Дружина податківця в Бучі збудувала будинок за 8 днів, – дані з декларації

Залізничний районний суд Львова виніс вирок Андрію Ф., який під час служби за контрактом самовільно залишив військову частину, зберігав вибухові пристрої та займався незаконним обігом наркотичних засобів у місті. За це чоловік отримав 6,5 років ув’язнення з конфіскацією всього майна. Рішення суду було оголошено в лютому 2026 року, після розгляду численних доказів та свідчень.

Як йдеться у вироку, уродженець Полтави, перебуваючи на військовій службі, у січні 2025 року самовільно залишив місце служби та понад дев’ять місяців перебував поза межами військової частини. В його квартирі, яку обшукали правоохоронці після затримання в жовтні 2025 року, були виявлені вибухові пристрої, а також наркотичні та психотропні речовини. У межах слідства було встановлено, що Андрій Ф. не лише зберігав ці предмети, а й активно займався їх розповсюдженням на території міста, роблячи закладки у різних районах Львова.

Дезертира затримали після того, як він залишив кілька «закладок» з канабісом у 5-му парку Львова. Йому інкримінували дезертирство, зберігання вибухових пристроїв та зберігання з метою збуту наркотичних засобів. Обставиною, що обтяжує покарання, є рецидив злочину — у 2024 році його умовно-достроково звільнили для проходження військової служби за контрактом.

Суддя Сергій Колодяжний дослідив матеріали справи та аргументи сторін. Він визнав Андрія Ф. винним і зарахував частину невідбутого покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання становить 6,5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вирок ще можна оскаржити.

У Чернівцях затримали 42-річну жінку, яка систематично ошукувала родини зниклих безвісти військовослужбовців. Зловмисниця створювала фейкові акаунти у соціальних мережах і видавала себе за волонтерку, обіцяючи допомогу у пошуку близьких, що перебували на фронті. Жінка використовувала емоційний тиск і людську довіру, змушуючи родичів переказувати їй гроші нібито на організацію пошукових заходів або для надання допомоги військовим.

За попередніми даними правоохоронців, жертви шахрайки часто не підозрювали про її злочинні наміри, адже обіцянки допомоги були надзвичайно переконливими та деталізованими. Використання сучасних технологій та соціальних мереж дало зловмисниці змогу залишатися непоміченою протягом тривалого часу, а також маскувати свої дії під вигляд благодійності.

Для ускладнення викриття зловмисниця використовувала кілька банківських рахунків, з яких знімала кошти готівкою. За фактом шахрайства правоохоронці оголосили їй підозру за ч. 4 ст. 190 КК України – заволодіння чужим майном шляхом обману із застосуванням електронно-обчислювальної техніки. Жінці загрожує до восьми років позбавлення волі.

Правоохоронці також перевіряють її можливу причетність до щонайменше п’яти аналогічних випадків шахрайства.

В українському суспільстві дедалі виразніше окреслюється особлива соціальна група — люди, які завершують державну службу у віці, коли більшість громадян лише набирає професійних обертів. Йдеться про прокурорів, суддів, представників силових структур, котрі завдяки спеціальним нормам законодавства отримують право на пенсію значно раніше за загальноприйнятий вік.

Це явище викликає гострі дискусії, адже розмір таких виплат часто не просто перевищує середню пенсію по країні, а різниться з нею у рази й навіть у десятки разів. На тлі мізерних доходів більшості літніх людей, які пропрацювали десятиліттями, такі суми виглядають як окрема фінансова реальність, недосяжна для пересічного громадянина.

Формально Казак має другу групу інвалідності, однак отримує пенсію не лише через це, а й за вислугу років. За законодавчими лазівками прокурори можуть оформлювати такі виплати, маючи 20–25 років стажу, з яких частина — робота в прокуратурі. При цьому через суди вони часто домагаються застосування старішого закону 1991 року, який передбачає значно вигідніші умови — 80–90% від зарплати замість 60%.

За даними Пенсійного фонду, середній вік виходу прокурорів на пенсію за вислугу років — 47 років. Водночас є й ті, кому ще немає 40. Часто вони продовжують працювати та одночасно отримують і зарплату, і пенсію. Загалом в Україні понад 5,7 тис. прокурорів мають такі виплати, більше двох тисяч із них — діючі працівники.

Схожі пільги мають і судді, військові, правоохоронці, «чорнобильці» та працівники небезпечних виробництв. У грудні 2025 року в Україні нараховувалося 7,6 тис. осіб, які отримували пенсію у віці до 45 років.

Окрема проблема — розмір таких виплат. Середнє довічне грошове утримання судді перевищує 112 тис. грн, а максимальні суми сягають 390 тис. грн на місяць. Попри законодавчий ліміт у десять прожиткових мінімумів (близько 26 тис. грн), тисячі спецпенсіонерів через суди добиваються нарахувань без обмежень.

