Два роки після: що стало відомо про вбивство Дениса Кірєєва?

Вчора в Чернівецькій області стався землетрус, про що повідомили фахівці Головного центру спеціального контролю. Підземні поштовхи зафіксували у Дністровському районі Буковини, що є частиною західної України. За попередніми даними, магнітуда землетрусу склала 1,4 бала за шкалою Ріхтера, що вказує на досить слабке явище. Епіцентр перебував на глибині близько 3 кілометрів під поверхнею землі.

Слід зазначити, що на території України землетруси подібної сили не є рідкістю, але вони майже завжди мають незначний вплив на життя людей. Однак, в разі збільшення активності, фахівці закликають бути обережними та стежити за оновленнями від відповідних органів.

«За класифікацією землетрусів цей належить до невідчутних», — зазначили у Центрі, наголосивши, що коливання не становлять загрози для населення.

Це вже другий землетрус у Чернівецькій області за останні тижні. Попередній стався 16 жовтня поблизу Новодністровська, тоді магнітуда сягнула 2,1 бала.

За словами провідного наукового співробітника Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України, доктора фізико-математичних наук Дмитра Гриня, сейсмічна активність на території України не є винятковим явищем.

Найбільший вплив на країну має зона Вранча, розташована в Румунії, однак підземні поштовхи фіксують і в інших регіонах. Зокрема, у Чорному морі час від часу трапляються землетруси силою 3–4 бали, а до сейсмонебезпечних територій належать і Карпати.

Крім того, сучасні прилади виявляють певну сейсмоактивність у межах Українського кристалічного щита — на Полтавщині та в районі Кривого Рогу. Раніше ці зони вважали відносно спокійними, проте нині зафіксовано підземні коливання силою до 4–4,5 бала.

Фахівці наголошують: навіть незначні поштовхи — це нагадування про потребу вдосконалювати системи моніторингу та готовність до можливих природних катаклізмів.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) завершило досудове розслідування у справі, що стосується одного з найвищих посадовців країни — голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. За інформацією слідчих, справа пов'язана з не задекларованими об’єктами нерухомості та автомобілем, які, за даними НАБУ, належать або перебували у користуванні самого Кириленка чи його близьких осіб. В електронній декларації за 2024 рік були умисно приховані 20 об'єктів нерухомості, а також автомобіль BMW X3, оформлений на родичів посадовця.

Слідство вважає, що це було зроблено з метою уникнення відображення фактичного майна, що могло б вплинути на прозорість декларації та порушити етичні стандарти високопосадовця. Тепер справа направлена до суду, і відповідно до чинного законодавства, Кириленко може понести відповідальність за неправдиві дані в декларації, що є порушенням антикорупційного законодавства України.

До незадекларованого майна, за версією слідства, увійшли:

шість квартир у Києві та Ужгороді;

житловий будинок під Києвом площею понад 220 м²;

дві земельні ділянки;

два гаражні бокси; шість паркомісць;

три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 м².

Окрім того, дружині Кириленка (Аллі Кириленко) інкримінують пособництво у незаконному збагаченні, оскільки частина майна була оформлена саме на родичів її родини.

Варто зазначити, що це не перше кримінальне провадження щодо Кириленка: раніше йому вже повідомляли підозри за незаконне збагачення та подання недостовірних відомостей у деклараціях за 2020–2023 роки.

Справу вже передано до суду — тепер їй буде присвячено судовий розгляд, який встановить міру відповідальності для посадовця та його дружини.

Суспільний резонанс цієї ситуації підкреслює очікування громадськості на прозоре правосуддя та справедливе покарання для високопосадовців, які можуть зловживати службовим становищем.

Яблука займають важливе місце серед фруктів, які не лише дарують чудовий смак, а й мають величезну користь для здоров’я людини. Ці смачні плоди багаті на різноманітні корисні речовини, що позитивно впливають на багато аспектів функціонування організму. Вони здатні сприяти нормалізації травлення, зміцненню серцево-судинної системи, контролю ваги та підтримці імунітету. І навіть більше — регулярне вживання яблук може допомогти в профілактиці низки захворювань.

Однією з основних переваг яблук є їхній високий вміст пектину — розчинної клітковини, що має безліч корисних властивостей. Пектин не тільки підтримує нормальну роботу кишечника, але й допомагає знижувати рівень холестерину в крові, що сприяє здоров'ю серця. Крім того, пектин володіє антиоксидантними властивостями, що захищають клітини від пошкоджень, запобігаючи передчасному старінню організму.

Регулярне вживання 100–150 г яблук на день пов’язане зі зниженням ризику серцево-судинних захворювань. Фрукт допомагає нормалізувати артеріальний тиск, зменшити рівень «поганого» холестерину, знизити запалення та покращити функцію судин.

