Депутата Зазимської сільради обвинувачують у незаконному збагаченні: справу передано до суду

Працівники Державного бюро розслідувань здійснили успішну операцію, у результаті якої було викрито співробітника правоохоронних органів Київської області. Офіцер отримав неправомірну вигоду у розмірі 10 тисяч доларів США та брав участь у організації незаконного вирощування наркотичних засобів. Згідно з даними ДБР, цей співробітник поліції став частиною злочинної групи, яка здійснювала контроль над наркобізнесом у регіоні. Його роль полягала не лише в отриманні хабарів, а й у сприянні вирощуванню та розповсюдженню наркотиків, що значно ускладнювало боротьбу з цією проблемою на місцевому рівні.

За інформацією правоохоронців, група осіб, що займалась нелегальним виробництвом наркотичних засобів, діяла під прикриттям правопорядку, використовуючи зв'язки з державними структурами для уникнення покарання. В результаті проведених слідчих дій було задокументовано кілька фактів корупційної діяльності, що дозволило зібрати достатньо доказів для арешту підозрюваного. Наразі триває розслідування, і очікується, що найближчим часом будуть встановлені всі учасники цієї злочинної мережі.

Правоохоронця затримали та повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 27 та ч. 2 ст. 310 КК України, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років з конфіскацією майна. Також підозрюваному повідомлено про пособництво у незаконному посіві та вирощуванні коноплі за попередньою змовою.

Особа, яка передавала хабар, підозрюється у наданні неправомірної вигоди та незаконному збуті наркотичних засобів за ч. 3 ст. 369 і ч. 3 ст. 307 КК України.

Наразі за місцем проживання підозрюваних проведено обшуки, під час яких вилучено мобільні телефони та чорнові записи. Суд обрав запобіжний захід для правоохоронця у вигляді цілодобового домашнього арешту.

У Тернополі правоохоронці провели масштабну операцію, результатом якої стало викриття організованої групи, що займалася систематичним викраденням дизельного пального з поїздів. Цей злочинний процес був добре організований і охоплював 18 осіб, серед яких були як досвідчені працівники локомотивного депо, так і колишній начальник депо, який координував незаконну діяльність.

Згідно з даними слідства, перший епізод крадіжки був зафіксований ще в жовтні 2024 року, коли поліція затримала п’ятьох осіб, які безпосередньо займалися незаконним відбором пального з потягів. Однак, подальше розслідування показало, що ця група діяла набагато масштабніше. У результаті з’ясувалося, що до злочинної діяльності були залучені не лише машиністи та їхні помічники, а й складачі поїздів, майстер цеху та інші співробітники депо. Всі вони діяли чітко за планом, використовуючи свої професійні знання про графіки руху потягів та специфіку роботи депо.

За даними слідства, дизельне пальне зливали у каністри під час зупинок тепловозів на одній із залізничних станцій області. Каністри скидали у визначених місцях, після чого доставляли їх до сховищ. Надалі пальне переливали у більші ємності та продавали мешканцям регіону, а отримані кошти ділили між учасниками групи.

Поліція встановила всі нові епізоди та ідентифікувала всіх причетних. Усім 18 учасникам повідомлено про підозру за статтями, що передбачають привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем у складі організованої групи. Якщо їхню вину буде доведено, зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі, а також заборона обіймати певні посади та конфіскація майна.

Ця справа стала однією з найбільших викритих схем крадіжок на залізничному транспорті в регіоні, і слідчі не виключають можливість появи нових фігурантів.

Корупція в українській судовій системі залишається однією з найбільших загроз для національної безпеки та стабільності. Ця проблема не тільки підриває основи правової держави, а й значно уповільнює рух країни на шляху до європейських стандартів. Замість того щоб бути гарантом справедливості, суди часто виконують роль інструмента, що забезпечує інтереси політичних і бізнесових еліт, посилюючи недовіру до правосуддя серед громадян. Під прикриттям реформ, які втілювались протягом останніх років, судова система залишилася закритою для громадськості, де рішення приймаються не на основі законів, а відповідно до неофіційних домовленостей і корупційних практик.

Особливо глибоко проблема корупції проявляється в роботі Вищої ради правосуддя, де неформальні клани мають можливість контролювати процеси призначення суддів та інших важливих посад. Така система формує закриту касту суддів, які фактично позбавлені відповідальності перед законом. На жаль, навіть найгучніші та найвідоміші справи, зокрема проти високопосадовців, часто розвалюються або затягуються на роки, що ще більше посилює відчуття безкарності серед тих, хто порушує закон.

