Дефіцит українського бюджету зростає: валютні заощадження під загрозою, бідність досягає катастрофічного рівня

Між 2013 та 2016 роками через ПриватБанк було виведено близько двох мільярдів доларів США. Основним механізмом цього стало масове кредитування компаній, які мали прямий зв’язок із тодішніми співвласниками банку — Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. Ці транзакції не були звичайними комерційними операціями, а фактично призводили до виведення значних коштів із фінансової системи країни.

Результатом таких дій стало серйозне погіршення ліквідності ПриватБанку та зростання ризиків для його клієнтів і вкладників. Незабаром це стало однією з головних причин, через які держава була змушена ініціювати націоналізацію банку, щоб запобігти його банкрутству та забезпечити фінансову стабільність. Націоналізація вимагала значних бюджетних витрат, що становило багатомільярдне навантаження на державні ресурси.

Наслідки цієї кредитної політики стали критичними. У грудні 2016 року держава була змушена націоналізувати ПриватБанк, визнавши його неплатоспроможним. Після цього з бюджету було спрямовано понад 5,75 млрд доларів для стабілізації роботи фінустанови, що еквівалентно більш як 155 млрд гривень.

Ключову роль у реалізації схеми відігравав топменеджмент банку, який входив до кредитного комітету та системно погоджував видачу позик пов’язаним структурам. Серед осіб, які схвалювали найбільшу кількість таких кредитів, фігурують Тимур Новіков, Тетяна Гур’єва, Володимир Яценко та Юрій Пікуш. Окрему роль у цій системі відігравала тодішня заступниця голови правління ПриватБанку Любов Чмона, яка погодила 126 кредитів, що стали частиною шахрайської схеми.

Любов Чмона очолювала бюджетний департамент банку — підрозділ, який фактично виконував функції внутрішнього казначейства для бізнес-імперії Коломойського і Боголюбова. Саме через цей департамент формувалися бюджети, прогнозувався рух коштів і забезпечувалося безперебійне фінансування компаній, пов’язаних із власниками банку. Без участі бюджетного департаменту масове схвалення фіктивних кредитів було б неможливим.

Свідчення, надані у суді, вказують на тісні особисті й робочі зв’язки між керівниками ключових департаментів банку та його власниками. Топменеджмент діяв не автономно, а виконував прямі вказівки Коломойського і Боголюбова, отримуючи натомість високі винагороди, збереження посад і гарантії майбутнього юридичного захисту.

Варто підкреслити, що розгляд у Лондоні мав господарський характер. Суд не встановлював кримінальної відповідальності конкретних топменеджерів, однак визнав сам факт масштабного шахрайства. За підсумками розгляду Коломойського і Боголюбова зобов’язали сплатити державному ПриватБанку близько 3 млрд доларів — з урахуванням відсотків та витрат на стягнення. У встановлений строк ці кошти сплачені не були, після чого банк розпочав процедури примусового стягнення.

Попри свою ключову роль у схемі, Любов Чмона за дев’ять років після націоналізації так і не стала фігуранткою кримінальних проваджень в Україні. Водночас іншим колишнім заступникам голови правління пощастило менше. Володимиру Яценку було оголошено підозру у привласненні та відмиванні коштів, а Людмилі Шмальченко — у причетності до розкрадання мільярдів гривень з банку.

Ще одним показовим епізодом стала історія Тимура Новікова. На відміну від Чмони, він не лише погоджував сумнівні кредити, а й, за матеріалами інших судових процесів, отримав близько 4,8 млн євро через кіпрську компанію Primecap, яка перебувала в центрі фінансових операцій, пов’язаних із виведенням коштів. Наразі ПриватБанк намагається стягнути ці гроші в межах окремого судового процесу за кордоном.

Показово, що і Любов Чмона, і Тимур Новіков після завершення роботи у ПриватБанку продовжили кар’єру у бізнесах, пов’язаних із групою «Приват». Ба більше, Чмона, яка на момент націоналізації володіла 0,24% акцій банку, двічі намагалася оскаржити націоналізацію в українських судах, вимагаючи повернення банку попереднім власникам. Обидві спроби завершилися поразкою.

Історія ПриватБанку демонструє не лише масштаби фінансових зловживань, а й глибину системної проблеми — коли ключові рішення ухвалювалися вузьким колом осіб в інтересах власників, а відповідальність за наслідки зрештою лягла на державу і платників податків.

