Депутатка «Слуги народу» Ірина Кормишкіна складає повноваження

Попри масштабні потрясіння останніх років — пандемію COVID-19 та повномасштабну війну — українці зберігають високу мобільність і активність у подорожах за межі країни. За інформацією Державної прикордонної служби, у період із 2020 по дев’ять місяців 2025 року зафіксовано 104,97 мільйона перетинів державного кордону на виїзд із України. Цей показник свідчить про те, що, навіть в умовах обмежень, небезпеки та економічної нестабільності, українці продовжують активно переміщатися — як із трудових, так і з гуманітарних чи особистих причин.

Водночас за цей самий період в’їзд іноземців до України становив 16,91 мільйона випадків. Хоча ці цифри помітно нижчі за довоєнні рівні, вони демонструють поступове відновлення інтересу до України з боку іноземних громадян — як бізнесу, так і гуманітарних організацій чи дипломатичних місій.

Потік іноземців до України різко просів у 2022 році, але згодом почав відновлюватися. У 2020-му в’їздів іноземців було 3,39 млн, у 2021-му — 4,27 млн; у 2022-му показник впав до 2,31 млн, у 2023-му зріс до 2,45 млн, у 2024-му — до 2,55 млн, а за дев’ять місяців 2025-го — 1,94 млн. Це свідчить про поступове повернення ділової, гуманітарної та туристичної активності.

На запит щодо більш деталізованої статистики — зокрема про кількість виїздів чоловіків 15–25 років у 2022–2025 роках, а також про число іноземців, які перебували в Україні три місяці і більше, — у ДПСУ пояснили, що служба веде офіційний облік саме фактів перетину кордону. Показники, не передбачені формами державної звітності, у її базах не зберігаються. У відомстві підкреслюють: обсяг перетинів безпосередньо залежить від соціально-економічної та безпекової ситуації в країні.

Статистика демонструє: навіть у надскладні роки українці залишалися мобільними, а в’їзд іноземців після воєнного провалу поступово відновлюється. Детальніші портрети міграційних потоків вимагатимуть інтеграції даних інших держреєстрів — поза можливостями звичайної прикордонної статистики.

На Київщині жінка стала черговою жертвою кібершахраїв, які діяли через популярний месенджер Telegram. Зловмисники переконали її інвестувати у нібито прибуткову криптовалютну програму, обіцяючи значне зростання доходів за короткий час. Потерпіла перерахувала 25 тисяч гривень на банківську картку, відкриту в «ПриватБанку», однак жодного прибутку не отримала. Про це йдеться у рішенні Васильківського міськрайонного суду Київської області, оприлюдненому 22 жовтня 2025 року.

Слідство встановило, що у червні 2024 року жінка познайомилася в соціальній мережі з невідомими особами, які представилися консультантами з інвестицій. Вони запропонували їй можливість заробити «без ризику», вклавши кошти у криптовалюту. Маніпулюючи емоціями та демонструючи фальшиві скріншоти прибутків інших «інвесторів», шахраї переконали її зробити переказ на зазначену ними банківську картку.

2 червня 2024 року жінка перерахувала 25 тисяч гривень на рахунок невідомого чоловіка — клієнта «ПриватБанку». За умовами обманної схеми їй повідомили, що кошти нібито будуть зараховані на баланс та доступні для виведення, а жодних додаткових оплат не потрібно.

Після здійснення переказу зв’язок із «представниками інвестиційного проєкту» зник, а вкладені кошти так і не повернулися. Згодом жінка звернулася до суду, вимагаючи відшкодування збитків.

Суд, проаналізувавши матеріали справи та документи від «ПриватБанку», встановив, що між сторонами не існувало жодних договірних відносин, які б виправдовували перерахування грошей.

У рішенні суду зазначено:«Проаналізувавши норми чинного законодавства України та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, оскільки не встановлено жодних договірних правовідносин між сторонами».

Таким чином, суд постановив стягнути з чоловіка, на чий рахунок були перераховані гроші, 25 тисяч гривень на користь потерпілої.

Цей випадок став черговим нагадуванням про те, що навіть через відомі месенджери громадяни можуть стати жертвами шахрайських схем, особливо коли йдеться про «швидкі заробітки» на криптовалютах.

