CNN: Росія зосередила 160 тисяч військових для літнього наступу – під загрозою Покровськ і Куп’янськ

29 жовтня погодні умови на високогір’ї Карпат значно ускладнили ситуацію для туристів та мандрівників. На горі Піп Іван Чорногірський спостерігалась хмарна та морозна погода, з потужними снігопадами, які місцями утворювали снігові замети. За інформацією гірських рятувальників Прикарпаття, видимість у ранкові години була надзвичайно низькою і не перевищувала 30 метрів. Така ситуація створювала серйозні труднощі для тих, хто вирішив піднятися на вершину.

Температура повітря на вершині гори опустилася до -3°C, а вітер, що дув південно-західний, досягав швидкості 15-17 м/с, що ускладнювало пересування на відкритих ділянках. Додатковою загрозою стали перемети свіжого снігу, висота яких місцями досягала 80 см. Це підвищувало ризик замети на стежках і можливість сходження лавин, що вимагало від рятувальників постійного моніторингу ситуації та готовності до екстреного реагування.

Гора Піп Іван, відома також як Піп Іван Чорногірський або Чорна Гора, є однією з найвищих вершин Українських Карпат — її висота сягає 2028,5 метрів. Вона розташована на південно-східному кінці головного хребта масиву Чорногора, на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей.

Рятувальники нагадують туристам і альпіністам дотримуватися обережності під час сходження, адже складні погодні умови на вершині підвищують ризик нещасних випадків.

Улітку 2025 року Олена Таможня отримала посаду заступниці керівника Київської обласної прокуратури. Це призначення стало важливою віхою в її кар'єрі, але не без певних контроверсій, що супроводжували її професійний шлях. До цього моменту, Таможня вже неодноразово потрапляла в центр уваги через низку інцидентів, зокрема через невдале проходження атестації прокурорів, що було одним з найбільш обговорюваних моментів у її кар'єрі.

Завдяки попередньому досвіду роботи в прокуратурі, зокрема на посаді прокурорки Бучанської окружної прокуратури, Таможня продемонструвала високий рівень професіоналізму в різних аспектах правозастосування. Однак її кар’єра не була позбавлена складнощів. Однією з найбільш обговорюваних тем стало її невдале проходження атестації прокурорів у 2020 році. Тоді вона обіймала посаду прокурорки відділу забезпечення діяльності керівника регіональної прокуратури Київщини.

Саме на останньому етапі — під час співбесіди — прокурорка не пройшла перевірку. За інформацією журналістів, однією з можливих причин могли бути сумнівні джерела походження майна родини Таможніх. Вартість нерухомості та активів значно перевищувала офіційні доходи сім’ї, що викликало питання щодо їхньої доброчесності.

Попри це, після звільнення Таможній вдалося поновитися на посаді через суд. Суд не лише скасував рішення про відсторонення, а й зобов’язав Офіс Генерального прокурора виплатити їй компенсацію за період вимушеного прогулу.

Зараз Олена Таможня обіймає одну з ключових посад у Київській обласній прокуратурі. Проте історія її атестаційного “фіаско” та судового повернення викликає запитання: чи дійсно система очищення прокуратури працює, якщо на високі посади знову повертаються ті, хто не пройшов перевірку на доброчесність?

На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну багато людей опинилися перед вибором: залишитися на своїх посадах та виконувати обов’язки, чи взяти на себе більш радикальні дії. Олександр Привала, колишній начальник Оболонського територіального центру комплектування, обрав інший шлях — він покинув свою службу, перевдягнувшись у цивільне. Однак його рішення залишити фронт не було випадковим і не зумовлене лише військовими обставинами.

Згідно з інформацією, яку вдалося отримати з різних джерел, Привала організував корупційну схему, завдяки якій ціна на послуги щодо проходження військової служби та комплектування територіальних центрів стартувала від 3 тисяч доларів США і могла значно збільшуватися в залежності від умов. Це свідчить про наявність серйозної мережі корупційних зв'язків, де важливу роль відігравали не тільки він сам, але й інші співучасники, зокрема Федорчук Х.О. — особа, яка активно сприяла і допомагала в реалізації цього незаконного бізнесу.