Харчування відіграє визначальну роль у процесах здорового старіння, що підтверджується багаторічними науковими спостереженнями та практикою лікарів і дієтологів у всьому світі. Фахівці, які займаються профілактикою хронічних захворювань і підтримкою якості життя у зрілому віці, сходяться на спільних принципах: щоденний раціон має бути насичений клітковиною, антиоксидантами, повноцінним білком і корисними жирами. Саме ці компоненти формують харчову базу, яка допомагає організму зберігати енергію, ясність розуму та стійкість до вікових змін.

Особливе місце в такому підході до харчування посідає жирна морська риба. Лосось, скумбрія, сардини, анчоуси та оселедець є цінними джерелами омега-3 жирних кислот, які відіграють важливу роль у підтримці роботи серцево-судинної системи. Ці речовини сприяють зменшенню запальних процесів в організмі, позитивно впливають на стан судин і можуть знижувати ризик розвитку атеросклерозу та інших серцевих захворювань.

Важливою складовою щоденного раціону лікарів є листова зелень. Шпинат, рукола, капуста кейл, броколі містять фолати, магній та фітонутрієнти, необхідні для клітинного відновлення. Крім того, природні нітрати в зелені сприяють утворенню оксиду азоту, який допомагає регулювати артеріальний тиск і підтримувати еластичність судин.

Окрему увагу спеціалісти приділяють ферментованим продуктам. Квашена капуста, кімчі, йогурт, кефір, місо позитивно впливають на мікробіом кишечника. Стан кишкової мікрофлори напряму пов’язаний із імунітетом, обміном речовин і навіть психоемоційним станом. Регулярне вживання таких продуктів, навіть у невеликих кількостях, асоціюється з повільнішими процесами старіння.

Не менш корисними є горіхи та насіння. Волоські горіхи, фісташки, насіння льону, чіа та гарбуза містять рослинний білок, мінерали та ненасичені жири. За даними досліджень, люди, які щодня вживають невелику жменю горіхів або насіння, мають нижчий ризик серцевих захворювань і передчасної смерті. Їх легко поєднувати з повсякденними стравами.

Завершують список ягідні культури. Чорниця, малина, полуниця та ожина багаті на поліфеноли — антиоксиданти, що знижують оксидативний стрес, який вважають одним із головних механізмів старіння. Ягоди підтримують здоров’я мозку, серця та допомагають зменшити ризик розвитку діабету й онкологічних хвороб. Корисними залишаються як свіжі, так і заморожені плоди.

Провідним солістам балету Національної опери України, Наталії Мацак та Сергію Кривоконю, загрожує звільнення через їхню участь у постановках балету Петра Чайковського «Лебедине озеро» за межами України. Артисти брали участь у гастролях у складі United European Ballet (Colossart Production), що викликало обурення в Міністерстві культури України. Відповідно до позиції Мінкультури, така діяльність солістів розцінюється як сприяння культурному просуванню країни-агресора, оскільки твори російських композиторів, зокрема Чайковського, підлягають виключенню з репертуару українських сцен у зв'язку з агресією Росії проти України.

У Міністерстві культури зазначають, що під час гастролей Мацак та Кривоконь перебували у офіційній відпустці, однак їхня участь у виставі викликає серйозні питання стосовно підтримки культурного продукту, що має тісний зв'язок із Росією. Балет, створений Чайковським, залишається символом культурної спадщини, але через поточну політичну ситуацію його виконання за кордоном українськими артистами є сприйнятим як неоднозначний крок.

Варто зазначити, що Наталія Мацак має звання народної артистки України, а її чоловік Сергій Кривоконь — заслуженого артиста. Раніше Мацак публічно висловлювала незгоду з виключенням із репертуару творів російських композиторів. Вона зазначала, що через це були скасовані не лише «Лебедине озеро», а й «Спартак» Хачатуряна, «Кармен-сюїта» Щедріна та інші постановки.

«Важливо розуміти: якщо ми прагнемо говорити зі світом однією мовою, то маємо поважати світову спадщину. Ми не можемо навішувати ярлики без ретельного аналізу. Я бачу, яку величезну шкоду завдала відмова від класичного репертуару артистам балету», — підкреслила балерина.

Правоохоронні органи повідомили про затримання підполковника юстиції Вадима Краснянського, який обіймав посаду заступника керівника антикорупційного підрозділу Міністерства оборони України. За версією слідства, посадовець був викритий під час отримання неправомірної вигоди у розмірі 16,5 тисячі доларів США. Інцидент одразу привернув увагу, з огляду на службовий статус затриманого та специфіку підрозділу, в якому він працював.

