Держборг України на кінець вересня досяг $155,56 млрд: зростання за місяць склало майже $1 млрд

У Києві правоохоронні органи припинили діяльність 31-річного місцевого жителя, який налагодив у власній квартирі протиправну схему з вирощування та реалізації психотропних грибів. Інформацію про це оприлюднили у Київській міській прокуратурі, наголосивши на серйозності правопорушення та загрозі для громадської безпеки.

За матеріалами слідства, чоловік переобладнав житлове приміщення під своєрідну мінілабораторію, де створив умови для культивування псилоцибінових грибів. Після дозрівання «врожаю» він займався його обробкою та підготовкою до збуту. Реалізація забороненої продукції відбувалася напряму кінцевим покупцям, без залучення посередників.

Збут здійснювався переважно «з рук в руки». Вартість однієї шоколадки з псилоцибіном, залежно від дозування, становила від 2200 до 3400 гривень, що свідчить про налагоджену та прибуткову схему незаконної діяльності.

Під час санкціонованого обшуку у квартирі фігуранта правоохоронці вилучили близько 2 кілограмів готових до продажу шоколадних виробів із психотропними речовинами, висушені псилоцибінові гриби, контейнери для їх вирощування, зіп-пакети зі спорами грибів та ємності з міцелієм. Також було виявлено зіп-пакети з канабісом, психотропну речовину кратом і грошові кошти, ймовірно отримані від незаконного збуту.

За попередніми підрахунками, загальна вартість вилученого за цінами «чорного» ринку перевищує 1 мільйон гривень.

Наразі суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Дії чоловіка кваліфіковано за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за незаконне виробництво та збут психотропних речовин. У разі доведення вини йому може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

В умовах воєнного стану забезпечення стабільності та прозорості фінансової системи України стає не лише економічною необхідністю, а й питанням національної безпеки. Однак діяльність АТ "Банк Альянс" викликає серйозні занепокоєння через концентрацію фінансових ризиків, операції з державними цінними паперами та обслуговування пов’язаних між собою суб’єктів господарювання. Формально діяльність банку виглядає стандартною для фінансового сектору, однак в реальності ця структура виявилася частиною складної фінансової схеми, яка базується на операціях з державними облігаціями та іншими цінними паперами.

Зокрема, банк активно здійснював операції з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), що спричинило запитання щодо рівня ризиків, які можуть бути пов’язані з такими операціями. Такі дії, на думку аналітиків, можуть свідчити про використання банку як інструменту для фінансових маніпуляцій, де державні цінні папери стають ланкою у великій мережі взаємозалежних фінансових операцій. У цій схемі можуть бути задіяні компанії та фізичні особи, між якими існують тісні фінансові зв'язки, що створює додаткові ризики для стабільності фінансової системи країни.

Особливу роль у створенні сприятливих умов для таких операцій відігравали окремі посадові особи фінансово-правоохоронного блоку. Серед них називають колишнього начальника першого відділу процесуального керівництва Бюро економічної безпеки Ігоря Стадника, голову Національного банку України Андрія Пишного, першого заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, а також колишню голову правління АТ «Банк Альянс» Юлію Фролову.

Саме за таких умов банк обслуговував фінансові потоки, пов’язані з бізнес-структурами групи DF Group, яку контролює проросійський олігарх Дмитро Фірташ. При цьому системно ігнорувалися принципи належної перевірки клієнтів, ризик-орієнтованого фінансового моніторингу та запобігання концентрації пов’язаних операцій.

Показовою є реакція правоохоронної системи на викладені факти. Попри наявність ознак потенційних правопорушень, тривалий час фіксувалася фактична бездіяльність уповноважених органів. Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Володимир Єрмічов у справах №757/53478/25-к та №757/53485/25-к визнав бездіяльність посадових осіб територіального управління БЕБ у місті Києві та Київської міської прокуратури протиправною.

Водночас слідчий суддя Солом’янського районного суду Києва Сергій Кицюк у справі №760/29793/25 відмовив у задоволенні скарги щодо бездіяльності посадових осіб Головного управління СБУ в місті Києві та Київській області. Така різниця підходів демонструє вибірковість реагування та глибину системної проблеми в сфері фінансового контролю.

