Дефіцит українського бюджету зростає: валютні заощадження під загрозою, бідність досягає катастрофічного рівня

З 1 січня 2026 року в Україні значно зростають державні виплати при народженні дитини. Новонароджені отримуватимуть 50 тисяч гривень грошової допомоги, а також «Пакунок малюка» вартістю 8 451 грн, що включає найнеобхідніші речі для першого часу життя дитини. Право на отримання допомоги має один із батьків або законних опікунів, які можуть скористатися сучасними електронними сервісами для подачі заявки.

Подати заяву на виплати можна через додаток «Дія», що значно спрощує процедуру і дозволяє оформити допомогу дистанційно, без необхідності відвідувати установи особисто. Для тих батьків або опікунів, які не користуються додатком, передбачено традиційний спосіб подачі документів — у найближчому відділенні Пенсійного фонду України. Така система дозволяє охопити всіх громадян, незалежно від рівня цифрової грамотності та доступу до онлайн-сервісів.

Варто зазначити, що для дітей, народжених до 1 січня 2026 року, допомога становить 41 280 грн. З них 10 320 грн виплачуються одразу, а решта коштів надається щомісяця протягом трьох років. Для дітей на повному державному утриманні кошти зберігатимуться на депозиті до досягнення повноліття.

Ці зміни покликані підтримати родини та забезпечити дітям необхідні ресурси для перших років життя.

Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Костянтин Ущаповський оприлюднив декларацію, яка привернула увагу обсягом задекларованого майна та фінансових ресурсів. Серед найбільш помітних активів — дорогий годинник швейцарського бренду IWC, електромобіль Tesla Model X, а також суттєві грошові накопичення, що перевищують 837 тисяч доларів США.

Відповідно до поданих даних, Ущаповський перебуває на посаді члена НКРЕКП з 2021 року, беручи участь у формуванні рішень у стратегічно важливих для країни галузях — енергетиці та комунальних послугах. Його професійна діяльність у регуляторі пов’язана з питаннями тарифної політики, ліцензування та контролю за роботою суб’єктів ринку, що безпосередньо впливає на економічну стабільність і добробут громадян.

Основним джерелом доходу Ущаповського у 2024 році стала заробітна плата в НКРЕКП у розмірі 3,17 млн гривень. Окрім цього, він задекларував 158 тисяч гривень процентних доходів, отриманих від банківських вкладів.

У декларації зазначено значний обсяг нерухомості у Києві. Зокрема, посадовець володіє квартирою площею понад 303 квадратні метри у спільній власності з сестрою, яка була придбана ще у 2008 році за 3,25 млн гривень. Також йому належить квартира площею 68,5 квадратного метра у спільній сумісній власності з матір’ю, а також паркомісце площею 17,3 квадратного метра, придбане у 2008 році за 100 тисяч гривень.

Серед цінного рухомого майна Ущаповський задекларував швейцарський годинник IWC Portugieser Perpetual Calendar. За ринковими оцінками, вартість нових моделей такого класу залежно від матеріалу корпусу може становити від 40 до 50 тисяч доларів.

У розділі транспортних засобів зазначено автомобіль Tesla Model X 2020 року випуску, який був придбаний у рік виробництва за 2,87 млн гривень. Також у власності посадовця перебуває квадроцикл BRP Outlander Max XT 650 2011 року, придбаний за 127 тисяч гривень.

Найбільший обсяг активів зосереджений у грошових заощадженнях. Ущаповський задекларував кошти на банківських рахунках і депозитах у розмірі близько 302 тисяч доларів та 4,8 тисячі євро. Окрім цього, він вказав готівкові кошти на суму 535 тисяч доларів.

Загальний обсяг задекларованих грошових активів члена НКРЕКП перевищує 837 тисяч доларів, що привертає увагу на тлі війни та дискусій навколо доходів посадовців, які ухвалюють рішення у сфері тарифів та енергетичної політики.

Багато людей, які прагнуть стрункої фігури, часто шукають дорогі продукти чи суворі дієти, забуваючи про прості й доступні способи підтримки здоров’я. Одним із таких методів є випивання склянки теплої води за певний час до їжі. Цей підхід не вимагає фінансових витрат і ґрунтується на природних фізіологічних процесах організму.

