Чому виникають порушення сну та як повсякденні звички впливають на нічний відпочинок

У Києві правоохоронні органи повідомили про підозру п’ятьом особам у справі, пов’язаній із закупівлею генераторів для закладів освіти Дніпровського району, що завдало бюджету збитків на суму 3,4 мільйона гривень. За інформацією Київської міської прокуратури, слідство встановило, що у 2022 році управління освіти Дніпровського району організувало тендер на постачання електрогенераторів для шкіл та дитячих садків, однак процедура проведення закупівлі містила порушення, які призвели до значних фінансових втрат.

За даними слідства, підозрювані умисно включили у тендерні умови технічні вимоги, що обмежували конкуренцію та фактично сприяли перемозі конкретного постачальника. У результаті державні кошти були використані неефективно, а ціни на обладнання перевищували ринкову вартість. Зараз фігурантам справи загрожує кримінальна відповідальність за службову недбалість та привласнення бюджетних коштів.

Згідно з висновками судових експертиз, вартість закуплених генераторів була завищена майже на 3,4 мільйона гривень. Крім того, фактична потужність обладнання виявилася утричі меншою за показники, зазначені в технічній документації, тоді як ціна перевищувала вартість ринкових аналогів.

Слідством встановлено ролі учасників схеми. Один із підприємців безпосередньо виграв тендер, інший займався пошуком генераторів на ринку для подальшого постачання управлінню освіти. Ще двоє осіб сприяли виведенню бюджетних коштів та підписували фінансові й бухгалтерські документи. Начальниця одного з відділів управління освіти Дніпровської РДА, за даними слідства, координувала закупівлю та сприяла реалізації схеми.

У серпні 2025 року всім п’ятьом фігурантам було повідомлено про підозру у заволодінні бюджетними коштами та пособництві заволодінню грошима, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах.

Наразі за процесуального керівництва Київської міської прокуратури дії підозрюваних — підприємців і посадовиці управління освіти — кваліфіковано як заволодіння бюджетними коштами у складі організованої групи за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України.

Четверо з п’яти підозрюваних, серед яких і начальниця відділу управління освіти Дніпровської РДА, оголошені у розшук.

Санкція інкримінованої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років, а також з конфіскацією майна.

Залізничний районний суд Львова ухвалив вирок у кримінальній справі щодо 19-річної мешканки міста, яку визнали винною у вбивстві свого 27-річного хлопця. Трагедія сталася у жовтні 2024 року в орендованій квартирі, де пара тимчасово проживала разом. Подія набула широкого розголосу через вік фігурантів та обставини, що передували злочину.

Під час судового розгляду було встановлено, що між молодими людьми виник конфлікт, який швидко переріс у гостре протистояння. За матеріалами слідства, сварка мала побутовий характер, однак емоційна напруга та відсутність контролю над ситуацією призвели до фатальних наслідків. Правоохоронці з’ясували, що після інциденту обвинувачена не змогла надати допомогу потерпілому, внаслідок чого чоловік помер на місці.

Експертиза встановила, що потерпілий отримав 65 колото-різаних ран на голові, шиї, тулубі, грудній клітці та руках. Внаслідок таких травм чоловік помер на місці. Після цього нападниця ще завдала один удар ножем у живіт та намагалася приховати сліди злочину — викинула з вікна ніж, закривавлений одяг та ковдру, а також сфотографувала тіло загиблого на телефон і викликала таксі для втечі.

Тіло чоловіка знайшов орендодавець, який спав у сусідній кімнаті, та одразу викликав поліцію. Жінку затримали у Стрию, після чого її доставили до Львова для слідчих дій.

Суд визнав львів’янку винною у вбивстві з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 ККУ) та призначив покарання у вигляді 13 років ув’язнення. Вирок був оголошений 27 січня і ще може бути оскаржений у вищих інстанціях.

ДТЕК вирішив достроково розірвати контракт із державним підприємством «Енергоатом», що стало результатом виникнення конфлікту, пов’язаного з заявами щодо можливого виведення значної суми грошей — близько 2 мільярдів гривень — через маніпуляції з цінами на електроенергію. За словами Андрія Геруса, голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики, це рішення стало наслідком інциденту, який стався після аукціону 14 січня, коли «Енергоатом» продав значні обсяги електроенергії за старими, заниженими цінами, незадовго до запланованого підвищення тарифів.

Згідно з інформацією від експертів, такі дії могли призвести не лише до суттєвих фінансових втрат для державного підприємства, а й забезпечити надприбутки певним учасникам ринку. Окрім того, існують побоювання, що подібна практика може підривати довіру до прозорості енергетичних аукціонів та завдати шкоди загальній стабільності галузі.

