Цінні землі під Києвом потрапили в руки високопосадовців та їхніх родичів

Детективи Національного антикорупційного бюро України разом із прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури оголосили підозру двом адвокатам, які намагалися організувати хабарництво у судовому процесі. За даними НАБУ, підозрювані планували дати хабар судді одного з київських судів за сприяння у винесенні виправдувального вироку у справі, пов’язаній із розкраданням піску, що належав державному підприємству АТ «Укрзалізниця».

Адвокати мали намір вплинути на суддівське рішення, пропонуючи неправомірну вигоду. Йдеться про спробу через корупційні механізми домогтися змін у результатах судового розгляду, зокрема, щоб обвинувачений у справі про крадіжку піску уникнув покарання. Підозрілі дії правозахисників були кваліфіковані за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди службовій особі.

Таким чином, адвокати намагалися узгодити суму неправомірної вигоди, необхідну для ухвалення рішення на користь підзахисного.

У квітні цього року одному з викритих фігурантів уже було повідомлено про підозру в несанкціонованому доступі до закритої частини Єдиного державного реєстру судових рішень. Тоді він незаконно здійснив понад 39 тисяч пошукових запитів і переглянув 7 572 судові рішення.

Наразі триває досудове розслідування, підозрюваним може загрожувати до восьми років позбавлення волі.

Українські банки все частіше блокують рахунки своїх клієнтів через підозрілі формулювання в призначенні платежу, зазначає видання Telegraf. Система фінансового моніторингу звертає увагу не тільки на розмір сум, що перераховуються, але й на те, як саме описуються операції в коментарях до платежу. Подібні "ризикові" формулювання можуть бути достатньою підставою для перевірки або навіть блокування транзакцій.

Одним із ключових аспектів, на який зосереджують увагу банківські установи, є перекази між фізичними особами. Якщо в описі платежу зазначаються терміни або слова, що можуть бути асоційовані з нелегальною діяльністю, фінмоніторинг автоматично позначає їх як підозрілі. Така ситуація може призвести до тимчасового блокування рахунків або відмови в здійсненні переказу. Це також стосується випадків, коли опис операції може вказувати на можливе порушення валютного законодавства чи здійснення платежів за забороненими товарами або послугами.

«за крипту»

«обмін валют»

«за товар/послугу», якщо гроші надходять на звичайну картку, а не на рахунок ФОПа

«повернення боргу», особливо якщо такі «борги» надсилаються регулярно між одними й тими ж особами

Чому так відбуваєтьсяБанки зобов’язані виконувати фінмоніторинг — відстежувати операції, які можуть виглядати як нелегальна підприємницька діяльність, ухилення від податків або обіг заборонених активів (зокрема криптовалют без декларування). Якщо алгоритм банку фіксує сумнівну активність, рахунок можуть тимчасово заблокувати до з’ясування походження коштів.

Найчастіше клієнтів просять надати пояснення й документи — наприклад, договір купівлі-продажу, чек, видаткову накладну, акт виконаних робіт або підтвердження, що це справді одноразова особиста допомога, а не «сіра» діяльність.

Що радять банкіриФахівці радять не використовувати у призначенні платежу формулювання, які прямо натякають на операції з валютою, криптовалютою або комерційний продаж «з руки в руку» без сплати податків. Безпечніша стратегія — вказувати нейтральні причини або не деталізувати зайвого в p2p-переказах між друзями / родиною.

Якщо ж ви реально продаєте товар або надаєте послугу на регулярній основі — краще приймати оплату офіційно як ФОП або через сервіс оплати, який дає документальне підтвердження. Це зменшує ризики блокувань і подальших питань від банку / податкової.

Ганна Лиско, яка нещодавно прийняла рішення покинути свою посаду у Громадській раді доброчесності, стала фігурою, що привернула увагу не лише своєю кар'єрою, але й фінансовими аспектами. У своїй декларації, яку вона подала перед відставкою, Лиско вказала на наявність 80 тисяч доларів, значні банківські заощадження, а також інвестиції в нерухомість. Зокрема, вона придбала нову квартиру у Львові, що також стало частиною публічної уваги щодо її матеріального становища.

