ДБР передало до суду справу про смерть затриманого в Харківському СІЗО: на лаві підсудних — ексначальник ізолятора і шість його підлеглих

Скандально відомий посадовець Державної прикордонної служби України, генерал, опинився в центрі нового суспільного резонансу. Його ім’я неодноразово з’являлося у матеріалах журналістських розслідувань, де йшлося про можливі зловживання службовим становищем, непрозорі фінансові операції та впливові зв’язки з представниками бізнесових кіл. Нині ситуація набула ще більшої гостроти — у ЗМІ та соціальних мережах активно обговорюють факти, що можуть свідчити про системні порушення у роботі відомства, яким він керував протягом кількох останніх років.

За словами експертів, проблема полягає не лише у конкретних діях одного чиновника, а й у загальній кризі довіри до інституцій, відповідальних за безпеку державних кордонів. Замість зміцнення обороноздатності, певні управлінські рішення нібито сприяли появі тіньових схем, через які державний бюджет втрачав мільйони гривень. Такі обставини викликають глибоке занепокоєння серед громадськості, адже саме прикордонна служба стоїть на передовій лінії національної безпеки.

Генерал Мул став відомим на всю країну у 2023 році після того, як у мережі з’явилося відео його конфлікту з патрульними поліцейськими. Інцидент стався восени 2022 року, коли правоохоронці зупинили автомобіль Мула під час комендантської години. Посадовець відмовився проходити перевірку на алкогольне сп’яніння, а на зауваження патрульного відповів фразою, що стала мемом: «Принциповий? Ризикуйте!».

Після публічного розголосу Мула звільнили з посади начальника Південного регіонального управління ДПСУ, але невдовзі перевели до Києва — на посаду заступника директора департаменту організації роботи, планування та контролю адміністрації ДПСУ.

Прізвище Мула фігурувало і в іншій історії 2023 року. Його підлегла, пресофіцерка управління, поїхала до Парижа святкувати Новий рік під час повномасштабного вторгнення. Подія викликала широкий суспільний резонанс, і згодом її звільнили.

Зникнення декларацій Сергія Мула з реєстру НАЗК викликало нову хвилю критики. Експерти з антикорупційного середовища зазначають, що такі дії знижують прозорість у системі державної служби й створюють ризики для довіри до посадовців у силових структурах.

Наразі невідомо, з яких причин документи були прибрані, однак факт їхнього зникнення підтверджено безпосередньо в базі НАЗК.

Рахункова палата України оприлюднила Звіт про результати аудиту відповідності за темою «Управління державним боргом», який став першим подібним оглядом за останнє десятиліття. Висновки аудиту показали значну трансформацію боргової політики країни в умовах повномасштабної війни з Росією, що суттєво змінила економічну ситуацію в Україні.

За даними Рахункової палати, з початком російської агресії витрати держави на оборону та забезпечення безпеки різко зросли, що стало основним фактором зміни боргових зобов’язань. Однак, на тлі військових дій, окупація частини територій і руйнування інфраструктури призвели до значного спаду в економіці. Зокрема, падіння виробництва, скорочення експорту та інвестицій негативно позначилися на валовому внутрішньому продукті (ВВП), що у свою чергу створило умови для стрімкого зростання дефіциту державного бюджету.

Станом на результативний період аудиту обсяг державного боргу України зріс утричі — до 7,4 трлн грн. Частка зовнішніх запозичень у загальному обсязі боргу збільшилася з 47 до 75 %, а їх сума досягла 4,3 трлн грн. Таким чином, борговий портфель України став критично залежним від зовнішніх кредиторів і характеризується підвищеними валютними ризиками та ризиками рефінансування.

Протягом 2022 року – першого півріччя 2025 року співвідношення держборгу до ВВП коливалося у межах від 77,8 % до 90,9 %. Це значно перевищує безпечний поріг у 60 % ВВП, визначений Бюджетним кодексом України (хоча на період воєнного стану ці обмеження призупинені). Аудитори наголошують, що йдеться про надмірне боргове навантаження на державний бюджет.

Дефіцит бюджету демонстрував вибухове зростання: у 2022 році він збільшився на 460 % порівняно з 2021 роком, у 2023 році — ще на 46,1 %, а у 2024 році — ще на 1,7 %.

За підрахунками Рахункової палати, за 2022 рік – перше півріччя 2025 року витрати на обслуговування та погашення державного боргу становили 3,2 трлн грн. Фактично близько 20 % усіх видатків державного бюджету в цей період йшло на виконання боргових зобов’язань.

