Дефіцит українського бюджету зростає: валютні заощадження під загрозою, бідність досягає катастрофічного рівня

Донбас опинився у центрі масштабного геополітичного торгу після того, як президент США Дональд Трамп ініціював прискорену спробу досягти мирної угоди з Росією. За даними The Times, у Вашингтоні намагаються сформувати пакет пропозицій, що передбачає згоду Києва на фактичну передачу Москві всієї території регіону. Ця ідея подається як шлях до оголошення припинення вогню вже до Різдва, що, на думку американської адміністрації, могло б створити ефект політичного прориву та водночас продемонструвати результативність нової дипломатичної стратегії США.

Проте для України така концепція виглядає неприйнятною не лише з політичного чи правового погляду, а й через величезну людську ціну, яку країна вже заплатила за Донбас. Саме цей регіон пережив найбільші випробування після російського вторгнення 2014 року та ще масштабнішої хвилі насильства у 2022-му. Розбиті міста, зруйнована інфраструктура, тисячі загиблих і мільйони вимушених переселенців стали болючим нагадуванням про те, що будь-які поступки агресору можуть мати довгострокові наслідки для національної безпеки.

За даними ЗМІ, Кремль не розглядає можливість припинення бойових дій без повного виведення українських військ із Донбасу, включно з укріпленими містами Краматорськ і Слов’янськ. Трамп, зі свого боку, розраховує завершити війну до Різдва і дає Києву лічені дні для відповіді щодо територіальних поступок.

Конституція України не дозволяє передавати території без загальнонаціонального референдуму, який провести під час війни практично неможливо. Однак формально референдум не знадобився б, якби влада просто наказала військам відійти з регіону. Саме цей сценарій, як зазначає видання, викликає найбільше занепокоєння серед українських експертів.

Аналітик фонду “Повернись живим” Микола Бєлєсков вважає, що частина військових могла б не виконати наказ про відступ, що створює ризики внутрішньої дестабілізації. Він наголошує, що вимога піти без бою для багатьох захисників буде сприйматися як національне приниження. За його словами, бої за Краматорськ і Слов’янськ можуть коштувати Росії десятків тисяч життів, і відступ без спротиву матиме серйозні наслідки для оборони України у майбутньому.

Бєлєсков також попереджає, що навіть передача Донбасу навряд чи зупинить агресію Кремля. На думку експерта, Москва прагне не лише територій, а й зміни політичного курсу Києва, недопущення вступу України до НАТО та обмеження її армії. Тому будь-які “мирні плани”, що передбачають поступки, можуть бути використані Росією для подальшого наступу.

Позиції Зеленського у переговорах ускладнені внутрішньою ситуацією. Після корупційного скандалу, що призвів до відставки керівника Офісу президента Андрія Єрмака, західні партнери уважно стежать за стабільністю в українській владі. Попри це, як пишуть ЗМІ, жодних сигналів про зміну переговорної позиції Києва не надходило. Політолог Володимир Фесенко зазначає, що політичний вплив Єрмака був значно меншим, ніж вважали.

Окремим пунктом американського плану є проведення в Україні президентських виборів протягом 100 днів. Трамп заявив, що затримка з виборами означає “відсутність демократії”, але Зеленський наполягає, що голосування можливе протягом 60–90 днів за умови належної безпеки та підтримки партнерів.

Колишній прем’єр-міністр Росії Михайло Касьянов, який нині живе в еміграції, вважає, що Путін одержимий ідеєю повного контролю над Донбасом і прагне домогтися міжнародного визнання своїх завоювань. Він переконаний, що для російського президента це питання демонстрації сили та недопущення враження слабкості.

За оцінками експертів, тиск на Україну з вимогами територіальних поступок не припиняється, проте такі умови несуть в собі ризики як для безпеки держави, так і для єдності суспільства. Москва ж продовжує наполягати на сценарії, який означав би фактичну капітуляцію Києва на сході.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14210, який може суттєво змінити правила виїзду за кордон для осіб, які підпадають під бронювання. Цей документ, зареєстрований у листопаді 2025 року, пропонує розширити перелік підстав для тимчасової заборони виїзду громадян з України, що викликає певні дискусії в суспільстві та серед експертів. Основна мета законопроєкту — запобігти зловживанням і маніпулюванням із системою бронювання, коли окремі особи можуть уникати виконання своїх обов'язків, використовуючи різні лазівки.

