Дефіцит українського бюджету зростає: валютні заощадження під загрозою, бідність досягає катастрофічного рівня

Європейські лідери продовжують заявляти про непохитну солідарність з Україною, однак за цією публічною риторикою дедалі чіткіше проступає брак спільної та довгострокової стратегії завершення війни. Аналітики наголошують: без активного залучення Сполучених Штатів, зокрема у сфері економічного та політичного тиску на Росію, європейські держави залишаються обмеженими у можливостях вплинути на розвиток подій. На тлі непередбачуваної позиції президента США Дональда Трампа це породжує занепокоєння щодо майбутніх рішень, які визначатимуть траєкторію міжнародної підтримки України.

За інформацією The New York Times, європейські урядовці дедалі наполегливіше говорять про необхідність створення надійної системи безпекових гарантій для України, яка стане ключовою умовою будь-яких потенційних переговорів. Саме гарантії розглядаються ними як аргумент, здатний забезпечити Києву впевненість у майбутньому та дозволити розглядати складні дипломатичні формули, які раніше вважалися неприйнятними.

Дискусії ускладнює й позиція російського президента Володимира Путіна, який категорично відкидає можливість присутності військ НАТО в Україні навіть у післявоєнному періоді. Це робить багато європейських планів майже нереалістичними.

На тлі цього європейські лідери намагаються знайти підхід до Трампа і схилити його до більш зваженої лінії щодо Києва. Видання зазначає, що в ЄС обговорюють ідею зустрічі представників України, Європи та США, аби виробити спільну мирну пропозицію, яку в майбутньому буде представлено Москві. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Київ може передати свій оновлений план миру Вашингтону вже 10 грудня.

Попри дипломатичні зусилля, в Європі визнають: союзники мають готуватися до сценарію, за якого їм доведеться воювати й стримувати Росію самостійно. Високопоставлені чиновники НАТО уважно спостерігають за поступовим виведенням американських військових із Європи. Хоча у регіоні залишається близько 79 тисяч солдатів США, європейські армії не можуть швидко замінити ключові можливості американського війська — від супутникової розвідки до систем управління та дальньої високоточної зброї.

Представники європейських країн визнають, що слабкість оборонної промисловості також залишається критичним викликом. Для масштабного нарощування виробництва зброї знадобляться роки. Аналітики Кільського інституту світової економіки підрахували, що Росія щомісяця виробляє близько 150 танків, 550 бойових машин піхоти, понад сотню дронів Lancet та десятки артилерійських систем. Жодна європейська держава сьогодні не наблизилась до таких темпів.

У коментарі NYT директорка з Північної Європи Атлантичної ради Анна Вісландер наголосила, що Україна є ключовим бар’єром, який стримує Росію від подальшої агресії. Вона зазначила, що Європа має або піти на більші ризики зараз, або заплатити значно вищу ціну в майбутньому.

Видання підсумовує: Європейський союз сьогодні стоїть перед стратегічним викликом — як захищати Україну і власну безпеку, якщо США зменшать свою роль у війні.

В українській енергетичній галузі дедалі чіткіше окреслюється глибока системна криза, яка вже виходить за межі технічних проблем, дефіциту ресурсу чи зношеної інфраструктури. Ключовою причиною називають формування потужного приватного центру впливу навколо ТОВ «Газорозподільні мережі України», яке, за даними з відкритих джерел та експертних оцінок, фактично втратило незалежність і опинилося під контролем вузького кола осіб.

За наявною інформацією, управління стратегічним підприємством було поступово переформатоване під інтереси окремої групи, яка зосередила у своїх руках кадрові рішення, розподіл контрактів і контроль над фінансовими потоками. У підсумку структура, створена для забезпечення стабільного газопостачання та прозорої роботи розподільних мереж, почала виконувати функцію механізму регулярного перерозподілу коштів.

Фінансові схеми підприємства призвели до боргів у 2,5 млрд грн станом на початок 2025 року. Через адвокатське об’єднання «Квантум» філії по всій країні змушували підписувати фіктивні угоди на «послуги» з абонплатою до 300 тис. грн щомісяця. Водночас процедура підключення будівельних об’єктів до газових мереж перетворилася на платну «послугу», а всі ключові рішення контролювала спеціальна комісія, сформована Каліною.

