Держава втратила 1,5 мільярда на оборудках “Кернел”

Житлова та комерційна забудова в українських містах часто залежить не лише від якості проєктів чи відповідності державним нормам, а й від того, наскільки рівними є умови доступу до дозвільних процедур. Коли окремі компанії отримують можливість рухатися швидше та впевненіше за інших, це формує нерівний ринок, підриває довіру громади та створює підґрунтя для конфліктів навколо міського простору.

У багатьох випадках ключовим фактором стає не технічна сторона будівництва, а рішення посадовців, які мають забезпечувати контроль, баланс інтересів і дотримання правил. Проте практика вибірковості, що прослідковується у деяких міських радах, демонструє інше: девелопери, які мають доступ до впливових чиновників або володіють підтримкою певних груп, обходять бюрократичні етапи значно легше, ніж ті, хто працює в межах стандартних процедур.

Железняк зазначає, що головна мета Арахамії — не допустити втрати монобільшості, адже зараз фракція має 229 депутатів за необхідного мінімуму в 226 голосів. Втрата навіть кількох депутатів ставить стабільність цієї більшості під загрозу. Особливо ризикованою ситуація є тому, що йдеться про списочників, які, за законом, у разі виходу з фракції автоматично втрачають мандат. За даними Железняка, вони готові прийняти такі наслідки.

«Коли запас для коаліції становить лише чотири голоси, утримують усіх решту мажоритарників під будь-яким приводом. Зараз вигадали цей мирний трек до лютого», — зазначив нардеп.

У фракції ситуацію офіційно не коментують, однак неофіційно депутати визнають, що напруга зростає, а внутрішня дисципліна слабшає. Якщо тенденція збережеться, «Слуга народу» може втратити монобільшість — уперше з моменту приходу до влади.

Керівник Новобаварської окружної прокуратури Харкова Олексій Сергійович Лесенко опинився в центрі уваги через свої майнові декларації, зокрема щодо приватного будинку, в якому він проживає. Згідно з декларацією, цей об’єкт нерухомості має площу близько 300 м², але цікавість викликає той факт, що офіційно власником будинку значиться Жаннета Вікторівна Піскарьова, яку в ЗМІ та аналітичних матеріалах називають ймовірною тещею прокурора.

За інформацією, оприлюдненою 368.media, у будинку разом з прокурором проживають його дружина Ольга та донька Вікторія. Також на ім’я Піскарьової оформлено земельну ділянку під цим будинком, яка має площу 450 м². Це викликає певні питання щодо того, чому та як нерухомість, що фактично використовується сім’єю прокурора, не була оформлена на нього або його близьких осіб, а залишилась на ім’я іншої людини.

Дружина прокурора володіє значним обсягом майна:

будинок площею 137 м² у смт Високий;

дві земельні ділянки під Харковом;

додаткова ділянка у Бугаївці площею 1406 м², придбана у 2020 році за 42 тис. грн — на ній нині будується будинок на 164 м².

Також у користуванні дружини та дочки задекларовано дві квартири в Ужгороді, власником яких у документах вказана Барна Яна Василівна.

У декларації значиться два авто:

BMW X3 (2013 р.) — оформлений на Ольгу Лесенко, куплений у рік випуску за 456 тис. грн;

BMW 528i (2010 р.) — на ім’я самого прокурора, придбаний у вересні 2023 року за 532 тис. грн.

За рік Лесенко задекларував:

заробітну плату — 1,66 млн грн,

додатковий дохід — 663,3 тис. грн.

Дружина та донька вказали у декларації лише виплати як внутрішньо переміщені особи — 4 тис. і 6 тис. грн відповідно.

Серед заощаджень родини зазначено:

у дружини — 30 тис. доларів готівкою,

у прокурора — 7 тис. доларів та 500 тис. грн готівкою.

Проаналізовані дані демонструють, що значна частина нерухомості оформлена не на самого прокурора, а на членів родини або родичів дружини. Саме це найчастіше стає предметом суспільного інтересу в оцінці доброчесності посадовців.

Європейська Комісія працює над розробкою правового механізму, який дозволить заблокувати можливість Угорщини перешкоджати продовженню санкцій проти Росії. Це питання набуває особливої ваги, оскільки без узгодженого продовження санкцій використання понад 140 мільярдів євро заморожених російських активів на користь України стає неможливим. Джерела Politico повідомляють, що Єврокомісія наполягає на створенні системи, яка зніме ризики блокування з боку окремих держав-членів, зокрема Будапешта.

