Дефіцит українського бюджету зростає: валютні заощадження під загрозою, бідність досягає катастрофічного рівня

8 січня 2026 року Агентство з розшуку та менеджменту активів України продало 460 гектарів земельних ділянок на полонині Боржава в Закарпатській області за 89,5 мільйона гривень. Земля була поділена на три окремі лоти, і для кожного з них були проведені окремі торги. Торги відбувалися за процедурою так званого голландського аукціону, що передбачає поступове зниження стартової ціни до того моменту, поки перший учасник не погодиться на покупку.

Цей формат аукціону зазвичай використовується для того, щоб заохотити учасників до швидкої реакції та вирішення питання про купівлю на вигідних умовах. Однак у даному випадку кожен із трьох аукціонів зібрав лише одного учасника, що фактично дозволило кожному з них придбати ділянки за мінімально можливими цінами. Таким чином, усі три лоти були викуплені за значно нижчими ставками, ніж можна було очікувати на ринку землі в Закарпатті.

Так, Андрій Вінграновський придбав ділянку площею 26,7 гектара за 5,4 мільйона гривень при стартовій ціні 10,4 мільйона, а також лот у 199,1 гектара за 39,1 мільйона гривень замість початкових 75,2 мільйона. Ще 234,77 гектара за 45 мільйонів гривень при стартовій ціні 88,2 мільйона викупив Ігор Власюк.

У підсумку середня ціна однієї сотки землі в Карпатах склала близько двох тисяч гривень. Для порівняння, ще в листопаді 2024 року АРМА публічно заявляло, що очікує отримати від продажу цих земель понад один мільярд гривень.

Згідно з даними сервісу Opendatabot, Андрій Вінграновський є власником компанії «Омбрі Інвестмент», яка входить до корпоративної групи родини Льовочкіних. Він також є чоловіком Юлії Льовочкіної. Ігор Власюк, який придбав найбільший лот, є засновником ТОВ «Боржава Есет», кінцевим бенефіціаром якого також є Вінграновський.

Раніше, у серпні 2025 року, журналісти Bihus.Info повідомляли, що Сергій Льовочкін планує будівництво великого гірськолижного курорту «Боржава» саме на цій території. Продаж землі через АРМА фактично відкрив шлях для реалізації цього проєкту.

Таким чином, сотні гектарів карпатської полонини, яку екологи роками намагалися захистити від забудови, перейшли до структур, пов’язаних із впливовою політично-бізнесовою групою, за цінами, які у десятки разів нижчі від раніше озвучених державою очікувань.

У грудні 2025 року Державний оператор тилу Міністерства оборони України підписав одразу п’ять контрактів із харківським товариством з обмеженою відповідальністю «ВТГ-трейдінг» на постачання бензину марки А-80. Загальний обсяг закупівлі склав 16,5 тисячі тонн, а сума договорів сягнула 914,54 мільйона гривень. Метою цих угод стало формування стратегічного резерву пального, розрахованого на тривале зберігання терміном до п’яти років.

Згідно з умовами контрактів, середня ціна однієї тонни бензину становить близько 57 500 гривень. Саме цей показник привернув увагу експертів і учасників ринку, адже він помітно перевищує пропозиції інших державних компаній. Для порівняння, у той самий період «Укрнафта» пропонувала аналогічне паливо за нижчою вартістю, що породило дискусії щодо економічної доцільності обраного постачальника.

Контракти були укладені у форматі спрощених процедур без конкурентної боротьби. За даними з системи Prozorro, жоден інший учасник не подав пропозицій, тож «ВТГ-трейдінг» отримала весь обсяг замовлення автоматично.

Компанія належить Роману Ушакову та Аркадію Хамоніну і має доволі суперечливу історію в паливному секторі. За інформацією галузевих експертів та публікацій профільних ЗМІ, до повномасштабного вторгнення фірма входила до числа найбільших імпортерів так званих специфічних розчинників, які використовуються у тіньовому виробництві пального для ухилення від акцизного податку.

У цей же період діяльність «ВТГ-трейдінг» пов’язували з групою Sun Oil та однойменною мережею автозаправних станцій, що фігурували у кримінальних провадженнях щодо податкових махінацій. У 2017 році компанія згадувалася як ланка у ланцюгах постачання сировини для виробництва сурогатного пального, яке в побуті називають «бодягою».

Попри цей бекграунд, восени 2025 року фірма змогла повернутися до державних закупівель. Ключовим кроком стало отримання сертифіката відповідності у серпні 2025 року, після чого компанія підтвердила формальний «досвід» контрактом із кременчуцьким ТОВ «Інчер» і практично одразу отримала доступ до мільярдних оборонних замовлень.

