Дружба з 1993 року: українська співачка Марія Бурмака привітала Олександра Пономарьова з днем народження

Американське видання The New York Times оприлюднило матеріал, у якому йдеться про систематичне гальмування українським урядом діяльності незалежних наглядових рад державних компаній. Журналісти дійшли висновку, що така практика створила сприятливі умови для посилення корупційних схем у стратегічно важливих секторах — від енергетики до оборонно-промислового комплексу та атомної галузі.

Після початку повномасштабної війни міжнародні партнери Києва наполягали на впровадженні механізмів прозорого управління державними підприємствами. Однією з ключових вимог було формування наглядових рад із незалежних експертів, які мали контролювати витрати, забезпечувати чесні призначення керівників та запобігати неефективному використанню коштів. Така система розглядалася як важливий інструмент протидії зловживанням у період, коли значна частина державних ресурсів спрямовується на оборону та підтримку критичної інфраструктури.

Адміністрація президента Володимира Зеленського переписала статути державних компаній, обмеживши повноваження наглядових рад і зберігши контроль уряду. Це дало змогу витрачати сотні мільйонів доларів без зовнішнього нагляду. Наглядові ради мали б запобігати корупції, але політичне втручання зробило їх неефективними.

Особливо це проявилося в діяльності “Енергоатому”. Антикорупційні органи звинуватили членів оточення президента у розкраданні та відмиванні 100 мільйонів доларів. Адміністрація Зеленського звинуватила наглядову раду в неефективності, тоді як саме уряд позбавив її повноважень.

Подібні проблеми спостерігалися і в “Укренерго” та Агенції оборонних закупівель. Колишній керівник “Укренерго” Володимир Кудрицький розповів, що міністерство енергетики наполягало на призначенні на керівні посади людей із обмеженим досвідом, що ускладнювало роботу компанії та незалежних експертів. У Агенції оборонних закупівель уряд переписав статут, отримавши право призначати та звільняти керівництво, що призвело до втрати кворуму наглядовою радою та звільнення керівниці Марини Безрукової.

Розслідування підкреслює, що політичне втручання в роботу державних підприємств підриває боротьбу з корупцією та створює ризики для міжнародної фінансової підтримки України. Західні донори змушені були продовжувати фінансування навіть у цих умовах, щоб підтримати країну під час війни, попри побоювання щодо розкрадання коштів.

Як зазначають експерти, без ефективних наглядових рад і прозорого управління українські держпідприємства залишаються уразливими до корупції, що загрожує фінансовій стабільності та міжнародній довірі до Києва.

Вищий антикорупційний суд поставив крапку у резонансній справі про завдання значних збитків державі під час операцій із зерном, ухваливши обвинувальний вирок двом ключовим фігурантам. Реальні строки позбавлення волі отримали колишній очільник державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» Василь Сахненко та керівник німецько-українського підприємства «БІТ» Ігор Трушенко. Суд дійшов висновку, що вони діяли узгоджено, реалізувавши схему заниження вартості зерна, що призвело до фінансових втрат для бюджету.

За рішенням суду, Василя Сахненка засуджено до чотирьох років ув’язнення, а Ігоря Трушенка — до трьох років і десяти місяців. Окрім основного покарання, обом фігурантам заборонено обіймати керівні посади впродовж визначеного строку, а також призначено штрафи. Такий комплекс санкцій, за оцінками правників, має на меті не лише покарання винних, а й унеможливлення повторення подібних зловживань у майбутньому.

Як встановив суд, у 2020 році державне підприємство уклало з компаніями, пов’язаними з Ігорем Трушенком, договори на поставку зерна майбутнього врожаю. Первинні умови контрактів передбачали визначення ціни зерна з урахуванням ринкової вартості на момент поставки. Однак згодом сторони навмисно внесли зміни до документів, вилучивши цей пункт.

