Ціни на хліб у 2026 році: що може подорожчати найбільше

Питання оподаткування посилок з-за кордону, зокрема можливого перегляду неоподатковуваного ліміту у 150 євро, залишається дискусійним і потребує виважених рішень. Про це заявила керівниця Державної податкової служби Леся Карнаух, коментуючи обговорення, яке активно триває навколо імпортних відправлень для фізичних осіб. За її словами, держава усвідомлює чутливість цієї теми для громадян, однак водночас змушена враховувати фінансові потреби країни.

Очільниця ДПС наголосила, що питання оподаткування посилок перебуває у фокусі уваги не лише української влади, а й міжнародних партнерів. У межах євроінтеграційних процесів Україна поступово адаптує своє податкове та митне законодавство до європейських підходів, де подібні пільги або суттєво обмежені, або взагалі відсутні. Саме тому можливі зміни розглядаються як частина ширшої реформи, а не окреме рішення.

Очільниця податкової служби зазначила, що запроваджена пільга була виправданою в умовах воєнного часу і досі активно використовується. Разом із тим вона визнала, що частина бізнесу застосовувала схеми з дробленням або заниженням вартості посилок, що створювало неконкурентні умови на ринку. Саме на цю проблему, за її словами, регулярно звертають увагу українські виробники.

Представники бізнесу наголошують, що вітчизняним компаніям складно конкурувати з імпортними товарами, зокрема з продукцією з Китаю, яка фактично отримує додаткову податкову перевагу завдяки чинним правилам ввезення.

У Державній податковій службі підкреслюють, що будь-які рішення щодо скасування або обмеження пільг мають ухвалюватися після детального аналізу кожного окремого випадку. За словами Карнаух, для оборонних потреб мають діяти винятки, подібні до тих, що вже застосовуються в спеціальних режимах для окремих галузей. Натомість використання пільг для мінімізації податків або створення неконкурентних переваг потребує законодавчого врегулювання.

Коментуючи можливість оподаткування дрібних посилок вартістю 5–10 доларів, керівниця ДПС зазначила, що наразі обговорюється варіант збереження неоподатковуваного порогу для персональних відправлень на рівні до 45 євро. При цьому всі імпортні посилки перебуватимуть у зоні митного контролю та, ймовірно, підлягатимуть процедурі декларування.

Вона уточнила, що остаточний механізм ще не сформований. Завдання податкової служби на цьому етапі — забезпечити контроль за тим, щоб розмитнений товар, який перебуває на митній території України, коректно обліковувався суб’єктами господарювання, відображався в бухгалтерії та був пов’язаний із фінансовим результатом компаній.

Роль інновацій в сучасному розвитку України В умовах сучасних викликів, що постають перед Україною, інновації стають однією з ключових складових її розвитку. Підтримка новітніх технологій та інтелектуального потенціалу є необхідною для ефективної адаптації до глобальних змін і економічних трансформацій. Українська молодь, яка прагне змін, не лише залишається в авангарді цих процесів, а й вносить значний внесок у розвиток країни через стартапи, наукові розробки та впровадження сучасних рішень у різних сферах.

Особливу увагу варто приділяти освітнім ініціативам, які сприяють формуванню навичок у сферах технологій, програмування та інженерії. Розвиток цих галузей забезпечить не лише вирішення нагальних соціально-економічних питань, а й дозволить Україні зайняти достойне місце серед країн, що лідирують у світі з інноваційних технологій. Інвестиції в освіту та наукові дослідження повинні бути стратегічним напрямком для влади та бізнесу.

Реальні статки Полуботка пояснюються його економічною діяльністю. Він успадкував чималий маєток і активно розширював його, скуповуючи землі, отримуючи рангові наділи від держави, будуючи млини, корчми та кузні, а також володіючи десятками промислових об’єктів на Лівобережжі. Важливим джерелом доходів був поташ — «біле золото» XVIII століття, критично важливе для виготовлення скла, мила та металургії. Полуботок також активно торгував зерном, воском, тютюном та іншими товарами, встановлюючи контакти з європейськими купцями через порти Гданська та Голландії.

Історики згадують, що Полуботок зберігав частину золота у діжках із-під селітри, а документи підтверджують його депозити в гданських банкірських домах. За мірками XVIII століття його майно оцінювалося у мільйони дукатів, що ставило його серед найбагатших європейських магнатів.

Полуботок також був політичним діячем: після смерті гетьмана Скоропадського він став наказним гетьманом і вимагав повернення автономних прав Гетьманщині. Його активна позиція стосовно самоврядування викликала невдоволення Петра І, і у 1723 році Полуботка заарештували, де він і помер. Народна пам’ять додала до його історії міфи про прокляття царя та «скарб у Лондоні».

