Дисциплінарний розгляд щодо Ольги Веселовської: відмова від медичного огляду та розслідування зловживань

Нещодавнє звільнення голови правління НЕК «Укренерго» Віталія Зайченка, яке ухвалила Наглядова рада компанії, стало важливим сигналом для державного енергетичного сектору. Офіційною причиною цього кроку названо процедурні порушення під час його попередніх призначень, а також втрата довіри до нього через «певні події останніх тижнів». Це рішення не тільки вказує на конкретні порушення на рівні управлінських практик, але й свідчить про глибші, системні проблеми, що накопичились у «Укренерго» та в енергетичній сфері в цілому.

Окрім процедурних недоліків, які стали підставою для відставки Зайченка, слід звернути увагу на серйозні питання, що виникли у ході виконання стратегічно важливих проектів компанії. Зокрема, у 2023 році Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури уклало низку контрактів на будівництво захисних споруд для трансформаторних підстанцій «Укренерго», однак ці угоди були укладені поза системою Prozorro, без належного техніко-економічного обґрунтування та врахування вимог законодавства щодо прозорості та конкуренції. Така практика ставить під сумнів ефективність використання державних коштів і свідчить про наявність серйозних управлінських та контрольних недоліків.

Фінансові показники вражають. За договорами один об’єкт коштував від 200 до понад 500 млн грн, тоді як аналогічні споруди «Укренерго» будували за 69–89 млн грн. Загалом 46 об’єктів за цією схемою обійшлися державі у 19,3 млрд грн. Для порівняння, 80 аналогічних об’єктів, збудованих без маніпуляцій, коштували лише 7,2 млрд грн.

Найгірше, що підрядники пов’язані між собою та з чиновниками агентства, мають спільних бенефіціарів і завжди виграють закриті тендери. Реальні розслідування наразі не проводяться, а схему продовжують прикривати високопосадовці.

Ситуація свідчить про системну проблему в енергетичній сфері України, де замість прозорих процедур державні кошти витрачаються непрозоро, а відповідальні посадовці залишаються безкарними. Потребується термінова перевірка всіх контрактів та притягнення винних до відповідальності.

Київська міська рада прийняла нові Правила підготовки та прийняття рішень щодо набуття та припинення прав на землю комунальної власності. Цей важливий документ, розроблений за ініціативою депутатів Вікторії Пташник і Дмитра Білоцерковця, покликаний забезпечити більшу прозорість і контроль у процесі управління земельними ресурсами Києва. Зокрема, нові правила мають на меті створення чіткої процедури для розгляду заяв, запровадження публічного реєстру земельних угод і запобігання випадкам внесення питань щодо землі «з голосу».

Однією з головних новацій є введення мораторію на продаж комунальних будівель до моменту формування земельних ділянок під ними. Цей захід дозволить краще контролювати земельні ресурси і уникнути поспішних та непродуманих рішень. Окрім того, Київська міська державна адміністрація (КМДА) зобов'язана в разі виявлення порушень чи спроб незаконних операцій із землею негайно звертатися до суду та правоохоронних органів.

Правила забороняють виносити на розгляд питання про землю «з голосу», за винятком термінових потреб — розміщення держустанов, військових об’єктів або розірвання договорів оренди через невиконання зобов’язань орендарем. Також документ деталізує мінімальні розміри ділянок для різних видів забудови і передбачає, що передача ділянок без торгів можлива лише у випадках, прямо передбачених Земельним кодексом.

Нові норми вводять механізм контролю за орендарями: Департамент земельних ресурсів КМДА має перевірити ділянки, передані з 16 липня 2020 року, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку оренди, і при виявленні зловживань готувати подання про відмову у поновленні договору. Крім того, запроваджується черга розгляду заяв за датою та часом їх реєстрації, а також зобов’язання створити публічний реєстр для онлайн-моніторингу стану розгляду земельних заяв.

Проте ухвала породжує питання практичної реалізації. По-перше, нові Правила не скасовують чинний Порядок 2017 року, тож можливі правові колізії та двозначності у застосуванні процедур. По-друге, низка важливих положень під час доопрацювання була вилучена — наприклад, норма про ненижчу ніж 12% орендну плату для тих, хто користувався ділянками без оформлення — що викликає сумніви у повноті антикорупційного захисту.

Під час голосування на сесії 9 жовтня 2025-го рішення підтримали 63 депутати (система показала 61 голос) — при цьому мер Віталій Кличко і депутат Михайло Присяжнюк заявили, що їхні голоси не були враховані. Дискусії у сесійній залі відображали і підтримку (Пташник назвала документ інструментом прозорості), і застереження: зокрема, депутат Микола Конопелько вказував на ризики двозначного тлумачення окремих норм і вимагав розглянути власні правки.

