Дружина Віктора Павліка розповіла про рідкісний діагноз сина та затримку мовлення

Андрій Веревський у 2025 році опинився на шостій сходинці рейтингу найбагатших бізнесменів України, задекларувавши близько 72 мільярдів гривень доходу. Ключовими джерелами цих коштів стали аграрні активи, насамперед структури Kernel-Трейд та «Енселко Агро», які десятиліттями формували основу його бізнес-імперії та забезпечували домінування на ринку експорту зернових і олійних культур.

Однак за вражаючими фінансовими показниками дедалі виразніше проступає інший вимір великого агробізнесу. Аналіз відкритої фінансової звітності, податкових даних та галузевої статистики свідчить про системний підхід до податкової мінімізації, що дозволяє зберігати надприбутки навіть у періоди економічної турбулентності. Використання складної мережі юридичних осіб, оптимізаційних механізмів та експортних схем стало невід’ємною частиною цієї моделі.

Ключову роль у фіскальному прикритті цих схем відіграє Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, який очолює Данило Гетманцев. Саме через цей комітет, за даними журналістських розслідувань, просувалися лобістські законопроєкти, що фактично звільняли експортерів олії від податкових зобов’язань. За підтримку таких рішень, за інформацією джерел, депутатам пропонували готівкову винагороду в десятки тисяч доларів за одне голосування.

Наслідком цієї практики стали хронічні втрати державного бюджету, які вимірюються мільярдами гривень щороку. При цьому фіскальна звітність не завжди відображає реальні обсяги експорту. Згідно з аналітичними даними міжнародних торговельних баз, при фактичному вивезенні сотень тисяч тонн соняшникової олії через порти Одеської області в офіційних документах фігурують лише символічні обсяги. Решта товару, за версією розслідувачів, проходила через фіктивні компанії-одноденки, які зникали після однієї операції, а валютна виручка осідала в непрозорих фінансових інструментах, зокрема у криптогаманцях.

Паралельно Веревський реалізував агресивну стратегію на фондовому ринку. Акції Kernel на Варшавській біржі за короткий період обвалилися з майже 100 до трохи більше одного злотого. Через офшорну структуру Namsen Limited було проведено додаткові емісії, які суттєво розмили частки європейських пенсійних фондів та сотень приватних інвесторів. Частину з них об’єднує ініціативна група на чолі з Павлом Бойком, яка відкрито заявляє про порушення прав міноритаріїв.

У результаті активи концентрувалися в одних руках за заниженою вартістю, тоді як міжнародна репутація України як юрисдикції для інвестицій зазнала серйозного удару. За даними розслідувань, цим процесам сприяли окремі представники виконавчої влади, зокрема колишній міністр аграрної політики Микола Сольський.

Таким чином, офіційний статус одного з найбагатших бізнесменів країни дедалі більше контрастує з питаннями до джерел цих статків, механізмів податкової оптимізації та політичного прикриття, які залишаються у фокусі уваги журналістів і громадськості.

Наталія Могилевська продовжує доводити, що вік не визначає межі жіночності та самовираження. Сучасна співачка, яка активно проживає період материнства, демонструє силу, впевненість і почуття гумору, які не втрачаються з роками. У новому відео в соціальних мережах Могилевська вразила шанувальників своєю вражаючою трансформацією: два кардинально різні образи з’єдналися в одній історії, показуючи, що різноманіття – це не лише мода, а й спосіб мислення.

На початку ролика артистка постає в кумедному та трохи зухвалому образі: величезна чорна перука, яскраво-рожева шуба та насичений макіяж створюють відчуття театральної гри. Цей образ, водночас іронічний, і сміливий, підкреслює готовність сприймати життя з гумором і не боятися бути собою. Контраст між зовнішньою яскравістю та внутрішньою гармонією додає відео особливого шарму та емоційної глибини.

