Демографічний обрив: як війна змінює чисельність населення України

У Дніпропетровській області правоохоронні органи викрили та затримали посадовицю однієї з міських рад Дніпровського району під час отримання неправомірної вигоди. За інформацією слідства, йдеться про керівницю профільного відділу, який відповідає за питання містобудування, архітектури та земельних відносин у громаді.

Слідчі встановили, що чиновниця нібито запропонувала місцевому підприємцю «допомогу» у вирішенні адміністративних питань, пов’язаних із розміщенням зовнішньої реклами. Мова йшла про отримання необхідних погоджень та дозволів на встановлення рекламних конструкцій на території громади, що входить до її службових повноважень або перебуває у сфері впливу очолюваного нею підрозділу.

Підприємець погодився на вимоги посадовиці, після чого звернувся до правоохоронних органів. Передача коштів відбувалася під контролем слідства.

Посадовицю затримали в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Їй повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди службовою особою, що передбачає кримінальну відповідальність за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

Суд обрав підозрюваній запобіжний захід. Досудове розслідування триває.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення з посади прокурорки Черкаської обласної прокуратури Аліни Яшник. Підставою для такого рішення стала її відмова проходити повторну медичну експертизу, необхідну для підтвердження статусу особи з інвалідністю, яким вона користувалася під час проходження служби.

У рішенні комісії наголошується, що прокурорка була належним чином повідомлена про необхідність повторного медичного огляду, однак свідомо ухилялася від його проходження без надання обґрунтованих причин. Така поведінка, за висновком КДКП, унеможливила перевірку законності отриманого статусу та стала порушенням вимог службової дисципліни.

Окремо зазначається, що після того, як Яшник подала позов до науково-дослідного інституту, який проводив експертизу, її було остаточно позбавлено статусу особи з інвалідністю. Це стало додатковою підставою для дисциплінарних заходів з боку органів прокурорського самоврядування.

Паралельно триває перевірка і щодо її чоловіка — прокурора Богдана Яшника, який також має статус особи з інвалідністю. Він відмовився проходити повторний медичний огляд, пояснивши це тим, що вже проходив МСЕК у 2016 та 2020 роках і не вважає за необхідне робити це знову.

Обидва прокурори майже одночасно отримали інвалідність у відносно молодому віці — 28 і 30 років — у 2016 році, після чого почали отримувати пенсійні виплати. Богдан Яшник спочатку отримував пенсію по інвалідності, а з 2022 року — прокурорську пенсію, розмір якої згодом зріс до понад 23 тисяч гривень на місяць, що на той момент відповідало максимальному рівню виплат.

Скандал довкола черкаської прокуратури став поштовхом до загальноукраїнських перевірок. В Офісі Генерального прокурора повідомили про намір переглянути статус усіх прокурорів, які мають інвалідність, оскільки у Черкаській області частка таких працівників сягнула 27% — у кілька разів більше, ніж середній показник по країні.

Історія керівника поліції Бучі Андрія Маланчука стала показовою для розуміння того, як окремі підрозділи Національної поліції в Київській області фактично втрачають довіру суспільства та контроль за внутрішніми процесами. Події навколо його діяльності викликали широкий резонанс і змусили говорити не про поодинокий випадок, а про глибші управлінські та кадрові проблеми в системі правоохоронних органів.

У центрі уваги опинилися питання ефективності роботи місцевого керівництва поліції, дотримання службової дисципліни та реального виконання покладених на правоохоронців обов’язків. Ситуація продемонструвала, що за відсутності належного контролю з боку вищого керівництва можливе формування закритих вертикалей впливу, де персональна лояльність переважає над законом і професійними стандартами.

На тлі розвалу структури, за даними джерел, у поліції Бучі вибудувано систему регулярних незаконних доходів. Покровительство наркоторгівлі, за оцінками, приносить близько 50 тисяч доларів США щомісяця. Аналогічні суми надходять від «кришування» проституції та салонів, а також від несанкціонованої торгівлі й тимчасових споруд. Окремим напрямком є стоянки, парковки та магазини без ліцензій на алкоголь і тютюн — цей сегмент, за словами джерел, може приносити до 100 тисяч доларів США на місяць.

Найприбутковішою статтею доходів називають кримінальні провадження. «Вирішення питань» у справах, як стверджують співрозмовники, стартує від 10 тисяч доларів США і може доходити до 100 тисяч. У цю суму, за твердженням джерел, одразу закладена частка прокуратури. Окремо оцінюється зняття арештів з майна — від 5 до 20 тисяч доларів, організація обшуків — від 5 тисяч, негласні слідчі дії та фальсифікація матеріалів — від 10 тисяч доларів США. Затримання «за рапортом» коштує від 3 тисяч доларів.

Ще одним напрямком, який згадують джерела, є так звана «бусифікація». За суму близько 3 тисяч доларів питання затриманої особи може бути вирішене через прямий дзвінок керівнику, після чого надходить вказівка про звільнення. Окрім цього, системним джерелом доходів називають невтручання в земельні та будівельні афери. За інформацією джерел, фіксовані платежі від забудовників можуть сягати до 100 тисяч доларів США за гарантії «тиші» з боку поліції.