На сьогодні законопроєкт не був включений до порядку денного Верховної Ради, але питання його розгляду залишається актуальним, адже ініціатива вже викликала значний інтерес серед депутатів і громадських діячів. Як зазначив Роман Костенко, секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, цей крок є необхідним для забезпечення порядку та запобігання маніпуляціям із бронюванням, яке часто використовували для того, щоб уникнути мобілізації. За його словами, ухвалення законопроєкту допоможе підвищити прозорість процесу і зробить його більш контрольованим з боку державних органів.

Костенко зазначив, що держава пішла назустріч тим, хто отримав «бронь» навіть без оновлення військово-облікових даних або на тлі ухилення від виконання конституційного обов’язку. Натомість за такий компроміс може з’явитися певне обмеження — тимчасова заборона на перетин кордону.

Одне з ключових положень законопроєкту передбачає заборону виїзду за кордон для громадян, яким надали відстрочку від мобілізації. Метою називають необхідність зупинити практику, коли людина отримує «бронь», а потім залишає країну без наміру повернення.

«Це своєрідний запобіжник. Ми пішли назустріч, та водночас мусимо гарантувати, що “бронювання” не стане інструментом для втечі. За кордон – ні, адже було порушення закону», — пояснив Костенко.

Наразі законопроєкт перебуває у статусі зареєстрованого, а його подальший розгляд очікується вже у 2026 році.

Європейські лідери продовжують заявляти про непохитну солідарність з Україною, однак за цією публічною риторикою дедалі чіткіше проступає брак спільної та довгострокової стратегії завершення війни. Аналітики наголошують: без активного залучення Сполучених Штатів, зокрема у сфері економічного та політичного тиску на Росію, європейські держави залишаються обмеженими у можливостях вплинути на розвиток подій. На тлі непередбачуваної позиції президента США Дональда Трампа це породжує занепокоєння щодо майбутніх рішень, які визначатимуть траєкторію міжнародної підтримки України.

За інформацією The New York Times, європейські урядовці дедалі наполегливіше говорять про необхідність створення надійної системи безпекових гарантій для України, яка стане ключовою умовою будь-яких потенційних переговорів. Саме гарантії розглядаються ними як аргумент, здатний забезпечити Києву впевненість у майбутньому та дозволити розглядати складні дипломатичні формули, які раніше вважалися неприйнятними.

Дискусії ускладнює й позиція російського президента Володимира Путіна, який категорично відкидає можливість присутності військ НАТО в Україні навіть у післявоєнному періоді. Це робить багато європейських планів майже нереалістичними.

На тлі цього європейські лідери намагаються знайти підхід до Трампа і схилити його до більш зваженої лінії щодо Києва. Видання зазначає, що в ЄС обговорюють ідею зустрічі представників України, Європи та США, аби виробити спільну мирну пропозицію, яку в майбутньому буде представлено Москві. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Київ може передати свій оновлений план миру Вашингтону вже 10 грудня.

Попри дипломатичні зусилля, в Європі визнають: союзники мають готуватися до сценарію, за якого їм доведеться воювати й стримувати Росію самостійно. Високопоставлені чиновники НАТО уважно спостерігають за поступовим виведенням американських військових із Європи. Хоча у регіоні залишається близько 79 тисяч солдатів США, європейські армії не можуть швидко замінити ключові можливості американського війська — від супутникової розвідки до систем управління та дальньої високоточної зброї.

Представники європейських країн визнають, що слабкість оборонної промисловості також залишається критичним викликом. Для масштабного нарощування виробництва зброї знадобляться роки. Аналітики Кільського інституту світової економіки підрахували, що Росія щомісяця виробляє близько 150 танків, 550 бойових машин піхоти, понад сотню дронів Lancet та десятки артилерійських систем. Жодна європейська держава сьогодні не наблизилась до таких темпів.