У підсумку АТ «Банк Альянс» фактично перетворився на фінансовий сервісний центр для ризикових операцій, що створює загрози не лише для банківської системи, а й для державного фінансового контролю в умовах війни. Концентрація операцій із державними цінними паперами, обслуговування пов’язаних структур і відсутність належної реакції з боку контролюючих органів підривають довіру до фінансової системи та потребують жорсткої правової оцінки.

Інноваційні технології та їх вплив на сучасну економіку України

В умовах глобалізації та швидкого розвитку технологій, інновації стали основним драйвером економічного прогресу. Україна, прагнучи зайняти гідне місце на міжнародній арені, активно впроваджує новітні технології в різних галузях економіки. Від ІТ-сектору до агропромисловості — інноваційні рішення відкривають нові можливості для розвитку та підвищення конкурентоспроможності.

За даними слідства, на автомобіль Toyota RAV4 ухвалою слідчого судді міськрайонного суду було накладено арешт із прямою забороною відчуження та розпорядження. Арешт застосували в межах кримінального провадження за фактом ДТП, унаслідок якої двоє неповнолітніх отримали тяжкі тілесні ушкодження. Дії у цій справі кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України.

Попри встановлені судом обмеження, після передачі автомобіля на відповідальне зберігання посадовиця, за версією слідства, уклала угоду про його продаж власному синові за символічну суму — 5 тисяч гривень. При цьому автомобіль фактично залишався у її користуванні.

Правоохоронці вважають, що такі дії були умисними та спрямованими на уникнення правових наслідків, пов’язаних з арештом майна. Досудове розслідування у цій справі здійснюють слідчі слідчого відділу Ніжинського районного управління поліції ГУНП у Чернігівській області.

Наразі вирішується питання щодо подальших процесуальних дій, а також правової оцінки ролі інших осіб, які могли бути причетні до відчуження арештованого майна.

Заступник начальника відділу митного оформлення №2 митного поста Виноградів Закарпатської митниці, Мирослав Буковецький, став власником нового електромобіля Volkswagen ID.4 2023 року випуску. Купівля, що відбулася в грудні цього року, обійшлася посадовцю в 864 тисячі гривень. Ця подія привернула увагу громадськості, оскільки придбання електричного автомобіля є важливим кроком, який підкреслює тенденції до екологічно чистого транспорту, але водночас викликає запитання щодо доходів посадовця.

Основним джерелом доходу Мирослава Буковецького є заробітна плата, яку він отримує, працюючи на Закарпатській митниці. Відповідно до декларації, за рік його заробіток склав 580,5 тисячі гривень. Ця сума викликає цікавість у зв’язку з купівлею дорогого транспортного засобу, оскільки електромобілі класу Volkswagen ID.4 відносяться до сегменту середнього класу, що передбачає значні витрати.

Водночас суттєву частину сімейних доходів становили надходження від відчуження транспортних засобів. Дружина посадовця продала автомобіль за 900 тисяч гривень, сам Мирослав Буковецький — за 700 тисяч гривень. З урахуванням банківських відсотків та незначної благодійної допомоги загальний дохід родини за рік перевищив 2,5 мільйона гривень.

У декларації також зазначено об’єкти нерухомості. Зокрема, сім’я користується житловим будинком у місті Хуст площею 157,4 квадратного метра. Крім того, задекларовано кілька земельних ділянок у Хусті загальною площею понад 4 тисячі квадратних метрів, більшість з яких перебуває у власності дружини. Також у власності є нежитлове приміщення площею 21,9 квадратного метра.

Що стосується автопарку, у декларації вказано автомобіль Toyota C-HR 2019 року випуску, який належить дружині. Його було придбано у 2023 році за 735 тисяч гривень. У 2024 році Мирослав Буковецький задекларував Volkswagen Passat 2016 року випуску, придбаний у тому ж році.

У розділі видатків окремо зазначено договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений 4 грудня 2024 року. Саме цією датою зафіксовано придбання електромобіля Volkswagen ID.4 у компанії ТОВ Доміон Авто +.