У результаті зерно було реалізоване майже вдвічі дешевше за ринкову ціну. Це призвело до фінансових втрат для державного підприємства на суму понад 13,4 млн грн, що й стало підставою для кримінального переслідування.

Вирок у справі ухвалила суддя ВАКС Віра Михайленко. Матеріали провадження надійшли до суду лише у лютому 2025 року, однак розгляд відбувся у стислі строки.

Наразі вирок не набрав законної сили. Засуджені мають 30 днів для подання апеляційної скарги.

Насіння чіа, хоча й невелике за розміром, заслужено вважають суперфудом, здатним зробити ваш ранок більш енергійним і корисним. Ці зернятка рослини Salvia hispanica, які походять із Центральної та Південної Америки, містять значну кількість омега-3 жирних кислот, розчинної клітковини, рослинного білка, антиоксидантів та важливих мінералів — кальцію, магнію, заліза. Такий склад робить чіа цінним елементом щоденного раціону, особливо для тих, хто піклується про здоров’я серця, кісток і травної системи.

Унікальна властивість насіння чіа полягає в його здатності вбирати воду та утворювати гель. Цей природний гель забезпечує відчуття ситості, що допомагає контролювати апетит, а також м’яко стимулює роботу кишківника. Регулярне споживання чіа сприяє нормалізації перистальтики, допомагає уникати закрепів і підготовлює травну систему до сніданку, створюючи оптимальні умови для ефективного засвоєння поживних речовин.

Напій з чіа надовго забезпечує відчуття насичення, що допомагає уникати перекусів у першій половині дня і стабілізувати харчові звички.

Чіа забезпечує організм омега-3, кальцієм, магнієм та антиоксидантами, підтримуючи серце, кістки, нервову систему та загальний тонус.

Вода з чіа допомагає відновити водний баланс після сну, підтримує електролітний рівень і сприяє повноцінному зволоженню організму.

Як приготувати напій

Додайте у склянку води 2 ложки насіння чіа.

Залиште на 10–15 хвилин, щоб утворився легкий гель.

Перемішайте.

За бажанням додайте лимонний сік або мед.

Вживайте натщесерце або за 20–30 хвилин до сніданку.

Склянка води з насінням чіа щоранку — проста та ефективна звичка для покращення самопочуття, підтримки енергії та здорового травлення без складних дієт чи дорогих добавок.

Проблеми зі сном дедалі частіше пов’язані не лише з фізичною втомою, а й із перенапруженою нервовою системою. Сучасний ритм життя, постійні стреси та інформаційне навантаження змушують мозок залишатися активним навіть уночі, що ускладнює засинання. Фахівці відзначають: навіть короткі вправи для розслаблення здатні значно полегшити процес переходу до глибокого сну. Однією з найбільш ефективних і водночас простих методик виявилась техніка повільних рухів очними яблуками.

Медсестра дитячої неврології Кіара Девітт пояснює, що ці рухи допомагають мозку відновити природний ритм, який активується під час фази швидкого сну. Саме в цей період організм швидко переключається на процеси відновлення — мозок обробляє інформацію, а тіло відпочиває і регенерує тканини. Легка маніпуляція очима стимулює нервові шляхи, що відповідають за координацію та баланс, а також сприяє зниженню рівня стресу та напруги.

«Якщо ви повільно ведете очима вправо-вліво, вгору-вниз і по колу, мозок починає отримувати сигнал, ніби вже входить у фазу REM. Це заспокоює нервову систему й сприяє засинанню», — розповіла вона.

За словами Девітт, техніка працює ще й тому, що дає мозку «монотонне» завдання. Поки думки не можуть розігнатися в тривожні сценарії, тіло швидше переходить у стан спокою.

Проте ефективність методу зростає, якщо поєднати його з базовими правилами гігієни сну. Насамперед важливо дотримуватися стабільного режиму: лягати й прокидатися в один і той самий час, включно з вихідними. Денний сон після 15:00 може лише ускладнити вечірнє засинання.