Ганна Лиско є відомою адвокаткою та співзасновницею юридичного об’єднання «Лі Партнерс». Її активність охоплює різні напрямки, серед яких варто виокремити членство у правлінні громадської організації «Львівський центр медіації». Водночас Громадська рада доброчесності, до складу якої Лиско входила, виконує важливу роль у оцінці діяльності суддів щодо етичних стандартів. І хоча звільнення з посади не є рідкісним явищем у такій інституції, особистий фінансовий профіль Лиско додає новий вимір до публічної дискусії навколо її діяльності та відставки.

Попри високі стандарти «доброчесності», Лиско володіє трьома об’єктами нерухомості у Львові та ще одним — у процесі будівництва. Її активи включають садовий будинок площею 88 м², земельну ділянку на 705 м², квартиру на 70 м² у спільній власності з родичами та нову квартиру в новобудові, придбану цього літа за 895 тисяч гривень.

Крім того, у травні 2025 року вона продала нерухомість, отримавши 2,24 мільйона гривень. В автопарку Лиско — Nissan Rogue 2017 року вартістю понад 600 тисяч гривень.

У декларації також зазначено дериватив у інвестиційному фонді «Дінант», придбаний за 1,75 млн грн. Основним джерелом доходу Лиско за 2025 рік став продаж нерухомості — понад 2,2 млн грн. Загальний дохід за рік склав 2,66 млн грн, з яких незначну частку становили дивіденди від адвокатського бізнесу та підприємницькі прибутки.

На рахунках адвокатки — понад 70 тисяч доларів і 100 тисяч гривень у «Кредобанку». Готівкою вона задекларувала ще 10 тисяч доларів, а її мати — стільки ж.

На тлі таких фінансових показників рішення про звільнення виглядає не стільки кар’єрним, скільки стратегічним — можливо, перед новим етапом у власному бізнесі.

Депутат Харківської обласної ради Максим Зеленський не зупиняється на досягнутому і продовжує активно інвестувати в нерухомість, навіть під час повномасштабної війни. В його декларації з’явився новий об'єкт – квартира в Івано-Франківську, оцінена в 1,52 млн гривень. Формально ця нерухомість поки що є об’єктом незавершеного будівництва площею 71 квадратний метр, але правовласність була оформлена депутатом у березні 2024 року.

Цей крок можна розглядати як частину стратегії, яку депутат реалізує вже кілька років. У попередні роки він неодноразово поповнював свій портфель нерухомості, що підтверджується даними його декларацій. За час своєї політичної кар'єри Зеленський сформував значний набір активів, що включає різноманітні об'єкти нерухомості, які, ймовірно, забезпечують йому не лише фінансову стабільність, а й вплив у різних регіонах країни.

Сім’я користується не лише квартирами. У документах є гараж у Харкові площею 50,1 квадратного метра, придбаний у березні 2021 року за 210,6 тисячі гривень. Формально він належить Катерині Сергіївні Зеленській, але фактичне користування записане за Максимом і його дружиною. Аналогічна ситуація з іншими об’єктами, які не оформлені прямо на депутата, але доступні сім’ї: квартира в Чернівцях площею 69,9 квадратного метра, придбана в грудні 2022 року на ім’я Родіки Георгіївни Прокопюк, задекларована як житло, яким родина тимчасово користується. Так само задекларовано будинок у Лозовій площею 360 квадратних метрів, куплений у березні 2023 року на Сергія Володимировича Зеленського (ймовірно, на батька депутата), але використання будинку знову ж таки віддано сім’ї Максима Зеленського безоплатно.

Тобто в декларації простежується знайома для української політики модель: головне житло і великі площі формально записані не завжди на самого посадовця, але доступ до них він і його сім’я мають постійно.

