Чумо картопля різко підскочила в ціні

Столична корпорація «Київавтодор» розпочала новий етап модернізації транспортної інфраструктури столиці. На вулиці Рональда Рейгана (раніше — Драйзера) буде виконано капітальний ремонт шляхопроводу, що проходить через колії швидкісного трамвая. Цей проект є важливим для забезпечення безпеки руху, зменшення заторів та покращення якості транспортних послуг у столиці. Вартість робіт складе 238,07 мільйона гривень, а підрядником виступатиме компанія ТОВ «Ростдорстрой», яка має досвід у виконанні великих інфраструктурних проектів. Капітальний ремонт дозволить не лише поліпшити стан дороги, а й збільшити пропускну здатність транспортного вузла, що позитивно вплине на рух транспорту в цьому районі.

Контракт передбачає не просто латання асфальту. До кінця 2026 року підрядник має відремонтувати сам шляхопровід із заміною опор, оновити зовнішнє освітлення, дощову каналізацію, а також інженерні мережі трамвая і тролейбуса. Окремо в проєкті закладено встановлення ліфтів до платформи швидкісного трамвая, що виглядає як спроба вперше зробити цей вузол більш доступним. На прилеглій території мають з’явитися нові газони та благоустрій.

При цьому жодної конкуренції не було: «Ростдорстрой» отримав підряд фактично як єдиний учасник, адже інших охочих боротися за роботи на майже чверть мільярда гривень не знайшлося. Це не перший раз, коли так відбувається.

Сама історія ремонту цього шляхопроводу тягнеться роками. Ще у 2018 році КМДА включила його до переліку об’єктів, що потребують капремонту, і тоді роботи оцінювали у 50 млн гривень із планами зробити все у 2019–2020 роках. Уже наприкінці 2019 року у внутрішніх документах мерії звучала сума 51,62 млн гривень та новий дедлайн — квітень 2023 року. У березні 2019-го «Київавтодор» замовляв проєктну документацію в ТОВ «Проектна компанія “Аркон”» за 2,08 млн гривень, а в лютому 2022 року взагалі підписав договір на виконання робіт із ТОВ «Мостобудівельний загін №112». Тодішня вартість будівництва становила 70,39 млн гривень. Почалася повномасштабна війна, ввели воєнний стан — і договір розірвали.

У жовтні 2023 року документацію переробили вже інші проєктанти — ТОВ «Проектна компанія “Автомагістраль”» за ще один мільйон гривень. У липні 2025 року «Київавтодор» оголосив новий тендер з очікуваною вартістю 248,84 млн гривень. Тендер довелося скасувати: Антимонопольний комітет після скарги потенційного учасника («Енергетично-дорожнє будівництво») побачив дискримінаційні умови й зобов’язав замовника їх виправити. Крім того, сам замовник визнав, що треба перерахувати кошторис через уточнення розміру зарплат у проєкті. Після цього тендер оголосили знову — вже з нижчою очікуваною вартістю, 240,53 млн гривень. У підсумку жодного реального конкурсу не відбулося, і договір пішов до «Ростдорстрою».

«Ростдорстрой» — це одеська компанія, зареєстрована ще 2005 року. Її бенефіціарними власниками вказані Євген Коновалов і Юрій Шумахер, а директором є Олексій Андрюшин. Шумахер — депутат Одеської міськради і член фракції «Довіряй справам», яка представляла політичний проєкт Геннадія Труханова. Сам Труханов, нагадаємо, 14 жовтня 2025 року втратив українське громадянство за указом президента. Попри цей політичний удар, бізнес-група, пов’язана з його командою, продовжує отримувати великі інфраструктурні замовлення не в Одесі, а вже у столиці.

За даними Clarity Project, «Ростдорстрой» за роки участі в держзакупівлях підписав 748 контрактів на загальну суму близько 99,45 млрд гривень. Серед найбільших замовників — обласні служби відновлення та розвитку, а також сам «Київавтодор». Столична корпорація тільки цій фірмі віддала вже сім контрактів загальною вартістю понад 2,13 млрд гривень. У Києві «Ростдорстрой» працював і на чутливих, публічно помітних об’єктах — від реконструкції Пейзажної алеї до ремонту шляхопроводів на Новокостянтинівській, Полярній та інших ділянках критичної інфраструктури.