Не менш важлива підготовка спальні. Оптимальна температура — 18–20 °C, мінімум світла, тихе середовище. За потреби допоможуть беруші або маска для сну. За годину до відпочинку варто прибрати гаджети, адже синє світло пригнічує вироблення мелатоніну.

Легка вечеря за кілька годин до сну, теплий душ і обмеження кофеїну у другій половині дня також позитивно впливають на засинання. Алкоголь, хоч іноді й викликає сонливість, фактично погіршує якість нічного відпочинку.

А якщо сон так і не приходить, фахівці радять не лежати в ліжку занадто довго: 20–40 хвилин прогулянки на свіжому повітрі допоможуть «перезавантажити» нервову систему й повернути природний ритм.

Російський лідер Володимир Путін упродовж багатьох років демонструє модель жорсткої автократії, поєднаної з умінням використовувати міжнародні суперечності у власних інтересах. Його політичний стиль базується на тиску, шантажі та грі на слабкостях опонентів. Водночас навіть у такій системі існують чинники, здатні впливати на ухвалення стратегічних рішень, зокрема щодо продовження або корекції війни проти України.

Як зазначають західні аналітики, нинішню міжнародну ситуацію в Кремлі сприймають як відносно сприятливу. У Москві переконані, що глобальний порядок перебуває у фазі турбулентності, а єдність Заходу не є сталою. Особливі очікування пов’язуються зі змінами у політичному ландшафті США: перемога Дональда Трампа на президентських виборах розглядається Путіним як сигнал можливого перегляду американської позиції щодо війни та підтримки України.

Один з можливих сценаріїв, на який звертає увагу BBC, полягає в тому, що Трамп може спробувати змусити Україну погодитися на перемир’я на невигідних умовах. Йдеться про потенційні територіальні поступки та відсутність гарантій безпеки. У разі відмови він натякав, що може скоротити підтримку Києва, зокрема й доступ до критично важливої американської розвідки, яка допомагає виявляти російські безпілотники та планувати удари по військових об’єктах РФ.

Паралельно Європа шукає власні варіанти впливу на ситуацію. Під егідою так званої «коаліції охочих» там обговорюють ідею створення міжнародних військових сил для стримування можливих нових наступів Росії, а також ширші фінансові зобов’язання щодо відновлення України. Ряд західних експертів вважає, що Європа могла б активніше долучатися до захисту українського повітряного простору, зокрема через розширення «Європейського повітряного щита», щоб захистити західні регіони країни.

Деякі пропозиції — наприклад, розміщення європейських військових підрозділів на заході України для зняття навантаження з української армії — поки що не знаходять підтримки урядів ЄС. Причина традиційна: побоювання прямого зіткнення з Росією або ескалації конфлікту. Попри це, як наголошує старший науковий співробітник Chatham House Кейр Джайлз, Захід має перестати керуватися логікою страху:

«Єдине, що напевно зупинить російську агресію, — це присутність достатньо сильних західних сил там, де Росія планує наступ».

Не менш помітним фактором залишаються санкції. Російська економіка працює під значним тиском: інфляція сягає 8%, ключова ставка тримається на рівні 16%, реальні доходи падають. Аналітики зазначають: ресурсів для тривалої війни у Кремля менше, ніж у 2022 році. Однак саме санкційні обмеження РФ вдається частково компенсувати — зокрема, за допомогою «тіньового» експорту нафти через незареєстровані танкери.

Важливим інструментом стало б рішення Європейського Союзу використати заморожені російські активи. Йдеться приблизно про 200 мільярдів євро, які можуть стати підґрунтям «репараційного кредиту» Україні. Єврокомісія вже пропонувала план залучення 90 мільярдів протягом двох років, однак остаточного рішення немає — ЄС усе ще вагатиметься.

