Докази нападів на УПЦ: звіт адвоката Роберта Амстердама розкриває втручання в справи церкви та її священиків

Офіс генерального прокурора України відкрив кримінальні провадження стосовно батька та брата Марії Вдовиченко, яка обіймає посаду заступниці генерального прокурора. За даними слідства, родичі високопосадовиці мають громадянство Російської Федерації та підтримують зв’язки з представниками окупаційної адміністрації, що створює підстави для серйозних юридичних підозр і суспільного резонансу.

За інформацією Центру протидії корупції, брат посадовиці, Олександр Левандовський, фігурує у кримінальній справі, відкритій за ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України. Йдеться про підозру у державній зраді, що передбачає умисні дії на шкоду суверенітету та територіальній цілісності України. Слідчі вивчають його контакти з представниками російських структур та можливу передачу інформації, що могла бути використана ворогом.

Розслідувачі з’ясували, що Олександр Левандовський до 2014 року був заступником Феодосійського військового прокурора України. Після окупації Криму він отримав російський паспорт та приєднався до військової прокуратури РФ. Батько Марії Вдовиченко має бізнес в окупованому Криму, російське громадянство та паспорт, а також активи на підконтрольній Україні території. Водночас у декларації Вдовиченко зазначено лише українське громадянство батька.

Зауважимо, що Марія Вдовиченко підписує процесуальні документи у кримінальному провадженні щодо детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, який підозрюється у нібито пособництві Росії.

Начальник столичного главку Національної поліції Дмитро Шумейко все частіше опиняється у фокусі суспільної дискусії через обставини, які викликають сумніви щодо прозорості його професійного шляху й походження задекларованих статків. Його тривала служба у міліції, а згодом у поліції, що на перший погляд виглядає послідовною та успішною, приховує низку невирішених питань, які роками залишаються без чітких офіційних пояснень.

Одним із найбільш резонансних аспектів біографії посадовця стало уникнення люстрації. Закон, що був ухвалений після Революції Гідності, передбачав очищення системи від посадовців, які займали керівні або чутливі посади у період до зміни влади. Шумейко підпадав під дію цих критеріїв, проте процедура не торкнулася його жодним чином. Це породило численні підозри та дискусії про можливі неформальні рішення, що дозволили йому залишитися у системі.

Проте найбільше запитань викликає його діяльність у Києві. За інформацією джерел, Шумейко сформував систему контролю над низкою міських схем — від тендерних закупівель до ярмарків, де нібито діє незаконний платний доступ до місць. Такі механізми дозволяють перерозподіляти бюджетні кошти на користь підконтрольних структур та формувати стабільні грошові потоки. Окремі учасники ринку скаржаться, що поліція тут перетворилася на інструмент тиску та «регулювання».

Попри офіційну зарплату у 1,3 млн грн за 2023 рік, родина керівника столичної поліції володіє активами, які складно пояснити лише доходами держслужбовця. Йдеться про кілька квартир у Києві загальною площею понад 270 м², частки у дачних будинках та земельних ділянках, а також про значні суми готівки у гривні та доларах. Окремо Шумейко декларує право користування об’єктами спортивного комплексу «База Волна» та ділянкою на понад 800 м², оформленою на юросіб і родичів.

Аналітики звертають увагу, що сукупність цих факторів свідчить не лише про можливі корупційні ризики, а й про створення впливової тіньової мережі, яка дозволяє очільнику поліції Києва впливати на бізнес-середовище та процеси в місті далеко за межами своїх формальних повноважень. За таких умов розслідування щодо діяльності Шумейка фактично заблоковані, а система, яку він вибудував, продовжує працювати й забезпечувати стабільний прибуток.

Світлана Лобода знову опинилася в центрі уваги після концерту в Осло, де один момент на сцені викликав потужний резонанс у соціальних мережах. Попри активну спробу повернення до українського культурного простору та гучні заяви про плани зібрати повний стадіон у столиці, подія в Норвегії поставила під сумнів щирість такого перезапуску й спровокувала численні суперечки.

Глядачі, які були присутні на виступі, відзначають, що концерт проходив у надзвичайно напруженій емоційній атмосфері. Артистка активно тримала контакт із публікою, виконувала добре відомі композиції та створювала ефектну шоу-динаміку, яка тримала зал у постійному русі. За їхніми словами, до фіналу вечора музика та взаємодія з фанатами перетворилися на цілісний енергетичний потік.