Крім того, у декларації зазначено наявність грошових активів: Мирослав Буковецький та його дружина задекларували 75 тисяч доларів США у готівковій формі

Кутя належить до найдавніших обрядових страв української культури й до сьогодні зберігає глибоке символічне наповнення. Це не звичайна каша, а ритуальна їжа, що уособлює зв’язок поколінь, пам’ять про предків, родинну згуртованість і надію на добробут. Упродовж зимового календарного циклу кутю готують кілька разів, і кожного разу вона набуває нового змісту, відображаючи духовний стан громади та характер свята.

Першою у цьому циклі є багата кутя, яку традиційно варять на Святвечір напередодні Різдва. За новим церковним календарем у 2025 році цей день припадає на 24 грудня. Саме з вечері зі Святвечора починається різдвяний період, наповнений особливою тишею, очікуванням і молитвою. Багата кутя готується з пшениці або ячменю з додаванням маку, меду, горіхів та сухофруктів. Кожен інгредієнт має власну символіку: зерно означає життя і безперервність роду, мак — захист і пам’ять, мед — солодкість життя та Божу благодать.

Друга кутя — щедра — готується у Щедрий вечір, який передує Новому року. У 2025 році це 31 грудня, день святкування Маланки. На відміну від різдвяної, щедра кутя може бути скоромною: до неї дозволяється додавати вершкове масло, молоко або вершки. Вона символізує щедрість, відкритість і надію на багатий та успішний рік, що настає.

Третя — голодна кутя — вариться напередодні Водохреща. За новим календарем Хрещення Господнє відзначають 6 січня, а Водохресний Святвечір припадає на 5 січня 2026 року. Ця кутя є пісною й максимально простою за складом. Вона уособлює стриманість, духовну зосередженість і підготовку до великого церковного свята.

Кожен із трьох різновидів куті має власне символічне навантаження. Багата кутя пов’язана з народженням, достатком і родинною єдністю. Щедра — з очікуванням нового циклу життя, матеріального добробуту та радості. Голодна — з очищенням, постом і внутрішньою дисципліною. Разом вони формують цілісний зимовий обрядовий цикл.

У народній традиції кутя супроводжувалася численними прикметами та звичаями. Вважалося, що правильне приготування страви впливає на врожай, здоров’я родини та мир у домі. Господарі могли підкидати ложку куті до стелі, спостерігаючи за зернами як за знаком майбутнього достатку, залишати страву на столі на ніч для померлих родичів або починати трапезу спільною молитвою.

Окремі заборони стосувалися поспіху, сварок чи легковажного ставлення до обряду. Особливо суворо дотримувалися правил під час приготування голодної куті, де не допускалося жодних скоромних інгредієнтів. Усе це відображало уявлення про кутю як сакральну страву, що поєднує земне й духовне.

Таким чином, кутя залишається не лише елементом святкового столу, а й важливою частиною культурної пам’яті українців. Через неї зберігається зв’язок поколінь, традиція спільної молитви й уявлення про гармонію в родині та суспільстві, актуальні й у сучасному календарному контексті.

Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики, висловив свою стурбованість щодо призначення Майка Помпео до наглядової ради компанії Fire Point. Це рішення стало не першим випадком, коли впливові бізнесово-політичні фігури намагаються використати свої зв'язки та репутацію для того, щоб сприяти особистим інтересам у приватних справах. Шлінчак вважає, що такий крок може стати прецедентом, який у майбутньому дозволить іншим політикам та бізнесменам використовувати свої позиції для отримання додаткових вигод за допомогою великих імен і національних брендів. Окрім того, важливим аспектом є питання, чи може цей процес знижувати рівень довіри до державних та приватних інститутів, адже вигоди для окремих осіб не завжди відповідають інтересам загалу.

Це рішення викликало обговорення серед політичних оглядачів і стало темою для аналізу у низці видань, які звертають увагу на цю проблему і намагаються оцінити, які наслідки це може мати для подальшого розвитку політично-бізнесових практик в США та за її межами.

Пам’ятаєте, був такий міністр часів Януковича Злочевський? А його Burisma призначила сина Байдена в наглядову раду не тому, що той був фахівцем з газового сектору. А тому, що хотів через долученість до американців знайти собі імунітет, виправдання та політичну “страховку” – і для хороших рішень, і для дуже сумнівних.