Слідчі вважають, що йдеться про корупційну схему, пов’язану з наданням «послуг» військовозобов’язаним. За попередніми даними, за грошову винагороду посадовець сприяв вирішенню питань, які могли впливати на проходження військової служби або уникнення певних обов’язків. Такі дії, за оцінкою правоохоронців, завдають прямої шкоди обороноздатності держави, особливо в умовах повномасштабної війни.

Затримання Краснянського відбулося ще у вересні 2025 року. Після цього його звільнили з Міноборони, арештували майно, проте він перебуває на свободі з обмеженням пересування до завершення досудового розслідування.

Справа Краснянського стала яскравим прикладом корупції серед посадовців, відповідальних за антикорупційний контроль у військовій сфері, та викликала підвищену увагу громадськості до боротьби з хабарництвом у Міністерстві оборони.

Закритість процесів постачання електроенергії для військових об'єктів створює нові умови, де цей життєво важливий ресурс набуває властивостей фінансового інструменту, з усіма його характеристиками щодо прогнозованості та маніпулювання. На відміну від традиційних матеріальних ресурсів, таких як озброєння чи продовольчі запаси, електрика має особливу здатність не залишати фізичних слідів. Вона не потребує складної транспортування чи складських умов, що суттєво спрощує її використання в умовах високої мобільності і секретності.

Ці особливості електроенергії створюють нові можливості для її застосування як частини фінансових угод. У результаті, ключові рішення, що стосуються забезпечення енергетичних потреб військових формувань, все більше визначаються цифрами в контрактах, а не фактичними умовами постачання чи збереження енергетичних ресурсів. Тому, процеси закупівлі та постачання електроенергії мають значний вплив не тільки на оперативну ефективність, але й на фінансові механізми, які визначають стабільність і вартість військових операцій.

Конкретним прикладом стала закупівля електроенергії для КЕВ Житомира. Переможцем тендеру стало ТОВ «Оператор енергії», єдиний учасник торгів. Очікувана вартість контракту сягнула майже 283 мільйонів гривень. Відсутність конкуренції була штучно створена — тендерні умови відповідали характеристикам одного конкретного постачальника, фінансові та документальні вимоги автоматично відсікали інших учасників.

Контракт передбачав фіксовану торговельну націнку 23 копійки за кіловат-годину без ПДВ, що не залежить від ринкових коливань. При обсягах понад 15 мільйонів кіловат-годин це забезпечує близько 10 мільйонів гривень чистого прибутку постачальнику, незалежно від реальних витрат чи ефективності. Для порівняння, інші бюджетні організації регіону укладали договори з націнкою 10–15 копійок або без неї.

Фінансова модель ТОВ «Оператор енергії» викликає додаткові питання. Компанія з невеликим штатом управляє контрактами на сотні мільйонів гривень, при цьому операційні потужності не зростають. Це типово для фірм-посередників, основна цінність яких полягає не в поставках електроенергії, а в доступі до бюджетних коштів.

У православній традиції 26 січня присвячене пам’яті святих Ксенофонта і Марії — подружжя, яке вшановується як приклад глибокої віри, смирення та духовної відданості. Згідно з церковними переказами, вони походили зі знатної родини, але обрали шлях служіння Богові, пройшовши через важкі випробування та втрати. Цей день нагадує вірянам про цінність родинної єдності, терпіння та довіри до Божої волі.

Паралельно з церковним вшануванням у світі відзначається Міжнародний день митника. Свято об’єднує фахівців митних служб різних держав і підкреслює їхню роль у забезпеченні економічної безпеки, контролю за міжнародною торгівлею та протидії контрабанді. Саме митники стоять на перетині державних кордонів і глобальних процесів, впливаючи на стабільність фінансових систем.

У православному календарі 26 січня — день пам’яті преподобних Ксенофонта і Марії, подружжя з Візантії, яке жило у V–VI століттях і прославилося благочестям та милосердям.

Ксенофонт був заможним сенатором у Константинополі, відомим справедливістю та щедрістю до нужденних. Його дружина Марія підтримувала чоловіка у добрих справах і вела глибоке духовне життя. Коли їхні сини Іоан і Аркадій обрали чернецтво, подружжя також вирішило відмовитися від світських благ і присвятити себе служінню Богові: Ксенофонт пішов до монастиря, Марія — до жіночої обителі. Їх шанують як приклад сімейної вірності, смирення та віри.