У січні–вересні 2025 року на спецпенсії витратили понад 127 млрд грн, а за рік сума сягнула приблизно 170 млрд. Отримувачів — 1,3 млн осіб. При цьому через судові рішення утворилася заборгованість Пенсійного фонду ще на 85,5 млрд грн.

Уряд визнає проблему та готує зміни. Попередня концепція реформи передбачала створення професійних накопичувальних фондів, щоб спецпенсії фінансувалися не з податків усіх громадян, а з додаткових внесків самих роботодавців і працівників. Однак нове керівництво Мінсоцполітики пропонує інший підхід — підвищений ЄСВ для пільгових професій, але без повноцінної накопичувальної системи.

Економісти застерігають: без системних змін солідарний рівень і надалі нестиме дедалі більше навантаження. Адже поки пересічні українці працюють до 60 років і отримують 30–40% від зарплати, окремі категорії можуть ставати пенсіонерами у 30–40 років із виплатами у сотні тисяч гривень.

Болградський районний суд Одеської області виніс вирок колишньому працівнику поліції, який був визнаний винним у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди. Згідно з рішенням суду, обвинувачений отримав п’ять років позбавлення волі з конфіскацією майна. Це рішення стало результатом серйозного розслідування, яке почалося після дорожньо-транспортної пригоди, що сталася у 2024 році.

Інцидент, що привернув увагу правоохоронців, полягав у тому, що колишній співробітник поліції використав своє службове становище для того, щоб вимагати гроші за уникнення адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Під час досудового розслідування було встановлено, що обвинувачений скористався своєю посадою для примусу до передачі неправомірної вигоди з боку водія, що став учасником аварії.

За матеріалами суду, слідчий повідомив водію автомобіля, що саме його визнають винним у ДТП, однак запропонував «вирішити питання» шляхом фальсифікації матеріалів разом з експертами. За зміну версії подій він вимагав тисячу доларів, натякаючи, що «це коштуватиме недешево».

Водій автомобіля наполягав на своїй невинуватості, стверджуючи, що мотоцикліст виїхав на зустрічну смугу без увімкнених фар і перебував у стані алкогольного сп’яніння. За його словами, поліцейський залякував його реальним тюремним строком. У результаті чоловік звернувся до СБУ та погодився передати гроші під контролем правоохоронців.

Під час судового розгляду з’ясувалося, що спочатку слідчий отримав від заявника 2 тисячі гривень нібито «на бензин для експерта». Цей епізод офіційно не фіксувався. Надалі йшлося про тисячу доларів, які, за словами обвинуваченого, мали бути «для нього особисто», а іншим він нібито передасть гроші сам. Затримку з передачею коштів слідчий сприймав агресивно та вимагав назвати конкретну дату.

Поліцейського затримали під час одержання неправомірної вигоди. Після цього його звільнили з органів поліції за результатами службового розслідування.

У суді обвинувачений намагався перекваліфікувати свої дії на шахрайство. Він заявляв, що мав понад десять років досвіду роботи слідчим у справах ДТП і ще до проведення експертиз був переконаний у винуватості мотоцикліста. Також він посилався на складне фінансове становище, сімейні проблеми та необхідність догляду за тяжкохворою матір’ю. За його версією, гроші він вирішив привласнити через наполегливі прохання водія та його батька.

Суд відкинув ці аргументи. Було встановлено, що слідчий мав усі процесуальні повноваження самостійно ухвалювати рішення у справі — визначати потерпілих, повідомляти про підозру, змінювати кваліфікацію або закривати провадження. Доказів того, що кошти призначалися для передачі іншим особам, суд не знайшов.

Окремо суд звернув увагу на поведінку обвинуваченого перед винесенням вироку. За кілька днів до судових дебатів він разом з іншою особою намагався незаконно залишити територію України. 22 січня 2026 року його затримав прикордонний наряд. Після цього прокурор ініціював зміну запобіжного заходу на тримання під вартою.

Обвинувачений пояснював, що їхав до батьків, щоб попрощатися, усвідомлюючи можливий вирок. За його словами, він перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння і не пам’ятає, як опинився біля кордону. Суд не прийняв ці пояснення як підставу для пом’якшення відповідальності.

Спроби захисту довести провокацію злочину шляхом повторного допиту свідків суд відхилив, визнавши такі клопотання спрямованими на затягування процесу. Вирок набув форми реального позбавлення волі.

Святошинський районний суд Києва ухвалив рішення, яке стосується позову комунального підприємства «Київтеплоенерго» до мешканки столиці, котра не сплачувала за опалення та гарячу воду. Відповідачка пояснювала своє небажання платити тим, що не мала доступу до своєї квартири, однак суд не визнав ці доводи достатніми для повного звільнення від відповідальності. В результаті, суд частково задовольнив позов підприємства, залишивши за жінкою певну частину боргу.

