Директорку підрядної організації засудили за розкрадання бюджетних коштів на ремонті системи блискавкозахисту в навчальному закладі

Журналісти провели глибоке розслідування у котеджному містечку “Вітаград”, де протягом багатьох років діяла масштабна схема ухилення від сплати податків. За інформацією, викладеною у матеріалі Кирила Вольного для СтопКору, державний бюджет України внаслідок цієї схеми недоотримав понад 100 мільйонів гривень.

За даними журналістів, забудовник Анатолій Прилипко систематично занижував офіційну вартість елітних котеджів. В реальності покупець отримував повністю готовий будинок, чия ринкова ціна могла сягати мільйона доларів, тоді як у документах вказувалася лише ціна землі та так званої “недобудови”, що в десятки разів менше за реальну вартість об’єкта. Така практика дозволяла уникати сплати значної частини податків та мінімізувати фінансові зобов’язання перед державою.

Журналісти провели експеримент: під час спілкування з менеджеркою компанії Наталією, яка є співмешканкою Прилипка, їм відкрито запропонували оформити угоду за схемою з “недобудовою”. Такі угоди дозволяють уникати сплати податків у значних розмірах.

За попередніми підрахунками, у містечку продано щонайменше 60 котеджів. Якщо кожен із них реалізували за заниженою ціною, держава могла втратити сотні мільйонів гривень податків. Для обходу закону забудовники користуються послугами лояльних оцінювачів, які завищують або занижують вартість об’єктів за окрему плату.

Розслідувачі також вказують на можливу зацікавленість контролюючих чиновників у збереженні схем. Серед мешканців “Вітаграду” є прокурори, судді та інші посадовці, які, можливо, сприяли уникненню відповідальності.

Журналісти передали матеріали до Бюро економічної безпеки, яке наразі розслідує справу. Проте забудовник продовжує торгувати нерухомістю та шукати нові способи обходу закону, тоді як держава втрачає мільйони.

10 листопада детективи Національного антикорупційного бюро України провели обшуки у бізнесмена та співвласника студії "Квартал 95" Тимура Міндіча. За інформацією видання “Українська правда”, ці події відбуваються в Києві, але на момент публікації матеріалу офіційних заяв від НАБУ чи самого Міндіча ще не було. Співробітники антикорупційного бюро поки що не надають коментарів щодо причин та мети обшуків.

Згідно з джерелами в правоохоронних органах, дані заходи можуть бути частиною розслідування по справах, пов'язаних з корупцією або фінансовими зловживаннями. Проте, жодних конкретних деталей щодо справи на цей момент не розголошено. У свою чергу, за інформацією деяких співрозмовників “Української правди”, ця ситуація може бути пов’язана з діяльністю одного з відомих бізнесменів у сфері шоу-бізнесу та медіа.

За даними джерел, Тимур Міндіч покинув територію України того ж дня — 10 листопада, лише за кілька годин до початку слідчих дій. Наразі невідомо, чи його від’їзд пов’язаний із розслідуванням, яке веде антикорупційне бюро.

Міндіч є відомим українським бізнесменом, співвласником студії “Квартал 95” та давнім соратником президента Володимира Зеленського. Він також був причетний до бізнес-проєктів у медіа та розважальній сфері.

Деталі справи поки не розголошуються, проте джерела припускають, що обшуки можуть бути частиною ширшої операції НАБУ, пов’язаної з перевіркою фінансових потоків у медіа- та енергетичному секторі.

Офіційні коментарі від правоохоронців очікуються найближчим часом.

16 листопада для українців має особливе значення, адже цей день поєднує церковні традиції, народні звичаї та важливі міжнародні ініціативи. У християнському календарі згадують апостола й євангеліста Матвія — одного з найближчих учнів Христа, який залишив по собі глибоку духовну спадщину. У народних оберігах ця дата асоціюється з обережністю у фінансових рішеннях: вважається, що надмірні витрати чи ризикові покупки можуть мати небажані наслідки, тому краще зосередитися на розумному плануванні й поміркованості.