Втім уже за мить на екрані з’являється зовсім інша Наталія — гламурна, впевнена і зваблива. Співачка постає в обтислій золотій сукні з паєтками та чорним мереживним ліфом, що підкреслює фігуру. Образ доповнюють масивне намисто, грайливий настрій і впевнена подача.

Контраст між двома образами Могилевська підкреслила лаконічним підписом:«50 років можуть виглядати по-різному, чи не так?»

Відео викликало активну реакцію колег і підписників. Зокрема, акторка Ольга Сумська з гумором зауважила, що навіть у першому, жартівливому образі співачка виглядала привабливо.

Цим перевтіленням Наталія Могилевська ще раз дала зрозуміти: у 50 можна бути елегантною або кумедною, гламурною або зухвалою — і не обирати щось одне. Головне — дозволяти собі бути різною і отримувати від цього задоволення.

У Києві розпочинається судовий процес проти голови гарнізонної військово-лікарської комісії Держприкордонслужби, якого звинувачують у систематичному одержанні хабарів за сприяння військовим у переведенні з передових позицій у тилові підрозділи. За даними Державного бюро розслідувань, посадовець створив механізм, який дозволяв йому отримувати кошти від військовослужбовців під час проходження військово-лікарської комісії.

Слідство встановило, що за 2 тисячі доларів полковник медичної служби оформлював рішення про обмежену придатність до служби, надавав відпустки за станом здоров’я або направляв військових на лікування без належних медичних підстав. Така діяльність, на думку правоохоронців, тривала протягом тривалого часу та охоплювала значну кількість військових, які служили на передовій.

У деяких випадках висновки комісії оформлювалися навіть без присутності військовослужбовця.

У травні 2025 року працівники ДБР викрили посадовця під час одержання чергової неправомірної вигоди, затримали його та повідомили про підозру. Під час обшуків у службових приміщеннях було вилучено медичну документацію з ознаками фіктивності.

Фігуранту інкримінують три епізоди одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, а також складання завідомо неправдивого офіційного документа (ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України). Розслідування щодо інших можливих учасників протиправної схеми триває.

Питання повної децентралізації системи теплопостачання столиці знову опинилося в центрі суспільної дискусії. Втім, фахівці галузі наголошують: для такого мегаполіса, як Київ, подібний сценарій є не лише вкрай складним, а й економічно необґрунтованим. Ідея відмови від великих теплоелектроцентралей на користь мережі малих котелень або альтернативних джерел тепла виглядає привабливою лише на перший погляд, але не витримує професійного аналізу.

Народний депутат України, колишній міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко неодноразово звертав увагу на те, що теплоелектроцентралі є базовим елементом енергетичної безпеки столиці. Вони забезпечують теплом і гарячою водою значну частину міста, працюючи у режимі комбінованого виробництва теплової та електричної енергії. Саме ця особливість робить їх ефективнішими за розрізнені котельні, які не здатні досягти аналогічних показників продуктивності.

Кучеренко наголосив, що функція держави полягає не у поширенні ідей про повну відмову від централізованих систем, а в захисті стратегічних об’єктів. За його словами, йдеться про захист вокзалів, залізниці, мостів, гідротехнічних споруд та теплоелектроцентралей, які є основою життєзабезпечення великих міст.

Коментар депутата прозвучав на тлі руйнування Дарницької теплоелектростанції, відомої як ТЕЦ-4. Цей об’єкт забезпечував теплом близько 12 відсотків житлового фонду Києва. Після останнього масованого удару, під час якого по станції було випущено п’ять балістичних ракет, значна частина лівобережної частини столиці залишилася без опалення.

За словами Кучеренка, ракети цілеспрямовано влучили саме в теплову частину станції, що зробило неможливим постачання теплоносія. Він підкреслив, що швидке відновлення таких об’єктів у воєнних умовах є вкрай складним завданням.

