Дощ як джерело енергії: сінгапурські вчені створили установку для генерації електрики з крапель води

1 лютого у Черкасах відбулася масштабна акція протесту, організована близько 350 ветеранами російсько-української війни. Вони зібралися біля будівлі обласної державної адміністрації, висловлюючи обурення та вимагаючи справедливого розслідування трагедії, що сталася в регіоні. У ході протесту ветерани звернули увагу на стрілянину, в результаті якої загинули четверо співробітників поліції та колишній військовослужбовець Сергій Русінов.

Основною вимогою протестувальників стало об’єктивне розслідування події, яке має пролити світло на всі обставини трагедії. Організатор акції, ветеран Сергій Коваль, наголосив на необхідності не лише відкритого розслідування, але й відповідних кадрових змін. Однією з головних вимог було звільнення начальника Нацполіції Черкаської області Олега Гудими, якого ветерани вважають відповідальним за низьку якість роботи правоохоронних органів у цьому випадку.

«Найперші наші вимоги – звернути увагу на ветеранів, друге – відповідальність для виконавців, і щоб зняли обласного начальника поліції. Людина керувала цим, обласний очільник знав, що відбувається. Він знав, що може бути, і послав туди поліцейських, їх розстріляли, загинув наш побратим, теж розстріляний, і це болить», – наголосив Сергій Коваль.

Учасник акції Андрій Зозуля зазначив, що Сергій Русінов захищав Україну у 2014 році під час Антитерористичної операції та у 2022–2024 роках під час повномасштабного вторгнення РФ. Русінов демобілізувався через поранення, а два його сини продовжують службу в армії.

Голова Нацполіції України Іван Вигівський заявив журналістам, що статус ветерана не є виправданням вбивства. Операцію затримання здійснювали досвідчені поліцейські, які намагалися вести спілкування зі стрільцем мирно. За словами Вигівського, Русінов забарикадувався та непомітно залишив територію, після чого влаштував засідку, де відкрив вогонь по правоохоронцях.

27 січня 2026 року в селищі Нехворощ Черкаської області під час затримання підозрюваного сталася стрілянина. Загинули четверо поліцейських: майори Володимир Бойко, Олександр Флорінський, Сергій Сафронов та старший лейтенант Денис Половинка. Ще один поліцейський, старший лейтенант Олександр Шпако, отримав поранення. Стрільця ліквідували на місці.

За даними керівника Нацполіції Черкащини Олега Гудими, підозрюваний був 59-річним колишнім військовим і, ймовірно, планував замах на депутата міської ради Віталія Сторожука. Русінов мав бронежилет і автоматичну зброю.

Таким чином, акція ветеранів у Черкасах підкреслила вимогу суспільства до прозорого розслідування трагедії та посилення відповідальності правоохоронців за дії під час критичних ситуацій.

Ситуація, яка складається навколо Національного банку України, вказує на невідповідність між публічною риторикою та реальними фінансовими процесами. Офіційна влада постійно підкреслює свою відкритість та прозорість в управлінні державними ресурсами, однак за лаштунками цієї політики існують практики, які викликають серйозні питання. Важливим елементом цього явища є використання благодійних організацій як інструментів для проведення непублічних фінансових операцій.

Одним з найбільш яскравих прикладів такої ситуації є діяльність Василя Горбаля, члена Ради та голови Аудиторського комітету НБУ, який також контролює благодійну організацію, тісно пов'язану з державним університетом. Йдеться про Фонд розвитку, що активно взаємодіє з численними державними та комерційними структурами, здійснюючи фінансові операції, які залишаються поза офіційним контролем.

Класичний механізм університетського ендавменту у цьому випадку виглядає спотвореним. Замість зрозумілої моделі довгострокового інвестування з прозорим походженням капіталу та чіткою звітністю — закрита система з мінімальним рівнем контролю і відсутністю публічних пояснень щодо джерел формування активів. Фінансові звіти за 2024 рік лише підсилюють ці запитання: публічна активність фонду зводиться до дрібних заходів — збору коштів на обладнання чи проведення окремих освітніх подій, які радше створюють імітацію діяльності, ніж пояснюють реальні фінансові потоки.