Проте сталося інакше: Лобода лише кілька секунд потримала зіжмакану тканину в руках, після чого передала прапор своїй танцівниці, а та винесла його за куліси. Такий жест багато хто у мережі назвав демонстративною зневагою.

Коментатори порівняли поведінку артистки з діями світових музикантів, які стабільно демонструють підтримку України під час концертів. Як приклад згадують Imagine Dragons, які на кожній європейській сцені розгортають український прапор і роблять це частиною шоу.

Втім, реакція аудиторії виявилася неоднозначною. Деякі користувачі нагадали, що Лобода фінансувала відновлення кількох будинків в Ірпені та неодноразово робила публічні заяви на підтримку України. За їхніми словами, інцидент в Осло міг бути банальним непорозумінням або розгубленістю на сцені.

Ситуацію прокоментував і телеведучий Анатолій Анатоліч — кум та давній друг співачки. Він опублікував фото, де Лобода стоїть із жовто-блакитним прапором. Однак користувачі швидко з’ясували, що кадр датований 2023 роком, коли артистка презентувала україномовний альбом, і до інциденту в Осло це фото не має стосунку.

У мережі дискусія триває, а поведінка Лободи на сцені викликала новий виток запитань про її ставлення до української ідентичності та публічну позицію.

Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів провів розширений круглий стіл, присвячений темі «Оцінювання повсякденного функціонування: шлях пацієнта для встановлення інвалідності, виклики та проблематика». Учасники заходу зосередили увагу на ключових труднощах, які супроводжують військовослужбовців під час проходження процедури встановлення інвалідності, починаючи від збору медичної документації та закінчуючи етапом ухвалення офіційного рішення.

Очільник підкомітету із соціального захисту та реабілітації осіб з інвалідністю Сергій Гривко підкреслив, що з 1 січня 2025 року в Україні розпочалася масштабна реформа, яка кардинально змінює підходи до визначення ступеня втрати функціональності. Замість традиційних медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) впроваджено нову модель оцінювання, що базується на визначенні рівня повсякденного функціонування людини, а не лише на переліку діагнозів чи медичних протоколів.

Заступник Міністра у справах ветеранів Руслан Приходько підкреслив, що реформа є складною, але критично важливою для підтримки поранених військовослужбовців як під час служби, так і після повернення до цивільного життя. Він зазначив, що найбільші труднощі виникають на місцевому рівні через формальний підхід окремих сімейних лікарів, проблеми з маломобільними ветеранами та необхідність відвідувати кілька установ для отримання висновків лікарів.

Голова підкомітету Анатолій Остапенко звернув увагу на те, що реформа впливає на доступ ветеранів до реабілітації, соціальних гарантій та повноцінного життя. Він наголосив на тимчасових фінансових труднощах військових під час оформлення інвалідності. Остапенко також підкреслив важливість збереження системи санаторно-курортного лікування, яка може значно покращити реабілітацію захисників та їхніх родин, використовуючи наявні фахові та матеріальні ресурси.

Під час тематичного круглого столу представниця Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з соціальних та економічних прав Олена Колобродова поінформувала учасників про суттєве зростання кількості звернень, що стосуються роботи системи медико-соціальної експертизи. За її словами, ця тенденція стала однією з найвиразніших ознак поглиблення системних проблем у сфері встановлення інвалідності та оцінювання функціонального стану людини.

Упродовж 2024 року до офісу омбудсмана надійшло 299 звернень щодо МСЕК. У порівнянні з попереднім роком це становить зростання на 95%, що свідчить про серйозне загострення недовіри до процедур, які мали б гарантувати громадянам реалізацію їхніх соціальних прав. Експерти підкреслюють, що подібна динаміка відображає не лише збільшення кількості випадків порушень, а й зростання обізнаності населення про можливість оскарження рішень та захисту своїх інтересів.

У відповідь на зауваження юристконсульт ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Олександр Довженко пояснив, що значний обсяг звернень потребує часу для опрацювання, адже у системі працює 80 спеціалізованих команд, а справи не розглядаються непрофільними лікарями.

Довженко також уточнив, що документи подаються відповідно до чинних нормативно-правових актів, а люди, які вже отримали інвалідність за кордоном, можуть легалізувати документи без повторного проходження обстежень в Україні. Крім того, пацієнти можуть проходити обстеження у будь-яких клініках, а харчування в установі відповідає стандартам МОЗ. Електронні звернення приймаються за наявності кваліфікованого електронного підпису.