Дощ як джерело енергії: сінгапурські вчені створили установку для генерації електрики з крапель води

Кутя належить до найдавніших обрядових страв української культури й до сьогодні зберігає глибоке символічне наповнення. Це не звичайна каша, а ритуальна їжа, що уособлює зв’язок поколінь, пам’ять про предків, родинну згуртованість і надію на добробут. Упродовж зимового календарного циклу кутю готують кілька разів, і кожного разу вона набуває нового змісту, відображаючи духовний стан громади та характер свята.

Першою у цьому циклі є багата кутя, яку традиційно варять на Святвечір напередодні Різдва. За новим церковним календарем у 2025 році цей день припадає на 24 грудня. Саме з вечері зі Святвечора починається різдвяний період, наповнений особливою тишею, очікуванням і молитвою. Багата кутя готується з пшениці або ячменю з додаванням маку, меду, горіхів та сухофруктів. Кожен інгредієнт має власну символіку: зерно означає життя і безперервність роду, мак — захист і пам’ять, мед — солодкість життя та Божу благодать.

Друга кутя — щедра — готується у Щедрий вечір, який передує Новому року. У 2025 році це 31 грудня, день святкування Маланки. На відміну від різдвяної, щедра кутя може бути скоромною: до неї дозволяється додавати вершкове масло, молоко або вершки. Вона символізує щедрість, відкритість і надію на багатий та успішний рік, що настає.

Третя — голодна кутя — вариться напередодні Водохреща. За новим календарем Хрещення Господнє відзначають 6 січня, а Водохресний Святвечір припадає на 5 січня 2026 року. Ця кутя є пісною й максимально простою за складом. Вона уособлює стриманість, духовну зосередженість і підготовку до великого церковного свята.

Кожен із трьох різновидів куті має власне символічне навантаження. Багата кутя пов’язана з народженням, достатком і родинною єдністю. Щедра — з очікуванням нового циклу життя, матеріального добробуту та радості. Голодна — з очищенням, постом і внутрішньою дисципліною. Разом вони формують цілісний зимовий обрядовий цикл.

У народній традиції кутя супроводжувалася численними прикметами та звичаями. Вважалося, що правильне приготування страви впливає на врожай, здоров’я родини та мир у домі. Господарі могли підкидати ложку куті до стелі, спостерігаючи за зернами як за знаком майбутнього достатку, залишати страву на столі на ніч для померлих родичів або починати трапезу спільною молитвою.

Окремі заборони стосувалися поспіху, сварок чи легковажного ставлення до обряду. Особливо суворо дотримувалися правил під час приготування голодної куті, де не допускалося жодних скоромних інгредієнтів. Усе це відображало уявлення про кутю як сакральну страву, що поєднує земне й духовне.

Таким чином, кутя залишається не лише елементом святкового столу, а й важливою частиною культурної пам’яті українців. Через неї зберігається зв’язок поколінь, традиція спільної молитви й уявлення про гармонію в родині та суспільстві, актуальні й у сучасному календарному контексті.

Ін’єкції філерів у зону обличчя протягом останніх років перетворилися на справжній тренд у сфері естетичної медицини. Багато людей розглядають їх як швидкий і менш травматичний спосіб омолодження порівняно з хірургічним втручанням. За допомогою таких процедур намагаються зменшити вираженість зморшок, скоригувати форму губ, підкреслити вилиці або вирівняти овал обличчя. Найпоширенішими залишаються філери на основі гіалуронової кислоти, які рекламують як тимчасові, біосумісні та відносно безпечні.

Водночас дедалі більше лікарів звертають увагу на те, що за зовнішньою простотою процедури приховується складна медична маніпуляція. Обличчя має густу мережу судин і нервів, а будь-яке втручання без чіткого знання анатомії може призвести до серйозних ускладнень. Судинні спеціалісти, аналізуючи випадки після косметологічних ін’єкцій, фіксують зростання кількості пацієнтів із порушенням кровообігу, некрозом тканин та тривалими запальними процесами.

Під час дослідження було проаналізовано сто випадків ускладнень після введення дермальних філерів. Основною загрозою виявилася судинна оклюзія — блокування артерій, яке виникає, коли філер потрапляє безпосередньо в кровоносну судину або вводиться надто близько до неї. Такі порушення можуть призводити до відмирання шкіри, деформації тканин і навіть втрати зору через порушення кровообігу.

Медики наголошують, що особливо небезпечними є ін’єкції в зоні навколо носа. Саме там проходять судини, які пов’язані з критично важливими структурами голови. Їх пошкодження може мати важкі наслідки, зокрема сліпоту або інсульт.