Одним із ключових мотивів для пришвидшення цього рішення є ризики для бельгійської фінансової системи, де розташований кліринговий гігант Euroclear. Якщо санкції проти Москви не будуть продовжені одностайно, Бельгія може опинитися перед необхідністю повернення Росії мільярдів євро з прибутків, отриманих від заморожених активів. Саме ця загроза створює додатковий тиск на Брюссель у пошуку правового інструменту, який дозволить обійти потребу у згоді всіх членів ЄС.

Санкції ЄС проти РФ нині мають поновлюватися кожні шість місяців і потребують одностайної підтримки всіх країн-членів. Це дає прем’єру Угорщини Віктору Орбану право заблокувати рішення — і поставити під загрозу схему використання доходів від російських активів.

Щоб уникнути цього, Єврокомісія пропонує застосувати статтю 122 Договору ЄС, яка дозволяє ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю, якщо цього вимагає економічна ситуація та «солідарність між державами-членами».

Юристи ЄС уже підтвердили, що таке тлумачення статті є можливим, оскільки зупинка санкцій спричинить економічні ризики для всього Союзу. Використання цієї норми дозволило б:

— позбавити Угорщину можливості блокувати поновлення санкцій;— продовжувати санкції не раз на пів року, а один раз на три роки;— гарантувати безпеку механізму надання Україні фінансової допомоги із прибутків від активів РФ.

Бельгія, де зберігається левова частка російських активів, побоюється, що у разі зриву санкцій країна юридично стане відповідальною за повернення заморожених коштів Росії. Йдеться про десятки мільярдів євро, які Euroclear отримав як прибуток від операцій з активами РФ.

Саме цей ризик стримував Брюссель від погодження фінансової моделі допомоги Україні. Тому юридична «страховка» від Єврокомісії є вирішальною.

За інформацією Politico, Єврокомісія прагне переконати прем’єра Бельгії Барта Де Вевера підтримати пакет, щойно буде готовий юридичний механізм.

Питання повністю прив’язане до термінів: у разі провалу домовленостей до квітня бюджет України може вичерпатися, що поставить під загрозу стабільність державних фінансів під час війни.

18 грудня відбудеться саміт ЄС, на якому лідери розглянуть питання російських активів та санкційного пакета. Повна пропозиція Бельгії щодо механізму позики очікується 3 грудня.

Родичі колишнього радника голови Фонду державного майна Андрія Гмиріна протягом 2021–2023 років інвестували щонайменше 14 мільйонів доларів у елітну нерухомість у Дубаї. Ці покупки викликали суспільний резонанс, адже збіглися за часом із розслідуванням НАБУ щодо масштабних розкрадань на державних підприємствах — Одеському припортовому заводі та Об’єднаній гірничо-хімічній компанії, де Гмирін зазначався як один із ключових учасників схем.

Журналістські розслідування підкреслюють, що найбільш значні придбання відбувалися вже після того, як детективи Національного антикорупційного бюро оголосили про ліквідацію злочинної організації, очолюваної Гмиріним разом із тодішнім керівником Фонду держмайна Дмитром. Така синхронізація викликала питання щодо джерел фінансування та можливого використання незаконно отриманих коштів для придбання активів за кордоном.

Одним із найпомітніших епізодів став день, коли Володимир Колот — чоловік сестри Андрія Гмиріна — оформив одразу дев’ять квартир у Дубаї. Загальна сума цих угод перевищила 7,3 млн доларів. У матеріалах справи Колот також фігурує як співвласник компанії, яка отримувала надприбутки завдяки корупційним схемам на ОПЗ.

Сам Гмирін у березні 2023 року придбав апартаменти у житловому комплексі Grande вартістю 1,3 млн доларів, однак невдовзі перепродав їх.

Найдорожча покупка була здійснена ще у лютому 2022 року: дружина радника ФДМУ Анастасія Гмиріна інвестувала 5,5 млн доларів у розкішні апартаменти площею майже 500 квадратних метрів у комплексі Il Primo — буквально за кілька хвилин ходу від Burj Khalifa. Формально нерухомість записана на тещу чиновника, Тетяну Орлову.

Сьогодні родина Гмиріна володіє в ОАЕ майном мінімум на 5,5 млн доларів. Деякі апартаменти передані в довгострокову оренду — до 2025–2026 років. Це може свідчити про намір родини надовго залишитися в ОАЕ або розглядати ці активи як стабільне джерело доходу.

НАБУ та САП продовжують розслідування підозр щодо Гмиріна та Сенниченка. Їм інкримінують створення злочинної організації та розкрадання державного майна в особливо великих розмірах. Санкції статей передбачають до 12 років позбавлення волі.

