Чому китайці йдуть воювати за Росію: історії контрактників, які воюють на сході України

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) спільно з Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) завершили розслідування однієї з найбільших корупційних справ у сфері оборони. Йдеться про оборудки під час створення автоматизованої системи Центру оперативного керівництва Збройних Сил України «Дзвін». За результатами слідства, державі завдано збитків на суму понад 246 мільйонів гривень.

Серед осіб, яким повідомлено про підозру, є колишні високопосадовці Генерального штабу ЗСУ, а також керівник приватної компанії, що була залучена до реалізації проєкту. За даними слідчих, саме їхні дії призвели до незаконного розподілу державних коштів та завищення вартості робіт.

За матеріалами слідства, у 2016 році Міноборони уклало контракт із компанією, яка не мала досвіду розробки систем управління військами чи спеціалізованого програмного забезпечення. Протягом чотирьох років за дослідно-конструкторські роботи державі перерахували понад 600 млн грн, з яких під час створення програмного забезпечення та коригування документації було розкрадено понад третину коштів.

Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна в особливо великих розмірах). Наразі матеріали справи передано до суду для розгляду.

Президент США Дональд Трамп ясно висловив свою позицію щодо дій Росії під керівництвом Володимира Путіна, підкресливши, що жодна агресія чи порушення міжнародних норм не залишаться без відповіді. Він наголосив, що США продовжують захищати своїх союзників та підтримувати стабільність у світі, водночас демонструючи рішучість у відстоюванні демократичних цінностей.

За словами Трампа, будь-які спроби тиску або втручання у внутрішні справи інших держав будуть зустрінуті рішучою реакцією американської адміністрації. Він окремо підкреслив, що стратегія США ґрунтується не лише на дипломатії, а й на чітких заходах безпеки, які спрямовані на стримування агресивних дій і забезпечення стабільності у регіоні.

«Ми спробуємо це припинити, але можуть бути й сфери співпраці», — сказав віцепрезидент.

Венс пояснив, що такий підхід випливає з ключового принципу зовнішньої політики Дональда Трампа — «Америка понад усе», який ґрунтується на прагматизмі, а не на ідеологічному поділі світу.

За його словами, позиція Трампа не передбачає поділу держав на «друзів» і «ворогів». Натомість мова йде про роботу з союзами, інтересами та конкретними цілями.

«Можна не погоджуватися з країною в більшості питань, але шукати спільне в окремих. Ключова відмінність підходу Трампа — готовність говорити з будь-ким як інструмент завершення конфліктів», — наголосив Венс.

На цьому тлі в адміністрації США згадують і нещодавні контакти щодо війни в Україні. 29 січня Трамп заявив, що особисто звернувся до Путіна з проханням утриматися від ударів по Україні протягом тижня в період сильних морозів. За його словами, російський лідер нібито погодився на цю пропозицію.

«Я особисто просив Путіна не обстрілювати Київ та інші українські міста протягом тижня, поки стоять сильні холоди. Він погодився це зробити», — сказав Трамп.

Уже 4 лютого президент США повідомив, що домовленість про так зване «енергетичне перемир’я» з Росією діяла з неділі по неділю та на той момент завершилася.

«Перемир’я було з неділі до неділі. Воно вже закінчилося. І Путін дотримав свого слова», — заявив Трамп.

Центр стратегічних комунікацій поширив детальні рекомендації щодо безпечного застосування альтернативних джерел освітлення й обігріву, про що повідомили в КМДА. Ці поради спрямовані на підвищення готовності українських родин до можливих надзвичайних ситуацій, зокрема перебоїв з електроенергією чи опаленням, а також на мінімізацію ризиків пожеж, отруєнь і побутових травм.

Фахівці наголошують на важливості завчасної підготовки житла. У кожному домі варто мати справний вогнегасник і знати, як ним користуватися. Не менш важливо перевірити шляхи евакуації, переконатися, що вони вільні від перешкод, а члени родини розуміють порядок дій у разі пожежі або задимлення.

Під час вимкнення електроенергії радять відключати всі прилади з розеток, щоб уникнути їх пошкодження через перепади напруги, а також за можливості встановити стабілізатор.

