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) в Одеській області викрили підприємство, яке ухилилося від сплати податків на суму понад 10 мільйонів гривень. За інформацією БЕБ, компанія, що працює у борошномельно-круп’яній сфері, реалізувала партію рису загальною вартістю 57,7 млн грн, проте не внесла цю операцію до податкових декларацій. Внаслідок цього державний бюджет недоотримав приблизно 9,6 млн грн податкових надходжень, що створює значні фінансові втрати для країни.

Під час розслідування було встановлено, що схема ухилення від оподаткування мала системний характер. Компанія фіксувала продажі на папері, проте реальні фінансові операції не відображалися у звітності. Така практика дозволяла уникати сплати ПДВ та інших податків, що входять до складу державних надходжень. За оцінками експертів, подібні схеми негативно впливають не лише на бюджет, а й на ринкову конкуренцію, створюючи нерівні умови для сумлінних платників податків.

Розслідування детективів БЕБ показало, що компанія свідомо уникала оподаткування, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення у особливо великих розмірах. За результатами перевірки матеріали передані до відповідних органів для подальшого реагування.

Відповідальність за ухилення від сплати податків у великих масштабах передбачає як адміністративні, так і кримінальні наслідки для керівництва підприємства. БЕБ наголошує на важливості контролю за податковою дисципліною для захисту економіки та поповнення державного бюджету.

Фахівці зі здорового сну наголошують на тому, що правильне положення тіла під час ночі може мати значний вплив на загальне самопочуття, стан хребта та навіть на роботу внутрішніх органів. Правильна поза сприяє кращій якості сну, зменшує навантаження на хребет і дозволяє організму відпочивати повноцінно. Тому важливо звертати увагу на те, як ми спимо, оскільки навіть невеликі зміни в звичних позах можуть покращити здоров’я та підвищити ефективність відпочинку.

Один із найшкідливіших варіантів сну, за словами лікарів, — це сон на животі. У такому положенні шия змушена бути повернутою на бік, що створює постійне навантаження на хребет і м’язи верхньої частини спини. Це не лише заважає нормальному кровообігу, але й може призвести до хронічних болів у спині, шиї та плечах. Довгострокове перебування в такій позі сприяє розвитку порушень постави, оскільки м'язи і суглоби не можуть правильно відновлюватися під час сну. Крім того, сон на животі може викликати проблеми з диханням, оскільки при такому положенні грудна клітка стискається, що може ускладнити нормальну вентиляцію легень.

Найбільш корисною для більшості людей фахівці вважають позу на боці. Сон у такому положенні сприяє природному очищенню організму, полегшує дихання та зменшує ризик хропіння. Медики зазначають, що сон на лівому боці може додатково підтримувати роботу лімфатичної системи та серцево-судинної системи.

Ідеальним з точки зору фізіології вважається сон на спині, але лише за умови правильно підібраної подушки. Вона має підтримувати природний вигин шийного відділу. Найкраще підходять ортопедичні моделі або подушки з ефектом пам’яті. Сон на спині забезпечує рівномірний розподіл ваги, зменшує навантаження на суглоби та запобігає появі зморшок, оскільки обличчя не притискається до поверхні подушки.

Медики наголошують: поза для сну — не дрібниця, а важливий елемент здоров’я хребта та організму загалом. Правильно підібране положення може суттєво покращити якість відпочинку та самопочуття.

Управління державної охорони України 27 листопада уклало угоду з ТОВ «Гранд Мотор» на постачання трьох легкових автомобілів спеціалізованого призначення загальною вартістю 8,82 млн грн, що відображено у системі «Прозорро». Нові машини СКСTPR-ПС будуть створені на базі Toyota Land Cruiser Prado 2,8 L 8AT 2025 року випуску у комплектації Elegance. Вартість одного автомобіля становить 2,94 млн грн, що включає як базове оснащення, так і спеціалізоване обладнання для виконання службових завдань.

Гарантійний термін на автомобілі складає три роки або 100 тис. км пробігу, тоді як на додаткове та спеціалізоване обладнання гарантія передбачена на півтора року. Машини будуть обладнані комплексом систем безпеки та комунікацій, необхідних для виконання охоронних функцій, включно з сигналізаціями, захисними елементами та спеціальними засобами зв’язку. Така модернізація автопарку УДО спрямована на підвищення мобільності та безпеки персоналу під час виконання службових обов’язків.

Повнопривідні авто оснащені дизельним двигуном 2,8 л потужністю 205 к.с., восьмиступеневою автоматичною коробкою передач, фронтальними та боковими подушками безпеки, колінною подушкою водія, задніми та передніми шторками безпеки, камерою заднього ходу, клімат-контролем та круїз-контролем.

Додатково автомобілі отримають захисну плівку, зимову гуму, захист двигуна і трансмісії, килимки та башмаки. Спеціалізоване обладнання включає сигнально-гучномовний пристрій, проблискові маяки, радіопідготовку та захисну сітку радіатора.

Замовлення було здійснене без конкуренції, оскільки «Гранд Мотор» став єдиним учасником відкритих торгів. Фірма належить Тетяні Дерешук та Марії Гвоздьовій, колишній міській голові Красилова на Хмельниччині. Заснована компанія була у 2006 році екснардепом від «Блоку Петра Порошенка» Михайлом Гвоздьовим, директором є Сергій Боднарчук.

Закупівля автомобілів викликала увагу через високі ціни та відсутність конкуренції на тендері, а також через спеціалізоване обладнання, що включає сигналізаційні та захисні системи.

Верховний Суд України скасував рішення двох попередніх судових інстанцій та задовольнив касаційну скаргу громадянина, який оскаржував дії прикордонної служби щодо дворазової відмови у виїзді за межі країни. Справу направлено на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду, який має повторно оцінити всі обставини та докази.

Як встановлено у матеріалах провадження, позивачу відмовили у перетині державного кордону 16 і 20 липня 2024 року. Обидва рішення прикордонників він вважав незаконними та такими, що порушують його конституційні права. Чоловік наполягав, що мав законні підстави для виїзду, оскільки здійснює постійний догляд за матір’ю своєї дружини, а також має оформлені документи для виїзду на постійне місце проживання за кордон.

У позові чоловік просив визнати дії прикордонників незаконними, скасувати рішення про відмову у перетині кордону, а також стягнути з держави 3051 грн матеріальної шкоди та понад 300,7 млрд грн моральної.

Суд першої інстанції та апеляційний суд повернули його позов, аргументуючи це тим, що:

заявник пропустив місячний строк оскарження, передбачений Законом «Про прикордонний контроль»;

його клопотання про поновлення строку не містило поважних причин;

він уже подавав аналогічні позови.

ВС погодився, що саме місячний строк є спеціальним і застосовується у спорах щодо рішень прикордонної служби. Але суд встановив низку суттєвих процесуальних порушень попередніх інстанцій.

Ключові помилки, які виявив Верховний Суд:

суд першої інстанції мав залишити позов без руху та надати час для усунення недоліків, а не одразу повертати;

позивач подав клопотання про поновлення строку, але суди фактично не розглянули його по суті;

апеляційний суд не виправив ці порушення, хоча був зобов’язаний це зробити.

Такі дії, за висновком ВС, перешкодили розгляду справи по суті.

Верховний Суд:

задовольнив касаційну скаргу позивача;

скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій;

направив справу назад до окружного адмінсуду для продовження розгляду.

Постанова вже набула законної сили та оскарженню не підлягає.