Динаміка населення України: Вплив війни та міграції на демографічні процеси

Державне підприємство «Укргідроенерго» спрямувало близько 2 мільйонів гривень на укладення договору страхування відповідальності своїх керівників на випадок кримінального переслідування. Йдеться про спеціальний фінансовий механізм, який має забезпечити управлінську команду підтримкою у разі виникнення правових ризиків, пов’язаних із арештами, пред’явленням підозр або участю в судових процесах.

Окрім юридичних витрат, умовами страхування передбачена можливість часткової компенсації застави, якщо суд обере саме такий запобіжний захід. Також у пакеті послуг зазначено оплату психологічної допомоги, що може знадобитися у стресових ситуаціях, пов’язаних із кримінальним переслідуванням або публічним резонансом справ. Окремим пунктом визначені витрати на так зване «відновлення репутації», які можуть включати консультації зі спеціалістами з кризових комунікацій.

По суті, це означає перекладання персональної відповідальності за управлінські рішення на саму компанію, а отже — на державний бюджет. У разі арешту чи оголошення підозри керівнику витрати на його захист оплачуватимуться з коштів підприємства, а не з власної кишені посадовця.

Примітно, що подібна практика вже демонструвалася раніше в іншій стратегічній державній компанії — «Енергоатомі». Там наглядова рада оформила аналогічне страхування буквально напередодні свого розпуску. Тоді це виглядало як спроба в останній момент убезпечити себе від можливих перевірок і розслідувань. У випадку з «Укргідроенерго» простежується не лише схожий підхід, а й той самий страховий партнер.

Формально подібні програми можуть подаватися як різновид страхування відповідальності керівників. Проте за своїм змістом це вже не класичне D&O-страхування, поширене у приватному бізнесі. Йдеться радше про створення резерву саме під кримінальні ризики — арешти, застави, суди та публічні скандали.

Фактично держава через свою компанію заздалегідь визнає можливість того, що у її топменеджменту можуть виникнути серйозні проблеми з правоохоронними органами, і вважає нормальним закладати ці ризики у витрати підприємства. Це виглядає особливо контрастно на тлі постійних заяв про реформу корпоративного управління, підзвітність менеджменту та боротьбу з корупцією.

Замість того щоб мінімізувати кримінальні ризики через прозорі процедури, законність рішень і реальну відповідальність керівників, у державних компаніях дедалі частіше обирають інший шлях — просто застрахувати можливі наслідки. І зробити це не за власний рахунок, а за кошти підприємства, яке фінансується державою.

Міні-інсульт — це поширена побутова назва транзиторної ішемічної атаки, стану, який характеризується короткочасним порушенням кровообігу в головному мозку. Симптоми зазвичай виникають раптово і можуть зникати вже за кілька хвилин або протягом години, що часто створює хибне відчуття безпеки. Насправді такий епізод є серйозним попередженням про підвищений ризик розвитку повноцінного інсульту в майбутньому.

Транзиторна ішемічна атака виникає тоді, коли кровопостачання окремої ділянки мозку тимчасово погіршується або блокується. Причиною можуть бути тромби, спазм судин, а також звуження артерій через атеросклероз. На відміну від інсульту, клітини мозку не зазнають незворотного ушкодження, оскільки кровообіг відновлюється достатньо швидко. Водночас сам факт такого порушення свідчить про наявність серйозних проблем із судинною системою.

Фахівці зазначають, що міні-інсульт може передувати інсульту за кілька годин або днів, а в окремих випадках — навіть за кілька років. Саме тому навіть короткочасні симптоми не можна ігнорувати.

До характерних ознак міні-інсульту належать раптова слабкість або оніміння обличчя, руки чи ноги з одного боку тіла, порушення мовлення, раптове погіршення зору, поява двоїння в очах, запаморочення та втрата координації рухів. Найчастіше такі симптоми зникають протягом однієї — п’яти хвилин.

Лікарі наголошують, що навіть якщо самопочуття швидко нормалізувалося, необхідно негайно звернутися по медичну допомогу. Своєчасне обстеження дозволяє виявити причину порушення кровообігу та вжити заходів, які можуть запобігти розвитку повноцінного інсульту.

