Чому не завжди глютен є причиною болю та здуття живота

У січні 2022 року інвестиційний фонд, пов’язаний із бізнесменом Тімуром Міндічем, який на той момент уже фігурував у розшукових матеріалах Національного антикорупційного бюро України, здійснив масштабну операцію на ринку столичної нерухомості. Структура придбала майнові права одразу на 77 квартир у житловому комплексі бізнес-класу в Києві, що привернуло увагу як правоохоронців, так і експертів з фінансового моніторингу.

За інформацією з відкритих джерел, угода була оформлена саме як купівля майнових прав, а не готових об’єктів. Такий механізм часто використовують інвестори на етапі будівництва, адже він дозволяє зайти в проєкт за нижчою ціною. Водночас у випадку з фондом Міндіча масштаби операції виглядали нетипово великими для одного покупця, що викликало запитання щодо джерел фінансування та кінцевої мети вкладень.

Таке значне заниження вартості виглядає аномально навіть для пакетних інвесторів, які зазвичай отримують дисконти у межах 20–40% на початкових етапах будівництва. Експерти ринку наголошують, що знижки понад 50% у бізнес-сегменті практично не зустрічаються.

У листопаді 2025 року РНБО запровадила санкції проти Тімура Міндіча після повідомлення НАБУ про підозру. Активи фонду “Генезіс” були заблоковані, проте квартири у ЖК Riverdale не потрапили під обмеження, оскільки договір між фондом і забудовником було розірвано за місяць до запровадження санкцій. Офіційною причиною назвали затримку будівництва комплексу.

Станом на грудень 2025 року ЖК Riverdale так і не завершено. За словами засновника девелоперської компанії A-Development Олексія Баранова, проєкт наразі заморожений через відсутність попиту на преміальне житло в умовах нинішньої економічної ситуації. Згідно з початковими планами, будинки мали ввести в експлуатацію наприкінці 2024 року, однак наразі готовий лише бетонний каркас однієї будівлі, а активні будівельні роботи не ведуться.

У ситуації, коли на передовій кожна секунда спостереження може визначати питання життя і смерті, система державних оборонних закупівель мала б діяти бездоганно — швидко, прозоро та з реальною конкуренцією між постачальниками. Проте у сегменті постачання тепловізійної оптики для Збройних сил України, за інформацією з відкритих джерел та свідченнями обізнаних співрозмовників, ці принципи дедалі частіше залишаються лише на папері.

За наявними даними, ринок тепловізорів для потреб армії фактично втратив конкурентне середовище. Замість відкритого змагання цін і технологій, ключові рішення ухвалюються в закритому режимі, а окремі компанії отримують переваги без належного економічного обґрунтування. Такий підхід, за оцінками експертів, створює умови для системного завищення вартості обладнання, що безпосередньо впливає на обсяг техніки, яку можна закупити за бюджетні кошти.

Саме ця вертикаль, стверджують джерела, забезпечує стабільне отримання багатомільйонних контрактів для ТОВ «Термал Віжн Текнолоджис», при тому що на ринку наявні дешевші альтернативи з кращими або співставними технічними характеристиками.

Показовими стали закупівлі тепловізійної оптики ARCHER у вересні та жовтні 2025 року. Під час тендерів на бінокуляри ARCHER TGX та монокуляри ARCHER TMA-55 пропозиції інших учасників, які мали нижчу вартість і часто кращі технічні параметри, відхилялися з формальних причин. У результаті держава закуповувала бінокуляри за ціною близько 516 тисяч гривень за одиницю, а монокуляри — по 215 тисяч гривень.

За підрахунками джерел, лише на одній партії з 200 монокулярів імовірна переплата могла перевищити 20 мільйонів гривень. Це кошти, які в умовах війни могли бути спрямовані на додаткове оснащення підрозділів або інші критично важливі потреби армії.