Депутат також різко розкритикував ідеї масової децентралізації теплопостачання. За його оцінкою, замінити київські теплоелектроцентралі неможливо через відсутність відповідних майданчиків, а також через технологічні й екологічні обмеження. Він зазначив, що дискусії про повну відмову від ТЕЦ точаться вже десятиліттями, однак так і не перейшли у практичну площину.

Водночас Кучеренко уточнив, що не виступає проти поміркованої децентралізації, але наголосив, що вона не може стати заміною централізованому теплопостачанню мегаполісу. На його думку, в умовах війни значно ефективніше інвестувати ресурси у посилення протиповітряної оборони та захист існуючих енергетичних об’єктів, ніж у реалізацію ілюзорних альтернатив, які неможливо швидко втілити.

У другій частині журналістського розслідування видання 360ua.news детально аналізується, яким чином продовжували діяти схеми паралельного імпорту техніки Apple до Російської Федерації та Республіки Білорусь після запровадження міжнародних обмежень. У фокусі уваги — діяльність міжнародного холдингу ASBIS, що має статус офіційного партнера Apple в Україні, а також роль пов’язаних структур у суміжних юрисдикціях.

Після початку повномасштабної війни та посилення санкційного тиску прямі канали постачання високотехнологічної продукції до РФ опинилися під пильною увагою регуляторів. У відповідь на це, як зазначається в розслідуванні, логістика була перебудована таким чином, щоб формально відповідати новим правилам, але фактично зберігати доступ російського ринку до продукції західних брендів. Україна на початковому етапі відігравала роль транзитної ланки, прикриваючи рух товарів статусом офіційного дистриб’ютора.

Так, у квітні 2022 року з’являється “нова” компанія ТОВ «ДНК-Трейд» з тим же самим менеджментом що й у білоруському представництві ASBIS.

Директор ТОВ «ДНК-Трейд» – Артем Ахунов, колишній гендиректор СЗАО «Асбіс». Офіс ТОВ «ДНК-Трейд» за тією ж адресою, де раніше працював головний офіс ASBIS у Мінську – Менковський тракт, 10, офіс 27.

ФОТО: Холдинг ASBIS продовжує роботу в РБ через підставну «ДНК-Трейд»

Тепер підконтрольна холдингу ASBIS білоруська «ДНК-Трейд» постачає техніку Apple для білоруської мережі A1, офіційного реселера Apple. Мережа iStore теж просто «переїхала» — спершу це було ТОВ «Автоматизированные системы бизнес-контроля», а у 2024 році з’явилася «АйСтор Плюс», яка до 2025 належала все тій самій «ДНК-Трейд».

Потім контроль перейшов до Максима Бобко – колишнього директора ООО «МакСолюшнс», структури, через яку Asbis запустив проект Breezy для trade-in техніки Apple.

ФОТО: Зв’язки та активна робота ASBIS в Білорусії

Звісно, власник Asbis Сергій Костевич досить акуратний, тож офіційно нові офіси холдингу працюють на Кіпрі, у Казахстані, Узбекистані, Грузії.

Але по факту більшість «релокованих» співробітників навіть не виїжджали з Росії:

Расім Лемберанський, колишній виконавчий директор російської мережі re:Store, у травні 2025 року став Chief Omnichannel Officer в Asbis. У профілі Лемберанського — Кіпр, а у житті — Москва.

Зокрема, його присутність у чатах житлового комплексу «Событие» восени 2025 року підтверджує, що топ-менеджер міжнародного холдингу, який декларує відхід із РФ, досі мешкає у столиці країни-агресора.

Дмитро Андрєєв, керівник відділу продажів Asbis, в офіційних документах — Алмати. Та до 2022 року він працював у московському офісі Western Digital.

У грудні 2023-го публікував резюме з місцем проживання «Москва», а вже в березні 2023-му оформлював замовлення на адресу в Санкт-Петербурзі. Його історія «релокації» нагадує переїзд тільки на папері — між вкладками браузера.

