Дощ як джерело енергії: сінгапурські вчені створили установку для генерації електрики з крапель води

Вранці 15 грудня в Україні стався черговий землетрус, цього разу в Дунаєвецькому районі Хмельницької області. За інформацією Головного центру спеціального контролю, підземні поштовхи були зафіксовані о 06:12. За попередніми даними, магнітуда землетрусу становила 1,7, а епіцентр залягав на глибині близько п’яти кілометрів. Такі параметри вказують на невеликий рівень сейсмічної активності, який, за класифікацією фахівців, визначається як ледве відчутний.

Подібні землетруси, як правило, проходять без істотних наслідків для населення. Зазвичай такі поштовхи залишаються непомітними для більшості людей, оскільки їх інтенсивність дуже низька. Однак приладові системи все ж таки здатні зафіксувати навіть такі слабкі підземні коливання. За словами експертів, хоча цей землетрус не мав серйозних наслідків, такі явища можуть бути частиною природного сейсмічного фону, характерного для деяких регіонів України.

Землетрус став уже четвертим випадком за останні кілька днів. 11 грудня сейсмологи реєстрували підземні поштовхи у Тернопільській області з магнітудою 2,9 — цей землетрус належав до відчутних. Ввечері 12 грудня активність зафіксували у Чорному морі, за 12 кілометрів від узбережжя Криму, де магнітуда сягнула 4,4. Наступного дня, 13 грудня, землетрус стався у Дністровському районі Чернівецької області, його сила склала 2,5 бала, і він був ледве відчутним.

Сейсмологи наголошують, що серія епізодів не є ознакою наближення сильного землетрусу, однак свідчить про підвищену активність окремих ділянок земної кори. Науковці продовжують моніторинг, а дані оперативно передаються у відповідні служби.

Раніше провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України Дмитро Гринь звернув увагу на інший аспект ризиків — стан будівель після численних обстрілів. За його словами, багато споруд у зонах ураження втратили частину своєї сейсмостійкості, що ставить під сумнів їхню здатність витримувати навіть слабкі підземні поштовхи у 3–4 бали. Фахівці вважають, що проблема потребує системної оцінки та окремих рішень щодо укріплення аварійних конструкцій.

У листопаді 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції завершило 78 повних перевірок декларацій українських посадовців. Результати цих перевірок виявили суттєві недоліки у фінансових звітах: у 37 осіб було зафіксовано ознаки недостовірних відомостей або порушень законодавства на загальну суму понад 172 мільйони гривень.

За даними агентства, йдеться про можливі правопорушення, що підпадають під статтю 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації, а також під частину 4 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Такий масштаб порушень свідчить про необхідність посилення контролю за деклараційною дисципліною та більш ретельного аналізу фінансових звітів посадовців.

Серед найбільш резонансних випадків — декларація колишнього заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у Сумській області за 2023 рік. НАЗК встановило ознаки недостовірних відомостей на понад 19,8 млн грн. Посадовець не задекларував члена сім’ї та належну йому нерухомість, зокрема квартиру в Києві, де сам проживав, а також об’єкт незавершеного будівництва вартістю 17,3 млн грн. Матеріали передано до ДБР.

Суттєві порушення виявлено і в декларації директора КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» за 2022 рік. Посадовець не зміг підтвердити джерела походження готівкових коштів дружини на 9,6 млн грн та подарунка на 24,4 млн грн. У НАЗК вбачають у цьому ознаки легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Висновки скеровано до Нацполіції.

У декларації колишнього начальника відділу реєстрації місця проживання Печерської РДА Києва за 2022 рік встановлено недостовірні відомості на понад 15,6 млн грн. Зокрема, посадовець не задекларував житловий будинок у Нідерландах, яким користувався разом із родиною. Матеріали також передано до НПУ.

Окрему увагу привернула декларація колишнього судді Верховного Суду за 2024 рік. НАЗК встановило ознаки недостовірних відомостей на понад 5,3 млн грн, з яких понад 5,2 млн грн стосуються грошових активів. За цим фактом НАБУ вже розпочало кримінальне провадження.

Серед місцевих депутатів порушення зафіксовано, зокрема, у депутата Канівської міської ради Черкаської області. За деклараціями за 2022–2024 роки встановлено ознаки необґрунтованості активів на 1,5 млн грн і недостовірних відомостей на понад 3 млн грн. Посадовець не підтвердив походження коштів на придбання дружиною квартири в Києві та приховав реальну вартість нерухомості.

