Діяльність підлеглих В’ячеслава Чауса під прицілом Прокуратури та Антимонопольного комітету

У Харківській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону зростає напруга через можливий кадрово-процесуальний конфлікт, який здатен позначитися на роботі всього відомства. Центром уваги стає керівник прокуратури Дмитро Вербицький та його найближче оточення, яке, за інформацією джерел у правоохоронних органах, може мати значний вплив на прийняття рішень у ключових кримінальних провадженнях.

За словами співрозмовників, низка призначень та кадрових рішень останніх місяців викликала питання щодо прозорості та законності процедур. Окремі працівники прокуратури висловлюють занепокоєння тим, що рішення, які мають стратегічне значення для розслідувань у сфері оборони, ухвалюються під впливом обмеженого кола осіб, що ставить під сумнів об’єктивність процесу.

Співробітники установи стверджують, що Богдашевський отримав відомчі відзнаки за поданням керівництва, однак реального впливу на розслідування не має. Фактично його роль, за словами колег, зводиться до технічного оформлення документів.

Натомість ключову організаційну та аналітичну роботу, як повідомляють джерела, виконує інший наближений до керівника прокурор — Володимир Піх. Йому приписують доступ до матеріалів економічних проваджень, планування слідчих дій та підготовку процесуальних рішень, які згодом подаються на підпис.

Окрему увагу викликає інформація про можливий тиск на керівників відділів територіальних центрів комплектування. За словами співрозмовників, перевірки та комунікація з ТЦК здійснювалися особами, які формально не мали достатніх повноважень, але водночас отримували доступ до службової інформації та особових справ.

Експерти з антикорупційної тематики наголошують: практика, коли одні посадовці фактично приймають рішення, а інші лише формально їх підписують, створює серйозні ризики зловживань. У таких умовах відповідальність розмивається, а контроль за законністю процесів суттєво ускладнюється.

Наразі офіційної реакції керівництва прокуратури на ці твердження немає. Водночас ситуація може стати предметом перевірки з боку вищих органів прокуратури або правоохоронних структур, адже йдеться про роботу органу, який відповідає за розслідування правопорушень у сфері оборони під час воєнного стану.

Недостатній сон впливає на організм набагато глибше, ніж може здаватися на перший погляд. Йдеться не лише про відчуття втоми або сонливості протягом дня — хронічний недосип здатен суттєво змінювати емоційний стан, знижувати концентрацію та продуктивність, порушувати роботу імунної системи і навіть підвищувати ризик розвитку серйозних захворювань, таких як серцево-судинні проблеми, діабет або депресія.

Наукові дослідження підтверджують, що під час сну організм проходить важливі процеси відновлення: нейрони очищуються від токсинів, відновлюються м’язові та тканинні структури, стабілізується гормональний баланс. Хронічний дефіцит сну порушує ці процеси, що з часом відображається на фізичному та психічному здоров’ї. Людина стає більш роздратованою, знижується здатність до навчання та запам’ятовування, а стресові реакції організму посилюються.

Одним із перших сигналів недосипання стають зміни настрою. Людина може відчувати підвищену дратівливість, емоційну нестабільність або пригнічений стан. Недостатній сон безпосередньо впливає на зони мозку, які відповідають за контроль емоцій, через що зростає ризик тривожних і депресивних проявів.

Ще одним поширеним наслідком є набір зайвої ваги. Нестача сну порушує баланс гормонів, що регулюють апетит і рівень цукру в крові. У результаті з’являється потяг до калорійної їжі та переїдання, а контроль над харчуванням ускладнюється.

Недосипання також заважає організму повноцінно відновлюватися. Саме під час сну активується імунна система, відбувається боротьба з вірусами та запальними процесами. Коли сну бракує, людина частіше хворіє, повільніше одужує та легше підхоплює інфекції.

Серйозних змін зазнають і когнітивні функції. Під час сну мозок обробляє й закріплює отриману за день інформацію. Якщо цей процес порушений, погіршуються пам’ять, здатність до навчання та швидкість мислення.

Окремою проблемою стає зниження концентрації уваги. Виконання звичних завдань потребує більше зусиль, зростає кількість помилок, а керування транспортом у стані недосипання стає небезпечним. За рівнем ризику така ситуація може бути співставною з водінням у стані сп’яніння.

