Депутати хочуть скасувати перехід на літній і зимовий час

Осінь — це пора року, яка дарує багатство натуральних продуктів, що сприяють збереженню здоров'я та допомагають контролювати рівень цукру в крові. В осінньому меню обов'язково повинні бути фрукти, овочі та насіння, багаті на харчові волокна. Ці компоненти уповільнюють процес засвоєння вуглеводів, що дозволяє уникати різких коливань рівня глюкози після прийому їжі. Вони стають особливо корисними для людей, які прагнуть стабільно контролювати рівень цукру в організмі або мають схильність до цукрового діабету.

Яблука — одні з найбільш доступних та корисних фруктів осені. Одне середнє яблуко зі шкіркою містить близько 4 грамів клітковини. Клітковина допомагає уповільнити всмоктування цукрів у кров, а поліфеноли, що містяться в яблуках, сприяють зниженню рівня інсуліну після їжі. Їх можна додавати до салатів, йогуртів, або використовувати як інгредієнт для запечених страв, що додатково підвищить користь від цих фруктів.

ГранатиПівсклянки зернят граната містять 3,5 г клітковини. Цей фрукт сприяє зниженню рівня цукру натщесерце та покращує показник гемоглобіну A1c. Антиоксиданти та поліфеноли граната допомагають зменшити оксидативний стрес.

ГрушіСередня груша містить 5,5 г клітковини. Завдяки високому вмісту води та клітковини груша підтримує стабільний рівень глюкози. Її можна запікати, додавати у салати або випічку.

ХурмаОдин плід хурми містить приблизно 6 г клітковини та поліфеноли — таніни, що уповільнюють розщеплення вуглеводів. Хурму можна нарізати і додавати до йогурту, каш або салатів.

Брюссельська капустаСклянка вареної капусти містить 4 г клітковини. Вона підтримує здоровий мікробіом кишківника, сприяє виробленню коротколанцюгових жирних кислот, що покращують чутливість до інсуліну та зменшують запалення.

Солодка картопляОдна середня бульба містить 4 г клітковини і має низький глікемічний індекс, що допомагає повільніше підвищувати рівень цукру в крові. Її радять запікати або додавати до салатів замість рафінованих крохмалів.

Гарбузове насіння30 г насіння містять 2 г клітковини, білка та корисних жирів, що допомагають підтримувати стабільний рівень глюкози протягом дня. Насіння можна додавати у йогурти, каші, салати або вживати окремо як перекус.

КапустаСклянка нашаткованої капусти містить близько 2 г клітковини. Регулярне споживання овочів, багатих на волокна, знижує резистентність до інсуліну та ризик розвитку діабету 2 типу.

Як клітковина впливає на рівень цукруКлітковина буває розчинною та нерозчинною. Розчинна формує гель у кишківнику, уповільнюючи всмоктування вуглеводів, що знижує післяобідній стрибок цукру. Нерозчинна покращує обмін речовин, чутливість до інсуліну та зменшує запалення.

Фахівці радять споживати 25–35 г клітковини щодня, щоб підтримувати стабільний рівень цукру та зменшити ризик метаболічних захворювань.

Захоплення Покровська може здаватися важливим кроком для Росії, однак, як зазначає експерт Марк Чемпіон у своїй колонці для Bloomberg, контроль над руїнами цього міста не забезпечить Москві значної військової переваги. Бойові дії навколо таких міст, як Покровськ, показують, що ці «міські трофеї» не є вирішальними у визначенні кінцевого результату війни. Чемпіон підкреслює, що хоча вигляд захоплених міст може виглядати як тимчасова перемога, реальний виклик для Росії полягає в здатності продовжувати бойові дії та утримувати контроль над великими територіями.

З початку великомасштабного вторгнення в 2022 році Росія виявилася неспроможною здійснити блискавичний наступ і захопити стратегічно важливі міста на всіх фронтах. Невдачі в першому етапі війни змусили Кремль змінити тактику, перейшовши до більш повільного і поетапного захоплення окремих населених пунктів, що є складним та високовартісним процесом. Справжня ціна таких наступів, як на Покровськ, стає надзвичайно високою для Росії, що змушує ставити під сумнів ефективність цього підходу.