Найбільшу суму порушень у листопаді НАЗК зафіксувало в декларації депутата Хмельницької міської ради за 2024 рік — понад 38,8 млн грн. Посадовець не зміг підтвердити законність походження готівки на 25,1 млн грн, а також не задекларував дохід на понад 12 млн грн, який був використаний для придбання майна. Матеріали направлено до Нацполіції.

Також порушення встановлено в деклараціях голови нейроофтальмологічної МСЕК Запорізької області, депутата Бердичівської міської ради, начальника управління комунальної власності Чернівецької міськради та начальника відділу Кропивницького районного ТЦК та СП. У цих випадках йдеться про незадеклароване майно, сумнівні заощадження та приховані доходи на суми від кількох мільйонів гривень. Частину матеріалів передано до НПУ, частину — до ДБР.

У НАЗК зазначають, що результати перевірок свідчать про системні проблеми з декларуванням доходів і майна серед посадовців різних рівнів — від місцевих депутатів до високопосадовців і суддів. Остаточну правову оцінку діям фігурантів мають надати правоохоронні органи.

Гарантії безпеки з боку Сполучених Штатів залишаються найбільш реалістичним і дієвим варіантом досягнення сталого миру для України, навіть попри активні дискусії серед європейських партнерів щодо можливих альтернатив. На цьому акцентує видання Politico, підкреслюючи, що саме Вашингтон має унікальні можливості забезпечити не лише політичні обіцянки, а й реальні інструменти стримування агресії.

У матеріалі наголошується: без повноцінної матеріально-технічної, фінансової та військової підтримки США європейські держави наразі не здатні самостійно сформувати й розгорнути ефективні багатонаціональні сили, які могли б гарантувати безпеку Україні. Обмежені оборонні бюджети, нестача озброєння та складні механізми ухвалення рішень у межах ЄС і НАТО суттєво звужують можливості Європи діяти автономно у питаннях колективної безпеки.

За інформацією Politico, серед можливих елементів таких гарантій обговорюється постачання Україні крилатих ракет Tomahawk із дальністю до 1000 кілометрів. Це дало б змогу завдавати ударів по російських політичних і військових центрах та потенційно стримувати Кремль від відновлення активних бойових дій.

Окремий акцент робиться на юридичному статусі можливих домовленостей. На відміну від Будапештського меморандуму, який був політичною угодою виконавчої влади, нинішні гарантії, за очікуванням Києва, мають бути юридично зобов’язуючими. Йдеться про ратифікацію Палатою представників і Сенатом США та подальше схвалення президентом. У такому разі зобов’язання щодо України могли б бути прирівняні до двосторонніх безпекових договорів США з Японією та Південною Кореєю.

У Politico зазначають, що формальна ратифікація дала б Україні додаткові можливості впливу на Конгрес і сприяла б збереженню стабільної двопартійної підтримки у США.

Водночас видання підкреслює, що навіть такий сценарій не позбавлений ризиків. Зокрема, нагадується заява Дональда Трампа дорогою на саміт НАТО в Гаазі про те, що «існує багато визначень статті 5». Ця стаття Альянсу була навмисно сформульована так, щоб уникнути автоматичного втягування США у велику війну в Європі.

На цьому тлі Politico сумнівається, що Вашингтон погодився б на гарантії, які зобов’язували б його до прямого військового втручання в Україні. Особливо з огляду на те, що з 2022 року США фактично блокують шлях України до вступу в НАТО та роблять пріоритетом уникнення прямої участі у війні.

Додаткову невизначеність створюють і паралельні контакти між США та Росією, які тривають одночасно з європейськими та українськими переговорами. Видання наголошує, що позиція Володимира Путіна у будь-якому разі залишатиметься ключовою.

Москва, за оцінкою Politico, прагне значно ширшої угоди зі США щодо всієї системи європейської безпеки, що було продемонстровано її початковим 28-пунктним «мирним планом». Водночас Путін не демонструє готовності відмовлятися від своїх максималістських вимог, через що досі незрозуміло, на які компроміси Росія може піти.

У підсумку видання зазначає, що незалежно від того, наскільки сильними виглядатимуть американські гарантії безпеки для України, їхня реальна ефективність може залежати не лише від юридичних формулювань у США, а й від того, як ці гарантії інтерпретуватиме Москва.

Внутрішньо переміщені особи в Україні дедалі частіше опиняються перед болісним вибором — залишатися в умовно безпечних тилових регіонах без стабільних доходів або повертатися до прифронтових територій, де ризики для життя залишаються високими. У звіті Управління Верховного комісара ООН з прав людини за період з 1 червня по 30 листопада 2025 року наголошується, що саме фінансова неспроможність стає ключовим чинником таких рішень. Обмежені заощадження, високі ціни на оренду житла та нестача робочих місць у приймаючих громадах поступово вичерпують можливості для проживання в тилу.