Закупівлі також проводилися з ознаками змови та штучного завищення вартості. Придбання швидкозводимих укриттів у ТОВ «Л7» обійшлося на 160 тис. грн дорожче, а тендер на взуття на 54 млн грн був штучно скасований, щоб забезпечити перемогу компанії, що раніше співпрацювала з РФ.

Сьогодні газорозподільні мережі в Україні працюють не на державу та людей, а на вузьке коло політико-бізнесової верхівки. Це призводить до дефіциту газу, затримок з опаленням і мільярдних дір у фінансових балансах. Поки правоохоронні органи демонструють активність, група продовжує контролювати критичний сектор енергетики, ставлячи під загрозу національну безпеку країни.

У неділю, 7 грудня, в Івано-Франківську стався інцидент, що сколихнув місцеву громаду. На вулиці Василя Стуса жінка раптово напала на двох перехожих із ножем. Постраждали 47-річна місцева мешканка та 11-річний хлопець, обох госпіталізували для надання медичної допомоги.

За даними поліції Івано-Франківської області, подія розгорнулася близько 14:00 у житловому масиві. Слідчі встановили, що жінка діяла раптово та без будь-яких конфліктів із потерпілими. У правоохоронних органах зазначили, що напад супроводжувався демонстративною неповагою до суспільного порядку, а дії затриманої мали відкрито агресивний характер.

Постраждалих доставили до лікарні, дитина досі перебуває під медичним наглядом. Нападницю, 41-річну раніше не судиму франківчанку, затримали на місці події. Вона відмовилася давати будь-які свідчення.

Жінці оголосили підозру за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України (хуліганство), яка передбачає покарання від трьох до семи років ув’язнення.

Американський невролог Байбінг Чен дослідив когнітивні здібності літніх людей із винятково добре збереженою пам’яттю і виявив, що одним із головних факторів їхнього успіху є активні соціальні зв’язки. У відеоролику на платформі TikTok доктор підкреслив, що фізичні вправи та правильне харчування безумовно важливі для здоров’я мозку, проте справжній «тренажер» для розумових функцій — це регулярне спілкування з іншими людьми.

За словами Чена, літні люди, які підтримують міцні соціальні стосунки, демонструють більш розвинену передню поясну кору мозку — ділянку, що відповідає за емоції, увагу та соціальну взаємодію. Активне спілкування стимулює мозкові мережі, що беруть участь у формуванні пам’яті, підтримці концентрації та розвитку емпатії. Крім того, соціальна активність допомагає знижувати рівень кортизолу — гормону стресу, що у великих кількостях руйнує нейронні зв’язки та погіршує когнітивні здібності.

Доктор Чен радить не обмежуватися щоденними кросвордами чи судоку. Набагато ефективніше телефонувати друзям, зустрічатися з близькими, сміятися та залишатися соціально активними.

Ці спостереження підтверджує і «Товариство Альцгеймера», зазначаючи, що самотність може підвищувати ризик розвитку деменції на 60%. Хоча точні механізми досі вивчаються, активне спілкування залишається одним із найнадійніших способів підтримки когнітивного здоров’я.

Цей день вирізняється особливою насиченістю подій і символів, адже поєднує в собі церковні традиції, національні вшанування та міжнародні ініціативи. Для одних це передусім духовна дата, для інших — професійне свято, а для світової спільноти — привід замислитися над важливими питаннями збереження природи та ролі фінансових інституцій у сучасному світі.

За новим церковним календарем 4 грудня віряни вшановують пам’ять святої великомучениці Варвари — однієї з найбільш знаних християнських святих, образ якої асоціюється з чистотою, мужністю та вірністю переконанням. Згідно з переказами, Варвара народилася в заможній язичницькій родині, але ще в юності прийняла християнську віру, за що зазнала переслідувань і жорстоких випробувань. Її життєвий шлях став прикладом незламності духу і готовності відстоювати свою віру до кінця. У народній традиції цей день також пов’язують із настанням справжньої зими, передбаченням погоди та початком активної підготовки до різдвяних свят.

За переказами, після страти дочки батько був уражений блискавкою — це закріпило за святою Варварою образ захисниці від грому, блискавок та раптових нещасть.

У цей день віряни утримуються від сварок, лайки та рукоділля, а також уникають далеких поїздок. Традиційні прикмети підказували погоду: сонце обіцяло ясну зиму, туман — затяжну, а ранні сніги — врожайний рік.

4 грудня в народі називали Варварою Зимовицею — днем, коли зима “стає на поріг”. У різних регіонах це був час активної підготовки до холодів, перевірки запасів, завершення осінніх робіт і перших зимових ворожінь.

