Декларація за 2025 рік посадовця ДСНС у Київській області: майновий стан і відкритість

Останні дні 2025 року в Україні проходитимуть під знаком типової зимової погоди. У середу, 31 грудня, більшість регіонів опиняться під впливом холодного повітря, що зумовить переважно хмарне небо з окремими проясненнями. У багатьох областях прогнозуються незначні снігопади, які місцями створюватимуть відчуття справжнього передноворічного настрою.

Температурний фон поступово знижуватиметься по всій території країни. У нічні години стовпчики термометрів коливатимуться в межах від -4 до -9 градусів морозу, а вдень повітря прогріватиметься лише до -2…-7 градусів. Такі показники є характерними для кінця грудня та свідчать про стабільний зимовий характер погоди без різких аномалій.

У Києві протягом доби переважатиме похмура погода, можливий невеликий сніг. Уночі температура опуститься до -8°, удень очікується близько -4°.

У західних областях також буде хмарно. У Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі та Івано-Франківську вночі прогнозують -6°…-7°, удень — близько -3°, із невеликим снігом. В Ужгороді вночі буде -6°, удень — до -2°. У Чернівцях збережеться похмура погода, вночі -6°, удень -3°, можливий невеликий сніг.

У центральних регіонах зберігатиметься хмарність і зимовий холод. У Вінниці вночі буде -7°, удень -3°. У Черкасах очікується -7° вночі та -3° вдень, із невеликим снігом. У Кропивницькому та Полтаві прогнозують хмарність із проясненнями, вночі до -8°, удень — близько -3°.

На півночі країни температура буде нижчою. У Житомирі вночі очікується -7°, удень -3°, можливий невеликий сніг. У Чернігові прогнозують -8° вночі та -3° вдень, хмарно з проясненнями. У Сумах і Харкові нічні морози сягатимуть -9°, удень температура становитиме близько -5°.

На півдні погода буде м’якшою, але також із опадами. В Одесі вночі прогнозують -4°, удень до +1°, можливий невеликий сніг. У Миколаєві вночі буде -6°, удень близько 0°. У Херсоні очікується -6° вночі та -1° вдень.

У східних і південно-східних областях переважатиме похмура погода зі снігом. У Дніпрі температура вночі опуститься до -8°, удень — до -3°. У Запоріжжі прогнозують -7° вночі та -2° вдень. У Краматорську вночі буде -8°, удень -4°, можливий невеликий сніг. У Сєвєродонецьку вночі очікується -9°, удень -4°.

Таким чином, останній день 2025 року в Україні пройде під знаком справжньої зими — з морозами, хмарністю та невеликим снігом у більшості регіонів.

Участь у хорах і вокальних колективах давно сприймається як форма культурного дозвілля, однак сучасні наукові дослідження свідчать про значно глибший вплив співу на організм людини. Спільне виконання пісень під час святкових подій чи звичайних репетицій поєднує емоційне піднесення з реальними фізіологічними змінами, що позитивно відбиваються на самопочутті.

Науковці Кембриджського інституту музичної терапії встановили, що саме активний спів, а не пасивне слухання музики, запускає в організмі механізми саморегуляції та відновлення. У процесі вокального виконання задіюються дихальна система, м’язи горла та голосові зв’язки, а також активується блукаючий нерв, який відіграє ключову роль у роботі серцево-судинної та імунної систем.

Особливо корисним є спів у складі групи чи хору. Він покращує психологічний стан, сприяє соціалізації та допомагає людям із різними захворюваннями. Хорові заняття застосовують для відновлення мовлення у пацієнтів після інсульту, людей із хворобою Паркінсона та деменцією. Дослідження показують, що артикуляція та словниковий запас у хворих на Паркінсон покращуються завдяки регулярному співу.

Вокальні вправи також надають серцево-легеневе навантаження, порівнянне з ходьбою на біговій доріжці, а тривала практика сприяє відновленню когнітивних функцій у людей похилого віку. Відомий приклад — колишня конгресумен США Габріель Гіффордс, яка після вогнепального поранення у голову відновлювала мовлення та координацію рухів через спів знайомих пісень.

Таким чином, спів — це не лише мистецтво і розвага, а й ефективний метод підтримки фізичного та психічного здоров’я, відновлення мозку та поліпшення якості життя.

Наприкінці 2025 року комунальна корпорація «Київавтодор» підписала два масштабні договори, що стосуються проведення капітального ремонту ключових об’єктів дорожньої інфраструктури Києва. Йдеться про роботи, які мають суттєво вплинути на стан магістралей, транспортну доступність окремих районів та безпеку руху в місті.

Згідно з умовами контрактів, підрядні організації зобов’язуються виконати комплексне оновлення дорожнього покриття, включно з демонтажем зношених шарів, укладанням нового асфальту, ремонтом основи проїжджої частини та заміною бордюрів. Окрема увага приділяється облаштуванню зливової каналізації, оновленню розмітки та встановленню сучасних елементів організації дорожнього руху.