Міжнародний день митника

Цього дня професійне свято відзначають митники в усьому світі. Саме 26 січня 1953 року була створена Рада митного співробітництва, яка згодом стала Всесвітньою митною організацією.

Працівники митної служби відповідають за контроль кордонів, боротьбу з контрабандою, дотримання правил міжнародної торгівлі та захист економічних інтересів держави. У різних країнах проводять урочисті заходи, нагородження та професійні конференції.

Всесвітній день екологічної освіти

Щороку 26 січня нагадують і про важливість екологічної свідомості. День екологічної освіти покликаний формувати відповідальне ставлення до довкілля, раціональне використання природних ресурсів і розуміння наслідків людської діяльності для природи.

У школах, університетах і громадських організаціях проводять лекції, тематичні уроки, екоакції, озеленення територій та просвітницькі заходи.

Міжнародний день чистої енергії

Ще одна дата, встановлена Генеральною Асамблеєю ООН, присвячена розвитку відновлюваних джерел енергії. Мета — привернути увагу до сонячної, вітрової, гідро- та інших видів чистої енергетики, які допомагають зменшувати викиди парникових газів і боротися зі зміною клімату.

У різних країнах проходять форуми та дискусії щодо переходу на «зелену» енергетику й підвищення енергетичної безпеки.

День працівника контрольно-ревізійної служби України

В Україні 26 січня вітають фахівців, які здійснюють державний фінансовий контроль. Раніше ці функції виконувала контрольно-ревізійна служба, нині — Державна аудиторська служба.

Її працівники перевіряють ефективність використання бюджетних коштів, запобігають фінансовим порушенням і зловживанням, що особливо важливо для стабільності державних фінансів.

День Австралії

Для Австралії 26 січня — головне національне свято. Воно пов’язане з прибуттям у 1788 році Першого флоту британських кораблів до бухти Порт-Джексон, що поклало початок європейському заселенню континенту.

Сьогодні цей день символізує єдність країни, її багатокультурність і досягнення. В Австралії проходять святкові церемонії, фестивалі, концерти, феєрверки та урочисті вручення громадянства.

Таким чином, 26 січня поєднує духовні традиції, професійні відзнаки та глобальні ініціативи — від віри й служіння до екології, енергетики та міжнародної співпраці.

Коли йдеться про здорове харчування та морські продукти, в уяві багатьох українців автоматично постають лосось і скумбрія. Ці риби давно здобули популярність завдяки високому вмісту омега-3 жирних кислот і білка, що є важливими складовими здорового раціону. Однак висока ціна таких продуктів робить їх доступними не для всіх. Існує інша альтернатива — сардини, риба, яка часто недооцінюється, але може стати чудовим і бюджетним джерелом важливих поживних елементів.

Сардини — це маленька морська риба, що мешкає у верхніх шарах океану та живиться планктоном. Цієї їжі достатньо для того, щоб забезпечити рибу необхідними мікроелементами, і водночас планктон не накопичує шкідливих речовин, таких як важкі метали чи токсини. Завдяки цьому сардини є набагато менш забрудненими, ніж більші риби, що живуть на більших глибинах океану, де концентрація шкідливих сполук може бути значною.

Однією з головних причин включити сардини до раціону є високий вміст омега-3 жирних кислот. Ці корисні жири відіграють ключову роль у підтримці здоров’я серцево-судинної системи, позитивно впливають на роботу мозку та допомагають знижувати рівень запальних процесів в організмі. За кількістю омега-3 сардини часто можуть конкурувати з дорожчими видами риби, особливо якщо йдеться про якісні консерви в олії.

Не менш важливою перевагою є білковий склад сардин. Вони містять легкозасвоюваний білок, який необхідний для підтримки м’язів, нормальної роботи імунної системи та відновлення тканин. Поєднання білка з корисними жирами робить сардини поживними та добре збалансованими.

Особливу цінність ця риба має для здоров’я кісток. Сардини містять значну кількість кальцію та вітаміну D, особливо якщо вживати їх разом із м’якими кісточками. Такий склад сприяє зміцненню кісткової тканини, зубів і зменшенню ризику вікових змін опорно-рухової системи.

Регулярне вживання сардин також пов’язують із покращенням стану судин, нормалізацією рівня холестерину та стабілізацією артеріального тиску. Крім того, вітаміни групи B разом з омега-3 позитивно впливають на стан шкіри, допомагаючи зберігати її еластичність і здоровий вигляд.