Яблука містять багато води і клітковини, але мало калорій, що допомагає зберегти відчуття ситості та зменшити споживання зайвих калорій. Дослідження показують, що люди, які щодня їдять два яблука, мають на 36% менший ризик розвитку діабету другого типу.

Яблука є джерелом вітаміну C та антиоксидантів, таких як кверцетин, катехін та хлорогенова кислота, які допомагають організму боротися з хворобами та покращують засвоєння заліза.

Тритерпени та фітостерини, що містяться в яблуках, мають протипухлинні властивості і активно досліджуються у профілактиці раку шкіри та шийки матки. Антиоксиданти фруктів допомагають захищати клітини від ушкоджень і знижують ризик розвитку пухлин.

Щоденне включення яблук до раціону — простий і смачний спосіб підтримувати здоров’я та запобігати захворюванням.

В Україні існує чітке законодавче регулювання мінімальної пенсії, яка не може бути нижчою за встановлену державою межу. Основою для визначення цієї межі є прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. У 2025 році ця сума становить 2 361 гривню, і саме на неї орієнтується юридичний мінімум пенсії за віком. Однак варто зазначити, що на практиці більшість пенсіонерів отримує більш велику суму завдяки доплатам за вік і стаж, які держава передбачила для різних категорій громадян.

Ці доплати є важливим елементом пенсійної системи України, оскільки вони покликані забезпечити пенсіонерів з більшим трудовим стажем або старшого віку додатковими виплатами. Такі доплати дозволяють підвищити рівень життя людей, які вже не працюють, але зробили значний внесок у економіку країни протягом свого життя.

Найвищий рівень гарантують пенсіонерам старшого віку зі стажем. Якщо людині виповнилося 65 років і вона має повний трудовий стаж (30 років для жінок і 35 років для чоловіків), то її щомісячна виплата не може бути меншою за 3 758 гривень. Такий самий поріг застосовують і до людей віком від 80 років, але для них вимагають дещо менший стаж — 20 років у жінок і 25 років у чоловіків. Це найбільш захищена група: держава визнає, що в цьому віці люди зазвичай уже не працюють і потребують стабільної підтримки.

Для наступної вікової групи — від 70 до 79 років — гарантований розмір пенсії дещо нижчий. Якщо людина не працює і має повний страховий стаж, їй нараховують не менше 3 613 гривень на місяць. Ідеться про тих, хто формально ще не досяг порогу у 80+, але вже має підвищені вікові витрати на лікування, ліки, догляд.

Ті, хто ще не дотягнув до 70 років, але має достатній стаж або належить до осіб з інвалідністю І групи, теж не залишаються на «голій» базі в 2 361 гривню. Для них держава встановила свій нижній рівень — 3 323 гривні на місяць. Окрема планка існує і для інших непрацюючих пенсіонерів, які не входять у перелічені категорії. Для них мінімальною фактичною сумою виплати у 2025 році визначено 3 038 гривень.

Водночас є категорія людей, для яких ці підвищені гарантії не спрацьовують. Йдеться про працюючих пенсіонерів. Вони юридично залишаються прив’язаними саме до базового прожиткового мінімуму. Для них мінімальний розмір пенсії у 2025 році — ті ж самі 2 361 гривню. Логіка держави тут проста: якщо людина продовжує працювати, вона має додаткове джерело доходу, тож не отримує частину надбавок, які нараховують непрацюючим пенсіонерам старшого віку.

Фінансова картина виходить нерівною, але пояснюваною. Дві людини можуть одночасно бути пенсіонерами і при цьому отримувати абсолютно різні виплати, і обидві суми будуть «мінімальними» в юридичному сенсі. Наприклад, 66-річна жінка зі стажем 30 років, яка не працює, не повинна опускатися нижче 3 758 гривень. А чоловік 60 років, який уже на пенсії, але продовжує працювати, може отримувати на рівні 2 361 гривні — і формально держава свої зобов’язання перед ним виконує.

Окремо слід сказати про верхню межу. В Україні діє обмеження на максимальну пенсію: зараз стеля зафіксована на рівні 23 610 гривень на місяць. Це десятикратний прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, і така планка, за нинішнім підходом уряду, збережеться щонайменше до 2027 року.

У підсумку картина така. Формально мінімальна пенсія — 2 361 гривня. Фактично — для більшості літніх людей, які вже не можуть працювати, мінімум значно вищий і стартує від 3 тисяч гривень. Найбільш захищені — це люди похилого віку з великим стажем, яким держава гарантує не менше 3,7 тисяч гривень на місяць. Але ті, хто продовжує працювати після виходу на пенсію, залишаються внизу цієї шкали й не отримують надбавок за вік.