Не всі ці історії були безскандальними. Один із найгучніших епізодів — реконструкція Дегтярівського шляхопроводу, яку «Київавтодор» замовив «Ростдорстрою» у 2023 році. Під час робіт міст частково обвалився. На щастя, тоді обійшлося без загиблих і травмованих. Підрядник публічно заявив, що бере на себе відповідальність і усуне наслідки за власний рахунок, не чекаючи експертиз. Дорожній рух по мосту відновили вже наприкінці грудня 2023 року, а повне завершення робіт оголосили у травні 2024-го. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження: слідчі вивчають можливе розкрадання коштів під час реконструкції Дегтярівського шляхопроводу. За попередніми оцінками правоохоронців, щонайменше 300 млн з 920 млн гривень, які мав отримати підрядник, могли піти на матеріали за завищеними цінами.

«Ростдорстрой» фігурує і в інших кримінальних провадженнях. НАБУ розслідує можливу розтрату 200 млн гривень під час ремонту ділянок доріг Н-11 Дніпро–Миколаїв та Т-15-08 у Миколаївській області. У матеріалах справи йдеться про те, що компанія могла відхилятися від проєктної документації у виробництві асфальтобетону, економити на матеріалах і таким чином привласнювати бюджетні гроші. Окремі епізоди стосуються також ремонту мосту через річку Кобелячок у Полтавській області і дорожніх робіт у Миколаївській області, де фірмі закидають можливе привласнення та розтрату коштів замовника.

Формально за замовника в історії з Рейгана відповідає «Київавтодор». Комунальну корпорацію очолює Олександр Федоренко — він став генеральним директором у липні 2022 року, до цього з травня 2020 року виконував обов’язки керівника. «Київавтодор» підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Сам департамент до вересня цього року очолював Руслан Кандибор. Після скандалу з аварійною ситуацією у столичному метро (проблеми на синій гілці між «Либідською» і «Теремками», через які рух довелося обмежувати) його відсторонили рішенням суду на два місяці, а з 11 вересня 2025 року обов’язки керівника департаменту виконує заступник — Роман Лелюк. Діяльність департаменту напряму курує мер Києва і голова КМДА Віталій Кличко.

Вся ця історія з ремонтом мосту на Троєщині виглядає так: міст дійсно у поганому технічному стані й потребує негайного ремонту. Але гроші на цей ремонт — це знову сотні мільйонів бюджетних гривень, які отримує компанія з Одеси, пов’язана з людьми, що вже були фігурантами кримінальних справ, і яка не раз отримувала підряди в Києві без реальної конкуренції. Риторика «ми самі все полагодимо» після обвалу Дегтярівського шляхопроводу тепер перетворюється на конкретний тест довіри: чи отримає Троєщина справді безпечний і модернізований шляхопровід, чи історія знову закінчиться актами, кримінальними провадженнями і перерахованими сотнями мільйонів.

Руслан Черкасський, колишній працівник митниці, був звільнений із займаної посади після тривалого перебування на службі, що стало початком його активної співпраці з Національним антикорупційним бюро України. Як з'ясувалося, Черкасський мав доступ до конфіденційної інформації про діяльність митних органів і згодом почав передавати її на умовах матеріальної винагороди. За словами джерел, він не лише отримував грошову компенсацію за ці дані, але й користувався обіцянками відновлення на службі. Зараз триває процес відновлення Черкасського в його колишній посаді, однак усі матеріали, що стосуються його справи, перебувають під секретністю в рамках досудового розслідування.

За даними розслідувачів, надавачем захисту та підтримки Черкасському в НАБУ є Сергій Сотниченко — власник мережі обмінних пунктів криптовалюти, яка має представництва, зокрема, в Печерському районі Києва. Сотниченко вважається впливовою фігурою в криптосфері, і, ймовірно, через його посередництво Черкасський отримував доступ до додаткових ресурсів та сприяння. Крім того, відомо, що Черкасський регулярно постачав інформацію до офісу НАБУ, що може свідчити про його глибоке залучення в процеси, які стосуються не лише митниці, а й інших державних структур.