Цього дня відзначають іменини: Варвара, Анастасія, Катерина, Кіра, Юлія, а також Василь, Геннадій, Микола, Олександр, Дмитро, Іван. Талісманом народжених цього дня вважається шпінель — рідкісний камінь, який символізує гармонію та щирі почуття.

4 грудня Україна вшановує ракетні та артилерійські війська — один із ключових родів Збройних сил. Це професійне свято стало особливо значущим після 2014 та 2022 років, коли артилеристи відіграли критичну роль у стримуванні російської агресії та захисті територій.

Сотні тисяч військових, серед яких і легендарні «боги війни», забезпечують вогневу міць та обороноздатність держави. Цей день — нагода подякувати їм за мужність і відвагу.

Всесвітній день охорони дикої природиСвято, запроваджене ООН, покликане нагадати про збереження біорізноманіття, боротьбу з браконьєрством і захист вразливих видів. Це важливий сигнал людству, що природа потребує активної підтримки.

Міжнародний день гепардаГепард — символ швидкості, витонченості та водночас вразливості. Його популяція стрімко скорочується, і це свято спрямоване на привернення уваги до збереження виду.

Міжнародний день банківВін підкреслює важливість фінансових установ у стабільній економіці, розвитку бізнесу та підтримці громадян. Банки забезпечують основу фінансової інфраструктури світу, а день 4 грудня — можливість привернути увагу до їхньої ролі.

Цей день увійшов у світову історію низкою подій:— 771 р. Карл Великий став єдиним правителем Франкського королівства.— 1735 р. будівля на Даунінг-стріт 10 стала офіційною резиденцією прем’єра Великої Британії.— 1791 р. вийшов перший номер британської газети Observer.— 1991 р. Литва і Латвія визнали незалежність України.— 1996 р. розпочалась місія Mars Pathfinder, що доставила на Марс перший марсохід.

А ще 4 грудня народилися видатні українці: хормейстер Олег Тимошенко, актор Григорій Гладій і легендарний атлет Сергій Бубка.

4 грудня — день, у якому тісно переплелися духовність, історія, наука та сучасність. Це дата, що нагадує про віру, силу, боротьбу й відповідальність перед природою та суспільством.

Українська музична продюсерка Ірина Горова поділилася своїм баченням щодо спроб Потапа та Насті Каменських посилити свою присутність на музичному ринку Латинської Америки. Вона підкреслила, що уважно стежить за діяльністю українських артистів за кордоном, адже це дає можливість зрозуміти, як трансформується світова індустрія та наскільки реалістично українським виконавцям закріпитися на глобальних майданчиках.

У коментарі для «Економічної правди» Горова відзначила, що міжнародний прорив рідко відбувається швидко. На формування стійкого інтересу до артиста впливають локальні музичні тенденції, культура регіону, конкуренція та загальна динаміка світового шоу-бізнесу. За її словами, навіть технічно досконалий матеріал не гарантує успіху, якщо він не відповідає смакам аудиторії конкретної країни.

Горова підкреслила, що стратегія копіювання американського чи британського звучання вже давно не працює. За її переконанням, українські виконавці можуть зацікавити глобальну аудиторію лише унікальним стилем, який вирізнятиме їх серед конкурентів. Саме збереження власної музичної ідентичності, а не наслідування чужих трендів, може стати ключем до успіху.

Продюсерка відзначила, що в українській індустрії з’являються артисти, готові працювати над формуванням самобутнього звучання, здатного привернути увагу міжнародних лейблів та стримінгових сервісів. Вона переконана, що лише оригінальний музичний продукт може прокласти шлях на світовий ринок.

Окремо вона згадала про нинішній курс Насті Каменських на іспаномовну аудиторію та ринок США, а також про те, що Потап почав творити під новим сценічним ім’ям Slavic Balagan. Попри активні спроби, Горова вважає, що шлях до успіху полягає не у зміні псевдонімів чи орієнтації на іноземні ринки, а у створенні власного унікального контенту.

Продюсерка підсумувала, що майбутнє української музики за виконавцями, які не наслідують чужий стиль, а створюють свій власний, здатний викликати інтерес світової аудиторії.