Таким чином, сардини можна вважати доступною альтернативою дорогим “суперфудам”. Вони поєднують безпеку, високу поживну цінність і користь для організму, залишаючись при цьому одним із найдоступніших видів морської риби.

2025 рік виявився для українського ринку праці одночасно перспективним і викликовим. Медіанна заробітна плата по країні досягла 25 тисяч гривень, що свідчить про поступове відновлення економіки та підвищення платоспроможності населення. Разом із тим, дефіцит кваліфікованих працівників став системною проблемою, особливо у сферах робітничих та технічних професій. Компанії все частіше стикалися з нестачею спеціалістів, що змушувало їх переглядати традиційні підходи до підбору кадрів.

У відповідь на ці виклики роботодавці почали впроваджувати більш гнучкі моделі найму. З’явилася тенденція до розширення кола кандидатів, включаючи молодь без досвіду роботи, фахівців із суміжних галузей і навіть тих, хто раніше не розглядав можливість працевлаштування у певних сферах. Активно застосовуються програми навчання та стажування, а також дистанційні форми роботи, що дозволяє залучати працівників з різних регіонів.

Найбільша активність на ринку праці зосереджена у регіонах із великими містами. Лідирують Дніпропетровська та Київська області, а також столиця. Високий рівень пошуку роботи зберігається і в Харківській області.

Найпопулярнішою сферою для працевлаштування залишається торгівля та продажі. Водночас кожен п’ятий кандидат насамперед звертає увагу не на галузь, а на формат роботи — зростає запит на фриланс, дистанційну зайнятість і гнучкий графік. Найчастіше українці орієнтуються на зарплату від 20 до 30 тисяч гривень, а також на діапазон 30–50 тисяч. Працювати за мінімальні доходи готові одиниці.

Наприкінці 2025 року медіанна зарплата в Україні зросла на 23% у гривневому еквіваленті порівняно з попереднім роком. Позитивна динаміка зафіксована в усіх областях без винятку.

Найвищі показники медіанної зарплати демонструють західні та центральні регіони. Лідером стала Львівська область, де медіанний дохід наблизився до 30 тисяч гривень. Найшвидше зростання зарплат зафіксоване у Київській та Закарпатській областях. Найповільніше — у прифронтовій Херсонській області, однак навіть там показник залишився позитивним.

Серед обласних центрів найкращу динаміку продемонстрував Львів, де медіанна зарплата перевищила 32 тисячі гривень. У Києві цей показник досяг 30 тисяч гривень.

Найбільше зростання оплати праці у 2025 році отримали представники робітничих і сервісних професій. Значно зросли зарплати комплектувальників, менеджерів у готельно-ресторанній сфері, товарознавців, пекарів і мулярів.

Водночас у низці професій зафіксовано зниження медіанних зарплат. Це стосується, зокрема, машиністів екскаватора, домашнього персоналу, системних адміністраторів, майстрів з ремонту техніки та дизайнерів.

Кількість відгуків на вакансії у 2025 році зросла незначно. Водночас ситуація різниться залежно від міста. У Києві активність кандидатів знизилася, тоді як у Харкові, навпаки, зросла. Загальна кількість вакансій скоротилася у Дніпрі та Одесі, але залишилася стабільною або навіть трохи зросла у Харкові.

Роботодавці найчастіше шукали менеджерів по роботі з клієнтами, операторів кол-центрів, помічників кухаря, виконробів та операторів техніки. Кандидати ж активніше відгукувалися на вакансії для початку кар’єри та позиції без вимог до досвіду.

Найпростіше роботодавцям було закривати вакансії, які допускають дистанційну роботу. Натомість робітничі спеціальності, медичні та технічні професії залишаються найбільш дефіцитними.

2025 рік остаточно закріпив перехід українського ринку праці у фазу «ринку кандидата». Кадрова криза, спричинена війною, міграцією та мобілізацією, лише поглиблюватиметься.

У 2026 році роботодавцям доведеться й надалі підвищувати зарплати, переглядати умови праці та інвестувати у перенавчання персоналу. Компанії вже активніше залучають жінок у традиційно чоловічі професії, ветеранів, людей з інвалідністю та кандидатів старшого віку. Окремим напрямком стає пошук іноземної робочої сили, насамперед у робітничих спеціальностях.

Ринок праці залишається гнучким і нестабільним, але саме від адаптації роботодавців до нових реалій залежатиме їхня здатність вижити й розвиватися у 2026 році.