У коментарі NYT директорка з Північної Європи Атлантичної ради Анна Вісландер наголосила, що Україна є ключовим бар’єром, який стримує Росію від подальшої агресії. Вона зазначила, що Європа має або піти на більші ризики зараз, або заплатити значно вищу ціну в майбутньому.

Видання підсумовує: Європейський союз сьогодні стоїть перед стратегічним викликом — як захищати Україну і власну безпеку, якщо США зменшать свою роль у війні.

З настанням холодів та початком інтенсивного сезону вірусних інфекцій українці дедалі частіше стикаються з симптомами, які складно розрізнити без спеціального обстеження. Лікар Бабак Ашрафі із сервісу Superdrug Online Doctor звертає увагу на те, що межа між клінічними проявами грипу та COVID-19 стає все менш помітною. За його словами, зараз ці хвороби мають багато спільного у перебігу, тому інтуїтивно визначити їх за першими симптомами майже неможливо. Найнадійнішим способом дізнатися природу захворювання залишається лабораторне тестування, яке дозволяє отримати точний результат.

Попри це, медики виділяють кілька ознак, які можуть допомогти запідозрити, з яким саме вірусом відбувається зіткнення. За спостереженнями Ашрафі, COVID-19 частіше супроводжується порушенням нюху чи смаку, відчуттям сильного виснаження навіть за незначних навантажень і тривалішою лихоманкою. До того ж при коронавірусній інфекції нерідко виникає сухий, нав’язливий кашель, який може зберігатися довше, ніж інші симптоми.

Ашрафі зазначає, що обидві інфекції залишаються небезпечними, особливо для літніх людей, пацієнтів із хронічними хворобами та ослабленим імунітетом. Цієї зими медики очікують одночасну циркуляцію грипу та коронавірусу, що створюватиме додатковий тиск на систему охорони здоров’я і підвищуватиме ризики для вразливих категорій населення.

Лікар нагадує, що вакцини, дотримання базових правил гігієни та невеликі профілактичні заходи можуть суттєво знизити ризик захворювання. Йдеться про регулярне миття рук, респіраторну гігієну, а також ізоляцію вдома у разі появи симптомів. У місцях великого скупчення людей використання маски здатне забезпечити додатковий рівень захисту та зменшити поширення інфекцій.

За словами Ашрафі, ці прості дії можуть стати ключовим чинником, який допоможе уникнути ускладнень у період зростання захворюваності.

Начальник Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін оприлюднив декларацію, у якій відобразив доволі скромний перелік активів. У документі зазначено старий мінівен, кілька квартир, оформлених на його дружину, близько десяти тисяч доларів готівкових заощаджень та річний офіційний дохід у межах 1,72 мільйона гривень. Поява цих даних у відкритому доступі на порталі е-декларування викликала інтерес у суспільства, адже реальний обсяг задекларованого майна здається не надто значним з огляду на обсяг відповідальності, яку несе керівник міста, що пережило окупацію.

Беседін очолює Куп’янську МВА — орган управління, який став ключовим у відновленні життєдіяльності міста, де понад шість місяців тривали російські адміністративні та військові заходи. Після деокупації у вересні 2022 року адміністрація зіткнулася з масштабними завданнями: від відновлення критичної інфраструктури до координації гуманітарних програм і підтримки безпеки місцевих жителів у зоні постійних загроз. Роль керівника в таких умовах виходить далеко за межі стандартних управлінських обов’язків і потребує високого рівня прозорості, особливо в питаннях майна та доходів.

У декларації вказано, що родина мешкає в орендованій квартирі площею 62,5 квадратних метрів у Харкові, власником якої є третя особа. На дружину Наталію оформлено одразу кілька об’єктів нерухомості у Боровій: квартиру 52,9 м², придбану ще у 2017 році за 49,8 тисячі гривень, старішу квартиру, де вона володіє часткою, та земельну ділянку площею понад 10 соток. Сам Беседін нерухомості не декларує.