За інформацією, що з’являлася у численних журналістських розслідуваннях та аналітичних матеріалах, навколо роботи окремих митних підрозділів сформувалася складна структура, яка фактично перетворила контроль за переміщенням товарів через кордон на окремий неформальний бізнес-напрям. Система, яку пов’язують із Сергієм Звягінцевим, описується як багаторівнева мережа впливу, що охоплювала насамперед Львівську та Закарпатську митниці, але мала сліди й на інших ділянках. Ключовою особливістю цієї мережі було налагодження сталих каналів, через які контрабандні операції оформлювалися майже так само організовано, як звичайні адміністративні послуги.

Основою схеми, за оцінками експертів, були маніпуляції з інвойсами та деклараціями. Реальна вартість товарів занижувалася у кілька разів, що дозволяло мінімізувати платежі та уникати належного контролю. Для цього використовували так звані компанії-прокладки — юридичні особи без активів і діяльності, які існували лише на папері та виконували роль буферу між постачальником і державою. Через такі структури проходили значні партії імпорту, що формально виглядали як дрібні та маловартісні.

Ключовим елементом були фірми-прокладки — юридичні особи без активів, персоналу та оборотів, створені виключно для оформлення таких вантажів. Через ці «транзитні» компанії за короткий час проходили мільйонні обсяги імпорту. Після завершення циклу фірму закривали або переводили в статус «сплячої», щоб уникнути будь-якого податкового та бухгалтерського аналізу.

Не менш важливою частиною схеми був фактичний контроль над оглядовими зонами. Машини пропускалися без реальних оглядів, інколи декларувалися як «порожні», попри очевидний вантаж. Митники різних регіонів працювали синхронно: від інспекторів, які погоджували занижені інвойси, до керівництва, яке забезпечувало прикриття для безперебійності процесу.

У результаті митні органи перетворилися на інструмент організованої злочинної діяльності, яка роками завдавала державі мільйонних збитків. Система Звягінцева існувала не як випадкові епізоди контрабанди, а як стабільно працююча вертикаль, що забезпечувала проходження будь-яких вантажів — від дрібних «сірим» імпортерам до великих комерційних партій, які не проходили належного контролю.

Попри масштабність схем, силові структури тривалий час їх ігнорували або зводили реакцію до формальних перевірок. Це дозволило мережі існувати роками, набуваючи обертів і фактично створюючи паралельну систему митного «оформлення» поза законом.

Заступник начальника слідчого управління поліції Києва Яків Мельник опинився в центрі уваги через істотну різницю між власними доходами та фінансовими надходженнями його дружини, яка працює як приватна підприємниця. Попри відносно помірну заробітну плату поліцейського, у документах про його статки фігурують також транспортні засоби преміумкласу, якими сім’я користується безоплатно. Така обставина стала одним із головних приводів для обговорення можливих невідповідностей між рівнем офіційних доходів і стилем життя родини.

Упродовж минулого року заробіток Мельника, відповідно до декларації, склав 689 тисяч гривень, що є типовим показником для офіцера його рівня. Натомість його дружина Оксана Мельник задекларувала понад 5,6 мільйона гривень доходу, що еквівалентно приблизно 470 тисячам гривень на місяць. У документах не розкривається конкретна діяльність або джерела надходжень таких значних сум, що вже спричинило хвилю зацікавлення з боку громадськості та профільних аналітиків.

Сім’я проживає в квартирі площею 118,8 кв. м у Києві, яка з 2017 року оформлена на Олену Мельник (імовірно, родичку дружини). Друга квартира — площею 60,6 кв. м — з 2023 року записана на дітей. Вартість обох об’єктів нерухомості в декларації не зазначена.

Окрему увагу привертає елітний автопарк, яким родина користується «безоплатно». У декларації вказано:

— Volkswagen Touareg 2022 року (ринкова ціна — від 2,5 млн грн), власник — Ігор Купчук;— Toyota Camry 2023 року (вартість — від 1,4 млн грн), власниця — Олена Купчук.

Обидва авто надані у користування безоплатно, причому власники, ймовірно, є родичами дружини Мельника. Така практика часто фігурує у схемах приховування реального майна чиновників та правоохоронців.

Сам Мельник задекларував 120 тис. грн готівкою та 1 тис. доларів, тоді як його дружина — 80 тис. грн та 3 тис. доларів.

Попри мільйонні річні доходи, обсяг заощаджень в обох виглядає мінімальним.

За даними антикорупційних організацій, практика записувати майно на родичів або користуватися ним «безоплатно» є поширеним способом уникнення повного декларування статків. У випадку Мельника така схема може вказувати на наявність реального, але неофіційного майна.