ІНСАЙДИ:

Ексочільник ОП Андрій Єрмак може прагнути повернення до керівної ролі після виборів

За інформацією джерел у політичних колах, колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак намагається повернути свій вплив, використовуючи майбутній виборчий цикл із президентськими виборами як ключовий інструмент. Йдеться про спробу знову зайняти центральну роль у формуванні влади після можливого переобрання Володимира Зеленського. За словами співрозмовників, у разі перемоги чинного президента Єрмак розраховує на повернення до керівних […]

Україна готується до системного удару по економіці РФ

В українській владі обговорюється можливість переходу до нового етапу ескалації у війні з Росією, який передбачає системний тиск на критичну інфраструктуру противника. За інформацією з поінформованих джерел, відповідний план було підготовлено в Службі безпеки України ще близько місяця тому та нещодавно отримав політичну підтримку на найвищому рівні. Йдеться про зміну підходу до інфраструктурної складової війни. […]

Справи про корупцію в Україні переходять під контроль ФБР

За інформацією джерел, американське Федеральне бюро розслідувань дедалі активніше залучене до справ, пов’язаних із корупцією в Україні, тоді як Національному антикорупційному бюро фактично відводиться роль вторинного гравця та ретранслятора інформації. Співрозмовники стверджують, що ключові епізоди окремих розслідувань дедалі частіше опиняються під прямим контролем іноземних партнерів. Джерела повідомляють, що секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем […]

Держборг України на кінець вересня досяг $155,56 млрд: зростання за місяць склало майже $1 млрд

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом’якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов’язків.

Зокрема, зовнішній державний і гарантований державою борг на кінець вересня становив 4,61 трлн грн (72,03% загальної суми державного і гарантованого державою боргу), або $112,06 млрд, внутрішній державний і гарантований борг – 1,79 трлн грн (27,97%), або $43,51 млрд.

Власне, державний борг становив 6,12 трлн (95,52% загальної суми боргу), або $148,59 млрд. Зокрема, зовнішній – 4,39 трлн грн (68,60% загальної суми), або $106,72 млрд, а внутрішній – 1,72 трлн грн (26,92% загальної суми), або $41,87 млрд.

Гарантований державою борг становив 286,98 млрд грн (4,48%), або $6,97 млрд, зокрема зовнішній гарантований борг – 219,78 млрд грн, або $5,34 млрд, внутрішній – 67,20 млрд, або $1,63 млрд.

При цьому, за прогнозами, за підсумками наступного року держборг України зросте до 8,2 трильйонів гривень.

Зі свого боку зазначимо, що державний борг України зростає абсолютно шаленими темпами, оскільки військова допомога у вигляді грантів майже припинилася. Основне, що виділяється – кредити. Майже всі заяви про надану Заходом допомогу треба сприймати саме так. Ну а нові кредити українській економіці потрібні насамперед для покриття боргів за старими. А тим часом економічна ситуація в країні настільки плачевна, що за всіх виділених кредитів Україні знову потрібні екстрені фінансові вливання, щоб покрити дефіцит бюджету і закупити нове озброєння, яке було витрачено на піар-наступ Зеленського в Курській області.

Не пропустіть

Справа у ВАКС: суд розглядає запобіжний захід для фігуранта масштабного антикорупційного розслідування

11 листопада 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося засідання, під час якого розглядалося питання про обрання запобіжного заходу для Ігоря Миронюка. За даними слідства, він фігурує у кримінальному провадженні, пов’язаному з діяльністю організованої групи, яка, за версією правоохоронних органів, контролювала тіньові процеси у певному секторі державного управління.

Слідчі вважають, що Миронюк діяв не самостійно, а у змові з іншим підозрюваним — Дмитром Басовим. Правоохоронці стверджують, що саме ці двоє осіб відігравали ключову роль в ухваленні неформальних рішень, розподілі впливу та координації дій учасників схеми. У матеріалах справи йдеться про системний характер таких дій та їхню тривалість у часі.

Найбільш показовою є позиція силікатної цегли. У кошторисі її вартість закладено на рівні 19 гривень за штуку, тоді як середня ринкова ціна на аналогічну продукцію коливається близько 13 гривень. З урахуванням обсягів робіт така різниця автоматично формує ймовірну переплату на рівні одного мільйона гривень лише на цьому матеріалі.