Печерський районний суд Києва ухвалив рішення, яке суттєво вплинуло на перебіг резонансної справи навколо групи компаній «Юнігран» та її підсанкційного бенефіціара Ігоря Наумця. Суд частково скасував арешти, накладені на значний обсяг майна й спеціальних дозволів на користування надрами, що фактично відкрило шлях до відновлення контролю над ключовими гранітними активами підприємств, пов’язаних із групою.

Йдеться про майнові комплекси, виробниче обладнання та ліцензії на видобуток корисних копалин, які раніше перебували під обмеженнями в межах кримінального провадження. Рішення суду означає, що компанії знову можуть здійснювати господарську діяльність у повному обсязі, зокрема відновлювати виробництво та виконувати контракти, які були заморожені через арешти.

Судове рішення фактично скасовує механізм збереження речових доказів через АРМА і дозволяє компаніям не лише володіти, а й повноцінно експлуатувати арештоване раніше майно. Мова йде не про окремі одиниці техніки, а про стратегічні активи, без яких неможливий видобуток граніту в промислових масштабах.

Зокрема, з-під арешту виведені спецдозволи на користування надрами № 766, 1601, 6136, 634 та 6391. Ці ліцензії дають право на розробку кар’єрів у Житомирській області і є основою всього бізнесу з видобутку та продажу каменю.

Разом із дозволами суд повернув контроль над десятками одиниць важкої техніки. Серед них навантажувачі Still, Clark, JCB та MST, бурові установки Atlas Copco і Epiroc, а також парк вантажних автомобілів Scania і Volvo, які використовуються для транспортування граніту. Окрім цього, розблоковані виробничі цехи, інфраструктурні комплекси та земельні ділянки у Малинському та Коростенському районах.

Фактично це рішення нівелює попередні дії слідства, які були спрямовані на збереження активів як речових доказів у кримінальних провадженнях щодо незаконного видобутку, фінансових схем та обходу санкцій. Тепер компанії, які пов’язують зі структурами Сергія Шапрана — бізнес-партнера Наумця в Україні, — можуть знову вести господарську діяльність на майні, законність походження якого є предметом розслідувань.

На тлі цього Сергій Шапран, якого правоохоронці пов’язують із управлінням активами групи в Україні, вийшов на свободу під заставу у 5 мільйонів гривень, що виглядає символічною сумою порівняно з масштабами бізнесу і потенційними збитками державі. Водночас Ігор Наумець, перебуваючи за межами України, зберігає вплив на свої колишні активи через нові юридичні оболонки.

Судове рішення вже викликає резонанс у юридичних та антикорупційних колах, оскільки йдеться не лише про долю окремої бізнес-групи, а про прецедент фактичного відновлення контролю над надрами та стратегічними ресурсами країни в інтересах осіб, які перебувають під санкціями.

Печінку нерідко називають «тихим трудівником» людського організму, адже щодня вона виконує сотні критично важливих функцій без явних сигналів про перевтому чи збій. Саме цей орган відповідає за очищення крові від продуктів обміну, нейтралізацію токсичних речовин, участь у перетравленні жирів і вуглеводів, а також за регуляцію гормонального та енергетичного балансу.

Однією з головних проблем печінкових захворювань є їхня майже безсимптомна течія на ранніх стадіях. У самій печінці практично відсутні нервові закінчення, які відповідають за відчуття болю. Через це навіть значні структурні зміни можуть тривалий час не супроводжуватися гострими або чітко локалізованими неприємними відчуттями.

Серед перших тривожних сигналів лікарі називають жовтуватий відтінок шкіри та білків очей, появу вираженої судинної сітки під шкірою, почервоніння долонь, безпідставне здуття живота, а також збільшення селезінки. Такі ознаки можуть свідчити про серйозні внутрішні зміни й є підставою для негайної консультації з фахівцем.