Аудитори попереджають: у таких умовах можливості держави фінансувати соціальні програми, розвиток інфраструктури та відбудову суттєво обмежуються, адже значна частина ресурсу спрямовується на борги.

Окремий блок зауважень стосується нормативної неврегульованості управління держборгом. Рахункова палата констатує, що:

не були затверджені середньострокові стратегії управління боргом на 2023–2025 та 2025–2027 роки;

не розроблялися проєкти бюджетних декларацій на 2023–2025 та 2024–2026 роки (через призупинення відповідних вимог Бюджетного кодексу).

Усе це, на думку аудиторів, суттєво обмежило можливості середньострокового планування боргових показників та прогнозування витрат на обслуговування боргу.

Ще один показовий приклад — створення Боргового агентства. Постановою Кабміну від 12 лютого 2020 року №127 уряд ухвалив рішення про його утворення, і саме це агентство мало перебрати на себе ключові функції з управління держборгом. Втім, попри п’ять років від моменту ухвалення цієї постанови, фактичного старту його роботи так і не відбулося — відповідного урядового рішення досі немає.

Рахункова палата звернула увагу й на те, що чинні нормативно-правові акти не містять чітко визначених індикаторів боргових ризиків. Така система показників могла б допомогти вчасно оцінювати небезпеки для боргової стійкості, однак на практиці вона відсутня.

Міністерство фінансів у своїх поясненнях стверджує, що ризики враховуються під час планування боргових показників. Водночас матеріали, надані Рахунковій палаті, не містять документального підтвердження проведення такої оцінки.

Результати аудиту показують, що Україна входить у період післявоєнної відбудови з уже надзвичайно високим борговим навантаженням, значною залежністю від зовнішніх кредиторів і відсутністю повноцінно працюючої інституційної моделі управління боргом.

Рахункова палата наголошує: без прозорих стратегій, реального запуску Боргового агентства та чітких індикаторів ризиків буде надзвичайно складно забезпечити боргову стійкість у довгостроковій перспективі й зменшити тиск обслуговування боргу на майбутні бюджети.

Заступник начальника Головного управління Національної поліції у Харківській області та керівник слідчого управління Сергій Болвінов опинився у центрі пильної уваги громадськості. Місцеві активісти, представники бізнесу та заявники по низці кримінальних проваджень стверджують, що під його керівництвом розслідування корупційних справ часто зупиняються на півдорозі або не доходять до суду. Така ситуація, за їхніми словами, викликає підозри у вибірковості правосуддя та можливих зв’язках посадовця з окремими фігурантами резонансних справ.

Додаткову хвилю запитань спричинила відсутність у відкритому доступі декларацій Болвінова та членів його родини, що, на думку громадських спостерігачів, суперечить принципам прозорості, яких мають дотримуватися високопосадовці правоохоронних органів. Активісти наголошують: у час, коли суспільство вимагає від державних структур максимальної відкритості, приховування інформації про майно і доходи може свідчити про намагання уникнути публічного контролю.

Заявники, які направляли петиції й письмові повідомлення про підозрілу діяльність у місцевих закупівлях, нарікають на формальні відповіді і довгі «завислі» провадження без видимих слідчих дій. Там, де провадження відкривають, справи, за словами інформаторів, роками не рухаються — немає масштабних обшуків, затримань або обвинувальних актів, які б свідчили про системний тиск на корупційні схеми.

Окремою проблемою для громадськості стала масштабна мережа кол-центрів у Харкові та області, що працюють за шахрайськими схемами масових дзвінків. За оцінками місцевих фахівців, функціонує від сотні до півтори сотні таких точок; локації постійно змінюються, оператори швидко відновлюють роботу після поверхневих перевірок. Критики стверджують, що при очевидній поінформованості правоохоронців немає системних відкритих результатів розслідувань — жодних масштабних арештів або викриттів організаторів мережі.

Ще одна претензія — закритість самого посадовця. У відкритих джерелах відомостей про Болвінова — небагато; відомо, що він одружений, має доньку й двох синів, а члени родини користуються дорогим житлом і автомобілями. За даними джерел у публічних реєстрах, у доступних масивах відомостей про декларації вибірково немає, що, на думку активістів і журналістів-розслідувачів, є серйозним питанням у контексті законодавства про фінансовий контроль. Відсутність офіційної публічної інформації про доходи й майно посадовця лише посилює запитання щодо прозорості джерел коштів родини.

У матеріалах нагадують також епізоди минулого: ім’я Болвінова фігурувало у публікаціях ще в 2013 році під час обшуків у приймальні народного депутата, а в перші тижні повномасштабного вторгнення посадовець, за частиною повідомлень, тимчасово працював поза Харковом, що теж викликало суспільний резонанс.