ДТЕК у своєму зверненні зазначив, що подальше співробітництво за чинним контрактом стає неможливим через непередбачуваність ринкових умов та ймовірні фінансові ризики, які виникають через зміни цінової політики «Енергоатома».

Експерти вважають, що дострокове розірвання контракту може вплинути на стабільність постачання електроенергії та ринок оптової торгівлі, а також збільшити напруженість між державними та приватними гравцями енергетичного сектору.

Наявність чинної відстрочки від мобілізації не завжди гарантує відсутність проблем із військовим обліком. Останнім часом зростає кількість звернень від військовозобов’язаних, які повідомляють про несподіване присвоєння статусу «у розшуку» в застосунку «Резерв+». У більшості випадків підставою вказується неявка за повісткою, яку люди фактично не отримували, що створює правову колізію та викликає серйозне занепокоєння.

Юрист Владислав Дерій проаналізував один із показових випадків: чоловік перебуває у статусі «у розшуку» з березня 2025 року, незважаючи на чинну відстрочку. За словами фахівця, подібні ситуації можуть виникати через збої в обміні даними між територіальними центрами комплектування та цифровими реєстрами, а також через формальне внесення інформації без підтвердження факту вручення повістки.

Перший варіант — найшвидший, але й найбільш суперечливий. У застосунку «Резерв+» передбачено механізм так званого «штрафу онлайн». Через розділ «Штрафи онлайн» подається заява про визнання порушення. Територіальний центр комплектування розглядає її протягом трьох днів. У разі сплати штрафу протягом 20 днів діє знижка 50 відсотків, і сума становить 8 500 гривень. Після цього статус «у розшуку» зникає. Водночас юрист застерігає: сплата штрафу означає автоматичне визнання правопорушення, навіть якщо фактично людина його не вчиняла.

Другий шлях — юридичний захист своїх прав. Він підходить тим, хто не готовий платити за безпідставні звинувачення. Для цього необхідно надіслати до ТЦК письмову заяву рекомендованим листом із вимогою закрити справу. Аргументами можуть бути відсутність підтвердження вручення повістки або сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності. Якщо звернення ігнорують, дії ТЦК можна оскаржити в суді. Цей варіант потребує більше часу, але дозволяє зберегти правову позицію без визнання провини та сплати штрафу.

Третій варіант — очікування. За спостереженнями правників, у деяких випадках статус «у розшуку» зникає автоматично через певний проміжок часу, наприклад через рік після його появи. Якщо статус було присвоєно у березні 2025 року, є ймовірність його автоматичного зняття у березні 2026-го. Однак цей шлях пов’язаний із ризиками, адже до моменту зникнення статусу людину можуть зупинити для перевірки документів.

Окремо юристи звертають увагу на оновлення, пов’язані з продовженням відстрочок у «Резерв+». Наразі продовження відстрочки від мобілізації відбувається автоматично, якщо підстави для неї залишаються чинними і підтверджуються через державні реєстри. У такому випадку додатково подавати заяви чи документи не потрібно.

Втім, якщо до встановленого строку в застосунку не з’являється повідомлення про продовження відстрочки, це означає, що система не підтвердила право на неї. У такій ситуації необхідно звернутися безпосередньо до ТЦК та СП для з’ясування причин.

З 1 листопада в Україні починають діяти оновлені правила бронювання та оформлення відстрочок. Вони передбачають повну цифровізацію процесів, скорочення черг у ТЦК та зменшення впливу людського фактора. Автоматичне продовження відстрочок застосовуватиметься до осіб з інвалідністю, тимчасово непридатних до служби, багатодітних батьків, сімей з дітьми з інвалідністю, осіб, які здійснюють догляд за батьками з інвалідністю, студентів денної та дуальної форми навчання, наукових і педагогічних працівників, а також родин загиблих, зниклих безвісти або незаконно утримуваних через агресію Росії.

Закритість процесів постачання електроенергії для військових об'єктів створює нові умови, де цей життєво важливий ресурс набуває властивостей фінансового інструменту, з усіма його характеристиками щодо прогнозованості та маніпулювання. На відміну від традиційних матеріальних ресурсів, таких як озброєння чи продовольчі запаси, електрика має особливу здатність не залишати фізичних слідів. Вона не потребує складної транспортування чи складських умов, що суттєво спрощує її використання в умовах високої мобільності і секретності.