У документі також зазначається, що за вказаний період понад 130 тисяч людей залишили прифронтові території, однак значна частина з них згодом була змушена повернутися назад. Причинами називають припинення або зменшення соціальних виплат, труднощі з доступом до медичних і освітніх послуг, а також дискримінацію на ринку праці. Для багатьох сімей витрати на житло в безпечніших регіонах перевищують будь-які можливі доходи, що робить довготривале переміщення практично неможливим.

У звіті наголошується, що чинна система розселення переселенців не пропонує довгострокових рішень. Тимчасові механізми підтримки не здатні забезпечити стабільні умови проживання, а доступ до житла для тривалого перебування залишається обмеженим. Також підкреслюється, що не всі транзитні центри були доступними для людей, які потребували негайного прихистку.

Окрему проблему становить гостра нестача доступного житла, придатного для тривалого проживання. Особливо складною ситуація є для літніх людей та осіб з інвалідністю. Неурядові організації, залучені до евакуації та розміщення переселенців, повідомляють про хронічну нестачу фінансування та труднощі з пошуком відповідних житлових приміщень для цих категорій населення.

У підсумку, як зазначається у доповіді ООН, частина внутрішньо переміщених осіб розглядає можливість повернення або вже повернулася до небезпечних прифронтових районів через відсутність засобів до існування в тилу. Це відбувається попри триваючі бойові дії та загрозу життю, що свідчить про глибину соціально-економічної кризи, з якою стикаються українські переселенці.

Депутатці Одеської міської ради від партії «Довіряй ділам» Ірині Куценко (Єсенович) повідомлено про нову підозру у справі розкрадання бюджетних коштів, призначених на програми боротьби з ВІЛ/СНІДом, туберкульозом, гепатитами та наркоманією. Територіальне управління Бюро економічної безпеки в Одеській області повідомило, що слідство встановило систематичне порушення фінансової дисципліни протягом 2023–2024 років із боку депутатки та групи її спільників.

За даними слідчих, Куценко, як член постійної комісії з питань охорони здоров’я міськради, організувала схему з розподілу та використання бюджетних коштів у змові з шістьма особами, серед яких були посадовці комунального некомерційного підприємства «Центр профілактики та боротьби з хворобами» та інші пов’язані фігуранти. Схема передбачала підконтрольне укладання договорів із приватними структурами та перерахування фінансів на рахунки, які не забезпечували належного виконання програм, або й взагалі використовувалися не за призначенням.

За даними слідства, учасники схеми складали акти виконаних робіт, у яких штучно завищували кількість осіб, яким нібито була надана допомога, а також включали послуги, що фактично не виконувалися. Один із ФОПів, який використовувався у програмі, був створений родичами Куценко, що, за даними слідства, дозволяло привласнювати частину бюджетних коштів. Загальний встановлений збиток становить понад 2,2 мільйона гривень.

Сімом учасникам, включно з депутаткою, оголошено підозру за кількома статтями Кримінального кодексу: ч. 3 ст. 28 (злочин, учинений організованою групою), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення), ч. 3 ст. 209 (легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом), ч. 5 ст. 191 (привласнення майна в особливо великих розмірах). Слідство продовжується.

Для забезпечення відшкодування збитків суд наклав арешт на нерухомість і транспортні засоби фігурантів. Водночас, як повідомляють у БЕБ, депутатка заздалегідь переоформила своє майно на дітей — це сталося ще влітку 2025 року.

Детектив Підрозділу детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області Сергій Шиндерук у 2024 році задекларував отримання значних грошових подарунків від близьких родичок, які згодом були спрямовані на придбання коштовних активів. Відповідні дані містяться в його електронній декларації, аналіз якої оприлюднив антишахрайський проєкт «190».

Згідно з оприлюдненою інформацією, протягом року посадовець отримав суттєві суми коштів у подарунок, що стало ключовим джерелом фінансування великих покупок. Уже після надходження цих коштів Шиндерук оформив право власності на об’єкт нерухомості у Львові, а також придбав автомобіль, що значно розширило його майновий портфель.

Згідно з декларацією, у жовтні 2024 року детектив придбав квартиру у Львові площею 62 кв. м. Вартість житла становила майже 3,9 млн грн. Купівлю оформили в іпотеку за державною програмою «єОселя» на суму 2 млн грн. Решту коштів — близько 1,9 млн грн — посадовець сплатив власними коштами, походження яких пояснив грошовими подарунками від родичок.