Механізмом реалізації такої схеми, за твердженням співрозмовників, стала тендерна документація з маніпулятивними вимогами. Зокрема, положення щодо наявності NSN-кодів і окремих технічних параметрів застосовувалися вибірково, що створювало штучні бар’єри для конкурентів і фактично «відсікало» небажаних учасників торгів.

Окрему увагу привертає фінансова модель самого ТОВ «Термал Віжн Текнолоджис». За даними джерел, при аномально високих оборотах, які у 2024 році сягнули майже 3 мільярдів гривень, компанія системно декларує збиткову діяльність. Це може свідчити про виведення прибутків через пов’язані структури або інші фінансові механізми оптимізації.

Крім того, фірма, за наявною інформацією, не має власних виробничих потужностей і фактично виконує роль посередника. Значні суми бюджетних коштів перераховуються авансом іноземним контрагентам, зокрема чеським нерезидентам. Водночас терміни поставок неодноразово порушувалися, а частина критично важливого обладнання надходила до ЗСУ із запізненням або взагалі не доходила вчасно.

На тлі повномасштабної війни та гострої потреби армії в сучасних засобах спостереження такі практики викликають дедалі більше запитань щодо ефективності, прозорості та справжніх пріоритетів оборонних закупівель. Наразі офіційних публічних коментарів від Міноборони або фігурантів цих тверджень не оприлюднено.

Європейський Союз ухвалив рішення про виділення Україні значного фінансового пакета обсягом 90 мільярдів євро. Очікується, що доступ до цих коштів відкриється вже на старті наступного року, що має стати важливим ресурсом для підтримки економічної стабільності країни в умовах триваючих викликів.

Про ухвалене рішення повідомило видання Politico з посиланням на заяву канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. За його словами, фінансування може надійти Україні не пізніше другої половини січня, що дозволить уряду заздалегідь планувати використання коштів для першочергових потреб держави.

Канцлер Німеччини також заявив, що заморожені російські державні активи в Європі можуть бути використані для погашення цього кредиту, якщо Росія після завершення війни добровільно не погодиться виплатити Україні репарації.

«Заморожені російські активи залишатимуться заблокованими доти, доки Росія не виплатить Україні репарації. Україні доведеться погасити кредит лише після того, як Росія виплатить репарації. Якщо ж цього не станеться, ми — у повній відповідності з міжнародним правом — використаємо заморожені російські активи для погашення кредиту», — наголосив Мерц.

Голова Європейської ради Антоніу Кошта зі свого боку підтвердив, що переговори щодо правового механізму використання заморожених активів Росії тривають. За його словами, Європейська комісія отримала мандат на подальшу роботу над репараційним кредитом, який базуватиметься саме на цих коштах.

Механізм передбачає, що всі країни ЄС, за винятком Чехії, Угорщини та Словаччини, об’єднаються для залучення 90 мільярдів євро спільного боргу, гарантованого бюджетом Євросоюзу. Ці кошти Україна отримуватиме у вигляді позики протягом 2026–2027 років.

Погашення боргу планується здійснювати за рахунок майбутніх російських військових репарацій. Водночас у підсумковій заяві лідерів ЄС за результатами саміту зазначено, що у разі відмови Росії виплатити компенсацію Євросоюз залишає за собою право використати заморожені державні активи РФ для повернення кредитних коштів.

Угода дозволить Україні покрити дефіцит державного бюджету у розмірі 71,7 мільярда євро в наступному році та забезпечити подальше фінансування оборони від російської агресії. Паралельно дипломати ЄС продовжать роботу над технічними та юридичними аспектами репараційного механізму.

Рішення було ухвалене вранці 19 грудня у Брюсселі після майже 15 годин переговорів. Антоніу Кошта заявив, що Європейський Союз виконав узяті на себе зобов’язання щодо підтримки України.

«У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки ухвалено. Ми пообіцяли — ми виконали», — підкреслив він.