Автор наголошує, що захоплення Покровська не означатиме відкритого шляху для наступу на інші райони Донбасу: за містом проходить нова лінія оборони Збройних сил України, і географічно контроль над руїнами не гарантує подальшого маневру чи швидкого просування. Чемпіон проводить паралель із Авдіївкою: навіть після її захоплення російським силам знадобилося ще майже два роки, щоб просунутися лише на десятки кілометрів — при цьому людські втрати ворога зросли багаторазово.

Головним фактором, на думку оглядача, залишаються не конкретні міські опорні пункти, а загальна витривалість та воля сторін продовжувати боротьбу. Якщо Київ і його партнери зможуть підтримувати постачання, мобілізацію та мораль, а Україна — утримувати ефективний опір, то втрата окремих населених пунктів не матиме вирішального стратегічного значення. Для Кремля ж кожен «успіх» обходиться неймовірно дорого з точки зору людських ресурсів і техніки.

Також автор звертає увагу на політичний вимір події: хоча військовий ефект може бути обмеженим, сам факт падіння міста може стати пропагандистським та політичним козирем для Москви. Чемпіон попереджає, що Путін може використати подібні «досягнення», щоб переконати західних політиків — зокрема Дональда Трампа — нібито про крах української стійкості й необхідність інших підходів у відносинах з Росією. Це вже має свої ризики у дипломатичній та інформаційній площині.

Покровськ, навіть якщо опиниться під контролем російських сил, навряд чи стане переломним моментом у війні: його воєнна ціна занадто висока, а стратегічні перспективи — обмежені. Натомість реальне значення цього епізоду лежатиме в площині моралі, пропаганди та дипломатичних впливів — факторів, які можуть відсунутися у часі, але вимагатимуть пильної реакції з боку Києва та його партнерів.

Україні, ймовірно, доведеться повернутися до обговорення питання про запровадження обмежень у сфері мобільного зв'язку. Як зазначив Сергій "Флеш" Бескрестнов, фахівець із систем зв'язку та радіоелектронної боротьби, проблема не стосується повного відключення зв'язку, але, за його словами, деякі обмеження можуть бути введені у контексті “правил надання послуг” для операторів мобільного зв'язку. Такий крок, на думку експертів, може стати необхідним у разі збереження загроз з боку ворожих сил, а також для забезпечення надійної та безпечної роботи систем зв'язку в умовах високих ризиків.

У період війни з росією мобільний зв'язок є важливим інструментом не тільки для звичайних громадян, а й для органів влади, сил оборони, а також для координації дій в екстрених ситуаціях. Проте використання мобільних мереж для прослуховування або інших форм радіоелектронного впливу може стати серйозною проблемою, коли йдеться про безпеку держави та її громадян. Враховуючи це, фахівці не виключають введення тимчасових обмежень, які можуть включати регулювання певних послуг або навіть коригування роботи мережі в залежності від поточної ситуації на фронті.

“Такі ж заходи вводить РФ. Уже приблизно місяць усім SIM-карткам інших країн під час реєстрації в Росії не надають послуги передавання даних, а тільки дзвінки на 24 години”, — пояснив Бескрестнов у своєму Telegram-каналі.

Він також повідомив, що у РФ нині обговорюють нову норму — заборону повноцінного доступу до мережі для SIM-карт, які перебували поза мережею понад 72 години. На думку “Флеша”, такі кроки свідчать про побоювання окупантів повторення операції “Павутина”, коли безпілотники СБУ здійснили низку атак на військові об’єкти, використовуючи LTE-зв’язок для наведення.

Експерт також коментував нещодавні погрози РФ “затопити Київ” ударами по греблі Київської ГЕС. На його думку, росіянам буде складно зруйнувати споруду повністю — максимум, вони можуть пошкодити окремі елементи, що призведе до витоку води, але не до катастрофи.