Хоча важкі випадки повної закупорки великих артерій трапляються рідко, дослідження показало іншу тривожну тенденцію. Майже у половини пацієнтів було зафіксовано порушення кровотоку в дрібних судинах, які з’єднують поверхневі артерії з глибокими. Ще приблизно у третині випадків філери частково блокували кровообіг у більших судинах. Лікарі пов’язують це з тим, що ін’єкції здебільшого виконуються «наосліп», без контролю розташування судин за допомогою ультразвуку.

У разі ускладнень ситуацію намагаються виправити шляхом введення спеціальних препаратів-розчинювачів філерів. Проте медики зазначають, що це вже лікування наслідків, а не запобігання проблемі. За їхніми словами, керовані ін’єкції з використанням УЗД дозволили б зменшити кількість введеного препарату та значно знизити ризик ускладнень.

Саме тому лікарі виступають за посилення контролю в сфері естетичної медицини. Вони наполягають на ширшому використанні ультразвукової навігації під час ін’єкцій філерів і на обмеженні проведення таких процедур особами без медичної освіти. На їхню думку, популярність уколів краси не повинна затьмарювати питання безпеки пацієнтів.

У найближчі вихідні в американському Маямі може відбутися закрита зустріч представників Сполучених Штатів і Російської Федерації, присвячена пошуку шляхів до припинення війни між Києвом і Москвою. Про ймовірність таких контактів повідомляє видання Politico, посилаючись на джерела, які безпосередньо залучені до підготовки переговорного процесу.

За наявною інформацією, американська делегація планує донести до російської сторони підсумки нещодавніх консультацій, що проходили в Берліні. Саме там, за участі партнерів США, обговорювалися оновлені підходи до мирного врегулювання та можливі механізми зниження інтенсивності бойових дій. Отримані напрацювання мають стати основою для подальшої розмови з Москвою.

Очікується, що до складу російської делегації увійде керівник Російського фонду національного добробуту Кирило Дмитрієв. Сполучені Штати на переговорах представлятимуть спеціальний посланник адміністрації Дональда Трампа Стів Віткофф і зять експрезидента США Джаред Кушнер.

Водночас, за даними джерел Politico, наприкінці тижня до Маямі має прибути і українська делегація на чолі з радником з національної безпеки Рустемом Умєровим. Українські представники планують окремі переговори з Віткоффом і Кушнером.

При цьому джерела Axios уточнюють, що на цей момент не передбачено проведення тристоронньої зустрічі за участі офіційних осіб США, України та Росії. Переговори між Вашингтоном і Москвою в Маямі розглядаються як окремий дипломатичний трек.

У США також заявили про намір найближчим часом скликати групу військових чиновників із країн, що підтримують Україну, для подальшого опрацювання технічних питань, пов’язаних із безпековими гарантіями та територіальними аспектами можливого припинення вогню. За даними Politico, цей формат не пов’язаний безпосередньо з майбутніми американо-російськими переговорами.

Паралельно європейські лідери протягом останніх двох тижнів працювали над узгодженням конкретних гарантій безпеки для Києва. Серед обговорюваних варіантів — створення демілітаризованої зони вздовж нинішньої лінії фронту, а також зобов’язання щодо підготовки українських військових і моніторингу можливого режиму припинення вогню.

Один із європейських чиновників на умовах анонімності повідомив, що коаліційні сили, ймовірно, залучатимуть авіацію та безпілотники для контролю ситуації на лінії зіткнення. Водночас частину іноземних військ можуть розмістити на заході України — для сприяння відновленню та реформуванню Збройних сил, а не для безпосередньої участі в бойових діях на передовій.

Новопризначений очільник Державної екологічної інспекції Столичного округу Іван Яромій, якого також називають серед потенційних кандидатів на керівну посаду в Державній митній службі, оприлюднив декларацію про доходи та майновий стан за 2024 рік. Документ дає уявлення про структуру його заробітків, джерела надходжень та передбачені законом соціальні виплати.

Ключовим джерелом доходу посадовця протягом звітного року стала служба в Державному бюро розслідувань. Відповідно до поданих даних, саме робота в ДБР забезпечила йому основну частину фінансових надходжень — 1,7 мільйона гривень заробітної плати. Ця сума відображає річний дохід за виконання службових обов’язків у правоохоронному органі.

У декларації також зазначені доходи дружини посадовця — Мар’яни В’ячеславівни Яромій, яка відома як співачка під сценічним ім’ям YAROMIYA. Як фізична особа-підприємець вона задекларувала 2,83 млн гривень доходу. Окремо вказані надходження від платформи YouTube у розмірі 927 тис. гривень. Ще 1,45 млн гривень Мар’яна Яромій отримала від продажу автомобіля.

Серед грошових активів Іван Яромій задекларував 40 тис. євро готівкою та 185 тис. гривень на банківських рахунках. Його дружина задекларувала 160 тис. доларів готівкою.