Наше розслідування торкається конкретного прикладу — судді Миколаївського апеляційного суду Наталії Тищук. Якщо вірити її офіційній декларації, вона — людина з мінімальними доходами, без нерухомості, автомобілів та заощаджень. Її річна зарплата складає 471 526 грн, що навряд чи дозволяє вести розкішне життя. Та за фасадом декларативної бідності ховається зовсім інша реальність.

У декларації за 2024 рік суддя вказала лише дві земельні ділянки в Миколаївській області, два будинки та дві квартири у Кропивницькому. Жодного слова про розкішні авто. Проте, за нашими даними, суддя щоденно користується Porsche Cayenne вартістю близько 80 000 євро, зареєстрованим на родича. Це — типова схема приховування майна серед українських суддів.

Та головні скарби заховані не на її ім’я, а на чоловіка — Тищука В’ячеслава, підприємця з багатомільйонними активами. Серед його власності — щонайменше чотири офісні приміщення, п’ять земельних ділянок, автомобіль AUDI Q7 за понад 100 000 євро, корпоративні права та значні банківські рахунки. Однак виявилося, що й це лише вершина айсберга.

Наше джерело повідомляє, що сім’я володіє нерухомістю за кордоном — зокрема, будинком у Греції, який суддя не внесла до декларації. Але ситуація набуває скандального масштабу, коли ми з’ясовуємо, що її чоловік перебуває у міжнародному розшуку Республікою Казахстан. Його підозрюють у легалізації злочинних доходів, створенні транснаціональної злочинної групи та участі у наркоторгівлі.

У липні 2025 року його затримали у Молдові, однак українська сторона, як і раніше, зробила вигляд, що нічого не сталося. У 2021 році СБУ вже проводила обшуки родини Тищуків через підозру у відмиванні коштів на запит ФБР — але справа, як завжди, зникла у судових кабінетах.

Ця історія — не лише про одну суддю. Це про весь механізм, у якому судді, прикриваючись мантією, перетворюються на гарантів безкарності. Поки система тримається на таких “служителях Феміди”, справедливість в Україні залишатиметься лише словом. Наше розслідування буде передано НАЗК та правоохоронним органам, аби хоча б цього разу відповідальності не уникнули ті, хто ховається за законом.

З 12 жовтня 2025 року на зовнішніх кордонах Шенгенської зони вступають у силу нові правила для мандрівників. Замість звичних паспортних штампів, контроль буде здійснюватися за допомогою цифрової системи Entry/Exit System (EES). Цей крок не лише змінює спосіб перевірки документів, але й стає частиною глобальної тенденції до цифровізації прикордонного контролю. Відтепер для того, щоб в’їхати до країн Шенгену та багатьох держав ЄС, кожен подорожуючий повинен буде пройти процедуру реєстрації біометричних даних — зробити фото та відбитки пальців (для дорослих). Це означає, що після першого в’їзду системою буде збережена вся необхідна інформація для подальших перевірок при наступних поїздках.

Система EES суттєво змінює процес перетину кордону, адже вона буде фіксувати не тільки паспортні дані, але й біометричні характеристики, зокрема відбитки пальців та фотографії осіб, які перетинають кордони Шенгенської зони. Під час наступних поїздок цю інформацію перевірятимуть, що дозволяє автоматизувати та прискорити процес контролю, роблячи його більш точним і ефективним. Важливою частиною цієї зміни є те, що система дозволяє значно зменшити час, який необхідно витратити на проходження митного контролю.

Паралельно стартує поетапний запуск: країни повинні забезпечити роботу принаймні одного прикордонного пункту вже з 12 жовтня, далі система розгортатиметься протягом кількох місяців; повна функціональність планується в наступному році. Організатори очікують, що частина оформлення відбуватиметься через самообслуговуючі кіоски, а перша реєстрація займатиме в середньому хвилини — проте в період переходу черги і затримки можливі, тож мандрівникам радять приїжджати на контроль із запасом часу.

Окрему увагу слід приділити дітям: особи до 12 років будуть реєструватися, але для них не передбачено зняття відбитків — лише фото. Ті ж, хто вже має документальний статус у країні ЄС (наприклад, довгострокові дозволи на проживання), як правило, не підпадають під вимогу реєстрації в EES; правила про винятки варіюються залежно від типу документів.