Щодо газових пальників, експерти радять купувати лише сертифіковані прилади та балони в ліцензованих точках продажу і суворо дотримуватися інструкцій виробника. Перед використанням слід перевіряти цілісність балона за допомогою мильного розчину. Користуватися пальниками можна лише у приміщеннях із вентиляцією, а газові балони тримати подалі від сонця та високих температур. Не слід встановлювати пальники на електроплити чи інші нагрівальні прилади.

Свічки необхідно тримати на безпечній відстані від одягу, штор, книг та інших легкозаймистих предметів, не залишати без нагляду та не використовувати під час сну. Важливо не допалювати свічку до кінця і обмежувати доступ до неї дітей та домашніх тварин.

При користуванні пічним опаленням радять регулярно доглядати за пічкою, очищати димоходи протягом опалювального сезону та стежити за відсутністю тріщин у стінках печей і димарів. Не можна використовувати легкозаймисті рідини для розпалу і залишати пічку без нагляду, особливо коли вдома є діти.

Дотримання цих простих правил допоможе зберегти тепло та світло вдома без небезпеки для здоров’я і життя.

орієнтовний обсяг (наприклад, 3–5 тис. знаків);

цільова аудиторія;

Згідно з тендерною документацією, жетони мають складну конструкцію та виготовлятимуться з оксидованої латуні. Виріб матиме форму фігурного геральдичного щита з вигнутими краями та рельєфною окантовкою. Поверхня повинна бути шліфованою, частково покритою гальванічним шаром.

Кожен жетон складатиметься з трьох елементів, з’єднаних між собою штифтами: основного щита, центральної емблеми ДБР та рельєфного лаврового вінка. У центрі розміщуватиметься емблема з металу білого кольору з нікелевим покриттям і синьою емаллю. Вона матиме вигляд стилізованого тризуба зі сріблястих ліній.

Емблему обрамлюватиме лавровий вінок, виготовлений за технологією вакуумного лиття. Над нею розташують стрічку з написом «ДЕРЖАВНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ», а під нею — індивідуальний шестизначний номер співробітника, виконаний методом карбування.

Таким чином, ідеться не про прості службові бейджі, а про складні металеві вироби з кількох деталей і декоративних елементів. Водночас повторення тендеру з ідентичною сумою та попередній досвід із єдиним учасником можуть знову поставити питання щодо реальної конкуренції та ефективності використання бюджетних коштів.

Поки тисячі киян намагаються пережити зиму в холодних квартирах, борючись із вогкістю, пліснявою та відсутністю стабільного тепла, у стінах Київської міської державної адміністрації демонструють зовсім інші пріоритети. Для багатьох мешканців столиці опалення стало розкішшю, яку не кожен може собі дозволити, а інші — змушені обирати між комфортом і сплатою рахунків за тепло, яке не завжди є надійним. В той час, як містяни втрачають надію на стабільність тепла у своїх домівках, у Київраді продовжують приймати рішення, що мало стосуються реальних потреб людей, зокрема у сфері житлово-комунального господарства.

Мешканці столиці змушені жити в умовах, де стіни їхніх помешкань просочуються вологою, а з кожним днем пліснява на стелях та стінах набирає обертів. Опалення, яке повинно бути основним джерелом комфорту в холодний період року, стало предметом постійних обговорень та протестів. На тлі цих проблем влада продовжує зосереджувати увагу на проектах, які не відповідають нагальним потребам киян, що стикаються з реальними труднощами.

Ключовою ланкою в освоєнні коштів стало комунальне підприємство «Київтеплоенерго», яке очолює Вячеслав Бінд. Підприємство уклало сім договорів на загальну суму понад 32,9 мільйона гривень із товариством «Нова Перспектива Люкс». Усі ці контракти викликають серйозні питання щодо доцільності та прозорості.

Найбільший із них — тендер на 17 мільйонів гривень на розробку проєктної документації — був сформований із відверто абсурдними вимогами. Замовник вимагав наявність у штаті виконавця кандидата історичних наук зі спеціальністю музеєзнавство для виконання суто технічних тепломеханічних робіт. Окремо прописувалася обов’язкова робота виключно в програмному комплексі АВК-5 та погодження кошторисів із внутрішніми підрозділами самого КП без чітко визначених строків. Сукупність таких умов фактично заблокувала участь будь-яких альтернативних підрядників і зробила тендер закритим для ринку.

