Дощ як джерело енергії: сінгапурські вчені створили установку для генерації електрики з крапель води

Вищий антикорупційний суд поставив крапку у резонансній справі про завдання значних збитків державі під час операцій із зерном, ухваливши обвинувальний вирок двом ключовим фігурантам. Реальні строки позбавлення волі отримали колишній очільник державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» Василь Сахненко та керівник німецько-українського підприємства «БІТ» Ігор Трушенко. Суд дійшов висновку, що вони діяли узгоджено, реалізувавши схему заниження вартості зерна, що призвело до фінансових втрат для бюджету.

За рішенням суду, Василя Сахненка засуджено до чотирьох років ув’язнення, а Ігоря Трушенка — до трьох років і десяти місяців. Окрім основного покарання, обом фігурантам заборонено обіймати керівні посади впродовж визначеного строку, а також призначено штрафи. Такий комплекс санкцій, за оцінками правників, має на меті не лише покарання винних, а й унеможливлення повторення подібних зловживань у майбутньому.

Як встановив суд, у 2020 році державне підприємство уклало з компаніями, пов’язаними з Ігорем Трушенком, договори на поставку зерна майбутнього врожаю. Первинні умови контрактів передбачали визначення ціни зерна з урахуванням ринкової вартості на момент поставки. Однак згодом сторони навмисно внесли зміни до документів, вилучивши цей пункт.

У результаті зерно було реалізоване майже вдвічі дешевше за ринкову ціну. Це призвело до фінансових втрат для державного підприємства на суму понад 13,4 млн грн, що й стало підставою для кримінального переслідування.

Вирок у справі ухвалила суддя ВАКС Віра Михайленко. Матеріали провадження надійшли до суду лише у лютому 2025 року, однак розгляд відбувся у стислі строки.

Наразі вирок не набрав законної сили. Засуджені мають 30 днів для подання апеляційної скарги.

На Миколаївщині все більше уваги привертають великі будівельні ініціативи, що реалізуються у сфері медицини та базової інфраструктури. Відновлення об’єктів, пошкоджених унаслідок бойових дій, супроводжується активним моніторингом з боку громадських організацій та незалежних аудиторів, які аналізують проведення тендерів, кошториси робіт і критерії відбору підрядників. Такий інтерес зумовлений прагненням громади отримати чіткі відповіді щодо ефективності використання бюджетних ресурсів.

Окрему хвилю обговорень спричинили проєкти реконструкції медичних установ, де суми контрактів та терміни виконання робіт стали предметом критики. Місцеві активісти наголошують на потребі детальнішого звітування про хід реалізації ініціатив, адже багато лікарень потребують швидкого оновлення для забезпечення належного рівня лікування. Паралельно увага прикута до розвитку дорожньої інфраструктури та системи водопостачання — напрямів, що безпосередньо впливають на життя людей і залишаються серед найактуальніших.

Одним із найбільш резонансних став тендер на реконструкцію Миколаївської обласної дитячої лікарні вартістю близько 600 млн грн. За даними публічних реєстрів, перемогу отримала компанія «Антарес БУД». Учасники громадського моніторингу стверджують, що деякі вимоги тендерної документації могли бути прописані таким чином, що потенційно обмежували конкуренцію.

Єдиного конкурента відхилили через формальну невідповідність, яку, за оцінкою місцевих активістів, можна трактувати як дискусійну. Представники Держаудитслужби також звертали увагу на окремі моменти тендеру, зазначаючи, що частина підстав для відхилення потребує додаткового обґрунтування.

У минулі роки ця ж компанія вже виконувала будівельні підряди в регіоні, частина з яких потрапляла в публічні обговорення через строки виконання робіт та вартість.

Ще один контракт — приблизно на 200 млн грн — стосувався робіт для Баштанської лікарні. Тут перемогу отримало ТОВ «Південьбуд Миколаїв ЛТД». Громадські моніторингові ініціативи також звертали увагу на відсутність реальної конкуренції та суттєве зростання кошторису у порівнянні з попередніми оцінками.

Крім медичної сфери, дискусії торкнулися і відновлення водогону. Попри укладені контракти з великими підрядними організаціями, серед яких «Укртрансмост», «Ростдорстрой» та «Автомагістраль-Південь», питання забезпечення міста стабільним водопостачанням досі залишається відкритим.

У соцмережах та місцевих спільнотах мешканці Миколаївщини наголошують, що регіон досі працює в умовах обмежених ресурсів, а частина інфраструктури відновлюється за рахунок донорських програм чи волонтерських ініціатив. У цьому контексті громадськість очікує від державних контролюючих органів ретельних перевірок великих закупівель та їх відповідності законодавству.

Попри активну публічну присутність керівництва області, миколаївці очікують конкретних результатів у сфері відновлення водопостачання, медичних установ та соціальних об’єктів.

Офіційних реакцій на окремі звернення активістів поки немає, однак у регіоні сподіваються, що ситуація з великими підрядами отримає належну оцінку з боку державних структур.

В українських соцмережах активно поширюються емоційні дописи про нібито масштабні анулювання права власності, арешти квартир за борги та «перезавантаження» державних реєстрів. Автори таких повідомлень часто апелюють до страхів людей, стверджуючи, що житло можна втратити майже миттєво й без пояснень. Водночас фахівці у сфері права підкреслюють: подібні твердження не мають під собою юридичних підстав і спотворюють реальний стан речей.

Юристи наголошують, що право власності в Україні є конституційно захищеним. Його припинення або обмеження можливе лише у чітко визначених законом випадках і виключно на підставі судового рішення. Жоден державний орган, банк чи реєстратор не може «автоматично» позбавити людину квартири або будинку без проходження встановленої законом процедури. Будь-які історії про масові нічні списання чи централізоване очищення реєстрів є маніпулятивними.

Найбільший ризик виникає у випадках сумнівних правочинів — коли договір купівлі-продажу чи дарування був підписаний під тиском, без згоди співвласників, без нотаріального посвідчення або за участі фіктивних сторін. Якщо суд визнає документ недійсним, право власності повертається до попереднього власника або стає предметом спору.

Активно обговорювана тема — втрата житла через борги. Закон справді передбачає можливість стягнення майна у випадку кредитної застави або великих судових боргів. Проте йдеться про індивідуальні рішення суду, а не масові виселення. За комунальні борги або невеликі заборгованості квартири не відбирають.

Окремий блок інформації стосується реквізиції майна в умовах війни. Юристи пояснюють: вилучення можливе лише офіційно, з компенсацією, і рішення ухвалює держава, а не місцеві чиновники. Масових випадків реквізиції житлової нерухомості наразі не зафіксовано.

Право власності також може бути втрачено у разі конфіскації за кримінальні злочини або вилучення земельних ділянок для суспільних потреб — але такі випадки дуже поодинокі й повністю залежать від обставин конкретної справи.

Експерти прогнозують: у 2026 році масового позбавлення українців житла не буде. Усі рішення приймаються індивідуально, у суді, з перевіркою документів і дотриманням процедури. Панічні дописи у соцмережах — значною мірою перебільшення.

Юристи радять власникам нерухомості регулярно перевіряти правильність даних у держреєстрі, зберігати копії документів, уважно вивчати історію об’єкта при купівлі та усувати ризики, пов’язані з іпотечними чи кредитними зобов’язаннями. За належного оформлення права власності та відсутності сумнівних угод підстав для хвилювання немає.

Новорічні традиції, схоже, справді працюють, адже Даша Квіткова зізнається, що під бій курантів сумлінно з’їла 12 виноградин, і саме цей ритуал, за її словами, став початком доленосної зустрічі з нинішнім нареченим, футболістом Володимиром Бражком. Про їхні стосунки вже давно говорять у соцмережах, проте нещодавній пост пари з Instagram став особливо відчутним для шанувальників — у кадрі Володимир ніжно нахиляється до Даші, ледь торкаючись її губ.

Блогерка відповідає на цей жест щирою посмішкою, заплющивши очі, і фото виглядає майже кінематографічно. Сцену супроводжує легке відчуття ніжності та взаємної уваги, що перетворює знімок на маленький святковий символ тепла та любові. Користувачі мережі відзначають, що цей кадр відображає не лише романтичну близькість пари, а й особливу атмосферу свята, коли дрібні традиції стають приводом для важливих життєвих подій.

«Для мене честь бути поруч у день, який так багато для неї значить», — написав Бражко. Футболіст супроводжував кохану на благодійному заході «Під подушкою», який Квіткова організовує щороку.

Знімок миттєво сколихнув Instagram: у коментарях підписники засипали пару теплими зізнаннями та побажаннями.

«Ви класна пара, я вами щиро любуюсь. Від вас іде тепло».«Дай Боже вам зберегти це кохання до старості».«Неймовірно красиві й дуже щирі».«Бережіть одне одного».«Тільки кохання рятує цей світ».

Щиро закохані, яскраві й дуже щасливі — саме так виглядає пара Квіткової та Бражка на їхньому «тому самому кадрі», який миттєво підкорив соцмережі.

У Києві триває розслідування інциденту, що стався 11 грудня у Дарницькому районі та був кваліфікований як терористичний акт. Подія, яка сколихнула місто, забрала життя військовослужбовця Національної гвардії України й призвела до травмування кількох людей. За даними Київської міської прокуратури, правоохоронці відпрацьовують усі можливі версії, зокрема пов’язані зі встановленням та дистанційним підривом саморобних вибухових пристроїв.

Перший вибух стався під час звичайного патрулювання території, де працювали двоє нацгвардійців. Під час огляду місцевості спрацював прихований вибуховий механізм, що миттєво спричинив загрозливу ситуацію. Один із військових загинув від отриманих ушкоджень, тоді як його напарник та охоронець, який перебував неподалік, зазнали травм і були негайно госпіталізовані. За словами правоохоронців, стан постраждалих контролюється медиками.

Другий вибух стався вже після прибуття поліції та медиків. Під час документування події і надання допомоги стався повторний підрив, іще двоє працівників поліції отримали поранення. Правоохоронці зазначають, що в обох випадках спрацювали саморобні вибухові пристрої, закладені заздалегідь.

Подію кваліфіковано як терористичний акт, що спричинив загибель людини (ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України). На місці продовжують працювати слідчі, вибухотехніки та оперативні підрозділи.

Цей інцидент відбувся на тлі подібних диверсій, які фіксують по всій Україні. Нагадаємо, 23 листопада у Дніпрі затримали 16-річного хлопця, який на завдання російських спецслужб заклав вибухівки у громадських місцях. Внаслідок теракту загинув 35-річний чоловік, а під час повторного вибуху поранень зазнав поліцейський, який прибув на виклик.

У Києві тривають заходи з посилення безпеки, а правоохоронці перевіряють можливий зв’язок між диверсіями.

В Україні обговорюють можливість введення платного користування дорогами для вантажного транспорту. Міністерство розвитку громад та територій розробляє відповідну модель, що дозволить забезпечити фінансування утримання та ремонту автошляхів. Заступниця міністра Альона Шкрум у коментарі для Forbes Ukraine зазначила, що новий закон про публічно-приватне партнерство створює юридичну базу для реалізації таких проєктів навіть у умовах війни.

Мова йде про так звану толінгову систему: легкові та пасажирські автомобілі зможуть користуватися дорогами безкоштовно, тоді як вантажівки вагою понад 12 тонн будуть сплачувати певну суму за кожен кілометр. Система передбачає автоматичний контроль проїзду через спеціальні сенсори та онлайн-платформи, що дозволить зменшити корупційні ризики та забезпечити прозорість надходжень.

У міністерстві наголосили, що подібна система вже функціонує у багатьох європейських країнах та дозволяє залучати приватні інвестиції без додаткового навантаження на населення.

Платні дороги для вантажівок можуть стати важливим інструментом відновлення інфраструктури та стимулювання економіки. За оцінками Альони Шкрум, будівництво доріг і житла створює економічний ефект із мультиплікатором 2,4 завдяки новим робочим місцям та залученню місцевого бізнесу.

Нагадаємо, що на Львівщині заплановано ремонт 18 км дороги Нагірне – Добромиль до пунктів пропуску Шегині – Медика, Нижанковичі – Мальховіце та Смільниця – Кросьценко. На ці роботи виділено грант 4,8 млн євро. Також у жовтні Служба автодоріг провела торги на ремонт дороги до «Буковеля» – від Надвірної до Поляниці – із вартістю робіт 2,4 млрд грн.

Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський публічно окреслив основні тіньові практики, через які державний бюджет щороку втрачає колосальні фінансові ресурси. За його словами, мова йде не про поодинокі порушення, а про системні й добре організовані схеми, що десятиліттями вбудовувалися в економічні процеси та залишаються однією з найменш видимих, але найбільш руйнівних форм економічної злочинності.

Однією з найболючіших проблем залишається нелегальний ринок підакцизних товарів. Контрафактні алкогольні напої, тютюнові вироби та паливо не лише створюють ризики для здоров’я громадян, а й позбавляють державу значних податкових надходжень. За оцінками Бюро економічної безпеки, лише незаконний обіг підакцизної продукції щороку призводить до втрат бюджету в обсязі понад 50 мільярдів гривень. Ці кошти могли б бути спрямовані на оборону, соціальні програми та відновлення інфраструктури.

Найбільший обсяг недонадходжень, наголошує керівник Бюро, пов’язаний з ухиленням від сплати податків через виплату зарплат «у конвертах» та використання ФОП як інструменту оптимізації. Цей сегмент, за попередніми оцінками, становить до 250–300 мільярдів гривень на рік. «Дуже важко порахувати те, що не враховане. Але попередні підрахунки такі», — зазначив Цивінський.

Він підкреслив, що ці схеми не просто зменшують доходи держави — вони формують паралельну економіку, яка не підконтрольна державним інституціям. За задумом БЕБ, стратегічне завдання органу — спільно з іншими службами «витягти» ці сотні мільярдів із тіні та повернути їх у бюджет.

Цивінський також звернув увагу на різницю між публічними закупівлями, які вже перебувають у полі зору журналістів та правоохоронців, і прихованими податковими маніпуляціями. На його думку, суспільство часто бачить лише ті зловживання, які мають конкретну цифру та конкретний об’єкт — наприклад, завищену вартість будівництва дороги чи ремонту. Але значно менші шанси привернути увагу має «фантомна» частина — кошти, які не надійшли до бюджету взагалі.

«Ви ніколи не побачите того, що туди не надійшло. Це як фантом. А туди не надійшло в сотні разів більше, ніж те, на чому було зосереджено увагу суспільства», — підсумував очільник БЕБ, наголосивши, що саме ця латентна сфера є найскладнішою, але й найважливішою для роботи правоохоронців.

Рак грудей і надалі залишається одним із найпоширеніших онкологічних захворювань серед жінок як у світі, так і в Україні. Фахівці постійно підкреслюють: своєчасне виявлення хвороби значно підвищує ефективність лікування та шанси на повне одужання. Саме тому поінформованість про ранні ознаки є важливим елементом турботи про власне здоров’я.

Найбільш поширеним початковим симптомом вважається поява ущільнення або невеликого вузлика в тканині грудей. Таке утворення зазвичай не викликає болю, не зникає після завершення менструального циклу та може відрізнятися за структурою від навколишніх тканин. Часто воно має нерівні краї та обмежену рухливість, що й стає причиною для консультації з лікарем.

Медики звертають увагу й на стан шкіри. Почервоніння, лущення, ущільнення, втягнення або характерний ефект «апельсинової шкірки» можуть бути сигналами серйозних порушень. Також тривожним симптомом є раптове втягнення соска або поява виділень — прозорих, жовтуватих чи з домішками крові, особливо якщо таких змін раніше не спостерігалося.

Хоча на ранніх стадіях рак грудей часто перебігає без болю, постійний дискомфорт або біль у грудях чи пахвовій ділянці також потребують уваги лікаря. У деяких випадках першими проявами можуть бути збільшені або болючі лімфатичні вузли в пахвових чи надключичних зонах, навіть без помітних змін у самій молочній залозі.

Фахівці зазначають, що до групи ризику входять жінки зі спадковою схильністю, гормональними порушеннями, раннім початком менструацій або пізньою менопаузою, ті, хто не мав вагітностей, має надмірну вагу, курить або зловживає алкоголем. Водночас рак грудей може розвинутися і за відсутності явних факторів ризику.

Для раннього виявлення лікарі радять щомісяця проводити самообстеження грудей, регулярно проходити профілактичні огляди у гінеколога або мамолога, а після 40 років — систематично робити мамографію. Будь-які підозрілі зміни не варто ігнорувати або відкладати візит до лікаря.

Медики наголошують: перші ознаки раку грудей можуть бути малопомітними і не викликати болю. Саме уважне ставлення до власного здоров’я та регулярні профілактичні обстеження дозволяють виявити хворобу на ранній стадії та врятувати життя.