Уже зараз варто знати й про ETIAS — окрему систему електронної авторизації для безвізових громадян. ETIAS не є візою, це попередній дозвіл на поїздку, який оформляють онлайн і який буде чинним декілька років. Офіційний запуск ETIAS відкладено: система запланована на останній квартал 2026 року, і після її старту більшість безвізових мандрівників повинні будуть отримати авторизацію перед поїздкою; вартість базової заявки становитиме символічну суму, передбачену регламентом. До початку роботи ETIAS подорожі залишаються без додаткового платного дозволу.

Що це означає для українців і для тих, хто має тимчасовий захист: особи, які оформлені і подорожують з підтвердженням тимчасового захисту в країні ЄС, мають окремий статус і не підпадають під обов’язок оформлювати ETIAS; водночас усі подорожні без резидентського статусу підпадатимуть під правила EES як «третьо-країнці» і мають при собі біометричний паспорт. Конкретні вимоги можуть відрізнятися залежно від обставин і країни в’їзду, тому перед поїздкою радять перевіряти офіційні повідомлення держави прибуття.

Практичні поради для мандрівників прості: перевірте термін дії і наявність біометричного чіпа у паспорті, закладайте додатковий час на проходження контролю в аеропорту чи на прикордонному переході, а також зберігайте цифрові й паперові копії документів. Якщо в поїздці у вас — дитина до 12 років, будьте готові до фотофіксації, але не до здачі відбитків. У разі медичних або інших підстав для відмови від біометрії звертайтеся за роз’ясненнями до прикордонної служби заздалегідь.

Платою за EES користувачі не обтяжуються — система реєструє дані без окремого збору від мандрівника. Після старту ETIAS оформлення авторизації стане платним, але його запуск заплановано пізніше (останній квартал 2026 року). Рекомендуємо уникати сторонніх сервісів, які пропонують «прискорене» оформлення за значно більшу плату: офіційна вартість базової заявки й порядок будуть зазначені на офіційних ресурсах ЄС.

Іван Дорн в одному з нещодавніх інтерв'ю Юрію Дудю повернувся до однієї з найрезонансніших ситуацій у своїй кар'єрі — своєї заяви 8,5 років тому, коли він назвав Росію та Україну «братами». Артист визнав, що тоді його слова були необачними, і він не врахував того контексту, який вже існував між двома країнами на той момент. Водночас, Дорн пояснив, що це була його особиста думка, сформована під впливом певного життєвого досвіду, і що він не мав на увазі нічого більше, аніж братерські стосунки в культурному сенсі.

Але після того, як його слова стали публічними, ситуація змінилася кардинально. Музикант зізнався, що відразу після того інциденту його життя змінилося — почали скасовувати концерти, на нього активно нападали в ЗМІ, а сам він відчував постійний тиск і осуд з боку публіки. «Страшнувато було. Було відчуття, що кожна собака на тебе ображена…», — зізнався Дорн, підкреслюючи, як сильно ця ситуація вплинула на його психологічний стан. Він також зазначив, що навіть досі йому важко повністю відокремити ту емоційну реакцію від його творчої діяльності, адже кожне нове рішення або висловлювання було піддаване жорстокій критиці.

Артист уточнив, що готовий «перефразувати багато речей», але врешті-решт наголосив — «по-іншому б не говорив». Він пояснив, що його життєвий досвід — народження в Челябінську, переїзд до Славутича у 1991 році та виховання в російськомовному середовищі — формував особисту позицію. Дорн також згадав, що має родичів у Башкортостані й проводив там дитячі літа до 16 років.

Інтерв’ю торкнулося питання ролі артиста в суспільстві: Дорн мовив про тиск очікувань «ідеального громадянина» та про складність займати публічну позицію в умовах політично чутливої теми. Розмова з Дудем відбувається у форматі особистих пояснень і спроби артиста відновити діалог із аудиторією після тривалої суспільної реакції на його попередні слова.

Національний відбір на Євробачення-2026 переживатиме суттєві трансформації. Музична продюсерка конкурсу Джамала, яка взяла на себе роль координатора цього важливого етапу, налаштована підняти планку якості на новий рівень. Вона не має наміру йти на компроміси з учасниками та обіцяє суворі вимоги до пісень і їх виконання. Основною метою продюсерки є представлення України на міжнародній сцені на найвищому рівні, зберігаючи репутацію нашої країни як музичної сили на світовій арені.

Джамала активно ділиться своїми враженнями щодо першого етапу відбору. У своєму телеграм-каналі вона вже поділилася думками про демо-записи, які надіслали учасники. За її словами, більшість із отриманих матеріалів не відповідають необхідним технічним та змістовним вимогам. Музична продюсерка відзначила, що деякі пісні не лише не мають належної вокальної підготовки, а й містять слабкі тексти, які не відповідають високим стандартам Євробачення.