Особистість Сотниченка залишається загадковою. Незважаючи на фальшиві посвідчення ГУР та публічні фото у військовій формі, він не має відношення до силових структур. Проте у 2023 році він отримав подяку від РНБО, медаль та нагородну зброю.

Експерти зазначають, що такі привілеї Сотниченко отримав завдяки зв’язкам із впливовими правоохоронцями, які він вибудовує через «щедрі подарунки» та участь у корупційних схемах. Подібні операції створюють ризики для легітимності правоохоронних органів та підривають довіру до антикорупційної системи.

2 листопада в православній та греко-католицькій традиціях вшановують пам’ять п’яти святих мучеників, які стали символами непохитної віри та відданості Христу. Мова йде про Ахиндина, Пигасія, Афтонія, Єлпидифора та Анемподиста — християн, що постраждали за свою віру в часи переслідувань, організованих перським царем Сапором. Їхній подвиг залишив глибокий слід у історії Церкви, адже вони не відмовилися від своїх переконань, навіть під час найжорстокіших катувань та загроз.

Ці святі мученики жили в період, коли християн переслідували за віру, і не лише фізична, а й моральна стійкість стала необхідною умовою для збереження душевної цілісності. Ахиндин, Пигасій та Афтоній відкрито визнавали свою віру, навіть коли це могло призвести до їхньої загибелі. Історії їхніх страждань розповідають, як, незважаючи на страшні тортури, святих не зламала ані відкрита агресія ворогів, ані фізичний біль. Легенди про цих мучеників описують, як їх кидали у вогонь і воду, однак Господь завжди зберігав їх, і вони залишалися неушкодженими.

Сановник Єлпидифор, який був свідком цих чудес, повірив у Христа і приєднався до мучеників. Згодом до них долучився й молодий Анемподист, який також прийняв смерть за віру. Цар намагався зламати їхні переконання найжорстокішими способами — обпіканням, підвішуванням на гаках, палінням смолою, але ніхто з них не відрікся від Христа.

Їхня стійкість надихнула багатьох язичників прийняти християнство. Після страти мученики були вшановані як святі, а їхній подвиг став символом незламної віри та мужності.

Традиційно 2 листопада українці дотримуються кількох заборон: цього дня не можна сваритися, лихословити, прати речі у холодній воді чи ходити далеко в ліс або поле — щоб не накликати нещастя.

Народні прикмети, пов’язані з днем Ахиндина, допомагають передбачити зиму:

безвітряний день — до м’якої зими;

зоряне небо — до морозної та сухої;

ранковий приморозок — на сніг до 8 листопада;

хмарне небо — до сніжної зими.

Пам’ять про святих Ахиндина, Пигасія, Афтонія, Єлпидифора та Анемподиста нагадує про силу віри, яка здатна перемогти будь-яке зло.

Колишній міністр екології Ігор Шевченко став лідером за витратами на політичну рекламу в соціальній мережі Facebook серед українських політиків. За результатами дослідження руху «Чесно», у 2025 році Шевченко інвестував більше 8,5 тисячі доларів на просування власних публікацій. Це дозволило йому стати першим у рейтингу витрат на платну рекламу серед українських діячів.

У своїх рекламних постах Шевченко активно просуває контроверсійні та радикальні ідеї. Серед найбільш резонансних тез — заклики до введення смертної кари для корупціонерів та повернення ядерного статусу Україні. Окрім того, він активно тестує електоральні настрої українців щодо можливого президентства генерала Валерія Залужного. Це свідчить про намагання Шевченка відчути настрої потенційних виборців і протестувати свої політичні тези перед широкою аудиторією.

Ці платні пости не зводилися до звичайного піару. Шевченко робив ставку на гасла, які явно апелюють до емоцій виборця: смертна кара для корупціонерів, відмова від євроінтеграційного курсу, повернення Україні ядерного статусу. Окремий напрямок — реклама дописів із риторикою на кшталт «Залужний — наступний президент?». Таких публікацій, зафіксованих аналітиками, було щонайменше п’ять, і всі вони йшли за гроші.