Крім того, Бескрестнов неодноразово звертав увагу на розвиток російських систем радіоелектронної боротьби. За його оцінками, протягом року РФ створила комплексну систему протидії українським розвідувальним безпілотникам, ключовим елементом якої стали сучасні радіолокаційні станції (зокрема РЛС СКВП).

Православна церква цього дня вшановує трьох святих подвижників — священномучеників Акепсима, Йосифа та Айтала, які у IV столітті стали прикладом стійкості у вірі й відданості Христу навіть перед лицем смерті. Їхнє життя і мученицька кончина нагадують про те, що справжня віра не піддається страху, а любов до Бога сильніша за будь-які земні випробування.

За церковними переказами, святі жили в часи правління перського царя Шапура II, відомого своїми переслідуваннями християн. Єпископ Акепсим очолював громаду у місті Наессон і, незважаючи на похилий вік, залишався твердим у вірі, надихаючи паству прикладом духовної мужності. Разом із ним служили пресвітери Йосиф та Айтал, вірні сподвижники, які підтримували свого архіпастиря у часи небезпеки.

Разом з ним загинули і його сподвижники — пресвітер Йосиф та диякон Айтал. Їх тримали у в’язниці, піддавали тортурам і зрештою побили камінням. Християни шанують цих мучеників як приклад стійкості, мужності та вірності Богу навіть перед смертю.

У народному календарі цей день також має особливе значення. Люди вважали, що 3 листопада природа готується до зими, а прикмети допомагають передбачити погоду на майбутній рік.

• Якщо сніг ляже на сиру землю й не тане — весною рано з’являться проліски.• Вітер зі сходу віщує холодну весну.• Якщо сьогодні йде дощ — скоро прийде справжня зима.

3 листопада не радять нарікати на життя, відмовляти у допомозі тим, хто її потребує, або вирушати у далекі подорожі.

Натомість день сприятливий для молитви святим Акепсиму, Йосифу та Айталу, занять домашніми справами — зокрема прядінням і ткацтвом. Господині готували цього дня ягідний кисіль і пироги з осінніми ягодами.

Постійна втома далеко не завжди пояснюється лише недосипом або стресом. Часто її джерела криються в дрібних щоденних звичках, які на перший погляд здаються незначними. Нестача води, дефіцит важливих поживних речовин, малорухливий спосіб життя — усе це непомітно виснажує організм, знижує концентрацію та робить день тяжким.

Гідратація як основа енергії Навіть легке зневоднення, що становить лише 1–2% маси тіла, здатне провокувати головний біль, знижувати працездатність і створювати відчуття виснаження. Вода необхідна не тільки для підтримання об’єму крові, але й для перенесення кисню до тканин, нормальної роботи обміну речовин і виведення токсинів. Орієнтир досить простий: щодня випивати 1,5–2 літри води, а в спеку або під час активних тренувань обсяг можна збільшувати. Важливо розподіляти пиття рівномірно протягом дня, а не робити великі порції одноразово.

Харчування і мікроелементи. Дефіцити магнію, вітаміну D та B12 проявляються не лише слабкістю, а й апатією, тривожністю, розладами сну. Базове рішення — раціон з рибою, зеленню, бобовими, горіхами, насінням і свіжими овочами. Якщо симптоми тримаються — доцільно перевірити рівні в аналізах і коригувати під наглядом лікаря.

Рух. Тривале сидіння сповільнює кровообіг, погіршує надходження кисню до мозку — і тіло «провалюється» у втому. Декілька коротких пауз на 10–15 хвилин легкої ходи чи розминки протягом дня помітно підвищують рівень енергії.

Втома часто є сигналом про нестачу води, поживних речовин або руху. Налагодьте ці три звички — і вже за тиждень самопочуття зазвичай помітно поліпшується. Якщо ж виснаження триває, посилюється або супроводжується схудненням, болем у грудях, задишкою, порушеннями серцевого ритму — зверніться до лікаря.