Сучасні дослідники підкреслюють: хоча частину коштів Полуботок міг зберігати за кордоном, депозит у Банку Англії документально не підтверджений. Легенда про «трилиони фунтів Полуботка» стала частиною українського культурного коду — символом боротьби за свободу та справедливість. Водночас реальна економічна діяльність гетьмана демонструє його вплив на українську та європейську економіку XVIII століття.

Упродовж минулого місяця автопарк України суттєво поповнився легковими автомобілями з бензиновими двигунами. Загалом було ввезено та зареєстровано 12,4 тисячі таких машин, що на 43 відсотки перевищує показник аналогічного періоду минулого року. Про це свідчить статистика, оприлюднена фахівцями «УкрАвтопрому».

Згідно з даними аналітиків, частка нових бензинових легковиків у загальній структурі ринку склала 2,3 тисячі одиниць. Це означає зростання на 27 відсотків у річному вимірі та свідчить про поступове відновлення попиту на нові автомобілі, попри складну економічну ситуацію. Покупці дедалі частіше звертають увагу на нові моделі через гарантійне обслуговування, сучасні системи безпеки та нижчі витрати на ремонт у перші роки експлуатації.

Серед нових бензинових моделей найбільшим попитом користувався компактний кросовер Renault Duster. За місяць українці придбали 223 таких автомобілі. Майже не відстав Hyundai Tucson із результатом 203 реєстрації. Далі в рейтингу розмістилися Mazda CX-5, яку обрали 187 покупців, Škoda Kodiaq зі 116 проданими авто та Škoda Octavia, яку зареєстрували 108 разів.

На ринку імпортованих вживаних бензинових автомобілів лідерство зберігає перевірена роками модель Volkswagen Golf, яка з показником 691 авто знову стала найпопулярнішою серед українців. Другу позицію посів кросовер Volkswagen Tiguan — 587 одиниць. Третє та четверте місця розділили Audi Q5 і Nissan Rogue, кожну з яких обрали по 519 покупців. П’ятірку найпопулярніших замкнув Audi A4 із результатом 336 автомобілів.

Експерти зазначають, що зростання інтересу до бензинових авто зумовлене як ширшою пропозицією на вторинному ринку, так і відносною доступністю таких моделей у порівнянні з електромобілями та гібридними автомобілями.

Детектив Львівського Бюро економічної безпеки Сергій Шиндерук опинився в центрі скандалу через покупку квартири у Львові, фінансування якої викликає численні питання. За інформацією, що з’явилася в медіа, Шиндерук придбав житло на суму майже 3,9 мільйона гривень, з яких понад 1,9 мільйона гривень було оплачено за рахунок подарунків від родичок.

Шиндерук працює в Бюро економічної безпеки з 2023 року, однак його кар'єра в правоохоронних органах почалась значно раніше — до цього він багато років був слідчим поліції в Рівненській області. У жовтні 2024 року детектив став власником квартири площею 62 квадратних метри у Львові. Частину коштів для покупки він отримав через іпотечний кредит за програмою «єОселя» на суму 2 мільйони гривень, однак залишок, а саме 1,9 мільйона гривень, був отриманий від родичок як подарунки.

До придбання власного житла Шиндерук орендував квартиру у Львові, однак витрати на оренду не зазначив у декларації. Дружина та двоє дітей із 2016 року проживають у будинку площею 216,7 кв. м у селі Грем’яче Рівненської області, який належить Ларисі Іванівні Шиндерук. На неї також оформлена земельна ділянка під будинком. Вартість цієї нерухомості Сергій Шиндерук у декларації не вказав.

У 2024 році посадовець також придбав старий автомобіль FORD MONDEO 2012 року за 157 тис. грн, хоча ринкова ціна машини становить близько 350 тис. грн. За минулий рік він отримав зарплату в БЕБ у розмірі 769 тис. грн та 7 тис. грн компенсації частини процентної ставки за кредитом “єОселя”. Крім цього, додаткові доходи у вигляді грошових подарунків від родичок склали 2,1 млн грн.

На рахунках у банках детектив має майже 15 тис. грн, а в готівці – понад 9 тис. доларів, загальна сума заощаджень – близько 400 тис. грн. Доходи дружини Маргарити Шиндерук обмежуються соціальними виплатами у розмірі 10 320 грн за догляд за дитиною до трьох років.

Ринок виготовлення номерних знаків для транспортних засобів в Україні дедалі більше втрачає ознаки відкритої конкуренції та прозорих правил гри. Ще кілька років тому у цій сфері існували елементи змагальності між виробниками, що дозволяло стримувати ціни та впливати на якість продукції. Нині ж ситуація змінилася, і все більше експертів говорять про фактичну монополізацію процесу.