Чеботаєв, незважаючи на довідку про нестабільний психічний стан, відновився на службі, підключив поліцію до своїх дій та заробляв власними схемами. Проте через манію переслідування не зміг довго утримати посаду, виплатив Привалі кошти за квартиру та перевівся на іншу службу поза межами ТЦК.

Наступною на посаді стала Бачинська О.О., яка швидко оформила інвалідність, отримала виплати, організувала електронні білети для військовозобов’язаних і забезпечила їх незаконний пропуск. Після звільнення вона придбала автомобіль і поїхала за кордон, оформивши відстрочки для своїх синів.

Наразі посаду очолила Федорчук Х.О., багаторічна коханка та права рука Привали, яка продовжує схеми свого попередника. За даними джерел, вони мають кілька комплектів печаток та штампів із зміненими літерами, займаються підробкою та вилученням даних з особових справ та інших документів.

У ТЦК залишилися лише «слухняні» військовослужбовці, які працюють за наказом керівництва. Інших залучають до цілодобового патрулювання без права на відпочинок чи лікарняний або відправляють у бойові частини, у той час як «слухняні» незаконно визнаються обмежено придатними за висновком внутрішнього ВЛК.

Незважаючи на заклики НАК «Нафтогаз України» до громадян економити газ через руйнування критичних об’єктів енергетичної інфраструктури в кількох областях після нічної комбінованої атаки, сама компанія продовжує витрачати десятки мільйонів гривень на розкішні бонуси для топ-менеджерів. Так, за 2024 рік п’ять членів правління та шість директорів концерну отримали загалом 81 мільйон гривень. Це означає, що кожен з топ-менеджерів заробив у середньому близько 7,3 мільйона гривень на рік, що еквівалентно понад 613 тисячам гривень на місяць.

Це значні суми, якщо порівняти їх із реаліями більшості українців, чия середня зарплата наразі становить лише 26 499 гривень на місяць. Водночас, енергетичний сектор країни стикається з величезними викликами, серед яких не лише відновлення пошкодженої інфраструктури, але й забезпечення стабільності газопостачання в умовах війни. Виникає питання, чи є доцільним витрачати такі кошти на величезні винагороди в умовах, коли громадяни змушені адаптуватися до зростання тарифів та обмежень у споживанні енергоресурсів.

Крім того, Нафтогаз використовує механізм штучного заниження ціни газу при його продажу дочірнім та афілійованим компаніям. Газ закуповується за ринковими цінами, а продається дешевше через контрольовані структури, що призводить до збитків державного бюджету. Різниця між ринковою та заниженою ціною акумулюється на рахунках приватних компаній, пов’язаних із топ-менеджерами концерну.

Також Нафтогаз активно уникає сплати податків. З 2020 по 2024 рік АТ «Оператор ГТС» виплатив НАК «Нафтогаз України» близько 48 млрд грн як компенсацію за транзит російського газу до ЄС через територію України. Проте ці суми не були відображені як власний дохід компанії, що дозволило уникнути сплати податків і дивідендів.

Попри це, за інформацією слідства, СУ ГУНП у Києві розпочало досудове розслідування у провадженні № 12025100000001296 за ч. 1 ст. 364 КК України. Однак розслідування триває дуже повільно, а топ-менеджери Нафтогазу продовжують отримувати багатомільйонні виплати.

Ім’я колишнього депутата Бучанської міської ради Олександра Таможнього знову викликає широкий резонанс у суспільстві. Колишній керівник фракції “Партії регіонів” у міськраді Бучі (2011–2015) нині претендує на посаду заступника керівника Проєктного інституту Служби безпеки України. Проте його минула політична та господарська діяльність продовжує породжувати запитання щодо прозорості та доброчесності.