Ботулотоксин, відомий широкому загалу як засіб для розгладження зморшок, сьогодні набуває нового значення у медицині. Це очищений білок, отриманий із бактерії Clostridium botulinum, який тимчасово блокує передачу нервових сигналів до м’язових волокон. Завдяки цьому механізму вдається не лише коригувати вікові зміни обличчя, а й ефективно лікувати низку захворювань, що суттєво впливають на якість життя людини.

У неврологічній практиці ін’єкції ботулотоксину допомагають при хронічних мігренях, м’язових спазмах і спастичних станах після інсультів чи черепно-мозкових травм. Препарат зменшує інтенсивність больових відчуттів і відновлює рухову активність, полегшуючи щоденне функціонування пацієнтів. У дерматології ботулотоксин ефективно контролює надмірне потовиділення (гіпергідроз), що є поширеною проблемою як серед жінок, так і серед чоловіків.

За умови правильно підібраних доз і техніки введення препарат вважається безпечним і не формує звикання. Ефект зазвичай триває від трьох до шести місяців, після чого курс можна повторювати — із контролем профільного лікаря та чітким дотриманням протипоказань.

Наукові групи активно тестують потенціал ботулотоксину у нових напрямах — від депресії та тривожних розладів до симптомів хвороби Паркінсона та регуляції апетиту. Чимало цих підходів ще проходять клінічні випробування, однак тренд очевидний: ботокс перестав бути суто косметичною процедурою і поступово закріплюється у медичних протоколах як інструмент адресної симптоматичної терапії.

Згідно з розслідуванням міжнародного детективного бюро Absolution, на високому рівні в Національній поліції України виникли серйозні корупційні схеми, що включають примусове виведення грошей з осіб, які ухиляються від мобілізації, та зі СЗЧ (суб’єктів, що підлягають адміністративним стягненням). Зокрема, начальник департаменту превентивної діяльності, Максим Ахрамєєв, ймовірно, організовує систематичне збирання коштів від своїх підлеглих за «відпуск» осіб, яких поліція разом із ТЦК (територіальними центрами комплектування) виявляє на вулицях під час рейдів.

Як зазначають джерела, сума «відкупу» залежить від регіону і може коливатися від 5 до 10 тисяч гривень за одну особу. Це свідчить про те, що корупційна схема охоплює значну кількість людей і набуває масштабів, що виходять за межі окремих областей. Гроші, отримані від "відпущених" ухилянтів, частково передаються до департаменту превентивної діяльності, що розташований у Києві. Цей процес координується керівниками місцевих підрозділів, які збирають кошти та централізовано передають їх на вищі рівні.

Також зазначається, що області, які «приносять більше грошей», отримують бензин і нові автомобілі, а ті, хто не виконує план, змушені заправляти авто за власний рахунок. У маленьких районах, наприклад, групам видають лише 20 літрів пального на місяць через невиконання показників.

За даними джерел, останнім часом відзначаються випадки, коли бандити разом із поліцією ходять по місту, що створює обґрунтовані підозри в існуванні подібної схеми.

Максим Ахрамєєв працює в поліції з 2015 року. Починав як інспектор патрульної служби в Києві, потім очолював управління патрульної поліції в Миколаєві, з 2017 року був помічником начальника ГУНП в Миколаївській області та заступником керівника. Пізніше обіймав посаду т.в.о. заступника начальника поліції Полтавщини.

6 листопада має особливе значення для українців, адже поєднує у собі глибоку історичну пам'ять, духовні традиції та глобальну відповідальність перед майбутнім. У цей день країна вшановує героїв, які віддали життя за визволення Києва від нацистських окупантів, згадує святого Павла Сповідника — приклад непохитної віри й мужності, а також долучається до міжнародних ініціатив, спрямованих на захист довкілля та утвердження миру.

Саме 6 листопада 1943 року Київ було визволено від нацистських загарбників у результаті Київської стратегічної наступальної операції, що тривала з 3 по 13 листопада. Цей день став символом стійкості українського народу, його незламної волі до свободи й прагнення відстояти рідну землю. Сучасна Україна продовжує цю традицію, вшановуючи пам’ять полеглих воїнів, віддаючи шану ветеранам і підтримуючи тих, хто сьогодні боронить незалежність держави.