За оцінками учасників ринку, ключові важелі контролю над виготовленням номерних знаків зосереджені в обмеженого кола структур, які мають доступ до державних замовлень та відповідних дозволів. Це значно ускладнює вхід нових гравців і позбавляє систему природного механізму конкуренції. У результаті ціна номерних знаків формується не ринковим шляхом, а залежить від адміністративних рішень і внутрішніх домовленостей.

Особливо показовими стали закупівлі, у яких ТОВ «СПЕЦЗНАК» виступало єдиним учасником. Виявлені раніше проблеми з фінансовою звітністю, підтвердженням досвіду та матеріально-технічної бази не призвели до перегляду підходів. Система працює так, ніби альтернатив на ринку не існує взагалі. Разом із конкуренцією зник і реальний контроль.

За цими фактами було направлено низку звернень і запитів до контролюючих органів, зокрема до Міністерства внутрішніх справ. У них йшлося про системну участь компанії у багатомільйонних закупівлях, відсутність реальної конкуренції, сумнівну відповідність кваліфікаційним вимогам та роль сервісних центрів МВС у формуванні цієї моделі. Нещодавно надійшла відповідь від Управління запобігання корупції МВС — і саме вона стала найбільш показовою.

Замість аналізу викладених фактів та можливих ризиків монополізації, відповідь зосереджена на виправданні вже ухвалених рішень. Перемогу ТОВ «СПЕЦЗНАК» у тендері 2020 року названо економічно вигідною, договір — таким, що виконаний у повному обсязі, а саму процедуру — без зауважень. Про реальні можливості компанії забезпечувати такі обсяги виробництва — жодного слова.

Навіть закупівлю на суму понад 131 мільйон гривень, де компанія була єдиним учасником, у відповіді подано не як проблему, а як приклад ефективного контролю. Формальне відхилення пропозиції у 2024 році використовується як аргумент, що нібито перекреслює роки домінування одного гравця. Чому ринок зведений до одного постачальника, чому конкуренція не виникає, чому саме ця компанія роками отримує доступ до державних коштів — ці питання залишилися без відповіді.

У підсумку позиція Управління запобігання корупції МВС виглядає не як спроба розібратися у системній проблемі, а як намагання закрити тему формальною відпискою. Жодного аналізу ролі посадових осіб Головного сервісного центру МВС, жодної оцінки ризиків монополізації, жодних висновків щодо впливу цієї моделі на ринок.

Схема залишається незмінною: компанія — при контрактах, конкуренція — відсутня, держава — з формальним контролем на папері. Саме так і виглядає ситуація, коли антикорупційні механізми існують лише номінально, а реальний ринок підмінено закритою системою.

Громадянська відповідальність є одним із ключових чинників, що впливають на стабільність та розвиток будь-якої держави. Вона проявляється не лише у виконанні законів, а й у щоденних рішеннях людей, їхньому ставленні до спільного простору, навколишнього середовища, інших членів суспільства. Саме усвідомлення власної ролі у спільних процесах формує довіру між громадянами та державними інституціями.

В Україні тема відповідальності громадян набуває особливого значення в умовах соціальних та економічних викликів. Активна позиція людей допомагає громадам ефективніше реагувати на проблеми, знаходити локальні рішення та підтримувати одне одного. Волонтерські ініціативи, участь у громадських обговореннях, контроль за діяльністю місцевої влади — усе це приклади відповідального підходу до життя у спільноті.

За старим стилем цього дня відзначають Зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною.

В Україні 22 грудня відзначають День енергетика. Свято було запроваджене у 1993 році, однак під час повномасштабної війни його значення стало особливо відчутним. Саме енергетики відновлюють електропостачання після російських атак на інфраструктуру, часто працюючи в надзвичайно небезпечних умовах.

У цей день заведено дякувати працівникам електростанцій, інженерам, ремонтним бригадам та всім, хто забезпечує країну світлом. Також проводяться пам’ятні заходи на честь енергетиків, які загинули під час виконання службових обов’язків.

Крім того, 22 грудня в Україні відзначають День працівника дипломатичної служби. В умовах війни роль дипломатів стала ключовою — саме вони відстоюють інтереси України на міжнародній арені та працюють над посиленням підтримки з боку партнерів.

У світі 22 грудня відзначають День невисоких людей. Ця дата покликана привернути увагу до проблем дискримінації та стереотипів, з якими стикаються люди невисокого зросту.

Також у різних країнах сьогодні святкують День матері в Індонезії, День математики в Індії, День вчителя на Кубі, День фінікового хліба у США та День збройних сил у В’єтнамі.

Народні прикмети цього дня здебільшого пов’язані з прогнозом погоди. Вважалося, що ясне небо віщує швидке похолодання, похмура погода — теплий Новий рік, а дощ або сніг — часті опади в січні. Відлига, за повір’ями, обіцяє мокрий сніг у найближчому майбутньому.