У жовтні 2025 року Збройні сили України зафіксували рекордну кількість випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) — 21 602 військовослужбовців. Цю інформацію озвучив Ігор Луценко, колишній народний депутат та нині командир роти безпілотників, зазначивши, що офіційна статистика лише частково відображає реальний масштаб проблеми. За його словами, чимала кількість випадків дезертирства не реєструється, тому фактичний рівень СЗЧ може бути значно вищим.

Інформація про високий рівень СЗЧ також викликає занепокоєння серед військового керівництва та в суспільстві. Якщо офіційні дані підтверджують наявність великої кількості таких випадків, це ставить під загрозу не тільки ефективність бойових підрозділів, але й підриває довіру до організаційної структури армії.

«Кожні дві хвилини з нашої армії втікає людина. Це лише офіційна статистика. Насправді ж багато випадків самовільного залишення частини або дезертирства залишаються незареєстрованими», — зазначив Луценко.

Він підкреслив, що така ситуація становить серйозну загрозу для обороноздатності країни. За словами офіцера, навіть армія, що змушена відступати, може виграти війну, але армія, яка розпадається зсередини, втрачаючи людей через дезертирство, — ні.

Причини масового залишення частин, на думку експертів, криються у виснаженні особового складу, нестачі ротацій, бюрократії у військовому керівництві та відсутності достатньої соціальної підтримки військових.

Аналітики також наголошують, що зростання кількості СЗЧ може свідчити про глибшу кризу — моральну і психологічну втому серед бійців, які воюють без тривалих відпусток і без чіткої перспективи ротації.

Проблема СЗЧ, за словами військових експертів, потребує не лише каральних заходів, а насамперед системного підходу — створення умов, у яких військові не відчуватимуть себе забутими.

Якщо тенденція збережеться, армія ризикує втратити не лише особовий склад, а й бойовий дух, який є ключовим у будь-якій війні.

Вечеря — це не просто завершення активного дня, а важлива складова здорового способу життя. Від того, що ми їмо ввечері, залежить не лише якість сну, а й робота травної системи, настрій та енергетичний рівень наступного дня. Дієтологи підкреслюють, що критично важливо не стільки відмовлятися від їжі після певного часу, скільки правильно підбирати продукти для вечірнього раціону.

Тяжкі та жирні страви уповільнюють травлення, створюючи відчуття важкості та заважаючи організму відпочивати. Стейки, ковбаси, картопля фрі або смажені страви можуть призвести до печії, дискомфорту у шлунку та безсоння. Для підтримки легкості та комфорту краще обирати запечену курку, парову рибу, овочеві омлети або легкі салати. Такі продукти легко засвоюються і не перевантажують організм, дозволяючи йому максимально відновитися під час сну.

Навіть невелика доза кофеїну може вплинути на нервову систему ще кілька годин після вживання. Це стосується не лише кави, а й чорного чаю, шоколаду, енергетичних напоїв. Увечері краще обрати трав’яні чаї — з ромашкою, м’ятою чи мелісою. Вони заспокоюють, знімають напругу і готують організм до сну.

Прості вуглеводи миттєво підвищують рівень цукру, але потім викликають різке падіння, через що може з’явитися нічний голод або неспокійний сон. Дієтологи радять замість цього обирати складні вуглеводи — гречку, кіноа, булгур або овсянку. Вони забезпечують тривале відчуття ситості без шкоди для фігури.

Попри міф про те, що келих вина допомагає заснути, алкоголь насправді погіршує якість сну. Він порушує природні фази відпочинку, зневоднює організм і провокує набряки. Кращою альтернативою стане склянка теплої води з лимоном або безалкогольний трав’яний напій.

Копченості, ковбаси, консерви містять надлишок солі, яка затримує воду в організмі і створює навантаження на нирки. Це часто призводить до ранкових набряків. Замість цього варто обрати тушковані овочі, йогурт без добавок чи шматочок м’якого сиру — легкі продукти, що допомагають травленню.

Вечеря має бути легкою, поживною і не стимулювати нервову систему. Ідеальний час для останнього прийому їжі — за 2–3 години до сну. Якщо зробити вибір на користь здорових страв, організм віддячить якісним відпочинком і гарним самопочуттям вранці.