Андрію Пишному виповнилося 51 рік. З жовтня 2022 року він очолює Національний банк України, і за цей час його діяльність привернула значну увагу як експертів, так і громадськості. Пишний здобув репутацію кризового менеджера, здатного ухвалювати швидкі та нестандартні рішення у складних економічних умовах. Водночас його політика спричинила дискусії щодо ступеня незалежності регулятора: деякі аналітики стверджують, що НБУ під його керівництвом став більш політично залежним, а дії банку щодо окремих учасників фінансового ринку виглядають вибірковими.

Попри критику, сам керівник НБУ підкреслює важливість модернізації банківської системи та зміцнення фінансової стабільності. Пишний активно просуває оновлення платіжної інфраструктури, впровадження новітніх технологій у банківському секторі та підтримку цифровізації фінансових послуг. Водночас регулятор продовжує координувати санкційні заходи проти російських банків, включно з їхнім відключенням від міжнародної фінансової системи, що, на його думку, зміцнює економічну безпеку країни.

Окремий пласт претензій — ринок платежів і так званий “міскодинг”. Йдеться про схему, коли транзакції від реальних азартних сервісів або сервісів “сірої” зони проводяться під виглядом зовсім інших покупок — умовно “цифрових послуг” чи якихось безпечних платежів. Це дозволяє виводити кошти за кордон, оминати офіційні обмеження і продовжувати роботу марок на кшталт Pin-Up чи PariMatch, попри санкції Ради нацбезпеки й оборони. Закиди до НБУ тут у тому, що регулятор бачить ці потоки і не перекриває їх повністю, хоча має нагляд за банками-еквайрами й платіжними системами, які дозволяють проводити такі платежі. Критики пов’язують це або з небажанням сваритися з великими гравцями ринку азарту, або з прямим лобіюванням інтересів платіжних посередників, які заробляють на комісії. НБУ офіційно говорить, що моніторинг транзакцій ведеться, а санкційна політика проти російських структур — один із його пріоритетів. Але факт у тому, що схеми з “міскодингом” досі живі, і тіньовий ринок платежів не зник.

Є питання і до приватного контуру, пов’язаного з оточенням Пишного. Компанія “Фіднова”, співвласницею якої є його дружина Людмила Пишна, фігурує у кримінальному провадженні через забруднення річки Рокитна на Львівщині. Місцеві жителі та екологічні інспектори неодноразово скаржилися на скиди та різкий запах, але жодних відчутних санкцій проти бізнесу, за даними публічних розслідувань, так і не запроваджено. Частка дружини голови НБУ у статутному капіталі “Фіднови” оцінюється у понад 14 мільйонів гривень, що підкреслює, що це не формальна участь, а значимий фінансовий інтерес родини. Критики вважають, що така історія — класичний конфлікт інтересів: регулятор №1 у фінансовій системі країни і паралельно прибутковий сімейний бізнес, до якого є претензії з боку екологів. Сам Пишний публічно не визнає жодного впливу цієї історії на свою діяльність у НБУ.

Ще один момент — прозорість його декларацій. У відкритих публікаціях не раз стверджували, що дані про корпоративні права у “Фіднові” за 2021–2023 роки були подані неповністю або зі строковими “зсувами”, які ускладнюють розуміння реального обсягу активів родини. Якщо довести, що активи або доходи приховувалися, це може потягнути за собою серйозні юридичні наслідки. Офіційно про підозру Пишному наразі не оголошено, але його ім’я час від часу з’являється у публікаціях про потенційні зловживання ще з часів керівництва державним “Ощадбанком”, включно з історіями про м’яку реструктуризацію великих боржників на мільйони доларів.

Паралельно сам НБУ під його керівництвом просуває стратегічні речі — від участі в санкційній групі проти Росії до підготовки е-гривні. Запуск цифрової гривні офіційно відклали, пояснюючи це війною і потребою доопрацювати технічні рішення, але Нацбанк продовжує продавати ідею е-гривні міжнародним партнерам як частину майбутньої фінансової архітектури України.

У підсумку маємо дуже суперечливу картину. Публічно Андрій Пишний подається як людина, яка тримає фінансову стабільність у країні під час війни, вибиває підтримку від МВФ, лобіює санкції проти російських банків і готує ґрунт для модернізації ринку. Усередині країни його критикують за політизацію регулятора, вибірковий допуск гравців, толерантність до “сірих” платіжних схем і тіньові історії навколо родинного бізнесу. На 51-му році це виглядає як найкраще і водночас найнебезпечніше місце в українській економіці: один крок від статусу “архітектора фінансової стійкості” до статусу “ручного регулятора зі своїми інтересами”.

На Вінниччині поліція розкрила злочинну групу, яка організувала шахрайську діяльність із цифровими активами. Зловмисники створили декілька Telegram-каналів, де поширювали неправдиву інформацію про «вигідний обмін» криптовалюти та нібито легальну перевірку цифрових активів. Ці повідомлення мали на меті переконати користувачів передавати свої кошти, які потім привласнювалися шахраями.