У довгостроковій перспективі хронічна нестача сну підвищує артеріальний тиск, ризик серцево-судинних захворювань, інсульту та серцевого нападу. Фахівці попереджають, що регулярний недосип може скорочувати тривалість життя.

Для покращення якості сну рекомендують починати з базових кроків: створити комфортні умови у спальні, дотримуватися сталого графіка відходу до сну, обмежити вживання алкоголю та кофеїну, а також уникати перевантаження перед сном. У разі тривалих проблем зі сном варто звернутися до лікаря для консультації та підбору безпечних рішень.

Відомий український бізнесмен Дмитро Коваленко, якого пов’язують із багаторічними схемами постачання вугілля з Російської Федерації та тимчасово окупованих територій, залишив Україну та, за наявною інформацією, осів у Монако. Після виїзду за кордон він, як стверджують джерела, активізував дії, спрямовані на усунення будь-яких документальних доказів, що можуть свідчити про його роль у сприянні обходу санкційного законодавства України та країн Європейського Союзу.

За даними обізнаних осіб, упродовж тривалого часу через структури, пов’язані з Коваленком, вугілля сумнівного походження потрапляло не лише на український ринок, а й до окремих держав ЄС. Для цього використовувалися складні логістичні ланцюги, фірми-прокладки та підроблені сертифікати походження, що дозволяло формально приховувати реальне джерело сировини. Такі схеми працювали роками, залишаючись поза пильною увагою контролюючих органів.

Так, Господарський суд Дніпропетровської області у справі № 904/936/23 затвердив звіт ліквідатора ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі про банкрутство дніпровської фірми “Інтеркоалтрейдинг” (код ЄДРПОУ 37912002).

Фабулу справи можна знайти в офіційних реєстрах судових документів, де зокрема зазначено, що “ADELON AG, Baar Swizerland звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеркоалтрейдінг” (49000, м.Дніпро, вул.Глінки, буд.2, оф.201, ідентифікаційний номер юридичної особи 37912002)”.

Намагання Дмитра Коваленко приховати всі сліди діяльності ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” стають мають свою логіку, так як минулим директором компанії був Мелентьєв В’ячеслав Володимирович, що є співзасновником ТОВ “Гранова Україна” – іншої фірми з орбіти Коваленка, яка засвітилась в портах Одеської області та має проблеми з правоохоронцями.

До В’ячеслава Мелентьєва директором “Інтеркоалтрейдингу” був харківський адвокат Воронов Роман Сергійович. Також співзасновником був Тебін Ігор Миколайович, який раніше обіймав посаду директора у ТОВ “Коал трейд” та ТОВ “Торговий дім “ЕГТ”.

Арбітражним керуючим обрали підконтрольного Шевченка Віталія Євгеновича. Провадження у справі було відкрито ще у квітні 2023 року. Коваленко через швейцарську фірму затвердив вимоги більш як на 162 млн. гривень. Суд визнав додаткові вимоги до податкової на 2,4 млн. гривень.

За результатами інвентаризації та запитів до державних органів виявилося, що майно у компанії відсутнє.

Реалізовано право вимоги на аукціонах: 4 лоти на загальну суму 53,34 мл грн боргів, реалізовано за 69 тис. гривень. Покупцем стало київське ТОВ «Коксохімічна збагачувальна фабрика «Воскресенська». Це передбачувано, тому що компанію оформлено на Сергія Саприкіна — особу, яка підконтрольна Коваленко. Раніше фірма мала назву «Петропавлівський гірничо-збагачувальний комбінат».

Податкова внаслідок такого банкрутства нічого не отримала. Суддя ухвалив, що відсутні ознаки фіктивного або доведеного банкрутства, а все сталося через об’єктивні фінансові труднощі.

Водночас, в мережі інтернет збереглось чимало даних про торгівлю ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” з росіянами.

Зокрема, на сайті компанії ImportGenius, яка є лідером в галузі торгової розвідки, збереглись дані про сотні торгових операцій компанії Дмитра Коваленко ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” з росіянами.

Тож бажання Дмитра Коваленко ліквідувати ТОВ “Інтеркоалтрейдінг” та приховати свої багаторічні схеми з обходу санкційного режиму ЄС при поставці російських енергоносіїв на український та європейські ринки цілком зрозуміле.