Щодо нерухомості, Мар’яна Яромій володіє квартирою площею 45,9 кв. м у місті Сколе, якою володіє з 2001 року. Також їй належить нежитлове приміщення площею 70,6 кв. м у Львові, придбане у 2019 році за 1,05 млн гривень, а також паркомісце площею 17,2 кв. м вартістю 107,5 тис. гривень. Родина користується квартирою у Львові площею 103,3 кв. м, власницею якої в декларації зазначена Галина Сучко.

Сам Іван Яромій володіє земельною ділянкою площею 2 гектари в селі Керниця поблизу Львова, право власності на яку він набув у 2020 році.

У розділі транспортних засобів зазначено, що дружина надає посадовцю в користування автомобіль Mercedes-Benz GLE 350de 2022 року випуску. Формальним власником транспортного засобу є ТОВ «Вест Агро Груп ТМ». Водночас у декларації зазначено, що фотографії цього автомобіля серед ілюстрацій до документа немає.

Очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов публічно висловив критичну оцінку стану мобілізаційних процесів у країні, наголосивши, що основні проблеми мають внутрішнє походження. Про це він заявив під час зустрічі Клубу LB, де окреслив своє бачення причин напруження в суспільстві та зниження довіри до мобілізації.

За словами Буданова, надмірне зосередження на зовнішньому факторі — впливі Російської Федерації — не дає повної картини того, що відбувається. Він підкреслив, що роль російської пропаганди часто перебільшують, тоді як вирішальні помилки були допущені всередині самої країни. Йдеться насамперед про системні прорахунки в управлінні та комунікації з громадянами.

Буданов наголосив, що критика та звинувачення зовнішніх чинників часто відволікають від реального аналізу внутрішніх процесів, які вплинули на ефективність мобілізації.

Раніше Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №14320, який має на меті удосконалення діяльності органів військового управління щодо військового обов’язку, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Цей законопроєкт покликаний виправити системні недоліки та підвищити ефективність організації мобілізаційних заходів.

У селі Верхня Рожанка Стрийського району успішно завершили реставрацію дерев’яної дзвіниці, яка разом із церквою Зіслання Святого Духа входить до списку пам’яток національного значення. Ці об’єкти історико-культурної спадщини отримали увагу як з боку місцевих громад, так і обласної влади, адже їхнє збереження є важливим елементом національної ідентичності та духовного життя регіону. Про перебіг робіт та фінансування повідомили в департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА.

На реставрацію дзвіниці з обласного бюджету виділили 453,4 тисячі гривень. Роботи охоплювали комплекс заходів: від укладання охоронного договору до отримання дозволів на початок реставраційних робіт, що гарантувало відповідність процесу державним нормам охорони культурної спадщини. Виконання проєкту здійснювала Славська територіальна громада, яка координувала всі етапи, включно із залученням спеціалістів із реставрації дерев’яних конструкцій та контролем якості виконаних робіт.

«Протягом року проводилися виїзні наради у громадах Стрийщини, щоб краще ознайомитися зі станом та унікальністю пам’яток на місцях. Головна мета – вивчити культурні особливості громад і розробити оптимальну стратегію збереження та промоції культурної спадщини регіону», – зазначили у департаменті.

Церква Зіслання Святого Духа – чинна дерев’яна церква бойківського типу, збудована у 1804 році, про що свідчить напис на зрубі. Біля церкви у 1877 році зведено дзвіницю. До 1939 року храмом опікувалися брати барони Гредлі зі Сколього. Сьогодні обидві будівлі є пам’ятками архітектури національного значення.

Реставраційні роботи спрямовані на збереження історико-культурної спадщини та підтримку туристичної привабливості регіону.

У Канаді затримано Меттью Робара, офіцера військової контррозвідки та головного ворент-офіцера, за підозрою у передачі секретної інформації іноземній стороні. Як повідомила 16 грудня канадська телерадіокомпанія CBC.ca з посиланням на власні джерела, арешт відбувся ще минулого тижня, а звинувачення охоплюють кілька епізодів передачі «спеціальної оперативної інформації», що становить серйозну загрозу національній безпеці.

15 грудня військовий суддя ухвалив рішення про тимчасове звільнення Робара під суворі обмеження. Серед них — обов’язкова здача державних паспортів та заборона на контакти з дипломатами й представниками іноземних держав. Такі заходи спрямовані на мінімізацію ризиків для національної безпеки, поки триває слідство, та на запобігання будь-яким потенційним спробам передачі конфіденційної інформації.

Офіційно не уточнюється, якій країні військовий передавав секретні дані. Неназвані джерела CBC.ca та The Globe and Mail стверджують, що Робар намагався допомогти Україні у війні проти Росії. За даними видання, контакти з українським представником почалися у травні 2024 року, а зустріч відбулася у вересні 2024 року в Литві.

