Думка українців: від підтримки президента до мобілізації на перемогу навколо Різдва

Населення України продовжує відстоювати своє ставлення до влади та перспективи у війні. За результатами дослідження групи “Рейтинг”, підтримка президента Володимира Зеленського залишається значною, але вже не такою високою, як на етапі початкових дій у зустрічі з агресією Росії. Навіть у контексті звільнення більшості Українського суспільства вірить у перемогу, але деякі почувають, що темп мобілізації сповільнився. За дослідженням, підтримка дій президента залишається на рівні понад 60%, з упадком порівняно з попередніми періодами, але зберігається. Наприкінці 2023 року цей показник вже становив 91%, зростаючи до 94% у квітні 2022 року. Проте, число тих, хто відмовився від цілковитої або часткової підтримки президента, зросло до третини у лютому 2024 року, порівняно з 5% на початку конфлікту. У той же час, ставлення до інших органів влади, таких як Верховна Рада та уряд, стало ще негативнішим. Тільки 19% схвалюють роботу Верховної Ради, а уряд Дениса Шмигаля має підтримку лише 35% населення. Проте, високий рівень довіри зберігають Збройні Сили України — 93%. Більшість українців (88%) вірять у перемогу у війні з Росією, хоча це менше, ніж на початку конфлікту, коли цей показник становив 97%. Серед тих, хто вірить у перемогу, більше половини вважають, що Україна збереже всі свої території, що вона мала у 1991 році. У той же час, дослідження показало, що більшість українців (36%) вважають рівень мобілізації недостатнім, тоді як лише 30% вважають його оптимальним.

Дослідження, проведене наприкінці лютого на всій території України, окрім окупованих Росією регіонів Криму і Донбасу, пролило світло на деякі важливі аспекти громадської думки. Щодо рівня мобілізації до Збройних сил України, трохи менше чверті (19%) респондентів вважали його занадто високим, а 15% не могли визначитися. В українців запитали також, чому, на їхню думку, люди не прагнуть мобілізуватися. Найчастішою відповіддю був “страх смерті, інвалідності, полону, невизначеності”, на другому місці — “несправедлива мобілізація”, а на третьому — “брак техніки, амуніції та зброї”.

У той же час, українців також цікавило, коли вони відзначають Різдво. Понад половина (53%) відзначили цей святковий день за новим календарем – 25 грудня, тоді як лише 11% святкували 7 січня. Решта або святкували в обидві дати (17%), або не відзначали цей день взагалі (19%).

Щодо планів на майбутнє, виявлено, що більшість людей (24%) планує своє життя на місяць наперед, а 23% — на понад рік. Проте, 15% взагалі не можуть будувати жодних планів, а ще 12% — планують до року. В умовах економічної нестабільності, 68% відповідаючих відчувають погіршення свого матеріального стану.

Щодо прогнозів на найближчий рік, майже половина (46%) вважають, що їхнє економічне становище залишиться незмінним, проте 18% очікують погіршення, а 15% — покращення. Такий оптимізм або песимізм визначають ситуацію, яка склалася в країні та власні можливості.

Опитування було проведене за участю приблизно двох тисяч респондентів віком від 18 років і старше шляхом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів, з помилкою репрезентативності не більше 2,2%.

• Українці виявили підтримку президента Володимира Зеленського, але рівень цієї підтримки зазнав певного зниження протягом часу конфлікту з Росією.

• Істотна частина населення вірить у перемогу у війні, але деякі виражають обурення темпами мобілізації.

• Велика кількість людей святкує Різдво за новим календарем, але є і ті, хто залишається вірними традиції святкувати його 7 січня.

• Значна частина населення планує своє життя на короткий термін, що свідчить про відсутність стабільності у суспільному та економічному житті.

• Економічна нестабільність відчутна для більшості громадян, і існують певні оптимістичні та песимістичні очікування на майбутнє щодо змін в економічному стані країни.

У цілому, опитування відображає складну соціально-політичну ситуацію в Україні, в якій населення продовжує виявляти підтримку президенту та Збройним силам, але також висловлює занепокоєння щодо економічної та військової ситуації у країні.