Незважаючи на критику, офіційних відповідей від керівництва Нацполіції або НАЗК щодо ситуації навколо серйозних звинувачень у бездіяльності й відсутності декларацій станом на зараз публічно не оприлюднено. Представники регіональних органів влади та самі правоохоронці уникають публічних коментарів або обмежуються загальними фразами про дотримання законності й внутрішніх процедур.

Сукупність цих фактів викликає занепокоєння в громадському середовищі: відсутність прогресу у розслідуваннях резонансних справ і непрозорість майнових декларацій створюють у суспільстві відчуття, що слідство працює недостатньо ефективно там, де йдеться про можливі зв’язки місцевої влади й бізнесу. Жителі регіону та активісти вимагають незалежної перевірки роботи слідчого управління та публічних пояснень від вищого керівництва Нацполіції.

Народний депутат від партії «Слуга народу» Андрій Герус опинився в епіцентрі нового політичного скандалу, пов’язаного з конфліктом інтересів та сумнівними бізнес-зв’язками його родини. Ситуація привернула увагу громадськості через наявність прямих фінансових контактів між членами родини парламентаря та підсанкційним російським фінансистом Кирилом Дмитрієвим, який є наближеним до президента РФ Володимира Путіна.

Згідно з даними офіційних українських реєстрів, дружина депутата Наталія Герус до лютого 2025 року виконувала обов’язки директора та була співвласницею компанії ТОВ «Українська мрія». При цьому 12,5% цієї компанії належало Кирилу Дмитрієву — керівнику російського Фонду прямих інвестицій (РФПІ). Цей фонд широко відомий як один із основних фінансових інструментів Кремля, який забезпечує підтримку проєктів у сфері оборони, технологій та стратегічних ресурсів, що викликає серйозні занепокоєння у контексті національної безпеки України.

Дмитрієв перебуває під міжнародними санкціями — США, Канади, Великої Британії та Австралії. Попри це, його ім’я залишалося у статутних документах української компанії навіть під час повномасштабної війни.

Лише 22 лютого 2025 року Наталія Герус офіційно вийшла зі складу бенефіціарів. Однак питання, чому це сталося лише через три роки після вторгнення РФ, залишається без відповіді.

Після публікацій у ЗМІ Служба безпеки України заявила, що перевіряє можливі зв’язки родини Герусів із підсанкційним російським бізнесом. Втім, минуло вже понад три місяці, а офіційних результатів цієї перевірки так і не оприлюднено.

Жодних повідомлень про її завершення або процесуальні рішення не були зроблені публічними, що викликає запитання щодо реальної позиції СБУ у цій справі.

Це не перший раз, коли ім’я Андрія Геруса опиняється у скандалі, пов’язаному з Росією. У 2021 році він ініціював скандальну правку, яка відкрила шлях для імпорту електроенергії з Росії та Білорусі. Попри суспільне обурення, депутат тоді зумів протягнути зміни через парламент.

Тепер же з’ясувалося, що родинний бізнес Геруса мав прямий зв’язок із підсанкційною особою, яка працює на економічні інтереси Кремля. Це не лише репутаційна пляма, а й можлива загроза національній безпеці України, адже мова йде про спільну господарську діяльність з особою, близькою до російського військово-промислового комплексу.

Державна податкова служба України повідомила про нову хвилю фішингових атак, спрямованих проти платників податків. Зловмисники активно розсилають електронні листи, які імітують офіційні повідомлення від ДПС, використовуючи підроблені адреси, схожі на справжні. У таких повідомленнях містяться шкідливі вкладення, відкриття яких може призвести до зараження комп’ютера та несанкціонованого доступу до конфіденційної інформації.

За даними податкової служби, шахраї використовують адреси на кшталт [email protected], [email protected] та інші схожі доменні імена, аби ввести користувачів в оману. Теми листів зазвичай виглядають офіційно — наприклад, «Термінове повідомлення: уточнення податкової звітності за результатами перевірки» або «Повідомлення про виявлені помилки у декларації». У тексті повідомлення отримувачів закликають негайно відкрити прикріплений файл або перейти за посиланням, нібито для виправлення помилок чи перегляду актуальних даних.

У листах додаються вкладення — архіви або виконувані файли — які містять шкідливе програмне забезпечення. Як попереджають податківці, відкриття таких файлів може дозволити зловмисникам заволодіти інформацією на комп’ютері, встановити віруси або отримати віддалений доступ.