У жовтні 2025 року військова поліція вже затримувала Робара на 24 години, після чого він був відпущений під певні умови. Повторний арешт відбувся 10 грудня. Під час судового розгляду прокурор та адвокат наголосили, що дії Робара не мали фінансового мотиву та не мали наміру завдати шкоди Канаді, а випадок не є настільки серйозним, як старі справи про шпигунство.

Меттью Робар – ветеран військової служби з 24-річним стажем, офіцер розвідки з 2007 року, у контррозвідці – з 2019 року.

У листопаді 2025 року столичні розпорядники бюджетних коштів активізували укладання договорів, загальна вартість яких сягнула 4,45 мільярда гривень. Такі показники зафіксовані в публічному аналітичному модулі BI.Prozorro, який відстежує використання державних і муніципальних фінансів. Протягом місяця було підписано понад 7,27 тисячі контрактів, що свідчить про високу ділову активність наприкінці бюджетного року.

Ключовим напрямом витрат у листопаді стали будівельні та ремонтні роботи. Саме на ці потреби Київ спрямував понад 2,5 мільярда гривень, що становить більше половини всього обсягу місячних видатків. Основний акцент робився на реконструкцію інфраструктурних об’єктів, проведення капітальних ремонтів і технічне оновлення систем, які мають критичне значення для життєзабезпечення міста.

Серед інших дороговартісних проєктів місяця — реконструкція кремаційного обладнання Київського крематорію за 156,9 млн гривень, замовлена з третьої спроби, а також продовження реконструкції та технічного переоснащення полігону твердих побутових відходів №5 у селі Підгірці на 140,17 млн гривень. Окремим рядком пройшов капітальний ремонт пошкодженого внаслідок обстрілів дитячого садка №440 у Голосіївському районі — на це виділили 60,88 млн гривень.

Другу позицію за обсягом фінансування у листопаді посіли закупівлі лікарських засобів, медичного обладнання та засобів гігієни — 363,87 млн гривень. Найдорожчою стала закупівля ендоскопічної хірургічної системи майже за 90 млн гривень для Київської міської клінічної лікарні №3. Загалом на ліки витратили понад 97 млн гривень, зокрема на препарати для нефрології, лікування розсіяного склерозу та онкогематологічних захворювань. Ще понад 23 млн гривень пішло на засоби гігієни, а майже 19,5 млн — на ендопротези для лікарні №7.

Третю сходинку серед найбільших статей витрат зайняли електроенергія, тепло та паливо — понад чверть мільярда гривень. Найбільшими замовниками у цій категорії стали лікарня №8, ПрАТ «АК “Київводоканал» та керуюча компанія Дарницького району.

Абсолютним лідером серед замовників листопада стало КП «Київтеплоенерго», яке уклало 248 договорів на 853,77 млн гривень. Окрім масштабних проєктів із когенерації, підприємство витрачало кошти на закупівлю автомобіля для ремонтних бригад, оренду спецтехніки, проєктні та ремонтні роботи на об’єктах, пошкоджених обстрілами, а також відновлення покриттів після аварій на тепломережах.

Найбільшим підрядником місяця стало ТОВ «Гарант Енерго». Саме цій компанії «Київтеплоенерго» віддало два найбільші підряди — на 164,09 млн гривень (монтаж металоконструкцій, вентиляції та кондиціонування) та на 118,9 млн гривень (улаштування стін і колон захисних споруд). Обидва контракти пов’язані зі збільшенням потужності об’єкта шляхом встановлення когенераційної установки. При цьому розслідувачі «Наших грошей» виявили у кошторисі одного з договорів ознаки завищення цін, зокрема на опалубку.

За даними Youcontrol, ТОВ «Гарант Енерго» входить до бізнес-групи, пов’язаної з Михайлом Ревою та його сином Андрієм. До 2022 року Андрій Рева був співзасновником компаній, які належали до орбіти чинного депутата Чернігівської облради Віктора Кияновського. Чи вплинули ці зв’язки на отримання підрядів у столиці — питання відкрите. Водночас компанія вже фігурує у кількох кримінальних провадженнях, де йдеться про можливе заволодіння бюджетними коштами.

На цьому тлі додаткові запитання викликає закритість інформації про витрати на захист об’єктів критичної інфраструктури. У «Київтеплоенерго» відмовилися надавати зведені дані щодо таких робіт, посилаючись на інтереси національної безпеки, хоча окремі закупівлі доступні в Prozorro. Тим часом експерти й окремі народні депутати наголошують, що саме інженерний захист ТЕЦ і теплоенергетичних об’єктів є одним із ключових факторів стійкості столиці під час масованих атак.

Листопадові закупівлі вкотре продемонстрували масштаб бюджетних потоків Києва та водночас оголили проблеми ефективності й прозорості витрачання коштів, особливо у сфері критичної інфраструктури, яка перебуває під постійною загрозою.