Коли ж відкриті торги зривалися через відсутність учасників, «Київтеплоенерго» без зайвих пояснень переходило до практики прямих договорів — і знову з тією ж компанією. Така послідовність дій виглядає не як випадковість, а як відпрацьований механізм виведення бюджетних коштів.

На тлі цих багатомільйонних контрактів особливу увагу привертає майновий стан директора КП Вячеслава Бінда. Офіційна заробітна плата в розмірі близько 2,8 мільйона гривень на рік явно не пояснює наявність у родини будинку площею близько 300 квадратних метрів, столичної нерухомості, автомобілів преміумкласу та значних валютних заощаджень. Контраст між рівнем життя посадовця і умовами, в яких змушені виживати мешканці міста, виглядає як пряма ілюстрація системної корупції в комунальній сфері столиці.

У результаті кияни залишаються з холодними батареями та зруйнованою довірою до міської влади, тоді як бюджет Києва продовжує працювати на вузьке коло «обраних» підрядників і чиновників.

Старший слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Ігор Гончарук міг не відобразити повністю свої активи та бізнеси членів родини у декларації. Антишахрайський проєкт «190» провів детальний аналіз майнового стану посадовця та його дружини і виявив потенційні невідповідності між поданими даними та реальною власністю родини.

Ігор Гончарук працює у ДБР із 2020 року, а до цього обіймав різні посади в органах прокуратури, де також займався розслідуваннями та контролем за дотриманням закону. Дослідження проєкту «190» акцентує увагу на важливості повної та прозорої декларації для посадовців, адже будь-які пропуски чи неповні дані можуть створювати ризики для довіри до правоохоронних органів і державних інституцій загалом.

Зокрема, журналісти звернули увагу на те, що пасинок слідчого – син дружини від першого шлюбу – з’явився в документах лише у 2024 році, хоча подружжя одружене з 2018-го. Протягом кількох років ця інформація не зазначалася в деклараціях.

Власного житла посадовець не декларує. Формально він зареєстрований у будинку матері в Одесі, однак фактично проживає в Києві. При цьому жодного житла в столиці – ані у власності, ані в оренді чи користуванні – у звітності не вказано.

Натомість його дружина Оксана Гончарук володіє трьома земельними ділянками в селі Мала Олександрівка Київської області загальною площею понад 24 сотки. Там триває будівництво житлового будинку площею 234 кв. м. Витрати на будівництво в декларації не зазначені.

Сім’я також користується автомобілями, вартість яких викликає сумніви. Сам Гончарук придбав Chevrolet Volt за 250 тис. грн, хоча ринкова ціна подібних авто вища. Його дружина їздить на електрокарі Tesla Model 3, оформленому через лізинг на її ж компанію.

Оксана Гончарук є власницею та керівницею кількох підприємств – зокрема ТОВ «Тубекс» і ТОВ «Аврора Трейдінг Груп», які брали участь у державних тендерах. Водночас, за даними журналістів, її частка в іншій компанії – ТОВ «АВ-Трейд» – у декларації чоловіка не відображена.

Окрему увагу викликає створений у 2022 році благодійний фонд «Квітуча нація». У відкритих джерелах відсутня інформація про його діяльність чи звітність.

За 2024 рік слідчий задекларував 1,4 млн грн зарплати. Готівкові заощадження родини становлять майже 2,4 млн грн. Водночас задекларовані доходи дружини виглядають значно меншими за обсяги активів, що також породжує питання щодо походження коштів.

Експерти зазначають, що в разі підтвердження неповного декларування йдеться про можливі порушення антикорупційного законодавства, які можуть стати предметом перевірок з боку НАЗК та правоохоронних органів.

Пізно ввечері 4 лютого на території України було зафіксовано сейсмічну активність. Підземні поштовхи відчулися о 23:44 у Дністровському районі Чернівецької області. За попередніми оцінками сейсмологів, магнітуда землетрусу становила 1,7, що свідчить про слабкий характер коливань, які зазвичай не спричиняють руйнувань і часто залишаються непоміченими для більшості людей.

Осередок землетрусу розташовувався на невеликій глибині — близько 3 кілометрів. Саме мілке залягання епіцентру може пояснювати те, що поштовхи могли бути локально відчутні, попри невисоку магнітуду. Подібні сейсмічні явища характерні для цього регіону, оскільки Буковина перебуває в зоні впливу Карпатської сейсмічної системи.