Окрім релігійних і народних традицій, 16 листопада привертає увагу до важливої соціальної теми. Починаючи з 2005 року, цього дня у світі відзначають Міжнародний день боротьби з анорексією. Хоча дата не має офіційного статусу, вона стала значущим приводом говорити про розлади харчової поведінки, які часто приховані від сторонніх очей. Такий день покликаний нагадати про ризики виснажливих дієт, тиск нереалістичних стандартів зовнішності та психологічні травми, що можуть виникати внаслідок постійного прагнення відповідати чужим очікуванням.

У цей же день ООН відзначає Міжнародний день толерантності. Він закликає суспільство до поваги й терпимості до інших людей – їхніх поглядів, культури, способу життя – та підкреслює важливість виховання толерантності з дитинства.

Крім того, 16 листопада у світі проводяться кілька тематичних дат, пов’язаних із культурою та побутом. Цього дня відзначають День ґудзиків, День танцю фламенко, День рукоділля, День ісландської мови. Також на третю неділю листопада припадає День пам’яті жертв ДТП – нагода вшанувати тих, чиє життя забрали аварії на дорогах, та нагадати про важливість дотримання правил безпеки.

У третю неділю листопада в Україні традиційно відзначають День працівників сільського господарства. Це професійне свято фермерів, аграріїв, працівників агрокомпаній та всіх, хто доглядає українську землю й забезпечує країну продовольством. Навіть під час війни, під обстрілами й у прифронтових районах, тисячі людей продовжують сіяти, збирати врожай та підтримувати продовольчу безпеку держави.

Ще одне важливе професійне свято 16 листопада – День працівників радіо, телебачення та зв’язку. Привітання сьогодні приймають журналісти, теле- й радіоведучі, оператори, режисери, монтажери, інженери зв’язку, технічні фахівці та всі, хто забезпечує інформаційний простір країни й безперервну роботу медіа та комунікаційних мереж.

За новим стилем у православному календарі 16 листопада вшановують апостола й євангеліста Матвія. Він відомий як один із дванадцяти учнів Ісуса Христа та автор одного з чотирьох Євангелій. У церковній традиції Матвія вважають покровителем людей творчих професій і тих, хто пов’язаний із фінансами й обліком, тож до нього звертаються з молитвами про мудрість, розсудливість та успіх у справах.

У староцерковному календарі на цю дату припадає пам’ять мучеників Акепсима, Аіфала та багатьох інших християн, які постраждали за віру.

У народному календарі 16 листопада заведено було чекати перших по-справжньому зимових ознак – снігу та ожеледиці. Наші пращури уважно придивлялися до погоди й робили свої висновки:

казали, що якщо калюжі вкрилися льодом, «зима вже на порозі»;вірили, що коли синиці та горобці затихли й тримаються купи, скоро різко похолодає;якщо рибалка повертався без улову, це вважалося знаком до швидкого погіршення погоди;якщо зранку лягав туман, чекали потепління.

День вважався сприятливим для тихих домашніх занять: ходити в гості до рідних, займатися рукоділлям, лагодити одяг, робити консервацію на зиму, прибирати в хаті та в погребі. Оскільки триває Різдвяний піст, на столі мали бути лише пісні страви.

У народних уявленнях 16 листопада – невдалий день для великих фінансових операцій. Не радили давати чи брати в борг, починати торгівлю, робити дорогі покупки або перераховувати монети – вважалося, що це може «винести» гроші з хати.

Також під забороною були заздрість, зловживання алкоголем, лінь і помста. Вважалося, що негативні емоції, образи та сварки, допущені цього дня, можуть «затягнутися» надовго.

Мікрохвильова піч уже давно стала незамінним помічником у побуті — вона дозволяє за лічені хвилини розігріти або навіть приготувати повноцінну страву. Принцип її роботи базується на дії неіонізувального електромагнітного випромінювання, яке впливає на молекули води, жиру й цукрів у продуктах. Ці молекули починають коливатися, унаслідок чого виділяється тепло, що рівномірно прогріває їжу зсередини. Саме тому страви з мікрохвильовки готуються швидше, ніж у духовці чи на плиті.