Незважаючи на те, що відповідачка намагалася обґрунтувати свою позицію неможливістю користуватися послугами через відсутність доступу до житла, суд встановив, що факт надання комунальних послуг не залежить від індивідуальних обставин споживача. Позиція «Київтеплоенерго», яке вимагає сплати за надані послуги, була підтримана, оскільки відповідно до чинного законодавства, користування комунальними послугами є обов'язковим для всіх споживачів, а відмова від оплати без належних доказів фактичного припинення постачання послуг не є підставою для анулювання боргу.

Жінка зазначала, що не є єдиною власницею квартири. За її словами, частина житла належить іншій особі, яка фактично контролює помешкання та не допускає її всередину. Вона наголошувала, що через це не може користуватися комунальними послугами та ще у 2015 році зверталася до поліції через конфлікт навколо доступу до житла. Окремо відповідачка просила суд застосувати строк позовної давності до боргів, що виникли до травня 2018 року.

Суд погодився з доводами про сплив строку позовної давності частково. Було встановлено, що заборгованість за період з липня 2015 року по березень 2017 року не може бути стягнена через пропуск строків звернення до суду. Водночас суд відмовився списувати борги за пізніші періоди, визнавши їх такими, що підлягають оплаті.

У підсумку позов задовольнили частково. З жінки вирішили стягнути 74 988 гривень заборгованості за житлово-комунальні послуги. До цієї суми увійшли борги за опалення після квітня 2017 року, нарахування за останні роки, а також інфляційні втрати та три відсотки річних.

Окремо суд наголосив, що наявність інших співвласників квартири не звільняє відповідачку від відповідальності перед постачальником послуг. Співвласники несуть солідарний обов’язок зі сплати комунальних платежів, а у разі самостійної оплати боргу одна особа має право в подальшому вимагати компенсацію від інших співвласників пропорційно їхній частці у праві власності.

Таким чином, навіть відсутність фактичного доступу до квартири не стала підставою для повної відмови у стягненні боргу за тепло.

Закупівлі безпілотних літальних апаратів для Збройних сил України у 2024–2025 роках відбувалися в межах системи, яка від самого початку була ізольована від публічного нагляду, відкритих тендерів і реальної конкуренції між виробниками. Такий підхід формувався під гаслом оперативності та безпеки, однак на практиці призвів до низки системних проблем, що безпосередньо вплинули на боєздатність підрозділів на передовій.

Основою цієї моделі стали прямі контракти, укладені через відповідні державні агентства, які отримали широкі повноваження без достатніх механізмів стримування і противаг. Відсутність конкурентних процедур означала, що ринок був фактично закритий для багатьох українських виробників, які могли запропонувати ефективніші або дешевші рішення. У результаті постачання часто концентрувалися навколо обмеженого кола компаній, що знижувало гнучкість і адаптивність системи в умовах швидких змін на полі бою.

Тривожним сигналом для ринку стала нещодавня термінова комунікація з боку АОЗ, яке почало з’ясовувати у виробників можливість постачання великих партій дронів у лютому–березні. З урахуванням того, що постачання ключових компонентів з Китаю займає до півтора місяця, такі строки є реалістичними лише для компаній, які заздалегідь знали про майбутні замовлення і підготували виробничі запаси. У 2024 році за схожою схемою один із виробників отримав замовлення на мільярди гривень на FPV-дрони, які виявилися дорогими та не отримали підтримки з боку військових через низьку якість.

Ситуація ускладнюється відсутністю системного стратегічного планування. У 2025 році Генеральний штаб і Міністерство оборони так і не змогли чітко сформувати замовлення на 2026 рік — з визначенням конкретних типів дронів, їхньої кількості та технічних характеристик. З одного боку, спостерігається лобіювання дорогих і високоприбуткових виробів із сумнівною бойовою ефективністю. З іншого — існує рейтинг дронів, сформований командою Мінцифри, який базується на реальному досвіді військових і показує, які системи справді працюють на фронті. Ці позиції часто не збігаються з дронами, що просуваються в межах закритих контрактів.

У результаті було ухвалене негласне рішення не укладати довгострокові системні контракти, що призвело до зриву планових постачань. Тепер новій команді Мінцифри доводиться в авральному режимі намагатися компенсувати цей провал, щоб уникнути фактичного дефіциту безпілотників у бойових підрозділах.

За інформацією журналістів, окрім термінових двомісячних контрактів, Агентство оборонних закупівель готується провести опитування виробників щодо їхніх можливостей постачання дронів на шестимісячний період. Такий горизонт дозволив би компаніям завчасно закуповувати комплектуючі та пропонувати більш конкурентні ціни. Водночас відмова від укладання шестимісячних контрактів може свідчити про те, що короткі термінові замовлення розподіляються між заздалегідь визначеним колом виробників.