Контекст ухвалення — хвиля скандалів навколо столичної землі та низка розслідувань, що отримали назву «Чисте місто» (НАБУ/САП). Саме на фоні кримінальних проваджень і публічних претензій до практик відведення ділянок Київрада підготувала ці Правила. Утім, як зауважують критики, правила нічого не варті без неупередженого виконання: фіксація норм на папері не гарантує зупинки «туалетних схем», передачі зелених зон під забудову чи втрати для бюджету через відчуження землі без аукціонів.

Захисник збірної України Віталій Миколенко поділився своїми враженнями після перемоги команди в матчі з Ісландією. Хоча гравці мали позитивні емоції від результату, сам Миколенко зазначив, що відчуття були змішаними через три пропущені м'ячі.

«Ми, звісно, задоволені перемогою, але не можна не відзначити, що пропустити три голи — це дуже погано, і це залишило певне розчарування. Ніхто в команді не святкував якось особливо, навіть попри те, що була важлива перемога. Єдине, що дійсно відзначили в роздягальні, — це дебют нашого молодого гравця, Велетня. Ми привітали його, але загалом відчуття не були однозначними», — розповів Віталій.

Він також відзначив вплив замін на хід матчу і позитивну роль ротації складу: «Дуже класно стартували, але потім, коли вигравали 3:1, пропустили два м’ячі і було дуже важко знову забити. Але вийшли заміни й вони нам дуже допомогли, на мою думку, я так скажу. І дуже радий, що ми виграли цей матч».

Миколенко пояснив, чому команда втратила перевагу: на його думку, коли команда веде в два м’ячі, гравці іноді підсвідомо розслабляються, і суперник отримує шанс скоротити різницю. «Коли ти виграєш завжди в два м’ячі, це ще важче. Тому що ти підсвідомо думаєш, що ти наче вже виграв цей матч, але тільки ти пропускаєш ще один м’яч, це вже різниця один, а вони на ходу, суперники», — сказав захисник.

Під час поєдинку Миколенко відзначився результативною передачею — асист на Руслана Маліновського.

Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав урядовий законопроєкт №14025, що стосується автоматичного обміну інформацією про доходи громадян, отриманих через цифрові платформи. Законопроєкт, ініційований народним депутатом Данилом Гетманцевим, передбачає значні зміни в механізмах оподаткування для користувачів таких платформ, як OLX, Prom, Bolt, Glovo, Rozetka та інших популярних сервісів, на яких громадяни мають можливість заробляти.

Згідно з новими нормами, між податковими органами різних країн буде налагоджено автоматичний обмін інформацією про доходи, які громадяни отримують через онлайн-майданчики. Це дозволить суттєво покращити контроль за оподаткуванням таких доходів, які, через свою специфіку, часто залишаються поза увагою фіскальних органів. Зокрема, обмін даними дозволить здійснювати ефективніше стягнення податків з осіб, які отримують доходи через інтернет-торгівлю, послуги таксі чи доставку товарів, не декларуючи їх належним чином.

Законопроєкт одночасно вводить податкові правила для фізосіб, які заробляють через платформи. Передбачено податкову пільгу: продажі товарів через майданчики на суму до 2000 євро на рік не обкладатимуться податком. Це означає, що одноразові або незначні продажі побутових речей залишаться поза оподаткуванням.

Якщо річний дохід перевищить поріг пільги, платники мають задекларувати прибутки. Для фізичних осіб-платників, які виконують низку умов, встановлено знижену ставку ПДФО до 5%. Перелік умов включає: відкриття окремого банківського рахунку для надходжень із платформ та розрахунків лише через нього; відсутність статусу самозайнятості та найманих працівників; річний дохід не вище 834 мінімальні заробітні плати (прибл. 6,7 млн грн); і відсутність торгівлі підакцизними товарами. За інших умов діятиме загальна ставка ПДФО 18%.

Міністерство фінансів визначає коло осіб, яких стосуватимуться нові правила: водії сервісів таксі (Bolt, Uklon, Uber), кур’єри служб доставки (Glovo, Zakaz.ua), фрилансери і виконавці завдань через платформи типу Kabanchik.ua, а також продавці на онлайн-майданчиках (OLX, Prom, Rozetka). Крім того, проєкт дозволяє використовувати особистий поточний рахунок для операцій, якщо протягом року через платформу здійснено не більше трьох продажів на суму до €2000.