Медики наголошують, що профілактика відіграє ключову роль у збереженні здоров’я печінки. Важливо скоротити споживання цукру та ультраоброблених продуктів, максимально обмежити алкоголь, підтримувати регулярну фізичну активність, дотримуватися стабільного режиму сну та уникати самолікування, особливо безконтрольного прийому медикаментів.

Анатомічно печінка розташована у правій верхній частині живота під діафрагмою, тому відчуття тиску чи дискомфорту найчастіше виникають саме під правими ребрами. Хоча ліва частка органу частково заходить до центральної частини черевної порожнини, біль у цій зоні зазвичай не пов’язаний із печінкою. Неприємні відчуття праворуч під грудною кліткою можуть свідчити як про порушення роботи печінки, так і про проблеми з жовчними шляхами, тому ігнорувати їх не варто.

Дев’ятнадцятий день січня вирізняється насиченим поєднанням церковних традицій, історичних спогадів і народних уявлень. Для багатьох українців ця дата асоціюється з глибоким духовним змістом, адже за старим церковним календарем саме цього дня відзначають одне з найбільших християнських свят — Хрещення Господнє, відоме також як Водохреща. Воно символізує очищення, оновлення та духовне переродження.

В українській традиції 19 січня здавна пов’язане з освяченням води. Вода, набрана цього дня, вважається особливою: її зберігають у домівках, використовують для благословення оселі, лікування недуг і в важливі життєві моменти. Поширеним звичаєм є й купання в ополонках або природних водоймах, що сприймається не лише як релігійний обряд, а й як символ сили духу та віри. Разом із тим церква наголошує, що такі практики мають бути усвідомленими та безпечними.

Після переходу Православної церкви України восени 2023 року на новоюліанський календар більшість православних вірян відзначають Водохреща за новим стилем в іншу дату. Відповідно до оновленого церковного календаря, 19 січня вшановують пам’ять преподобного Макарія Єгипетського — ченця й чудотворця, до якого звертаються з молитвами про зцілення, душевний спокій і благополуччя в родині.

В Україні 19 січня не є державним святом, однак ця дата має важливе історичне значення. Саме цього дня у 1906 році побачив світ перший номер сатиричної газети «Шершень», у 1946 році було створено Союз українців у Великій Британії, а у 2017 році розпочала роботу Національна суспільна телерадіокомпанія України.

Особливе місце в новітній історії України 19 січня посідає 2014 рік. Того дня в Києві на вулиці Грушевського різко загострилося протистояння між учасниками Євромайдану та тодішньою владою. Події отримали назву «Вогнехреща» і стали переломним моментом Революції гідності. Протести спалахнули не лише в столиці, а й в інших великих містах країни.

У світі 19 січня відзначають Міжнародний день попкорну — популярної закуски, що асоціюється з переглядом фільмів і масовою культурою. У різних країнах цього дня проводять тематичні заходи, фестивалі та дегустації. Також дата збігається з низкою інших неофіційних свят, присвячених їжі, соціальним темам і культурним цінностям.

У народному календарі 19 січня вважається вдалим днем для початку нових справ, ухвалення важливих рішень і формування корисних звичок. За повір’ями, обіцянки, дані цього дня, легше виконуються, а розпочаті справи мають більше шансів на успіх. Народні прикмети пов’язують погоду 19 січня з майбутнім літом і врожаєм: холодна та сонячна погода віщує прохолодне літо, відлига — щедрий врожай зернових, а хуртовина може означати пізню весну.

Разом із тим існують і заборони. За народними віруваннями, не варто витрачати останні гроші з гаманця, щоб не накликати фінансові труднощі. Також не рекомендується перевтомлюватися важкою фізичною працею, а батькам цього дня радять утриматися від стрижки дітей.

На тлі публічних заяв держави про остаточний розрив енергетичної залежності від Росії та проголошення енергетики складовою національної безпеки, за межами офіційної риторики продовжують функціонувати добре знайомі механізми впливу. Попри зміну політичних обставин і початок повномасштабної війни, окремі групи зуміли не лише зберегти свої позиції, а й адаптуватися до нових реалій. Яскравим прикладом цього є діяльність структур, пов’язаних із сім’єю Кацуб.