Особливу увагу привертає поєднання ролей. Статус благодійної організації дозволяє уникати стандартів прозорості, які є обов’язковими для банківського сектору. Водночас Василь Горбаль як посадовець НБУ безпосередньо відповідає за аудит і фінансовий контроль у ключовій інституції держави. Така конфігурація створює очевидний конфлікт інтересів і ставить під сумнів принципи, які Нацбанк декларує на публічному рівні.

Контекст доповнюється і політичним бекграундом фігуранта. У минулому він підтримував проросійські наративи та голосував за мовний закон Колесніченка-Ківалова у 2012 році — факт, який сьогодні виглядає особливо токсично з огляду на війну та вимоги до бездоганної репутації осіб, що формують фінансову політику держави.

Коли журналісти розпочали викриття цієї діяльності, реакція системи була швидкою. Дружина посадовця, адвокат Наталія Горбаль, направила адвокатський запит, який за формою і тоном більше нагадував спробу юридичного тиску, ніж професійне прагнення до роз’яснення. Паралельно директор Інституту міжнародних відносин Валерій Копійка зайняв позицію повного мовчання, фактично забезпечуючи управлінське прикриття ситуації.

Втім, спроби зупинити публічний розголос не дали результату. У судовому порядку було отримано чотири ухвали слідчих суддів, які зобов’язують правоохоронні органи розпочати досудові розслідування. Таким чином, історія вийшла за межі публічної дискусії й перейшла у правову площину.

Наразі подальший розвиток подій залежить від дій територіальних управлінь Бюро економічної безпеки, Державного бюро розслідувань, Національної поліції та Служби безпеки України у Львівській області. Саме вони мають дати відповідь на питання, чи стала благодійність ширмою для непрозорих фінансових схем у безпосередній близькості до Національного банку.

У Києві спостерігається помітне збільшення випадків ГРВІ та COVID-19 — за останній тиждень захворюваність зросла на 8,5% порівняно з попереднім періодом. Загальна кількість інфікованих перевищила 10 тисяч осіб, що створює додаткове навантаження на медичні заклади столиці. Серед основних причин такого зростання медики виділяють сезонні зміни, активізацію соціальних контактів та збільшення кількості дітей у дитячих колективах.

Попри це, введення дистанційного навчання у школах дало позитивний ефект: зменшилася кількість прямих контактів між учнями, що сприяло уповільненню швидкості поширення вірусів серед дітей. Лікарі підкреслюють важливість дотримання санітарних норм та правил гігієни, особливо у громадських місцях, аби знизити ризик масового зараження.

Щодо COVID-19, спостерігається зменшення загальної кількості нових випадків, але зростає кількість госпіталізацій. Половина з усіх госпіталізованих – діти. Минулого тижня у столиці зафіксовано сім летальних випадків через ускладнення від вірусних інфекцій: п’ятеро – від COVID-19 та двоє – від грипу.

Медики наголошують на важливості вчасного звернення до лікаря при перших симптомах. Основні ознаки грипу включають різке підвищення температури, ломоту в тілі, сильний головний біль, слабкість та сухий кашель. Симптоми COVID-19 цього сезону: тривала гарячка, порушення дихання, втрата смаку або нюху та сильна втома.

Фахівці закликають киян дотримуватися профілактичних заходів, обмежувати контакти за наявності симптомів та своєчасно вакцинуватися проти грипу та COVID-19.

Працівники Державного бюро розслідувань разом із Службою безпеки України здійснили важливу операцію, спрямовану на викриття корупційної діяльності в одній із військових частин Київської області. У результаті слідчих дій було встановлено, що командир цієї частини систематично вимагав від своїх підлеглих неправомірну вигоду. За інформацією відомств, протягом 2023 року офіцер організував схему, в рамках якої військовослужбовці змушені були платити йому гроші за отримання неофіційних дозволів на залишення місця дислокації.

Цей факт виявився черговим підтвердженням масштабної проблеми корупції в рядах Збройних сил, що є серйозною загрозою національній безпеці та моральному клімату серед військових. Зловмисник скористався своєю службовою позицією, аби наживатися на довірі та відчаї підлеглих. Справа набуває особливого резонансу в умовах війни, коли кожен день боротьби має вирішальне значення для країни.

У ДБР зазначають, що посадовець використовував службове становище для власного збагачення, чинячи психологічний тиск на військових та ставлячи їх у залежне становище. Таким чином він створив корупційну схему всередині підрозділу.