Ці особливості електроенергії створюють нові можливості для її застосування як частини фінансових угод. У результаті, ключові рішення, що стосуються забезпечення енергетичних потреб військових формувань, все більше визначаються цифрами в контрактах, а не фактичними умовами постачання чи збереження енергетичних ресурсів. Тому, процеси закупівлі та постачання електроенергії мають значний вплив не тільки на оперативну ефективність, але й на фінансові механізми, які визначають стабільність і вартість військових операцій.

Конкретним прикладом стала закупівля електроенергії для КЕВ Житомира. Переможцем тендеру стало ТОВ «Оператор енергії», єдиний учасник торгів. Очікувана вартість контракту сягнула майже 283 мільйонів гривень. Відсутність конкуренції була штучно створена — тендерні умови відповідали характеристикам одного конкретного постачальника, фінансові та документальні вимоги автоматично відсікали інших учасників.

Контракт передбачав фіксовану торговельну націнку 23 копійки за кіловат-годину без ПДВ, що не залежить від ринкових коливань. При обсягах понад 15 мільйонів кіловат-годин це забезпечує близько 10 мільйонів гривень чистого прибутку постачальнику, незалежно від реальних витрат чи ефективності. Для порівняння, інші бюджетні організації регіону укладали договори з націнкою 10–15 копійок або без неї.

Фінансова модель ТОВ «Оператор енергії» викликає додаткові питання. Компанія з невеликим штатом управляє контрактами на сотні мільйонів гривень, при цьому операційні потужності не зростають. Це типово для фірм-посередників, основна цінність яких полягає не в поставках електроенергії, а в доступі до бюджетних коштів.

Попри складну економічну ситуацію та триваючу війну, деякі компанії в Україні не лише утримують свої позиції на ринку, а й демонструють значне зростання оборотів завдяки співпраці з державними та місцевими бюджетними структурами. Яскравим прикладом такої динаміки є столичне товариство з обмеженою відповідальністю «Зернопром». Підприємство спеціалізується на постачанні продуктів харчування та готових страв для навчальних закладів, лікарень, соціальних центрів і інших установ, що фінансуються за рахунок державного бюджету.

За підсумками лише січня цього року компанія отримала значну кількість замовлень на постачання харчових продуктів у місті Київ, що підтверджує високу довіру з боку органів влади та ефективність логістики та організаційних процесів «Зернопром». Стратегія компанії ґрунтується на поєднанні оптимізації внутрішніх витрат, високої якості продукції та дотримання вимог безпеки харчових продуктів, що дозволяє залишатися надійним партнером для бюджетних установ навіть у періоди економічної нестабільності.

Черговим підтвердженням стабільності компанії на бюджетному ринку стала закупівля, оголошена Вишгородським ліцеєм «Сузір’я». Навчальний заклад замовив постачання сніданків та обідів для учнів на період із січня по травень 2026 року. Договір на суму 5,18 мільйона гривень було укладено саме з ТОВ «Зернопром».

Січень виявився для компанії особливо результативним. За цей місяць вона отримала близько десяти бюджетних замовлень у столиці та області. Загальна вартість укладених угод склала майже 20 мільйонів гривень. Для порівняння, за весь 2025 рік «Зернопром» підписав договорів на 40 мільйонів гривень, у 2024 році — на 25 мільйонів, у 2023-му — на 17 мільйонів, а у 2022-му — менш ніж на 10 мільйонів гривень.

З моменту запуску системи публічних закупівель компанія отримала понад три сотні бюджетних контрактів. Загальна вартість укладених договорів перевищила 126 мільйонів гривень, а після коригувань фактична сума становить понад 107 мільйонів. Географія діяльності підприємства обмежується Києвом і Київською областю, однак коло замовників є надзвичайно широким — від музичних ліцеїв і загальноосвітніх шкіл до управлінь освіти та соціальних установ.

Найбільшими клієнтами «Зернопрому» стали Київський державний музичний ліцей імені Миколи Лисенка, а також освітні структури Обухова, Обухівського району та кількох громад Київщини. Саме ці замовники забезпечили компанії десятки мільйонів гривень бюджетних надходжень.

ТОВ «Зернопром» було зареєстроване у 1999 році в Києві подружжям Олександром та Оленою Мазурками. Згодом до складу власників долучився їхній син Максим, який став співзасновником компанії у 2012 році у віці 22 років. Сьогодні підприємство входить до ширшої бізнес-групи родини Мазурків, до якої також належать аграрні, будівельні та девелоперські компанії, що працюють у сфері АПК, нерухомості та оренди.