За наявною інформацією, ці бізнес-кола не втратили доступу до ключових сегментів паливно-енергетичного ринку. Навпаки, вони інтегрувалися у воєнну економіку, скориставшись підвищеним попитом на газ і нафтопродукти, а також особливостями державного регулювання в умовах надзвичайного стану. Через мережу формально незалежних, але фактично пов’язаних компаній зберігається контроль над значними обсягами торгівлі енергоносіями.

Ключову роль у збереженні цих схем відігравали рішення, що ухвалювалися на рівні енергетичного сектору. За період керівництва Міністерством енергетики Германом Галущенком та за сприяння колишньої міністерки Світлани Гринчук компанії, пов’язані з сім’єю Кацуб, мали стабільний доступ до державних ресурсів і контрактів без реальної конкуренції. Йдеться про такі структури, як «Нафтогазтрейд-Агро», «Компанія Трейд Ойл», «Газ-Альянс», «Альфа-Газ», «І.Б.К. Девелопмент» та низку інших. Дозволи й контракти оформлювалися через міністерства та державні підприємства, тоді як механізми контролю й санкційні ризики фактично ігнорувалися.

Окремим елементом цієї системи стало постачання російських енергоресурсів через посередницькі країни. Газ і нафтопродукти заходили через Білорусь, Казахстан, Туреччину, країни Балтії та Об’єднані Арабські Емірати. У супровідній документації змінювалося походження ресурсів, після чого вони реалізовувалися як «альтернативний імпорт». Реальна вартість закупівлі була суттєво нижчою за ту, що зазначалася в українських контрактах, а різниця осідала на рахунках компаній-прокладок і згодом легалізовувалася. Формальне дотримання санкцій замінило реальне припинення торгівлі з Росією.

Помітною є й роль державного підприємства «Укргазвидобування». У 2024–2025 роках компанія масово отримувала дозволи на викиди та експлуатацію свердловин. Офіційно — в межах чинного законодавства, неофіційно — під впливом третіх осіб, пов’язаних із сім’єю Кацуб. Ці дозволи відкривали можливості для комерційного використання видобутого газу через приватні трейдерські структури. Державні ресурси ставали частиною схем перепродажу, а антимонопольні обмеження обходилися без жодних наслідків.

Ще одним важливим активом у цій системі є Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат у Харківській області. Підприємство спеціалізується на видобутку піску, глини та каоліну — сировини, що використовується в промисловості та потенційно в оборонному секторі. За наявними даними, фактичний контроль над комбінатом здійснюють структури, пов’язані з Кацубами. У 2023 році дохід підприємства зріс до 150,9 млн грн, що майже вдвічі перевищує показники попереднього року. Це зростання збіглося з відновленням експорту через посередницькі фірми в країнах ЄС і Туреччини. За оцінками, частина продукції могла постачатися і на російський ринок, попри війну.

Історія Олександра Кацуби лише підкреслює системний характер цих процесів. У 2017 році суд визнав його винним у створенні злочинної організації, розтраті майна в особливо великих розмірах, замаху на таку розтрату та службовому підробленні. Після укладення угоди з прокуратурою він визнав провину, відшкодував 100 мільйонів гривень і отримав вирок у вигляді одного року та п’яти місяців позбавлення волі. Завдяки застосуванню так званого «закону Савченко» він фактично був звільнений у залі суду. Спроби зняти судимість і переглянути вирок у 2023 році були зупинені лише через громадський тиск і юридичну роботу — обвинувальний вирок залишився чинним.

Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім висловився щодо настроїв українського суспільства у контексті повномасштабної війни та перспектив відновлення зруйнованих територій. За його словами, ставлення громадян до подальшого перебігу війни суттєво різниться залежно від регіону, що зумовлено як безпековою ситуацією, так і особистим досвідом людей за останні роки.

Віталій Кім зазначив, що у західних областях країни переважає позиція про необхідність продовжувати боротьбу до повного відновлення територіальної цілісності України в межах кордонів 1991 року. Тамтешні мешканці, за його спостереженнями, демонструють високий рівень мобілізації та віри у перемогу, навіть попри втому від тривалого протистояння.