Фактично Державний оператор тилу формує стратегічний запас бензину для Збройних сил України за рахунок постачальника, чия попередня спеціалізація роками була пов’язана не з класичним трейдингом пального, а з постачанням компонентів для тіньового ринку.

Це створює одразу кілька ризиків — від переплати бюджетних коштів до потенційних проблем із якістю та стабільністю ресурсу, який має зберігатися і використовуватися протягом п’яти років.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення, яке зобов'язує Національне антикорупційне бюро (НАБУ) розпочати кримінальне провадження щодо можливих зловживань з боку посадовців Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) під час проведення конкурсу на управління активами компанії IDS Ukraine. Зокрема, йдеться про бренди "Моршинська" та "Миргородська", які належать до активів цієї компанії.

Заяву до НАБУ подав адвокат компанії New World Value Fund Limited, який звернув увагу на можливе вчинення кримінального правопорушення за статтями 14 та 364 Кримінального кодексу України. Вказані статті передбачають відповідальність за дії, спрямовані на зловживання службовим становищем та вплив на прийняття неправомірних рішень.

Суддя ВАКС під час розгляду скарги визнав, що у поданій заяві містяться достатні дані для перевірки органом досудового розслідування. Відтак, НАБУ зобов’язали почати розслідування щодо можливих зловживань службових осіб АРМА.

Згідно із заявою, 28 листопада 2025 року АРМА оголосила конкурс на управління корпоративними правами компаній IDS Ukraine у системі Prozorro. До активів входять:

100% статутного капіталу ПрАТ “Моршинський завод мінеральних вод “Оскар”;

акції ПрАТ “Індустріальні та дистрибуційні системи” та ПрАТ “Миргородський завод мінеральних вод”;

частки в інших компаніях групи, таких як ТОВ “ІДС Аква сервіс”, ПП “ІВА”, ДП “Нова.ком” та ТОВ “Потужність”.

Загальна вартість активів сягає десятків мільйонів гривень. Заявник підкреслює, що проведення закупівлі могло містити ознаки кримінального правопорушення та впливати на законність конкурсу.

Окрім цього, Антимонопольний комітет України прийняв до розгляду три скарги щодо конкурсу АРМА стосовно управління активами IDS Ukraine. Уряд виставив на публічні торги активи виробника популярних брендів мінеральної води.

Таким чином, справа перебуває на контролі ВАКС та НАБУ, а розслідування має визначити законність дій посадовців АРМА та можливі порушення кримінального законодавства.

Державна прикордонна служба України оприлюднила оновлені статистичні дані щодо протидії корупційним правопорушенням на державному кордоні за грудень, а також за весь час дії воєнного стану. У відомстві підкреслюють, що боротьба з незаконними проявами серед осіб, які перетинають кордон або намагаються вплинути на службовців, є одним із ключових напрямів роботи прикордонників у нинішніх умовах.

За інформацією ДПСУ, лише протягом грудня було припинено 51 спробу надання неправомірної вигоди посадовим особам. Загальна сума коштів, які намагалися передати прикордонникам з порушенням закону, склала 227,5 тисячі гривень. У службі наголошують, що йдеться про різні категорії правопорушень, зокрема спроби незаконного перетину кордону, уникнення перевірок або пришвидшення оформлення документів.

Окрім цього, протягом минулого місяця зафіксовано три випадки можливих порушень антикорупційного законодавства з боку військовослужбовців ДПСУ. Йдеться про правопорушення, передбачені статтями 369-2 та 364 Кримінального кодексу України, а також статтею 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В одному з цих випадків військовослужбовця вже притягнуто до кримінальної відповідальності, щодо інших епізодів матеріали скеровано до компетентних органів для подальшого розгляду.

Загалом протягом 2025 року співробітники Державної прикордонної служби запобігли 609 спробам підкупу на загальну суму 7,1 мільйона гривень. У відомстві підкреслюють, що такі показники свідчать про високий рівень ризиків на кордоні, але водночас і про ефективність внутрішніх механізмів контролю.

За весь період дії воєнного стану в Україні прикордонниками було припинено 1929 спроб надання неправомірної вигоди на суму понад 23,2 мільйона гривень. У ДПСУ зазначають, що ці цифри демонструють послідовну та системну роботу з протидії корупції, яка є одним із ключових чинників забезпечення безпеки державного кордону в умовах війни.