Бізнес-активність родини тісно переплітається з державною та політичною сферою. У 2012–2016 роках Олександр Мазурко очолював державне підприємство «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця”», яке підпорядковувалося Фонду державного майна України. Сам Максим Мазурко у 2015 році став депутатом Київської обласної ради, де входив до комісії з питань бюджету та фінансів.

Його дружина у 2016–2020 роках працювала в Міністерстві юстиції України на посаді провідного спеціаліста профільного департаменту. Родинні зв’язки простежуються і в чинних структурах влади. Близький родич Мазурків нині працює в Офісі Президента України на посаді головного консультанта в директораті з питань економічної політики. У своїх деклараціях він зазначав користування квартирою та автомобілем, що належать членам родини Мазурків, а також отримання від них фінансових позик.

Окремої уваги заслуговує земельне питання. Родина Мазурків володіє десятками гектарів землі на Київщині, зокрема в Іванкові. Частина цих активів стала предметом судових спорів. Правоохоронні органи досліджували обставини придбання понад 40 гектарів землі компанією родини, з’ясувавши, що частина ділянок накладалася на землі лісового фонду. У 2021 році Верховний Суд остаточно скасував рішення, яким компанія визнавалася власником 42 гектарів, визнавши відчуження землі таким, що відбулося з порушенням законодавства.

На цьому тлі стрімке зростання бюджетних контрактів «Зернопрому» виглядає не лише як приклад підприємницької успішності, а й як ілюстрація того, наскільки тісно в Україні переплітаються бізнес, політика та доступ до державних ресурсів.

У розпал повномасштабного вторгнення, коли державні компанії працювали в умовах надзвичайної логістичної напруги, переміщуючи стратегічні запаси пального до безпечних регіонів країни, одна приватна фірма вирішила використати ситуацію для власної вигоди. Поряд із «Укрнафтою», що забезпечувала стабільність постачань у критичних умовах, цей підрядник сприйняв війну не як загрозу національній безпеці, а як шанс для незаконного збагачення.

Наразі справа дійшла до суду. Прокуратура Офісу Генерального прокурора передала обвинувальний акт щодо директора приватної компанії, який підозрюється у заволодінні державними коштами, ухиленні від сплати податків та службовому недбальстві. За версією слідства, дії керівника мали прямий негативний вплив на фінансову стабільність стратегічного резерву пального та підривали ефективність роботи державної компанії у критичний для країни період.

У 2023 році «Укрнафта» уклала договір із приватним підприємством на транспортування та експедиційний супровід нафтопродуктів із використанням під’їзного залізничного шляху. Воєнні умови — нестабільні маршрути, постійні переміщення, дефіцит часу й обмежені можливості контролю — створили середовище, у якому паперові зловживання могли залишатися непоміченими.

Саме на це, за версією слідства, і розраховував директор компанії-підрядника. Схема була максимально простою й водночас ефективною. Обвинувачений систематично подавав «Укрнафті» акти виконаних робіт із завідомо неправдивими відомостями про прибуття та перебування вагонів із пальним на залізничній станції.

Насправді ж ці вагони туди ніколи не прибували. Дані залізничного обліку та матеріали кримінального провадження підтверджують: значна частина зазначених у документах перевезень існувала виключно на папері. Послуги були фікцією, а акти — інструментом легалізації списання коштів.

Попри це, державна компанія перераховувала гроші за «надані» транспортно-експедиційні послуги. Платежі проходили у звичайному режимі — формально документи виглядали коректними, а в умовах війни їхній зміст не завжди можна було оперативно перевірити. У результаті сума завданих «Укрнафті» збитків перевищила 16 мільйонів гривень.

Паралельно з цією схемою директор приватної компанії, за даними слідства, реалізував ще один напрям зловживань — ухилення від сплати податків. Для цього укладалися фіктивні договори з підконтрольними підприємствами, що дозволяло штучно формувати податковий кредит з ПДВ без реального здійснення господарських операцій. Документообіг створював ілюзію активної діяльності, тоді як фактично йшлося про банальне заниження податкових зобов’язань.

У підсумку правоохоронці описують цю історію як класичний приклад тилового мародерства: війна використовується як прикриття, стратегічне пальне — як ресурс для збагачення, а бухгалтерія та фіктивні акти — як основний інструмент злочину. Без складних фінансових конструкцій, але з точним розрахунком на перевантаженість системи у воєнний час.

Тепер справа вийшла за межі кабінетів і бухгалтерських звітів та перейшла до зали суду. Ключове питання — не лише в сумі збитків, а в тому, чи стане цей процес сигналом для інших, хто намагався або намагається заробляти на війні, прикриваючись «логістикою» і паперовими схемами.