У переліку транспортних засобів чиновник вказав лише Volkswagen Sharan 2001 року, куплений у 2019 році за 47,6 тисячі гривень. Однак фактично він користується більш сучасним автомобілем — Nissan Qashqai 2013 року випуску, який належить його дружині та був придбаний у 2023 році за 172 тисячі гривень. Для порівняння, ринкова вартість таких авто у 2023 році становила від 9 до 13 тисяч доларів, тобто суттєво більше за вказану ціну.

Згідно з декларацією, у 2023 році Андрій Беседін отримав 1,72 мільйона гривень зарплати, тоді як дохід його дружини-медика становив 264,5 тисячі гривень. Готівкові заощадження чиновника обмежуються 10 тисячами доларів.

Попри те, що декларація не містить очевидних ознак надмірного збагачення, питання викликає різниця між ринковою та задекларованою вартістю автомобіля, яким фактично користується керівник МВА, а також загальна структура активів родини. У контексті роботи в регіоні, що пережив окупацію, пильна увага до прозорості чиновників стає необхідністю як для суспільства, так і для держави.

У Києві триває розслідування інциденту, що стався 11 грудня у Дарницькому районі та був кваліфікований як терористичний акт. Подія, яка сколихнула місто, забрала життя військовослужбовця Національної гвардії України й призвела до травмування кількох людей. За даними Київської міської прокуратури, правоохоронці відпрацьовують усі можливі версії, зокрема пов’язані зі встановленням та дистанційним підривом саморобних вибухових пристроїв.

Перший вибух стався під час звичайного патрулювання території, де працювали двоє нацгвардійців. Під час огляду місцевості спрацював прихований вибуховий механізм, що миттєво спричинив загрозливу ситуацію. Один із військових загинув від отриманих ушкоджень, тоді як його напарник та охоронець, який перебував неподалік, зазнали травм і були негайно госпіталізовані. За словами правоохоронців, стан постраждалих контролюється медиками.

Другий вибух стався вже після прибуття поліції та медиків. Під час документування події і надання допомоги стався повторний підрив, іще двоє працівників поліції отримали поранення. Правоохоронці зазначають, що в обох випадках спрацювали саморобні вибухові пристрої, закладені заздалегідь.

Подію кваліфіковано як терористичний акт, що спричинив загибель людини (ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України). На місці продовжують працювати слідчі, вибухотехніки та оперативні підрозділи.

Цей інцидент відбувся на тлі подібних диверсій, які фіксують по всій Україні. Нагадаємо, 23 листопада у Дніпрі затримали 16-річного хлопця, який на завдання російських спецслужб заклав вибухівки у громадських місцях. Внаслідок теракту загинув 35-річний чоловік, а під час повторного вибуху поранень зазнав поліцейський, який прибув на виклик.

У Києві тривають заходи з посилення безпеки, а правоохоронці перевіряють можливий зв’язок між диверсіями.

У медіапросторі поширилася інформація про можливі приховані активи заступника керівника Слідчого управління Нацполіції Києва Якова Мельника. Журналісти вказують, що посадовець може опосередковано володіти шістьма квартирами, оформленими на підставних осіб, криптовалютним гаманцем із сумами, що вимірюються сотнями тисяч доларів, кількома банківськими скриньками, заповненими готівкою, а також домоволодінням преміумкласу. Аналітичний проєкт «Антикор» простежив можливі схеми появи цих активів і спробував з’ясувати, які впливові покровителі можуть допомагати Мельнику утримувати керівну посаду, попри очевидні розбіжності між його офіційними доходами та ймовірним реальним майновим становищем.

У поданих деклараціях правоохоронець демонструє доволі скромний рівень статків: дві квартири, записані на дружину та дітей, кілька автомобілів, оформлених на батьків, офіційні заробітні плати та мінімальні заощадження. Проте журналістські розслідування вказують на наявність активів, які важко пояснити в межах задекларованих доходів. Зокрема, окремі об’єкти нерухомості пов’язані з Мельником через коло близьких знайомих або ж осіб, чиї доходи не дають змоги придбати подібне майно, що породжує підозри щодо номінального володіння.