Перший контракт передбачає капітальний ремонт проспекту Свободи у Подільському районі на ділянці від проспекту Європейського Союзу до проспекту Порика. Вартість робіт становить 459,18 млн гривень, а завершити їх планують до грудня 2026 року.

Другий договір укладено на капремонт проспекту Валерія Лобановського у Солом’янському районі. За 784,98 млн гривень підрядник має оновити одну з ключових транспортних артерій міста до червня 2027 року.

У КМДА зазначили, що обидва проєкти включають оновлення проїжджої частини та тротуарів, модернізацію системи дощової каналізації, зовнішнього освітлення, облаштування велоінфраструктури та створення безбар’єрного простору. В адміністрації також наголосили, що проспект Свободи не ремонтувався понад 40 років, а проспект Лобановського — більше двох десятиліть.

За інформацією аналітичної системи YouControl, ПП “Київшляхбуд” було зареєстроване у 2009 році в Одесі, нині компанія має юридичну адресу в Києві. Формальним засновником підприємства є австрійська компанія, однак кінцевими бенефіціарами залишаються одеські бізнесмени Євген Коновалов та Юрій Шумахер. Останній є чинним депутатом Одеської міської ради від фракції “Довіряй справам”.

За даними Clarity-project, “Київшляхбуд” отримав майже сотню бюджетних замовлень на загальну суму понад 6,3 млрд гривень, із яких понад 6 млрд — саме від “Київавтодору”. Компанія входить до групи “Ростдорстрой”, яка також активно працює на столичних дорожніх проєктах. Сукупна вартість контрактів, отриманих структурами цієї групи від “Київавтодору”, сягнула 8,66 млрд гривень, що еквівалентно приблизно 205 млн доларів.

Діяльність як “Київшляхбуду”, так і “Ростдорстрою” неодноразово ставала предметом уваги правоохоронних органів. Національна поліція розслідує можливі зловживання під час реконструкції Дегтярівського шляхопроводу, а також підозрює завищення вартості матеріалів під час ремонтів низки столичних вулиць у попередні роки. Частина цих проваджень стосується можливого привласнення та розтрати бюджетних коштів.

Попри це, компанії й надалі залишаються ключовими підрядниками “Київавтодору”, який підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Роботу департаменту безпосередньо спрямовує голова Київської міської державної адміністрації Віталій Кличко.

З 1 січня 2026 року в Україні значно зростають державні виплати при народженні дитини. Новонароджені отримуватимуть 50 тисяч гривень грошової допомоги, а також «Пакунок малюка» вартістю 8 451 грн, що включає найнеобхідніші речі для першого часу життя дитини. Право на отримання допомоги має один із батьків або законних опікунів, які можуть скористатися сучасними електронними сервісами для подачі заявки.

Подати заяву на виплати можна через додаток «Дія», що значно спрощує процедуру і дозволяє оформити допомогу дистанційно, без необхідності відвідувати установи особисто. Для тих батьків або опікунів, які не користуються додатком, передбачено традиційний спосіб подачі документів — у найближчому відділенні Пенсійного фонду України. Така система дозволяє охопити всіх громадян, незалежно від рівня цифрової грамотності та доступу до онлайн-сервісів.

Варто зазначити, що для дітей, народжених до 1 січня 2026 року, допомога становить 41 280 грн. З них 10 320 грн виплачуються одразу, а решта коштів надається щомісяця протягом трьох років. Для дітей на повному державному утриманні кошти зберігатимуться на депозиті до досягнення повноліття.

Ці зміни покликані підтримати родини та забезпечити дітям необхідні ресурси для перших років життя.

Археологічна експедиція у місті Володимир на Волині віднайшла рідкісну знахідку, яку вже охрестили «Скарбом купця». Цей скарб датується князівською добою та був виявлений у історичному урочищі «Апостольщина» на території Окольного міста, що колись відігравало важливу роль у торговельному та адміністративному житті регіону. Керівник розкопок Віктор Баюк повідомив, що знахідка має виняткову наукову цінність і відкриває нові сторінки історії середньовічного Волині.

«Скарб купця» складається з різноманітних предметів, які свідчать про активні торгові контакти місцевих купців з іншими регіонами Східної Європи. До нього входять срібні та золоті прикраси, монети різного походження, предмети побуту та торговельного призначення. Кожен із артефактів дозволяє дослідникам відтворити економічні та культурні взаємозв’язки, а також рівень добробуту купців того часу.

573 цілі скляні браслети, центр виробництва яких у добу Русі знаходився в Києві;

9 бронзових та 8 мармурових невеликих натільних хрестиків;

масивний хрест-енколпіон, ймовірно частина облачення священника високого рангу;

18 ромбічних пряжок, оформлених технікою псевдозернь;

5 срібних скроневих кілець;

свинцеві накладки у вигляді стилізованого під тризуб сокола;

щитковий срібний перстень;

бронзовий кістень;

пломби із солярним знаком у колі «дорогочинського типу» та інші речі або їхні фрагменти.