Паралельно Шевченко рекламував тексти «про себе»: авторські роздуми про виховання дітей, позицію щодо ЛГБТ-спільноти, моральні оцінки різних соціальних тем. У «Чесно» вважають, що ця лінія — спроба не просто збирати охоплення, а формувати власне впізнаване електоральне ядро під потенційну участь у виборах.

Другим за обсягом витрат став харківський депутат від групи «Відновлення України» Олександр Фельдман — понад $6 тис. Його реклама зосереджена навколо особистих політичних позицій та діяльності «Фельдман-Екопарку». Водночас навколо парку не раз виникали звинувачення з боку UAnimals: зоозахисники заявляли, що заклад утримує тварин без належних дозволів і з порушенням умов.

На третій позиції — лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко з витратами близько $6,1 тис. У його випадку реклама працює інакше: це не стільки ідеологічні ультиматуми, скільки демонстрація діяльності. Порошенко просуває ролики та пости про свою депутатську роботу, благодійні поїздки, допомогу армії, а також публікації про санкційний тиск проти нього самого.

У переліку найбільш активних рекламодавців фігурують також народні депутати Лариса Білозір і Олександр Качура (по близько $3,5 тис.), голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул, очільниця Хмельницької облради Віолетта Лабазюк, а також Олексій Леонов і Павло Жебрівський. Це підтверджує, що політична реклама давно вийшла за межі парламентських фракцій і стала інструментом для персонального просування в регіонах.

Рух «Чесно» звертає увагу на ще один аспект. Значна частина цих оголошень у Facebook формально не виглядає як передвиборча агітація. Це або «особиста думка політика», або «громадська ініціатива», або «соціальне питання», але в реальності ці повідомлення будують імідж, збільшують впізнаваність і тестують реакцію аудиторії на конкретні меседжі. Фактично — це м’який старт кампаній без оголошеної кампанії.

Тобто Facebook для українських політиків став не просто майданчиком для самореклами, а полем, де відразу видно, які ідеї «заходять», хто на них реагує і кого можна перетворити на лояльного виборця. Ігор Шевченко, з його поєднанням радикальних тез і персонального самопросування, поки що в цьому полі — найдорожчий гравець.

В Україні триває загальна мобілізація, в рамках якої до лав Збройних сил України (ЗСУ) залучають військовозобов’язаних чоловіків. У зв’язку з військовою ситуацією, державні органи активно працюють над посиленням обороноздатності країни, а тому питання мобілізації залишається актуальним для багатьох громадян. В даному матеріалі розглядається, хто саме підлягає мобілізації на сьогодні та чи варто очікувати змін у правилах призову в листопаді 2025 року.

Згідно з чинним законодавством, зокрема, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під призов підпадають чоловіки віком від 18 до 60 років, які не мають чинної відстрочки або броні та є придатними для служби. Однак на практиці, з огляду на специфіку військових потреб, першочергово мобілізують осіб з певним досвідом, професійними навичками та спеціальностями, які мають найвищу потребу в оборонній сфері.

чоловіків віком 25–60 років без військового досвіду, за умови придатності та відсутності броні чи відстрочки.

чоловіків віком 18–60 років із військовим досвідом — строкова служба або запас, особливо якщо вони мають спеціальність.

чоловіків, які раніше були зняті з військового обліку за станом здоров’я, але отримали статус придатного після повторної військово-лікарської комісії (ВЛК).

Також мобілізація можливе для чоловіків старше 50 років — за умови, що вони придатні до служби, не мають відстрочки і підходять для виконання тилових, допоміжних чи спеціалізованих завдань.Добровільно можуть вступати на службу:

жінки до 60 років, якщо придатні і хочуть служити;

чоловіки віком 18-24 роки без попередньої служби — через контрактну службу (проєкт «Контракт 18-24»).

За доступною інформацією, будь-яких анонсованих змін до правил мобілізації на листопад 2025 немає — процес відбувається відповідно до чинного закону. Наприклад, до таких висновків дійшли джерела, які пояснюють, що вікові межі та категорії залишаються незмінними. Таким чином, наразі не очікується кардинального переформатування призову чи введення масових нових вікових категорій.