Така ж логіка помітна і в транспорті. Зеленський напряму задекларував Lexus LX570 2008 року, який він купив у травні 2024 року за 400 тисяч гривень. Також у нього є вантажівка MAN TGX 18.500 2017 року випуску (придбана у жовтні 2022 року за 1,24 млн гривень) і автобус ПАЗ 4234-04 2018 року (взятий у вересні 2022 року за 30 тисяч гривень). Крім цього, родина користується автомобілями, записаними на інших людей: Volkswagen Passat B7 2011 року вартістю 349 тисяч гривень оформлено на Сергія Володимировича Зеленського, а BMW X5 2020 року з оціночною вартістю 2,38 млн гривень — на Катерину Сергіївну Зеленську. І Пассат, і BMW в декларації описані як транспорт, яким Максим Зеленський та його дружина користуються за правом керування, хоча формально вони їм не належать.

Це важливо, тому що така структура володіння часто стає предметом інтересу антикорупційних органів: коли актив виглядає дорогим, але юридично оформлений на батьків, родичів чи знайомих, політик може стверджувати, що «просто користується», а не володіє, і таким чином знижувати ризики публічних претензій щодо походження статків.

Доходи депутата виглядають помітно скромнішими, ніж перелік майна. Зеленський задекларував 457 тисяч гривень від підприємницької діяльності, ще 21 тисячу — як дохід від незалежної професійної діяльності. У документах також є 1,4 тисячі гривень зарплати за сумісництвом у Державному біотехнологічному університеті та 390 тисяч гривень, отриманих від продажу рухомого майна громадянину Володимиру Володимировичу Єськову. Окремим рядком проходять гроші від родини: він сам задекларував 400 тисяч гривень від Олени Анатоліївни Зеленської та Сергія Володимировича Зеленського (імовірно, матері та батька), а його доньки Ульяна і Варвара задекларували по 350 тисяч гривень від тих самих осіб. У декларації також відображена підтримка сім’ї в межах державних програм — зокрема, 16 тисяч гривень за «єПідтримкою», які родина отримала від департаменту соцполітики Чернівецької міської ради.

Якщо подивитися на часову лінію за 2024 рік, видно, що Зеленський проводив активні операції з майном. Наприкінці березня він уклав опціон на майнові права на квартиру в Івано-Франківську на суму 1,52 мільйона гривень, а також викупив ці права, заплативши 433,5 тисячі гривень. У травні продав рухоме майно і майже одразу після цього купив Lexus. Така динаміка говорить про живий грошовий потік — від продажу одних активів до придбання інших, — але при цьому в декларації немає великих сум готівки.

Сучасний ритм життя диктує свої правила: постійна зайнятість, брак часу на відпочинок і надлишкові години, проведені за комп’ютером, поступово виснажують організм. Регулярні заняття спортом для багатьох здаються недосяжною розкішшю, а суворі дієти лише посилюють стрес і втому. Саме тому дедалі більше людей обирають прості, але результативні методи підтримання форми. Одним із таких є програма ходьби Леслі Сансон — унікальна система тренувань, яка довела, що схуднення можливе без виснаження й болісних обмежень.

Суть методики полягає у використанні природного руху — звичайної ходьби — як повноцінного фітнес-навантаження. Авторка розробила комплекс вправ, що поєднує темпову зміну кроків, рухи руками та легкі аеробні елементи, завдяки чому задіюються майже всі м’язи тіла. Заняття відбуваються у комфортному темпі, без стрибків і складних технічних елементів, тому підходять людям будь-якого віку та рівня фізичної підготовки.

15-хвилинна прогулянка допоможе пройти приблизно 1,5 км і зарядить енергією.

20-хвилинна сесія прискорює метаболізм і допомагає подолати до 3 км.

45-хвилинне тренування відповідає дистанції у 4–6 км і дає максимальний результат у зниженні ваги.

Гнучкість цієї методики дозволяє кожному адаптувати заняття під власний розклад, рівень підготовки та самопочуття.

На відміну від інтенсивних тренувань, ходьба не перевантажує організм і не потребує спеціального обладнання. Вона м’яко активізує серцево-судинну систему, покращує кровообіг і сприяє виведенню токсинів.

Серед головних переваг:

безпечна для суглобів і хребта;

покращує тонус, настрій і загальне самопочуття;

стимулює лімфодренаж, зменшує набряки;

підвищує витривалість і координацію рухів;

сприяє стабільному зниженню ваги без «зривів» і повернення кілограмів.