Будь-яких повідомлень про руйнування, пошкодження інфраструктури або звернення громадян не надходило.

Зазначимо, що це вже не перший сейсмічний випадок в Україні за останні дні. 2 лютого землетрус було зафіксовано в акваторії Азовського моря. Тоді підземні поштовхи виявилися значно сильнішими і відчувалися мешканцями одразу кількох регіонів країни, зокрема Донецької, Запорізької та Дніпропетровської областей.

Епіцентр того землетрусу знаходився в Азовському морі приблизно за 30 кілометрів від узбережжя тимчасово окупованого Криму. Глибина осередку становила близько 10 кілометрів. За класифікацією фахівців, він належав до сильно помірних.

За даними сейсмологів, у межах Азовського регіону протягом останніх 20 років було зафіксовано сім землетрусів із магнітудами до 4,9. Усі їхні епіцентри розташовувалися в морі, однак через глибину осередків такі поштовхи можуть відчуватися на значній відстані вглиб материкової частини України. Саме тому як під час землетрусу 2 лютого, так і під час попередніх сейсмічних подій слабкі коливання фіксувалися в радіусі до 300 кілометрів від епіцентру.

Фахівці наголошують, що подібні сейсмічні явища є характерними для окремих регіонів України та не свідчать про підвищену сейсмічну загрозу.

Дедалі більше українців, виснажених тривалою військовою агресією, демонструють готовність обговорювати територіальні компроміси в обмін на реальні гарантії безпеки та припинення бойових дій. Цей феномен експерти та західні медіа пояснюють насамперед емоційною та фізичною втомою населення, що пережило роки постійного напруження, втрати близьких та руйнування інфраструктури. Багато громадян прагнуть хоча б часткової стабільності та можливості планувати майбутнє без постійного страху нових атак.

Аналітичні матеріали західних видань відзначають, що така зміна суспільних настроїв не обов’язково свідчить про зменшення патріотизму чи готовності обороняти країну. Насправді, мова йде про прагматичний запит на безпеку та відчуття контролю над власним життям. Для багатьох українців питання збереження територій залишається ключовим, але одночасно з’являється усвідомлення того, що повна перемога у війні може вимагати ще тривалого часу і величезних людських ресурсів.

Тенденцію підтверджують і результати соціологічних досліджень українських інституцій. За даними опитувань, станом на кінець січня 2026 року близько 40% українців заявили про готовність підтримати виведення українських військ з окремих районів Донбасу заради завершення війни. Водночас лише невелика частина з них — близько 9% — погоджується на такий крок без значних застережень. Ще 31% вважають подібний сценарій загалом прийнятним виключно за умови отримання чітких гарантій безпеки з боку США та європейських країн.

Разом із цим суспільство залишається глибоко поділеним. Понад половина опитаних — близько 52% — категорично виступають проти будь-яких територіальних поступок і наполягають на збереженні територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах. Такий баланс думок, на думку західних аналітиків, створює ризик внутрішнього напруження та політичного розколу в разі спроб реалізації компромісних сценаріїв.

Окрему увагу міжнародні оглядачі приділяють можливим політичним наслідкам для президента Володимира Зеленського. Зазначається, що офіційна згода на втрату частини територій може суттєво змінити його сприйняття як всередині країни, так і за кордоном — від образу символу опору до політика, який погодився на тривалу окупацію українських земель.

Водночас для значної частини українців ключовою умовою будь-яких переговорів залишається наявність дієвого механізму захисту від нової війни. Проста відмова від територій без вступу до НАТО або отримання рівноцінних гарантій безпеки сприймається більшістю як капітуляція, а не як шлях до стійкого миру.

Офіційна позиція української влади залишається незмінною. Вона закріплена в Конституції та неодноразово підтверджувалася заявами РНБО, Офісу президента та Міністерства закордонних справ. Київ наполягає на повному відновленні територіальної цілісності та наголошує, що будь-які «торги» територіями є юридично нікчемними й створюють небезпечний прецедент для світового правопорядку.

Попри це соціологічні дослідження, які фіксують зміну суспільних настроїв, залишаються важливим орієнтиром для міжнародних партнерів. Саме ці дані дедалі частіше враховуються під час формування стратегій подальшої військової, фінансової та дипломатичної підтримки України у 2026 році.