Станіслав Мартинов, колишній директор Asbis Russia, тепер числиться у філії в Узбекистані. Але польоти між Ташкентом і Москвою — дев’ять туди, дев’ять назад.

А ось липні 2025 року Станіслав Мартинов шукав, де полагодити машину у Москві.

Варто відзначити, що на Кіпрі, у штаб-квартирі холдингу Asbis, числяться десятки нових «міжнародних фахівців». Але якщо уважно подивитись, то всі вони всі з Москви

Анастасія Коршункова, колишня менеджерка московського офісу Schneider Electric,

у 2023 році стала співробітницею Asbis. До цього працювала у російській Асоціації імпортерів та експортерів — структурі, яка займалася імпортом електронних модулів і деталей для БПЛА. У Asbis вона вже під прапором Кіпру. Але робочі контакти, адреси й канали зв’язку — ті самі.

Василь Снежков, ще донедавна керівник московського офісу ELKO Group, у 2024 році очолив Prestigio Consumer & Lifestyle Products — дочірній напрямок Asbis. Його новий офіс — у Лімасолі, але мережа ділових контактів залишилася московською.

Катерина Ладогіна, колишня директорка з маркетингу московської школи, тепер відповідає за маркетинг Asbis у регіоні EMEA. Офіційно — Кіпр. По суті — те ж коло знайомств, те ж комунікаційне поле, ті ж контакти з російськими колегами.

Ще один «новий» напрямок Asbis — штучний інтелект і робототехніка де ми знову бачимо “знайомі” імена.

Олександр Аспідов, колишній інженер із Huawei у Москві, з 2023 року очолює напрям Machine Learning & Computer Vision в Asbis Robotic Solutions. Локація — Кіпр. Реальність — усе та ж Росія.

У цьому ж підрозділі працюють Аркадій Кривчиков, Артемій Смєхов, Євген Догель — усі вони мали попередній досвід роботи у російських компаніях, пов’язаних з IT, інженерією та лазерними системами.

Найімовірніше, Asbis просто переніс відділ R&D на «нейтральну» територію, але команда лишилася тією самою.

Офіційно — міжнародна корпорація з філіями у 28 країнах. Неофіційно — мережа людей, які залишились у Росії та працюють дистанційно під брендом «кіпрського офісу».

Вони змінили підпис у пошті, але не змінили країну. І поки компанія демонструє “адаптивність бізнесу”, фактично вона продовжує тримати у штаті російських фахівців, які вчора обслуговували місцевий ринок, а сьогодні — розробляють продукти для нього через обхідні схеми.

Хоча ASBIS публічно обіцяв «скоротити присутність у Росії та Білорусі», на графіках — інша картина: саме у 2022-му стрімко підросли ринки, що прилягають до РФ. Вірменія — плюс 217%, Грузія — 124%, Азербайджан — 58%, ОАЕ — 40%, Казахстан — 33%. І це не статистичний шум, а маршрут.

Казахстан у звітах перетворюється на головний хаб постачання. Якщо у 2021-му він давав 12,45% продажів ASBIS, то у 2022 — вже 21,74%, у 2023 — 22,77%. Кожна п’ята гривня обороту — через країну, яка стала головним транзитним вузлом для російського ринку.

На початку 2024-го компанія запускає будівництво нового складу площею близько 20 тис. м² — і того ж року скаржиться в піврічному звіті: «незаконна торгівля» конкурентів вибиває ціни на 30%.

Паралельно у вересні 2023-го в кіпрському офісі ASBIS з’являється Key Account Manager Анастасія Коршункова. За рік до того вона працювала в російській Асоціації експортерів та імпортерів із локацією в Туреччині — структурі, що, серед іншого, пропонувала імпорт продукції подвійного призначення: деталі для БПЛА, електронні модулі, товарні позиції, які легко опиняються у санкційних списках. У публічних звітах це називається «міжнародним розвитком». У реальному житті — коридором.