Не менше запитань викликає квадратний металевий профіль, який у кошторисі зазначений по 57 тисяч гривень за тонну. Водночас ринкові пропозиції на аналогічну продукцію стартують від 38 400 гривень. Різниця у ціні додає до загальної вартості проєкту ще близько 830 тисяч гривень, які не мають очевидного економічного обґрунтування.

Ще більш контрастною виглядає ситуація з профнастилом марки Н44-05. Його вартість у документації завищена майже вдвічі — 630 гривень за квадратний метр замість реальних 300 гривень. За підрахунками, це означає додаткове навантаження на бюджет у розмірі близько 650 тисяч гривень.

Навіть на оздоблювальних матеріалах, зокрема лінолеумі, вдалося виявити істотні розбіжності. У кошторисі його ціна закладена на рівні 1 630 гривень за метр, при тому що аналогічні матеріали з чіткими характеристиками у великих будівельних мережах коштують значно дешевше. Орієнтовна переплата за цією позицією становить близько 190 тисяч гривень.

Загалом лише на кількох базових позиціях попередній аналіз вказує на можливу переплату майже 3 мільйони гривень. Це кошти, які в умовах війни могли б бути спрямовані на закупівлю медичного обладнання, укомплектування бригад швидкої допомоги або підвищення безпеки персоналу.

Поки країна значною мірою тримається на волонтерах і донатах, подібні кошторисні “аномалії” в проєктах, що фінансуються з бюджету, виглядають не просто сумнівно, а потенційно небезпечно з точки зору довіри до системи управління публічними коштами. Питання в цій історії стосуються не лише підрядника, а й замовника, який погодив такі ціни та визнав їх економічно обґрунтованими.

Кирило Буданов про мобілізацію: внутрішні помилки та програна комунікація стали ключовими чинниками кризи

Очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов публічно висловив критичну оцінку стану мобілізаційних процесів у країні, наголосивши, що основні проблеми мають внутрішнє походження. Про це він заявив під час зустрічі Клубу LB, де окреслив своє бачення причин напруження в суспільстві та зниження довіри до мобілізації.

За словами Буданова, надмірне зосередження на зовнішньому факторі — впливі Російської Федерації — не дає повної картини того, що відбувається. Він підкреслив, що роль російської пропаганди часто перебільшують, тоді як вирішальні помилки були допущені всередині самої країни. Йдеться насамперед про системні прорахунки в управлінні та комунікації з громадянами.

Буданов наголосив, що критика та звинувачення зовнішніх чинників часто відволікають від реального аналізу внутрішніх процесів, які вплинули на ефективність мобілізації.

Раніше Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №14320, який має на меті удосконалення діяльності органів військового управління щодо військового обов’язку, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Цей законопроєкт покликаний виправити системні недоліки та підвищити ефективність організації мобілізаційних заходів.

Застава у 10 мільйонів гривень у справі про корупцію в Луцьку

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо запобіжного заходу для депутата Волинської обласної ради, якого підозрюють у причетності до корупційної схеми, пов’язаної з розпорядженням землею в центральній частині Луцька. Суд визначив для підозрюваного заставу у розмірі 10 мільйонів гривень, що має гарантувати його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування.

За інформацією правоохоронних органів, йдеться про ймовірне одержання неправомірної вигоди за вплив на ухвалення рішень органом місцевого самоврядування. Слідство вважає, що депутат діяв не самостійно, а у змові з іншим учасником, виконуючи роль посередника між зацікавленими особами та депутатським корпусом. За попередніми даними, за грошову винагороду він обіцяв сприяти позитивному голосуванню щодо питань, необхідних для реалізації масштабного будівельного проєкту.

Як раніше повідомляли НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, правоохоронці викрили депутатів обласної та міської рад Волинської області на одержанні неправомірної вигоди. За даними місцевих ЗМІ, фігурантами справи є депутат Волинської обласної ради від ВО «Свобода» Анатолій Вітив та депутат Луцької міської ради від тієї ж партії Микола Федік.

У НАБУ уточнюють, що голова однієї з депутатських фракцій Волинської обласної ради, який раніше був народним депутатом України, у змові з головою цієї ж фракції у Луцькій міській раді звернувся до користувача земельної ділянки в Луцьку з вимогою надати неправомірну вигоду. Загальна сума, за даними слідства, становила 30 тисяч доларів США.

За ці кошти депутати обіцяли забезпечити позитивне голосування членів своєї фракції та ухвалення необхідних рішень Волинською обласною і Луцькою міською радами. Це мало дозволити будівництво багатоквартирного житлового будинку на відповідній ділянці в центрі міста.