Що стосується самої України, то, за даними BBC, країна могла б реалізувати більший мобілізаційний потенціал. Українська армія залишається однією з найсильніших і найтехнологічніших у Європі, але майже чотири роки війни призвели до виснаження особового складу та збільшення випадків самовільного залишення частин. Додатковим фактором стримування Росії стало б нарощування виробництва або імпорт ракет великої дальності — тим більше, що Україна вже помітно активізувала удари по цілях у глибокому тилу РФ.

Втім, як наголошує аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень Мік Райан, навіть це не є вирішальним:

«Глибокі удари надзвичайно важливі, але самі по собі вони не змусять Путіна сісти за стіл переговорів».

Окремою змінною лишається Китай. Кремль суттєво залежить від постачання китайських товарів подвійного призначення, а Сі Цзіньпін — один із небагатьох світових лідерів, думку яких Путін реально враховує. Якщо Пекін вирішить, що війна більше не відповідає його стратегічним інтересам, це може стати одним із найпотужніших впливів на поведінку Кремля.

Таким чином, BBC підсумовує: рішення Путіна продовжувати війну формуються під впливом багатьох чинників — від позиції США й європейської рішучості до економічного тиску та ролі Китаю. Але жоден з цих елементів поки не став критичним для змін у Кремлі, що й дозволяє Росії вести війну далі.

Національне антикорупційне бюро України заявило про викриття та затримання судді Воловецького районного суду Закарпатської області, якого підозрюють у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди. За даними слідства, йдеться про корупційні дії, пов’язані з розглядом справи щодо арештованої лісопродукції.

Як встановили детективи НАБУ, суддя, користуючись службовим становищем, вимагав 1300 доларів США за сприяння у знятті арешту з деревини. За версією правоохоронців, ці кошти мали стати своєрідною «винагородою» за ухвалення потрібного рішення в інтересах зацікавленої сторони.

Як встановили детективи, мова йшла про кримінальне провадження, в межах якого було арештовано близько 20 кубометрів деревини. Суддя, за даними слідства, запропонував вплинути на рішення суду та зняти арешт за грошову винагороду у розмірі 1300 доларів.

Під час передачі коштів фігуранта затримали на вулиці в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Наразі з ним проводяться слідчі дії, готується повідомлення про підозру та вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу.

У НАБУ наголошують, що оприлюднені записи є частиною доказової бази у справі та демонструють характер домовленостей між суддею та свідком. Розслідування триває, встановлюються всі обставини можливого злочину та інші причетні особи.

Тривале сидіння, притаманне офісній роботі та сучасному способу життя, поступово створює додаткові ризики для серцево-судинної системи. Недостатня рухливість уповільнює кровообіг, негативно впливає на еластичність судин і з часом може сприяти підвищенню артеріального тиску. Навіть у молодих і загалом здорових людей такий режим має накопичувальний ефект, який не завжди помітний одразу, але проявляється з роками.

На цьому тлі науковці дедалі частіше звертають увагу на роль харчування як одного з факторів захисту організму. Нові дані, оприлюднені у профільному медичному виданні, свідчать: окремі природні сполуки здатні частково пом’якшувати шкоду, пов’язану з тривалим сидінням. Мова йде про флаваноли — різновид антиоксидантів, які містяться у какао-продуктах, чаї, ягодах, яблуках та деяких овочах.

Дослідники наголошують: подібний вплив можуть мати й інші продукти з високим рівнем флаванолів — несолодке какао, зелений та чорний чай, шпинат, капуста кале, ягоди темних сортів, сливи та горіхи. Дієтологиня та доцентка Університету Флориди Жанетт Андраде зазначає, що найбільше цих сполук міститься у фруктах і овочах насичених кольорів — чорниці, малині, ожині, темних листових овочах.

Какао-напій у дослідженні містив близько 695 мг флаванолів — трохи більше, ніж рекомендовані 400–600 мг на добу із харчових джерел. Для порівняння, чашка чаю містить від 120 до 320 мг флаванолів, а порція ожини — близько 65 мг. Учасники пили какао безпосередньо перед сидінням, що могло забезпечити максимальний ефект.