Деталі обходу санкційної політики ЄС та незаконного збагачення Дмитра Коваленко у нашому наступному журналістському розслідуванні.

Національна поліція України розслідує низку кримінальних проваджень щодо ймовірних корупційних схем, у які замішані посадовці ПрАТ “АК Київводоканал” та його постачальники. Одне з цих проваджень стосується закупівлі коагулянту хлориду заліза, який компанія мала закупити в Угорщині, однак фактично був поставлений дешевший український аналог. Через цю підміну столичний бюджет зазнав значних збитків, що перевищують 3 мільйони гривень.

Як свідчить слідство, посадовці "Київводоканалу" разом із керівницею ТОВ “Гідрохім” Оленою Філатовою здійснили підробку документів для приховування реального походження коагулянту. Вони представили дешевший продукт як імпортований, що дозволило знизити витрати, однак обернулося великими фінансовими збитками для міського бюджету.

Окреме провадження стосується хабарництва: головний інженер ПрАТ Євген Шкадро отримав 225 тис. гривень за пришвидшене підключення будівлі до системи водопостачання. Санкції статті передбачають обмеження або позбавлення волі до трьох років.

Діяльність “Київводоканалу” постійно супроводжується фінансовими скандалами. Раніше розслідували розтрату понад 3 млн гривень при закупівлі глибинних помп та реконструкції водопровідних мереж. Столичний монополіст частково належить міській громаді, частина акцій контролюється ПрАТ “Компанія Київенергохолдинг”, а реальний контроль пов’язують із колишніми політичними групами та бізнес-оточенням колишніх керівників.

Наразі всі справи перебувають на стадії розслідування або судового провадження, а КМДА планує створити комунальне підприємство “Київводоканал” для оптимізації управління водопостачанням у місті.

У Києві правоохоронні органи повідомили про підозру п’ятьом особам у справі, пов’язаній із закупівлею генераторів для закладів освіти Дніпровського району, що завдало бюджету збитків на суму 3,4 мільйона гривень. За інформацією Київської міської прокуратури, слідство встановило, що у 2022 році управління освіти Дніпровського району організувало тендер на постачання електрогенераторів для шкіл та дитячих садків, однак процедура проведення закупівлі містила порушення, які призвели до значних фінансових втрат.

За даними слідства, підозрювані умисно включили у тендерні умови технічні вимоги, що обмежували конкуренцію та фактично сприяли перемозі конкретного постачальника. У результаті державні кошти були використані неефективно, а ціни на обладнання перевищували ринкову вартість. Зараз фігурантам справи загрожує кримінальна відповідальність за службову недбалість та привласнення бюджетних коштів.

Згідно з висновками судових експертиз, вартість закуплених генераторів була завищена майже на 3,4 мільйона гривень. Крім того, фактична потужність обладнання виявилася утричі меншою за показники, зазначені в технічній документації, тоді як ціна перевищувала вартість ринкових аналогів.

Слідством встановлено ролі учасників схеми. Один із підприємців безпосередньо виграв тендер, інший займався пошуком генераторів на ринку для подальшого постачання управлінню освіти. Ще двоє осіб сприяли виведенню бюджетних коштів та підписували фінансові й бухгалтерські документи. Начальниця одного з відділів управління освіти Дніпровської РДА, за даними слідства, координувала закупівлю та сприяла реалізації схеми.

У серпні 2025 року всім п’ятьом фігурантам було повідомлено про підозру у заволодінні бюджетними коштами та пособництві заволодінню грошима, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах.

Наразі за процесуального керівництва Київської міської прокуратури дії підозрюваних — підприємців і посадовиці управління освіти — кваліфіковано як заволодіння бюджетними коштами у складі організованої групи за частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України.

Четверо з п’яти підозрюваних, серед яких і начальниця відділу управління освіти Дніпровської РДА, оголошені у розшук.

Санкція інкримінованої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років, а також з конфіскацією майна.

В Україні нещодавно було затримано громадянку Білорусі, яка діяла як агентка білоруського КДБ, прикриваючись журналістською діяльністю. За даними слідчих, 35-річна жінка співпрацювала зі спецслужбами Білорусі ще з 2015 року і мала на меті отримати доступ до одного з підрозділів української військової розвідки. Викриття агентки стало результатом тривалої контррозвідувальної роботи українських силових структур.