Українські медіа оприлюднили інформацію про суддів, які, за даними журналістських розслідувань, могли отримувати неправомірну вигоду від колишньої власниці Айбокс Банку, підсанкційної Альони Шевцової. У публікаціях наводяться прізвища посадовців судової гілки влади та суми коштів, які фігурують у матеріалах як можливі хабарі за ухвалення потрібних рішень у резонансних справах.

Згідно з оприлюдненими даними, йдеться про системні контакти між представниками фінансової установи та окремими суддями, які могли забезпечувати сприятливі судові рішення. Журналісти стверджують, що такі дії дозволяли затягувати процеси, блокувати розгляд окремих проваджень або створювати юридичні умови, вигідні для зацікавлених осіб. У матеріалах також згадуються конкретні епізоди, де фігурують значні суми коштів.

Нагадаємо, Альона Дегрик-Шевцова знаходиться під санкціями РНБО та звинувачується у відмиванні відмивання 5 млрд грн через “Айбокс банк”. Шевцова наразі переховується за кордоном, та вже встигла потрапити в поле зору європейських правоохоронців через відмивання коштів у Польщі.

Щоб “повирішувавати” свої проблеми із законом в Україні та уникнути кримінальної відповідальності, Альона Дегрик-Шевцова корумпувала десятки українських суддей, які виносили незаконні рішення на її користь, через що державний бюджет втратив мільярди гривень.

Зокрема, суддя Печерського районного суду міста Києва Світлана Шапутько скасувала повідомлення про підозру Альоні Шевцовій, що дало можливість шахрайці вивести з арештованих рахунків приблизно 180 млн грн. За свої “послуги” суддя Шапутько отримала близько 200 тисяч євро. За словами журналіста Сергія Іванова, наразі вирішується питання щодо притягнення судді Шапутько до відповідальності.

“Згодом Київський апеляційний суд скасував це рішення як незаконне, однак Шевцова встигла зняти арешти зі свого майна та коштів і перерахувати мільйони гривень, оформлюючи ці перекази як благодійні внески на рахунки низки громадських та благодійних організацій. Тобто в умовах воєнного стану ці структури фактично використовувалися для виведення коштів, а не виключно для допомоги державі” – зазначив журналіст Сергій Іванов.

Нагадаємо, суддю Світлану Шапутько пов’язують з Олегом Татаровим. Зокрема, за інформацією Громадського, Шапутько захищала наукову дисертацію під керівництвом заступника керівника Офісу президента.

Також ЗМІ неодноразово звертали увагу, що суддя Світлана Шапутько веде самі резонансні справи в інтересах Офісу президента. Зокрема, Шапутько закрила резонансну справу проти заступника Єрмака Ростислава Шурми, по якому працювали антикорупційні органи.

Нагадаємо, у 2024 році БЕП та СБУ скерували до суду матеріали кримінальних проваджень щодо голови правління Айбокс банку та інших працівників цього банку. Проте Альона Шевцова через адвокатів з орбіти колишнього військового прокурора Анатолія Матіоса та його екс-заступника Дмитра Борзих налагодила масштабну схему корумпування українських судів.

Власне кажучи, за інформацією журналістів-розслідувачів, ряд українських суддів самі проявили ініціативу, та увійшли у злочинний зговір, спочатку накладаючи арешти на майно Шевцової, а потім вже за хабарі у розмірі 50-80 тисяч доларів їх скасовуючи.

В результаті навколо справи Айбокс банку до цього часу продовжується судова тяганина. Так, справа голови правління Айбокс Банку, який є спільником Шевцової, розглядається вже близько півтора року. І це попри те, що він визнає свою провину, станом на сьогодні навіть підготовче судове засідання не проведене.

Уникати реального покарання екс-голові правління Айбокс Банку судді Шевченківського районного суду міста Києва, які по черзі заявляють самовідводи, що фактично унеможливлює судовий розгляд. Аналогічна історія і по іншим працівникам банку, матеріали стосовно яких скеровано обвинувальним актом до Шевченківського суду, який роками не може навіть провести засідання у справах, що стосується iBox банку.