Власник земельної ділянки погодився на запропоновані умови. Після того як Луцька міська рада ухвалила рішення про затвердження детального плану території, він передав депутатам частину обумовленої суми — 15 тисяч доларів США. Згодом Волинська обласна рада ухвалила рішення про зміну цільового призначення ділянки, що фактично відкрило шлях до її забудови.

Наразі депутатам повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великому розмірі або за попередньою змовою групою осіб. Хабародавцю інкримінують ч. 1 ст. 369 КК України — надання неправомірної вигоди службовій особі. Досудове розслідування триває.

Ріст імпорту свинини в Україну: нові тенденції та вплив на ринок

За даними Державної митної служби, у січні – листопаді 2025 року Україна значно збільшила імпорт свинини, який досягнув 28,4 тисячі тонн. Це в 12,9 разів більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Обсяг імпорту у грошовому вираженні також суттєво зріс, досягнувши 70,8 мільйона доларів, що майже в 13 разів перевищує минулорічний показник. Таке значне збільшення імпорту свинини зумовлено кількома факторами, серед яких – зміни у внутрішньому виробництві, попит на імпортну продукцію та економічна ситуація на світових ринках.

Основними постачальниками свинини в Україну залишаються Данія (57,9%), Польща (19%) та Нідерланди (7,9%). Зростання імпорту з цих країн можна пояснити високою якістю продукції та стабільністю поставок. Данія, зокрема, є лідером серед європейських країн за обсягами постачань свинини до України, а польські та нідерландські виробники також займають важливу частку ринку завдяки географічній близькості та конкурентоспроможним цінам.

Експерти Асоціації «Свинарі України» пояснюють різкий ріст імпорту збігом кількох факторів: недостатньою внутрішньою пропозицією та високими цінами на вітчизняну свинину, вичерпанням квот безмитного ввезення свинини з ЄС та зниженням середньої митної вартості імпортованого м’яса до 2,56 долара за кілограм у вересні.

Попри рекордні обсяги імпорту, більшість свинини на українському ринку все ще походить від вітчизняних виробників.

За даними аналітиків, також спостерігається подорожчання сала – у річному вимірі його вартість зросла на 26,2%. Основною причиною дефіциту сала та свинини називають зменшення поголів’я через війну.

Раніше повідомлялося, що Україна збільшила експорт великої рогатої худоби та яловичини, що пояснюється високими світовими цінами та обмеженою пропозицією на зовнішніх ринках.

Повідомлення знову обірвалося. Щоб підготувати текст саме так, як вам потрібно, надішліть, будь ласка:

тему або вихідний текст, на основі якого слід писати матеріал;

бажаний обсяг (короткий / розширений);

Він зазначив, що до атак залучаються як більш підготовлені бійці, так і солдати з мінімальним бойовим досвідом. Такі групи формуються нашвидкуруч і діють хаотично, просуваючись по визначених напрямках уздовж лісосмуг, посадок, населених пунктів і відкритої місцевості.

За словами Назаренка, у штурмах зазвичай беруть участь групи з двох, трьох або чотирьох осіб. Протягом дня на одній і тій самій ділянці може відбуватися кілька бойових зіткнень: одну групу знищують, після чого противник відправляє наступну, а згодом ще одну.

Військовий наголосив, що така тактика застосовується постійно і має системний характер. Це, за його оцінкою, вказує на те, що російська армія має значні резерви живої сили, які накопичені у віддалених районах і можуть швидко перекидатися для підтримки штурмових дій.

За словами Назаренка, противник здатен оперативно формувати нові підрозділи з підготовлених і непідготовлених найманців, концентрувати їх на окремих напрямках і таким чином підтримувати постійний тиск на українські позиції.

Справа про тіньові схеми: що відомо про розгляд у Вищому антикорупційному суді

11 листопада 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося судове засідання, під час якого розглядалося питання обрання запобіжного заходу для Ігоря Миронюка. Слідчі органи підозрюють його в участі у складних тіньових механізмах, пов’язаних з управлінням неофіційними фінансовими та організаційними процесами. За матеріалами справи, Миронюк діяв не самостійно, а у взаємодії з Дмитром Басовим, який, за версією правоохоронців, був його ключовим партнером.

Сторона обвинувачення наполягала на тому, що підозрювані фактично контролювали низку прихованих схем у складі певних структур, використовуючи службові зв’язки та вплив на ухвалення рішень. За даними слідства, ці дії могли завдати значних збитків державним інтересам і створити умови для системних корупційних зловживань. Саме цим аргументувалася необхідність суворого запобіжного заходу, який би унеможливив тиск на свідків або знищення доказів.