Окупація тривала понад два роки і супроводжувалася масовими репресіями, розстрілами, спаленням культурних пам’яток та депортаціями. Тому день визволення Києва — це символ відновлення життя, боротьби й незламності українського духу.

За новим календарем, 6 листопада віряни вшановують пам’ять святого Павла, архієпископа Царгородського, який був ревним захисником православної віри. Він сміливо виступив проти аріанської єресі, за що зазнав численних вигнань і переслідувань.

Святитель Павло помер мученицькою смертю у вигнанні у Вірменії, ставши прикладом стійкості та вірності духовним переконанням. У народі цей день називали Павлів день і вірили, що саме зараз приходять перші справжні морози.

У народі казали: “На Павла землю прихоплює перша справжня стужа”. Якщо день теплий — зима буде м’якою, якщо падає дощ — чекають на відлигу, а якщо вже випав перший сніг — зима буде ранньою та холодною.

6 листопада — Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів. Його мета — нагадати, що війни знищують не лише життя людей, а й природу. Екосистеми руйнуються, водойми забруднюються, а відновлення довкілля після воєнних дій може тривати десятиліттями.

Також цього дня відзначають Міжнародний день проєктного менеджера — професійне свято фахівців, які відповідають за успішне планування та реалізацію проєктів у різних сферах.

Ще одна важлива дата — Міжнародний день боротьби з насильством і булінгом у закладах освіти. Його мета — створення безпечного освітнього середовища, де діти не зазнають приниження, агресії чи психологічного тиску.

6 листопада — день, що нагадує про мужність, духовність і відповідальність людини перед історією, природою та суспільством.

На Вінниччині співробітники прикордонної служби України виявили спробу незаконного виїзду до Німеччини за допомогою підроблених документів. Чоловік, який намагався перетнути кордон, представив прикордонникам документи про бронювання та наказ про службове відрядження, які містили явні ознаки фальсифікації. Під час перевірки виявилось, що він не зміг чітко пояснити мету своєї поїздки та плутався у відповідях. Більш того, виявилося, що чоловік не мав уявлення про діяльність підприємства, від імені якого, за його словами, мав намір виїхати за кордон.

Під час бесіди з прикордонниками порушник продовжував заплутуватись у відповідях та не зміг надати конкретної інформації про свою поїздку. Крім того, виявилося, що він діяв за вказівками невідомої особи, яка надавала йому інструкції, як поводитись під час перевірки. Це ще раз підтвердило, що чоловік не мав реальних намірів щодо поїздки за службовими справами, а лише намагався використати підроблені документи для незаконного перетину кордону.

Перевірка показала, що директор підприємства, на яке посилався чоловік, не підписував жодних документів і навіть не знає цього «співробітника».

Після встановлення факту підробки документів прикордонники відмовили чоловіку у виїзді за межі України. Про подію направлено повідомлення до Національної поліції для відкриття кримінального провадження за фактом підроблення офіційних документів і спроби незаконного перетину кордону.

Такі випадки стають дедалі частішими під час воєнного стану, коли окремі громадяни намагаються виїхати за кордон, використовуючи фальшиві довідки про бронювання або фіктивні накази про відрядження. Прикордонники наголошують, що перевіряють кожен документ ретельно, а спроби обману неминуче завершуються відкриттям кримінальної справи.

Багато людей, які відмовляються від глютену через регулярний біль і здуття живота, вважають, що це є ознакою глютенової непереносимості. Однак, результати досліджень, опублікованих у журналі The Lancet, свідчать, що в реальності ці симптоми не завжди пов’язані саме з глютеном. Згідно з висновками вчених, істинною причиною дискомфорту найчастіше є не глютен, а FODMAP-вуглеводи — група складних вуглеводів, які не можуть бути повністю розщеплені в тонкому кишківнику.