Окремо варто відзначити суддю Личаківського районного суду міста Львова Юрія Білоус, який за 150 тисяч доларів США ухвалив потрібні Шевцовій рішення.

Пізніше суддя Юрій Білоус був затриманий працівниками ДБР спільно із СБУ через незаконне збагачення та отримання хабара. Водночас, як повідомляють журналісти Суспільного, попри підозри у злочинах суддя Юрій Білоус повернувся до роботи, що свідчить про наявність у Білоуса високих покровителей, ймовірно, того ж самого Олега Татарова.

Надалі обвинувальний акт стосовно Альони Шевцової, який було скеровано до Голосіївського районного суду міста Києва, почала розглядати суддя Ольга Вдовиченко. Чоловік судді Ольги Вдовиченко тривалий час працював у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури України у підпорядкуванні вищезгаданого прокурора Анатолія Матіоса.

З огляду, що 29 липня 25 року Вдовиченко закрила кримінальне провадження стосовно Шевцової. За інформацією джерел, сімейний бюджет судді це рішення збільшило на 500 тисяч доларів США.

За інформацією журналістів розслідувачів, коли Офіс Генерального прокурора звернувся до Київського апеляційного суду, підсанкційна Альона Шевцова підняла суму “пропозиції” для суддів до 1 мільйона 200 тисяч доларів США. І колегія суддів у складі Вікторії Яковлевої, Ольги Жук та Андрія Дриги не змогла встояти перед цією спокусою. За інформацією журналіста Сергія Іванова, “всі матеріали за фактом отримання неправомірної вигоди суддями Яковлевою, Жук та Дригою передані до відповідних органів”.

Нагадаємо, під час засідання прозвучали погрози на адресу журналістки Любов Величко за намагання висвітити судовий процес у справі Альони Шевцової в Київському апеляційному суді, через який держава зазнала збитків на суму понад 5 мільярдів гривень. Також за словами Величко, на суді був присутній “таємничий чоловік в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився”.

В «Укрнафті» виник гучний конфлікт, пов’язаний із розкраданням нафтопродуктів на території державного підприємства. За інформацією джерел, колишнє керівництво на чолі з Сергієм Корецьким намагається юридично замести сліди схем, що діяли з 2023 року, зокрема через судовий позов до приватного підприємства «Еверест О». Офіційно справа подається як господарський спір, проте фактично йдеться про спробу перекласти відповідальність за зникнення близько 6,5–7 тисяч тонн нафтопродуктів на контрагента. Позов було подано 26 листопада 2025 року до Господарського суду Полтавської області.

За даними джерел, колишнє керівництво «Укрнафти» намагалося приховати факти системних зловживань під час зберігання та реалізації нафтопродуктів. Схеми включали неофіційне списання частини палива та маніпуляції з документами, що дозволяло відображати значно менші обсяги товару, ніж реально на складі. Подання позову проти «Еверест О» має надати юридичне підґрунтя для перекладання фінансових та матеріальних втрат на стороннього суб’єкта, хоча аудит і внутрішні перевірки свідчать про відсутність прямих порушень з боку контрагента.

Водночас фактичні масштаби «втрат» значно більші. У 2023 році фінансовий директор «Укрнафти» Юрій Ткачук публічно повідомляв про відсутність первинних документів щодо відвантаження нафтопродуктів на суму 5,6 млрд грн. Це свідчить про ймовірну участь керівництва компанії у схемі або, принаймні, толерування незаконних операцій.

Особливу увагу привертає епізод із постачанням палива для Міністерства оборони. За цим же договором «Еверест О» брало участь у постачаннях бензину та дистилятів для військової техніки. У 2023 році Міноборони оштрафувало «Укрнафту» на 3,7 млн грн за постачання неякісного палива. Незважаючи на це, компанія сплатила штраф, але питання відповідальності організаторів схеми не було піднято.