У часи активного будівельного буму в Бучі Таможній, за свідченнями місцевих активістів, мав вплив на ухвалення рішень, пов’язаних із розподілом земельних ділянок. Саме тоді, у 2011–2015 роках, місто стало епіцентром земельних конфліктів, які згодом набули значного суспільного розголосу. Ексдепутата неодноразово згадували в контексті схем із виділення землі під забудову, що, на думку громадських організацій, мало ознаки корупційних ризиків.

Таможній неодноразово намагався потрапити до великої політики: у 2014 році балотувався до Верховної Ради від “Ліберальної партії України”, у 2019 році був самовисуванцем, проте відмовився від участі. Нині займається підприємницькою діяльністю, зокрема став співзасновником ТОВ “Сімпл Таск”.

Схеми з землею у Бучі виявилися масштабними. Приблизно 10 років тому поблизу санаторію “Дружній” було вирубано ліс і розпочато забудову, об’єднавши 62 земельні ділянки загальною площею понад 6 гектарів. Землі оформлювалися на депутатів та підставних осіб, включно з родичами Таможнього, які брали участь у схемі. Частину ділянок продали ексдепутату Руслану Скарбовійчуку, згодом вони потрапили до Володимира Зайця, а пізніше – до Тетяни Мухамової.

Крім того, Таможній збудував таунхауси на вулицях Пролетарській та Толстого, оформлені на мешканок Кіровоградщини Наталію Опришко та Галину Придибайло. Дружина ексдепутата Олена Таможня також отримала земельну ділянку. У схемі брали участь члени родини та партійні зв’язки Таможнього.

Таким чином, земельні схеми у Бучі демонструють тісне переплетення політичних, родинних і бізнес-інтересів, де ключову роль відігравав колишній депутат Таможній.

АТ «Хмельницькобленерго» офіційно уклало договір на поставку силового трансформатора вартістю 27 мільйонів гривень. Первісна вартість контракту перевищувала 37 мільйонів гривень, тож формально підприємство змогло знизити витрати майже на 10 мільйонів. Однак детальний аналіз показує, що навіть після знижки ця закупівля залишається значно дорожчою у порівнянні з аналогічними контрактами інших державних енергокомпаній.

Інформація про угоду та її фінансові показники доступна у системі «Прозорро», а журналісти видання «Наші гроші» акцентують на високій ціні трансформатора порівняно з ринковими аналогами. Постачальником виступає київська приватна компанія, що спеціалізується на енергетичному обладнанні.

Якщо дивитися на питому вартість, один МВА для «Хмельницькобленерго» зараз обходиться приблизно у 40,4 тисячі доларів. Для порівняння, «Оператор ГТС України» у вересні замовив трансформатор такої ж потужності приблизно по 21,6 тисячі доларів за МВА, тобто майже удвічі дешевше.

Спершу за результатами торгів сума договору з «Вектор-А» становила 37,03 мільйона гривень, що відповідало вже зовсім високому рівню — понад 55 тисяч доларів за МВА. 23 жовтня сторони підписали додаткову угоду і зменшили вартість до 27 мільйонів. Одночасно скоротили й терміни: замість трьох місяців на поставку тепер дається два. Попри це, ціна все одно виглядає завищеною.

У відкритих матеріалах судових спорів «Олімп Енерго» раніше фігурувало в конфліктах із податковою. Також там є згадка, що у травні 2024 року ця сама «Вектор-А» вже купувала в «Олімп Енерго» подібний трансформатор за 20,3 мільйона гривень. Якщо перерахувати, це приблизно 31,5 тисячі доларів за МВА. Тобто постачальник уже купував схоже обладнання дешевше, ніж зараз продає «Хмельницькобленерго», навіть після «знижки».

До того ж умови тендеру викликали питання в конкурентів. Одна з компаній заявляла, що встановлений замовником термін поставки є нереалістичним: трансформатор такого класу зазвичай виготовляється не швидше ніж за пів року, а обленерго вимагало завершити все до кінця 2025 року. Потенційний постачальник просив офіційно подовжити крайній термін до березня 2026-го, але отримав відмову. Учасники також скаржилися на технічні вимоги. Частину умов «Хмельницькобленерго» змінило, але не всі.