Журналістська перевірка підтвердила, що Ігор Миронюк справді має бізнес-інтереси у Словаччині. Перший бізнес він започаткував ще у 2008 році разом із тодішньою дружиною Оленою та сином Артуром. Родина володіла частками у компанії SU-CONSULTING s.r.o., яка працювала у сфері реклами. У 2014 році цей бізнес було продано.

Після цього Миронюк залишився співвласником та виконавчим директором іншої словацької компанії — UKRCI s.r.o., заснованої у 2014 році. Формально фірма займається неспеціалізованою оптовою торгівлею, однак її фінансові показники виглядають скромними: за 2024 рік дохід компанії склав трохи більше ніж дві тисячі євро. Раніше часткою у цьому бізнесі володіла Олена Миронюк, однак у липні 2025 року вона, ймовірно, передала її сину Артуру.

У червні 2025 року колишня дружина Миронюка придбала ще одну компанію у Словаччині — Management alternative technologies s.r.o., яка спеціалізується, зокрема, на роздрібній торгівлі. Номінальний розмір її внеску становив 5 тисяч євро. Фінансові результати діяльності цієї фірми на момент публікації у відкритих реєстрах відсутні.

Втім, родину Миронюка зі Словаччиною пов’язує не лише бізнес, а й нерухомість. У 2014 році його син Артур придбав квартиру на 22-му поверсі багатоповерхового житлового комплексу неподалік від центру Братислави, на вулиці Байкальській.

Крім того, влітку 2023 року колишня дружина Миронюка стала власницею приватного будинку у передмісті Братислави — місті Шаморін. Нерухомість розташована за десять хвилин пішки від Дунаю та приблизно за двадцять хвилин їзди автомобілем до центру столиці Словаччини. У кадастрових документах зазначено, що будинок придбано без залучення кредитних коштів. Сума угоди не розкривається, однак, за відкритими оголошеннями, вартість подібних будинків у цьому районі сягає близько пів мільйона євро.

Таким чином, дані про бізнес та нерухомість у Словаччині корелюють із заявами сторони обвинувачення у справі Миронюка. Наявність закордонних активів і тісних сімейних зв’язків за межами України може мати значення при оцінці ризиків у кримінальному провадженні, зокрема щодо можливого переховування від слідства.

Зміна погодних умов в Україні 26 грудня: від морози до снігу і похмурого неба

26 грудня в Україні відбудеться помітна зміна погодних умов. Після кількох морозних днів температура повітря поступово почне підвищуватися по всій території країни, що стане приємною новиною для багатьох жителів. Однак, незважаючи на підвищення температури, синоптики прогнозують збереження поганих погодних умов: по всій Україні очікується суцільна хмарність, сніг та посилення вітру. Це означає, що варто бути готовими до зимових неприємностей.

Особливо вітряною буде погода в більшості регіонів, що може ускладнити пересування на дорогах і створити незручності для пішоходів. Однак на крайньому заході країни опадів не очікується, і саме там температура повітря буде трохи вищою порівняно з іншими областями.

На заході країни погодні умови будуть дещо спокійнішими. У Львові та Луцьку очікується хмарна погода з проясненнями, без значних опадів. Уночі там буде близько -6°, удень температура коливатиметься біля 0…+1°. В Ужгороді синоптики прогнозують -5° уночі та до +1° удень за мінливої хмарності.

У центральних областях утримається похмура погода зі снігом. У Вінниці, Черкасах, Кропивницькому та Полтаві вночі температура опускатиметься до -6°, удень — близько 0°. Аналогічна ситуація очікується у Житомирі та Дніпрі, де вдень прогнозують до +1°.

На півночі країни — у Чернігові та Сумах — також буде хмарно зі снігом. Температура повітря вночі становитиме близько -6°, удень підніматиметься до +1°.

Південні регіони залишаться у зоні зимових опадів. В Одесі, Миколаєві та Херсоні синоптики прогнозують похмуру погоду зі снігом. У нічні години температура знижуватиметься до -6…-7°, удень повітря прогріватиметься до +1°.

На сході країни збережеться холодніша погода. У Харкові вдень очікується до -2°, у Краматорську та Сєвєродонецьку — до -4°, із нічними морозами до -7°. В усіх цих містах прогнозують суцільну хмарність і сніг.