5 грудня Яків Мельник взяв участь у KYIV CRIMINAL LAW FORUM, де генеральним партнером виступало адвокатське об’єднання «EQUITY». Керуючий партнер фірми Олег Маліновський відомий як адвокат бізнесмена, пов’язаного з Грановським, у справі щодо ТРЦ «Sky Mall». Його колишній партнер Віктор Барсук також належав до кола наближених до Грановського юристів. Згодом Барсук одружився зі скандально відомою суддею Мариною Барсук, на весілля якої приїхав підсанкційний олігарх Павло Фукс.

Участь Мельника у заході могла би виглядати пересічною, проте слід веде набагато глибше. З’ясувалося, що мати його дружини – Олена Купчук – у 2012–2013 роках керувала ТОВ «Санхаусінвест», зареєстрованим у будівлі на вулиці Богомольця, 7/14, буквально через дорогу від МВС. Саме ця будівля, за словами джерел, була відома як місце роботи конвертаційного центру, прикритого депутатською приймальнею колишнього «регіонала» Ельбруса Тедеєва. Приміщення з таким статусом фактично було недоторканним для правоохоронців.

В офісі часто бував адвокат Олексій Кучер — виходець із Харкова, юрист із сумнівною репутацією, який захищав учасників справи «рюкзаків Авакова». У 2019 році Кучер став депутатом від «Слуги народу», згодом очолив Харківську ОДА, а нині керує Державною регуляторною службою. Він задекларував 77 біткоїнів, вартість яких на сьогодні перевищує 7 мільйонів доларів. Не виключено, що саме Кучер міг підштовхнути Мельника до інвестицій у криптовалюту, адже, за даними ЗМІ, у поліцейського є криптогаманець на близько 400 тисяч доларів.

В офісі на Богомольця працювали також підприємства, пов’язані з переробкою пластику та фінансовими операціями. За словами співрозмовників, саме з цих структур формувався конвертаційний фонд, частково зав’язаний на банк «Південний», який вважали «кишеньковим» для бізнес-партнерів Грановського.

Усе це переплітається з робочою діяльністю Оксани Мельник, яка нині працює адвокатом та представляє інтереси чиновниці з екологічної сфери, що має понад півсотні протоколів про корупцію.

Джерела переконують, що реальні статки родини Мельників набагато масштабніші, ніж це видно в деклараціях, але закритість реєстрів не дозволяє перевірити цю інформацію. Водночас збіг інтересів та зв’язків між Мельником, його родичами, адвокатами з оточення Грановського та фірмами, що працювали в будівлі на Богомольця, свідчить про складну схему, яка могла десятиліттями ховати активи та прибутки.

У декларації прокурора Харківської області Амiла Азад огли Омарова виявлено деталь, яка привернула увагу як громадськості, так і антикорупційних експертів: посадовець разом із родиною багато років користується просторою квартирою в Харкові без жодної орендної плати. Цей факт став публічним після оприлюднення документів про його майновий стан, які підтверджують безоплатне проживання у помешканні площею 134,3 м².

За інформацією, вказаною у декларації, Омаров мешкає разом із дружиною Галамназ Талех кизи Омаровою та двома дітьми. Родина заселилася до квартири ще у 2018 році, і з того часу умови їхнього проживання не змінювалися. Формальним власником житла є Омаров Азад Енвер огли — особа, ймовірно пов’язана з прокурором родинними зв’язками, що підтверджує характер безоплатного користування майном.

Крім того, прокурор володіє будинком площею 56,3 м², придбаним у 2007 році за 106 тис. грн (близько 21 тис. доларів за тодішнім курсом). Також він користується автомобілем батька — Toyota Camry 2017 року випуску, придбаним за 683 тис. грн у рік випуску.

Основний дохід Аміла Омарова як прокурора становить 1,47 млн грн на рік. Дружина прокурора задекларувала 6 тис. доларів готівкою, сам прокурор має 21 тис. доларів, а також 8 тис. доларів і 223 тис. грн на банківських рахунках.

Фактично схема користування дорогим майном через родичів дозволяє прокурору мати доступ до власності, не будучи формальним власником.