Фахівці пояснюють, що після вживання води шлунок частково наповнюється, а спеціальні рецептори розтягнення передають сигнал у мозок, зменшуючи відчуття різкого голоду. У результаті людина підходить до трапези більш спокійною і схильною до помірних порцій, а не до переїдання. Така проста звичка допомагає контролювати апетит, уникати зайвих калорій та поступово нормалізувати обсяг споживаної їжі.

Важливу роль відіграє й температура рідини. Тепла вода, близька до температури тіла, м’яко впливає на шлунково-кишковий тракт. Вона сприяє розслабленню гладкої мускулатури, готуючи травну систему до прийому їжі та стимулюючи вироблення ферментів. На відміну від холодних напоїв, які можуть спричиняти спазми й уповільнювати процеси травлення, тепла рідина діє більш делікатно.

Щоб така звичка справді приносила користь, важливо дотримуватися помірності й усвідомленості. Воду зазвичай рекомендують пити за 15–20 хвилин до їди, щоб організм встиг відреагувати. Температура має бути комфортною, а не гарячою, аби не подразнювати слизову оболонку. Йдеться саме про чисту воду без підсолоджувачів чи сиропів, оскільки додаткові калорії зводять нанівець очікуваний ефект. За бажанням смак можна злегка змінити, додавши, наприклад, шматочок лимона або листок м’яти.

Водночас лікарі наголошують, що навіть прості оздоровчі звички підходять не всім однаково. Людям із хронічними захворюваннями нирок, проблемами зі шлунком, гастритом або підвищеною кислотністю варто бути обережними зі зміною режиму пиття. У таких випадках доцільно попередньо порадитися з лікарем, щоб уникнути небажаних наслідків.

Склянка теплої води перед їжею — це не чарівний засіб і не заміна збалансованого харчування чи рухової активності. Проте для багатьох вона стає простим щоденним ритуалом, який допомагає краще відчувати сигнали власного тіла, відрізняти фізичний голод від емоційного та ставитися до харчування більш усвідомлено. Саме з таких невеликих кроків часто й починаються довготривалі позитивні зміни.

Відмова від сніданку може мати значні наслідки для фізичного та психічного здоров’я, а також впливати на тривалість життя. Нове наукове дослідження, опубліковане на платформі ScienceDirect, виявило чіткий зв’язок між пропуском ранкового прийому їжі та підвищеним ризиком ожиріння, серцево-судинних захворювань, а також порушень когнітивних функцій. Автори роботи зазначають, що ігнорування сніданку створює додаткове навантаження на організм, що в довгостроковій перспективі може призводити до розвитку серйозних патологій.

Дослідники підкреслюють, що ранковий прийом їжі відіграє ключову роль у регуляції метаболізму, підтримці стабільного рівня цукру в крові та оптимальній роботі мозку. Пропуск сніданку змушує організм швидше використовувати енергетичні резерви, що з часом призводить до підвищення апетиту, переїдання упродовж дня та накопичення зайвих калорій. Також відзначено, що регулярне ігнорування ранкового прийому їжі пов’язане з підвищеним рівнем запальних процесів та гормональних порушень, що негативно впливає на серцево-судинну систему.

Фахівці зазначають, що за відсутності сніданку організм перебуває у стані стресу. Через гормональні коливання людина сильніше відчуває голод упродовж дня, що часто призводить до переїдання та набору зайвої ваги. Окрім цього, можуть порушуватися процеси травлення й активізуватися внутрішні запальні реакції, які з часом здатні сприяти розвитку хронічних захворювань.

Дослідження також вказує на негативний вплив пропуску сніданку на роботу мозку. Люди частіше скаржаться на зниження концентрації уваги, дратівливість і швидку втому, зокрема під час фізичних навантажень. Вчені звертають увагу й на можливий зв’язок цієї звички з підвищеною тривожністю та депресивними станами, що пояснюється впливом на регуляцію нейромедіаторів.

У висновках науковці зазначають, що хоча пропуск сніданку став популярним через уявні метаболічні переваги, нові докази демонструють його негативний вплив на фізіологічні та когнітивні системи організму. Систематичний огляд пов’язує цю звичку з підвищеним апетитом, інсулінорезистентністю, зростанням серцево-судинного ризику, ожирінням, порушенням кишкового мікробіому та системним запаленням.