Попри гучні викриття, жодного ключового фігуранта справи досі не притягнуто до відповідальності. А дубайські інвестиції лише посилили суспільний тиск на правоохоронців і стали черговим доказом масштабності схеми, від якої, за версією слідства, постраждали державні підприємства.

Національне агентство з питань запобігання корупції ініціювало передачу до Офісу генерального прокурора матеріалів стосовно ймовірного незаконного збагачення державного інспектора митного поста «Тиса» Закарпатської митниці Василя Пупени. За результатами перевірки, сума можливих необґрунтованих активів, за оцінкою НАЗК, перевищує 23 мільйони гривень.

У центрі уваги опинилося майно, яким фактично користується посадовець та його родина, але яке формально оформлене на близьких родичів. Зокрема, йдеться про земельну ділянку площею близько 1,6 тисячі квадратних метрів в Ужгороді разом із житловим будинком площею майже 330 квадратних метрів. За документами, власницею цього об’єкта є мати посадовця, однак НАЗК вказує, що саме інспектор і члени його сім’ї постійно користуються зазначеною нерухомістю.

Деталі розслідування свідчать, що земельну ділянку матір посадовця купила восени 2022 року за 40,1 тис. грн, хоча її ринкова вартість на той час складала майже 1,8 млн грн. Улітку 2023 року на ділянці було завершено будівництво житлового будинку вартістю понад 19 млн грн, де поселилась родина митника.

Щодо автомобіля, дружина Пупени придбала Skoda Kodiaq наприкінці 2024 року за понад 1,9 млн грн. Вона заявила, що кошти на покупку отримані від продажу попередніх авто. Проте аналіз доходів і витрат родини показав недостатність офіційних доходів для покриття витрат, а позики, на які посилаються родичі, мають ознаки фіктивності.

Раніше журналіст Тарас Середич повідомляв, що Василь Пупена на початку повномасштабного вторгнення оформив інвалідність, щоб уникнути мобілізації. Пізніше її скасували, але він оскаржує рішення МОЗ щодо відновлення пенсійних виплат. Також митник користується так званими «номерними знаками прикриття», що видаються співробітникам правоохоронних органів та державним високопосадовцям.

Матеріали НАЗК вже передані до Офісу генерального прокурора для прийняття подальших процесуальних рішень.

Департамент будівництва Черкаської обласної державної адміністрації 2 вересня уклав угоду з ТОВ «Буд Кепітал Групп» на проведення реконструкції дев’ятиповерхового житлового будинку за 47,89 млн грн. Роботи мають завершити до червня 2026 року за адресою вулиця Захисників України, 25 в Умані. Цей будинок серйозно постраждав унаслідок ракетного удару у квітні 2023 року, тоді загинули 23 мешканці, серед яких шість дітей, а ще понад сотня людей залишилася без житла. Відновлення будівлі є критично важливим для мешканців та демонструє державну увагу до потреб постраждалих у зоні бойових дій.

Раніше роботи з відновлення будинку розпочало ПП «Уманьрембуд» на суму 67,82 млн грн, а пізніше додатково без проведення відкритих торгів компанії було виділено ще 23,50 млн грн на завершальні етапи. Загальна вартість відновлення 99 квартир перевищить 110 млн грн, що робить цей проєкт одним із найдорожчих у регіоні у сфері житлової інфраструктури після руйнувань, спричинених війною.

Реконструкція передбачає повне відновлення секції №1 та часткове відновлення секції №2. Роботи фінансуються з державного бюджету (40,73 млн грн) та місцевого бюджету (8,64 млн грн). Проєкт підготовлено ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій», а експертний звіт видала філія ДП «Укрдержбудекспертиза» в Черкаській області.

Аналіз кошторису показав значні завищення цін на матеріали. Наприклад, полівінілацетатну дисперсію закупили по 379 грн/кг, тоді як на ринку її можна купити по 146–148 грн/кг. Металопластикові вікна враховані по 8 641 грн/кв. м, вдвічі дорожче за ринкові ціни. Гіпсова шпаклівка та мінераловатний утеплювач також закуплені майже вдвічі дорожче за ринок. Ймовірна переплата на матеріалах перевищує 4 млн грн.

Дешевшим конкурентом було ТОВ «Уманьрембуд 2», однак його пропозицію відхилили через невиправлені помилки в тендерній документації та недостатню підтверджену фінансову спроможність.

ТОВ «Буд Кепітал Групп» зареєстроване у грудні 2022 року в Умані та належить Роману Усатюку, Івану Гученку та Володимиру Ткаченку. Усатюк і Гученко також володіють компанією «Бетон Компаньон Групп». З 2023 року фірма отримала державних підрядів на загальну суму понад 210 млн грн.