Підстави для таких підозр пов’язані із закритістю процесу формування потреб армії. Запити надходять із підрозділів до Генштабу, де обмежене коло посадовців разом із Міністерством оборони визначає типи дронів, обсяги та цінові параметри. Фактичну вартість продукції пропонує сам виробник, отримуючи формальний висновок про «ринковість», після чого до неї додається офіційна маржа. Хто саме затверджує остаточну номенклатуру і ціни при контрактах на мільярди гривень, публічно не розкривається.

Оцінка якості дронів і відповідності заявленим характеристикам здійснюється різними комісіями. За даними джерел, одні й ті самі вироби можуть бути відхилені через невідповідність технічним параметрам, але паралельно схвалені іншими структурами без додаткових зауважень. Компанії, які не мають можливості вести неформальні переговори, ризикують бути витісненими з ринку незалежно від фактичної ефективності їхніх розробок на фронті.

На цьому тлі деякі іноземні донори, за інформацією джерел, надають допомогу ЗСУ, обходячи державну систему закупівель. Фінансування спрямовується напряму українським виробникам тих дронів, які реально використовуються бойовими підрозділами. Попит у таких випадках формується не формальними звітами, а безпосереднім спілкуванням з військовими та поїздками на передову.

Починаючи із середи, 4 лютого, в Україні прогнозуються помітні зрушення в атмосферних процесах, які поступово змінюватимуть зимовий характер погоди. Найшвидше ці зміни проявляться у західних регіонах держави: інтенсивні морози слабшатимуть, зростатиме швидкість вітру, а також додадуться опади різної інтенсивності. Погода набуватиме більш нестійкого характеру, що стане ознакою переходу до м’якших температурних умов.

У нічний час на заході країни температура повітря підвищиться до -6…-1 градуса, а вдень показники термометрів коливатимуться поблизу нульової позначки. У Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях переважатиме хмарна погода, можливі періодичні опади у вигляді мокрого снігу та снігу з дощем. Посилення вітру створюватиме відчуття сирості та прохолоди, навіть за відсутності сильних морозів.

У центральних і північних регіонах країни погода залишатиметься більш стабільною, без істотних опадів. Тут буде хмарно з проясненнями, а температура поступово піде вгору, хоча нічні морози ще зберігатимуться. У Києві прогнозують до -18 градусів уночі та близько -8 вдень. У Житомирі, Черкасах, Кропивницькому та Вінниці вночі очікуються морози до -15…-19 градусів, вдень — у межах -4…-7.

Найхолодніша погода збережеться на сході та північному сході країни. У Сумах і Харкові вночі температура опускатиметься до -25 градусів, удень — близько -11. У Полтаві, Чернігові та Дніпрі також прогнозують значні нічні морози, однак денні показники поступово зростатимуть. Опади в цих регіонах малоймовірні.

На півдні України погода буде відносно м’якішою. В Одесі, Миколаєві та Херсоні вночі очікується близько -13 градусів, удень — до -4. У Запоріжжі температура коливатиметься від -15 уночі до -4 вдень. У Криму, зокрема в Сімферополі, прогнозують -9…-1 градус і хмарну погоду з проясненнями.

Таким чином, із середини тижня в Україні розпочнеться поступовий вихід із періоду сильних морозів, однак у східних регіонах холод ще протримається щонайменше кілька днів.

У місті Ямпіль Вінницької області з вод річки Дністер підняли тіло 31-річного місцевого мешканця. Чоловік загинув під час спроби вплав подолати державний кордон України. Про подію поінформувало Південне регіональне управління Державної прикордонної служби.

Як зазначили у відомстві, пересування чоловіка у бік річки було зафіксовано технічними засобами спостереження прикордонників. Після виявлення підозрілої активності наряд негайно висунувся до вказаного району, однак на момент прибуття людини на березі вже не було. Згодом стало зрозуміло, що він увійшов у воду та намагався самостійно перетнути Дністер.

Через сильну течію та низьку температуру води чоловік не зміг самостійно впоратися з умовами. Прикордонний наряд оперативно прибув на місце події та намагався надати допомогу, однак через складну погоду і небезпечні умови дістатися до нього було неможливо.

До пошукової операції залучили водолазну групу ДСНС. Роботи тривали кілька годин. Наступного дня рятувальники виявили тіло чоловіка та підняли його на поверхню.

Обставини події з’ясовують правоохоронці. У Держприкордонслужбі вкотре нагадують, що спроби незаконного перетину кордону, особливо через водні перешкоди та в зимовий період, становлять серйозну загрозу для життя.