Досвід тих, хто регулярно практикує методику Сансон, свідчить: за місяць можна втратити від 8 до 13 кг, залежно від початкової ваги, раціону й загальної активності. Мінімальний результат, навіть без додаткових обмежень, становить близько 1,5 кг на місяць — і це без голодування чи тренажерів.

Цей метод не лише допомагає схуднути, а й формує нову звичку — щоденний рух як частину турботи про себе. Регулярність і бажання змін — головні умови успіху. Усе, що потрібно, — пара зручного взуття, свіже повітря і трохи рішучості.

Ходьба повертає легкість не лише тілу, а й думкам — крок за кроком до здоров’я, гармонії й упевненості.

Вчора в Чернівецькій області стався землетрус, про що повідомили фахівці Головного центру спеціального контролю. Підземні поштовхи зафіксували у Дністровському районі Буковини, що є частиною західної України. За попередніми даними, магнітуда землетрусу склала 1,4 бала за шкалою Ріхтера, що вказує на досить слабке явище. Епіцентр перебував на глибині близько 3 кілометрів під поверхнею землі.

Слід зазначити, що на території України землетруси подібної сили не є рідкістю, але вони майже завжди мають незначний вплив на життя людей. Однак, в разі збільшення активності, фахівці закликають бути обережними та стежити за оновленнями від відповідних органів.

«За класифікацією землетрусів цей належить до невідчутних», — зазначили у Центрі, наголосивши, що коливання не становлять загрози для населення.

Це вже другий землетрус у Чернівецькій області за останні тижні. Попередній стався 16 жовтня поблизу Новодністровська, тоді магнітуда сягнула 2,1 бала.

За словами провідного наукового співробітника Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України, доктора фізико-математичних наук Дмитра Гриня, сейсмічна активність на території України не є винятковим явищем.

Найбільший вплив на країну має зона Вранча, розташована в Румунії, однак підземні поштовхи фіксують і в інших регіонах. Зокрема, у Чорному морі час від часу трапляються землетруси силою 3–4 бали, а до сейсмонебезпечних територій належать і Карпати.

Крім того, сучасні прилади виявляють певну сейсмоактивність у межах Українського кристалічного щита — на Полтавщині та в районі Кривого Рогу. Раніше ці зони вважали відносно спокійними, проте нині зафіксовано підземні коливання силою до 4–4,5 бала.

Фахівці наголошують: навіть незначні поштовхи — це нагадування про потребу вдосконалювати системи моніторингу та готовність до можливих природних катаклізмів.

2024 рік може стати вирішальним для економіки України, що опиняється в складному фінансовому становищі. Народний депутат Ярослав Железняк, цитуючи матеріали міжнародних видань, зокрема The Economist, зазначив, що відсутність чітких рішень Євросоюзу щодо подальшої підтримки може призвести до того, що Україна опиниться на межі банкрутства вже до лютого наступного року. Така ситуація може мати катастрофічні наслідки для державного бюджету, що вже сьогодні вимагає значних фінансових вливань з боку міжнародних партнерів.

Один із найбільших ризиків, на які звертає увагу Железняк, полягає не лише в кількості обіцяних коштів, а й у тому, чи вдасться європейським країнам узгодити спільну стратегію допомоги Україні. Відсутність чіткого механізму фінансової підтримки створює серйозні невизначеності для українського уряду, який залежить від зовнішніх інвестицій та кредитів для покриття дефіциту бюджету.

У результаті маємо парадокс: про великі суми говорять, але жодної впевненості немає — ні коли вони надійдуть, ні на що саме їх дозволять витрачати. Железняк каже, що нині під питанням не тільки сам кредит у сотні мільярдів євро під російські активи, а й сфери його використання: оборона, бюджетні дірки, відновлення інфраструктури. Кожна з країн намагається нав’язати власні умови, і це затягує рішення.