Схема з «Еверест О» збіглася з появою родинного бізнесу Корецького — компанії «Український паливний стандарт», оформленої на родичку його дружини. Паралельно з договором з «Еверест О», компанія отримувала контракти на суму близько 300 млн грн, незважаючи на відсутність досвіду та інфраструктури.

На думку експертів, вибір «господарського спору» замість кримінального провадження дозволяє приховати злочини та уникнути відповідальності посадових осіб «Укрнафти». Справжні масштаби розкрадань та участь керівництва компанії можуть виявитися значно більшими, ніж заявлено в позові.

Станіслав Балуєв, який входить до переліку 38 претендентів на посаду голови Державної митної служби України, опинився під пильною увагою громадськості через низку резонансних обставин, пов’язаних із його службовою діяльністю та майновими деклараціями. Про це повідомляє Антикорупційний центр «МЕЖА», який проаналізував біографію та публічні дані щодо кандидата.

За інформацією антикорупційних активістів, у 2021 році Балуєв офіційно задекларував розірвання шлюбу, після чого у його щорічних деклараціях зникли відомості про майно дружини. Водночас громадськість звертає увагу на те, що фактичне припинення сімейних стосунків викликає запитання. Колишня дружина посадовця Наталія Балуєва у 2025 році продовжує публічно ділитися у соціальних мережах спільними сімейними моментами, що, на думку активістів, може свідчити про формальний характер розлучення.

Також відомо, що суд позбавив Наталію Балуєву права керування транспортними засобами через водіння у стані алкогольного сп’яніння. Цей факт також зафіксований у судових матеріалах.

Окремі питання виникали і до діяльності самого Балуєва на посаді керівника Закарпатської митниці. Перевірка Служби безпеки України встановила порушення вимог щодо охорони державної таємниці. Такі дії були кваліфіковані як адміністративне правопорушення.

Крім того, у 2019 році робота Балуєва отримала офіційно негативну оцінку. Тоді президент Володимир Зеленський публічно закликав звільнити керівників митниць у чотирьох західних областях України через проблеми з контрабандою. На той момент саме Станіслав Балуєв очолював Закарпатську митницю. За результатами оцінювання його службової діяльності він отримав лише 1,4 бала та був звільнений з посади.

Спроби Балуєва оскаржити негативну оцінку та звільнення в судовому порядку не дали результатів — суди відмовили у задоволенні його позовів.

Наразі, попри цей бекграунд, Станіслав Балуєв залишається серед претендентів на посаду голови Державної митної служби, що викликає запитання щодо критеріїв добору кандидатів і реального очищення митної системи.

Сьогодні за новим церковним календарем в Україні православні віряни вшановують святого пророка Аггея — одного з дванадцяти малих пророків Старого Завіту. Ця дата має глибоке духовне значення, адже пов’язана з молитвами за зміцнення віри, благословення праці, добробут родини та духовну стійкість у складні періоди життя. 16 грудня (за староцерковним стилем — 29 грудня) Православна церква України згадує постать пророка, чия місія була тісно пов’язана з відродженням надії та відповідальності перед Богом.

Святий пророк Аггей жив приблизно за п’ять століть до Різдва Христового і став сучасником непростого етапу в історії єврейського народу — повернення з вавилонського полону. У той час громада зіткнулася з духовним виснаженням, матеріальними труднощами та зневірою. Саме Аггей закликав людей не відкладати відновлення храму Господнього, нагадуючи, що духовні цінності мають бути вищими за повсякденні турботи та страхи.

За церковними переказами, Аггей народився саме в полоні, а після падіння Вавилона разом із іншими ізраїльтянами повернувся до Юдеї. Саме в цей час розпочалося відновлення Єрусалимського храму, зруйнованого під час завоювань. Однак будівництво було зупинене через заборону перської влади.