Коли ASBIS оголосив про «вихід» зі східних ринків, точку входу просто зсунули. На карті Європи складів стало менше, у Центральній Азії — більше.

У 2021-му дочірня юрособа ASBIS CA в Узбекистані отримала чотири поставки. У 2024-му — вже 4 059. Зростання у тисячу разів — це не локальний успіх, це інфраструктура. Офіційні реселери Apple в Узбекистані множаться: Beeline, CA.Store, Elmakon, Mediapark, Radius. У Ташкенті відкривається iStore від ASBIS. «Нейтральний» ринок? Новий фасад — той самий зміст.

У звітності це виглядає «органічним розвитком» на нових ринках. У географії постачань — це класичний паралельний імпорт: товар перетікає через юрисдикції, де простіше з паперами і складніше з відповідальністю. Коли у 2024-му частка Казахстану в загальних продажах падає до 16,37%, компанія пояснює це «незаконною торгівлею» конкурентів і змінами в законодавстві. Але в той самий час у Казахстані з нуля росте склад на 20 тисяч квадратів, а в Центральній Азії — пульсують канали, які суміжні з РФ не на словах, а на дорогах і складах.

ФОТО: квітень 2025, блогер з Росії на каналі iBlog викладає відео: порівняння зарядних пристроїв від Асбіс, а також інформує про налагодження постачання.

Як бачимо, ASBIS не скоротив присутність в РФ, а тільки змінював фасади, під’єднував нові двері, добудовував склади — і вів товар туди, куди офіційно «вже не ходить». На папері — розвиток. У реальності — легалізований обхід. І якщо хтось іще сумнівається, достатньо подивитися на 2022-й рік на карті продажів — і на те, як саме ця мапа накладається на географію російського ринку.

Найбільш цинічним в даній історії є той факт, що ASBIS перетворив Україну на канал паралельного імпорту електроніки до РФ.

Офіційна формула звучить бездоганно: в Україні імпортером Apple є ТОВ «Еппл Україна» (з 2020 року), Apple завозить техніку з Китаю та Індії і сама ж розмитнює. На папері — чиста вертикаль: виробник → митниця → полиці.

Але практична географія постачань рідко збігається з пресрелізами. Вересень 2024 дає важливу деталь: ASBIS у цій моделі — не просто «перевізник». Саме на їхніх складах сортують техніку, звідси відвантажують у iStore, а також Comfy, «Фокстрот», «Алло» та інші мережі; тут же погоджують викладку вітрин, рекламні матеріали, навчання продавців. Формально імпорт здійснює Apple, фактично ASBIS контролює маршрут від рампи складу до каси магазину. І якщо ви керуєте маршрутом, ви впливаєте на напрямок.

Ось яскравий приклад – Вересень 2025. Російський блогер Wylsacom показує у ролику новий iPad Pro М5, тримаючи в руках коробку від iPad Pro M4 (2024). На стікері чітко читається: «Імпортер — ТОВ “Еппл Україна”». Поруч — part number MVXR3NF/A. Для людей з індустрії це не абревіатура, а карта: NF — код регіону Бельгія/Франція/Люксембург; пристрої з цим кодом легально продаються також у Великій Британії, Ірландії, Литві, Україні. Тобто коробка з таким маркуванням цілком могла з’явитися у нас на полиці.

ФОТО: ASBIS перетворив Україну на канал паралельного імпорту електроніки до РФ

Схема паралельного імпорту проста до банальності: товар входить «чисто» в країну А, а виходить уже в країну Б. Юридично — це інший ланцюг постачання; фізично — ті самі коробки з тією ж «шапкою» імпортера.

Якщо ASBIS — оператор складів, відвантажень, мерчандайзингу та навчання продавців у партнерських мережах, саме тут утворюється чутливий вузол контролю. Звідси — можливість перевести потік з офіційного ринку на «сірий» без зміни упаковки й артикулу. Особливо коли сусідні країни — Польща, Литва, Україна — одночасно виступають легальними точками входу для офіційної техніки й зручними хабами для її подальшого «переорієнтування».