За два дні до укладення угоди купівлі-продажу Шиндерук отримав загалом 2,1 млн грн від громадянок Шиндерук Лариси Іванівни (1,1 млн грн) та Шиндерук Олександри Антонівни (1 млн грн). Саме ці кошти, за даними проєкту «190», стали джерелом власного внеску для придбання квартири.

До появи власного житла, починаючи з 2023 року, детектив орендував квартиру у Львові. Водночас витрати на оренду житла в декларації не зазначені.

Дружина посадовця Маргарита Шиндерук разом із двома дітьми з 2016 року проживає у житловому будинку площею 216,7 кв. м у селі Грем’яче Рівненської області. Нерухомість належить родичці детектива — Шиндерук Ларисі Іванівні. На неї ж оформлена і земельна ділянка, на якій зведено будинок. Вартість цього майна, яким фактично користується родина, у декларації Сергія Шиндерука не вказана.

Крім того, у 2024 році детектив БЕБ придбав автомобіль FORD MONDEO 2012 року випуску за 157 тис. грн. За оцінками аналітиків, ринкова вартість такого авто може становити близько 350 тис. грн, що вдвічі більше від задекларованої ціни купівлі.

За минулий рік Сергій Шиндерук задекларував 769 тис. грн заробітної плати в БЕБ, трохи більше 7 тис. грн компенсації частини процентної ставки за кредитом у межах програми «єОселя» та 2,1 млн грн грошових подарунків від родичок. Його дружина отримала лише соціальні виплати по догляду за дитиною — 10 320 грн за рік, інших доходів вона не мала.

У декларації також зазначено, що детектив зберігає готівкою понад 9 тис. доларів США та має майже 15 тис. грн на банківських рахунках. Загальний обсяг задекларованих заощаджень становить близько 400 тис. грн. Заощадження дружини в документі не відображені.

В Україні стартувала нова ініціатива, спрямована на підтримку молодих спортсменів, що мають великий потенціал для досягнення високих результатів на міжнародній арені. Національна програма покликана допомогти обдарованій молоді реалізувати свої амбіції та мрії про спортивну кар'єру. Програма охоплює різні види спорту, від традиційних до сучасних дисциплін, і дає можливість молодим спортсменам отримувати фінансову та організаційну підтримку.

Ціль цієї програми — виявити таланти на найранніших етапах їхнього спортивного розвитку та створити умови для їхнього зростання й досягнень. В рамках програми передбачені не тільки фінансові гранти, але й доступ до спеціальних тренувальних баз, міжнародних змагань, а також консультації від провідних тренерів та спортивних психологів.

Окрім цього, у декларації на кінець 2024 року ексмитник вказав понад 300 тисяч доларів грошових активів, що ще більше підкреслює масштаб невідповідностей.

НАЗК продовжує аналізувати джерела походження коштів та перевіряти законність їх надходження, а результати можуть стати підставою для початку кримінального провадження.

Син посолки України в Болгарії Олесі Ілащук був арештований у справі про вбивство 21-річного українця у Відні. Це викликало широкий резонанс у медіа, однак сама дипломатка закликала громадськість не політизувати ситуацію і зберігати об’єктивність у висвітленні подій. У коментарі для агентства «Укрінформ» вона підкреслила важливість дотримання принципу презумпції невинуватості, наголошуючи, що будь-яка оцінка інциденту повинна ґрунтуватися лише на офіційних даних і рішеннях суду, а не на припущеннях або чутках.

Ілащук уточнила, що її син є повнолітнім громадянином України, має повну цивільну дієздатність та проходить усі передбачені законом процесуальні дії. Вона також звернула увагу на те, що статус її сина як родича дипломатичного представника не повинен впливати на хід розслідування або судового процесу.

За даними ЗМІ, одним із підозрюваних у справі є 19-річний Богдан Ринжук, син чернівецького бізнесмена Івана Ринжука. У деклараціях Олесі Ілащук він вказаний як син, проте медіа зазначають, що вона є його мачухою.

Нагадаємо, 26 листопада у Відні було виявлено тіло 21-річного українця на задньому сидінні згорілого автомобіля. Загиблий – син заступника Харківського міського голови Сергія Кузьміна. 2 грудня українські правоохоронці затримали двох чоловіків віком 19 та 45 років, яких підозрюють у вбивстві. За повідомленнями, їх не планують екстрадувати до Австрії, натомість Україна звернулася до віденської поліції з проханням про передачу кримінальної справи.