«Як можна прислати просто пісню, просто “ме-ме-ме”? Ну можна ж щось заспівати, щоб було видно, що це пісня на Євробачення. Жахлива якість, виконання, інтонування», — емоційно відреагувала Джамала, підкресливши необхідність серйозного підходу.

Вона вважає, що конкурс — це не просто платформа для самореклами, а відповідальність перед країною та аудиторією, яка сьогодні потребує глибоких сенсів, сили та автентичності. Попри критику, Джамала все ж відібрала кілька достойних робіт, але хоче бачити значно більше потужних заявок.

Нацвідбір-2026 обіцяє бути жорсткішим та вимогливішим, адже організатори прагнуть зберегти високий стандарт українського виступу на Євробаченні та не допустити посередності.

У Державній установі «Казанківська виправна колонія №93», що на Миколаївщині, правоохоронці за участю працівників Державного бюро розслідувань (ДБР), Служби безпеки України (СБУ) та керівництва Державної кримінально-виконавчої служби (ДКВС) викрили незаконний канал постачання наркотичних речовин. Підозрюваним у цьому злочині став працівник колонії — інспектор з нагляду та безпеки.

Згідно з даними слідства, ув’язнені цієї установи вели постійний зв'язок з зовнішніми постачальниками наркотичних речовин через інспектора. Операція передбачала, що засуджені замовляли наркотики через інтернет або інші канали зв’язку, а їхній посередник у колонії отримував посилки з забороненими предметами. Інспектор, діючи за умовами змови, забирати посилки і ввозив наркотики на територію виправної установи, де вже відбувався розрахунок із замовниками.

3 жовтня 2025 року правоохоронці запобігли черговому постачанню наркотиків. Під час перевірки внутрішнім контролем колонії було виявлено посилку з забороненими речовинами.

Інспектор нині підозрюється у незаконному зберіганні та перевезенні з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин за ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України. Йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Санкція статті передбачає покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. ДБР та СБУ продовжують перевірку інших можливих каналів постачання наркотиків до виправних закладів.

Очільник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області, Анатолій Кузьменко, відомий своєю службовою діяльністю, також є власником елітної нерухомості. Згідно з інформацією, що оприлюднена детективним бюро Absolution, прокурор мешкає в розкішному закритому житловому комплексі "Кипарисний" у Дніпрі, який відомий своєю безпекою та престижем серед місцевих еліт.

Проте, цікавість викликає розбіжність між даними, зазначеними у майновій декларації Кузьменка, та офіційною інформацією з майнового реєстру. За офіційними даними, площа його квартири складає 305 квадратних метрів, тоді як у декларації прокурор вказав 274 кв. м. Різниця в 30 квадратних метрів викликає питання, оскільки на перший погляд це незначне, але важливе відхилення від офіційної реєстрації.

На фото видно й інші будинки родини Кузьменків: маєток Сергія Кузьменка та житло Галини Кузьменко, матері прокурора. Квартира на провулку Кипарисному, 6 була придбана у 2011 році за понад 583 тисячі гривень, тоді як нинішня ринкова вартість подібних квартир у комплексі значно вища: третій поверх площею 160 кв. м продається за 270 тисяч доларів, а трикімнатна квартира на другому поверсі – за 120 тисяч доларів.

Галина Кузьменко є єдиною підприємницею у родині. Вона займається роздрібною торгівлею продуктами, напоями та тютюновими виробами, а також володіє ТОВ “Гея”, що спеціалізується на випічці хлібобулочних виробів у Павлограді. У власності матері прокурора перебувають чотири квартири загальною площею 330 кв. м, три земельні ділянки (загалом 2,16 га) та будинок на 209 кв. м у селі Новоолександрівка Дніпропетровського району.

Поруч із цією ділянкою розташована ще одна, яка ймовірно належить Сергію Кузьменку – колишньому заступнику прокурора Самарського району Дніпра. У січні цього року він, ймовірно, подарував матері квартиру на 115,2 кв. м у селі Чайки під Києвом.

Анатолія Кузьменка на посаду керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 призначив Віктор Шокін у грудні 2015 року. До цього він працював заступником прокурора Дніпра. Призначення викликало запитання, адже Кузьменко посідав лише 13 місце у рейтинговому списку кандидатів, набравши 71 бал на тесті знань законів та 56,7 бала за рівень загальних здібностей.