У Криму, зокрема в Сімферополі, 26 грудня також буде похмуро, зі снігом. Температура коливатиметься від -6° уночі до +2° удень.

Синоптики застерігають, що через опади та вітер на дорогах можливе ускладнення руху, тому водіям варто бути уважними.

Розвиток сучасного бізнесу в Україні: нові можливості та виклики

У сучасних умовах, коли економіка України продовжує адаптуватися до нових реалій, підприємці стикаються з численними можливостями та викликами. Розвиток бізнесу в Україні, як і в будь-якій іншій країні, неможливий без врахування політичної та економічної ситуації. Проте завдяки ряду реформ і підтримці національних програм, сьогодні український ринок відкритий для нових інвестицій і створення конкурентних бізнесів.

Одним із головних аспектів, що допомагає розвитку малого та середнього бізнесу, є покращення законодавчої бази. Україна зробила значні кроки в напрямку спрощення процедур для реєстрації підприємств, зменшення бюрократичних бар'єрів та розвитку електронних послуг. Це дозволяє бізнесменам значно швидше запускати проекти, знижуючи витрати часу та грошей.

У ЦВК підрахували, що проведення парламентських або місцевих виборів може потребувати 4–5 млрд гривень. Перший тур президентських виборів оцінюється у 4–5 млрд гривень, а у разі проведення другого туру загальна сума зросте до 6,5–7 млрд гривень.

Близько 70% усіх витрат, за словами Дубовика, становить оплата праці членів окружних, дільничних і територіальних виборчих комісій. Водночас ці розрахунки не включають видатки органів місцевого самоврядування на підготовку приміщень для голосування, облаштування дільниць та матеріально-технічне забезпечення виборчого процесу. Додатковим чинником зростання витрат може стати розширення мережі виборчих дільниць за кордоном для українців, які перебувають поза межами країни.

З урахуванням усіх складових, включно з витратами на президентські, парламентські та місцеві вибори, загальна сума може сягнути близько 20 млрд гривень.

«Якщо говорити про всі три види виборів і враховувати витрати органів місцевого самоврядування, це приблизно 20 мільярдів гривень. Це умовна, але реалістична цифра, і вона точно не є меншою», – зазначив заступник голови ЦВК.

Тема можливих виборів в Україні набула міжнародного резонансу після заяви президента США Дональда Трампа, який 9 грудня в інтерв’ю Politico заявив, що в Україні настав час для виборів, та звинуватив державу у браку демократії. Президент України Володимир Зеленський у відповідь неодноразово наголошував на готовності до виборчого процесу, підкреслюючи, що не тримається за президентське крісло.

20 грудня Зеленський також повідомив, що Міністерство закордонних справ України працює над підготовкою інфраструктури для голосування за кордоном, аби громадяни України за межами країни змогли взяти участь у виборах. Водночас президент наголосив, що проведення виборів на тимчасово окупованих Росією територіях є неможливим.

Депозити українців продовжують зростати: обсяг коштів у банках перевищив півтора трильйона гривень

Станом на 1 грудня сукупний обсяг коштів населення на рахунках українських банків досяг 1,553 трлн гривень. Такі дані оприлюднив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев із посиланням на статистику Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. За підсумками року заощадження громадян у банківській системі збільшилися на 206 млрд гривень, що відповідає зростанню на 15,3%.

Найвідчутніша позитивна динаміка спостерігається саме у національній валюті. Обсяг гривневих депозитів сягнув 1,021 трлн гривень, що на 155 млрд більше, ніж за аналогічний період минулого року. Така тенденція свідчить про поступове відновлення довіри населення до гривні та банківської системи загалом, попри складні економічні умови та воєнні ризики.

Вклади в іноземній валюті також зросли, але менш динамічно — на 50,3 млрд грн, до 531,5 млрд грн. Таким чином, 65,8% коштів населення зберігається у гривні, тоді як 34,2% — в іноземній валюті.

Структура заощаджень свідчить про домінування невеликих і середніх сум. Понад половина вкладників — 57,8% — тримають у банках від 10 до 200 тисяч гривень. Для порівняння, торік цей показник становив 57,2%.

Традиційно переважна частка коштів розміщена на рахунках «до запитання». Їхня частка у загальному обсязі депозитів зросла до 70,4% проти 69,3% роком раніше. Частка строкових депозитів, відповідно, скоротилася до 29,6% з 30,7%.

У структурі строкових вкладів продовжують домінувати короткострокові депозити. На вклади терміном до трьох місяців припадає 17,04%, від трьох до шести місяців — 7,42%, від шести місяців до року — 4,39%, а депозити терміном понад один рік становлять лише 0,75%.