Під час відбору відхилили двох інших учасників, у тому числі «Запоріжтрансформатор» і «Глобал Енерго». Формально — через невідповідність документів, зокрема протоколів випробувань на обладнання тієї ж схеми з’єднання обмоток і тієї ж потужності, яку вимагав замовник. Окрім цього, конкуренти не надали повний пакет супровідних довідок і листів погодження договору.

Структура стосунків між учасниками ринку виглядає замкненою. «Вектор-А», яке зараз отримало контракт, належить Андрію Кунинцю і за останні роки виграло держпідрядів майже на мільярд гривень, причому в основному — саме в «Хмельницькобленерго». Виробник трансформатора, франківське «Олімп Енерго», оформлене на Петра Савуляка. Раніше він керував компанією «Глобал Енерго» — тією самою, що брала участь у цих торгах як конкурент, але програла. Тобто постачальник, виробник і конкурент опиняються в одному колі знайомств.

«Хмельницькобленерго» на 70% належить державі. Управління пакетом акцій нині здійснюють «Українські розподільчі мережі» — держструктура, створена для консолідації обленерго у Хмельницькому, Харкові, Запоріжжі, Черкасах, Миколаєві та Тернополі. Із березня 2025 року обов’язки генерального директора «Хмельницькобленерго» виконує Святослав Козленко.

Якщо коротко, маємо ситуацію, в якій державна енергетична компанія купує трансформатор у давнього підрядника за ціною, що суттєво вища за ринок, і відсікає інших учасників через формальні невідповідності. Навіть після гучної «економії» у 10 мільйонів гривень запитання до цієї закупівлі не зникли.

Загострення бойових дій за стратегічно важливе місто Покровськ на Донеччині виявило одне з найбільших слабких місць української оборони — дефіцит військових ресурсів. У цьому контексті особливо гостро постає питання забезпечення військ необхідною технікою, амуніцією та бойовими підготовленими кадрами. Бої за цей населений пункт, що знаходиться на межі між контрольованою Україною територією та тимчасово окупованими районами, стали своєрідним лакмусовим папірцем, який виявив не лише тактичні вразливості, але й стратегічні недоліки в системі підготовки та забезпечення наших сил.

Покровськ є важливим транспортним вузлом і центром для постачання військової техніки та боєприпасів на передову. З його втратою противник отримає можливість суттєво посилити свої наступальні дії, тому для українських сил це місто має стратегічне значення. Проте, незважаючи на важливість, нестача висококваліфікованих кадрів та ресурсів ставить під загрозу ефективність оборони. Проблема, яка виникла через недостатню кількість модернізованої техніки та високотехнологічного озброєння, вимагає термінових рішень на рівні як урядових, так і військових структур.

«Після трьох з половиною років героїчного та надзвичайно кривавого опору є побоювання, що Україна може наближатися до точки, коли в неї більше не буде достатньо бійців для ефективного захисту фронту», — зазначається у звіті Atlantic Council.

На початку повномасштабного вторгнення масова хвиля добровольців дозволила ЗСУ збільшити чисельність армії до близько одного мільйона військових. Проте тривалий характер війни, значні втрати, втома та дезертирства поступово вичерпують людські ресурси.

Деякі військові частини намагаються самостійно залучати новобранців — через рекламні кампанії, відеоролики і навіть місцеві ініціативи, тоді як офіційні центри комплектування дедалі частіше потрапляють у скандали через примусову мобілізацію.

Ключове політичне рішення — не знижувати вік призову з 25 до 18 років — стало предметом дискусії як всередині України, так і серед союзників. Замість цього уряд робить ставку на стимулювальні програми для добровольців 18–25 років, але вони не заповнили потреби фронту.

Додатковим ударом стало послаблення обмежень на виїзд для молодих чоловіків. За даними Daily Telegraph, після змін близько 100 тисяч українців віком 18–22 років залишили країну за два місяці. Це створило не лише військовий дефіцит, а й кадрову кризу в цивільних секторах.