ФОТО: схема паралельного імпорту продукції Apple до РФ

Чи означає це, що кожна коробка з написом «Еппл Україна» опинилася в РФ через ASBIS? Ні. Чи означає це, що саме тут — у точці, де ASBIS керує сортуванням та відвантаженням — найпростіше сформувати паралельний маршрут? Так. Ланцюг слабкий рівно настільки, наскільки у вас централізовано логістику.

Ми вже бачили, як центральноазійські ринки вибухнули зростанням у 2022–2024 роках, а склади й нові вакансії з’являлися там, де легше «розчиняти» партії в транзиті. Тепер маємо візуальний доказ присутності українсько маркованої коробки в Росії — у момент, коли ринок РФ нібито закритий. Збіг у ланцюгу? Занадто дорога випадковість.

Отже, Україна в цій карті постачань має два обличчя. Офіційне — «Еппл Україна» як імпортер. Операційне — ASBIS як керуючий складом, який вирішує, де завтра лежатиме конкретна коробка. І якщо завтра вона з’являється у руках російського оглядача, питання «хто перевів стрілку маршруту» звучить не риторично, а предметно.

Також компанія ASBIS часто згадується у судових реєстрах. Так, 31 січня 2023 року в ЄРДР фігурує кримінальне провадження № 42023000000000108 за ознаками ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України. Предмет — зловживання владою та службове підроблення. Справу не закрито: останню ухвалу оприлюднено у вересні 2025 року.

Слідство фіксує період 09.05.2022 — 28.09.2022. За цей час ТОВ «ПІІ „Асбіс-Україна“ перерахувало на рахунки материнської ASBISc Enterprises Plc (Кіпр) $47,13 млн (близько 1,5 млрд грн) — як «розрахунки за імпорт», у т. ч. на умовах відстрочки та під процент.

Фактичний імпорт, зазначений у матеріалах, — приблизно 22 млн грн без ПДВ (з них від ASBISc — близько 3 млн грн). Банки не встановили порушень валютного контролю, попри перерахування значних сум без відповідного ввезення товарів на митну територію України. Формально — платежі за зовнішньоекономічними контрактами; у балансі — розрив між грошовим і товарним потоками.

Також, за даними правоохоронців, із 2019 року «Асбіс-Україна» реалізовувала техніку Apple за готівку структурам групи «Цитрус» (ТОВ «Імпортмакс», «Цетехно», «Максішоп», «Діпровайд», «Імпорт Капітал») без відображення цих операцій в обліку.

Щоб вирівняти папери, у звітності з’являються фіктивні контрагенти — «Домашня Електроніка Плюс», «ІТР-Стройінформ», «Віст-М», «Інновації ХХІ століття» — із ціною на ≈10% нижчою за ринкову, що «пояснювало» списання залишків. Для податкових реєстрів — коректні рядки; для інвентаризації — непомітні «мінуси».

Окрема тема — Allmotion Group (згодом перейменована), що офіційно надає послуги активації брендів, івенти, мерчандайзинг. Слідство описує механіку «буферних» і «транзитних» підприємств (січень 2020 — серпень 2021):

ФОТО: вирізка з кримінального провадження

За цей період до бюджету не надійшло: близько 3,42 млн грн (Allmotion Group) і 14,61 млн грн (Allmotion Україна). У січні—липні 2022 по колу пройшло ще 12 млн грн під виглядом «поворотної фіндопомоги».

У цьому контексті у звітності «Асбіс-Україна» фіксується «придбання рекламно-маркетингових послуг» на понад 7 млн грн у Allmotion. Податкова декларація Allmotion за лютий 2022: 8,47 млн грн «наданих послуг» (ПДВ 1,69 млн), із яких 7,61 млн грн — платник «ПІІ „Асбіс-Україна“» (у т. ч. ПДВ 1,52 млн).