Лікарі також застерігають від відмови від сніданку. За словами кардіолога Лопеса-Хіменеса, пропуск ранкового прийому їжі ніколи не вважався корисним і, за даними численних досліджень, може підвищувати ризик серцевих та інших захворювань. Він звертає увагу на те, що серцеві напади частіше трапляються вранці, а відсутність їжі може додатково ускладнювати ситуацію.

Фахівець пояснює, що вранці в організмі людини природно підвищується рівень адреналіну. Якщо ж людина не снідає, організм сприймає це як загрозу голоду, що призводить до ще більшого викиду адреналіну й створює небезпечне навантаження на серцево-судинну систему.

В українському інформаційному просторі виникла резонансна ситуація, пов’язана з діяльністю онлайн-проєкту «Буськ онлайн» у соціальній мережі Facebook. На сторінці регулярно з’являються публікації, які мають ознаки дискредитації військовослужбовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. На це публічно звернув увагу журналіст і чинний військовослужбовець 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія» Вахтанг Кіпіані.

Він наголосив, що подібний контент підриває довіру до Сил оборони, формує негативне ставлення до військових і може мати ознаки інформаційної шкоди в умовах воєнного стану. У своєму зверненні Кіпіані закликав Службу безпеки України, Національну поліцію та голову Львівської обласної військової адміністрації дати належну оцінку діяльності сторінки та перевірити викладені факти.

На сторінці було опубліковане відео конфлікту між перехожими та військовослужбовцями ТЦК у Львові з образливими коментарями на адресу військових. У дописі, серед іншого, йшлося: «У Львові дегенерати, що офіційною мовою називається ТЦК та СП, продовжують відловлювати людей…».

Вахтанг Кіпіані наголосив на ризиках такої діяльності, зазначивши, що діловод військової частини має доступ до чутливої інформації про особовий склад, відрядження та розташування підрозділів, і така поведінка може становити загрозу національній безпеці.

Сторінка «Буськ онлайн» має понад 30 тисяч підписників. Контактний номер для коментарів відмовився відповідати на дзвінки журналістів.

Окрім військової служби, Володимир Типило є співвласником фірми «Волко», що займається оптовою торгівлею залізними виробами та опалювальним обладнанням, а також засновником благодійного фонду «Фундація небайдужих», зареєстрованого у 2020 році у Буську.

Ситуація викликала широкий резонанс і питання щодо контролю та реагування командування та контррозвідки на дії військовослужбовців у соцмережах.

У неділю, 4 січня, в Україні очікується мінлива погода з опадами в окремих регіонах. Дощі та мокрий сніг прогнозують на сході, півдні та у деяких західних областях, тоді як на півночі та частині західних територій істотних опадів не очікується. Температура повітря по країні залишатиметься майже без змін, що забезпечить відносну стабільність температурного фону.

На заході України протягом дня передбачають хмарну погоду з проясненнями. Опади очікуються локально, переважно у вигляді мокрого снігу або дощу, що може створювати слизькі ділянки на дорогах, тож водіям рекомендують бути обережними. Вітер слабкий або помірний, переважно західного та південно-західного напрямку.

У північних областях також збережеться хмарність, місцями можливі сонячні прояснення. Температура повітря вдень становитиме від мінус 2 до плюс 1 градуса.

На сході країни місцями пройде невеликий сніг. Денна температура коливатиметься від мінус 3 до плюс 1 градуса, залежно від регіону.

У центральній частині України 4 січня очікується похмура погода. Небо буде затягнуте хмарами, місцями можливий невеликий мокрий сніг. Температура вдень становитиме від мінус 1 до плюс 2 градусів.

На півдні України прогнозують найтеплішу погоду по країні. Тут очікуються дощі та підвищена вологість, а температура повітря вдень сягатиме плюс 2–7 градусів. У Криму синоптики прогнозують до 10 градусів тепла.