Він додав, що віддаленість від фронту впливає на сприйняття ситуації. «Дуже легко, коли ти далеко від лінії фронту, казати — давайте, давайте. Мобілізація показала, хто як працював і хто дійсно готовий захищати державу», — підкреслив голова ОВА.

За його словами, мобілізаційні заходи наочно продемонстрували готовність українців до оборони та їхню активну участь у захисті країни, а також показали різницю у ставленні до війни у різних частинах держави.

Ірпінський міський суд Київської області дедалі частіше згадується в професійному середовищі не як незалежний орган правосуддя, а як структура, де, за твердженнями співрозмовників серед юристів, сформувався комерціалізований підхід до ухвалення рішень. У неофіційних обговореннях цей суд описують як майданчик для «вирішення питань», де результат нібито може бути визначений наперед.

За словами представників юридичної спільноти, мова йде про вибудувану модель роботи з мінімальною публічністю та прогнозованими строками розгляду справ. Такий формат, як стверджують джерела, приваблює клієнтів, які очікують не змагального процесу, а конкретного підсумку. У професійних колах це характеризують як «сервісний» підхід, що суперечить самій ідеї судочинства.

За інформацією з юридичних кіл Київської області, розцінки в Ірпінському суді суттєво зросли. Якщо раніше подібні суми асоціювалися переважно з апеляційними інстанціями, то нині суд першої інстанції впевнено працює за тими самими тарифами. Комплексна послуга «під ключ» може коштувати клієнту до 50 тисяч доларів США. У випадках, коли для досягнення потрібного результату необхідне залучення прокуратури — наприклад, для пропуску процесуальних строків, допущення помилок у матеріалах, подання формально слабкої позиції або повної бездіяльності, — вартість питання, за словами джерел, подвоюється.

Організацію цього «фаст-суду для обраних» співрозмовники пов’язують із суддею Ірпінського суду Шестопаловою Яною Володимирівною. Саме їй приписують роль координатора схеми та залучення менш досвідчених суддів для виконання технічних рішень. З боку прокуратури, за наявною інформацією, до обслуговування клієнтів залучені окремі представники Київської обласної прокуратури. Зокрема, згадується заступник прокурора області Ігор Грабець — посадовець, який роками утримується на одній і тій самій позиції, уникаючи публічності, але, як стверджують джерела, забезпечуючи стабільну роботу «без зайвого шуму».

Витоки цієї моделі, за словами співрозмовників, ведуть до колишнього мера Ірпеня Володимира Карплюка. Саме за його каденції, стверджують джерела, було вибудувано та відпрацьовано механізм, який дозволив «закрити» кримінальні справи щодо нього самого та близького оточення, зокрема за епізодами про створення організованої злочинної групи. Після цього схема була поставлена на потік і запропонована ширшому колу клієнтів. При цьому Карплюк, за словами співрозмовників, демонструє впевненість у наявності надійного політичного прикриття на центральному рівні.

На цьому тлі особливо показовою виглядає багаторічна відсутність реакції з боку Київської обласної прокуратури. Попри численні сигнали, Ірпінський суд продовжує працювати з фактично відкритим «прайс-листом» на судові рішення, а прокуратура в цій системі виступає не контролером, а частиною механізму. Відкрите питання полягає в тому, чи зверне нове керівництво обласної прокуратури на чолі з Русланом Кравченком увагу на цей бізнес, чи ж «фаст-суд» і надалі спокійно обслуговуватиме клієнтів, прикриваючись війною та загальною управлінською турбулентністю.

Історія Ірпінського суду — це не поодинокий скандал, а ілюстрація системної деградації правосуддя. Коли суд і прокуратура зливаються в єдиний комерційний механізм, верховенство права перетворюється на фікцію, а розмови про судову реформу втрачають будь-який зміст. Поки цей ринок судових рішень існує безкарно, довіра суспільства до правової системи продовжуватиме руйнуватися.