Фонд державного майна України (ФДМУ) продовжує процес приватизації активів компанії "Укрбуд", проте продаж бізнес-центрів вже оголошено, хоча процедура формально ще не завершена. Всі об'єкти мають загальну площу від 4,4 до 14,6 тисяч квадратних метрів, а ціни на них варіюються від 3,5 до 11,7 мільйона доларів. Наразі результати тендеру оскаржуються в суді, що додатково ускладнює ситуацію.

Початково ФДМУ визначив переможця аукціону, але після того, як надійшла службова записка від одного з департаментів, компанія-переможець була дискваліфікована. Це рішення спричинило перегляд результатів, і "Укрбуд" у підсумку дістався іншій фірмі, що, за деякими даними, може бути пов'язана з колишнім керівником компанії. Цей поворот подій викликав додаткові питання серед інвесторів та учасників ринку, які мають інтерес до приватизації об'єктів, пов'язаних із великими забудовниками.

Хоча найуспішніші часи “Укрбуду” вже позаду, до складу компанії входить 10 дочірніх підприємств із балансовою вартістю понад 255 млн грн станом на кінець 2024 року. До активів належать проєктні інститути, навчально-курсові комбінати, об’єкти нерухомості у різних містах, частину яких уже здано в оренду. Загалом приватизація включає 88 будівель та споруд, 17 земельних ділянок у Києві, Львові, Харкові, Одесі та Дніпрі.

Переможцем первинного тендеру стала компанія “Петро Ойл Енд Кемікалс”, яка запропонувала ціну втричі вищу за стартову. Основним конкурентом була компанія “Техно-онлайн”, яку потім дискваліфікували. Після скасування тендеру серед власників “Техно-онлайн” з’явилася компанія “Біларт” зі співвласниками Василем та Євгеном Астіонами – підприємцями з Дніпра, пов’язаними з агробізнесом і фінансами.

Другий співвласник “Техно-онлайн” – 31-річна Марина Айаб, яка почала бізнес у 2024 році та придбала частку у березні 2025-го. В її платіжках фігурують підписи Максита Тарковського, партнера Наталі Микитась, дружини Максима Микитася, колишнього власника “Укрбуду”. Через це у ЗМІ Айаб називають підставною особою, а ФДМУ і судові процеси поки що не визначили остаточного переможця.

Ситуація залишається непевною: компанія “Петро Ойл Енд Кемікалс” подала позов до Господарського суду Києва з вимогою визнати їх переможцем, що може ще змінити результати приватизації.

Поки звичайні українці змушені пристосовуватися до періодичних перебоїв зі світлом і теплом, у самому серці енергетичного сектору держави продовжує існувати інша реальність — система закритих закупівель, де мільярдні кошти обертаються в тіні. Вона функціонує в умовах, де відсутня конкуренція та прозорість, а публічний контроль зводиться до мінімуму. Мова йде про низку контрактів, підписаних у 2024–2025 роках компаніями, які мають тісні зв’язки з ПрАТ «Укргідроенерго».

Ці «закриті» угоди зазвичай оформлюються на мільярдні суми, що піднімає питання щодо ефективності витрат державних коштів у критичній сфері енергетики. За рахунок цієї практики не тільки порушується принцип прозорості, але й підривається довіра громадян до системи, яка повинна забезпечувати національну енергетичну безпеку. Враховуючи особливу важливість енергетичних компаній для стабільності країни, ці питання потребують негайного розслідування та змін у політиці закупівель.

Центральним підрядником цієї системи, за даними розслідувань, стало ТОВ «БК “Адамант”». За період 2024–2025 років компанія отримала підряди на суму понад 5,1 млрд гривень. Найбільший із них — договір на 4,36 млрд гривень на будівництво захисних споруд Дніпровської ГЕС — був укладений з одним учасником без конкурсу.

Окремі аналітики звертають увагу, що одразу після підписання цього контракту «БК “Адамант”» почало публічно шукати працівників через оголошення про набір будівельників, що ставить під сумнів наявність у компанії власних ресурсів і спроможності виконувати роботи на об’єктах критичної інфраструктури.

Схожа картина, за наявною інформацією, спостерігалася і на Кременчуцькій ГЕС, де у 2025 році через непублічні договори було витрачено майже пів мільярда гривень. Деталі цих контрактів залишаються закритими, а суспільство не має доступу до кошторисів і переліку фактичних виконавців робіт.

У публічному просторі ці закупівлі пов’язують із рішеннями, ухваленими в період керівництва Міністерством енергетики та менеджменту «Укргідроенерго». Однак офіційних обвинувальних вироків або рішень судів у цій справі наразі немає. Представники компаній і державних органів поки що не оприлюднили детальних пояснень щодо причин застосування закритих процедур та вибору конкретних підрядників.