У межах досудового розслідування правоохоронці задокументували щонайменше 14 епізодів отримання хабарів від дев’яти військовослужбовців.

Командиру повідомили про підозру за ч. 1 та ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — прохання та одержання неправомірної вигоди у великому розмірі, зокрема за попередньою змовою групою осіб. Наразі вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу.

Крім того, слідчі встановили, що військовослужбовці, які передавали кошти посадовцю, також нестимуть відповідальність. Упродовж 2025 року про підозру повідомили дев’ятьом особам за статтями щодо надання неправомірної вигоди. Обвинувальні акти вже скеровано до суду.

Правоохоронці підкреслюють, що подібні злочини підривають дисципліну та довіру всередині Збройних сил, особливо в умовах воєнного стану, коли дотримання порядку та законності є критично важливим.

Четвертий день лютого поєднує в собі кілька важливих аспектів, які охоплюють як світське, так і духовне життя людей. Хоча в Україні ця дата не є офіційним святом, вона має особливе символічне значення, яке відзначають у церковних календарях та народних звичаях. Для багатьох цей день стає нагодою зосередитися на здоров’ї, духовності та спостереженні за природою, щоб передбачити, якою буде прийдешня весна.

На міжнародному рівні 4 лютого відзначається Міжнародний день боротьби з раком. Цей день спрямований на підвищення обізнаності про профілактику, ранню діагностику та сучасні методи лікування онкологічних захворювань. Щороку медичні організації та благодійні фонди проводять лекції, семінари та інформаційні кампанії, щоб нагадати людям про важливість регулярних медичних оглядів і здорового способу життя.

Крім цього, на міжнародному рівні сьогодні згадують День читання вголос, День вакууму, День шкільних ігор, День подяки листоноші, а також річницю створення однієї з найвідоміших соціальних мереж у світі.

В Україні 4 лютого не є державним святом, однак ця дата пов’язана з днями народження відомих особистостей. Серед них фольклорист Климент Квітка, психолог Степан Балей, учасник Євромайдану і Герой Небесної Сотні Василь Аксін, відомий футболіст Олег Протасов, а також захисник Донецького аеропорту, один із «кіборгів», Сергій Колодій.

За православним календарем цього дня вшановують святого Миколая Сповідника, настоятеля Студійського монастиря. Віруючі вважають, що він мав дар зцілення, тому до святого звертаються з молитвами про здоров’я та захист. За старим церковним стилем 4 лютого згадують апостола від 70-ти Тимофія Ефеського та мученика Анастасія Персіаніна.

У народній традиції день відомий як Микола Студит. Наші предки вважали його суворим і пов’язаним із сильними морозами та хуртовинами. Через це люди намагалися не вирушати в далекі поїздки. За прикметами, якщо вікна цього дня «плакали», чекали ранньої весни, а якщо обмерзали — холоди мали тривати. Туман віщував мінливий лютий, а тріщини льоду на річках — швидке потепління.

День традиційно присвячували молитвам, догляду за худобою та хатнім справам. Вірили, що якщо кіт або собака лягали спати на ліжку господарів, у домі буде достаток.

Згідно з народними уявленнями, 4 лютого не варто вирушати в далекі подорожі чи ходити до лісу через небезпеку зустрічі з дикими тваринами. Також рекомендували бути обережними з гострими предметами, адже вважалося, що рани, отримані цього дня, загоюються довше.

У Чернівцях затримали 42-річну жінку, яка систематично ошукувала родини зниклих безвісти військовослужбовців. Зловмисниця створювала фейкові акаунти у соціальних мережах і видавала себе за волонтерку, обіцяючи допомогу у пошуку близьких, що перебували на фронті. Жінка використовувала емоційний тиск і людську довіру, змушуючи родичів переказувати їй гроші нібито на організацію пошукових заходів або для надання допомоги військовим.

За попередніми даними правоохоронців, жертви шахрайки часто не підозрювали про її злочинні наміри, адже обіцянки допомоги були надзвичайно переконливими та деталізованими. Використання сучасних технологій та соціальних мереж дало зловмисниці змогу залишатися непоміченою протягом тривалого часу, а також маскувати свої дії під вигляд благодійності.