За даними слідства, серед потерпілих опинився громадянин Німеччини. У його випадку шахраї заволоділи криптоактивами на суму 60 тисяч USDT, що приблизно відповідає 60 тисячам доларів США або близько 2,5 мільйона гривень. Поліцейські зазначають, що злочинці діяли дуже організовано, використовуючи популярні месенджери та обіцянки швидкого прибутку, щоб створити враження легітимності своїх пропозицій.

Під час обшуків за адресами фігурантів та в їхніх автомобілях правоохоронці вилучили майже 60 тисяч доларів готівкою, 48 тисяч гривень, два авто, комп’ютерну техніку, банківські картки, SIM-картки та чорнові записи. Усе це долучено як докази.

Слідчі вже оголосили підозри за кількома статтями: ч. 3 і ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу (шахрайство в особливо великих розмірах, вчинене групою осіб) та ч. 2 ст. 361 (несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем). Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Фігурантам обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Досудове розслідування триває.

27 жовтня — це дата, що має кілька важливих вимірів. Вона сплітає в собі як церковні традиції, так і українську мовну та культурну ідентичність, а також народні прикмети, які завжди були важливими для життя наших предків. У цей день вшановується пам'ять Нестора Літописця, великого діяча Київської Русі, який став основоположником літературної спадщини та історичної пам'яті нашого народу.

Нестор Літописець — це постать, яка має особливе значення для українців. Його твори, зокрема "Повість минулих літ", стали основою для розуміння історії Київської Русі. Завдяки йому ми дізналися не лише про події того часу, але й про духовний світ наших предків, їхні прагнення та боротьбу за існування на тлі політичних і релігійних змін. Важливість цих текстів для збереження національної пам’яті важко переоцінити. Саме через праці Нестора ми маємо доступ до найстаріших свідчень про формування української державності, перші хрещення, а також до образів святих, які стали основою нашої духовної традиції.

Світова площина теж не порожня. На міжнародному рівні 27 жовтня відзначають Всесвітній день аудіовізуальної спадщини — це нагадування про важливість збереження кіноархівів, теле- і радіозаписів, історичних відео і звуку, бо без цього швидко втрачається пам’ять про цілі епохи. Також у багатьох країнах сьогодні вшановують шкільні бібліотеки: підкреслюють роль бібліотекарів, відкритого доступу до книжок і того факту, що читання в дитинстві напряму впливає на успішність дитини в дорослому житті. У неофіційних календарях згадуються ще кілька легших за настроєм дат — День трудотерапії, День плюшевого ведмедика, День пива і навіть День пітбулів. Вони більше належать до розважальних або професійних спільнот, але теж активно розганяються у соцмережах.

27 жовтня — це також дата народження низки відомих історичних постатей. У різні роки саме цього дня народилися мореплавець і дослідник Джеймс Кук, композитор-віртуоз Нікколо Паганіні, винахідник швейної машинки Айзек Зінгер, президент США Теодор Рузвельт, актори Роберто Беніньї та Джон Кліз і філософ Френсіс Фукуяма. В українському контексті говорять про композитора Івана Кипріяна, художницю Лею Краснер (Краснер Лі), історика Івана Лисяка-Рудницького і спортсменку Руслану Таран. Ці імена часто згадують у школах і медіа саме як нагадування, що українська культура і наука вплетені у світовий контекст.

У народній традиції 27 жовтня — день обіцянки. У давніх звичаях вважали, що це слушний момент укласти внутрішню угоду із собою: дати клятву кинути шкідливу звичку, виправити поведінку, зробити добру справу, допомогти комусь із близьких. Головне — не затягувати і виконати взяте слово якнайшвидше. Вірили, що той, хто дотримається обіцянки, отримає «дозвіл долі» на здійснення бажання. Через це вважалося категорично забороненим давати порожні, нещирі обіцянки або брехати про свої наміри. Людина, яка порушує слово цього дня, «ламає» власну удачу.

Народні прикмети прив’язані до погоди й зими. Якщо дощу немає, але земля волога — чекали ранню зиму. Північний вітер тлумачили як ознаку майбутніх морозів. Якщо птахи замовкали і переставали співати — це означало наближення похмурих і вогких днів. Якщо на горобині було багато ягід — казали, що грудень буде сніжним. Окремо відзначалося: день сприятливий для будь-якого навчання, засвоєння нових навичок, хрещення дітей і просто домашньої роботи.

Що не можна сьогодні: не хизуватися, не обмовляти і не відмовляти у допомозі. Також небажано «кидати слово на вітер» — тобто обіцяти те, чого ви точно не зробите. За традицією вважалося, що така легковажність може повернутися конфліктами в родині і затяжними непорозуміннями.