Хоча й Москва зазнає втрат, російська армія продовжує активно вербувати нових бійців — переважно за рахунок щедрих грошових винагород і соціальних бонусів. Це дозволяє Кремлю стабільно поповнювати війська, що поступово створює кількісну перевагу вздовж усього фронту.

Покровськ залишається центральним осередком боїв у Донецькій області. Аналітики вважають, що падіння міста стане символічною і тактичною перемогою Кремля, який розвиває стратегію “перемоги через виснаження”.

Як повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, противник намагається закріпитися в міських кварталах, проте жодного блокування Покровська не відбулося.Водночас фахівець з РЕБ та розвідки Сергій “Флеш” Бескрестнов зазначив, що Україна може бути змушена ухвалювати «непопулярні рішення» щодо оборони міста, адже російські війська намагаються оточити його, уникаючи прямого штурму.

За оцінкою Atlantic Council, українська армія нині «загартована, але виснажена». Вона змушена тримати оборону, зберігаючи живу силу навіть ціною тимчасових відступів.«Українські командири мають бути готовими поступатися територією, коли це необхідно, щоб зберегти бойові ресурси, і водночас завдавати максимальних втрат ворогу», — підсумовують експерти.

Кінцева мета, на думку аналітиків, — утримати лінію фронту, доки поєднання великих російських втрат, економічного тиску та стратегічного виснаження не змусить Москву погодитися на переговори.

31 жовтня — день, який поєднує кілька важливих свят у світі, від веселого й загадкового Геловіну до серйозного та практичного Всесвітнього дня економії. У різних країнах цей день набуває різних значень, однак в Україні він теж має свої унікальні традиції та народні вірування. В Україні, крім світових свят, 31 жовтня часто асоціюється з початком осінніх обрядів, що пов'язані з пошаною душ предків та завершенням сільськогосподарського циклу.

Геловін, який здобув популярність на території України завдяки західним впливам, надає можливість людям поринути в атмосферу загадковості та веселощів. Яскраві костюми, прикрашені будинки, загадкові історії про духів і привидів — усе це створює особливу атмосферу свята, яке популярне серед молоді, особливо в містах. Поряд із цим, для тих, хто шукає більш глибокого сенсу цього дня, важливо пам’ятати про інші його значення.

Крім Геловіну, 31 жовтня відзначається Всесвітній день економії — ініціатива ООН, покликана нагадати людям про важливість бережливого ставлення до грошей, часу та природних ресурсів.Також сьогодні святкують День міст, День чарівництва, День лемурів і День рису — усі вони покликані звернути увагу на культурне та екологічне розмаїття світу.

Для вірян, які дотримуються новоюліанського календаря, цього дня вшановують святих Спиридона і Никодима Києво-Печерських, а також запорізького святого Петра Багатостраждального.За старим стилем 31 жовтня — день апостола і євангеліста Луки.

Офіційне міжнародне свято, яке відзначають в Україні, Болгарії, Румунії, Туреччині та Грузії, — це День Чорного моря.Його започаткували на честь підписання Стратегічного плану дій із захисту чорноморської екосистеми. У цей день проводять освітні заходи, конференції та акції, присвячені проблемам забруднення й збереження морської флори та фауни.

За старовинними віруваннями, погода цього дня вказує на те, яким буде листопад і зима:

якщо вода в колодязях опускається — буде дощ;

птахи цвірінькають — листопад буде теплим;

перший сніг віщує м’який грудень;

кішка шукає тепле місце — настане похолодання.

Колись у цей час піклувалися про домашню птицю: курей переводили до теплих курників, а в корм додавали крейду. Вважалося доброю прикметою з’їсти страву з курятини — щоб не хворіти до кінця року.

Народні прикмети застерігають: 31 жовтня не можна брати гроші в борг, оформляти кредити та приймати подарунки від незнайомців. Не варто також лінуватися й відмовляти тим, хто просить допомоги — це може принести фінансові труднощі до кінця року.