У 520 році до нашої ери пророк Аггей разом із пророком Захарією закликали правителя Зоровавеля відновити роботи. Аггей пророкував, що новий храм буде величнішим за попередній, адже саме в ньому Господь явить Свою благодать усьому світові. Єрусалимський храм було остаточно відбудовано у 516 році до нашої ери.

Пророцтва Аггея увійшли до біблійної книги одного з дванадцяти малих пророків Старого Завіту, яка є частиною канонічного Писання.

Окрім святого пророка Аггея, цього дня за новим церковним календарем вшановують мученика Марина Римського, а також святу благовірну імператрицю Візантійську Феофанію.

За юліанським календарем 16 грудня православні згадують святого Іоанна Мовчальника, єпископа Колонійського. Саме його пам’ять відзначали віряни до переходу на новоюліанський церковний календар.

Святого пророка Аггея вважають покровителем немовлят, дітей і працьовитих людей. До нього звертаються з молитвами про здоров’я малечі, захист від зла, духовну підтримку, а також про допомогу в подоланні лінощів і шкідливих звичок.

Вважається, що Аггей особливо прихильний до тих, хто сумлінно працює. Тому день його пам’яті радять провести в корисних справах, не уникаючи праці. У народі це свято відоме як Агеїв день. Існує повір’я, що старанна робота 16 грудня приносить добробут і достаток на весь наступний рік.

Цього дня рекомендують більше часу проводити з родиною, приділяти увагу дітям і онукам, а також продовжувати підготовку до Різдва та Нового року.

У церковне свято забороняються сварки, лихослів’я, заздрість, помста та лінощі. Не можна відмовляти в допомозі тим, хто її потребує. Тим, хто дотримується Різдвяного посту, слід пам’ятати, що 16 грудня дозволяється вживати страви з олією.

Серед народних заборон — небажано влаштовувати генеральне прибирання, займатися ремонтом або важкими перебудовами. Також вважається поганою прикметою бути надто замкненим або приховувати важливі речі від близьких.

Існують і грошові повір’я: у гаманці цього дня має бути хоча б невелика сума грошей, аби не притягнути бідність. Водночас перераховувати гроші 16 грудня не радять — за повір’ям, це може призвести до фінансових втрат.

З Агеєвим днем у народі пов’язують чимало погодних прикмет:кішка шукає тепле місце — до сильних морозів;багато інею на деревах і дахах — на Святки буде рясний сніг;міцний мороз цього дня — зима буде суворою і тривалою.

Також вважається, що погода 16 грудня підказує, яким буде квітень.

Молодь є основною рушійною силою змін у будь-якому суспільстві, і в Україні це не є винятком. Влада активно працює над створенням програм та ініціатив, що сприяють розвитку молоді, підтримці їхніх інтересів та ініціатив. Стратегічний підхід до молодіжної політики допомагає зберегти баланс між потребами молодого покоління та викликами сучасного суспільства.

Однією з головних складових молодіжної політики є освіта та професійне навчання. Україна вкладає значні кошти у розвиток сучасних навчальних програм, зокрема в технічних та інженерних галузях. Поряд із традиційними освітніми установами розвиваються нові форми навчання, зокрема онлайн-курси, стартапи та інноваційні лабораторії. Це дозволяє молоді отримувати знання, що відповідають вимогам сучасного ринку праці.

Реакція співачки на появу зятя була емоційною та теплою. Особливо її потішили подарунки, які пара принесла з собою. Артистка не стала розкривати, що саме було у коробках, однак з вигляду можна припустити, що це косметичні засоби. Традиційно не обійшлося без гумору: Полякова жартома пообіцяла нагодувати молодят у відповідь на такий сюрприз, чим викликала сміх у Маші та Едена.

Окрему увагу підписників привернув той факт, що Еден Пассареллі намагається опановувати українську мову. Під час знайомства з тещею він привітався українським словом «привіт», що викликало ще більше позитивних емоцій у родині та фанатів співачки.