Данило Гетманцев підкреслив, що ухвалення законопроєкту наблизить українське податкове законодавство до норм ЄС та ОЕСР і сприятиме прозорості: “Цей документ наблизить Україну до повноцінної участі у європейській податковій архітектурі, де прозорість, автоматичний обмін і податкова відповідальність — це ознаки цивілізованої економіки та довіри між державами”. При цьому Державна податкова служба України щороку отримуватиме від партнерів дані про доходи українців із цифрових платформ і передаватиме інформацію про іноземних резидентів іншим країнам.

Наступні кроки — розгляд законопроєкту в сесійній залі Верховної Ради та узгодження технічних деталей його впровадження: як саме відбуватиметься обмін даними, яким чином платники декларуватимуть доходи, і які інформаційні інструменти будуть доступні для користувачів платформ. Учасники ринку та самі платформи матимуть час підготуватися до нових правил, які торкнуться мільйонів українців, що заробляють через цифрові сервіси.

Відомій українській телеведучій Інні Шевченко, яка нещодавно стала матір'ю в 47 років, вдалося поділитися з публікою зворушливими митями свого нового етапу життя. Після виписки з пологового будинку у Франції Інна разом із чоловіком Лораном Жаві вперше продемонструвала свого малюка, що став для подружжя справжнім дарунком долі. Вони поділилися радістю від того, як швидко адаптуються до нової ролі батьків і що ці моменти стали для них особливими та незабутніми.

Телеведуча не лише показала сина, але й поділилася емоціями від того, як важливою і в той же час викликаною особливою турботою стала ця подія в її житті. Зараз для Інни кожен день з малюком — це новий досвід і джерело безмежної радості. Вона зазначила, що почуття материнства глибоко змінює її, роблячи все навколо більш значущим.

Інна попросила близьких задекорувати квартиру кульками та святковими прапорцями. Особливу увагу привертало ім’я їхнього первістка — Матіс. Така атмосфера стала для зірки приємним сюрпризом після перебування у пологовому.

«Ми вже вдома! Дякую моїм подругам і батькам за організацію святкової атмосфери! Бо у Франції такий декор зазвичай ніхто не робить. А мені так хотілося. Тож поки ми з Лораном були в пологовому, нам підготували сюрприз!» — написала Шевченко в соцмережах.

Телеведуча поділилася, що ця мить стала особливою для родини та надала новонародженому першого домашнього свята.

Відносини між Україною та США переживають період значного потепління, що створює для української влади підстави для обережного оптимізму. Останні події свідчать про зростаючу підтримку з боку Сполучених Штатів, що відкриває нові перспективи для Києва. В українських політичних колах вважають, що нинішня політична ситуація в США дає шанс на посилення міжнародного тиску на Москву, що може стати важливим кроком у вирішенні конфлікту. Окрім того, є надії, що в найближчі місяці вдасться домогтися відкриття переговорного процесу з Росією, причому українська сторона сподівається на можливість досягти припинення вогню вже в 2024 році, зокрема навесні або влітку.

Важливим фактором у цьому контексті є активізація контактів між українським керівництвом та американським урядом. В Україні розглядають це як потенційно вирішальний момент, який може вплинути на подальший розвиток подій. Водночас, Київ сподівається, що тиск з боку США на Кремль зростатиме не лише в політичному, але й в економічному та військовому вимірах, що може змусити Росію до серйозних переговорів. Така стратегія, за оцінками експертів, дозволяє Україні виграти час, зміцнивши свою позицію на міжнародній арені, одночасно не знижуючи вимог до Москви.

На цьому тлі українська делегація — у складі представників Офісу президента та уряду — провела низку зустрічей у Вашингтоні, де обговорювали, зокрема, як пережити зимові удари по енергетиці і які додаткові ресурси можуть допомогти Україні в умовах загострення. Президент Зеленський має намір відвідати Білий дім для зустрічі з президентом США, і в Києві сподіваються, що цей візит принесе конкретні домовленості й посилення підтримки.

Паралельно говорять про важливі, але ризикові теми: можливість передачі озброєнь із більшою дальністю дії, розширення обміну розвідувальною інформацією та створення фінансових механізмів підтримки. У Києві вважають: щоб змусити Кремль прийти на переговори, йому має бути завдано економічних і військових втрат, що унеможливить продовження дорогої для Росії війни.

Разом з тим українська сторона зберігає реалістичний підхід — допускають, що попереду ще один потужний наступ і важка зима. Тому головні завдання нині — зміцнення обороноздатності, забезпечення енергетичної стійкості й дипломатичне використання можливостей, які відкриваються у відносинах зі США.