Свята Анастасія в народі вважалася покровителькою жінок. День вважали сприятливим для хатніх справ, прибирання, прання, приготування їжі та рукоділля. Матері часто вишивали обереги для дітей.

22 грудня не радять сваритися, лінуватися, заздрити чи порушувати обіцянки. Вважалося, що невдалим цей день є для татуювань і пірсингу — рани довго загоюються. Також не рекомендували йти на риболовлю, адже, за прикметами, улову не буде.

Народний депутат від фракції «Слуга народу» Олександр Качура підтвердив, що у 2012 році мав контакти з рухом Віктора Медведчука «Український вибір» та брав участь у спільних молодіжних акціях цієї організації. У інтерв’ю «Радіо Свобода» він розповів, що тоді очолював власну молодіжну організацію і ініціював низку заходів разом із молодіжним крилом «Українського вибору», зокрема спрямованих на профілактику ВІЛ/СНІД серед студентів.

За словами Качури, одна з таких акцій відбулася на базі Київського політехнічного інституту, де студентам роздавали інформаційні матеріали та проводили лекції з питань здоров’я. Він наголосив, що його участь носила виключно соціально-освітній характер і не стосувалася політичної діяльності організації.

Депутат пояснив, що на той момент не вбачав у такій діяльності нічого негативного. За його словами, це відбувалося до окупації Криму та початку війни на Донбасі, а сам він був молодим і не усвідомлював можливих політичних наслідків.

Водночас після цієї заяви з’явилися документальні підтвердження його участі в структурі «Українського вибору». Згідно з даними аналітичного ресурсу YouControl та офіційною відповіддю Міністерства юстиції України, прізвище Олександра Качури вказане в державних реєстрах як керівника відокремленого підрозділу №800896 Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський громадський рух “Український вибір”» у Солом’янському районі Києва.

Колишній народний депутат Юрій Левченко заявив, що Качура очолював Солом’янську районну організацію «Українського вибору» до 2020 року. При цьому, за його словами, Качура вже мав статус чинного народного депутата від фракції «Слуга народу» та був одним із публічних спікерів правлячої партії.

Левченко нагадав, що Служба безпеки України раніше заявляла про причетність «Українського вибору» до сприяння російській окупації та анексії Криму. Також Офіс Генерального прокурора повідомляв про підозру трьом керівникам ініціативних груп цієї організації за участь в організації та проведенні незаконного «референдуму» в окупованому Криму.

На цьому тлі Левченко звертає увагу на відсутність відповідальності для функціонерів «Українського вибору», які перебувають на підконтрольній Україні території. За його словами, частина з них згодом була обрана депутатами місцевих рад від ОПЗЖ, попри численні публічні свідчення їхньої антиукраїнської діяльності.

Екснардеп також наголосив, що головну відповідальність за діяльність «Українського вибору» має нести його засновник і керівник Віктор Медведчук, однак, попри гучні заяви правоохоронців, логічного завершення розслідування у вигляді реальних вироків досі не відбулося.

На завершення Левченко поставив публічне запитання: чи нестиме бодай якусь відповідальність керівник одного з осередків організації, яку українські спецслужби пов’язують зі сприянням російській агресії.

Заступник директора державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» Сергій Філатов задекларував набуття майнових прав на квартиру у Львові площею 110 квадратних метрів. Відомості про угоду були оприлюднені 4 грудня 2025 року у декларації про суттєві зміни в майновому стані, поданій відповідно до вимог антикорупційного законодавства. Зазначена вартість об’єкта становить 2,04 мільйона гривень.

Згідно з деклараційними даними, договір купівлі-продажу було укладено 3 грудня з товариством з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія “Моя країна”», яке працює на львівському ринку житлової нерухомості. Йдеться саме про майнові права, що зазвичай означає придбання житла на етапі будівництва або до моменту введення будинку в експлуатацію. Такий формат угод є поширеним серед покупців новобудов і передбачає поетапне оформлення прав власності.

Ціна за квадратний метр становила близько 18,5 тис. грн (≈430 $/м²), що значно нижче середньої ринкової вартості нових житлових комплексів Львова у 2025 році — 45–70 тис. грн/м². Таким чином, квартира обійшлася Філатову у 2,5–3 рази дешевше за ринкову ціну.

Експерти зазначають, що придбання майна за значно нижчою від ринкової вартістю посадовцем державного підприємства, що входить до переліку НАЗК із високим рівнем корупційних ризиків, викликає питання щодо законності угоди та потенційного конфлікту інтересів.

Державне підприємство, яким керує Філатов, займається інтелектуальною власністю, і такі угоди вимагають прозорості та підвищеного контролю.