Фінансовий результат такої діяльності, якщо вірити даним з оточення, виглядає вражаюче. Андрію Маланчуку приписують володіння вісьмома квартирами, трьома автомобілями загальною вартістю майже мільйон доларів США, кількома банківськими рахунками із сумарними залишками близько 19 мільйонів гривень, а також значними обсягами готівки. Окремо згадуються 13 земельних ділянок, оформлених на підставних осіб.

Навіть якщо частина цієї інформації потребує ретельної юридичної перевірки, сама структура описаних схем і репутація, що сформувалася навколо керівника поліції Бучі, свідчать про глибоку системну проблему. Йдеться не про одиничний збій, а про модель, за якої правоохоронний орган фактично перетворюється на ринок платних послуг. Поки подібні практики залишаються під негласним захистом обласного керівництва, говорити про відновлення довіри до поліції в Київській області не доводиться.

У районі Степногірська Запорізької області російські війська активізували спроби локального просування, застосовуючи тактику інфільтрації невеликими піхотними підрозділами. Про це повідомляють аналітики моніторингового проєкту DeepState, які фіксують поступові зміни лінії зіткнення без масштабних наступальних дій, але з постійним тиском на українську оборону.

За оцінками експертів, противник уникає класичних штурмів із залученням великої кількості техніки, натомість намагається просочуватися в межах населених пунктів, використовуючи складний рельєф, забудову та зруйновану інфраструктуру. Такі дії ускладнюють виявлення ворога та створюють додаткове навантаження на підрозділи Сил оборони, які змушені реагувати на постійні дрібні загрози на різних ділянках.

«Звичайно, у Степногірську ще є наші позиції, але зараз вони перебувають у перемішку», — зазначають аналітики DeepState, вказуючи на складну тактичну ситуацію в районі.

Ключову роль у стримуванні російських груп відіграють українські оператори безпілотників, які намагаються виявляти противника ще на підходах до населених пунктів або під час його перебування в будівлях і на польових позиціях. Водночас погодні умови — туман, холод і сніг — ускладнюють роботу дронів, чим користуються окупанти для прихованого переміщення.

Аналітики також повідомляють, що після втрати південної частини Степногірська з багатоповерховою забудовою російські війська отримали можливість накопичувати там сили для подальших атак. Крім того, зафіксовано просочування в село Приморське, де щільна приватна забудова та відносно незначні руйнування створюють «сіру зону», у якій противник може пересуватися непомітно.

Російські підрозділи не припиняють спроб просуватися на північ у напрямку річки Конка, зокрема в районах Малокатеринівки та прилеглих населених пунктів. Фіксується також інфільтрація у бік Лук’янівського, де раніше російські групи вже виявляли та знищували Сили оборони. Схожа ситуація спостерігається і поблизу Степового, де наразі уточнюється, чи змогли окупанти закріпитися.

Речник Сил оборони півдня Владислав Волошин раніше заявляв, що російські війська тиснуть на Степногірськ, оскільки це селище розташоване на вигідному плацдармі, з якого можна вести обстріли Запоріжжя та логістичних маршрутів із міста. Інтенсивні бої тривають також у районі Гуляйполя, де противник діє малими штурмовими групами та намагається прорватися вглиб української оборони.

Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою завершили досудове розслідування та передали до суду кримінальне провадження щодо масштабної розтрати державних коштів у державному підприємстві «Укрекоресурси». Справу відкрито у зв’язку з закупівлею обладнання для перероблення відходів, що здійснювалася з грубими порушеннями законодавства та призвела до значних фінансових втрат.

Слідство встановило, що посадові особи підприємства діяли у змові з комерційними структурами, укладаючи договори на постачання техніки за завищеними цінами та з порушенням тендерних процедур. Частина обладнання не відповідала заявленим характеристикам або не поставлялася зовсім, однак оплата за нього здійснювалася з державного бюджету. Проведені експертизи підтвердили різницю між реальною ринковою вартістю обладнання та сумами, сплаченими підрядникам.

Слідство встановило, що під час виконання контрактів фігуранти штучно завищували вартість матеріалів та обсяг виконаних робіт. У результаті протягом 2023–2024 років, за версією правоохоронців, їм вдалося привласнити понад 2,5 мільйона гривень бюджетних коштів, призначених для відновлення шкіл та житлових будинків.

Усім обвинуваченим інкримінують розкрадання майна в особливо великих розмірах, створення та участь у злочинній організації, а також підроблення офіційних документів. Санкції відповідних статей Кримінального кодексу України передбачають тривалі строки позбавлення волі з конфіскацією майна.

На час завершення досудового розслідування всі фігуранти справи перебувають під заставою. Після передачі матеріалів до суду саме судова інстанція має надати остаточну правову оцінку діям обвинувачених та визначити міру їхньої відповідальності.