Коштовності та автопарк: у декларації очільника Полтавської облради зафіксовано майно, записане на дружину

У поданій декларації голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького привернули увагу активи, задекларовані на його дружину Аліну Біленьку. Документ містить інформацію про коштовні речі та транспортні засоби, які формально перебувають у її власності й вирізняються значною вартістю та кількістю.

Зокрема, у декларації зазначено ювелірні прикраси — дві каблучки з діамантами, бренд яких не вказаний. Вартість цих виробів у документі не деталізується, однак сама наявність коштовностей такого рівня викликає підвищений інтерес з боку громадськості та аналітиків, які відстежують відповідність стилю життя задекларованим доходам посадовців та членів їхніх родин.

Сам голова обласної ради володіє автомобілем Jeep Wrangler 2013 року випуску, який він придбав у 2023 році за 500 тисяч гривень.

Фінансова частина декларації також викликає увагу. За минулий рік Олександр Біленький отримав 1,2 мільйона гривень доходу на посаді голови облради. Водночас його дружина задекларувала близько 100 тисяч гривень доходу.

Окремо вказані значні грошові активи. Олександр Біленький зазначив, що зберігає у неназваної фізичної особи 425 тисяч доларів США та 7,5 мільйона гривень. Паралельно з цим у декларації фігурує банківська позика, яку голова облради оформив минулого року на суму 480 тисяч гривень.

Задекларований перелік коштовностей, автотранспорту та значних грошових активів привертає увагу до майнового стану родини керівника Полтавської обласної ради та співвідношення між офіційними доходами й обсягами задекларованих активів.

Курс МОЗ під керівництвом Ляшка: від регулятора до зручного інструмента ринку

Міністерство охорони здоров’я України за останні роки дедалі частіше опиняється в центрі критики через зміну власної ролі в системі охорони здоров’я. Відомство, яке традиційно мало б виконувати функції жорсткого державного регулятора та гаранта безпеки пацієнтів, усе більше асоціюється з платформою, що створює комфортні умови для великих фармацевтичних компаній. На тлі заяв про реформи та модернізацію з’являється відчуття, що ключові рішення ухвалюються не публічно й не завжди в інтересах суспільства.

Замість комплексних змін у системі контролю якості ліків, ціноутворення та доступності медичних послуг суспільство спостерігає низку рішень, які виглядають фрагментарними та вигідними передусім великим гравцям ринку. Скандали, що супроводжують діяльність МОЗ, поступово складаються в логічний ланцюг, формуючи уявлення про певну управлінську модель. У цій моделі держава ніби відходить на другий план, поступаючись місцем корпоративним інтересам.

Паралельно МОЗ демонструє повну пасивність щодо цінової політики фармвиробників. Зокрема, компанія Фармак ігнорує президентські укази про стабілізацію вартості ліків і продовжує підвищувати ціни. Реальна структура собівартості та маржі залишається закритою, тоді як дистрибуція фактично зосереджена у двох афілійованих операторів — БаДМ та Оптима-Фарм, які контролюють понад 85% оптового ринку.

Фінансові показники цих структур лише підтверджують картельну модель. За останні чотири роки дохід «БаДМ» сягнув 67,8 млрд грн, а прибуток зріс у 3,5 раза. «Оптима-Фарм» за цей самий період збільшила прибуток у 11 разів — до 3,57 млрд грн. Навіть штрафи Антимонопольний комітет України у розмірі 4,8 млрд грн виглядають непропорційними до отриманих надприбутків і не змінюють правил гри.

Окреме, найбільш токсичне питання — присутність продукції «Фармак» на ринку Росії та на тимчасово окупованих територіях. Попри публічні заяви про припинення будь-яких зв’язків, українські ліки продовжують з’являтися у державі-агресорі через мережі посередників у Білорусі, Туреччині, країнах ЄС та офшорні ланцюги. МОЗ не демонструє жодної публічної реакції на ці факти.

Віктор Ляшко прийшов у міністерство з риторикою змін і реформ, але фактично став обличчям втрати МОЗ своєї регуляторної ролі. За його каденції міністерство системно толерує фармацевтичні картелі, закриває очі на ціни та допускає схеми, що прямо суперечать національним інтересам у воєнний час. Це вже не серія помилок, а ознаки системного захоплення державного органу приватними інтересами — з прямими наслідками для здоров’я і безпеки пацієнтів.