У столиці завершили реконструкцію Бессарабського ринку — об’єкта, що має статус пам’ятки національного значення і є одним із символів історичного Києва. Проведені роботи спричинили гучний суспільний резонанс через можливі порушення законодавчих процедур, питання до якості виконання та значні бюджетні витрати, обґрунтованість яких викликала сумніви у фахівців і громадськості.

Згідно з чинним законодавством, будь-які ремонтні чи реставраційні роботи на об’єктах національного значення повинні обов’язково погоджуватися з Міністерством культури та інформаційної політики. Така вимога діє для всіх пам’яток цього рівня — від Софії Київської до Києво-Печерської лаври. У ситуації з Бессарабським ринком, за оприлюдненою інформацією, міністерство не надавало повноцінного дозволу, а було лише поінформоване про перебіг реконструкції, що ставить під сумнів дотримання обов’язкових процедур.

Документація з реконструкції готувалася вже після того, як ринок фактично перетворили на фуд-корт. Науковий проєкт, який мав би обґрунтувати зміни, з’явився після завершення робіт. Як наслідок, можуть бути пошкодження унікальної метласької плитки та декору, а кількість торгових місць значно зменшилась.

Якість робіт викликає сумнів. Реконструкція, яка розпочалася у 2024 році і тривала довше запланованого терміну на півроку, вже через тиждень після відкриття показала недоліки: плитка почала сипатися, що зафіксували перші відвідувачі на фото та відео.

Вартість проєкту оновлення, за даними керівниці робіт Наталії Джурай, становила 150 млн грн, з яких більше половини були кредитні кошти. Тендери проводилися без відкритих торгів та за спрощеною процедурою, що викликає додаткові питання щодо прозорості витрат.

Роботи не обговорювалися публічно, але викликали критику. Пам’яткоохоронець Дмитро Перов заявив: “Ринку тут більше немає”, а кулінар Євген Клопотенко додав: “Це фуд-корти і трошки ринку. Чи були публічні обговорення? Ні.”

Кандидат на посаду судді апеляційного суду Григорій Шабрацький, який нині здійснює правосуддя у Таращанському районному суді Київської області, опинився під пильною увагою через низку фактів, виявлених під час аналізу його майнових декларацій. За оцінкою Громадської ради доброчесності, зафіксовані невідповідності можуть свідчити про проблеми з дотриманням стандартів прозорості та етичної поведінки, що є ключовими критеріями для судді апеляційної інстанції.

Одним із найбільш обговорюваних моментів стала інформація про квартиру в Луганську площею 70,5 квадратного метра. Вперше цей об’єкт нерухомості з’явився в декларації кандидата лише у 2019 році, хоча, за наявними даними, право користування або інший майновий зв’язок із ним виник ще у 2012 році. Така значна часовa різниця між фактичним набуттям права та його відображенням у деклараційних документах стала підставою для запитань з боку громадськості.

У 2019 році Шабрацький придбав автомобіль Nissan Rogue 2014 року за 230 тис. гривень, що значно нижче ринкової вартості — 480–560 тис. грн. Суддя пояснив це тим, що авто було після ДТП зі США та потребувало ремонту, однак документального підтвердження не надав. ГРД розглядає це як можливе заниження вартості для приховування реальних витрат.

У 2020 році дружина кандидата купила квартиру в Скадовську (63,3 м²) за 385 тис. грн, що значно нижче ринкових цін 700–800 тис. грн. За словами Шабрацького, покупка була здійснена за рахунок спільних заощаджень, виплат по вагітності та недорогого ремонту. ГРД прийняла пояснення, але рекомендує врахувати його при оцінці кандидата.

Крім того, суддя систематично не декларував залишки на банківських рахунках, маючи при цьому готівкові заощадження. Пояснення про нульові залишки та кредитні ліміти ГРД визнала недостатніми. Також викликало питання, що батько кандидата у 2008 році отримав будинок у Луганській області за рішенням суду, що потребує додаткових пояснень для виключення впливу статусу сина-судді.

Згідно з декларацією доброчесності за 2022 рік, Шабрацький та його дружина неодноразово відвідували тимчасово окупований Луганськ у 2015–2016 роках через територію РФ.

ГРД рекомендує врахувати ці обставини під час конкурсу на посаду судді апеляційного суду. Остаточне рішення щодо кандидатури ухвалюватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів.