Дощ як джерело енергії: сінгапурські вчені створили установку для генерації електрики з крапель води

Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило розширені відомості про новий російський ударний безпілотний літальний апарат «Гєрань-5», який, за наявними даними, противник планує застосовувати з борта штурмовика Су-25. Матеріали були представлені у форматі детального технічного аналізу, що дає змогу комплексно оцінити можливості цього зразка озброєння та рівень його технологічної складності.

У межах публікації розвідка продемонструвала інтерактивну тривимірну модель дрона, яка дозволяє розглянути конструкцію апарата з різних ракурсів і зрозуміти принципи його компонування. Окрему увагу приділено планеру, системам кріплення та адаптації до авіаційного пуску, що свідчить про намагання Росії розширити сценарії бойового застосування безпілотників і підвищити їхню дальність та оперативну гнучкість.

Згідно з оприлюдненою інформацією, повна злітна маса «Гєрані-5» становить близько 850 кілограмів. Тривалість польоту оцінюється приблизно у дві години, а максимальна дальність може сягати до 950 кілометрів. Максимальна висота польоту заявлена на рівні шести кілометрів, однак фактично зафіксоване застосування відбувалося на висотах від 200 метрів до трьох кілометрів.

Крейсерська швидкість безпілотника становить від 450 до 600 кілометрів на годину, що суттєво перевищує показники попередньої модифікації «Гєрань-3». Як силову установку використано китайський турбореактивний двигун із тягою близько 200 кілограмів сили.

У конструкції безпілотника застосовані типові для лінійки «Гєрань» компоненти. Зокрема, апарат оснащений польотним контролером, інерціальною навігаційною системою, супутниковою навігацією з багатоелементною антеною, системою передачі телеметричних даних на базі мікрокомп’ютера та мобільних модемів, а також мережевими модулями зв’язку.

Обшивка фюзеляжу, крил і хвостового оперення виготовлена з вуглецевого волокна, тоді як силова конструкція виконана з алюмінієвого профілю та металевих елементів. Для маркування безпілотників використовується експериментальна серія, аналогічна тій, що застосовувалася на модифікаціях «Гєрань-2» у поєднанні з авіаційними ракетами та переносними зенітно-ракетними комплексами.

Розвідка також ідентифікувала походження електронної компонентної бази безпілотника. За наявними даними, комплектуючі мають походження з Китаю, США та Німеччини.

За оцінками фахівців, «Гєрань-5» за конструктивними рішеннями нагадує іранський безпілотник Karrar, а більшість його блоків є уніфікованими з іншими російськими дронами цього типу. Довжина апарата становить близько шести метрів, розмах крил — до п’яти з половиною метрів. На відміну від попередніх модифікацій лінійки, новий дрон виконаний за нормальною аеродинамічною схемою.

Окремо зазначається, що російська сторона опрацьовує можливість запуску цього безпілотника безпосередньо зі штурмовика Су-25, що може розширити тактичні можливості його застосування.

Правоохоронці затримали мешканця Одеси, який намагався організувати незаконну схему «списання» військовослужбовців зі служби за станом здоров’я. Чоловік пропонував свої послуги через обіцянку використати зв’язки в медичних установах для оформлення документів, що свідчили б про нібито погіршення стану здоров’я військових. За таку «послугу» він вимагав великі гроші, переконуючи, що вдасться допомогти у вирішенні проблеми зі здоров’ям за фальшивими довідками.

За інформацією пресслужби Національної поліції України, шахрайська схема була викрита в результаті серії обшуків, що відбулися одночасно в кількох областях країни. У ході операції правоохоронці виявили, що чоловік неодноразово пропонував свої послуги родичам військових, які намагалися звільнити своїх близьких від військової служби. Зловмисник обіцяв оформити документи для «списання» за медичними показаннями в обмін на великі суми грошей.

За даними слідства, шахрай планував організувати оформлення медичних документів заднім числом про стаціонарне лікування військового в медзакладах Одеси без його фактичної присутності. Медики мали зафіксувати нібито погіршення стану здоров’я та підготувати відповідні довідки.

Щоб переконати «клієнта» у реальності своїх послуг, фігурант надіслав фотографію виписки з вигаданої історії хвороби. Це мало змусити військового сплатити обумовлену суму.

Наразі триває досудове розслідування, правоохоронці встановлюють усіх осіб, причетних до шахрайської схеми.

Донецький клан у Головному сервісному центрі МВС Дніпропетровської області продовжує збільшувати свій вплив на регіональні підрозділи, залучаючи нових осіб і укріплюючи власні позиції в системі. Головним організатором цієї угруповання є Володимир Степанов, уродженець Маріуполя, який до окупації Донецької області в 2022 році очолював регіональний сервісний центр. Після втечі з окупованих територій, він продовжив формувати навколо себе команду лояльних осіб, яка забезпечує вигідні послуги для «своїх» та маскує фінансові порушення, що відбуваються під прикриттям системи.

Одним із ключових учасників угруповання є Роман Кучурін, заступник Степанова, оперативник Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України та давній партнер Володимира. Кучурін, відомий як неформальний «смотрящий», бере активну участь у всіх важливих справах і конфліктах, що стосуються регіональних сервісних центрів. Зокрема, він фігурує у кількох резонансних випадках, зокрема в ситуації з ДТП за участю сина начальника ТСЦ №1241 Олександра, яке отримало широке розголошення.

До структури клану входять Павло Шабанов, начальник ТСЦ №1242, де минулого року викрили схему з «приватним автодромом», та Роман Філімоненко, керівник ТСЦ №1244 у Кам’янському, який налагодив «робочі» зв’язки з автошколами та посередниками.

Особливою послугою клану є легалізація елітних автомобілів за мізерними цінами для «своїх». Сервісні центри Степанова фактично стали хабом для запорізьких та дніпровських посадовців і силовиків, які реєструють авто за цінами, що значно нижчі за ринкові. Наприклад, слідчий поліції Запорізької області Олександр Тетеря придбав Dodge Dart за 6 тисяч гривень, а старший слідчий Євгеній Радченко — Toyota Camry за 80 тисяч гривень, що мінімум у п’ять разів дешевше за ринкову вартість.

Такі маніпуляції з оцінкою автомобілів дозволяють посадовцям уникати фінансового моніторингу та приховувати необґрунтовані активи, що підтверджує масштабну корупцію у регіональних сервісних центрах МВС.

Перелік десяти найдорожчих контрактів, укладених за кошти бюджету Києва у 2025 році, демонструє чітко окреслений вектор міських витрат. Абсолютна більшість найбільших фінансових зобов’язань столиці зосереджена навколо дорожньої інфраструктури, що перетворює структуру закупівель на доволі одноманітну картину, де альтернативні напрями розвитку опинилися на другому плані.

Із десяти найбільших договорів сім прямо пов’язані з будівництвом нових доріг, реконструкцією транспортних розв’язок або капітальним ремонтом магістралей. Ключовим замовником у цій групі виступила комунальна корпорація «Київавтодор», яка уклала шість контрактів із топ-десятки. Саме через цю структуру проходять основні бюджетні потоки, спрямовані на оновлення дорожньої мережі міста.

Загалом упродовж 2025 року столичні розпорядники бюджетних коштів уклали майже 91,5 тисячі договорів. Сукупна вартість цих закупівель сягнула 71,34 мільярда гривень. Із них два контракти перевищили межу в один мільярд гривень, ще шість укладено на суми від пів мільярда до мільярда, а три договори майже дотягнули до позначки 500 мільйонів гривень.

Найдорожчою угодою року став контракт на капітальний ремонт Харківського шосе вартістю 1,25 мільярда гривень. Замовником виступила корпорація «Київавтодор». З урахуванням довжини шосе у 5,4 кілометра вартість оновлення одного кілометра перевищує 233 мільйони гривень. Проєкт передбачає не лише заміну дорожнього покриття, а й встановлення нових світлофорів, облаштування додаткових смуг для лівих поворотів і елементів безбар’єрності. Завершити роботи планують до вересня 2027 року. Підряд отримала компанія «Група компаній “Автострада”», яка також була виконавцем рекордного контракту 2024 року на будівництво метро на Виноградар.

Друге місце в рейтингу посів договір на завершення робіт з будівництва Подільського мостового переходу. Його вартість склала 1,18 мільярда гривень. Контракт уклала «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва» з тією ж компанією «Автострада». Підрядник має виконати роботи на ділянці між вулицями Набережно-Хрещатицькою та Петра Вершигори до квітня 2026 року.

Третя за вартістю угода також стосується дорожньої інфраструктури і знову дісталася «Автостраді». Йдеться про капітальний ремонт шляхопроводу у складі транспортної розв’язки на перетині вулиці Миропільської з Броварським проспектом і лінією метро біля станції «Чернігівська». Вартість договору склала 985 мільйонів гривень, завершення робіт заплановане до кінця 2027 року.

Четвертий контракт дещо вибивається з суто дорожньої тематики. Майже 950 мільйонів гривень було спрямовано на закупівлю електричної енергії для потреб «Київпастрансу». Договір діяв з березня по грудень 2025 року і забезпечував електроенергією філії та підрозділи підприємства.

П’яту позицію в рейтингу посів договір на капітальний ремонт проспекту Валерія Лобановського в Солом’янському районі. «Київавтодор» замовив роботи на суму близько 785 мільйонів гривень у приватного підприємства «Київшляхбуд». Угоду підписали наприкінці грудня 2025 року, а завершити роботи планують до середини 2027 року.

Шостий найдорожчий контракт також уклала корпорація «Київавтодор». Він передбачає капітальний ремонт шляхопроводу біля станції метро «Осокорки» на проспекті Миколи Бажана. Вартість робіт — понад 655 мільйонів гривень. До цього проєкту готувалися кілька років, однак його реалізація неодноразово відкладалася. Переможцем тендеру стала компанія «Укртрансміст».

Сьомий контракт стосується реконструкції дамб мулових полів №1 та №2 Бортницької станції аерації. Договір на понад 562 мільйони гривень уклало підприємство «Київбудреконструкція» з компанією «ТФМ-Схід». Примітно, що вже за кілька місяців сторони підписали додаткову угоду на ще 147 мільйонів гривень.

Восьме місце посів договір на капітальний ремонт вулиці Міської на ділянці від проспекту Палладіна до дороги Київ–Гостомель. За протяжності лише 1,75 кілометра вартість робіт перевищила 500 мільйонів гривень, що означає понад 286 мільйонів за кілометр. Підрядником стала компанія «Онур Конструкціон Інтернешнл».

Дев’ятий контракт стосується житлово-комунальної сфери. «Київводоканал» уклав угоду на постачання понад 15 тисяч тонн гідроксихлориду алюмінію для очищення води. Вартість договору склала 485 мільйонів гривень, строк постачання — до березня 2026 року.

Замикає десятку ще один договір «Київавтодору» — на капітальний ремонт проспекту Свободи. Його вартість становить 459 мільйонів гривень, а виконавцем знову стало підприємство «Київшляхбуд».

За підсумками року «Київавтодор» уклав найбільшу кількість найдорожчих контрактів, однак за загальним обсягом закупівель лідером 2025 року стало підприємство «Київтеплоенерго». Воно здійснило понад дві тисячі закупівель на суму більше ніж 7,5 мільярда гривень. Для порівняння, загальний обсяг замовлень «Київавтодору» склав близько 6 мільярдів гривень.

Таким чином, бюджетна політика Києва у 2025 році була чітко сфокусована на дорожній і транспортній інфраструктурі, тоді як інші сфери міського розвитку отримували фінансування значно меншого масштабу.

У Києві правоохоронні органи повідомили про підозру посадовій особі комунального підприємства, що відповідає за утримання та ремонт дорожньої інфраструктури Святошинського району. Підставою для цього стало проведення закупівлі асфальтобетонної суміші, яка, за висновками слідства, була здійснена з порушенням принципів економічної доцільності та завдала значних фінансових збитків міському бюджету.

Розслідування встановило, що у березні 2024 року посадовиця, яка контролює процес організації та проведення закупівель, ініціювала придбання приблизно 1,5 тисячі тонн асфальтобетону. Попередня експертиза показала, що вартість закупівлі значно перевищувала ринкові ціни, а тендерні процедури мали ознаки формальності та недостатньої прозорості.

У результаті договір було укладено з приватною компанією за вартістю, що суттєво перевищувала середньоринкові показники. Проведені експертні дослідження засвідчили, що такі дії спричинили збитки територіальній громаді Києва на суму понад 450 тисяч гривень.

Правоохоронці кваліфікують дії посадовиці як службову недбалість, що призвела до тяжких наслідків. Наразі вирішується питання щодо обрання їй запобіжного заходу, а також перевіряються інші закупівлі, які могли проводитися за аналогічною схемою.

У межах досудового розслідування слідчі з’ясовують, чи були завищені ціни наслідком умисних дій або ж системних порушень у процесі планування закупівель на підприємстві. Не виключається, що коло підозрюваних у справі може розширитися.

Березнегуватська селищна рада Миколаївської області уклала контракт на зведення підземного укриття для місцевої гімназії на суму 84,6 мільйона гривень. Підрядником обрали будівельну компанію БК «Базіс», однак сама процедура закупівлі майже одразу опинилася під пильною увагою контролюючих органів через низку нетипових та суперечливих моментів.

За інформацією з відкритих джерел, найбільше запитань у фахівців викликала надзвичайна оперативність дій обраного підрядника. Документи для участі в тендері були завантажені до системи у вкрай стислі строки, що виглядає нетипово для проєкту такої складності та вартості. Експерти зазначають, що підготовка повного пакета технічної та фінансової документації зазвичай потребує значно більше часу.

Водночас аналіз кошторису свідчить про ймовірні переплати, що лише за базовими позиціями можуть перевищувати чотири мільйони гривень. Зокрема, арматуру діаметром 16 міліметрів у документах закладено за ціною понад 43 тисячі гривень за тонну, що суттєво перевищує середні ринкові показники в регіоні. Бетонні та асфальтобетонні суміші також враховані за цінами, вищими за пропозиції місцевих виробників.

Окремої уваги заслуговує вартість захисно-герметичних дверей. За кошторисом їхня ціна сягає 191 тисячі гривень за квадратний метр — утричі більше, ніж середні ціни на аналогічну продукцію на ринку. Саме ця позиція стала однією з найбільш дискусійних під час аналізу закупівлі.

Фігура власника БК «Базіс» Євгена Дахова додає історії додаткового контексту. Його пов’язують із низкою інших будівельних компаній, зокрема з «Укркепітал-Буд», яка раніше фігурувала у резонансних забудовах у Києві. Бізнес-партнери Дахова мають спільні інтереси з колишніми депутатами Миколаївської міської ради, а окремі з них у період воєнного стану отримували дозволи на виїзд за кордон.

Попри відсутність реальної конкуренції на торгах, використання російськомовної документації щодо персоналу та сумнівні цінові показники, керівництво Березнегуватської громади не вбачає у ситуації ризиків. Селищний голова Сергій Бойко публічно не ставить під сумнів ані вибір підрядника, ані фінансові параметри контракту.

У результаті громада отримала проєкт укриття з рекордною швидкістю проведення закупівлі, завищеними кошторисами та підрядником із неоднозначною діловою репутацією. Чи матиме ця історія продовження в межах аудиторських і правоохоронних перевірок — питання відкрите.

Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов оприлюднив інформацію, що викликала суспільний резонанс і поставила низку запитань до системи фінансового контролю державних посадовців. Йдеться про керівника одного з департаментів Фонду державного майна України Андрія Мельника, майновий стан якого, за даними публічних джерел, містить нетипові та суперечливі деталі.

Посадовець походить із Луганської області та, як зазначається, залишив окуповану територію після подій 2014 року, переїхавши на підконтрольну Україні частину країни. Саме цей біографічний факт додає особливої чутливості до подальших обставин, викладених у його електронній декларації.

Крім значних запасів золота, Мельник задекларував спецдозволи на розробку родовищ, розташованих на тимчасово окупованій території Луганської області.

Юрій Ніколов висловлює сумніви щодо логіки перебування такої заможної людини на державній службі з відносно низькою заробітною платою та підкреслює потенційні ризики для національної безпеки. Зокрема, виникає питання щодо можливої залежності українського чиновника, який керує державними активами, від російської сторони, що контролює доступ до його багатомільйонних статків у Москві.

Ця ситуація ставить під сумнів прозорість управління державними ресурсами та безпеку стратегічно важливих об’єктів, адже чиновник із значним фінансовим інтересом за кордоном може опинитися під тиском зовнішніх факторів.

Катерина Реп’яхова, блогерка та дружина відомого українського співака Віктора Павліка, вперше розповіла про своє особисте життя до зустрічі з артистом. В одному з недавніх постів у своєму фотоблозі вона поділилася важливими моментами з минулого, розповівши про стосунки, які були до знайомства з Павліком. Виявилося, що на момент їхньої зустрічі Катерина пережила великий етап у своєму житті.

За словами блогерки, її попередні стосунки тривали близько п’яти років. Це був серйозний період, який вона оцінює як важливий у своєму житті, особливо для молодої дівчини. Проте, попри тривалість і глибину тих стосунків, вони не принесли їй справжнього щастя, оскільки з часом вони стали вичерпними, і зрозуміло, що це вже не був її шлях.

Також Катерина відповіла на запитання про різницю у віці з чоловіком. Нагадаємо, блогерка молодша за Віктора Павліка на 28 років, що неодноразово ставало темою обговорень у мережі. За словами Реп’яхової, на початку стосунків вона не звертала уваги на вік чоловіка і не відчувала жодного дискомфорту. Проте зараз, коли Віктору Павліку виповнилося 60 років, різниця віку певною мірою відчувається.

Катерина наголосила: «Коли ми познайомилися, йому було 50 років. І тоді це був чоловік у розквіті літ».

Відомо, що Віктор Павлік і Катерина Реп’яхова разом уже близько десяти років. У 2020 році закохані таємно розписалися та офіційно узаконили стосунки. Подружжя виховує спільного сина Михайла.