За словами Віктора Баюка, знайдені цілі скляні браслети є безпрецедентними для археологічних досліджень Києво-Руської держави. Раніше археологи знаходили переважно уламки таких прикрас. У Національному музеї історії України зберігається лише близько 30 таких цільних браслетів.

573 браслети поділяються на 109 типів і відрізняються формою (виті, гладкі, трапецієвидні), кольором (зелені, сині, фіолетові, жовті, золотисті) та діаметром (від 4,0 до 5,9 см). Деякі серії налічують по 5–31 екземпляр, інші зустрічаються поодиноко або по 2–5 штук.

Знахідка розташована у схованці під підлогою споруди середини XIII століття. Археологи припускають, що майстер з Києва міг сховати прикраси під час навали, сподіваючись повернутись за ними, проте загинув, а будівля була знищена під час монголо-татарської навали Батия наприкінці зими 1241 року. Прикраси пролежали в землі майже 800 років, поки їх не виявили археологи.

У столиці завершили реконструкцію Бессарабського ринку — об’єкта, що має статус пам’ятки національного значення і є одним із символів історичного Києва. Проведені роботи спричинили гучний суспільний резонанс через можливі порушення законодавчих процедур, питання до якості виконання та значні бюджетні витрати, обґрунтованість яких викликала сумніви у фахівців і громадськості.

Згідно з чинним законодавством, будь-які ремонтні чи реставраційні роботи на об’єктах національного значення повинні обов’язково погоджуватися з Міністерством культури та інформаційної політики. Така вимога діє для всіх пам’яток цього рівня — від Софії Київської до Києво-Печерської лаври. У ситуації з Бессарабським ринком, за оприлюдненою інформацією, міністерство не надавало повноцінного дозволу, а було лише поінформоване про перебіг реконструкції, що ставить під сумнів дотримання обов’язкових процедур.

Документація з реконструкції готувалася вже після того, як ринок фактично перетворили на фуд-корт. Науковий проєкт, який мав би обґрунтувати зміни, з’явився після завершення робіт. Як наслідок, можуть бути пошкодження унікальної метласької плитки та декору, а кількість торгових місць значно зменшилась.

Якість робіт викликає сумнів. Реконструкція, яка розпочалася у 2024 році і тривала довше запланованого терміну на півроку, вже через тиждень після відкриття показала недоліки: плитка почала сипатися, що зафіксували перші відвідувачі на фото та відео.

Вартість проєкту оновлення, за даними керівниці робіт Наталії Джурай, становила 150 млн грн, з яких більше половини були кредитні кошти. Тендери проводилися без відкритих торгів та за спрощеною процедурою, що викликає додаткові питання щодо прозорості витрат.

Роботи не обговорювалися публічно, але викликали критику. Пам’яткоохоронець Дмитро Перов заявив: “Ринку тут більше немає”, а кулінар Євген Клопотенко додав: “Це фуд-корти і трошки ринку. Чи були публічні обговорення? Ні.”

У Білому домі керівника української розвідки Кирила Буданова сприймають як більш прагматичну та розсудливу фігуру у питаннях мирних переговорів, ніж керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Американське видання Washington Post із посиланням на колишнього високопосадовця адміністрації Дональда Трампа, який займався питаннями Росії та України, відзначає, що Буданов відігравав важливу, хоч і непомітну роль у дипломатичних контактах на початку 2025 року. За словами ексчиновника, український розвідник умів поєднувати жорсткість позицій із вмінням знаходити компроміси, що робило його ключовим учасником переговорного процесу.

Попри публічний образ рішучого силовика, Буданов у закулісних комунікаціях демонстрував здатність глибоко аналізувати ситуацію, оцінювати ризики та пропонувати практичні шляхи досягнення домовленостей. Його участь у підготовці та координації зустрічей із представниками США та інших міжнародних партнерів дозволяла забезпечити більш структуроване і обґрунтоване представлення українських позицій.

Співрозмовник видання наголосив, що така позиція різко контрастує з поведінкою Андрія Єрмака. За його словами, керівник Офісу президента неодноразово критикував американських партнерів, що викликало роздратування у Вашингтоні. Колишній чиновник стверджує, що замість зосередження на тому, що є найкращим для України, Єрмак, на думку американської сторони, діяв з огляду на власні політичні інтереси та інтереси президента Володимира Зеленського.

Окремо зазначається, що Кирило Буданов користується повагою серед представників різних політичних груп в адміністрації Трампа. За словами джерела, саме це робить його прийнятною фігурою для неформальних контактів і консультацій у складних питаннях, пов’язаних із потенційними шляхами завершення війни.