Попри науково доведені факти, навколо мікрохвильових печей продовжують поширюватися різноманітні міфи. Один із найпоширеніших — нібито така піч “робить їжу радіоактивною” або “знищує всі корисні речовини”. Насправді ж мікрохвилі не мають нічого спільного з іонізувальним випромінюванням, яке може пошкоджувати ДНК або змінювати структуру речовин. Їх енергія надто мала, щоб викликати будь-які радіаційні ефекти, тому мікрохвильовка не може перетворити їжу на небезпечну для людини.

За даними ресурсу Verywell Health, ключову роль у роботі приладу відіграє магнетрон — елемент, який перетворює електроенергію на мікрохвилі. Вони найбільш активно взаємодіють із молекулами води. Саме тому страви з високим вмістом вологи — супи, тушковані овочі, каші — нагріваються значно швидше, ніж сухі продукти.

У процесі нагрівання частина вологи перетворюється на пару, що впливає на текстуру готової страви. Овочі стають м’якими, а от сухі продукти, якщо їх перегріти, можуть вийти пересушеними й “гумовими”.

Фахівці звертають увагу й на інший важливий момент: нагрів у мікрохвильовці не є ідеально рівномірним. Тепло поширюється від зовнішніх шарів до внутрішніх, тому великі шматки м’яса, запіканки чи інші щільні страви іноді потрібно діставати, перемішувати або перевіряти температуру всередині. Це не лише покращує смак, а й робить їжу безпечнішою з точки зору термічної обробки.

Наукові дослідження також показують: порівняно з варінням чи тривалим смаженням, мікрохвильове приготування може краще зберігати вітамін C та інші водорозчинні мікроелементи. Причина проста — коротший час готування і нижчі температури. У деяких випадках навіть зростає концентрація корисних компонентів, наприклад, антиоксидантів або резистентного крохмалю, який позитивно впливає на роботу кишківника.

Отже, мікрохвильова піч — це не “страшний прилад”, а інструмент, ефективність і користь якого залежать від того, як саме ми ним користуємося: чи не перегріваємо їжу, чи обираємо правильний посуд і чи зважуємо час приготування.

Російські підрозділи намагаються повернути собі ініціативу на фронті, задiюючи нетипову тактику, що базується на використанні природних умов. Туман і дощ стали для них інструментами, які дозволяють частково нівелювати перевагу України в застосуванні дронів. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що російська армія свідомо робить ставку на погіршену видимість, адже в таких умовах розвідувальні та ударні безпілотники працюють менш ефективно.

Особливу увагу фахівці ISW звертають на район поблизу Новопавлівки, де 14 листопада відбулося раптове пожвавлення бойових дій. Після тривалого періоду відносного затишшя російські сили спробували скористатися погодними умовами, щоб просунутися вперед. Геолокаційні матеріали, які з’явилися в мережі, фіксують точні удари Сил оборони по російській бронетехніці на північний схід від населеного пункту. Водночас проросійські ресурси поширюють власні заяви, згідно з якими штурмові підрозділи змогли двічі наблизитися до українських позицій, скориставшись щільним туманом.

За даними ISW, окупанти останнім часом системно використовують туманну погоду для атак уздовж усього фронту, особливо на напрямках Покровська, Великомихайлівки та Гуляйполя. Коли українські очі в небі – розвідувальні й ударні безпілотники – не бачать цілі, росіяни намагаються просуватися штурмовими групами, бронетехнікою й мотопіхотою на короткі дистанції.

Окремі аналітичні огляди також фіксують: біля Покровська густий туман уже кілька днів полегшує російським підрозділам інфільтрацію української оборони, адже дрони стають малоефективними, а спостереження з повітря ускладнюється.

ISW нагадує, що Україна була змушена будувати оборону навколо безпілотників переважно з необхідності. «Стіна дронів» – це масове застосування тактичних ударних БпЛА та баражувальних боєприпасів, які виснажують російську живу силу й техніку уздовж більш ніж 1200-кілометрової лінії фронту, компенсуючи нестачу піхоти та важкого озброєння.