Ще один чутливий момент, на який звертає увагу The Economist і який цитує депутат, — ставлення партнерів до ризику корупції в Україні. Західні уряди визнають, що українська оборонна промисловість навчилася швидко виробляти дрони та інші технології, які реально працюють на фронті. Але при цьому залишається недовіра до прозорості розподілу коштів. Для частини європейських столиць це аргумент не поспішати з прямими інвестиціями у військові програми всередині України.

Узагальнюючи цю позицію, Железняк описує ситуацію так: запас міжнародної підтримки обмежений у часі; у лютому ми можемо підійти до точки, коли без зовнішніх грошей бюджет просто не зведеться; навіть якщо ЄС погодиться на новий пакет, немає впевненості, що ці кошти справді підуть на критичні потреби, а не застрягнуть у політичних торгах між столицями Євросоюзу. І все це відбувається на тлі того, що український уряд всередині країни продовжує анонсувати програми підтримки бізнесу й соціальні ініціативи, тоді як зовнішні партнери бачать першочерговим питанням виживання бюджету й фінансування оборони.

Таким чином, і The Economist, і цитований ним Железняк описують один і той самий ризик: фінансова стійкість України тепер залежить не стільки від суми обіцяної допомоги, скільки від здатності ЄС домовитися й довіряти Києву в питанні використання цих грошей.

В Одесі правоохоронці викрили масштабну корупційну схему, що спричинила незаконне привласнення коштів, призначених для забезпечення Збройних сил України. За інформацією, наданою Офісом генерального прокурора та Національною поліцією, посадовці міської ради спільно з підприємцями, які перебували під їхнім контролем, здійснювали маніпуляції з бюджетними коштами. Вони штучно завищували вартість контрактів і включали в них ПДВ, хоча за умовами договорів він не мав би нараховуватися. Як наслідок, з державного бюджету було виведено понад 1,6 мільйона гривень, які повинні були бути використані для підтримки української армії.

Згідно з даними слідства, організаторами злочинної схеми стали колишній директор Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради та його перший заступник. Вони діяли в змові з підприємцями, які забезпечували виконання контрактів, проте всі фінансові операції здійснювалися таким чином, щоб незаконно збільшити суми, що насправді не мали відношення до реальних витрат.

Схема працювала так: до ціни контрактів штучно додавали суму податку на додану вартість. Але постачання продукції для ЗСУ в умовах воєнного стану звільняється від ПДВ за законом. Тобто податок насправді не мав нараховуватися і не мав сплачуватися, але фігуранти закладали його у вартість договорів, фактично «накручуючи» бюджетні витрати. Ця різниця і була привласнена. Сума збитків становить 1 661 510 гривень.

31 жовтня правоохоронці одночасно провели 12 обшуків — в Одесі, в Одеській області та в Київській області. Слідчі прийшли за місцями проживання підозрюваних, в офіси приватних структур і до самого департаменту муніципальної безпеки міськради. Під час обшуків вилучили фінансову документацію, договори, чорнові записи та цифрові носії, які, за даними прокуратури, підтверджують незаконний механізм.

Чотирьом фігурантам уже повідомили про підозру. Серед підозрюваних — колишні посадовці Одеської міської ради та керівники комерційних структур. Їм інкримінують привласнення та розтрату майна в особливо великих розмірах, вчинені за попередньою змовою групи осіб із використанням службового становища (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України). Ця стаття передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна і забороною обіймати певні посади.

Наразі вирішується питання щодо запобіжних заходів. За даними слідства, клопотання стосуються тримання під вартою.

Справу кваліфікують як розкрадання коштів громади Одеси, виділених на військові потреби. Правоохоронці прямо пов’язують розкрадені гроші з обороною: ідеться не про умовний благоустрій чи ремонт, а про постачання обладнання для підрозділів, які працюють на фронті.

Це вже не перший корупційний епізод, зафіксований у структурах одеської міської влади. Протягом жовтня правоохоронні органи повідомляли про інші кримінальні провадження щодо посадовців та підрядників, пов’язані з нецільовими закупівлями та розтратою міських коштів — від будівельних контрактів до використання гуманітарних генераторів у приватних цілях. У низці справ фігурують саме колишні керівники департаменту муніципальної безпеки.