Серед категорій, які мають право на відстрочку або звільнення від мобілізації:

особи з інвалідністю I–III груп;

чоловіки старших за 60 років;

студентство за денною або дуальною формою навчання;

працівники критично важливих підприємств або ті, хто має бронювання;

Якщо ви — чоловік віком 25-60 років, придатний за станом здоров’я, не маєте чинної відстрочки чи броні — ви автоматично потрапляєте під категорію, яка може бути призвана в рамках мобілізації. У разі, якщо у вас є військовий досвід чи спеціальність — вашу кандидатуру можуть розглядати пріоритетно.Для молодших (18-24 роки) без служби — призову немає, але є можливість служити за контрактом.Для тих, хто має сумніви у своєму статусі чи стані придатності — слід пройти медкомісію ВЛК, оновити військовий облік, перевірити, чи не втратилося право на бронь чи відстрочку.

Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України вкотре наголосив водіям на особливостях роботи системи обов’язкового технічного контролю (ОТК) транспортних засобів, а також уточнив, хто саме має проходити цю процедуру. Останнім часом багато водіїв продовжують помилково вважати, що технічний огляд можна здійснити безпосередньо у сервісному центрі МВС. Однак це не так: сервісні центри не займаються перевіркою стану автомобілів. Їхня основна роль полягає в веденні реєстру організацій, що мають право здійснювати ОТК, а також у нагляді за їх діяльністю.

Обов’язковий технічний контроль — це процес перевірки технічного стану транспортних засобів, що використовуються на дорогах загального користування. Його головна мета — забезпечити безпеку учасників дорожнього руху, знизити кількість аварій та зберегти екологічний стан навколишнього середовища, оскільки технічно несправні автомобілі можуть не лише створювати загрозу для людей, але й завдавати шкоди природі.

МВС нагадує, що обов’язковому техконтролю підлягає не кожен автомобіль в Україні. Йдеться про транспорт, який використовується у перевезеннях: вантажівки, автобуси, таксі, легкові авто, що возять пасажирів або вантажі за гроші, машини для перевезення небезпечних вантажів, а також причепи і напівпричепи. Власники звичайних легкових авто, які не використовуються для комерційних перевезень, як і мотоциклісти, зараз ОТК не проходять.

Періодичність перевірок залежить від призначення машини та її типу. Для легкових автомобілів, які заробляють на перевезеннях, а також для невеликих вантажівок масою до 3,5 тонни, огляд проводиться раз на два роки. Вантажний транспорт більшої маси і таксі мають проходити техконтроль щороку. Найжорсткіші вимоги встановлені до перевізників небезпечних вантажів — такі авто перевіряють двічі на рік, адже ризики від їхньої несправності вищі. Після проходження перевірки власник отримує офіційний протокол технічного стану транспортного засобу із вказаним результатом та датою наступного контролю. Якщо виявлено несправності, це фіксують окремим актом, і машину допускають до повторної перевірки лише після усунення проблем.

У сервісному центрі звертають увагу, що зараз є можливість перевірити дійсність протоколу онлайн. На офіційному сайті Головного сервісного центру МВС працює сервіс «Перевірка дійсності протоколу ОТК», де можна ввести дані документа і переконатися, що він не фейковий чи анульований. Це важливо і для самих перевізників, і для замовників послуг.

Процедуру проходження технічного контролю проводять не поліцейські і не працівники сервісних центрів, а уповноважені пункти ОТК — суб’єкти господарювання, внесені до державного реєстру. Саме вони проводять огляд, роблять виміри, формують протокол. При цьому зараз процес перевірки обов’язково супроводжується фото- та відеофіксацією. Це зроблено для прозорості — щоб унеможливити «паперові огляди» без реального виїзду авто на стенд.