Від початку повномасштабної війни Шотландія стала однією з головних країн, що прийняла українських біженців. За різними оцінками, близько 28 тисяч українців знайшли тимчасовий притулок на території Шотландії, отримуючи підтримку від місцевих громад та уряду. Однак нещодавно ситуація змінилася — уряд країни вирішив припинити грантову програму, яка фінансово стимулювала місцевих жителів приймати біженців у своїх оселях.

Як повідомляє Daily Mail, програму «Житло для України», що існувала з початку війни, було повністю згорнуто. Згідно з умовами цієї програми, сім’ї, які погоджувалися надавати житло українським біженцям, отримували щомісячну компенсацію. Спочатку виплати становили £500, а з часом були знижені до £350. Ці гранти допомагали покрити витрати на утримання біженців і мотивували багато шотландських родин відкрити свої двері для тих, хто втік від війни.

Рішення ухвалила нова лейбористська адміністрація Шотландії. Влада заявила про повне згортання грантів, що фактично позбавляє тисячі українців гарантій стабільного житла.

Місцеві органи влади та благодійні фонди попереджають: наслідки можуть бути серйозними.За їхніми словами, така політика:

може призвести до нової хвилі виселень;

збільшить кількість звернень до служб, що працюють із бездомними;

поставить додаткове навантаження на соціальні структури, які вже працюють на межі можливостей.

Консервативна партія різко розкритикувала уряд, заявивши, що нова політика ігнорує реальні потреби людей, які втекли від війни та не встигли адаптуватися до складних умов шотландського ринку житла.

У Міністерстві житлових справ Великої Британії натомість стверджують: учасники програми знали, що державне фінансування триватиме лише 18 місяців. За цей період, на переконання відомства, українські сім’ї мали знайти інше житло або підготуватися до самостійного проживання.

Однак експерти наголошують: знайти доступну оренду у Шотландії складно навіть громадянам країни, а біженцям — тим паче. Через високі ціни, дефіцит пропозицій і конкуренцію на ринку житла шансів для переселенців практично немає.

Зараз українські родини, які досі проживають у приймаючих сім’ях, намагаються знайти альтернативні варіанти. Багато хто звертається до благодійних фондів і місцевих рад, намагаючись уникнути ризику опинитися на вулиці.

Шотландська влада поки що не представила альтернативної програми підтримки, тому ситуація залишається напруженою.

Міжнародна група науковців дійшла висновку, що зміни у формі та структурі великого сідничного м’яза можуть бути пов’язані з серйозними порушеннями в роботі організму, зокрема з остеопорозом і цукровим діабетом другого типу. Результати дослідження планують представити на щорічній конференції Радіологічного товариства Північної Америки, про що повідомило видання Newsweek.

У межах наукової роботи дослідники застосували інноваційний метод анатомічного картування, який дозволяє детально аналізувати тканини за допомогою магнітно-резонансної томографії. Для цього було оброблено понад 61 тисячу МРТ-знімків із бази даних Британського біобанку. На основі цього масиву інформації спеціалісти створили високоточні тривимірні моделі великого сідничного м’яза та провели глибокий аналіз його форми, об’єму й внутрішньої структури.

Отримані дані показали виразні відмінності у формах м’язів залежно від стану здоров’я пацієнтів. У чоловіків із діабетом 2 типу дослідники зафіксували зменшення м’язової маси та локальні вгнуті деформації — ознаки ранньої атрофії. У жінок із діабетом, навпаки, спостерігалося збільшення об’єму м’яза, що, ймовірно, пов’язано з більшим відкладенням жиру всередині або між м’язовими волокнами.

“Це два абсолютно різні сценарії одного й того ж захворювання”, — зазначила авторка дослідження Марджола Танай. Вона наголосила, що такі відмінності неможливо виявити за допомогою традиційних вимірювань м’язової маси, адже зміни відбуваються не тільки в об’ємі, а й у геометрії м’яза.

Учасники з ознаками тендітності також демонстрували зміни: у чоловіків вони були більш масштабними, тоді як у жінок — локальними. За словами дослідниці, аналіз форми м’язів дозволяє точніше відстежувати структурні зміни, пов’язані з фізичною активністю, віком або захворюваннями.

Фахівці вважають, що ці результати можуть суттєво вплинути на підходи до лікування пацієнтів із діабетом та іншими хронічними хворобами. Можливість оцінювати “здоров’я м’язів” за допомогою МРТ дасть змогу коригувати програми фізіотерапії та краще розуміти причини опорно-рухових проблем у людей із метаболічними порушеннями.