ДПС закликає не довіряти повідомленням з подібних адрес, не відкривати підозрілі вкладення та перевіряти достовірність кореспонденції безпосередньо через офіційні канали служби. Також відомство нагадало про базові правила кібергігієни й порадило у разі сумнівів звертатися до ДПС для підтвердження факту надсилання.

Густий туман, що кілька днів тримається над Донеччиною, став серйозним випробуванням для українських сил оборони. Через низьку видимість і щільну хмарність значно знизилася ефективність повітряної розвідки та застосування ударних дронів, які зазвичай відіграють ключову роль у стримуванні ворога. Цим скористалися російські війська, які здійснили активне просування в напрямку Покровська, намагаючись частково оточити українські підрозділи. За оперативною інформацією, деякі південні райони міста тимчасово опинилися під окупацією, а ситуація на місцях залишається напруженою та критичною.

Погодні умови фактично змінили баланс сил у районі Покровська. Як повідомляють військові, протягом кількох днів дрони спостереження та ударні БПЛА не могли працювати з повною ефективністю — туман знижував дальність видимості майже до нуля, а волога шкодила електронним системам. У результаті українські оператори безпілотників втратили можливість оперативно відстежувати пересування противника, що дозволило тому провести ризикову, але скоординовану атаку механізованими колонами.

У соціальних мережах з’явилися відео, на яких зафіксоване пересування російських груп на цивільних авто та мотоциклах уздовж південних околиць Покровська; геолокація підтверджує район подій. Моніторингові ресурси фіксують зближення ворога з більшістю кварталів міста, яке дедалі ширше перетворюється на «сіру зону» — простір із нестабільним контролем.

Операційна мета РФ — затиснути Покровськ і сусідній Мирноград, сформувавши загрозу «котла». Українські війська контратакували на східному фланзі, зриваючи спроби замкнути кільце, однак противник продовжує тиснути на логістику дронами, артилерією та диверсійними групами. За оцінкою військового аналітика Костянтина Машовця, росіяни активно застосовують інфільтрацію малими підрозділами, інколи в цивільному або у формі ЗСУ, аби дестабілізувати оборону перед масштабнішими ударами.

Паралельно з боями за Покровськ триває активність РФ під Куп’янськом і в Запорізькій області. Речник Об’єднаних сил Віктор Трегубов запевняє, що про «оточення Куп’янська» мова не йде, проте ситуація там напружена й динамічна.

Вечеря — це не просто завершення активного дня, а важлива складова здорового способу життя. Від того, що ми їмо ввечері, залежить не лише якість сну, а й робота травної системи, настрій та енергетичний рівень наступного дня. Дієтологи підкреслюють, що критично важливо не стільки відмовлятися від їжі після певного часу, скільки правильно підбирати продукти для вечірнього раціону.

Тяжкі та жирні страви уповільнюють травлення, створюючи відчуття важкості та заважаючи організму відпочивати. Стейки, ковбаси, картопля фрі або смажені страви можуть призвести до печії, дискомфорту у шлунку та безсоння. Для підтримки легкості та комфорту краще обирати запечену курку, парову рибу, овочеві омлети або легкі салати. Такі продукти легко засвоюються і не перевантажують організм, дозволяючи йому максимально відновитися під час сну.

Навіть невелика доза кофеїну може вплинути на нервову систему ще кілька годин після вживання. Це стосується не лише кави, а й чорного чаю, шоколаду, енергетичних напоїв. Увечері краще обрати трав’яні чаї — з ромашкою, м’ятою чи мелісою. Вони заспокоюють, знімають напругу і готують організм до сну.

Прості вуглеводи миттєво підвищують рівень цукру, але потім викликають різке падіння, через що може з’явитися нічний голод або неспокійний сон. Дієтологи радять замість цього обирати складні вуглеводи — гречку, кіноа, булгур або овсянку. Вони забезпечують тривале відчуття ситості без шкоди для фігури.

Попри міф про те, що келих вина допомагає заснути, алкоголь насправді погіршує якість сну. Він порушує природні фази відпочинку, зневоднює організм і провокує набряки. Кращою альтернативою стане склянка теплої води з лимоном або безалкогольний трав’яний напій.

Копченості, ковбаси, консерви містять надлишок солі, яка затримує воду в організмі і створює навантаження на нирки. Це часто призводить до ранкових набряків. Замість цього варто обрати тушковані овочі, йогурт без добавок чи шматочок м’якого сиру — легкі продукти, що допомагають травленню.

Вечеря має бути легкою, поживною і не стимулювати нервову систему. Ідеальний час для останнього прийому їжі — за 2–3 години до сну. Якщо зробити вибір на користь здорових страв, організм віддячить якісним відпочинком і гарним самопочуттям вранці.