ФОТО: вирізка з кримінального провадження

Відкриті джерела про широкі рекламні кампанії того періоду — скупі. Документи — докладні. У таких сюжетах папери виглядають переконливіше, ніж білборди. Обшуки, сейфи, арешти — і повернення.

Серпень 2023 — ухвала на обшук в офісі «Асбіс-Україна». Працівники погоджуються добровільно видати документи, але під час огляду встановлено: видано не все.

Вересень 2023 — обшук у директора: вилучено $122,2 тис. та €22 тис., кошти заарештовано; згодом (жовтень 2024) арешт скасовано. Обшуки також у головного економіста ($20 тис. та €570) і, ймовірно, у головного бухгалтера ($42,1 тис. та 207 тис. грн); суд відмовляє у накладенні арештів на ці суми.

У лютому 2025 суд задовольняє скарги «Асбіс-Україна» на бездіяльність детективів БЕБ та повертає частину майна, вилученого під час обшуку. Провадження — триває.

У наступній частині нашого розслідування читайте про засновників корпорації ASBIS, які стоять за паралельним імпортом техніки Apple до Росії.

З ПЕРШОЮ частиною нашого журналістського розслідування можна ознайомитись за посиланням: Офіційний партнер Apple в Україні корпорація ASBIS потрапила в скандал із паралельним імпортом до РФ

У Львівській області слідчі передали до суду обвинувальний акт стосовно правоохоронця та цивільної особи, яких підозрюють у спробі приховати дорожньо-транспортну пригоду, скоєну у стані алкогольного сп’яніння працівником митної служби. Про це повідомили у Державному бюро розслідувань після завершення всіх необхідних слідчих дій.

Подія сталася 24 червня 2025 року на території Шептицького району. За матеріалами досудового розслідування, співробітник митного органу керував автомобілем Citroen, перебуваючи напідпитку. Під час руху водій не зміг утримати транспортний засіб під контролем, унаслідок чого автомобіль врізався у дорожній відбійник та зазнав механічних пошкоджень.

Втім, як встановили слідчі, правоохоронець вирішив допомогти митнику уникнути відповідальності. Замість фактичного водія він оформив протокол на іншу особу — кума порушника, який також приїхав на місце події. Таким чином, у документах саме цивільного чоловіка вказали як водія автомобіля.

За інформацією ДБР, поліцейський підробив щонайменше два документи: протокол про порушення правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження майна, а також протокол про пошкодження об’єктів дорожньої інфраструктури. Такі дії кваліфікували як службове підроблення.

Про підозру правоохоронцю повідомили у жовтні 2025 року за участі Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції. Йому інкримінують ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Цивільній особі оголосили підозру у пособництві в цьому злочині — за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.

Обвинувальний акт уже передано до суду. Санкції статей передбачають до трьох років обмеження волі.

Водночас, як зазначають у ДБР, працівнику митниці повністю уникнути відповідальності не вдалося. На нього склали адміністративний протокол за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження майна.

Справу розглядають як черговий приклад спроб використати службове становище та особисті зв’язки для уникнення покарання. Остаточну оцінку діям фігурантів надасть суд.

Після того як бізнесмена Дмитра Фірташа офіційно внесли до санкційного списку України, громадський сектор зосередив увагу на ролі державних регуляторів у фінансовій системі. Особливий інтерес викликала позиція Національного банку України та його рішення стосовно банку «Альянс», кінцевим бенефіціаром якого, за даними відкритих джерел і заяв активістів, вважається саме Фірташ або структури, пов’язані з ним.

Громадські організації та експертне середовище наголошують, що запровадження санкцій проти великого бізнесу не може обмежуватися лише формальним включенням до списків. На їхню думку, важливим є комплексний підхід, який охоплює фінансові установи, що можуть прямо чи опосередковано перебувати під впливом підсанкційних осіб. У цьому контексті дії або бездіяльність Національного банку розглядаються як індикатор реальної ефективності санкційної політики держави.