Антикорупційні активісти наголошують, що використання воєнних винятків має бути чітко обмежене критичними потребами, адже мова йде про мільярди гривень державних коштів і безпеку стратегічних об’єктів енергосистеми.

Кандидат на посаду керівника митної служби Даніїл Меньшиков став фігурою активного суспільного обговорення через низку запитань, що виникли щодо його статків і професійної біографії. Предметом інтересу стали як джерела формування майна посадовця, так і обставини його роботи на попередніх державних посадах, які викликають сумніви у частини експертного середовища та громадськості.

У минулому Меньшиков очолював Львівську митницю — один із ключових підрозділів митної системи країни, що має значний вплив на рух товарів через кордон. Саме період його керівництва став підставою для подальших перевірок з боку правоохоронних органів. У 2022 році в межах кримінального провадження відбулися обшуки за місцем його проживання. Слідчі дії були пов’язані з розслідуванням можливого незаконного ввезення на територію України понад шістдесяти транспортних засобів без сплати обов’язкових митних платежів.

Окрему увагу викликають результати повної перевірки декларації Меньшикова за 2022 рік. Перевірка встановила факти недекларування значного обсягу нерухомого майна. Йдеться про чотири житлові будинки в Києві загальною площею майже 1200 квадратних метрів. Орієнтовна вартість цієї нерухомості перевищує 13 мільйонів гривень.

Зазначені об’єкти оформлені на співмешканку Меньшикова, яка є донькою відомого бізнесмена та співвласницею групи компаній, що працюють у сфері будівництва та операцій з нерухомістю. Водночас у декларації посадовця ця нерухомість не була відображена.

Крім того, перевірка виявила суттєві розбіжності між офіційними доходами співмешканки кандидата та задекларованими заощадженнями. За наявними даними, за період з 1998 по 2022 рік її сукупний офіційний дохід становив понад 42 мільйони гривень. Із цієї суми близько 25 мільйонів було витрачено на придбання нерухомості.

Попри це, обсяг заощаджень, зазначених у документах, становить майже 63 мільйони гривень, що на понад 46 мільйонів перевищує фінансово обґрунтований рівень накопичень з урахуванням задекларованих доходів і витрат.

Поєднання обшуків у справі про митні схеми, недекларування елітної нерухомості та невідповідності заощаджень офіційним доходам ставить під сумнів прозорість фінансового стану кандидата. Саме ці обставини, на думку аналітиків, потребують ретельної оцінки з боку конкурсної комісії перед ухваленням будь-яких кадрових рішень.

Колишньому депутату Харківської районної ради висунуто підозру у внесенні свідомо недостовірних відомостей до його електронної декларації. За інформацією Харківської обласної прокуратури, поліції та джерела "Української правди" у правоохоронних органах, фігурантом цієї справи є Саїд Халід Пахлаван, який раніше представляв партію "Слуга народу" у складі районної ради.

Згідно з даними слідства, на момент подання декларації за 2023 рік Пахлаван обіймав посаду депутата Харківської районної ради VIII скликання. Під час перевірки його щорічного фінансового звіту було виявлено суттєві неточності, що викликали підозру у внесенні неправдивих відомостей. Як зазначає прокуратура, у декларації були вказані недостовірні дані щодо доходів та майнового стану депутата, що є порушенням вимог антикорупційного законодавства.

Правоохоронці зазначають, що всупереч вимогам антикорупційного законодавства посадовець не задекларував майно та фінансові зобов’язання, які підлягали обов’язковому декларуванню. Загальна сума незадекларованих активів перевищує 31,5 млн гривень.

Зокрема, у декларації відсутня інформація про автомобіль Porsche Cayenne, який підозрюваний придбав за 1,3 млн грн, а згодом продав за 1,4 млн грн. Також не були вказані грошові кошти на банківських рахунках у кількох фінансових установах — загалом понад 173 тис. гривень станом на кінець звітного періоду.

Крім того, ексдепутат не задекларував позику від фізичної особи у розмірі 700 тис. євро, що за офіційним курсом НБУ становить понад 28,7 млн гривень, а також доходи у вигляді банківських відсотків.

За результатами перевірки встановлено, що відомості, зазначені у декларації, не відповідають дійсності на суму понад 31,5 млн гривень. У прокуратурі уточнюють, що влітку 2025 року повноваження депутата були достроково припинені.

Правоохоронці викрили колишнього посадовця в Одесі, де він нині тимчасово проживає. За процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури йому повідомлено про підозру у внесенні свідомо недостовірних відомостей до декларації.