Старша авторка роботи, доцентка Бірмінгемського університету Катаріна Рендейро пояснює, що флаваноли досягають піку в крові приблизно через дві години після вживання. Саме в цей період вони найактивніше впливають на судини, покращуючи їхню функцію. При цьому різні продукти мають різний час засвоєння: флаваноли з чорниці потрапляють у кров швидше, а з цитрусових — повільніше.

Фахівці підкреслюють, що навіть з огляду на користь флаванолів, основною рекомендацією для зменшення шкоди від сидіння залишаються регулярні перерви та рух. Стояння, короткі прогулянки або розминка дають значно потужніший ефект для покращення кровообігу. Продукти, багаті на флаваноли, можуть бути корисним доповненням, коли уникнути тривалої офісної роботи неможливо.

Риб’ячий жир і добавки з омега-3 жирними кислотами протягом десятиліть вважалися універсальним засобом для підтримки здоров’я серця, мозку та зору. Ідея про їхню користь настільки глибоко закріпилася в масовій свідомості, що попит на ці продукти залишався стабільним навіть упродовж кількох поколінь. Бум омега-3 почався ще у 1970-х роках, коли дослідження інуїтів показали низьку поширеність серцево-судинних захворювань у цих народів, що стало каталізатором появи численних досліджень і масових рекомендацій приймати риб’ячий жир.

Проте сучасні наукові огляди та метааналізи пропонують значно стриманіші оцінки ефективності омега-3. За даними Der Spiegel, багато поширених уявлень про користь цих кислот не мають переконливого підтвердження. Виявилося, що регулярне вживання риб’ячого жиру не завжди гарантує зниження ризику серцево-судинних захворювань чи покращення когнітивних функцій у здорових людей, як це довгі роки вважалося.

Аналіз великої кількості досліджень свідчить: омега-3 добавки не демонструють виразного впливу на профілактику інфарктів, інсультів чи смертність від серцево-судинних подій. Певна користь фіксується лише у людей із суттєво підвищеним рівнем тригліцеридів, для яких високі дози омега-3 можуть стати частиною лікування, але виключно за медичними показаннями. Поза цими випадками ефект, за словами дослідників, або дуже слабкий, або статистично незначущий.

Немає переконливих доказів і щодо інших поширених міфів: омега-3 не довели ефективності у профілактиці деменції, покращенні когнітивних функцій, боротьбі з депресією чи лікуванні синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю. Лише при одному з підтипів вікової макулярної дегенерації зафіксовано незначний позитивний результат, який, однак, не вважають достатнім для загальних рекомендацій.

Попри те що риб’ячий жир загалом вважається безпечним, високі дози омега-3 можуть спричиняти небажані наслідки. Серед потенційних ризиків медики називають підвищення ймовірності фібриляції передсердь, посилення кровотеч і в окремих випадках — зростання рівня LDL-холестерину. Саме тому Німецький інститут оцінки ризиків радить не перевищувати добову дозу у 1,5 грама без консультації лікаря.

Експерти підкреслюють, що більшості людей немає потреби у капсулах, адже отримати омега-3 з їжі цілком достатньо. АLA міститься у лляній та рапсовій олії, волоських горіхах і насінні, а EPA і DHA — у жирній рибі, такій як оселедець, лосось, макрель або тунець. Для здорової людини достатньо однієї-двох порцій риби на тиждень. Окремі рекомендації стосуються лише вагітних та жінок, які годують грудьми: їм радять отримувати близько 200 мг DHA на добу, бажано з продуктів харчування.

Таким чином, попри популярність риб’ячого жиру та омега-3 добавок, наука дедалі переконливіше вказує: користь для більшості людей значно скромніша, ніж обіцяє реклама. А основою здорового рівня омега-3 залишається не аптечна капсула, а збалансований раціон.