На цьому тлі відсутність публічних кроків щодо банку «Альянс» викликала хвилю критики. Активісти наголошують: регулятор не оприлюднив результатів поглиблених перевірок, не повідомив про можливі обмеження чи додатковий нагляд і не пояснив, як саме забезпечується недопущення використання банківської системи в інтересах особи, яка перебуває під санкціями.

Окремо увагу звертають на роль заступника голови правління НБУ Дмитра Олійника, який відповідає за банківський нагляд. Саме на цьому рівні, за словами критиків, ухвалюються рішення щодо контролю за діяльністю банків. На їхню думку, відсутність жорстких дій щодо «Альянсу» може свідчити або про вибірковий підхід, або про недостатню інституційну реакцію.

Експерти зазначають, що банківський сектор є одним із ключових каналів, через які можуть обходитися санкційні обмеження. Тому саме Нацбанк має демонструвати максимальну прозорість, регулярні перевірки та публічну звітність. Інакше санкційна політика ризикує перетворитися на формальність.

Громадські активісти вимагають від регулятора чіткої та документованої оцінки діяльності банку «Альянс» з урахуванням санкційного статусу його бенефіціара, а також публічного пояснення подальших кроків. Поки цього не відбувається, довіра до антикорупційної та санкційної політики держави, за їхніми словами, залишається під питанням.

Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький відзначає, що Росія стикається з дедалі більшими стратегічними труднощами, що можуть призвести до перегляду її підходу до війни в Україні. Він акцентує на кількох суттєвих ознаках, що вказують на кризу в діях Кремля. Одним із найбільш помітних сигналів є різке сповільнення темпів наступу російських військ, що свідчить про виснаження ресурсів і складності в координації військових операцій.

Ще однією важливою тенденцією, на яку звертає увагу Білецький, є зміна акцентів у тактиці противника. Росія перейшла до використання енергетичних атак як одного з основних засобів тиску на Україну та її союзників. Це свідчить про те, що Кремль втрачає можливості для успішного ведення традиційних наступальних операцій і шукає інші способи вплинути на хід конфлікту.

Він зазначає, що енергетичний терор є спробою компенсувати відсутність оперативних успіхів на фронті. Водночас російське командування пов’язує певні надії з весняним періодом, коли поява зелених насаджень може знову зробити ефективною тактику прихованого просування малих штурмових груп.

Разом з тим Білецький скептично оцінює ці розрахунки. На його переконання, навіть із настанням весни російські війська не зможуть кардинально змінити ситуацію, або ж такі спроби матимуть обмежений ефект.

Командир корпусу також назвав «смішним» чергове перенесення так званого дедлайну захоплення Донецької області до 1 квітня. Він вважає, що Сили оборони України мають можливість поставити противника у ситуацію, коли подальший наступ стане безперспективним, а рівень втрат — критичним.

За такого розвитку подій, переконаний Білецький, у Росії з’являться реальні стимули для переговорів і пошуку шляхів завершення війни. Ключовою умовою він називає повну зупинку російського просування навесні.

Військовий також звернув увагу на вплив погодних умов на бойові дії. Сильні морози, які тримаються останніми днями, ускладнили наступальні дії російських військ через проблеми з логістикою та побутовим забезпеченням. Водночас складні умови залишаються спільними для обох сторін, оскільки постійні обстріли не дозволяють облаштувати надійні укриття для обігріву на передових позиціях.

Окремо Білецький зазначив, що на фронті фіксується погіршення стану забезпечення російських підрозділів. За даними української розвідки, у перехоплених розмовах військові РФ скаржаться на нестачу їжі, води та базових умов для виживання, що додатково впливає на боєздатність противника.

Таким чином, на думку командира Третього корпусу, поєднання слабких темпів наступу, проблем із забезпеченням і зростаючих втрат може стати для Кремля сигналом, що продовження війни в нинішньому форматі втрачає сенс.