Ці сполуки, включаючи фруктани, галактани та інші короткоциклічні вуглеводи, внаслідок відсутності достатньої кількості ферментів у кишківнику, не засвоюються і потрапляють до товстого кишківника. Тут вони зазнають бродіння, що може призводити до утворення газів, здуття і навіть болю. Відомо, що саме ці процеси є основними провокаторами дискомфорту, який іноді плутають з негативними реакціями на глютен.

Попри популярність безглютенових дієт, науковці нагадують: справжня целіакія — аутоімунне захворювання, що потребує повного уникнення глютену — зустрічається лише приблизно в 1% населення. Решта, хто скаржиться на біль, спазми чи здуття після споживання хліба чи макаронів, часто реагують на інші компоненти продуктів.

Дослідники зазначають, що коли учасники експериментів переходили на дієту з низьким вмістом FODMAP — обмежуючи споживання цибулі, часнику, яблук, нектаринів та певних злаків — симптоми зникали навіть після повторного введення глютену.

У багатьох випадках негативні відчуття після їжі пов’язані з очікуванням болю, а не з реальними змінами в організмі. В експериментах, коли люди не знали, чи отримують глютен, різниця у симптомах була мінімальною. Деякі навіть відчували погіршення після плацебо — продуктів без глютену.

«Активність у шлунково-кишковому тракті здатна впливати на роботу мозку, а тривожність може підвищувати чутливість до звичайних процесів травлення», — зазначають автори дослідження.

Фахівці попереджають, що відмова від глютену без медичних показань не лише непотрібна, а й потенційно шкідлива. Продукти без глютену часто містять більше жиру, цукру та солі, але менше клітковини, білка і поживних речовин, що може негативно позначитися на мікрофлорі кишківника.

Крім того, психологи застерігають: нав’язливе уникання певних продуктів підвищує тривожність і може загострювати синдром подразненого кишківника (IBS).

Дослідники з Університету Лідса проаналізували 67 клінічних випробувань за участю понад 7 тисяч людей і з’ясували, що когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) допомагає ефективніше, ніж медикаментозне лікування, зменшити біль і страх перед їжею.

«Пора переходити від редукціоністського підходу „глютен — це зло“ до персоналізованої терапії, яка допоможе людям безпечно повернути глютен у раціон», — резюмують вчені.

Таким чином, нове дослідження пропонує переглянути популярне уявлення про глютен як головну причину дискомфорту після їжі. У більшості випадків проблеми спричиняють індивідуальні реакції на вуглеводи, особливості мікрофлори кишківника та психологічні фактори.

Українські Військово-Морські Сили здійснили успішну операцію з ураження російського гарнізону, розташованого на буровій платформі "Сиваш" у Чорному морі. Як повідомили у пресслужбі флоту, в результаті атаки було ліквідовано розрахунок протитанкових ракет, а також знищено технічні засоби розвідки та спостереження, які дозволяли окупантам здійснювати контроль над акваторією між Кримом та узбережжям Одеської області.

Ця операція стала частиною стратегічних дій українських ВМС, спрямованих на посилення безпеки в чорноморському регіоні та протидію російській агресії в акваторії. Бурова платформа "Сиваш" входить до складу так званих "вишок Бойка" — кількох платформ, захоплених Росією після анексії Криму у 2014 році. Серед них також перебувають платформи "Петро Годованець", "Таврида" та "Україна". Після захоплення цих установок Росія дооснастила їх сучасними системами розвідки, радіоелектронної боротьби (РЕБ) та гідроакустики, що дозволило їй перетворити ці об'єкти на важливі стратегічні пункти для контролю над Чорним морем.

Останніми днями українські сили також били по енергетичній інфраструктурі РФ, яка живить оборонні підприємства: повідомлялося про ураження Орловської ТЕС та підстанції “Новобрянська” у Брянській області. За оцінками, такі атаки обмежують спроможність Росії підтримувати військову логістику і виробництво.

Ситуація на фронті. На тлі морських ударів Росія продовжує тиснути на сході. За підрахунками західних аналітиків, у жовтні РФ досягла обмежених територіальних зрушень, водночас тривають запеклі бої за логістичні вузли Донеччини.

“Вишки Бойка” — чотири морські бурові платформи Чорноморнафтогазу, які Росія захопила у 2014 році та згодом використовувала у військових цілях як опорні пункти спостереження в морі.