Протягом великої війни, яка охопила Україну, секретар Дніпровської міськради Олександр Санжара активно здійснював поїздки за кордон, що викликало численні питання та суперечки. Офіційно ці поїздки були оформлені як службові відрядження, однак журналістське розслідування виявило, що насправді він використав власний літак Piper 28-161 Warrior для перельотів, що є значним контроверсійним моментом на фоні військового часу.

Ці поїздки тривали понад півтора року, що викликало нові питання щодо етики використання службових ресурсів і часу у такій ситуації. На момент, коли Україна переживала важкі часи, а мільйони людей воювали на фронті чи боролися за виживання, такі поїздки здаються, м’яко кажучи, дивними. Сама природа цих відряджень, їх мета та реальна потреба в таких поїздках наразі є предметом громадських дискусій.

Схожа ситуація сталась і під час новорічного відрядження — з 28 грудня 2024-го по 10 січня 2025 року. Формально — перемовини щодо будівництва метро, фактично — політ з польського Кросно до Словенії та подальший переліт у невстановленому напрямку. У серпні 2024-го літак Санжари знову зафіксували в небі між Словенією, Хорватією та Польщею, тоді як сам чиновник нібито вів міжнародні переговори.

Сам Санжара виправдовується тим, що літає у вільний час: мовляв, підтримує льотну практику. Він визнає, що є головним користувачем літака, а в майбутньому планує викупити всю власність на нього. Водночас ця повітряна машина коштує, за оцінками експертів, щонайменше $110–120 тисяч, а її обслуговування — понад $10 тисяч щороку.

Питання викликають також реальні фінансові можливості родини. У 2019 році задекларований дохід Санжари становив лише 470 тисяч гривень. Його дружина підтвердила, що літак разом із ремонтом коштував понад $100 тисяч. З’ясувалося, що 70% літака належить компанії ATN Enterprises, зареєстрованій у Сан-Марино, керівницею якої є сестра посадовця — Ірина Санжара.

Журналісти ставлять питання: чи були закордонні візити виправданими службово, чи це лише прикриття для приватних авіаподорожей? І чому посадовець під час війни дозволяє собі розкішні маршрути через Словенію та Хорватію, тоді як військові та волонтери борються за кожен літр пального?

У вересні 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило 75 перевірок декларацій, обраних за ризик-орієнтованим підходом. Результати цих перевірок продемонстрували серйозні порушення, що ставлять під сумнів точність та правдивість поданих відомостей. У більшості випадків було зафіксовано порушення, які підтвердили недостовірність декларацій.

Згідно з результатами, у 43 з 75 перевірених декларацій (понад 57%) виявлено значні розбіжності між заявленими даними та фактичним майном чи доходами. Сукупна сума таких розбіжностей становить більше 461,7 мільйона гривень. Особливо серйозними є випадки, коли в деклараціях було виявлено необґрунтованість активів на загальну суму понад 3 мільйони гривень, а також ознаки незаконного збагачення на суму понад 9,1 мільйона гривень.

Серед найгучніших кейсів, які НАЗК виокремлює для подальшої правової оцінки та передачі матеріалів слідству, — випадки, де йдеться про мільйонні суми або приховані криптоактиви. Наведені приклади ілюструють різноманітність порушень і масштаб виявлених розбіжностей: посадовець Держагентства меліорації та рибного господарства у Києві й області — із виявленими необґрунтованими активами й недостовірними даними, зокрема дружина цього посадовця придбала квартиру вартістю понад 3 млн грн; за матеріалами НАЗК ця справа передана до ДБР. У директора одного з держпідприємств — заступника гендиректора «Південмашу» — виявлено незадекларовані криптоактиви та кошти у сумі понад 229 млн грн, висновок щодо цього передано до Нацполіції. Інші резонансні випадки стосуються колишніх високопосадовців і працівників контролюючих органів, де не підтверджено походження великих сум готівки або не задекларовано нерухомість і заощадження — відповідні матеріали спрямовані до ДБР, Нацполіції та НАБУ.

НАЗК підкреслює, що висновки про наявність ознак недостовірних відомостей і необґрунтованих активів є підставою для початку або продовження досудових розслідувань уповноваженими правоохоронними органами. Агентство також наголошує: виявлені розбіжності свідчать про ефективність ризик-орієнтованого відбору декларацій, але одночасно вказують на системні проблеми в забезпеченні прозорості добору й контролю майнових даних посадовців.