Такий підхід справді дозволив ЗСУ стримувати більші й краще оснащені російські угруповання. Але він виявився вразливим саме в умовах, коли дрони не можуть нормально працювати – через туман, дощ, низьку хмарність, обмерзання чи сильний вітер. За словами аналітиків, рідкісні і не всюди належно укріплені українські оборонні позиції, а також брак артилерії та інших «класичних» систем ускладнюють дії ЗСУ, коли безпілотники тимчасово «сліпнуть».

У звіті підкреслюється, що вихід – не в відмові від дронів, а в побудові багаторівневої оборони, де безпілотники – лише один із елементів, а не єдиний ключовий інструмент.

Аналітики наголошують:– Україна потребує значно більшого постачання традиційних систем озброєнь – насамперед артилерії, боєприпасів до неї, а також танків, бронемашин і засобів ППО;– лише за умови достатньої кількості «класичного» вогневого ураження українська армія зможе перекривати прогалини, які виникають, коли погода зводить нанівець перевагу дронів;– війна показує, що жоден окремий тип озброєнь не може бути «чарівною паличкою» – ставка тільки на БпЛА робить оборону вразливою, а традиційні системи озброєння «точно не стали анахронізмом».

Фактично ISW попереджає Захід: якщо Україна не отримає достатньо артилерії та боєприпасів, росіяни й надалі шукатимуть «погодні вікна» – дні, коли дрони менш ефективні, – і намагатимуться проривати оборону локальними механізованими штурмами, як це сталося під Новопавлівкою.

12 листопада — день, коли світ відзначає кілька важливих ініціатив, кожна з яких несе в собі особливе значення для людства. Серед них — День боротьби з пневмонією, ініційований Організацією Об’єднаних Націй, який має на меті підвищити обізнаність про небезпеку цієї хвороби та шляхи її профілактики. Пневмонія, як одна з головних причин смертності в світі, потребує серйозної уваги, і цей день є нагадуванням про необхідність піклуватися про своє здоров’я і не забувати про регулярні медичні огляди.

В Україні 12 листопада також є неофіційним святом — Днем україномовної преси. Це чудова нагода віддати шану всім журналістам, видавцям і редакціям, які працюють для розвитку української мови в медіапросторі, забезпечуючи громадян якісною та доступною інформацією рідною мовою. Завдяки їхній праці українська преса не лише інформує, але й зміцнює національну ідентичність та культурну самобутність.

У неформальному календарі України 12 листопада часто пов’язують із Днем україномовної преси — святкування бере початок від ідеї згадати перші українські видання, зокрема перший номер газети «Хлібороб», що вийшов у 1905 році. Привітати з професійним днем варто колег із газет, журналів та інших україномовних медіа.

Крім того, у світі цього дня є кілька «легковажніших» приводів для привітань: День курячого супу, День географічних систем та День знань про антибіотики — усі вони мають свої тематичні ініціативи й локальні акції.

У церковному календарі за новим стилем 12 листопада вшановують ікону Божої Матері «Милостива» — за традицією до цього образу звертаються ті, хто відчуває тягар на душі й потребує полегшення через щире каяття й молитву. Також віряни згадують священномученика Йосафата; за старим стилем у православ’ї цього дня вшановують святих Зиновія і Зиновію та ікону «Озерянська».

Цього дня народні прикмети особливо увагу приділяють поведінці птахів і ранковим явищам. Якщо вранці стелиться густий туман, то, за прикметами, незабаром очікується потепління; поява снігурів передрікає швидкий прихід зими, а тривале перебування лебедів — на тепліший грудень. Інші прикмети кажуть: якщо синиці голосно пищать вранці — чекай морозної ночі, а побоювання за подорожі виправдані — 12 листопада традиційно вважали не найщасливішим днем для далекої дороги.

Звичаї на щастя у цей день різняться: хтось радить присвятити день молитві чи добрій справі, інші — дотримуватися спокою й уникати метушні. Народні вірування також попереджають, що занадто нервова поведінка може призвести до помилок, тож краще не планувати ризикованих поїздок чи важливих починань.

Сьогодні також народилися кілька відомих співвітчизників, серед яких філолог Йосип Бодянський, хірург-ортопед Михайло Сітенко, драматург Іван Крушельницький та поети Зеновій Красівський і Микола Сингаївський — добрий привід згадати їхній внесок у культуру і науку.