Для ускладнення викриття зловмисниця використовувала кілька банківських рахунків, з яких знімала кошти готівкою. За фактом шахрайства правоохоронці оголосили їй підозру за ч. 4 ст. 190 КК України – заволодіння чужим майном шляхом обману із застосуванням електронно-обчислювальної техніки. Жінці загрожує до восьми років позбавлення волі.

Правоохоронці також перевіряють її можливу причетність до щонайменше п’яти аналогічних випадків шахрайства.

В Україні правоохоронні органи припинили дію багаторічної фінансової схеми, через яку з державного бюджету виводилися колосальні суми грошей. До незаконної діяльності, за даними слідства, були залучені аптечні мережі, що працювали в різних регіонах країни. Йдеться про системне заниження податку на прибуток, унаслідок чого понад 2 мільярди гривень опинилися в тіньовому обігу.

Про викриття протиправного механізму публічно повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко. За його словами, схема діяла роками та охоплювала велику кількість суб’єктів господарювання, які формально працювали в межах закону, але фактично використовували фінансові інструменти для мінімізації податкових зобов’язань.

За даними слідства, організатор схеми ще у 2021 році створив в Україні іноземне представництво, на яке були зареєстровані патенти на дезінфекцію приміщень і боротьбу з гризунами за допомогою ультразвукового випромінювання. Надалі ці патенти стали ключовим елементом податкових маніпуляцій.

Упродовж 2022–2025 років до схеми залучили близько десяти аптечних мереж, які об’єднують 183 підприємства по всій території України. Компанії системно перераховували кошти на користь іноземного представництва під виглядом сплати роялті за користування патентами.

У прокуратурі наголошують, що такі платежі не мали жодного реального економічного змісту. Йшлося про фіктивні послуги, зокрема інструкції з дезінфекції приміщень у спосіб, який фактично не існує. Жодних реальних господарських операцій або наданих послуг слідство не встановило.

Для легалізації фіктивних операцій організатор залучив підконтрольних осіб, призначив лояльних директора та головного бухгалтера, укладав фіктивні ліцензійні договори і підписував акти «наданих послуг», достеменно знаючи, що ці послуги не виконувалися.

За результатами досудового розслідування та податкових досліджень правоохоронці встановили, що лише у 2022–2025 роках завдяки цій схемі в тіньовий обіг було виведено понад 2 мільярди гривень.

Директору та головному бухгалтеру підконтрольних структур повідомлено про підозру у службовому підробленні. Вони вже надали покази слідству. Організатору схеми оголошено підозру за фактами службового підроблення та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Досудове розслідування триває.

Упродовж 2025 року ім’я українського співака Петра Чорного опинилося в центрі гучного журналістського розслідування, яке викликало значний суспільний резонанс. За інформацією, оприлюдненою командою Bihus.Info 2 лютого, артист нібито був пов’язаний зі схемою незаконного виїзду чоловіків призовного віку за межі України під виглядом учасників його музичного колективу.

Журналісти стверджують, що ключову роль у можливій організації цієї схеми відігравав концертний менеджер Сергій Матусов. За зібраними даними, він неодноразово подавав списки так званих «музикантів», які мали супроводжувати артиста на закордонні виступи. При цьому частина осіб, включених до документів, фактично не мала стосунку до творчої діяльності чи концертної команди.

Один із учасників схеми розповів журналістам, що за виїзд заплатив близько 5000 доларів Сергію Матусову. У червні 2025 року завдяки його листам за кордон виїхали двоє чоловіків, у липні — ще двоє, а в листопаді — один чоловік, попри скасування концерту. Петро Чорний із цими поїздками не був пов’язаний.

Матусов спростував свою участь у схемі, але не зміг пояснити, чим саме мали б займатися «музиканти» на концертах, ані на яких інструментах грали, ані чому поїздки відбувалися після скасованих заходів.

Сам співак підтвердив журналістам, що тричі виїжджав за кордон, але люди, які їздили разом із ним, до нього жодного стосунку не мають. Чорний також зазначив, що знайомий із Матусовим, проте не знає, чиї це дії. Після публікації він звинуватив журналістів у замовному матеріалі.

Петро Чорний — 53-річний український ромський співак, народився в Росії та переїхав до Києва у 1980 році. У 2000-х роках здобув популярність як виконавець романсів, ромських та українських народних пісень.