Правоохоронці повідомляють, що під прикриттям журналістки вона контактувала з медіаресурсами проросійської спрямованості, що давало їй можливість збирати інформацію та встановлювати контакти в Україні. Досвід роботи з медіа дозволяв їй отримувати доступ до кола осіб, що цікавили спецслужби, та завчасно маскувати свої дії під легальну професійну діяльність.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У суботу, 24 січня, погода в Україні буде відзначатися помірними морозами та різноманітними опадами. Температура повітря в більшості регіонів країни залишатиметься в межах помірних значень. В той час як на південь і захід країни прийдуть відносно тепліші маси повітря, в окремих областях стовпчики термометрів можуть піднятися вище нуля.

Проте, на північному сході країни варто очікувати більш низькі температури, що можуть опуститися до -8…-10 градусів. В цьому регіоні ймовірно буде холодніше, ніж в інших областях, через що прохолодна погода триватиме протягом всього дня.

На заході України температура розподілиться нерівномірно. У Волинській, Рівненській та Хмельницькій областях очікується -3…-7 градусів і невеликий сніг. В інших західних регіонах повітря прогріється до -1…+1 градуса, можливі опади у вигляді мокрого снігу та дощу.

На півночі країни субота буде холодною і похмурою. Температура протягом дня коливатиметься в межах -5…-10 градусів. Місцями прогнозують невеликий сніг.

Подібна погодна ситуація складеться і на сході України. Тут також буде хмарно, температура становитиме -5…-10 градусів, місцями очікується слабкий сніг.

У центральних областях прогнозують -3…-7 градусів. Протягом доби можливі періодичні снігопади невеликої інтенсивності.

На півдні України буде найтепліше. Температура повітря коливатиметься від -1 до +1 градуса. Опади тут випадатимуть переважно у вигляді мокрого снігу, подекуди з дощем.

У газовидобувній галузі України відбулися помітні кадрово-майнові трансформації, пов’язані з компанією ТОВ «Надра-Геоінвест». Олександр Кацуба офіційно набув у власність 50% корпоративних прав цього підприємства після фінансово успішного для компанії періоду, коли у 2022 році були виплачені дивіденди на суму в сотні мільйонів гривень. Ці виплати засвідчили високу прибутковість бізнесу та його стабільні позиції на ринку.

Згідно з оновленими даними державних реєстрів, зазначена частка перейшла Кацубі від Тетяни Гузенко — його колишньої дружини. Саме на неї раніше була оформлена половина компанії, і до моменту зміни структури власності вона вважалася кінцевим бенефіціарним власником цієї частини бізнесу. Формальне переоформлення прав стало завершальним етапом внутрішніх корпоративних змін.

Водночас ключові фінансові операції відбулися ще до переоформлення корпоративних прав. У 2022 році «Надра-Геоінвест» тричі здійснила масштабні виплати дивідендів — на 120 млн грн, 700 млн грн та 802 млн грн. Загалом ідеться про понад 1,6 млрд грн.

Таким чином, прибуток було розподілено між власниками ще до того, як Кацуба формально став співвласником компанії. Уже після цього частка у 50% була переписана на нього.

Подібна послідовність дій може свідчити про спробу мінімізувати публічність руху коштів або уникнути додаткової уваги до джерел доходів, адже до моменту переоформлення в документах фігурувала інша особа.

«Надра-Геоінвест» працює у сфері видобутку газу — одному з найбільш прибуткових сегментів енергетичного ринку. За сприятливої кон’юнктури такі компанії можуть акумулювати значні грошові потоки, що пояснює обсяги нарахованих дивідендів.

Ім’я Олександра Кацуби неодноразово фігурувало у публікаціях, пов’язаних із корупційними скандалами та діяльністю в енергетичному секторі. Тому переоформлення великої частки газовидобувного активу після отримання значних виплат може викликати додаткові запитання щодо економічної логіки та прозорості угоди.

Фактично йдеться про ситуацію, коли прибутки були отримані через номінального власника, а контроль над компанією закріплено вже постфактум. Чи має така схема виключно внутрішньосімейний характер, чи переслідує інші цілі — залишається відкритим питанням.