“Минуло десять років – знову той самий “рецепт”. Тільки тепер ставка робиться не на демократів, а на республіканців. Хоча Майк Помпео і не входить до близького кола Трампа, але хто зважає на такі дрібниці? Головне – мати американське прізвище у раді” – зазначив на своїй сторінці у Фейсбук Віктор Шлінчак.

Нагадаємо, колишній держсекретар США Майк Помпео став членом наглядової ради української оборонної компанії Fire Point, яку пов’язують із фігурантом антикорупційного розслідування НАБУ Тимуром Міндічем.

Нагадаємо, технічна директорка Fire Point Ольга Терех підкреслила, що прихід Помпео є “великою честю” та сигналом для міжнародних партнерів щодо зростання авторитету українського виробника. За словами Терех, залучення політичних лідерів світового масштабу, на думку керівництва, дозволить посилити експертизу та репутаційну складову у перемовинах.

Втім, одночасно Fire Point перебуває в центрі кримінального провадження щодо можливого завищення цін на комплектуючі та кількість дронів у контрактах із Міністерством оборони України. Слідчі перевіряють, чи відповідали фактичні поставки умовам, прописаним у договорах.

У Києві зоозахисники спільно з відповідними службами вилучили вовка з квартири в Оболонському районі після того, як дика тварина напала на жінку, яка її утримувала. Про інцидент повідомили у Wild Animals Rescue Center, зазначивши, що сигнал надійшов через агресивну та небезпечну поведінку хижака.

За наданою інформацією, вовк тривалий час перебував у житловому приміщенні, яке не було пристосоване для утримання дикої тварини. Відсутність належних умов, фахового догляду та простору, ймовірно, призвела до стресу й неконтрольованої поведінки тварини. Під час нападу власниця зазнала тяжких тілесних ушкоджень: у неї серйозно травмована рука та численні укуси в ділянці стегна.

Під час слідчих дій у квартирі також виявили труп лисиці. Попередньо відомо, що обох хижаків жінка придбала через інтернет та утримувала у непридатних для диких тварин умовах.

Наразі триває досудове розслідування, правоохоронці встановлюють усі обставини події. Крім того, поліція планує звернутися до відповідних служб для визначення подальшого утримання інших тварин, які перебувають у квартирі.

Суддя Хаджибейського (Малиновського) районного суду Одеси Дмитро Роїк опинився в центрі уваги через низку обставин, пов’язаних із можливими порушеннями правил фінансового декларування та невідповідністю задекларованих доходів фактичному майновому стану. Саме ці фактори стали підставою для негативної оцінки його діяльності з боку Громадської ради доброчесності, яка дійшла висновку про невідповідність кандидата базовим вимогам професійної етики судді.

За результатами аналізу наявних матеріалів Громадська рада доброчесності звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з рекомендацією не розглядати кандидатуру Дмитра Роїка на посаду судді апеляційного суду. У своєму висновку орган наголосив на сукупності ризиків, які можуть свідчити про відсутність належної прозорості та доброчесності, що є ключовими критеріями для кар’єрного зростання у судовій системі.

Сім’я користується трьома автомобілями: INFINITI QX50 (2020), власницею якої є дружина; INFINITI QX60 (2019), що належить матері судді; а також TOYOTA ECHO (1999), власником якої є стороння особа. Загалом набуття та користування цим майном викликає сумніви, оскільки офіційні доходи родини не відповідають вартості активів.

У деклараціях суддя вказав лише частину майна та значно занижену його вартість. Зокрема, квартира, де мешкає сім’я, у 2013 році за ринковими оцінками коштувала близько 175 тис. доларів, тоді як у декларації зазначено 631 тис. грн (77 тис. доларів). Аналіз доходів родини також свідчить про невідповідність офіційних надходжень і фактичних витрат.

Крім того, суддя систематично порушував строки розгляду справ упродовж 2012–2022 років. Також у період навчання та підготовки суддів він ухвалював рішення за своєю посадою, перебуваючи поза робочим місцем. Деякі орендні угоди та майно дружини судді не мають пояснень щодо джерел походження коштів.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №3308/0/15-17 у 2017 році залишено без розгляду попереднє рішення ВККСУ про звільнення судді Роїка за порушення присяги.

Ця ситуація демонструє серйозні проблеми з доброчесністю та прозорістю суддівських декларацій, а також системні порушення стандартів етики та професійної поведінки у судовій системі.