У 2025 році в правила ОТК внесли кілька змін. По-перше, скоротили перелік документів, які потрібні для акредитації пунктів перевірки, щоб чесним операторам було простіше працювати офіційно. По-друге, оновили порядок фото- та відеофіксації, зробивши вимоги більш чіткими, аби потім можна було довести, що конкретний автомобіль справді проходив перевірку в конкретний час. По-третє, запровадили механізм анулювання протоколів технічного контролю. Це означає, що якщо згодом з’ясується, що перевірка була формальною або проведеною з порушеннями, документ можуть визнати недійсним.

Сервісний центр МВС підкреслює: роль держави — не просто видати талон, а гарантувати, що на дорозі їдуть технічно справні й безпечні машини, особливо ті, що щодня перевозять людей, вантаж і небезпечні матеріали. Актуальний перелік пунктів, які мають право проводити ОТК, доступний на сайті МВС для кожного регіону.

Якщо коротко: пройти техогляд можна не де завгодно, а лише в офіційно уповноваженому пункті; сервісний центр МВС сам огляд не робить, але контролює систему; а перевірити свій протокол тепер можна онлайн.

29 жовтня стало відомо про підрив автомобіля підполковника російського ОМОНу Веніаміна Мазжеріна в Кемеровській області. Цей інцидент став черговим етапом у боротьбі проти російських військових злочинців, і вказує на значну роль української розвідки в проведенні операцій на території РФ. За повідомленням Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Мазжерін був причетний до численних злочинів проти мирного населення на Київщині в період російської окупації в 2022 році.

Мазжерін, 45-річний підполковник, служив у спецпідрозділі ОМОН «Оберіг», який входить до складу Росгвардії в Кемеровській області. Цей підрозділ став відомим своєю жорстокістю під час бойових дій на території України, де брав участь у серії каральних акцій проти цивільного населення під час вторгнення Росії на початку 2022 року. Інформація про участь Мазжеріна у цих злочинах активно передавалась українськими спецслужбами і використовувалась для проведення точних операцій з метою покарання винних.

Розвідка підтвердила, що Мазжерін загинув 25 жовтня внаслідок вибуху у власному автомобілі.

Офіс генерального прокурора України вже відкрив кримінальне провадження проти військовослужбовців підрозділу «Оберіг» за фактами порушення законів і звичаїв війни. Розслідування базується на свідченнях очевидців та зібраних доказах про участь омонівців у катуваннях і розстрілах мирних жителів.

Ще у квітні 2022 року українська розвідка ідентифікувала воєнних злочинців із цього підрозділу та розробила комплекс заходів для притягнення їх до відповідальності.

«ГУР МО України нагадує — за кожен вчинений проти українського народу воєнний злочин буде справедлива відплата», — йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, 22 жовтня українські розвідники спільно з представниками руху визволення Кавказу провели спецоперацію в російському Ставрополі, під час якої було ліквідовано щонайменше трьох військових 247-го кавказького козачого полку ВДВ ЗС РФ.

Нещодавно відбулася важлива і зворушлива подія у родині відомої телеведучої Лесі Нікітюк. Разом зі своїм нареченим, військовим Дмитром Бабчуком, вона похрестила свого 4-місячного сина. Це святкування стало справжнім духовним моментом для сім'ї, і для Лесі, зокрема, ця подія мала величезне значення. Про хрещення Нікітюк повідомила своїх підписників в Instagram, де опублікувала фото перед початком самого обряду.

Хрещення відбулося в одному з найбільш величних храмів Києва — Михайлівському Золотоверхому соборі, що додало урочистості та важливості цьому моменту. Леся зазначила, що ця подія стала для неї не просто сімейною традицією, а й важливим духовним етапом. Вона поділилася своїми почуттями з підписниками: «Днями в нашій родині відбулося світле свято. Ми похрестили сина. Ми дуже готувалися до цієї події, бо особисто для мене це велике таїнство і відповідальність».

Наречений Леся, Дмитро Бабчук, розкрив ім’я хлопчика — Оскар. За словами Дмитра, вибір імені був особливим: у його родині чоловіків протягом сім поколінь називали лише Михайлом або Дмитром, тож сина він вирішив назвати інакше. «Прошу вітати поважного козака — Бабчук Оскар Дмитрович», – написав Дмитро.

Для родини це хрещення стало важливою духовною подією, яка підкреслила значення сімейних цінностей та традицій.